Організація експериментального дослідження рівня мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Організація експериментального дослідження рівня мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов

Боса В.П.

Анотація

У статті охарактеризовано сутність педагогічного експерименту як методу емпіричного пізнання; описано послідовність пізнавальних дій при організації та проведенні експериментальної роботи; представлено програму експериментальної роботи, що складається із таких структурних елементів: гіпотеза, мета, завдання і етапи; методичний інструментарій та експериментальна база дослідження; спроектовано шкалу розрахунку рівня мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов відповідно до обраного методичного інструментарію.

Ключові слова: рівень мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов, педагогічний експеримент, емпіричне пізнання, організація наукового дослідження.

Актуальність дослідження. Ефективність процесу формування мовленнєвої компетентностей майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін визначається наявністю відповідних педагогічних умов і технології. Відповідно, постає потреба дослідно-експериментальної перевірки ефективності розроблених теоретико-технологічних інновацій і педагогічного досвіду викладання фахових дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови. Проектування програми і методики експериментального дослідження рівня мовленнєвої компетентності дозволить більш системно поглянути на проблему фахової підготовки майбутніх учителів іноземних мов та надасть практикам методику діагностики ефективності досліджуваного процесу.

Аналіз останніх публікацій. Для проектування програми та змісту експериментальної роботи ми послуговувалися результатами аналізу літератури з методології та методики організації наукових досліджень В.В. Горбунової [1], Дж. Гудвіна [2], В.М. Кислого [4], А.С. Конверського [8], Д. Мартіна [5], О.М. Новікова [6, 7], В.В. Сергієнка [10] та інших.

Мета і завдання дослідження. Стаття спрямована на обґрунтування та логічне впорядкування програми і методики експериментального дослідження рівня мовленнєвої компетентності майбутніх учителів у процесі вивчення фахових дисциплін. Завданням статті є обґрунтування методичного інструментарію дослідження рівня мовленнєвої компетентності студентів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Педагогічний експеримент належить до методів емпіричного пізнання та передбачає цілеспрямований і контрольований вплив на умови навчально-виховного процесу з метою вивчення залежності його результатів від експериментальних нововведень. Тобто, сутність експериментальної роботи полягає у пошуку залежності у = f(x), де залежна змінна у характеризує заплановані результати навчально-виховного процесу (рівень мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов), незалежна змінна x демонструє штучно створені умови організації навчання (педагогічні умови та технологію формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін).

Організація та проведення експериментальної роботи передбачає реалізацію системи послідовних пізнавальних дій: 1) формулювання гіпотези, цілей і завдань експериментальної роботи; 2) операціоналізація змінних -- обґрунтування критеріїв, показників і рівнів сформованості досліджуваного об'єкта; 3) створення методичного інструментарію вимірювання стану об'єкта пізнання; 4) реалізація програми експериментальної роботи з фіксацією виявлених у процесі наукового пізнання характеристик і властивостей об'єкту дослідження; 5) обробка, порівняння, аналіз та узагальнення одержаних експериментальних даних.

Програма експериментальної роботи являє собою деталізований опис запланованого експерименту, що розкриває логічний взаємозв'язок результатів теоретичного аналізу проблеми дослідження та її емпіричного вивчення [1]. Основними завданнями проектування програми експериментальної роботи є: вибір змінних педагогічного експерименту; побудова процедури вимірювання досліджуваного явища та збору емпіричних даних; контроль надійності одержаних результатів експерименту.

Відповідно, програма експериментальної роботи складається із таких структурних елементів: гіпотеза дослідження; мета, завдання і етапи дослідження; методичний інструментарій дослідження; експериментальна база дослідження.

Сформулюємо зазначені структурні елементи програми експериментального дослідження процесу формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін.

Гіпотеза у наукових дослідженнях виконує функцію «матеріалізації» ідей, представляючи собою форму осмислення емпіричного матеріалу та його введення у науковий обіг [8, с. 1415]. Гіпотеза являє собою наукове обґрунтоване припущення, висунуте для пояснення структури, факторів впливу, механізму функціонування і розвитку досліджуваного процесу. Основним завданням гіпотези є розкриття визначальних об'єктивних властивостей предмету дослідження.

В основу експериментального дослідження нами покладено припущення, що ефективність процесу формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов зросте внаслідок цілеспрямованого та системного упровадження у процес вивчення фахових дисциплін теоретично обґрунтованих педагогічних умов і технології.

Мета експериментального дослідження полягає у підтвердженні або запереченні визначеної гіпотези, а саме: дослідити вплив теоретично обґрунтованих і емпірично апробованих у процесі вивчення фахових дисциплін педагогічних умов і технології на ефективність формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов.

Визначена мета реалізується поетапно через виконання наступних завдань експериментального дослідження:

— охарактеризувати теоретико-методичні передумови експериментального дослідження сформованості мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін (підготовчий етап);

— вивчити наявний стан сформованості мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін (констатувальний етап);

— обґрунтувати та впровадити у процес вивчення фахових дисциплін студентів експериментальної групи авторських педагогічних умов і технології формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов (формувальний етап);

-- порівняти результати традиційної методики вивчення фахових дисциплін (досліджувані контрольної групи) та авторських педагогічних умов і технології формування мовленнєвої компетентності (досліджувані експериментальної групи) -- підсумковий етап.

Рис. 1. Програма експериментальної роботи

Розроблена програма експерименту передбачає реалізацію таких взаємопов'язаних етапів.

