Теоретичний аналіз світового досвіду профільної диференціації навчання
Досвід профільної диференціації навчання в країнах Європи, США та Росії, аналіз напрямів та форм його організації. Особливості організації допрофільного навчання в сучасній школі. Концепція модернізації управлінської інфраструктури профільної школи.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.12.2011 |
| Размер файла | 124,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Другий, технологічний, аспект варіативності курсів за вибором передбачає застосування сучасних технологій, що містять більший обсяг ціннісного, діяльнісного, практичного, дослідно-експериментального, проблемного компонентів.
Прикладом сучасної всесвітньовідомої ефективної технології організації і проведення курсів за вибором є технологія ТОГІС (Технологія Освіти Глобального Інформаційного Співтовариства, автор-розробник - доктор педагогічних наук, професор В.В. Гузеєв). Цій технології властива відмова від акцента на передачу інформації. При цьому вчитель стає менеджером, консультантом у вирішенні складних питань у процесі діяльності за індивідуальною освітньою траєкторією. Таким чином, функції вчителя полягають у формулюванні мети, плануванні результатів, організації та управлінні діяльністю учнів, експертизі результатів навчання відповідно до запланованих. Домінуючим у цьому процесі є проблемний метод. Перевагою такої технології проведення курсів за вибором є самостійний пошук, відбір і аналіз інформації. Задачі ТОГІС розширюють спектр можливих проблем вибору, які є важливими в системі допрофільної підготовки. За цією технологією учні в ігровій формі, кожен індивідуально, за допомогою комп'ютерного моделювання оволодівають уміннями організовувати, планувати і виконувати самостійну пізнавальну діяльність.
Ця технологія може успішно застосовуватися для побудови як пробних, так і орієнтуючих курсів, вона дозволяє в межах одного профілю моделювати різні курси за вибором, індивідуалізувати допрофільну підготовку. Докладніше з технологією ТОГІС можна ознайомитись за роботами В.В. Гузеєва. Широке впровадження цієї технології обмежується недостатнім рівнем оволодіння вчителями комп'ютером, а також класноурочною системою, за якої вчитель за обмежений період уроку не може приділити багато часу на пошук учнями інформації.
Ефективною при засвоєнні елективних курсів може бути ігрова діяльність. Гра відноситься до інтерактивних методів, застосування яких сьогодні досить актуальне. У системі допрофільної підготовки педагогічна цінність ігрових технологій зумовлена тим, що у процесі ігрової діяльності дев'ятикласники непомітно для себе, часто мимовільно, навчаються різним видам діяльності щодо засвоєння змісту курсу. Гру доцільно використовувати, якщо до неї не треба довго готуватись, витрачати кошти, і якщо період гри нетривалий.
Третій аспект варіативності курсів за вибором - організаційний. Він зумовлений двома першими: змістовим і технологічним. Організаційна варіативність елективних курсів - одна з важливих умов ефективного функціонування всієї системи допрофільної підготовки. Школярі самостійно, грунтуючись на своїх профільних інтересах і нахилах, без тиску з боку вчителя вибирають той чи інший курс. За дослідженнями вчених, більшість школярів (80%) вибирають таку організацію курсів, за якої їх діяльність відбувається у формі навчальних практикумів, ігор та індивідуальних консультацій. Виконання повного обсягу завдань за елективний курс розглядається як результат профільних проб [5, С.128].
Отже, курси за вибором у системі допрофільної підготовки можуть і повинні бути різними за змістом, технологіями проведення і формами організації. Лише за таких умов вони можуть ефективно розв'язувати складні проблеми допрофільної підготовки, бо здатні задовольнити освітньо-профільні запити кожного учня основної школи.
Підводячи висновки проведеного дослідження, зауважимо, що суттєвою
проблемою організації допрофільної підготовки учнів є її навчально-методичне забезпечення. Це є однією з причин низької інформативності учнів та батьків про цілі до профільної підготовки, її початку, визначенню тривалості курсів за вибором, їх змісту та ін.
З точки зору Л. Липової, В. Малишевої, Т. Паламарчук практика роботи школи з питань організації профільного навчання свідчить про вірогідність її від педагогічної теорії. За результатами анкетування вчителів курсів підвищення кваліфікації, 74% вчителів усвідомлюють актуальність введення профільного навчання, проте лише 28% з них, на їхню думку, здатні працювати в профільній школі, а 90% не знають, якими новими вміннями має
володіти вчитель профільної школи. Тобто навіть за самооцінкою опитаних учителів загал їх не готовий до роботи в профільній школі. Потреба практики іноді випереджають теорію.
Як зазначалось, згідно з новими вимогами до вчителя в умовах профільного навчання відбуватиметься модернізація педагогічної освіти і підвищуватиметься кваліфікація педагогічних кадрів. Отож найближчими роками профільні предмети і спецкурси буде викладати чинний педагогічний склад школи. На жаль, спеціалістів-практиків у галузі профільного навчання бракує. Здебільшого роботу з підвищення кваліфікації педагогів виконують методисти районних відділів освіти, для яких проблеми профілізації є доволі
складними. Стосовно зарплатні вчителів профільних предметів: доплата для вчителів-предметників має становити не менше 15% ставки, тобто так, як для вчителів іноземної мови в спеціалізованих школах з викладанням іноземної мови з 1-го класу. Адже обсяг роботи вчителів профільного предмета значно зростає порівняно з непрофільною школою (розробка спецкурсів, проектування індивідуальних навчальних планів, наукові експедиції і польові практики). Потрібно вдосконалити і процес вибору профілю навчання - відповідно до інтересів учня (elekt - обирати, надавати перевагу), а не вчителя чи навчального закладу. Якщо ж це відбувається за ініціативою вчителя, то, як свідчить досвід, загал випускників школи не навчається далі за обраною спеціалізацією. Тому кращими є багатопрофільні заклади, де на демократичних засадах обирають профіль навчання самі учні. Сама школа заздалегідь має виконати опитування серед учнів і батьків щодо навчальних профілів, проаналізувати результати психолого-педагогічного моніторингу за тривалий період, зважати на матеріальне становище школи, а відтак ухвалити рішення. У цьому разі максимально враховуються індивідуальні можливості учнів за умов колективного навчання.
