Знання учнів про природу стають більше осмисленими, коли очевидна їхня значимість і можливість застосувати на практиці. Курс природознавства передбачає набуття дітьми практичних умінь (спостереження за температурою повітря по термометрі, напрямок вітру по флюгері, фіксація основних явищ погоди за допомогою умовних знаків, орієнтування на місцевості по сонцю й по компасу й т.п.).

На екскурсіях і практичних заняттях школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, читати карту, наносити на неї природні об'єкти, самостійно виготовляти нескладні посібники: схематичні малюнки, гербарії, колекції, виконувати практичну роботу на учбово-дослідній ділянці.

Розділ ІІІ. Практична частина. Уроки екскурсій у 3-му класі

Тема. Екскурсія в ліс навесні.

Мета. Конкретизувати знання учнів про рослину як цілісний організм, з'ясувати взаємозв'язки рослин із середовищем і їх пристосованість до сумісного проживання; розвивати уяву, вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Місце проведення: ліс.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Оголошення маршруту

ІІ. Хвилинка календаря (на вулиці)

ІІІ. Вступна бесіда

1. Повторення правил поведінки в природі.

Гра "Чому?"

1) Чому не можна голосно кричати?

2) Чому потрібно пильно дивитися під ноги?

3) Чому не можна ламати гілки?

4) Чому не можна руйнувати мурашники?

5) Чому не можна рвати квіти з корінням?

6) Чому не можна струшувати дерева?

2. Актуалізація опорних знань

Що таке ліс?

Які рослини ростуть у лісі?

Як змінюється природа взимку?

Які трав'янисті рослини називають багаторічними?

Наведіть приклади хвойних дерев.

3. Мотивація. "Вірш про весну"

Весна у вікна заглядає,

Хмарки у синяві пливуть,

І серце райдугою грає,

"Весна на дворі", - тільки й чуть.

Не по дорозі нам з журбою,

Сміється сонечко з висот…

І ми вітаємо з тобою

Весни чудесний поворот.

ІV. Сприймання нового матеріалу

1. Розповідь вчителя про зміни в природі весною: наявність тепла, вологи, світла тощо.

2. Бесіда про зміни в житті рослин весною в зв'язку із зміною факторів середовища.

Що відбувається з деревами та кущами?

Що відбувається з ростом рослин?

Яка рослина є першою ранньоквітучою?

Які рослини цвітуть навесні?

Куди дівається сніг?

3. Розповідь. Рослина - цілісний організм. Взаємозв'язки рослин з середовищем.

4. Спостереження за рослинами у весняному лісі. Дослідження поламаних і сухих рослин, з'ясування причин загибелі рослин. Декламування вірша:

Ти думаєш, деревам не болить?

Ти думаєш, в дерев немає серця?

Та чую я - з коренів до верховіть -

Мій любий клен так жалібно трясеться…

Ну заспокойсь! Ти рану вже промив,

Ще пройде дощ, і стане тобі краще! …

…Ішов хлопчина тут і гілку одломив,

Таке ледащо, сам не знає нащо…

5. Розповідь вчителя "Естетичне значення рослин, своєрідність і краса природи, що пробуджується. Ранньоквітучі рослини. "

Чи тиша, чи вітер співає,

Чи буря зчиняє свій рев -

Весна все одно підіймає

Букети квітучих дерев.

Які з первоцвітів зацвітають найраніше?

Першою зацвітає красуня верба, яка є символом України. Вона першою відкриває кватирку, а згодом і ворота весні. Її ніжно-сріблясті сережки здавна в народі ласкаво звуть і "баранцями", і "котиками", і "пуховичками" та у Вербну неділю освячують у церквах.

А за вербою приходять проліски. Стародавня легенда свідчить: перших двох людей, що їх Бог вигнав з раю, засипав снігом. Тендітна Єва змерзла. І тоді хтось з серафимів чи ангелів перетворив кілька лапатих сніжинок на квіти проліска. Адам зірвав ці символи світлих надій і подарував подрузі. Так було покладено початок винищенню первоцвітів. Та хіба тільки їх!

Легенда красива, але чому проліски не гинуть? Адже про березень справедливо кажуть - у ньому зверху пече, а знизу морозить. І кристалики льоду, що утворюються всередині рослин, повинні були б зруйнувати ожилі стебла й пелюстки. Але цей жах не приходить до рослин: вода в капілярах не замерзає. Вона просто збільшує в 15 разів в'язкість, але залишається рідкою, тому що дуже своєрідно пов'язана із складовими частинами.

