Вплив фантастичної казки на словесну творчість дітей старшого дошкільного віку

(Наприклад: Я намалював ліс. В ньому ростуть ялинки. Ще в лісі живе багато різних звірів. Я намалював зайчика і білочку. Вони друзі. Їм весело,вони завжди грають разом. Їм подобається жити в цьому лісі, бо тут багато місця і простору.)

За виконання цього завдання Володимир отримав 2 бали.

Під час виконання завдання №2 Левченко Володимир продовжив запропоновану експериментатором розповідь так: «Їжачку стало сумно і він пішов на прогулянку в ліс. Йдучи по лісу їжачок зустрів ведмедя і розповів що йому сумно. Тоді ведмідь запросив його до себе в гості і пригостив медом. Їжачок подякував ведмедя за смачний мед і запросив його до себе в гості. Їжачок попрощався і пішов до дому. »

За виконання цього завдання Володимир отримав 2 бали, тому що складена ним розповідь була зв'язною, він дотримувався послідовності в викладі своєї думки, але в своїй розповіді він не використовував складні речення,а лише прості; в розповідь не було внесено елементів фантазуваня, розповідь складалася на основі власного досвіду.

За виконання завдання №3 Левченко Володимир отримав 6 балів, тому що він самостійно за відведений час назвав 30 слів з різних тем. 1) Тварини: собак, кішка, заєць, ведмідь,хом'як; 2)Рослини: ялинка, тополя, кущ, клен; 3) Кольори предметів: зелений,синій, коричневий, жовтий,сірий; 4)Форми предметів: круглий; 5) Меблі і посуд: ложка, тарілка, шафа, стіл,стілець;

6)Дії людини: грати, будувати, говорити, спати; 7) Якості людини: добра, весела; 8) Взуття і одяг: штани, сорочка, черевики, шарф.

Аналізуючи виконання завдання №1 Котовим Денисом зазначимо, що хлопчик намалював примітивний малюнок за відведений час, дуже стисло описав зображене, не використовуючи поширених і складних речень, не використовуючи засоби художньої виразності, в його розповіді було відсутнє фантазування, оригінальність, незавершеність думки.

(Наприклад: « Я намалював машину синього кольору. В машині тато і я. Ми їдемо в зоопарк.»)

За виконання завдання №1 Котов Денис отримав 1 бал.

Під час виконання завдання №2 Котов Денис продовжив запропоновану експериментатором розповідь так: «Їжачку було сумно одному . Він пішов в ліс по гриби. У лісі він зустрів білочку і подарував їй гриби, які назбирав. »

За виконання завдання№2 Котов Денис отримав 1 бал, тому що його розповідь була надто стислою і нелогічною, хлопчик навіть не дав відповіді на стимулюючі запитання експериментатора ( До кого в гості пішов їжачок? Де мешкають його друзі?) , в розповіді використовував прості речення , розповідь має стислий зміст, не використовувались засоби художньої виразності, в розповіді було відсутнє фантазування.

За виконання завдання №3 Котов Денис отримав 3 бали, тому що за відведений час назвав лише 23 слова з різних тем.

1) Тварини: собака, кінь, кішка, лисиця; 2) Рослини: ялинка, липа, клен,дуб; 3) Кольори: зелений, жовтий, червоний, синій; 4) Форми предметів: не дав жодної відповіді; 5) Меблі і посуд: ложка,чашка, стіл; 6) Дії людини: грати, думати, ходити, читати; 7) Якості людини: добра, смілива; 8) Взуття і одяг: штани, черевики, шкапка, сорочка.

Результати констатуючого етапу експерименту в експериментальній групі

№	П.І. дітей	Кількість балів	Кількість балів в відсотках	Рівень розвитку
1	Вюнник Марія	4,6	85%	В
2	Давискиба Анна	4,3	80%	В
3	Єрмішина Марія	1,6	40%	Н
4	Збаразький Данил	1,6	40%	Н
5	Катуніна Ульяна	3,6	75%	С
6	Левченко Володимир	3,3	70%	С
7	Мірошникова Злата	3,6	75%	С
8	Мухаметзянова Єля	1,6	40%	Н
9	Поцелуйко Евген	3,3	70%	С
10	Прозуменшиков Ян	1,6	40%	Н
11	Савьолова Александра	3,6	75%	С
12	СиромятниковМихайло	2,6	70%	С
13	Ткачов Артем	1,6	40%	Н
14	Шахова Олеся	4,6	85%	В

