Основи використання проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи на заняттях з трудового навчання

Завдання 2. Вивчите біологічні особливості й технологію вирощування калини по підручниках, довідниках, книгах для садівників-аматорів. Проаналізуйте отриману інформацію й запишіть у робочий зошит найбільш важливе:

Калина ставиться до сімейства ………………………Її батьківщина……………… Відомо……………….сортів, які відрізняються один від одного…………. Розмножується калина ………………………

Завдання 3. Виберіть сорту календули для вирощування. Подумайте, яким вимогам повинен відповідати обраний вами сорт.

Завдання 4. Розробіть дизайн присадибної ділянки. У словнику або енциклопедії довідайтеся значення слова «дизайн» і запишіть його визначення в словник проекту. Щоб познайомитися з модними новинками, подивитеся свіжі номери журналів «Присадибне господарство», видані в останні роки книги для аматорів.

Визначите місце на ділянці й площу, що ви можете виділити під калину. При виборі місця враховуйте вимоги календули до освітленості. Розрахуйте необхідну кількість саджанців кожного сорту, щоб зайняти виділену площу. Намалюйте ескіз розташування калина на території.

Розташування калини може бути кожним. Виявите свої творчі здатності. Так ви можете спробувати себе в одній з нових сільськогосподарських професій - ландшафтний дизайнер. Ця професія з'явилася порівняно недавно, але користується більшим попитом на ринку праці. Ландшафтний дизайнер займається оформленням ділянок навколо котеджів, дачних будиночків, офісних будов. Довідайтеся у вчителя або кого-небудь із дорослих більш докладно, у чому полягають професійні обов'язки ландшафтного дизайнера й де можна одержати цю професію.

Завдання 5. Підготуйте місце висаджування калини по розробленому ескізі. Висадить калину.

Завдання 6. Ознайомтеся із правилами догляду за калиною.

Сфотографуйте територію в період масового цвітіння калини. У цей час вона виглядає найбільше привабливо.

Завдання 7. Заготівля календули як лікарської сировини.

Вивчаючи матеріал про календулу, ви обов'язково зустрінете інформацію про застосування цієї рослини в якості лікарського. Тому можна використати частину ягід як лікарську сировину.

Завдання 8. Вивчите правила заготівлі й застосування ягід калини як лікарський засіб, запишіть їх у робочий зошит.

Строки збору ягід (фаза розвитку рослини) -- ……………………… Як їх сушити?......................................................... Як зберігати?....................................................................... Як готувати лікарські препарати (відвари, настойки)?.......................................................... Як застосовувати?..................................

Можливо, у вашій родині є й власні оригінальні рецепти застосування калини як лікарської рослини. Поділіться ними з тими людьми, кому робите подарунок.

Завдання 11. Спробуйте оцінити економічну сторону вашого проекту.

Насамперед підрахуйте витрати:

· садильний………………………………….

· на добрива………………………………….

· інше…………………………………………

Разом……………………………………………

Вартість отриманої продукції можна визначити за цінами калини як лікарської сировини в найближчій аптеці й за цінами на садовий матеріал цієї рослини в найближчому магазині.

Словник проекту: дизайн, ескіз, масштаб, ландшафтний дизайнер, ціна, вартість, доход, прибуток.

У робочому зошиті вкажіть, які книги й журнали були використані при роботі над проектом.

У процесі вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» учні виконують такі проекти:

№ з/п	Тема	Тема проекту
1. 2. 3.	Технологія вирощування кущових декоративних рослин. Технологія вирощування плодоягідних культур. Боротьба з шкідниками і коробами рослин. Основи технології вирощування зернових культур.	Калина окраса довкілля. Сама ефективна малина. Чи хороші у вас добрива?

У 1 проекті завдання 1, 4, 5 учні виконують на заняті, а всі інші у процесі самостійної робот мию. Кожен учень з групи виконує окремі завдання.

У 2 проекті завдання, 4, 5, 7 На занятті, інші самостійно.

У 3 проекті всі завдання самостійно крім останнього.

Проект « Чи хороші у вас добрива?»

Освітні цілі:

· повторення й закріплення матеріалу про застосування добрив, розрахунку доз їхнього внесення, одержання екологічно чистої сільгосппродукції;

Соціальна мета: підвищення культури застосування мінеральних добрив власниками особистих підсобних господарств.

Проект виконується індивідуально або невеликими групами (2-3 учнів 7 класу).

Робочий зошит проекту

Всі городники знають, що одержати гарні врожаї зернових без застосування добрив практично неможливо. Однак ефективність застосування добрив може бути високої тільки в тому випадку, якщо застосовувати їх грамотно. Які справи в особистому підсобному господарстві вашої родини із застосуванням добрив? Ви зможете відповісти на це питання, якщо виконаєте невелике самостійне дослідження, у ході якого заповните таблицю 13.

Проаналізуйте зміст заповненої таблиці 13 і в робочому зошиті вкажіть, які із застосовуваних добрив відносяться до азотним, фосфорним, складним, повним, промисловим, мінеральним, органічним, місцевим.

Таблиця 13 Використання добрив в особистому підсобному господарстві

Добриво	1.	2.	і т.д.
Діюча речовина
Під які культури вноситься'
Дати внесення
Дози
Загальна витрата
Кількість внесених елементів харчування: N
р2о5
К20

Знайдіть у довідковій літературі дані про дози добрив для вирощування ваших культур і зрівняєте їх з тими дозами, які вносяться в особистому підсобному господарстві. Чи відповідають застосовувані вами дози нормам? Як звичайно у вашій родині визначають дози добрив для внесення? Є чи у вас досвід вирощування тих же культур без застосування добрив? Зрівняєте отримані результати. Чи доводилося вам зіштовхуватися з наслідками надлишкового внесення добрив (мінеральних або органічних)? Опишіть ці випадки.