Отже, для прийняття учнем рішення про вибір профілю навчання доцільно:
а) здійснити діагностично-прогностичний підхід (до профільна підготовка) - вивчити професійні нахили учнів та ознайомити їх з галузями професійної діяльності (також під час екскурсій на виробництва) з урахуванням ринку праці в регіоні;
б) з'ясувати рівень можливостей навчального заклади для впровадження певного профілю;
в) провести анкетування учнів і батьків щодо вибору певного профілю;
г) ухвалити учнями і батьками рішення щодо вибору профілю.
Для ефективного і прискореного впровадження середніми навчальними закладами профільного навчання науковці і методисти зобов'язані:
а) розробити методичні рекомендації зі складання спецкурсів;
б) створити в обласних інститутах підвищення кваліфікації педагогічних
працівників банк розробок спецкурсів на електронному і паперовому носіях, навчальних посібників, робочих зошитів, практикумів чи практичних робіт; в) створити і видати курс “Природознавство” для класів гуманітарного профілю;
в) активізувати роботу з підвищення кваліфікації вчителів профільних предметів;
г) пропагувати перспективний досвід з профільного навчання (за результатами роботи експериментальних шкіл) і поступово впроваджувати його в практику роботи профільних класів закладів освіти. [8, c.52].
Розділ 2. Концепція модернізації управлінської інфраструктури профільної школи
2.1 Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти
Необхідність одночасного засвоєння учнями установ початкової та середньої професійної освіти навчального матеріалу, обумовленого двома стандартами (загальної середньої та професійної освіти), призведе до перевантажень і зниження якості як загальної освіти, так і професійної підготовки випускників. Зберігається жорстка видова структура освітніх програм, учні та студенти обмежені у виборі освітньої траєкторії. Важливою передумовою модернізації загальноосвітнього циклу у програмах початкової та середньої професійної освіти є відносна завершеність програми основної школи в більшості основних освітніх галузей (наприклад, курс природознавства повинен бути досить завершеним для майбутніх філологів, а курс історії - для майбутніх математиків). Пропонується така модель загальноосвітньої складової освітньої програми початкової та середньої професійної освіти для випускників 9-го класу загальноосвітньої школи.
Обов'язкові загальноосвітні модулі:
· Основний (професійно-орієнтований) загальноосвітній модуль обсягом приблизно 500-700 годин, у рамках якого учні, по-перше, одержують і закріплюють знання з тих предметів і розділів загальної освіти, що безпосередньо забезпечують успішне засвоєння спеціальних предметів, і, по-друге, проходять інтегрований гуманітарний курс, який забезпечує загальнокультурний розвиток.
· Модулі загальних навичок (обсягом до 300 годин). Термін "загальні навички" вводиться як робочий для позначення сукупності навичок, необхідних для успішної адаптації випускників установ початкової та середньої професійної освіти на ринку праці. Після вивчення обов'язкових загальноосвітніх модулів учні поділяються на два потоки з урахуванням їх власних інтересів і результатів навчання. Освітні програми для цих потоків структурно відрізняються співвідношенням загальної та професійної освіти.
· Перший потік, основний за кількістю, продовжує поглиблене освоєння професії чи спеціальності (підвищення рівня кваліфікації й освоєння додаткових спеціалізацій), що дозволить підвищити конкурентоздатність випускників на ринку праці. У майбутньому, у міру формування стійких життєвих пріоритетів, частина цих випускників може пройти додатковий загальноосвітній курс і здати єдиний державний іспит, що дозволить їм вступити в навчальний заклад вищої професійної освіти.
· Другий потік, що включає учнів, які успішно засвоїли обов'язкові загальноосвітні модулі та прагнуть одержати вищу освіту, завершує засвоєння професії чи спеціальності в рамках стандарту за скороченою програмою, освоює спеціалізацію на початковому рівні кваліфікації. При цьому вони вивчають додатковий загальноосвітній модуль, орієнтований на вимоги єдиного державного іспиту (цей модуль учні можуть освоювати як у своїй освітній установі, так і у прилеглій школі, на денній чи вечірній формі навчання).
Таким чином, загальний строк навчання не збільшується, але при цьому більш ефективно використовуються освітні ресурси за рахунок чіткого розміщення акцентів у освітніх програмах початкової та середньої професійної освіти.
2.2 Етапи модернізації профільного навчання в сучасній школі
Учитель профільної школи зобов'язаний не просто бути фахівцем високого рівня, який відповідає профілю та спеціалізації своєї діяльності, а й мусить забезпечувати:
· варіативність та особистісну орієнтацію освітнього процесу (проектування індивідуальних освітніх траєкторій);
· практичну орієнтацію освітнього процесу з уведенням інтерактивних, діяльнісних компонентів (освоєння проектно-дослідницьких і комунікативних методів);
· завершення профільного самовизначення старшокласників і формування здібностей і компетентностей, необхідних для продовження освіти у відповідній сфері професійної освіти.
Нові вимоги до вчителя в умовах переходу до профільного навчання диктують необхідність подальшої модернізації педагогічної освіти та підвищення кваліфікації діючих педагогічних кадрів.
Для реалізації даної задачі необхідно розробити моделі структури та змісту підготовки фахівців для профільної школи на основі сучасних підходів до організації педагогічної освіти, що повинно включати випереджальне опрацювання моделі стандартів вищої педосвіти третього покоління. Нові моделі вищої педагогічної освіти задають необхідну середньо - та довгострокову перспективу. Разом із тим у найближчі кілька років основний обсяг викладацької роботи у профільній школі буде вести діючий педагогічний корпус. У цьому зв'язку для забезпечення необхідного рівня професійної підготовки вчителів при переході на профільну школу передбачається всім учителям, які виявили бажання працювати у профільній школі, пройти підвищення кваліфікації чи перепідготовку й одержати відповідне посвідчення (сертифікат). Міністерству освіти і науки варто ініціювати питання про можливість атестації педагогів профільної школи за 15-м розрядом ЄTC. Важливим уявляється організувати на базі педагогічних ВНЗ професійну підготовку фахівців (учителів, педагогів), а також магістрів освіти з метою забезпечення профільної школи висококваліфікованими кадрами. Треба в рамках підготовки за спеціальностями та напрямами педагогічної освіти ввести необхідні спеціалізації й майстер-програми з урахуванням потреб профільної школи.