Квітень - справді благодатний місяць! У квітні дерева і квіти розбруньковуються, а у травні цвітуть. В цій порі повітря відчутно прогрівається, бруньки лопаються, а з них на світ божий визирають зелені листочки - справжнє диво землі.

6. Гра "Пригадай".

Згадайте, які ви знаєте загадки, прислів'я, приказки про весну, про весняні явища в природі.

Хто більше їх назве, той отримає подаруночок.

V. Застосування нових знань, умінь, навичок.

1. Самостійна робота за індивідуальними карточками - завданнями по групах (3-5 учнів).

Завдання №1. Опишіть 2-3 ранньоквітучі трав'янисті рослини, які ростуть в даній місцевості (розміри, колір, запах, щільність зростання).

Завдання №2. Опишіть 2-3 ранньоквітучих рослини деревних порід (розміри рослин, вигляд квіток, запах).

Завдання №3. Визначте, які рослини ростуть на даній ділянці, як вони пристосувались до умов середовища.

2. Обговорення результатів виконання роботи за картками.

Які ви обрали трав'янисті рослини?

Який колір має рослина "мати-й-мачуха"?

Який розмір має рослина деревних порід "ліщина"?

Як пристосувався до умов середовища "підсніжник"?

3. Вчитель приводить дітей до берези, в корі якої декілька днів тому, був зроблений невеликий надріз. Із нього тече сік. Рухання соку в дереві говорить про те, що з приходом теплих днів посилається проступання води із землі. Вчитель пояснює, що надрізи шкідливі для дерева. Тому пошкоджене місце необхідно акуратно змазати глиною.

Під деревами і біля пнів зростають високі купи. Це - мурашники. Діти розглядають мурашок. Вчитель коротко знайомить їх з життям мурашок, що лісні мурашки знищують багато шкідників лісу. Таким чином, їх треба охороняти.

VI. Підсумок.

Де ми були на екскурсії?

Які зміни у природі побачили?

Що нового дізналися?

Які рослини ранньоквітучі ви знаєте?

Яке дерево перше зацвітає і є символом України?

У якому місяці цвітуть дерева і квіти?

VII. Повідомлення д/з.

Підібрати або скласти вірші, загадки, приказки про весняні явища в природі.

Тема. Корисні копалини. Ознайомлення з ґрунтом. Охорона корисних копалин.

Мета. Формувати систему наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та бережливого ставлення до навколишнього природного середовища, корисних копалин; розкрити перед дітьми їх багатогранність. Пробудити в учнів початкових класів особисту відповідальність за охорону ґрунту, корисних копалин, виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: зразки корисних копалин, інструменти для ознайомлення з ґрунтом (лопатка), кошики для збирання корисних копалин, ґрунту.

Маршрут: парк.

Хід екскурсії

І. Організаційний момент

1. Оголошення маршруту

ІІ. Хвилинка календаря (на вулиці)

ІІІ. Вступна бесіда

1. Повторення правил поведінки в природі.

Гра "Чому?"

1) Чому не можна голосно кричати?

2) Чому потрібно пильно дивитися під ноги?

3) Чому не можна ламати гілки?

4) Чому не можна руйнувати мурашники?

5) Чому не можна рвати квіти з корінням?

6) Чому не можна струшувати дерева?

2. Актуалізація опорних знань

Чому гірські породи потрібно витрачати ощадливо?

Що таке корисні копалини?

На які ґрунти поділяються корисні копалини?

Що таке гірські породи?

Які корисні копалини є в нашій місцевості?

У яких трьох станах можуть перебувати гірські породи?

3. Мотивація. Загадки.

1. Чорне, блискуче, у воді не тоне, у вогні не горить?

(Кам'яне вугілля)

2. Земляне масло, але рідке, рідина, але з водою, а тепла виділяє багато!

(Нафта)

3. Буре, м'яке, із рослин складається, легко загоряється.

(Торф)

4. Безбарвний, горить синім полум'ям, виділяє багато тепла.

(Природний газ)

5. У воді народилась, на столі опинилась.