Чи були у вашому селі випадки неправильного використання, зберігання й транспортування добрив, які привели до забруднення навколишнього середовища? Опишіть ці випадки. Хто, на вашу думку, був винуватий у тому, що сталося? Чи понесли ці люди покарання і яке?

Завдання підвищеної складності. Подумайте, за якими показниками варто оцінювати ефективність застосування добрив. Порадьтеся з батьками, учителем і спробуйте виконати розрахунки, які дозволять оцінити економічну ефективність застосування добрива у вашому особистому підсобному господарстві.

2.2 Планування занять з трудового навчання

Великого значення при навчанні прийомам роботи на горизонтально-фрезерному верстаті у 8-9 класах надається підготовці навчальному процесу, створюються передумови для своєчасного матеріального та методичного забезпечення; розкривається зв'язок між змістом занять у майстернях і змістом інших навчальних предметів. Від правильного планування навчального процесу залежить і ефективність занять із трудового навчання. Розділивши навчальний матеріал за часом, можна встановити, яких знань набувають учні на уроках з інших предметів.

Планування занять в майстернях включає в себе такі етапи: підготовка вчителя до навчального року, підготовка вчителя до уроку, підготовка вчителя до навчальної теми. Підготовка вчителя до наступного навчального року починається після закінчення поточного. Учитель праці перевіряє устаткування та інструменти і невеликі несправності усуває сам. Якщо потрібний середній або капітальний ремонт, то він складає заявку і звертається через дирекцію школи за допомогою до промислових підприємств, які є поблизу школи. Окремо складає заявку на придбання інструментів у магазинах.

Планування навчальної роботи починається з виявлення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкривається завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів та інших. У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок яких повинні набути на цих заняттях. Зміст навчального матеріалу розписано по класах. У кожному класі навчальний матеріал занотовано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об'єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільно корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:

Виготовлення вибору повинно складатись з операцій, передбачених навчальною програмою.

Не рекомендується планувати учням виготовлення більше двох однакових виробів, щоб не знижувався інтерес до роботи.

Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованої форми часу. Ця вимога покладає велику відповідальність на вчителя, бо норму часу (а дуже часто й точність обробки) встановлює він сам. Правильно встановити потрібно точність виробу не завжди просто. Треба знати умови, в яких вироби використовуватимуся, і вимоги, до точності виробу, які визначаються цими умовами. Інколи, щоб знизити вимоги до точності виготовлення виробу і довести їх до рівня знань і вмінь учнів, учителеві доводиться змінювати його конструкцію. При встановленні норми часу вчитель спирається на свій власний досвід, а також на досвід інших вчителів.

За призначенням і конструкцією виріб повинен бути зрозумілим для учнів. Ця вимога особливо показала для тих випадків, коли учні виготовляють різні моделі. Треба підібрати об'єкти для моделювання так, щоб принцип дії моделі був зрозумілий учням, тобто не виходив за межі їх знань з основ наук.

Керівники шкіл прагнуть будувати заняття в майстернях на базі замовлень різних підприємств, бо в такому випадку досягається продуктивних характер праці учнів.

Очевидно, праця учнів стає від цього свідомою, що не може не вписувати позитивно на якість роботи.

Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану. Календарно-тематичний план складається для того, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням та інструментами поповнити майстерні.

Залежно від місцевих умов календарно-тематичний план можна складати відразу навчальний рік, на півріччя або чверть. Якщо школа має постійне і надійне джерело постачання матеріалів, план можна складати на цілий рік, бо є певність, що він буде виконаний. Якщо матеріал надходить з випадкових джерел і не може наперед запланувати матеріали за сортиментом, то план складають на короткій період, але не менше, як на чверть.

Після того коли складений календарно-тематичний план, вчитель здійснює підготовку до навчальної теми. Увесь матеріал навчальної теми вже поділено календарно-тематичному плані годинні заняття так, щоб не було уроків, повністю присвячених виконанню теоретичного матеріалу. Теоретичний матеріал розподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, що він був пов'язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення його займало не більше як 20-25% навчального часу.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Система створює в учителя загальну дидактичну картину, що стосується навчальної теми, бо визнає типи уроків зв'язки між ними, методи навчання, об'єкти роботи учнів. Аналіз роботи передових учителів показує, що будуючи систему уроків з тієї чи іншої теми, треба висвітити такі питання: 1) місце теми в навчальному курсі, її ідеї і коло зізнань, умінь і навичок, яких повинні набути учні; 2) зв'язок теорії з практикою з навчально-виробничою практикою; 3) характеристика матеріалу теми відповідно до розвитку пізнавальних можливостей учнів; 4) готовність учнів до засвоєння нової теми (якими поняттями, фактами, вміннями і навичками, потрібними для засвоєння нового, володіють учні на час вивчення теми); 5) логічний шлях викладання матеріалу, який був би найефективнішим для набуття знань та навичок, розвитку пізнавальних тем, розподілу навчального матеріалу на уроках; 6) творчі роботи учнів; 7) очікувальний результат вивчення теми.

Знаючи зміст кожного заняття учитель має можливість визначити підготовленість учнів і поставити перед ними завдання для повторення теоретичного матеріалу.

У підготовці вчителя до уроку можна виділити заходи для підвищення виробничої кваліфікації організаційні і методичні заходи.

Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи професій, елементи яких вивчається на заняттях. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками. Тому до початку занять учителеві рекомендується самостійно виконувати обсяг роботи, що заплановано для учнів. Це дуже важливо з методичної точки зору. Методика підготовки вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на ньому, коли подає повний матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу достатньо для виконання навчальної програми; 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їх знаннях з основ наук.

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань, треба мати уявлення, яких знань і вмінь вони набувають на уроках фізики, хімії, креслення, математики, трудового навчання, та ін.