При розробці нормативної бази розвитку профільного навчання на старшому ступені загальної освіти необхідно вирішити такі питання:
· зміну видової номенклатури загальноосвітніх установ;
· розробку механізмів фінансування профільного навчання.
Визначена концепція модернізації освіти введення профільного навчання вимагає уточнення набору різних видів загальноосвітніх установ і зміни діючого типового положення про загальноосвітню установу. Відповідно вимагають розробки питання нормативного фінансування профільного навчання з урахуванням різних джерел бюджетного фінансування.
При плануванні впровадження профільного навчання варто взяти до уваги об'єктивну необхідність підготовчої роботи з відновлення змісту освіти та її забезпечення (стандарти, навчальні плани, зразкові програми, підручники та методичні посібники, перепідготовка кадрів тощо). Варто також ураховувати необхідність співвіднесення планованих дій зі здійснюваними поряд з ними загальносистемними нововведеннями в освіті, зокрема введення єдиного державного іспиту. З урахуванням ситуації, яка складається в реальності, пропонуються такі етапи переходу на профільне навчання в середньостроковій перспективі.
Попереднім етапом уведення профільного навчання є початок переходу на передпрофільне навчання в останньому класі основного ступеня. За сприяння муніципальних і регіональних органів управління освітою необхідно організувати підвищення кваліфікації вчителів та адміністрації загальноосвітніх установ, ужити заходів із забезпечення шкіл навчальними посібниками та при необхідності підручниками, що відповідають задачам профільного навчання. Перед уведенням профільного навчання в загальноосвітніх установах має бути проведений значний обсяг робіт із забезпечення майбутнього вибору учнями профілів навчання (анкетування, бесіди з батьками й ін.). Паралельно повинна бути здійснена розробка процедури прийому випускників передпрофільних класів у профільні школи (класи, групи). Органам управління освітою різних рівнів доцільно розробити пропозиції з мережної взаємодії освітніх установ, що забезпечує найбільш збалансований спектр можливостей одержання старшокласниками повної середньої освіти на профільному рівні, а також у непрофільних (загальноосвітніх) школах, класах і групах. На основі орієнтовних нормативів і розрахунків суб'єкти повинні представити пропозиції до проектів територіальних бюджетів з метою додаткового бюджетного фінансування роботи старших класів загальноосвітніх установ, що планують перехід на профільне навчання.
На наступному етапі треба продовжити роботу зі створення нового покоління навчальної літератури, уточнення базисних навчальних планів, розробки та прийняття зразкових навчальних планів профілів і щорічного розширення кількості шкіл та учнів, переходу на профільне навчання на основі відповідних регіональних програм.
2.3 Експериментальна апробація моделі організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти
З майже п'ятнадцятирічного досвіду роботи колективу гімназії визріла досить успішна практична модель "Гімназія, як саморозвивальна освітня система" де:
гімназія - це заклад II-, III-ступенів навчання;
гімназійне навчання - це технологія поєднання сучасних, але реально доступних вчительству форм та методів роботи, адекватних як інтелектуальній еліті старшокласників, так і широкому колу школярів, котрі орієнтуються на професії науковоємного змісту.
Гімназія щорічно працює з майже восьми сотнями школярами, котрі обрали такі науково-ємні профільні предмети як математика, фізика, хімія, біологія, історія, правознавство, іноземна мова. При цьому кожен випуск з гімназії складає більш, ніж 100 випускників 11-х класів, кожен з випускників стає студентом вищого навчального закладу. Цей показник масовості в доповненні з наявною якістю навчальної підготовки гімназістів має ознаки унікальності для освітньої системи профільного навчання в масштабах України.
Навчально-практична політика гімназії опирається на принцип "навчає один учитель, а атестують підготовку його учнів інші - незалежні експертні комісії" (спочатку колектив кафедри гімназії, потім приймальні комісії ВНЗ на основі результатів отриманих від Українського центру оцінювання).
Організаційний ресурс
Набір учнів до гімназії здійснюється за результатами комплексного письмового іспиту, що включає завдання з математики та англійської мови. Тривалість іспиту - 1 година. Роботи учнів зашифровуються.
Профільна спеціалізація навчання передбачає, що кожен учень гімназії проходить підготовку за програмами поглибленого вивчання англійської мови починаючи з 1 (5) класу.
На рівні 4 (8) класу організована до профільна підготовка. В таких класах починають поглиблено вивчати математику, історію. Це забезпечує конкретну область профорієнтації й одночасно широкі можливості у виборі майбутнього профілю на III ступені навчання.
Розклад навчальної роботи системно поєднує:
Урочні заняття:
- лекції та практичні заняття Позаурочні заняття:
- поточні консультації;
- тематичні консультації (тематичні предметні "занурення");
- спецкурси й факультативи, які викладають, як учителі гімназії, так і викладачі державного університету;
- підготовка курсових робіт (навчальна науково - дослідницька робота учнів).
Режим роботи розподіляє, як стандартне навантаження навчального плану на шість навчальних днів у розкладі урочних занять, так і позаурочні заняття - до і після уроків. Урочні заняття проводяться навчальними парами. Навчальний день включає чотири пари.
Планові ресурси
Вони передбачають наступну внутрішню логіку планово-навчального розподілу часу:
лекційні заняття проводяться, як робота по засвоєнню нового матеріалу під керівництвом вчителя з використанням всіх видів пам'яті учнів, і включає роботу по формуванню детального план - конспекту з програмної теми.
