Формування у молодших школярів естетичних почуттів на уроках класного читання

Життєрадісність

17

Т.Куртіна «У

свято матері». П.Куліш

«Святиня»

Вірш М.Познанської

Любов до матері,

радість, повага

«Своїй мамі»,

Ілюстрації,

малюнки до вірша

Методика використання таблиці 2, 3 була такою:

1. Проведення словникової роботи перед сприйманням нового тексту.

2. Читання нового тексту.

3. Відповідь на запитання: Які почуття викликало у вас це оповідання, казка, вірш, легенда?

Реакція дітей, безперечно, неоднакова. Діти думають і висловлюють свої почуття, але не всі зразу, а один - два, а потім і більше учнів.

Дуже цінним, на нашу думку, тут є два моменти:

1. Діти показують наскільки правильно вони зрозуміли зміст без пояснення вчителя.

2. Через вияв почуттів від прочитаного вони розкривають своє розуміння твору.

Це дає можливість учителеві з'ясувати душевний стан і потенційні можливості кожного учня, що надзвичайно важливо для доброго контакту з усім колективом і кожним учнем зокрема. Це саме той момент, коли доцільно вчити дітей керувати своїми почуттями, підпорядкувати їх розуму і волі.

Використання цієї таблиці дає можливість учителеві:

1. Виробляти у дітей уміння правильно з'ясувати свій емоційний стан.

2. Збагачувати лексичний запас учнів.

3. Вчити керувати власними емоціями і правильно сприймати почуття людей, що їх оточують.

Результати використання таблиці "Почуттів" на уроках читання свідчать про значний вплив її на формування в учнів вміння правильно визначати своє ставлення до тих чи інших героїв, виявляти свої почуття.

Школярі початкових класів готові до сприймання емоційної атмосфери твору, їх основного пафосу. Звичайно на доступному для них рівні. Учні здатні усвідомити свої думки і почуття, викликані твором мистецтва, у них є задатки для цілеспрямованого навчання сприймання мистецтва. Необхідний ще один крок - вивести дитину на діалог з автором. Починати цю роботу потрібно з 1 класу.

Як проходить зустріч дитини з творами мистецтва у початковій школі?

По-перше, всі уроки підпорядковуються головному завданню - розвитку логічного мислення. Вирішується воно на різному матеріалі, в тому числі і на матеріалах художньої літератури на уроках читання: складання плану, переказ, визначення головної думки твору. В результаті у дітей формується «нехудожній» спосіб роботи з художнім текстом.

По-друге, художні твори часто використовують для морального виховання. Але основний методичний прийом - подання дітям готових естетичних оцінок характерів і вчинків героїв (сюжетні тексти, сюжетні картини).

Важливо, щоб діти самостійно описували сюжет картини, що їх схвилювало, що вразило.

В результаті аналізу, були одержані і кількісні дані, які давали уявлення про окремі сторони сприймання і розуміння художніх творів учнями.

На основі констатувального експерименту були визначені основні рівні сформованості естетичного досвіду учнів молодшого шкільного віку.

Низький рівень. Діти, віднесені до цієї групи, спираються переважно на емоційні враження (50 %). Ця група складає більшу частину школярів. Безперечно, вони мають сформований певним чином естетичний досвід. Але він зберігає в собі переважно емоційні враження, на які спираються учні у своєму ставленні до прекрасного в дійсності і мистецтві. Естетичні знання цих учнів обмежені і рідко використовуються при оцінці. Школярі, віднесені до цієї групи, не відрізняються естетичними захопленнями і переважно залишаються стриманими у ставленні до прекрасного.

Середній рівень. Характерними є наявність емоційних вражень та естетичних знань, спираючись на які, учні встановлюють взаємозв'язок із прекрасним як на емоційному, так інтелектуальному рівні (35 %). Проявами естетичного досвіду цих учнів можна вважати поєднання емоційно-чуттєвого і інтелектуально-понятійного освоєння прекрасного.