Результати констатуючого етапу експерименту в контрольній групі

№	П.І.дітей	Кількість балів	Кількість балів в відсотках	Рівень розвитку
1	Домнич Аліна	2,0	50%	С
2	Довгий Олександр	4,0	75%	В
3	Евдокимова Анастасія	4,3	80%	В
4	Заяць Дмитро	3,0	60%	С
5	Костикова Анастасія	3,6	70%	С
6	Котов Денис	1,6	40%	Н
7	Литвиненко Софія	2,3	55%	С
8	Орлов Михайло	4,3	80%	В
9	Павловський Олександр	3,3	65%	С
10	Поддубко Павло	2,3	55%	С
11	Садовська Леся	2,0	50%	С
12	Сергеєва Ольга	1,6	40%	Н
13	Токар Яна	4,0	75%	В
14	Шевченко Дарина	1,6	40%	Н

З метою узагальнення експериментальних данних нами було здійснено статистичне групування дітей за трьома рівнями розвитку словесної творчості : високий,середній, низький . До високого рівня розвитку словесної творчості ми віднесли дітей, які за результатами тестування і виконання завдань отримали 75% і більше від максимальної кількості балів; до середнього рівня - від 74% до 50%; до низького рівня - менше 50 %.

З метою узагальнення отриманих експериментальних даних констатуючий експерименту нами було побудовано секторну діаграму.

Група №1 Група №2

Низький рівень - 35% Низький рівень - 21%

Середній рівень - 43% Середній рівень - 50%

Високий рівень - 21% Високий рівень - 29%

На підставі цього група №2 була визначена експериментальною, а група №1 - контрольною.

Результати констатуючий експерименту свідчать про доцільність організації спеціальної роботи з розвитку словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку. Ми виконали поставлену мету, вимірявши показники первинного рівня здатності до словесної творчості в експериментальній і контрольних групах. Провели аналіз отриманих результатів, що обумовило доцільність проведення формувального експерименту в контрольній групі.

У ході констатуючого експерименту виявлено, що у дітей експериментальної групи №2 рівень розвитку словесної творчості значно вищий, ніж в групі №1. Тому доцільно обрати групу №1 контрольною, для подальшого вдосконалення розвитку словесної творчості на формувальному етапі експерименту.

2.2 Використання фантастичної казки у процесі розвитку словесної творчості дітей старшого дошкільного віку

Мета формуючого етапу експерименту - через спеціально підібрану систему занять, вправ сприяти розвитку словесної творчості і збагаченню активного словника дітей різними засобами виразності, привчити використовувати їх в різних ситуаціях спілкування. Здійснювати взаємозв'язок лексичних, граматичних вправ в процесі переказу літературних творів і складання дітьми монологічних висловлювань сюжетного характеру.

Розвивати активне творче ставлення до літературно-мовного матеріалу через використання ігор-фантазувань, вправ, завдань.

На даному етапі проводились такі заняття, які включали в себе ігри-фантазування.

Заняття №1

Тема: «Ознайомлення з малими фольклорними формами».

Мета: вчити дітей відгадуванню загадок, усвідомленню їх образного змісту, знайомити з жанровими особливостями прислів'їв та приказок, вчити складати невеличкі розповіді за змістом прислів'їв.

Матеріал: чарівна торбинка з набором іграшок, предметні картинки, олівці, папір.

Методичний коментар: заняття складалося з чотирьох частин, кожна 3 яких була присвячена одному з фольклорних жанрів.

Хід заняття:

На початку заняття вихователь демонстрував дітям чарівний мішечок з іграшками і пропонував відгадати, що в ньому знаходиться, якими способами можна про це дізнатися (пощупати, вгадати, дістати з мішечка). Вихователь доповнював відгадати загадку про те, що в мішечку, спитати про те. Далі дітям пропонувалися загадки (про білку, півника, лисичку, грибок, капусту), після кожної з яких проводився детальний художній аналіз тексту, аналіз образних висловлювань.

Наступна частина заняття була присвячена промовлянню забавлянок, невеличких пісень, віршованих жартів.

Потім вихователь провів бесіду про події в їхньому власному житті, яка підготувала дітей до усвідомлення значення прислів'я "Добре роби, добре і буде", за змістом якого педагог запропонувала дітям скласти невеличку розповідь і намалювати до неї ілюстрацію.

