Результати за виконані завдання відображають діаграми, в яких показано відсоткове співвідношення рівня сформованості мовленнєвої компетентності групи №1 та групи №2.

Результати констатувального експерименту свідчать про доцільність організації спеціальної роботи з розвитку мовленнєвих здібностей, мовленнєвої компетенції у дітей старшого дошкільного віку. Ми досягли поставленої мети, вимірявши показники первинного рівня сформованого об'єкта дослідження в експериментальній і контрольній групах. Провели якісний аналіз отриманих результатів. Це обумовило доцільність проведення формувального експерименту в експериментальній групі.

У ході констатувального експерименту виявлено, що діти добре володіють набутими навичками та вміннями, але не впроваджують у своїй мовленнєвій діяльності новий матеріал. Беручи до уваги аналіз даних, ми позначили групу №1 - за експериментальну, а групу №2 - за контрольну.

2.2 Методика розвитку мовленнєвої компетенції у старших дошкільників засобами ігор-фантазувань

Головна мета формувального експерименту - через спеціально дібрані ігри-фантазування сприяти розвитку мовленнєвої компетенції як компонента креативності особистості та здібності вільно й творчо використовувати мову й мовлення в різних ситуаціях спілкування.

При побудові роботи з дітьми ми спиралися на дидактичні принципи: принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були виділені й створені умови, а саме: фізичні, які визначаються в наданні матеріалів для самостійної творчості й фантазування; соціально-емоційні, які включали в себе створення внутрішньої безпеки, відчуття розкутості й можливості діяти довільно; інтелектуальні, які включали розвиток уміння розв'язувати творчі завдання, розвиток інтуїції як суміші знань, інстинктів, емоцій, моралі та ціннісних суджень; розширення кругозору; надання дітям можливості діяти за інтересами; можливість ставити перед собою завдання.

На даному етапі проводилися такі заняття, які включали в себе ігри-фантазування, а саме: складання колективної казки "Про пригоди Ведмедика і Жовтого Зайчика", "Про чарівний ґудзик"; розповідання української народної казки "Зачарована дівчина"; ознайомлення з малими фольклорними формами.

Отже, наша основна ідея активізувати мовленнєву творчу діяльність, розвиваючи мовленнєву компетентність. Ми помітили, що мовлення дітей стало багатшим у лексичному і граматичному плані, якісно поліпшився переказ художніх творів, складання самостійних розповідей, казок і оповідань. Але переважна більшість дітей у процесі складання власних висловлювань мала потребу в допомозі з боку вихователя, тож такі прийоми підтримки, стимулювання, корекції творчого розповідання, як підказка слова, повторення останнього слова, фрази, натяк, навідні запитання, сумісне мовлення тощо, активно вживалися для тих дітей, хто відчували певні труднощі. Проведена робота дозволила підвищити результативність спрямованої роботи над розвитком мовленнєвої компетентності у дітей старшого дошкільного віку.

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи, що спрямована на перевірку ефективності розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників

Після проведення формувального експерименту було проведено повторне вимірювання рівня сформованості мовленнєвих здібностей та мовленнєвої компетентності в дітей старшого дошкільного віку. Контрольний етап здійснювався за тією ж методикою з використанням наступних завдань: №1 "Розповідь за власним малюнком"; №2 "Обговорення задуму"; №3 "Розповідь на тему "Їжачок пішов у гості".

Аналіз результатів показав, що в експериментальній групі значно підвищився рівень мовленнєвої компетентності, а в контрольній групі фактично залишився на тому ж рівні. Результати відображено в діаграмах на рисунках 2.3, 2.4.

Динаміка показників рівня розвитку мовленнєвих творчих здібностей в експериментальній і контрольній групах показано в діаграмах на різних етапах експерименту - рисунки 2.5, 2.6.

Аналіз кількісних даних дозволяє відзначити покращення результатів виділених показників у експериментальній групі, побачити динаміку їх розвитку потягом експерименту. Аналіз контрольного експерименту засвідчив, що зменшилась кількість дітей, що належать до низького рівня розвитку творчості, їх стало 20%, віднесених до середнього рівня - 62%, віднесених до високого рівня - 18% (в експериментальній групі).

Результати підсумкового експерименту свідчать, що у контрольній групі показники майже не змінились. Вважаємо це є наслідком традиційної методики навчання дітей.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність дітей, їх активність фантазування у складанні власних творів. Порівняно з попередніми даними, діти експериментальної групи вільно висловлюють мету своєї роботи, майже всі намагаються планувати роботу й виконувати її за своїм планом. Діти раціонально добирають спеціальні дії для досягнення бажаної мети.

Дошкільники стали більш незалежними, самостійними, наполегливими, лише Анна та Діана не можуть позбутися звички звертатися за допомогою. Марина виконує своє завдання з порадами подруги Софії. Діти із цікавістю брали участь у складанні власних творів, намагалися діяти оригінально.

Цікаво, що діти не копіювали зразків вихователя, а виготовляли знайомі предмети по пам'яті. Кількість дітей, що виконали роботу по пам'яті в експериментальній групі становить 38% від загальної кількості, а 62% створили фантастичні, незвичайні роботи, загальний рівень розвитку мовленнєвої компетенції дітей експериментальної групи значно підвищився.