(Сіль)

ІV. Сприймання нового матеріалу

1. Розповідь учителя

Надра землі, її поверхня містять численні природні багатства. Всі речовини, що добувають з глибини і поверхні землі, використовують у промисловості й сільському господарстві, називаються корисними копалинами. Місця, де залягають ці корисні копалини, називають родовищами. Родовища порід залягають у надрах землі на різній глибині. Щоб добути ті, які знаходяться неглибоко під землею, риють великі ями-кар'єри. А щоб добути ті, які сховані глибоко під землею, будують шахти, бурять свердловини. Хто ж допомагає знаходити місця з корисними копалинами? Пошукам корисних копалин займаються геологи. Їх ще називають розвідниками земних глибин. Це ті люди, які вивчають з чого складається наша планета. "Гео" - грецькою мовою означає "земля". А "логос" - наука. Геологія - наука про землю.

Кам'яне вугілля, нафта, природний газ, торф, граніт, пісок, глина, сіль, залізна руда - це все корисні копалини. Їх добувають у природі і використовують у промисловості і народному господарстві. Тому вони є корисними.

- Яка від них користь?

(Демонстрація колекції корисних копалин).

Щоб виготовити скло і зробити склянку, потрібний пісок. Щоб побудувати будинки, потрібно мати багато піску, граніту, вапняку, цементу. Для опалення будинків, руху авто і літаків потрібні нафта, природний газ, кам'яне вугілля. Для виготовлення різноманітних машин потрібні метали, які виплавляються із залізної руди. Щоб виготовити тарілку, потрібна особлива глина - каолін. Щоб суп був смачним, потрібна сіль. Тому без корисних копалин людям прийшлося б дуже важко.

Вчитель попереджає учнів, що під час екскурсії їм треба виконати кілька завдань: зібрати різноманітний матеріал (зразки ґрунту, різні породи, рослини).

2. Мозковий штурм

Де знаходяться корисні копалини?

Чому їх називають корисними?

Хто знаходить корисні копалини?

Як називаються місця де є великі поклади корисних копалин?

Якою корисною копалиною ми користуємося щодня у себе вдома?

Які корисні копалини видобувають у нашій місцевості?

Яку корисну копалину використовуємо на уроці?

З якої породи виготовляють скло?

Назвіть родичів крейди?

З чого утворюється торф?

Чому корисні копалини потрібно раціонально використовувати?

3. Зупинка

які ознаки зими ви помітили?

яка причина приходу осені?

чому стало холодніше?

які зміни відбулися в житті рослин?

чому?

що змінилося в поведінці комах, птахів?

чому?

4. Бесіда. "Зупинка біля яру"

Зверніть увагу на розріз поверхні суші (Землі).

Що ви помітили?

Якого кольору розріз?

Чому в ньому добре видно різні за кольором шари?

Розгляньте, як глибоко занурюється коріння рослин. Чому?

Що відбувається з корінням після того як рослини відмирають?

Хто з тварин живе в ґрунті?

Яке значення їх?

V. Застосування нових знань, умінь, навичок.

1. Практична робота

Завдання для учнів: виміряти товщину шару ґрунту, підґрунтю, взяти зразки їх.

2. Бесіда

Що таке ґрунт?

Чому ґрунт має темний колір?

Як утворюється перегній?

Який ґрунт найродючіший? Чому?

З чого складається ґрунт?

Яка товщина шару ґрунту?

3. Гра "Охорона ґрунту"

Завдання: учні діляться на дві команди, обирають доповідача, назву команди.

1 тур. Командам потрібно пригадати усі способи охорони ґрунту. Або придумати свої.

2 тур. Потрібно задати питання своїм суперникам про грунт, корисні копалини, якщо суперники не змогли відповісти, відповідають ті хто задавав.

Виграє та команда, яка назве більше способів та краще відповість на запитання.

VI. Підсумок.

За чим ми спостерігали в природі?

Які шари землі ви побачили?

Чи однорідний колір мають різні шари?

Як називається верхній шар землі?

Як називаються інші шари?

Яких видів ґрунтів у нашій місцевості більше?

Чим відрізняється верхній шар від інших?

VII. Повідомлення д/з.

Написати твір на тему "Екскурсія в природу", уявивши, що ви пишете лист своєму другу.

Тема. Різноманітність рослин у природі взимку. Пристосування до різних умов життя.

Мета. Формувати систему наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та бережливого ставлення до навколишнього природного середовища взимку. Пробудити в учнів початкових класів особисту відповідальність за охорону рослин. На основі спостережень розширити уявлення учнів про зміну природи зимою (стан дерев і кущів, сніговий покров, висоту сонця, колір неба, температуру повітря). Виховувати любов до рідного краю.