практичні заняття проводяться слідом за лекціями й тісно пов'язані з теоретичним матеріалом. Передбачають розвиток самостійності учнів по застосуванню раніше вивченого на прикладах завдань, вправ, та питань із програми вступних іспитів у ВНЗ, олімпіад й ін. На практичних заняттях використовуються комп'ютери з відповідним навчальним програмним забезпеченням. Основний навчальний матеріал подається так, щоб бути засвоєний гімназистами на навчальних заняттях. Традиційні поточні домашні завдання заміняються роботою на цих практичних заняттях. Для проведення занять по дисциплінах профільного циклу клас ділиться на дві групи.
поточні консультації кожен учитель проводить за окремим розкладом: до або після занять. Полем навчальної діяльності на консультаціях є тематичні добірки вправ ("підготовки" до атестацій).
тематичні консультації мають надзвичайно потужний технологічний потенціал у контексті формування рівня освіченості випускників. Проводяться з предметів профільного циклу й з української мови. У дану суботу на консультацію приходять вчителі тільки одного предмета. Мета консультації полягає у тому, щоб допомогти учням виконати домашнє атестаційне завдання, текст якого вони одержують у п'ятницю після занять, а виконану роботу здають на перевірку в понеділок до занять, або у цю ж суботу. Наступної суботи - консультації з іншого профільного предмету (згідно спеціального розкладу, зафіксованому у річному плані роботи). У підсумку, "занурення" у даний предмет відбувається один раз на місяць.
додаткові заняття для 11-х класів за програмою зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) проводяться після занять. Раніше це робилося в основному за програмою спільної роботи з інститутом довузівської підготовки й професійної орієнтації СумГУ, а тепер у відповідності до програм ЗНО Українського Центра оцінювання. Контингент учнів, що займаються додатково становить приблизно 100 гімназистів. Раніше важливим елементом для продуктивності роботи була організація планових домашніх робіт й аудиторних атестацій по завданням викладачів університету. Тепер поточна мотивація підтримується проведенням планових тестових робіт вчителями гімназії безпосередньо, із використанням технології шифруванням робіт та кафедральною перевіркою.
факультативи й спецкурси є традиційною формою роботи з достатньо обдарованими учнями. Їхнім змістом є рішення нестандартних та олімпіадних завдань. Практикуються міжпредметні факультативні робочі програми.
науково - дослідницька діяльність учнів передбачає, що кожен учень виконує протягом семестру одну "курсову" роботу в 10 класі й одну - в 11-му. Теми пропонуються науковими керівниками - викладачами гімназії та університету. Захист робіт проводиться на науковій конференції, на секціях у строки згідно з планом роботи. гімназії. Надалі робота може бути рекомендована для участі в міському конкурсі наукових праць Малої Академії наук. Оцінка за науково - дослідницьку роботу враховується в загальному рейтингу учня.
Професійно-консультаційний Центр гімназії є оргбазою для розвитку професійного самовизначення гімназистів та продовження освіти у вищому навчальному закладі. Сенс його існування - це вихід за межі як стандартних функцій педколективу, так і шкільних територіальних обмежень у світ громади міста, області та країни.
Години методичної роботи вчителів з учнями плануються та організуються заступником директора з науково - методичної роботи. Ці 1-3 методичних години на тиждень окремих учителів використовуються головним чином для практичного розширення методів неурочної роботи з учнями. У тому числі й ініціація учнів у наукові дослідження та до участі у конкурсах МАН.
Технологічний ресурс
Науково-методичні підходи до роботи з учнями реалізуються через ті види й форми занять, що є кращими загальновизнаними здобутками вітчизняної педагогічної школи та елементами сучасних європейських педагогічних технологій продуктивної акцентуації, адаптованих до новітньої освітньої дійсності.
Запроваджено наступні освітньо-технологічні елементи, що традиційній класно-урочній системі надають інноваційних характеристик:
Учителі гімназії мають можливість працювати без:
поточних домашніх завдань;
вузької залежності від підручника;
виклику учнів до дошки;
оголошення оцінок перед всім класом;
поточно-накопичувального оцінювання формальних знань;
адміністративного контролю конспектів уроків;
поточно-накопичувального відвідування уроків адміністрацією;
обов'язку чергувати по школі;
обов'язку бути класним керівником;
застосування до учнів репресивно-силових форм мотивації та інших "впливів", характерних посттоталітарним педагогічним системам.
Класні керівники своїми функціональними можливостями:
надають учителям-предметникам можливості до постійного самоосвітнього розвитку у контексті проблеми "що вчити";
ефективно закривають потреби закладу щодо занурення учнів у проблеми вихованості та культурного розвитку;
отримують можливість реально впливати на контекст проблеми "як вчити" завдяки своїй "шарнірній" ролі між учителями та їхніми батьками, представниками ВНЗ, громадськості.
Моніторинговий ресурс навчальної роботи учнів
Навчальний рік складається із двох офіційних семестрів.
Радикальним аспектом інноваційної технології гімназії є виключно письмова форма атестації рівня компетентності учня з усіх предметів, а також формування семестрових оцінок винятково за підсумками комплексних тематичних атестацій, що застосовується з 1996 року.
З 1997 року започаткована системна робота учнів на накопичувальний бал у контексті самостійної їх роботи у присутності та при допомозі вчителя по розвитку їх понятійної здатності та напрацювання навичок застосування основ наук.
Здатність до самоосвіти добре напрацьовується через систему комплексно-тематичних домашніх робіт, що виконуються у супроводі вчителя. Відповідно до загального плану роботи гімназії контрольне домашнє тематичне завдання видається щомісяця, у п'ятницю після четвертої пари. Його треба виконати протягом одного дня, коли спеціально для цього проводяться спецкурси,індивідуально - групові консультації відповідно до розкладу.
Виконана домашня робота подається учнем на перевірку або відразу у суботу, або у понеділок до початку занять. Опісля цього, на першому ж занятті за розкладом учитель проводить аналіз її виконання через призму додаткового уточнення вибраних методів виконання завдань, а тільки потім по цій же темі виконується аудиторна тематична робота. При такій організації навчальної діяльності відчутний навчальний ефект одержують від стандартних властивостей феномена глибокого концентрованого занурення в тему. Для цього треба підбирати доступні, але вагомі за складністю завдання.