Таким чином, аналіз контрольного експерименту продемонстрував ефективність використання ігор-фантазувань у розвитку мовленнєвої компетенції. Дані дослідження свідчать, що використання ігор-фантазувань сприяє розвитку активності, ініціативності та творчості.

Висновки

Отже, можна зробити наступні висновки:

Мовлення - особлива форма діяльності дитини, особливий результат її зусиль в освоєнні життєвого простору. Наслідуючи способи мовленнєвого спілкування того середовища, яке його оточує, маля сприймає та переймає їх як єдино правильні й незмінні. Варіативність виникає на виході дитини з родинного оточення в інше середовище, коли з'являється потреба в спілкуванні з іншими дітьми, дорослими, що й стає початком набуття життєвого досвіду.

Мовленнєва компетенція - інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися.

Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетенцій.

Так, під лексичною компетенцією розуміють наявність певного запасу слів у межах вікового періоду, здатність до адекватного використання лексем, доречне вживання образних виразів, приказок, прислів'їв, фразеологічних зворотів.

Фонетична компетенція - це правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень згідно з орфоепічними нормами, наголосів, добре розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила голосу, логічні наголоси тощо).

Мовленнєва компетенція включає у себе також граматичну компетенцію - неусвідомлене вживання граматичних форм рідної мови згідно законів і норм граматики (рід, число, відмінок, клична форма тощо), чуття граматичної форми, наявність корекційних навичок щодо правильності вживання граматичних норм.

Діамонологічна компетенція передбачає розуміння зв'язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатись із запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей. Кінцевим результатом сформованості мовленнєвої компетенції є комунікативна компетенція.

Комунікативна компетенція - це комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування у конкретних соціально - побутових ситуаціях, уміння орієнтуватись у ситуації спілкування, ініціативність спілкування.

Лексична компетенція ґрунтується на словниковій роботі з дітьми, фонетична - формується у процесі роботи з виховання звукової культури мовлення, граматична компетенція охоплює формування граматичної правильності мовлення, діамонологічна стосується монологічного і діалогічного мовлення, формування комунікативної компетенції спрямоване на розвиток культури мовленнєвого спілкування, мовленнєвого етикету та етичних норм спілкування.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) / Науковий керівник: А.М. Богуш. Ї К.: Видавництво, 2012. - 26 с.

2. Бібік Н. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти // Початкова школа: Науково-методичний журнал. - 2010. - №9. - С.1-4.

3. Богуш А.М. Формування мовної особистості на різних вікових етапах: монографія / Богуш А.М., Трифонова О.С. та ін. - Одеса: ПНЦ АПН України, 2008. - 272 с.

4. Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації / А. Богуш // Дошкільне виховання. - 1999. - № 6. - С.3-5.

5. Гавриш Н. Розвиток мовлення та навчання дошкільнят рідної мови: мета і завдання // Дошкільне виховання. - 2003. - № 7. - С.12-14.

6. Гавриш Н.В. Розвиток мовленневотворчої діяльності в дошкільному дитинстві / Н.В. Гавриш. - Донецьк: Либідь, 2001.

7. Гончаренко А. Окремі аспекти формування лексичної компетентності старших дошкільників // Дитячий садок. - 2009. - число 27. - С. 19-23.

8. Державна експериментальна програма розвитку дитини дошкільного віку. - К., 2004.

9. Запорожець О.В. Психологія сприймання дитиною-дошкільником літературного твору / О.В. Запорожець // Дошкільна лінгводидактика: хрестоматія. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів / Упорядник Богуш А.М. - Частина ІІ. - К.: Видавничий Дім "Слово", 2005. - С.622-627.

10. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: [наук. - метод. посіб. / наук. ред.О.Л. Кононко]. - К.: Ред. журн. "Дошкільне виховання", 2003. - 243 с.

11. Наумчук М.М. Говоримо, читаємо, пишемо / М.М. Наумчук. - Тернопіль, 1997. - 32 с.

12. Пасічник А. Казка як засіб розвитку словесної творчості / А. Пасічник, В. Бєлова // Дошкільне виховання. - 2009. - №10. - С.11-13.

13. Пасічник А. Мовленнєві заняття в системі сучасної дошкільної освіти // Вихователь-методист дошкільного закладу. - 2009. - № 2. - С.53-58.

14. Пометун О.І. Теорія та практика послідовної реалізації компетентнісного підходу в досвіді зарубіжних країн // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: [бібліотека з освітньої політики / під заг. ред. О.В. Овчарук]. - К.: "К.І. С.", 2003. - С.16-25.

15. Федоренко Л.П. Методика развития речи детей дошкольного возраста / Л.П. Федоренко, Г.А. Фомичова, В.К. Лотарев. - М.: Просвещение, 1997. - 215с.

16. Шкльода В.М. Розвиваємо мовлення дошкільників / В.М. Шкльоща // БВДС "Мовленнєва веселка". - 2003. - №17-18. - С.1-12.

Размещено на Allbest.ru