Обладнання: малюнки рослин, термометр, коробки, ножі, метр, бінокль, блокноти, олівці.

Маршрут: зимовий ліс

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Оголошення маршруту

ІІ. Хвилинка календаря (на вулиці)

ІІІ. Вступна бесіда

1. Техніка безпеки у лісі:

Уважно дивіться під ноги в лісі, щоб не заробити вивих і не провалитися в якусь яму.

Ні в якому разі не їсти і не пробувати листя рослин, ягоди, а тим більше гриби!

Не підходити близько і не доторкатися до тварин і комах.

Не наближатися до річок і водойм.

Якщо раптом відчуваєте небезпеку, відразу покликати на допомогу.

Заборонено розводити багаття без дорослих, не гратися з вогнем.

Уникайте диких тварин. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство.

2. Актуалізація опорних знань

· Яка пора року настала?

· Назвіть зимові місяці.

· Чим зима відрізняється від інших пір року?

· Що ми можемо сказати про тривалість дня і ночі?

· Діти, можливо хтось з вас знає вірш про зиму?

3. Мотивація. Вірш "Зимою"

Сипле, сипле сніг,

Криє переліг;

Білим килимом лягає

Аж під наш поріг.

Легкий білий пух,

Наче той кожух,

Криє землю, щоб не знала

Стужі й завірюх.

Тишина кругом.

Спи спокійним сном,

Доки збудешся весною

З рутяним вінком.

Б. Лепкий

ІV. Сприймання нового матеріалу

Діти спостерігають за деревами, кущами, трав'янистими рослинами.

1. Розповідь вчителя та спостереження учнів

Діти разом з вчителем згадують, що літом дерева, кущі і трави були зеленими. Осінню листя багатьох рослин стали жовтими, оранжевими і бурими і опали. Діти відмічають, що зимою на деревах немає листя, тільки на соснах і ялинках зеленіє хвоя, а на дубах висять закручені жовто-коричневі листки.

Вчитель пояснює, що земля в лісі промерзла, коріння дерева не може вбирати із землі воду. Виконує невеликий кусок замерзлої землі, який учні повинні принести в школу. Там його потрібно положити в ящик тримати в теплому місці, поливати і вести спостереження. Через деякий час на поверхні землі появляться зелені рослини. Учні з допомогою вчителя роблять висновок, що багато трав зимою не гинуть, але не можуть рости в зв'язку з холодом.

Чому сосна і ялина зелені, якщо вони також не можуть вбирати своїм корінням, воду із замерзлої землі. Щоб діти зрозуміли, вчитель пропонує їм розглянути листя-голки цих дерев. Діти бачать, що вони дуже вузенькі, про питані смолою. Такі листки майже не випаровують воду, і тому сосна і ялина на зиму залишаються зеленими і не сохнуть.

Треба показати учням, що деякі трав'яні рослини під снігом не замерзають і залишаються зеленими. Вчитель пропонує в деяких місцях розгребти сніг під деревами і сказати, що вони там побачили (земні рослини і мох) чому ці рослини зелені зимою (ці рослини накриті снігом, який захищає від холоду). Під снігом температура вища, ніж температура навколишнього повітря.

В лісі завжди можна знайти пень, під корою якого живуть різні жуки. Мухи і навіть метелики. Але вони не рухаються і здаються мертвими. Вчитель пропонує покласти на долоню жука. Через декілька хвилин він відігріється і почне рухатись.

Роблять висновок, що багато комах ховається від холоду під сніг і в різні сховища, перебувають в стані оціпеніння.

2. Бесіда

· Подивіться уважно, хто залишив свої сліди?

· Як живеться звірам зимою?

· Які звірі мешкають у нашому лісі?

· Які дерева залишаються зеленими?

· Чому?

3. Спостереження за рослинами у зимовому лісі. Спостереження за птахами.

Учні слухають чи шумить ліс. Обговорюють які звуки чутно.

V. Застосування нових знань, умінь, навичок.

1. Дослід

1 завдання: учні спостерігають за висотою Сонця.

2. завдання: учні спостерігають за кольором неба.

3. завдання: учні вимірюють товщину снігу в різних місцях і визначають температуру повітря.