Аудиторна атестаційна робота проводиться по завершенню теми, після домашньої контрольної роботи, при цьому клас ділиться на групи. Кількість варіантів визначається вчителем. Зміст варіанта визначається завданнями різних рівнів складності. На цьому етапі головним є усунути найменші можливості учнів до списування.
Директорські атестаційні роботи виконуються в режимі атестаційно-підсумкової "сесії". Під час неї призупиняються поточні навчальні заняття, визначається перелік дисциплін, за якими проводяться письмові атестаційні роботи, складається спеціальний розклад.
Варіанти завдань готуються в день проведення роботи з використанням комп'ютерної й розмножувальної техніки. Конкретні завдання й питання вибираються із загального банку завдань комісією, призначеної наказом директора гімназії. Банк завдань, сформований відповідними кафедрами, зберігається на магнітних носіях і щорічно поповнюється й коректується.
Теоретичний предметний диктант може проводитися на практичних заняттях для закріплення й перевірки теоретичних знань, відпрацьованих на лекціях. Допускається перевірка визначень основних понять, уміння пояснити суть понять, привести приклади й дати необхідні пояснення.
Індивідуальні відпрацьовування - це спеціальне завдання, розроблене для учнів з проблемами за підсумками семестру, що надає цим учням додаткову можливість виконати необхідний навчальний мінімум і продовжити навчання в гімназії. Видається на канікули й повинне бути здане (зараховано) у формі індивідуальної співбесіди або письмово в перший тиждень занять нового семестру.
Підсумкова бальна оцінка за семестр виставляється як середня за аудиторні тематичні письмові роботи й корегується при необхідності всіма іншими оцінками. Базисним є вимога, щоб оцінка показувала ступінь володіння програмним матеріалом на рівні вміння його практичного застосування, й, обов'язково, виходила за рамки констатації формальних знань. Спірні ситуації вирішуються вчителем на користь учня. Поточне переписування робіт на покращення оцінки виключається. Для підвищення оцінки виділяється один тиждень наприкінці семестру й за спеціальним розкладом учні виконують тематичні атестаційні завдання. Текст завдання готовить не вчитель, а кафедра. Роботи учнів шифруються й перевірку виконує колектив кафедри. Щоб учні не застосовували принцип "а може пощастить", а опиралися на ґрунтовну підготовку, оцінка повторної атестації є остаточною. У тому числі й більш низька, ніж до перездачі, бо учень відкрив свій справжній остаточний рівень підготовленості.
Педрада за підсумками навчальної роботи учнів проводиться тричі в рік як підсумкова. Матеріали до педради готуються на базі загально гімназійної системи електронних журналів у розрізі безлічі показників. Головний зміст таких засідань педради в тім, щоб детально "озвучити" всю інформацію навколо "проблемних" учнів і групи лідерів. За іншими учнями все зберігається в електронному журналі й вноситься до Інтернету. Батьки мають доступ тільки до персональної сторінки своєї дитини.
Оцінювально-вимірювальні "інструменти" є системою нетрадиційного контрольно-оцінювального "вимірювання", що використовує сучасні методики закордонного досвіду (зокрема французьких ліцеїв). Ці методики були випробувані протягом багатьох років і вже показали свою ефективність й об'єктивність. При цьому:
а) аудиторна письмова тематична робота:
містить об'ємний програмний матеріал;
частина тексту визначається завідувачем кафедрою;
вимагає неформального застосування основ теорії;
є продовженням попередньої навчальної роботи;
обов'язковим є зберігання всіх атестаційних робіт до кінця навчального року централізовано в навчальній частині, що дозволяє учневі апелювати оцінку у "зовнішнього експерта".
б) підсумкова оцінка за семестр має:
основну базову величину - середнє значення аудиторних тематичних робіт;
додатковий "бонусний" вплив за рахунок високого накопичувального "болонського балу" від роботи з нормативними знаннями теорії;
додаткову оцінку (10 - 12 балів) - за призові місця на обласних олімпіадах.
в) загальний рейтинговий бал учня по гімназії (паралелі) формується з урахуванням вагомості предметів у рамках профілю;
г) матеріальна мотивація праці вчителів залежить від рівня практичної навчальної підготовленості учнів класу;
д) рівень складності поточних завдань відповідає вимогам до абітурієнтів з боку ВНЗ, як соціальних замовників для шкільного колективу. Це конкретно спонукає до спільної відповідальної навчальної роботи як вчителів, так і учнів, та її ефективній організації з боку адміністрації. гімназії.
Моніторинговий ресурс освітньо-виховної роботи вчителів та вихователів
Індивідуальне вивчення потенційних можливостей окремих педагогічних працівників адміністрацією й завідувачами кафедр доповнюється наступними системними дослідженнями:
щорічне анкетування "Учитель - очами учня";
планові "директорські" ("кафедральні") атестації рівня підготовки учнів;
аналіз рівня відхилення між гімназійною атестацією учнів даного вчителя і їхніх результатів у тестуванні незалежними експертами.
Показники ефективності моделі "Гімназія, як саморозвивальна освітня система"
Об'єктивними показниками щодо рівня ефективності започаткованої освітньої технології є результати участі випускників гімназії у зовнішньому незалежному оцінюванню. Окрім того, високий рівень дисципліни учнів гімназії, та гідний рівень морально-соціального розвитку випускників свідчать, що акцент на продуктивні технології навчально-виховної роботи на сучасному етапі розвитку цивілізації є перспективним.
Маємо підстави зробити наступний освітньо-технологічний висновок: "Поєднання "середньстатистичного" гімназиста з природно обдарованою елітою справі не шкодить". Педагогічний колектив гімназії виявився здатним системно підійти до актуальних цивілізаційних викликів: відмовитися від старої стратегії, що "нова ідеологія та культура визначають новий рівень розвитку людини та суспільства" на користь синергетично-технологічного впливу на рівень розвитку людини та суспільства, за якого ідеологія та культура перетворюються з "генератора" на інструменти до цього.