Велике знання має ознайомлення вчителя з методичною літературою, в якій узагальнено досвід кращих шкіл. У методичній літературі є рекомендації як будувати навчальний процес, вибирати об'єкти роботи, а також з інших питань, зв'язаних з виконанням навчальних завдань на заняттях у майстернях.

До початку заняття вчителеві рекомендується самому виготовити об'єкт, який він запланував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин: 1) підвищується авторитет учителя, коли учні бачать, що він досконало володіє трудовими прийомами і може бути для них особистим прикладом; 2) зразки, виготовлені вчителем, є еталоном для учнів; 3) виконуючи цю роботу, вчитель може чітко уявити собі, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття.

Робота над помилками учнів займає важливе місце в підготовці вчителя до уроку. Пояснюється це тим, що на заняттях у майстернях можливість допущення помилок учнями не менша, ніж на уроках інших предметів. Як показує досвід, на виправлення помилок учнів затрачається до 10% навчального часу.

Помилки можуть виникати з різних причин, інколи - з провини вчителя, якщо він не зумів зрозуміло подати новий матеріал, досить чітко продемонструвати виконання трудового прийому, інколи - з провини учня, якщо він неуважно слухав пояснення вчителя, займався сторонніми справами. Помилки можуть бути і з об'єктивних причин. Так, інколи фізичний розвиток учнів буває недостатнім для правильного виконання прийомів з ручної обробки деревини.

Завдання вчителя полягає передусім у тому, щоб не допустити їх. Очевидно, виконати це завдання можна тільки тоді, коли добре відомі причини, що породжують помилки. Тому вчитель праці систематично шукає шлях для усунення причин, що призводять до вивчення яких теж можливі пошуки, вчитель намічає профілактичні заходи для недопущення їх.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом різальних інструментів, а також належної кількістю заготовок. Треба мати достатню кількість запасних інструментів і заготовок на той випадок, коли будь-якій інструмент вийде з ладу, а заготовка буде зіпсована.

Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших.

Інструмент заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо до вчителя підготовити технічну документацію. Це насамперед рисунки і технологічні карти. Залежно від складності виробу, від підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а меті уроку розкривають навчальні завдання. Об'єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В урочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них.

Отже, результатом планування є перспективне планування кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план, і поточне - результатом якого план конспект.

2.3 Експериментальна перевірка розробленої методики проектно-технологічної діяльності учнів сільської школи при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин»

Основною метою експериментальної методики є перевірка розробленої методики проведення занять з розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах.

Експериментальна робота проводилась нами з розділу ”Технології вирощування рослин” в 7 класах в. В експериментальному дослідженні брало участь дві групи дві групи семикласників.

Під час дослідження ми використовували такі методи: бесіди, анкетування, спостереження за діяльністю учнів на заняттях і т. д.

На першому етапі з допомогою контрольної роботи ми перевірили рівень знань і вмінь учнів 7 класів з попередньої теми, яка передбачала перевірку знань. Вона була представлена в двох варіантах, в кожному з яких було по кілька питань, які ми складали на основі глибокого аналізу діючих програм. Результати констатуючого зрізу, який проводився з учнями наведені в.3 таблиці

Результати констатуючого зрізу та виконання теоретичної частин контрольної роботи учнів 6 класів

Група	Кількість учнів	Оцінки в балах	Сере-дній бал
		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
7 - А	15	0	0	0	3	2	4	3	1	1	1	0	0	6,03
7 - Б	16	0	0	0	2	3	3	4	1	1	2	0	0	6,7

Результати константувального зрізу дозволили нам також значною мірою визначити експериментальні і контрольні групи,

За результатами констатувальної контрольної роботи ми визначились з експериментальною та контрольною групами: 7-А і 7-Б класи.

В цілому, особливо на основі аналізу результатів контрольної роботи, можна зробити висновок, що на основі недостатньо глибоких знань, а також на відсутності деяких знань учні не можуть свідомо застосувати їх у своїй практичній діяльності.

Як видно із таблиць, результати контрольної роботи показують доволі низький рівень засвоєння навчального матеріалу учнями як у контрольних так і в експериментальній класах.

В той же час відсоток засвоєння знань учнів знаходиться приблизно на однаковому рівні в усіх групах, щоб його підвищити ми застосували розроблену методику з використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах.

У ході проведення експерименту з метою перевірки рівня засвоєння теоретичного та практичного матеріалу та ефективності використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах за методикою описаною вище ми провели контрольні роботи після вивчення розділу “ Технологія вирощування рослин”.

Узагальнені результати підсумкових контрольних робіт наведені нами у таблицях. При заповненні таблиці, користуючись методами математичної статистики, ми визначали такі важливі статичні параметри процесу навчання, як середній бал.

Результати теоретичної підсумкової контрольної роботи 6 класів

Група	Кіль-кість учнів		Оцінки в балах		Се-ред-ній бал
			1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
7-А	15		0	0	0	0	0	2	3	3	4	3	2	0		8,5
7-Б	16		0	0	0	2	3	2	3	3	3	0	0	0		6,4

Порівнюючи величини середніх оцінок, за результатами всіх контрольних робіт, ми зробили висновок, про те, що в класі 7Б більш низький рівень успішності. Дані результати говорять на користь класу, який займався за експериментальною методикою з використанням проектних технологій технологій навчання.

Це свідчить про високу ефективність розробленої методики.

В цілому результати експериментального дослідження використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах за експериментальною методикою дозволяють зробити такі висновки:

- запропонована методика використання системи колективно-групових технологій навчання доцільна для учнів;

- використання системи проектних технологій на заняттях з трудового навчання значно активізує діяльність симикласників.

Таким чином, результати експерименту показали, що методика використання проектних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах може бути запроваджена у практиці трудового навчання в школі.

