Вища освіта України і Болонський процес

Одним з кроків до Болонського процесу є розроблення в Україні державних стандартів освіти. Стандарти вищої освіти з певної спеціальності формуються за трьома рівнями: державний стандарт; галузевий стандарт; стандарт вищих навчальних закладів.

Державні стандарти вищої освіти визначають перелік напрямів, спеціальностей, кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра та вимоги до професійної підготовки фахівців.

Галузеві стандарти вищої освіти відображають освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника вищого навчального закладу, вимоги до рівня його компетентності. Крім того, галузеві стандарти визначають термін навчання за відповідними програмами підготовки.

Стандарти вищих навчальних закладів визначають спеціалізації підготовки фахівців з урахуванням вимог ринку праці та регіональних особливостей. Також вони відображають навчальні плани та графіки навчального процесу, форми навчальних занять і форми підсумкового контролю.

В Україні існує структура системи контролю якості освіти - це трирівнева організація із залученням недержавних експертів. Вона містить такі складові: державна система оцінки якості, контроль на рівні навчального закладу та участь недержавних структур.

Важлива особливість європейського простору це вільне пересування студентів і викладачів між вищими навчальними закладами та державами. Вищі навчальні заклади України отримали право формувати і здійснювати програми обміну студентів та персоналу при національних і зарубіжних університетах.

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у вищу освіту України

Згідно наказу МОН України від 23.01.2004р. НУ „Львівська політехніка” входить до переліку вищих навчальних закладів - учасниць педагогічного експерименту що до запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Тому було розроблено „Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців”. При розробці цього положення враховано засади Європейської кредитно-трансферної системи ECTS.

1. Основні терміни кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП)

· Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

· Заліковий кредит - це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

· Модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

· Змістовий модуль - це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

2. Мета та завдання кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП)

Метою впровадження кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) є:

· адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та підготовки фахівців, враховуючи вимоги національного та міжнародного ринків праці;

· забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку;

· стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

· нормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

3. Загальні положення кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП)

3.1. Для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ECTS:

· інформаційний пакет - загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

· договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

· академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за системою ECTS.

3.2. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів, що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготовки. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об'єднаних в блоки змістових модулів.

3.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти.

3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог вибіркової частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студента.

3.5. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

3.6. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

3.7. Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуальний навчальний план, здійснюється за результатами контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило без екзаменаційних сесій.

4. Принципи впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП)

4.1. Для впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) слід дотримуватися таких принципів:

· Порівняльна трудомісткість кредитів, полягає в досягненні кожним студентом встановлених норм на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

· Модульність визначає підхід до оволодіння студентом змістовних модулів і проявляється через навчально-виховні заходи, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

· Методичне консультування - полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу.

· Організація динамічності полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

· Гнучкість полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання та професійна підготовка відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

· Організація самостійності полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної діяльності студентів.

· Науковість полягає у побудові зв'язків змісту освіти з науковими дослідженнями.

· Технологічність полягає у використанні ефективних інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

5. Форми організації навчання

Формами організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) є: лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

6. Контроль успішності студента

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Оцінки студентів можна виставляти так:

7. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента

7.1 Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання покладається на куратора.

7.2. Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

Куратор призначається наказом ректора вищого навчального закладу.

7.3. На куратора покладається виконання таких основних завдань:

- ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою.

- надання рекомендацій студентам щодо формування їх індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших вищих навчальних закладах України або за кордоном.

- погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження деканові факультету (директорові інституту).

- контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.

7.4. Куратор має право:

- відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом .

- подавати пропозиції деканові факультету (директорові інституту) щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента.

- брати участь у засіданнях кафедри та вчених рад факультетів (інститутів).

- подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу.

8. Особливості нормування навчального навантаження

В умовах проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП) встановлюються норми часу:

· для проведення підсумкової атестації із залікового кредиту встановлено 15 хв. на одного студента;

· для куратора - 4 години на кожного студента за навчальний рік.

Перелік скорочень