Висновки
Аналіз роботи гімназії по організації профільної та до профільної підготовки, співвідношення здобутого досвіду з науково-теоретичною, нормативно-правовою базою, світовими тенденціями дозволяють сформулювати слідуючи
проектні пропозиції системної організації інноваційного навчально-виховного процесу в гімназії
Щодо технології навчально-виховної роботи:
1. Ввести для старшої профільної школи (10-12 класи) обмеження обов'язкового максимуму кількості предметів (інваріативна частина), що не перевищував би десяти предметів (включаючи фізичну культуру);
2. Надавати навчальним закладам більше свободи в розробці та впровадженні навчальних планів (додатки);
3. Початкову та основну школу конструювати як школу розвитку природних здібностей до діяльності і не спотворювати її т. зв. поглибленим вивченням окремих предметів (аналогічно: не намагатись університетські дисципліни вводити у період навчання у старшій школі);
4. Сформувати механізми встановлення суспільного статусу випускників початкової, а потім основної школи у залежності від їхніх результатів незалежного вимірювання рівня навчальної компетентності (для навчання у старшій школі окрім бажання до певного профілю треба додати відповідну йому підготовленість, як результат навчання в основній школі);
5. Зробити гнучкою структуру навчання із врахуванням вікових особливостей учнів через диференційний поділ навчального року на частини: запровадити чверті для початкової та основної школи, але триместри для старшої і семестри для університетів, навчальний рік завжди розпочинати з понеділка і закінчувати як кінцевий, так проміжні його етапи у суботу (базова одиниця - навчальний тиждень);
6. Звільнити вчителів від обов'язкового відвідування закладу у канікулярний період, але передбачити систему канікулярної додаткової зайнятості, як учнів, так і вчителів (екскурсії, консультації, турніри тощо);
7. Запровадити обов'язковий розподіл програмної роботи на вивчення основ матеріалу і окремо на заняття по його застосуванню (продуктивне навчання) та передбачити системні консультативні заняття з учнями: як поточні, так і суто комплексно-тематичні з виділенням спеціальних днів: у середині навчального тижня - друга половина дня для позаурочної культурно та особистісно-розвивальної роботи, а у кінці тижня - тематична консультативна робота по профільним предметам, щоб забезпечити як індивідуальну освітню "траєкторію", так і планову її системність з боку усіх вчителів;
8. Ввести у навчальний план окремі системно-планові години для незалежного, щодо вчителів окремих класів, моніторингу результатів навчальної компетентності учнів ("стоп-тижні моніторингу, як практичної підготовки до ЗНО);
9. Додати до переліку дисциплін навчального плану неурочні види навчально-виховної роботи (науково-дослідні чи курсові, творчі роботи та екскурсії);
10. Передбачити право кожного вчителя та учня на 7 днів екскурсій на рік під час навчальних занять;
11. Впровадити як методичні стандарти програмно-планові уроки по самостійному опрацюванню учнями змісту науково-програмних текстів з консультативною допомогою вчителя (йдеться не про конспект підручника, а про опрацювання відкритої наукової інформації з певною навчально-цільовою проектною результативністю, що формує в учнів навики адаптації до вимог Болонської системи);
Щодо матеріального забезпечення роботи вчителів:
1. Встановити поурочне вчительське навантаження на ставку у межах 18 годин/тиждень;
2. Передбачити фінансування навчально-методичної роботи вчителів з учнями у розмірі 3 годин/тиждень;
3. Фінансувати індивідуально-групові години поточних консультацій учням до та після занять у межах до 9 годин/тиждень;
4. Фінансувати індивідуально-групові тематичні консультації учням один раз на місяць в обсязі 4 години/місяць (1 година/тиждень);
5. Оплачувати перевірку письмових робіт учнів для всіх учителів, окрім вчителів фізичної культури та спорту з розрахунку, як вчителям математики, чи вчителям мови відповідно до профілю предмету;
6. Ввести доплати вчителям, котрі працюють із залученням засобів інформаційних технологій як для проведення занять, так і для підготовки навчально-виховного матеріалу, що використовується під час роботи з учнями;
7. Фінансувати певний мінімум професійної передплатної періодичної науково-методичної літератури як системний засіб до самоосвіти;
8. Фінансувати у системному порядку лекції запрошуваних до колективу спеціалістів для роботи як зі вчителями, так і з учнями;
9. Фінансувати курсову перепідготовку вчителів у інших успішних колективах та окремих вчителів-новаторів;
10. Передбачити доплати вчителям за розробку матеріалів для проведення навчальної роботи з учнями;
11. Встановити підвищені розміри посадових окладів для вчителів, котрі працюють у старшій профільній школі з поглибленим вивченням окремих предметів.
Щодо управління закладом:
1. Надавати статус гімназії у перехідний період виключно тим закладам, котрі працюють у складі 5-х - 12-х класів;
2. Здійснювати профілювання гімназії, як за профілем поглибленого вивчення основ наук, зорієнтованого на ВНЗ, так і у ніші, спрощеного інтелектуального навантаження, зорієнтованого на сферу послуг та матеріально-технічного конструювання та будівництва;
3. Додати до посад директора та заступника з НВР посади і по АХЧ: заступників директора по науково-методичній, профорієнтаційно-підготовчій до університетської освіти, розвивально-виховній роботі та посаду заступника директора по впровадженню інформаційних технологій у навчально-виховну роботу;
4. Передбачити посади методистів на додачу до кожного із заступників директора, як ресурс до системної здатності закладу до відповідального комплексного саморозвитку (наступність та взаємозаміна);
5. Передбачити фінансування для стажування керівників закладу у закордонних профільних закладах;
6. Запровадити відомчий пришкільний житловий комплекс для керівників закладу із фінансуванням комунальних потреб за рахунок держави, але без право на його приватизацію;
7. Проекспериментувати у плані пошуку природної для України системи ротації керівників закладів старшої профільної школи;
8. Ввести окремі посади практичного психолога для кожного шкільного ступеню, як системного елемента для забезпечення оптимального учнівського профільного вибору.