Висновки

Зміни, що відбуваються у нашій країні, висувають нові вимоги до трудової підготовки учнів. Завдання удосконалення ефективності навчального процесу, якості трудової підготовки учнів не можуть бути вирішені без корекції навчально-виховного процесу, без використання педагогічних інноваційних технологій. Трудова підготовка передбачає також виховання всебічно розвиненої особистості, розширення її пізнавальної та інтелектуальної діяльності, особистих здібностей, інтересів та мотивів, духовності, менталітету, формування сучасного світогляду тощо.

У нових умовах соціально-економічного розвитку України існуюча система трудової підготовки учнівської молоді вичерпала свої можливості. Відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві, перебудова системи суспільного виробництва, що відображається відповідними змінами на ринку праці. Тому стає цілком очевидною невідповідність між традиційним пояснювально-ілюстративними технологіями трудового навчання і потребами суспільного розвитку. Разом з тим звичні для багатьох поколінь уявлення про зміст уроків трудовою навчання стають причиною відвертого принизливого ставлення до ролі і місця трудової підготовки в системі загальної середньої освіти.

Оскільки у сучасному суспільстві перед людиною, у зв'язку з розвитком науки і техніки, постає ряд нових завдань та вимог до її творчого потенціалу. То сьогодення висуває особливі вимоги до неї, і одна із цих вимог активність. Створення умов для розвитку творчого потенціалу, творчої активності учнів є одним із важливих завдань предмета трудового навчання. А, отже, вчитель має здійснювати пошук шляхів для формування технологічно грамотної, комунікабельної особистості, яка зможе самостійно навчатись у продовж всього життя. У цьому зв'язку виходячи із завдань і змісту трудового навчання у учнів потрібно формувати життєво важливі основи технічних знань і вмінь, залучати їх до різних видів практичної, колективно-групової діяльності з урахуванням економічної, екологічної і підприємницької доцільності, соціального досвіду, а також формувати в них прагнення до самовизначення, самореалізації, забезпечити оволодіння знаннями і вміннями в галузі технології, економіки, організації й екології сучасного підприємства, формування уявлень про перспективи його розвитку; виховувати загально-трудові якості.

Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом використання в навчанні сучасних педагогічних технологій, які забезпечують цілісність розвитку особистості учня, становлення його творчого потенціалу. До таких необхідно віднести проектну технологію, що забезпечує одночасний розвиток і навчання учнів шляхом включення їх в активну творчу діяльність, результатом якої є розвиток творчого потенціалу, зростає цікавість до процесу навчально-трудової діяльності.

На відміну від методик, проектні технології начання не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

Проведені дослідження показують, що проектні технології на уроках трудового навчання допомагають учням:

аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань на уроках трудового навчання більш доступним;

навчитись формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати;

навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

моделювати різні агротехнологічні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в ці життєві ситуації і переживання їх;

знаходити розв'язання проблеми;

Внаслідок використання запропонованої нами методики проведення занять з використанням проектних технологій навчання нам вдалось підвищити процес формування знань та вмінь учнів на заняттях з трудового навчання під час вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах у порівнянні з аналогічними показниками учнів із контрольної групи. Аналіз ”питомої ваги” різних компонентів розробленої нами експериментальної методики проведення занять на основі проектних технологій навчання показав, що проведення занять за даною методикою мало більший ефект, ніж використання переважно традиційних (пояснювально-ілюстративних) технологій навчання проведення занять. Звідси, підкріплення вивчення теоретичного і практичного матеріалу відповідно за розробленою методикою проведення занять є обов'язковим каталізатором досягнення мети формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.

В цілому, результати проведеного дослідно-експериментального дослідження підтвердили правомірність розробленої нами, мети, завдань дослідження, тобто правильність запропонованого нами шляху розв'язання завдання по використанню проектних технологій на заняттях з трудового навчання під час вивчення розділу «Технологія вирощування рослин» в 7 класах.

Література

1. Бербець В.Контроль навчальних досягнень учнів у процесі проектно-технологічної діяльності // Трудова підготовка в закладах освіти - №2-203-с.21-25.

2. Бербец Т Самостійна робота учнів під час виготовлення творчих проектів // Трудова підготовка в закладах освіти -№4-204 - с.13-15.

3. Бойченко О. Заняття та їх роль в інформаційно-технологічній підготовці навчальних проектів.// Трудова підготовка в закладах освіти -№4 - 2007- с. 14-18.

4. Войний О. Зміст проектної діяльності учнів. // Трудова підготовка в закладах освіти -№4-2007-с.

5. Горобець О. Проектування виробів з конструкційних матеріалів // Трудова підготовка в закладах освіти -№1- 2007-с.17-19.

6. Дежавний стндарт базової і повної середньої освіти (Освітня галузь «Технологія») // Трудова підготовка в закладах освіти. -№1-2004-с. 1-6.

7. Коберник О. ,Бербець В., СидоренкоВ., Яшук С. Методика навчання учнів 5-9 класів пректуваню в процесі в процесі вивчення технології обробки деревини і металлу. -Умань: УДПУ, 2004-с. 114.

8. Методика навчання учнів 5-9 класів пректуваню в процесі в процесі вивчення технології обробки деревини і металлу.-Умань: УДПУ, 2004-с. 486.

9. Коберник О. Урок трудового навчання В умовах проектно-технологічної системи//Трудова підготовка в закладах освіти.-№1-2006-с. 2-4.

10. Кооберник О., Яшук С. Методика організації проектно-технологічної учнів на уроках трудового навчання.-Умань,2001-с.82.

11. Куценко Т. Метод проектів у навчальній діяльності школярів. // Трудова підготовка в закладах освіти. -№4-2006-с. 25-29.