Високий рівень. Найбільше наближається до основних показників естетичної підготовки учнів. Школярам властива орієнтація на спілкування з прекрасним, його пізнання, а також участь у творчій діяльності за законами краси. Характерною ознакою є реальне виявлення естетичного захоплення, вміння творчо, по-своєму оцінювати й інтерпретувати сприйняті художні цінності, явища повсякденного життя.

Отже, ми отримали результати, що підтверджують наше припущення. Із 26 учнів експериментального класу 9 виявили високий рівень сформованості естетичних почуттів, 15 - середній і 2 - низький. У контрольному класі 7 учнів мали високий рівень, 16 - середній і 5 - низький. Порівняно з початком вересня 2007 року показники рівня естетичного розвитку зросли в обох класах (початковий рівень 50 % і 45 %), однак в експериментальному класі він виявився вищим (відповідно 83 % і 92 % - див. діаграму 1) завдяки використанню запропонованої системи вправ. Отримані результати показані на діаграмі 2.

Діаграма 1.Загальний рівень сформованості естетичних почуттів учнів експериментального та контрольного класів на початку та у кінці експерименту.

Діаграма 2. Розподіл молодших школярів за рівнем сформованості естетичних почуттів учнів експериментального та контрольного класів у кінці експерименту.

Проведення експериментального дослідження дозволило нам оцінити ефективність запропонованих завдань для підвищення рівня естетичного розвитку молодших школярів.

Наприкінці експерименту стало очевидним, що дана система вправ дає хороші результати, але за умови їх систематичного використання.

Засоби мистецтва здійснюють на молодшого школяра необмежений вплив.

Як бачимо, естетичні почуття формуються поступово, збагачують особистість учнів. Те, що сьогодні дитина сприймає емоційно, завтра переросте в усвідомлене ставлення і до мистецтва і до життя.

Таким чином, засоби мистецтва при правильній організації і подачі їх учням сприяють їхньому естетичному, інтелектуальному і духовному розвитку.

Результати експерименту: правильно організований урок, з використанням засобів мистецтва, викликає цікавість і емоційний відклик у кожного учня. Емоційно насичений матеріал залишає глибокий слід у душі дитини, який у майбутньому стане основою становлення естетичного смаку, ідеалу, переживання, а з часом естетичне почуття до творів мистецтва нанесе свій відбиток і на ставлення до життя, до дійсності. Поряд з естетичним ставленням відбувається і духовний розвиток.

Висновки

Фундамент особистості, як відомо, закладається в дитинстві і зокрема в початкових класах. На жаль, не кожна дитина здатна самостійно помітити прекрасне у довкіллі і ще менша кількість переживає дивовижне почуття естетичної насолоди. Саме тому дітям необхідно допомогти навчитися помічати і бачити, слухати і чути, і, що найголовніше - радіти красі. А для цього необхідна цілеспрямована система відповідної, педагогічної роботи в школах .

Важливо, щоб дитина не виросла з кригою в серці, щоб краса, мистецтво бачилися її тією доріжкою, яка має привести до дитячого серця. Необхідно, щоб в учнів розвивалося правильне співвідношення почуттів і емоцій, щоб вони виростали з гармонійно розвиненою системою емоційних відчуттів.

Проблема формування естетичних почуттів досить повно розроблена у літературі. Це дозволило нам провести детальний аналіз літератури по цій проблемі і зробити такі висновки. Естетичне виховання займає важливе місце у всій системі навчально - виховного процесу, так як за ним стоїть не лише розвиток естетичних почуттів, але й усієї особистості: її духовних сил, потреб, моральних ідеалів, особистих і суспільних уявлень, світобачення.

Аналізуючи літературу, ми зробили висновок, що мистецтво є основним засобом естетичного виховання. Дослідження показало, що матеріал по мистецтву володіє великими емоційними можливостями. Саме сила емоційного впливу є засобом формування естетичних почуттів особистості, що підтвердило висунуте нами припущення.