Заняття №2

Тема: « Слухання вірша І.Франка “Весна” »

Мета: вчити дітей розуміти і відтворювати в своєму мовленні образні вислови з тексту, збагачувати словник емоційно-оцінювальною лексикою: прикметниками, які визначають якості ( різнокольорова, ясна, прекрасна), вчити дітей добирати синоніми, порівняння до заданих слів.

Матеріал: ілюстрації, що зображають різні періоди весни, мапа “Земля весною”, деталі до неї.

Хід заняття:

Вступна бесіда з дітьми про пори року, їх ознаки. Підбір дітьми прикметників якими можна описати різні пори року. Читання вихователем вірша І.Франка “Весна”, подальше обговорення з дітьми його змісту. Вихователь звертає увагу дітей на особливості побудови вірша , спонукає знаходити строки що римуються. Знаходження в тексті вірша прикметників які описують весну. Після повторного читання вірша вихователь пропонує дітям разом скласти мапу “Земля весною”. Вихователь повторює рядки і обговорює їх з дітьми, запитуючи, які образи викликали у них поетичні рядки. Потім проводиться робота над усвідомленням дітьми порівнянь: вихователь наводить приклад “повно гомону, розмови і пісень в чагарнику” (пташки співають,щебечуть, радіють весні); “наче дівчина в вінку” (письменник порівнює квітучу землю на якій росте багато квітів, і дівчина вплітає в вінок так само багато квітів).

Заняття№3

Тема: читання оповідання К.Д.Ушинського «Лисичка-сестричка». Складання загадок про лисичку і опис за структурно-логічною схемою.

Мета: знайомити дітей з жанровими особливостями оповідання,вчити сприймати і розуміти виразний опис лисиці,знаходити в тексті засоби точної характеристики, відтворювати їх у власному висловлюванні. Тренувати дітей у складанні загадок про лисицю.

Матеріал: зображення лисиці реальні і казкові.

Хід заняття:

Вихователь показує дітям зображення лисиці (казкові і реальні), просить описати їх ,пояснити, як вони відрізнили казкову лисичку від реальної. Діти виконують вправу на добір прикметників якими можна описати лисицю (хитра, руда, кмітлива тощо), пригадують казки в яких розповідалося про лисичку, який характер вона має, які пестливі назви лисички зустрічалися в казках (кума, лисичка-сестричка, лисонька, руда красуня). Після читання оповідання К.Д.Ушинського «Лисичка-сестричка» проводиться бесіда за змістом для виявлення розуміння дітьми ідеї твору. Потім декілька дітей описують лисичку з опорою на наочність. Наприкінці заняття діти складають загадки про лисичку,користуючись правило: описати предмет,але не називаючи його. Вихователь заохочує дітей до складання різних типів загадок: описових, метафоричних, загадок з порівнянням чи протиставленням [5].

Заняття №4

Тема: розповідання української народної казки «3ачарована дівчина»

Мета: вчити дітей сприймати образний зміст твору, закріплювати знання дітей про жанрові особливості, композиційну структуру, мовні засоби української народної казки: своєрідність початку, закінчення. Продовжувати розвивати поетичний слух дітей: вміння виділяти в тексті засоби виразності: дівчина-красуня, сіренький зайчик, порівняння, епітети. Розвивати уміння складати невеликі твори за заданою темою, придумувати нові епізоди до сюжету казки.

Матеріал: ілюстрації до казки, картки-завдання.

Хід заняття:

Вихователь розповів дітям казку. Після розповідання казки вихователь звернув увагу дітей на те, що в казках завжди щаслива кінцівка, які б пригоди не траплялися з героями, попросила пригадати, як трагічно починаються та щасливо закінчуються українські та російські казки, якими словами це виражено. Бесіда за змістом казки включала не тільки запитання, але й творчі завдання, вправи. Дітей вчили розуміти значення образних висловів, стимулювали до самостійного складання загадок, лічилок, складання невеличких історій за змістом прислів'їв та приказок, скоромовок.

Роблячи висновок про результати першого етапу можна зазначити що завдання активізувати і зацікавити дітей до складання власних казок і малих фольклорних форм було виконано. Але переважна більшість дітей у процесі складання власних висловлювань мала требу в допомозі з боку вихователя, тож стимулювання, корекція творчого розповідання, підказка слова, повторення останнього слова, фрази, натяк, допоміжні запитання, сумісне мовлення тощо, активно вживалися не тільки на першому, а й на наступних етапах для тих дітей, хто відчував певні труднощі. Вже на першому етапі стали помітними якісні зміни в переказі дітьми творів, засвоєнні жанрових особливостей і деяких засобів художньої виразності [6].