12. Михальчук В. Ціль уроків з розділу «Технологія вирощування рослин» // Трудова підготовка в закладах освіти. -№10-2004-с. 1-6.

13. Сидоренко В. Проектна методика як основа реалізації особистісно-орієнтовного навчання. // Молодь і ринок,-2004-№1- с.19-24.

14. Сидоренко В. Проектно-технологічний підхід як основа змісту трудового навчання школярів. // Трудова підготовка в закладах освіти. -№1-2004-с. 2-4.

15. Трудове навчання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-12 класів - К. : Ірпінь , 2005- с.250.

16. Янцур М. Проектування виробів з конструкційних матеріалів. // Трудова підготовка в закладах освіти. -№1-2007-с. 17-19.

№ пп.	Теми і зміст уроків	Мета завдання	Між предметні зв'язки	Об'єкт праці	Кількість матеріалу	Обладнання	Дидактичні засоби	Дата
1.	2.	3.	4.	5.	6.	7.	8	9
1.	Технологія вирощування кущових декоративних рослин. Місце декоративних рослин в озелененні території. Загальна характеристика декоративних кущів (калина, буз, жасмин), їх оціка і добір для конкретних умов регіону. Способи розмноження, садіння, догляду за рослинами. Захист від шкідників. Практична робота. Відбір та висаджування саджанців. Догяд за рослинами.	Н: ознайомити учнів з видами плодоягідних культур таїх біологічними особливостями. Формувати знання про фороби рослин і спосби бортьби з ними. В: виховати працелюбність, культуру праці. Р: розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення. П: ознайомлення учнів з умовами та змістом праці садівника.	Біологія (7 клас) природознавство (5 клас)	Саджанці калини	По 15 кожного виду	Муляжі плодів калини, гербарні разки бузу, жасміну, калини, садові лопати, граблі, розмічальні кілочки, перегній, торф	Підручник з трудового навчання, плакати, технологічні карти на вирощування декоративних рослин.
2.	Технологія вирощування плодоягідних культур. Боротьба з шкідниками і форбами рослин. Значення ягід у харчуванні. Основні плодоягідні куьтури (малина, смородина, порічки) та їх біологічні особливості. Вигитативне розмноження плодоягідних культур. Догляд за ними. Основні шкідникі і фороби рослин. Методи бортьби з ними. Спосби екологічних методів боротьби зі шкідниками. Практична робота. Підготовка грунту і висаджування саджанців. Догляд за ними.	Н: Ознайомити учнів з видами плодоягідних культур та їх біологічними особливостями . Формування знання про фороби рослин і способи боротьби з ними. Забеспечити умоив для формування вмінь готвати грунт, висаджувати та доглядати за живцями, засттосовувати методи боротьби з шкідниками. В: виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до власності школи Р: розвивати художню уяву та вміння аналізувати. П: Продовжити ознайомлення учнів з умовами праці садівника.	Біологія (7 клас) природознавство (5 клас)	Саджанці плодоягідних культур: малини, смородини, порічок.	По 15 кожного виду	Муляжі плодоягідних рослин, лопати садові, граблі, кілочки для помічання мість посадки кущів, садовий метр.	Підручник з трудового навчання, плакати, технологічні карти на вирощування декоративних рослин.
3.	Основи технології вирощування зернових культур. Види та значення основних зернових культур (пшениця, ячмінь, гречка). Біологічна характеристика та основа агротехнічного вирощування. Практична робота. Розпізнання за зовнішніми ознаками насіння основних видів зернових культур.	Н: забезпечити умови формування знань про значення та біологічну характеристику зернових культур, формувати вміння розпізнавати та порівнювати основні види зернових культур. В: виховувати в учнів культуру праці. Р: розвивати вміння виділяти основне,логічне мислення.. П: формувати стійкі професійні інтереси і наміри, ознайомити з професією аронома	Біологія (7 клас) природознавство (5 клас)	Насіння основних зернових культур (пшениця, жито, гречка, кукурудза).	Таблиці із зображенням загального виду зернових культур із кореневою системою, плодами		Підручник з трудового навчання, плакати інструкційні карти на практичну роботу
4	Енергетичні засоби у сільському господарстві. Рівень енергонасичення колективних об'єктів с/г. Застосування у с/г різних видів енергії: мускульна сила людини , тепло, теплова енергія, ДВЗ, електродвигуни тощо. Екологічна ситуація сьогодні. Види енергоощадних технологій у с/г. особливості використання ДВЗ. Трактор основний засіб енергетики мобільних процесів. Використання трактора. Поняття про оптимальний набір технічних засобів для господарства. Практична робота: Ознайомлення з електротехнічними засобами машинного парку.	Н: дати поняття учням про застосування у с/г різних видів енергії, ознайомити з видами ощадних технологій у с/г. В: виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до власності школи Р: розвивати у школярів спеціальні здібності; уміння застосовувати наявні знання на практиці. П: ознайомити з професією енергетика	фізика			Відеофільм «технологія вирощування зернових», зразки енергетичних засобів машинного парку(моделі)	Підручник з трудового навчання, плакати інструкційні карти на практичну роботу

План-конспект заняття трудового навчання

ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Технологія вирощування кущових декоративних рослин.

ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

1. Теоретичні відомості: місце декоративних рослин в озелененні території. Загальна характеристика декоративних кущів (калина, бузок, жасмін), їх оцінка і добір для конкретних умов регіону. Способи розмноження, садіння, догляду за рослинами. Захист від шкідників.

2. Практична робота Відбір та висаджування саджанців. Догляд за рослинами.

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Навчальна навчити учнів характеризувати декоративні рослини, ознайомитись зїх сортами, дати поняття про способи розмноження і догляду за рослинами. Формувати вміння висаджувати саджанці декоративних рослин.