Висновок: в різних місцях товщина снігу неоднакова

2. Гра - вправа "Додай слово"

- От випав сніг. Яка обнова! Зима тоді така… (чудова).

- Мороз у лід озера кута - зима, тоді всі кажуть,… (люта).

- Вона буває і серйозна: суха і вітряна, й … (морозна).

- А як насуне хмара сива, зима по - своєму… (красива).

- Гілок під інеєм не видно, тоді вона, звичайно,… (срібна).

- Синичка змерзла і голодна, бо видалась зима … (холодна).

- Зима! Зима! Усякий знає, вона… (холодною буває).

- Летять, кружляють, як пушинки легкі, білесенькі… (сніжинки).

3. Гра "Продовж речення"

В нашому лісі ростуть дерева: …

Зимою вони стоять: …

VI. Підсумок.

- Де ми побували на екскурсії?

- Яка в нас зараз пора року?

- Які рослини називаються вічнозеленими?

- Які птахи живуть у лісі взимку?

- Як тварини пристосовуються до життя узимку?

VII. Повідомлення д/з.

Дітям потрібно поставити в дома на вікно в банках з водою зрізані гілки дерев і кущів і спостерігати за їх розвиванням.

Висновки до Розділу ІІІ

З метою розкриття своєї теми курсової роботи, я створила і експериментально апробувала уроки у 3 класі на яких формуються природничі поняття про об'єкти природи та встановлюються взаємозв'язки в системі "жива-нежива природа", "природа - людина". Обрала я уроки-екскурсії тому, що саме на цих уроках формуються природничі поняття про живих істот, предмети і явища природи в реальній обстановці

З метою доведення ефективності виявленої і обґрунтованої сукупності дидактичних умов формування природничих понять в учнів початкових класів я вдалася до експериментального дослідження, а саме створення уроків-екскурсій і опробування деяких уроків, яке здійснювалося на уроках природознавства 3 класів.

За допомогою практичних методів навчання (спостереження, досліди, практичні роботи), я намагалася ознайомити учнів із рослинним і тваринним світом, узагальнити нові знання учнів, розвивати любов до природи, спостережливість.

Уроки-екскурсії позитивно вплинули на формування природничих понять та встановлення взаємозв'язків в системі "жива-нежива природа", "природа - людина" в учнів початкових класів. Мої спостереження і відгуки вчителів свідчать, що учні без проблем виявили ознаки нових понять, узагальнювали їх, змогли встановити взаємозв'язки в живій та неживій природі, вони із задоволенням ходили на екскурсії, розглядали природні явища.

Отже, отримані експериментальні данні доводять ефективність розробленої методики формування природничих понять у молодших школярів.

Висновки

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури виявлено, що природничі знання, як відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, засвоюються учнями початкових класів у формі таких видів знань - конкретних фактів, уявлень, понять.

2. З'ясовано, що вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форма відображення об'єктивного світу. З відчуттів виникає сприйняття - складний процес сприймання і перетворення інформації, який забезпечує відображення об'єктивної реальності й орієнтацію у навколишньому світі. Завдяки сприйманню виникає уявлення, як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений об'єктивною уявою. В основі формування понять лежить шлях наукового пізнання - від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього - до практики.

3. Виявлено, що знання про навколишній світ школярі засвоюють у формі уявлень та понять. Вони виникають на основі відчуттів і сприймання, як результат усвідомлення, запам'ятовування, відтворення.

4. З'ясовано, що у процесі формування у школярів уявлень необхідно дотримуватися таких педагогічних умов:

- вміло формулювати питання і завдання, які потребують відтворення відчуттів;

- організовувати вправи на впізнання і розрізнення об'єктів;

- використовувати різноманітні наочні засоби навчання;

- вміло керувати процесом спостереження.

5. З'ясовано, що організація формування природничих знань у молодших школярів, яка спрямована на те, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, оперувати ними, вимагає від учителя урахування їхніх індивідуальних, психологічних і вікових особливостей розумової діяльності,.

6. З'ясовано, що ефективними методами формування знань про природу у молодших школярів є спостереження, практична робота, дослід і засоби навчання - підручник, малюнки, муляжі, моделі.