Засоби образотворчого мистецтва, які використовуються на уроках класного читання, є ефективним засобом формування естетичних почуттів учнів. Досвідчені педагоги, знаючи це, здатні завдяки засобам образотворчого мистецтва виховувати естетичні почуття особистості: смак, здатність оцінювати, розуміти і творити прекрасне. Однак на практиці ми зіткнулися з тим, що вчителі мало використовують засоби образотворчого мистецтва з метою формування естетичних почуттів. Це недопустимо, оскільки без орієнтації, на духовні і художні цінності, естетичне виховання і розвиток особистості буде неповноцінним. На мій погляд, реалізуючи повноцінне естетичне виховання дитини в молодшому шкільному віці, вчитель забезпечує в майбутньому становлення такої особистості, яка буде поєднувати в собі духовне багатство, естетичні якості, моральну чистоту і високий інтелектуальний потенціал.

Використовуючи на уроках читання засоби образотворчого мистецтва, учні вчаться цінувати і поважати почуття іншої людини, ставитися до неї З увагою, співпереживати з іншими. Вчитель повинен відбирати ті засоби образотворчого мистецтва: картини, репродукції картин, діафільми, художні фотографії, малюнки, ілюстрації, які допомагають найбільш повно і зрозуміло пояснити учням тему уроку.

Підкреслюючи складність формування емоційно-почуттєвої сфери, В. Сухомлинський писав, що вчити відчувати - це найскладніше що є у вихованні.

Естетичне виховання важливе не само по собі, а тими результатами, яких можна досягти за його допомогою, формуючи кращі якості та риси характеру особистості. Немає вражень, викликаних мистецтвом, котрі б так чи інакше не переходили у моральні.

Навчання читанню неможливе без учительської щирості, поваги до школярів. Читання безпосередньо спрямоване до почуттів, а через них до думки, сприяє вихованню певних поглядів, смаків, прагнень. Таким чином, гнучкість структури уроку, відображення в ній особливостей пізнавальної діяльності учнів є неодмінною умовою вдосконалення уроків читання.

Учитель повинен розвивати в учнів уміння бачити і сприймати прекрасне у навколишньому, оцінювати явища художньої, культури, розуміти роль мистецтва в суспільстві. Потрібно виховувати таку особистість, яка Здатна не лише глибоко розуміти, відчувати, переживати прекрасне, а й створювати його.

Результативність уроку, який ми провели під час експериментального дослідження - безсумнівна. Використання засобів образотворчого мистецтва на уроці сприяло формуванню таких почуттів, як повага, захоплення, задоволення, радість, віра в добро.

Сприймання і розуміння художнього твору молодшими школярами є результат багаторазового, внутрішньо напруженого процесу, в якому по особливому проявляються співвідношення засвоєння знань і розвитку.

Урок українського читання можна вважати ефективним тільки тоді, коли на ньому здійснюються міжпредметні зв'язки у вихованні і навчанні, збагачується словниковий запас учнів, формується вміння чітко висловлювати свою думку.

Вдало відібрані засоби образотворчого мистецтва, які використовуються на уроках класного читання сприяють формуванню естетичних почуттів в учнів.

Таким чином, засоби мистецтва відіграють провідну роль в естетичному вихованні учнів.

Зустріч з прекрасним не робить дитину духовно багатою чи естетично розвинутою, але досвід естетичних переживань пам'ятається довго і дитині завжди хочеться знову відчути знайомі емоції, які викликані при зустрічі з прекрасним.

В сучасних умовах, коли постійно підвищуються вимоги до виховання особистості, важко переоцінити Значення діяльності вчителя, який поєднує високий рівень духовності і культури, професійної Зрілості з умінням впливати на особистість учня і формувати його духовний світ, розвивати потреби й інтереси, смаки та переконання.

Список літератури

1. Акерман Л.С. Дар душі.-М.:Педагогіка,198 б.-160с.

2. Алексеева В.Д. Что такое искусство?.- М.:Сов.художник.,1986.-243с.

3. Антонович Е.А. Декоративно-прикладне мистецтво.- М. -.Знання, 1985,-260с.

4. Аристова П.Л. Активность учення школьника.- М.: Педагогіка,1986.-321с.

5. Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів.-К.: Рад. школа,1980,-175с.

6. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения.- М.:Педагогика,1985.-234с.

7. Балацька Л.К. Методичні вказівки до читання для З класу //.-К.:Рад. щкола, 1972,-135 с.

8. Білевська В.П. Розвиток творчих можливостей молодших школярів // Початкова школа.-1990.-№5 . - С. 14-16.

9. Білецький Ч.З. Українське мистецтво.- К.Рад. школа,1980.-187с.

10. Беляев В.Д. Естетическое воспитание.-М.:Вища школа.-1987.-245с.

11. Блинов С.Д. Эффективность обучения.- М. Педагогика,1987.-234с.

12. Бойко С.Б. Механизмы умственной деятельности.- М.: Просвещение,1987.-123с.

13. Бурей А.Д. Проблеми естетического воспитания.- М.: Педагогика,1990.-240с.

14. Бучинський С.А. Основи грамоти з образотворчого мистецтва.-К.: Рад. школа,1978.-237с.

15. Ванслов В.В. Прекрасное в жизни, в искусстве.-М.: Знание, 1979.-240 с.

16. Возрастная и педагогическая психология // Под.ред.А.В. Петровского.-М., 1979.-С. 89-99.

17. Волкова Е.В. Естетичний аналіз художніх творів //.- М.: Знання, 1974.-190 с.

18. Волошина Н.Й. З теоретичних засад естетичного виховання // Педагогіка і психологія.-1996.-№3.-С 9-18.

19. Виготський А.С. Розвиток вищих психічних функцій //.-М., 1960.-С.258- 300.

20. Глущенко В.Д. Картини і ілюстрації.-М.:Вища школа,1987.-354с.

21. Дрозденко К.С. Пам'ять - важливий психологічний компонент засвоєння знань//Поч. школа.- 1994.-№4.-С.8-10.

22. Набоков М.Д. Українське мистецтво.-К. Художник, 1987.-326с.

23. Жорнува О. Художнє виховання в контексті культуротворчості //Рідна школа.-1998.-№6.-С.17

24. Исупова Л.С. Как прекрасен этот мир //Начальная школа.-1996.-№2.- С.4-6. .

25. И.Иванова Е.Ф., Заика Е.В. Сохранение материала в памяти // Вопросы психологии.- 1984.-№3.-С. 112- 117.

26. Изюмов С.А. Уровни памяти человека // Вопросы психологии.-1984.-№б.-С.110-112.

27. Кабалевський Д.Б. Прекрасне пробуджує добре // .- К.:Музична Україна.,1978.- 115с.

28. Кабалевський Д.І. Педагогические размьішления.- М.: Педагогика,1987.-185с.

29. Караева П.М. Она прививает любовь к чтению // Нач. школа.- 1990.- №3.-С. 4-5.

30. Клейменова Н.С. Взаимосвязь художественного слова и рисования // Нач. школа.- 1990,- №8.-С.22.

31. Коломинский Я.Л. Учителю о психологии детей // .- М., 1998.- С. 138-140.

32. Кондратьева С.В. Учитель-ученик.- М.: Педагогика,1989.-170с.

33. Коповець С.В. Сприймання і оцінювання творів //Початкова школа.- 1987.-№10.-С.14.

34. Корепина Й. Работа с илюстрациями на уроках чтения //Нач. школа.- 1990.-№2.- С. 25-29.

35. Крутецкий П.Л. Эстетическое воспитание.- М.Знание,1987.-234с.

36. Кушаев П.А.Основы эстетического воспитания.- М. Педагогика,1985.-250с.

37. Лапатов Б.Д. Краски времени.-М.Сов. художник,1985.- 234с.

38. Ладыженская Т.А. Речь.Речь.Речь.- М. Педагогика,1992.-342с.

39. Левін А.Л. Художники України.-К.: Художник,1987.- 342с.

40. Левченко І.Ж. Мистецтво України.-К.: Мистецтво, 1786.-234с.