2. Виховна виховувати в учнів культуру праці, бережливість, працелюбність, дбайливість, охайність та інші якості сучасного працівника;

3. Розвивальна сприяти розвитку сенсорної сфери, пам'яті, спостережливості, логічного мислення.

4. Профорієнтаційна ознайомити учнів з професією садівника.

ОБ'ЄКТИ ПРАЦІ саджанці декоративних рослин (калини, бузку жасміну).

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ

– підручник (навчальний посібник): Трудове навчання 7 кл

– робочий зошит проекту декоративних кущових рослин;

– плакати: “Будова декоративних кущових рослин”.

– Інструкційна карта на висаджування декоративних рослин.

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ садові лопати, живці бузку калини,жасміну, граблі, розмічальні кілочки.

ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:висаджування саджанців декоративних рослин. .

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: Розповідь; бесіда; показ; демонстрація; фронтальне опитування; практична робота; метод проектів.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: Фронтальна; групова; робота в парах.

Тип ЗАНЯТТЯ: Комбінований

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент. _________________________________2 хв.

II. Повторення раніше вивченого матеріалу. __________________ 5 хв.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів. ____________5 хв.

IV. Вивчення нового матеріалу. _____________________________10 хв.

V. Закріплення нового матеріалу. ___________________________5 хв.

VI. Практична робота.

VI.1.Вступний інструктаж. ________________________________ 10 хв.

VI.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя. _40хв.

VI.3.Заключний інструктаж. _______________________________ 3хв.

VII. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим.4 хв.

VIII. Підведення вчителем підсумків заняття. __________________ 5хв.

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ________

1) Учнів ввожу в майстерню після дзвінка.

2) Перевіряю присутність учнів за журналом, наявність заповняю журнал.

3) перевірка підготовленості учнів до заняття (наявність зошита проекту, підручника, наявність спецодягу та інше);

4) призначаю чергових за журналом;

5) ознайомлюю учнів з планом заняття.

ІІ. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ_____

1) аналіз домашнього завдання (перевірка виконання проектного завдання винесеного на самостійне опрацювання). Він наведений у Є2.1. Проводжу усне опитування за такими запитаннями:

ь Якми розмножують калину?

ь Яке значення декоративних рослин в озелененні території?

ь Чим відрізняється калина, бузок жасмин від інших садових рослин?

ь В які строки висаджують калину?

ь Які біологічні особливості калини?

ь У чому суть догляду за калиною?

2) Опитування проводжу фронтально за списком у класному журналі.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ учнів :

Вирощування кущових декоративних рослин має свої особливості. Розповідаю про важливість вирощування кущових рослин, показую на проекторі ролик «Озеленення території з допомогою кущових рослин».

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ___:

1. Загальна характеристика кущових декоративних рослин (калини, бузку, жасмину).

Розповідь учителя.

Серед поширених рослин, які використовують для декоративного оформлення, є бузок, калина, жасмин тощо.

Бузок -- кущова декоративна рослина заввишки до 5 м, з великою кількістю гілок, на яких утворюються суцвіття з квітками, діаметром 2,5 см кожна. Зацвітають вони у травні і квітнуть упродовж 20 днів. Квітки, залежно від виду рослини, можуть бути білого, оранжевого, фіолетового кольорів або їх відтінків. Квіти мають приємний, ароматний запах. Нині селекціонерами виведено близько 300 видів бузку. Усі ці рослини невибагливі до вологи і родючості ґрунту, але краще ростуть і квітнуть на удобрених і добре оброблених ґрунтах.

Листя блискуче, темно-зеленого кольору. Восени листя деяких видів бузку стають фіолетовими зверху і жовтими знизу, що робить рослину особливо декоративно привабливою.

Калина -- гіллястий кущ або невелике (2--4 м) дерево. Листя на калині протягом літа зелене, а восени -- жовтого, червоного, пурпурового кольорів з різними відтінками. Черешки листків довгі з була-воподібними залозками при основі. Квітки білі, пахучі. Плоди --червоні кулясті, зібрані у грона, достигають у жовтні і довго тримаються на гілках.

Калина зимостійка та вимоглива до вологи рослина, стійка до загазованості повітря. її можна зустріти в лісах, на берегах річок, озер, боліт. Розмножується здерев'янілими та зеленими живцями, відсадками, насінням. Однак насіннєвий спосіб незручний тим, що потребує тривалого періоду передпосівної підготовки, а також тим, що сіянці на два-три роки пізніше починають плодоносити. Офіційно зареєстрованих сортів калини не існує. Проте вже виділено та розмножується сорт Київська садова № 1.

Жасмин -- кущова рослина з духмяними квітами. Відомо близько 300 її видів. Вирощується як декоративна рослина або для отримання з квіток ефірного масла, яке використовується в парфумерії, у харчовій промисловості для ароматизації виробів тощо.

2. Особливості планування озеленення території.

Розповідь учителя.

Декоративне оформлення присадибної ділянки розпочинають з розробки її плану. З цією метою на ньому наносять у масштабі розмір земельної ділянки, місця розташування будинку, надвірних штувань, планують місця майбутніх клумб, газонів, бордюрів тощо.

Як же правильно розмістити рослини на присадибній ділянці? Для прикрашання входу до присадибної ділянки використовують великі дерева, а по краях доріжок, алей -- висаджують кущові декоративні рослини. Кущові рослини заввишки 1 --1,2 м, висаджені вздовж алей, доріжок, називають бордюрами.

Бордюри із кущових рослин восени періодично «стрижуть», надаючи їм певної геометричної форми, для їх формування можна використати жасмин, бузок, калину та інші кущові рослини. Низькорослі кущові рослини висаджують на передньому плані, вищі дерева -- на задньому плані, де вони виконують захисну або фоноутворюючу функцію.