Запропонована до уваги апробована модель гімназії не подається, як єдино вірна чи єдино можлива, але усвідомлення цього не є настільки аморфним, щоб традиційну модель загальноосвітньої середньої школи розглядати як гімназію лише тому, що для неї підібрано сильний учнівсько-педагогічний склад.
Ми не поспішаємо наситити актуальну модель усім тим бажаним та перспективно-доречним, на що здатен наш розум, бо так недовго будь-яку модель чи програму зробити непосильною до реалізації. Не пошук ідеальної моделі є нашою метою, а наша мета у тім, щоб не втратити того інноваційного потенціалу, до якого дозріли як ми, так і наша українська дійсність в цілому.
Література
1. Каверина Р. Изучение способности школьников - основа профориентации // Народное образование. - 2001. - №5. - С.129-136.
2. Концепція профільного навчання в старшій школі (проект). - К. - “Острозька академія”. - 2003. - 16 с.
3. Кукова Г.Г., Румянцева Н.Е. Об изменении структуры школьных курсов физики и химии в связи с переходом на концентрические программы // Концентризм и уровневая дифференциация в процессе обучения: Материалы и сообщения научно-практической конференции. Ярославль: ЯрИПКРО, 1997. - С.40.
4. Курганов С. Построение подростковой школы // Народное образование. - 2002. - №1. - С.122-130.
5. Новожилова Н., Фирсова М. Курсы по выбору: отбор содержания и технологии проведения // Народное образование. - 2004. - №2. - С.120-129.
6. Локшина О. Старша школа в Європі: сучасний контекст // Шлях освіти. - 2003. - №2. - с.21-24
7. Локшина О. Профільна школа в зарубіжжі: стан і тенденції розвитку // Управління освітою. - 2004. - №1. - с.8-11
8. Овчарук О. Сучасні тенденції розвитку змісту освіти в зарубіжних країнах // Шлях освіти. - №2. - 2003. - с.17-21
9. Рыжаков М.В. Профильное обучение в зарубежных странах // Профильная школа. - 2003. - №1. - с.49-561.
10. Бех І.Д. Виховання особистості: [У 2 кн.] - Кн.2 Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. / Бех Іван Дмитрович - К.: Либідь, 2003. - 344
11. Гончаренко Н.Г. Школьный профориентационный центр в системе работы профильной школы // Профильная школа, 2007. - №3. - С.31-33.
12. Гончаров Н.К. О введении и фуркации в старших классах средней школы // Советская педагогика, 1958. - №6. - С.12-27 (С.18)
13. 4. Жафяров А.Ж. Концепция и учебные планы пропедевтики предпрофильного обучения // Профильная школа. 2007. - №1. - С.47-54. (С.48)
14. Кларин М.В. Технология обучения: образ и результат // школьные технологии, 2005. - №1. - С.11-20.
15. Климов Е.А. Введение в психологию труда. / Е.А. Климов - М.: МГУ, 1986. - 495 с.
16. Коновалов В.Е. Правовая психология. / В.Е. Коновалов - Харьков: ХГУ, 1990. - 198 с. - С.31
17. Липова Л Профільне навчання: Проблеми освіта і управління. / Липова Л., Малишев В., Паламарчук Т. - К.: 2007, Т.10. - №1. - С.49-55
18. Овчарук О. Профільне навчання в старшій школі // Стратегія реформування освіти в Україні: Рекомендації з освітньої политики. - К.: К.І.С., 2003. - С.57-81
Додатки
Додаток 1
Пояснювальна записка
до робочого навчального плану
Олександрівської гімназії Сумської міської ради
Сумської області
на 2009-2010 навчальний рік
Олександрівська гімназія є експериментальним загальноосвітнім навчальним закладом по реалізації програми Комплексного експерименту з розробки змісту, методів та педагогічних технологій Програми розвитку дітей “Росток" (наказ Міністерства освіти і науки України №116 від 12 квітня 1996 року) та експериментальним загальноосвітнім навчальним закладом по реалізації програми експерименту “Екологія та розвиток”.
Робочий навчальний план розроблено з урахуванням основних вимог закону України “Про загальну середню освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, постанов Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 року №620) від 16.11.2000 року № 1717, “Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти” від 14.01.2004р. №24, наказу Міністерства освіти і науки України “Про комплексний експеримент з розробки змісту, методів, педагогічних технологій Програми розвитку дітей “Росток" від 12.04.1996 р. № 116, наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Інструкції про організацію та діяльність гімназії, Інструкції про організацію та діяльність ліцею" від 20.07.1995року №217.
Робочий навчальний план гімназії на 2009-2010 навчальний рік складено:
- для 1 (5) - 5 (9) класів - за Типовими навчальними планами для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 року №182; за Типовими навчальними планами 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 року № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 року № 66 (додаток №22);
- для 6 (10) - 7 (11) класів - за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 16.07.2001 року № 516 (додаток №2); за Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 року №306.
Навчальний план складається із загального циклу предметів, сформованого на державному рівні, циклу експериментальних предметів, циклу профільних предметів, індивідуальних та групових занять.
Предмети навчального плану загального циклу викладаються за державними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України. Предмети експериментального циклу проходять апробацію з метою подальшого відпрацювання складових науково-дослідної та експериментальної роботи за проектом “Росток" відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України “Про розвиток науково-педагогічного проекту “Росток в Україні на період до 2009 року” від 31.01.2005 року №62 та експериментом “Екологія та розвиток”.
Порядок вивчення окремих предметів
Зміни, внесені в даний робочий план, у порівнянні з Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2009-2010 навчальний рік, пов'язані з науково-дослідницькою та експериментальною роботою за проектом “Росток" та експериментом "Екологія та розвиток", виходячи з цього у навчальний процес уводиться новий предмет: “Навколишній світ” (1 (5) - 2 (6) класи), який вирішує два важливих завдання-пропедевтичне та мотиваційне з певною кількістю годин, яка не передбачена державним компонентом базового навчального плану.