41. Лернер М.Ж. Эстетические чуства.-М.: Знание,1967.- 254с.

42. Ліхачов Д.Б. Теорія естетичного виховання школярів.-М.:Знання,1987.-231с.

43. Лутаенко В.С. Естетика мислення //.-К.: Мистецтво, 1974.- 215с.

44. Мальїшов С.Д. Искусство видеть.- М. Просвещение,197 8.-234с.

45. Маркуша А.В. Вы учитель .- М. Просвещение,1986.-178с.

46. Дорошенко М.Л. Методика викладання української мови в початкових класах.- К.:Вища школа,1992.-456с.

47. Мудрик А.В. Учитель:мастерство и вдохновение.-М.: Просвещение, 1987.-185с.

48. Муштаєв В.П. Уроки мистецтва.М.: Педагогіка,1990.-140с.

49. Набоков М.Д. Українське мистецтво.- К. Художник,1987.-326с.

50. Йєменський Б.М.Мудрость красоты.- М.: Просвещение, 1986.-255с.

51. Овсійчук П.Д. Українське мистецтво.- К.: Мистецтво,1987.-123с.

52. Павлов С.Л. Українське мистецтво.- К.: Мистецтво,1986.-167с.

53. Перепелкина С.Д. Искусство смотреть и видеть.-М. Просвещение,1997.-187с.

54. Плющ Л.Д. Робота над текстом у початкових класах.-К.:Рад. школа,1995.-231с.

55. Политова Л.Б. Развитие речи учащихся начальних класов.-М.: Просвещение,198 7.- 231с.

56. Половникова П.Б. Эстетические чувства .- К. Знание,1978.-343с.

57. Полянова І. Шляхи удосконалення виховання // Наук. записки ТДПУ. Сер. Педагогіка.- 1999.- №2.- С. 15- 20.

58. Попов С.Р. Очерки о художниках Украины.- М.Сов. художник,1989.-156с.

59. Попова А.И. Урок чтения // Навчальная школа.- 1990.- №9.- С. 17-21.

60. Потапенко В.Л. Методика викладання української мови.-К. :Вища школа,198 б.-214с.

61. Романовская В.З. Чтение и развитие младших школьников.-М.:Педагогика,1980.-145с.

62. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів.-К.:Рад. школа,1987.-156с.

63. Сафонова С.Ж. Воспитание чтением.- М.:Педагогика,1978.-167с.

64. Скрипченко Н.Ф. Читання у 2 класі //.-К.: Рад. школа, 1987.- 159 с.

65. Смольянинов Н.Д.Природа в эстетическом воспитаний.-М. Педагогика,1986.-265с.

66. Сморж Л.О. Естетична цінність мистецтва //.- К.: Знання, 1972.- С. 44-80.

67. Стащук О.А. Народні традиції //.-К.: Знання, 1982.- 192 с.

68. Степовик Ю.Д. Українська мова.К.:Мистецтво,1983.- 234с.

69. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т. - Т.3. - С.654.

70. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т. - Т.4. - С.435.

71. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 т. - Т.2. - С.217.

72. Тальїзина М.Ж. Управление процессом усвоения знаний.-М.: Знання,1987.-234с.

73. Ушинський К.Д. Вибрані твори у 2т.-Т.1.-С.124

74. Харламов Б.Д. Как активизировать учение школьников.-М. Педагогика,1897.-231с.

75. Хлебникова Л. Виховувати духовність // Поч. школа 1991.- №12.- С.14-17

76. Чирва О. Використання рисунка у формуванні особистості //Рідна школа.-1999.-№10.-С.46-49.

77. Шацька В.Н. Естетичне виховання.-М.:Знання,1987.- 564с.

78. Шевченко Г.П. Эстетическое воспитание в школе.- К.: Рад.школа,1986.-178с.

79. Юхимець Г.Д.Українське мистецтво 1947-1969р.- К.: Мистецтво,1987.-243с.

80. Ятищук С.О. Живопис - моя професія.- К.: Мистецтво,1967.-342с.