Формуючи декоративні насадження на присадибній ділянці, необхідно враховувати, що бузок, жасмин -- світлолюбні рослини, гарно квітнуть при значному попаданні на них сонячного проміння. Менша їх квітність у затінених місцях. Калина порівняно менш вимоглива до світла, але більше потребує вологи, тому її часто висаджують для декоративного оформлення поблизу криниць, басейнів, фонтанів.

3. Особливості вегетативного розмноження рослин.
Розповідь учителя.

Розмножують кущові рослини вегетативно, здебільшого кореневими пагонами (рис. 31, с. 141). Для цього ранньою весною або восени, після завершення цвітіння рослини, добре розрослі та розвинені кореневі паростки відкопують садовою лопатою і пересаджують на постійне місце. Цей спосіб має ряд переваг. Рослини швидко ростуть, повністю зберігають декоративні форми материнської рослини, тоді як вирощеним з насіння ці властивості вдається зберегти рідко.

Утворені кореневі паростки можна викопувати разом із коренем материнської рослини і не боятись, що вони можуть пошкодитись, а рослина -- загинути. Навпаки, материнська рослина при цьому збільшує кількість кореневих паростків та краще квітне.

4. Технологія висаджування та догляду за кущовими декоративними рослинами.

Розповідь учителя.

Важливим етапом вирощування кущових декоративних рослин є висаджування. Практично його можна виконувати в будь-яку пору року з весни до осені. Проте кращий результат дає висаджування ранньою весною до початку активного росту рослини або восени після її цвітіння.

Кущова рослина: а -- материне-рослина; б -- однорічні кореневі пагі

Крони кущових рослин формують ранньою весною до поча соковиділення або восени після завершення цвітіння, коли температура навколишнього середовища не перевищує 4--5°С. при цьо видаляють секатором зламані, перекручені, пошкоджені, перехрещені гілки та частини рослини, які можуть надати їй непривабливого зовнішнього вигляду. Необхідно стежити також, щоб під час відрізання пошкодженої або зайвої гілки не утворилось тріщин на основній частині рослини,,відшарування чи ушкодження кори, надто великих залишків частини гілки, що видаляється. При відрізанні товстих гілок садовою пилкою необхідно спочатку виконати надріз з нижнього боку на 1/3 її діаметра, а потім продовжити цю саму операцію зверху.

Місця зрізування покривають спеціальною суспензією (варом), яка реалізується в торговельній мережі, або масляною фарбою світлого кольору. Квітки, що відцвіли, треба також обрізати, оскільки вони споживають із рослини поживні речовини. У результаті зменшується їх доступ до тих частин рослини, що квітнуть.

Восени рослини необхідно підготувати до зимівлі. Листя в цей період краще не прибирати. Воно захищає кореневу систему від промерзання.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ___:

Задаю питання для закріплення вивченого матеріалу.

1) Які ви заєте біологічні осбливості кущових декоративних росли?

2) Роль декоративних рослин в озеленинні території?

3) Особливості розміщення бузку, калини, жасміну при формуванні декоративних насаджень?

4) Способи вегетативного ьрозмноження декоративних рослин?

VІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА

ВСТУПНИЙ ІНСТРУКТАЖ____

Тема практичної роботи:

Відбір та вирощування саджанців декоративних кущових рослин.

Мета: Навчитися висаджувати декоратині кущі рослин з метою озеленення території.

Повідомляємо учням, що при виконанні данноїпракитчної роботивони одночасно виконують технологічну частину проекту, якій вони розробляють (Калина окраса довкілля), а потім будуть його захищати. Робтувони будуть виконувати за розробленою ними технологічною картою, одночасно ведучі робочі зошти проектуза визначеними завданнями. (Перелік завдань наведено у

§ 2.1.).

Інструктаже до виконання практичної роботи.

Учитель повідомляє, що, комбінуючи розміщення цих росможна декоративно оформляти будь-яку земельну ділянку. Проте для цього необхідно знати, які з рослин більш, а які менш вимогливі до родючості ґрунту, які сонцелюбні, а які -- тінелюбні, які морозостійкі, а які -- т любні, які швидко ростуть, а яким для цього потрібно більше часу. При декоративному оформленні необхідно також враховувати колір листя, кори, квіток у різні пори року, форму і структуру крони, висоту в різні періоди розвитку. Із урахуванням цих особливостей можна формувати різні варіанти композиції.

Кущові рослини, наприклад жасмин, висаджують групами на відстані 0,5--2 м один від одного, а бузок на відстані 1--З'м. Групу із кущових рослин можна висаджувати суцільно або з невеликими проміжками між окремими групами від 2 до 5 м.

За принципом побудови групи можуть бути симетричними, тобто з висадженими у вершинах трикутника, чотирикутника тощо, або компактними -- висадженими по кілька штук один біля одного, чи вільно висадженими.

При висаджуванні кущових декоративних рослин необхідно знати їх вимогливість до ґрунтів. Калина і бузок -- не досить вимогливі до родючості, а перед висаджуванням жасмину ґрунт необхідно удобрити перегноєм та торфом. В усіх випадках після висаджування рослини ретельно поливають.

Практична робота виконується за групами. Кожна група отримує інструкційну картку із послідовністю виконання агротехнічних операцій. Для економії часу краще в групах розподілити виконання робіт між учнями, і провести практичну роботу у формі гри-іміта-ції, коли кожний член групи виконує функції певної сільськогосподарської професії.

Інструктаж з безпеки праці.

Пропонується використати такі ігрові форми:

Учитель демонструє виконання правила та озвучує його початок, учні повинні його продовжити; учні виконують роботу у групах; учитель оцінює яка група скоріше надасть закінчення правил.

Учитель демонструє виконання правил із порушенням, учні повинні його виправити, озвучивши правильно правило.

Виконання практичної роботи.

Практична робота виконується відповідно до пори року:

Садіння декоративних рослин.