Для апробації та вивчення експериментального курсу “Навколишній світ” і проведення факультативів, консультацій та індивідуальних занять виділяються додаткові години у 1 (5), 2 (6) класах (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №217 від 20.07.1995 року “Про затвердження Інструкції про організацію та діяльність гімназії, Інструкції про організацію та діяльність ліцею" п.42).
Разом із вивченням англійської мови у 1 (5) класі в гімназії розпочинається вивчення другої іноземної мови (німецької та французької).
В експериментальному навчальному плані відображено зміни, повґязані з модифікацією структури вивчення окремих навчальних предметів:
у 2 (6) класі за проектом “Росток" у курсі “Навколишній світ” передбачено вивчення матеріалу з географії, астрономії та природознавства в межах державного стандарту, тому курс географії вивчається з 3 (7) класу.
З метою визначення професійних інтересів учнів 4 (8) - 5 (9) класів та створення умов для вибору ними напрямку профільного навчання у старшій школі, сформовано однорідні за рівнем підготовки й інтересами класи в паралелях 4 (8), 5 (9) класів, у яких запроваджено поглиблене вивчення математики, вивчення курсів за вибором (відповідно до Концепції профільного навчання в старшій школі, затвердженої рішенням колегії МОН України від 29.09.03р., схваленої вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 6 від 05.06.03р.), розділ IY, Допрофільна підготовка).
Обсяг і глибина вивчення курсу інформатики залежить від профілю навчання в 6 (10) - 7 (11) класах, який вивчається з 5 (9) класу.
Цикл суспільних предметів доповнюється обов'язковими курсами “Основи економіки”, “Людина і суспільство”, “Основи філософії”, “Етика”, “Правознавство”, “Місцеве самоврядування”. Вивчаються курси “Креслення", "Основи безпеки життєдіяльності", “Основи здоров'я”.
Курс "Захист Вітчизни" вивчається за навчальними програмами для 6 (10) і 7 (11) класів (1 година на тиждень).
Розподіл класів на групи
На уроках англійської мови та спеціалізованих профільних предметів з англійської мови класи діляться на групи по 8-10 учнів (не більше ніж 3 групи на клас).
У гімназії класи діляться на 2 групи під час проведення:
практичних занять з комп'ютерами з наповнюваністю понад 16 учнів у класі;
уроків трудового навчання у 1 (5), 2 (6), 3 (7), 4 (8), 5 (9) класах окремо з хлопцями й дівчатами з наповнюваністю класів понад 27 учнів;
уроків фізичної культури в 6 (10) - 7 (11) класах окремо для хлопців і дівчат з наповнюваністю понад 27 учнів, якщо в кожній з цих груп не менше 8 учнів;
уроків другої іноземної мови в 1 (5) - 7 (11) класах (окремі групи з кількістю не менше 8 учнів у кожній групі);
уроків фізики, математики з урахуванням напрямків допрофільної (природничо-математичний) та профільної підготовки у 5 (9), 6 (10), 7 (11) класах з наповнюваністю понад 27 учнів.
Структура 2009-2010 навчального року
Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2009-2010 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з 1 вересня по 25 грудня, ІІ семестр - з 11 січня по 29 травня.
Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні з 26 жовтня по 31 жовтня, зимові з 26 грудня по 09 січня, весняні з 22 по 31 березня.
Додаток 2
Навчальний план 1 (5) - 5 (9) класівна 2009-2010 навчальний рік
Подобные документы
Досвід профільної диференціації навчання в країнах західної Європи, США та Росії. Аналіз провідних напрямів організації профільного навчання. Особливості допрофільного навчання в школі. Етапи модернізації профільного навчання в гімназійній освіті.
дипломная работа [88,2 K], добавлен 28.12.2011Досвід профільної диференціації навчання в зарубіжних країнах. Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти. Основні етапи її модернізації. Апробація моделі допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти.
дипломная работа [225,9 K], добавлен 19.09.2011Вікові особливості учнів молодшого шкільного віку. Особливості організаційних форм навчання. Аналіз використання існуючих форм організації навчання в початковій школі. Експериментальна перевірка ефективного використання різних форм організації навчання.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 06.11.2011Теоретичний аналіз особливостей модульно-рейтингової системи у сучасній вищій школі. Діяльність педагога у процесі модульної організації навчання. Розробка методичних матеріалів з психології сім'ї. Особливості сім'ї як предмету дослідження соціології.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 02.06.2014Поняття форм організації навчання. Переваги та недоліки індивідуального навчання. Зародження концепції колективного навчання в школах Білорусії та України. Дослідно-експериментальна робота з використання форм організації навчання в загальноосвітній школі.
курсовая работа [118,8 K], добавлен 11.08.2014Сутність, мета і принципи організації профільного навчання, його структура та форми реалізації, головні вимоги та оцінка результативності. Аналіз напрямів та форм організації профільного навчання у Більченському НВК на уроках математики і фізики.
курсовая работа [183,6 K], добавлен 27.02.2014Дослідження сучасних тенденцій організації навчального процесу, їх сутності та основних проблем. Аналіз індивідуалізації і диференціації навчання, типів і структури уроків. Огляд фронтальної, групової та індивідуальної форм організації навчальної роботи.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 17.03.2012Основні напрямки вдосконалення форм організації навчання у сучасній школі України. Контроль та оцінка навчальних та наукових досягнень студентів. Види навчання у вищій школі. Техніка викладу лекції. Особливості поліпшення ефективності якості лекції.
лекция [68,3 K], добавлен 09.01.2012Визначення готовності дітей до навчання в школі, характеристика її складових, а саме розумову, психологічну і фізичну готовність. Аналіз проблеми наступності в сучасній початковій школі з урахуванням досвіду масової школи і передовий педагогічний досвіду.
курсовая работа [37,2 K], добавлен 06.11.2009Теоретичні основи проблеми організації та проведення позаурочних форм навчання. Досвід вчителів історії та правознавства. Сучасний стан використання позаурочних форм навчання. Результати анкетування вчителів Першотравенської школи І-ІІІ ступенів.
курсовая работа [91,9 K], добавлен 30.09.2014