Підготовчий етап -- етап проектування дослідження -- теоретичний аналіз проблеми дослідження; обґрунтування категорійно-поняттєвого апарату дослідження; вивчення структури та операціоналізація залежної змінної -- мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов; формулювання експериментальної гіпотези роботи та методики її перевірки.

Констатувальний етап -- етап вивчення стану -- формування експериментальної бази дослідження, його контрольної та експериментальної груп; здійснення першого діагностичного зрізу та аналіз стану сформованості мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов; факторний аналіз педагогічних умов формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін.

Формувальний етап -- технологічний етап -- перетворювальна педагогічна діяльність з розробки й упровадження педагогічних умов і технології формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін для експериментальної групи досліджуваних. Контрольна група досліджуваних вивчає фахові дисципліни за традиційною методикою.

Підсумковий етап -- етап порівняння й оцінки -- повторний діагностичний зріз рівнів мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов; порівняння емпіричних даних контрольної і експериментальної груп досліджуваних задля характеристики зміни об'єкту дослідження під впливом упроваджених педагогічних умов і технології; математична перевірка, інтерпретація, узагальнення та опис експериментальних ефектів; формулювання висновків.

Взаємозв'язок окреслених компонентів програми експериментального дослідження проілюстровано на рис. 1; він співвідноситься із темою дослідження, його загальними завданнями та структурою.

При побудові системи критеріїв експериментального дослідження рівня сформованості мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов найбільш уживаним прийомом є врахування структури досліджуваного явища. Такий підхід до процедури вимірювання рівня мовленнєвої компетентності ми вважаємо системним, оскільки він відображає предмет дослідження -- сформованість мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов як систему обраних дослідником знань, умінь, компетенцій, особистісних і професійних якостей.

Водночас, існує інший підхід до побудови методики діагностики рівня сформованості мовленнєвої компетенції у процесі вивчення філологічних дисциплін, який ми можемо назвати дидактичним. За умови використання цього підходу компетентність майбутніх філологів оцінюється або з позиції оцінки рівня засвоєння ними окремих навчальних курсів (дисциплін, тем) або відповідно до ключових мовних компетенцій (читання, письмо, аудіювання, говоріння).

На нашу думку, інтеграція окреслених підходів дозволить розглядати мовленнєву компетентність комплексно -- і як системне утворення мотиваційної, індивідуальної, діяльнісної, рефлексивної сфер особистості майбутніх учителів іноземних мов (відповідно виділений ціннісно-мотиваційний; організаційно-комунікативний; соціокультурний; рефлексивно-результативний критерії); і як практичний результат процесу вивчення фахових дисциплін (фахово-професійний критерій).

Відповідно, постає потреба виділення еталонних рівнів мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов -- високого (досвідченого), середнього (незалежного), низького (елементарного).

Методичний інструментарій дослідження підбирався нами відповідно до зазначених критеріїв і показників сформованості мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Розрахунок рівня мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов здійснювався на підставі авторської шкали, представленої у табл. 1.

Таблиця 1 Шкала розрахунку рівня мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов

Таким чином, згідно з таблицею 1, у процесі експерименту досліджуваний може набрати, відповідно до шкали, від 8 до 24 балів; де 8-13 балів відповідають низькому (елементарному) рівню мовленнєвої компетентності; 14-19 -- середньому (незалежному) рівню; 20-24 -- високому (досвідченому рівню).

Експериментальна база дослідження охоплює вищі навчальні заклади, які здійснюють фахову підготовку майбутніх учителів іноземних мов із урахуванням вимог до представництва різних регіонів.

Висновки. Розроблена програма і методика педагогічного експерименту відповідає представленим у науковій літературі вимогам до організації дослідно-експериментальної роботи; відображає системний підхід до вивчення рівня мовленнєвої компетентності досліджуваних та побудована на основі результатів теоретичного аналізу проблеми дослідження. Перспективи подальших досліджень убачаємо у апробації розробленої програми та методики та вивченні стану сформованості мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов.

мовленнєвий компетентність пізнання

Список літератури

1. Горбунова В.В. Експериментальна психологія в схемах і таблицях

2. Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование / Дж. Гудвин - СПб.: Питер, 2004. - 558 с.

3. Дидактична модель професійної діяльності майбутнього фахівця в умовах інноваційного освітнього простору (концептуальний підхід) (І частина) / за загальною редакцією професора кафедри педагогіки О.С. Березюк; колектив авторів - Березюк О.С., Власенко О.М., Башманівський О.Л., Захарчук Н.В., Піддубна О.М. та ін.: [Монографія] / за ред. О.С. Березюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2013. - 200 с.

4. Кислий В.М. Методологія та організація наукових досліджень: [конспект лекцій]

5. Мартин Д. Психологические эксперименты / Д. Мартин. - СПб.: ЕВРОЗНАК, 2002. - 480 с.

6. Новиков А.М. Методология образования / А.М. Новиков - [Издание второе]. - М.: «Эгвес», 2006. - 488 с.

7. Новиков А.М. Методология / Новиков А.М., Новиков Д.А. - М.: СИН-ТЕГ, 2007. - 663 с.

8. Основи методології та організації наукових досліджень: [Навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів і ад'юнтів] / за ред. А.Є. Конверського. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 352 с.

9. Практикум з методики навчання мовознавчих дисциплін у вищій школі: [Навч. посібник] / О. Горошкіна, С. Караман, З. Бакум, О. Караман, О. Копусь / за ред. О. Горошкіної та С. Карамана. - 2015. - 250 с.

10. Сергієнко В.В. Філософські проблеми наукового пізнання: [навчальний посібник] / В.В. Сергієнко - Кременчук: Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2011. - 103 с.

Размещено на Allbest.ru