Відбір та висаджування саджанців.

Естетичне оформлення (фігурне обрізування) кущів і дерев.

Догляд за рослинами (видалення сухих пошкоджених гілок, прибирання).

Зміст практичної роботи наведений у підручнику.

Роботу учнів весь час треба контролювати, вчасно поправляючи тих, хто допускає помилки.

Доцільно час від часу нагадувати прийоми безпечної праці і старанно контролювати їх роботу.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель просить самих учнів оцінити виконану роботу, аналізує якість виконання робіт, зазначає недоліки, пояснює способи їх усунення.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника. Виконати завдання до проекту «Сама ефективна малина».

VІІ. ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ____

Домашнє завдання. Виконати у робочих зоштах проекру проектні задання для проекту «Сама ефективна малина». Опрацювати теми з підручника. (Перелік завдань наведено у § 2.1.).

План-конспект заняття.

Тема: Технологія вирощування плодоягідних культур.

Зміст заняття:

І. Теоретичні відомості: Значення ягід у харчуванні. Основні плодоягідні культури (малина, смородина, порічки) та їх біологічні особливості.

Вегетативне розмноження плодоягідних культур. Догляд за ними. Основні шкідники і хвороби рослин. Методи боротьби з ними.

ІІ. Практична робота: Підготовка ґрунту і висаджування живців. Догляд за ними.

Мета заняття:

Навчальна: ознайомити учнів з видам плодоягідних культур та їх особливостями. Формування знань про хвороби рослин і способи боротьби з ними. Забезпечити умови для формування вмінь готувати ґрунт, висаджувати та доглядати за живцями.

Виховна: виховувати культуру праці.

Розвивальна: розвивати увагу та спостережливість.

Профорієнтаційна: ознайомити учнів з умовами праці садівника.

Об'єкт праці: саджанці плодоягідних культур (малини, смородини, порічок).

Дидактичні засоби: підручник з трудового навчання, робочий зошит проекту, плакати „Агротехніка вирощування плодоягідних культур”, „Будова плодів плодоягідних культур”, інструкційна карта на вирощування плодоягідних культур.

Обладнання, інструменти, матеріали: муляжі плодів плодоягідних культур, лопати садові, граблі, садовий метр, садовий ніж.

Трудові дії, прийоми та операції: висаджування саджанців плодоягідних культур, підготовка ґрунту.

Методи навчання: розповідь, бесіда, демонстрація, показ, практична робота, метод проектів.

Форми організації пізнавальної діяльності учнів: фронтальна, групова.

Словникова робота: плодівництво, плодоягідні культури, ягода, вегетативне розмноження, паросток, відросток, стеблові бруньки.

Тип заняття: комбінований.

План заняття.

Структура заняття

Організаційний момент

Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

Вивчення нового матеріалу

Плодівництво як галузь рослинництва.

Загальна характеристика плодоягідних культур. Особливості вегетативного розмноження рослин.

Практичні роботи: «Заготівля і зберігання, живців» «Висаджування плодоягідних культур»,

ІV Підсумки уроку

V. Домашнє завдання.

Хід заняття.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Фронтальна бесіда.

Назвіть ягідні культури.

Яка агротехніка їх вирощування?

,3) Яке значення мають ягідні культури в харчуванні людини?

Яка галузь сільського господарства займається вирощуванням ягідних культур?

Назвіть біологічні особливості ягідних культур.

Узагальнюючи відповіді учнів, доцільно повідомити, що плодові рослини поділяють на зерняткові (яблуня, груша, айва), кісточкові (вишня, слива, абрикос, черешня), горіхоплідні (ліщина, волоський горіх), ягідні (малина, смородина, порічки, аґрус, суниця, виноград). Пояснення супроводжується демонстрацією зображення плодів цих рослин в натуральному вигляді та в розрізі з можливістю пояснення біологічних особливостей.

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Плодівництво як галузь рослинництва.

Розповідь учителя.

Господарське значення рослин визначає самперед цінністю ягід і плодів у харчуванні людини. Вони мають властивості, підвищують стійкість організму проти опромінення, виводять шкідливі речовини, поліпшують обмін речовин, посилюють апетит людини, роблять її стійкою проти різних хвороб і витривалок до несприятливих умов. З плодів і ягід виготовляють компоти, соки, джеми, желе, мармелад тощо. їх використовують у кондитерській, фармацевтичній промисловості.

Зважаючи на велике господарське значення плодових і ягідних культур, зумовили виникненню такої галузі сільськогосподарського виробництва, як плодівництво. Далі вчитель дає визначення, що плодівництвом називається галузь рослинництва, що вивчає біологію і технологію вирощування плодових культур (зерняткових, кісточкових, горіхоплідних, ягідних).

На території сучасної України плодівництво розвивалось, як свідчать давні літописи, починаючи ще з VII--VI ст. до н.е. Починаючії з IX--X ст. плодові і ягідні насадження Київської Русі в монастирських і княжих землях вже займали значні площі. Найбільш відомим у той час був Києво-Печерський сад. У ньому вирощували більшість відомих плодових дерев. Можна також повідомити учням, що в період татаро-монгольської навали розвиток садівництва припинився і став відроджуватися наприкінці XVI -- початку XVII ст. На цей час садівники вміли вирощувати саджанці, обрізувати та підживлювати рослини, використовували дерева для декоративного оздоблення.

Значного знищення плодово-ягідні насадження України також в період Великої Вітчизняної війни.

Нині відроджуються виноградники, збільшуються земельні ділянки з висадженими ягідними культурами.

Розвиток плодівництва як науки передбачає вивчення закономірностей росту, розвитну, плодоношення і розмноження культур. Оскільки ці рослини відіграють важливу роль у життєзабезпеченні людини, загальні питання їх вирощування, догляду, розмноження вивчають на уроках трудового навчання.