7. Розроблено методику формування знань про природу, яка ґрунтувалася на визначені змісту знань, дотриманні етапів та умов формування понять та уявлень, виборі і оптимальному поєднанні методів та засобів навчання. Вибір методів й засобів навчання здійснювався на основі критеріїв відповідності методів: меті і завданням уроку і змісту навчальної теми; віковим особливостям і рівню підготовленості школярів; можливостям самого вчителя, матеріально-технічної бази школи; можливостям поєднання різноманітних методів навчання, що сприятиме всебічному і осмисленому сприйманню і засвоєнню учнями навчального матеріалу.

8. У педагогічному дослідженні доведено ефективність розробленої методики формування знань про природу у молодших школярів на уроках-екскурсіях природознавства.

Список використаних джерел

1. Аквілева Г.Н. Клепініна З.А. Дослідження на уроках природознавства. - М.: "Просвіта", 1998.

2. Виноградова Н.Ф. Окружающий мир. Методика, обучение. - М.: Вентана-Граф, 2005.

3. Дежникова Н.С., Иванова Л.Ю. Воспитание экологической культуры у детей и подростков: Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2001. - 64 с.

4. Державний стандарт початкової загальної освіти - 2012.

5. Друзь 3.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах, - К.: Радянська школа, 1990.

6. Завітаєв П.А. Низова А.М. Екскурсії і предметні уроки в 1 і 2 класах. - М.: Учпедгиз, 1960.

7. Завітаєв П.А. Спостереження і дослідження по природознавству в початковій школі. - М.: Учпедгиз, 1956.

8. Кисельов Ф.С. Лєсков Г.І. Уроки з природознавства в 4 класі. - К.: "Радянська школа", 1964.

9. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: "Радянська школа", 1971.

10. Клепинина 3.А., Чистова Л.П. Дневник наблюдений за природой и трудовой деятельностью человека. - М., 1988.

11. Кочіна Л.П. Навчання в 1-му класі. К.: "Радшкола", 1991.

12. Мечник Л.А., Мечник І.І. Посібник для вчителів. - Тернопіль, 1998.

13. Навчальні програми для загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українською мовою.1-4 класи. К.: Видавничий дім "Освіта", 2012. - 392 с.

14. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 1990. - 301 с.

15. Низова А.М. О выборе методов обучения природоведению/ А.М. Низова // Начальная школа. - 1965. - № 12. - с.42-48.

16. Павлович А.С. Складання колекцій по природознавству. - Изд.5. - М.: Учпедгиз, 1947.

17. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990.

18. Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум: Учеб. пособие. - К.: Выща шк., 1990. - 85 с.

19. Полесская Л.И. На уроках курса "Ознакомление с окружающим миром" / Л.И. Полесская // Начальная школа. 1989. - №4,-с.28-30,Природоохоронна освіта в школі: посібник для вчителів / [І.І. Гордієнко, Г.Ф. Герасименко, О.М. Барамта ін.]. - К.: Радянська школа, 1981, - 184 с.

20. Прокофьева Л.Б. Уроки-мироисследования при изучении естествознания Л.Б. Прокофьева / Начальная школа. - 1996. - №8.

21. Сосновская Е.Б. Методика преподавания природоведения. // Учебник для ССУЗов. М.: Приор, 2005. - 208 с.

22. Трусова Т.М. Воспитание любви к природе. // Начальная школа. - 1999, N8. - C.63-64.

23. Формирование личности: Проблемы комплексного подхода в процессе воспитания школьников /Под ред. Г.Н. Филонова. - М., 1983.

24. Холомкина А.И. Осенняя экскурсия в парк. // Начальная школа. - 1997, №9. - C.63-65.

25. Экологическое и эстетическое воспитание школьников / Под ред. Л.П. Печко. - М., 1984.

26. Ягодовський К.П. Питання загальної методики природознавства. - К.: "Радянська школа", 1953.

27. Ягодовський К.П. Практичні заняття по природознавству в початковій школі. - М.: Учпедгиз, 1953.

Додатки

Додаток 1

Логічна схема змісту теми уроку:

"Повітря навколо нас"

1. Значення повітря (уявлення)

Зміст: - людям;

тваринам,

рослинам необхідне для дихання, а значить, для життя.

2. Місцезнаходження повітря (уявлення)

Зміст: - навколо Землі;

заповнення порожнин;

у грунті;

у воді.

3. Властивості повітря (уявлення).

Зміст: - прозоре (без кольору);

рухається.

Додаток 2

Таблиця "Жива та нежива природа"

Додаток 3

Размещено на Allbest.ru