На другому етапі біло поставлено завдання розвивати швидкість, гнучкість мислення, творчу уяву через використання ігор-фантазувань, знань і вмінь набутих на першому етапі.

Заняття №5

Тема: складання казки за віршем Г.Чубая «Хмарка йшла на іменини»

Мета: вчити дітей складати самостійну розповідь на тему вірша,відтворювати жанрові особливості казки; використовуючи засоби мовної виразності.

Матеріал: великий аркуш паперу,олівці,аркуші паперу для всіх дітей.

Хід заняття:

Вихователь разом з дітьми пригадує яке небо, коли йде дощ, який настрій у дітей і чому. Потім пропонує на великому папері намалювати фарбами дощові хмари і дощ. Керуючи роботою вихователь, пропонує намалювати великі сірі дощові хмари і маленькі хмарки. Вихователь розповідає вірш Григорія Чубая. Потім пропонує дітям скласти казку за сюжетом вірша. Можна придумати як звали хмаринок, хто з них був іменинницею,які подарунки отримала хмарка, в які пригоди вона могла потрапити. В процесі складання казки діти можуть малювати свої казкові історії. Після закінчення роботи, діти розповідають, яка історія вийшла.

Заняття №6

Тема: «Складання творчої розповіді за віршем Петра Ребра «Соняхи».

Мета: вчити дітей складати самостійно розповіді за темою вірша, передаючи веселий настрій віршованого тексту, жанрові особливості казки. Розвивати образність мовлення дітей.

Матеріал: якщо немає можливості спостерігати природній соняшник, вихователь використовує зображення соняшників, а також кольоровий папір для аплікації.

Хід заняття:

Вихователь пропонує відгадати загадку про соняшник, проводить бесіду про те який вигляд мають соняшники, на що схожі , де ростуть,чим корисні для людини. Робота над розробкою аплікації. Вихователь читає вірш П.Ребра «Соняхи» і спонукає дітей запитаннями до складання казки про те,як гралися соняхи. (Чи веселі соняхи?У що вони грають? Що їм говорить сонечко?) В кінці заняття вихователь збирає аплікації і записує кращі казки.

Заняття №7

Тема: складання казки за віршем Л. Повх «Жабка».

Мета: вчити складати казку, передаючи настрій,сюжет вірша, використовувати мовні засоби виразності.

Матеріал: зображення жабки,ілюстрації осінньої природи.

Хід заняття:

Розглядання ілюстрації і бесіда про те, як змінилася природа восени. Читання вірша. Діти отримують завдання самостійно скласти казочку про жабку,яка збиралася на осінній бал і чомусь засумувала. Дітям подається порада: опишіть як збиралася жабка на бал, що бачила і кого зустріла на балу,чи сподобалось їй там, що трапилось на балу тощо.

На третьому етапі важливо підвести дітей до усвідомленого переносу сформованих уявлень про жанрові особливості, засоби виразності мови в самостійну творчість.

Наведемо фрагменти занять, які проводилися на третьому етапі.

Заняття №8

Тема: Гpa-фантазування "Добери рими" [4].

Педагог може провести цю гру після заняття і слухання, сприймання віршів. Він пропонує дітям самим стати поетами, складати вірші. Для початку треба знайти рими для слів, потім спробувати закінчити коротенький віршик.

"Швидко слово називай, йому риму підбирай":

Лисичка - ..; copкa - ... , вовчик - .... , сонце - ... , гриб - ,

Їжачок - ... , сніжок - ... , рак - …, дуб -…, жабка -…, мишка-…

Розташуй вірно рядки і відгадай загадку

Що за диво- кавунець -

Скільки ти по нім не бий,

Стрибунець і скакунець

Він не лопне - ось який (М'яч)

"Склади віршик"

На дворі йде сніжок

3айчику, зайчику, де бував?

Подивись, до нас у віконце

Сіла на гілку сорока -

Маленький їжачок -

Заняття №9

Тема: Складання казки за віршем В.Струтинського «Таємниця».

Мета: вчити дітей складати виразну ліричну казку за темою вірша,використовуючи мовні засоби виразності для передачі краси осінньої природи.

Матеріал: ілюстрації осінньої і літньої природи,олівці та аркуші паперу.

Хід заняття:

Вихователь заохочує дітей до бесіди про літо, запитує за що люблять літо діти, про те,який вигляд має природа влітку. Разом з вихователем діти розглядають ілюстрації. Поступово вихователь підводить дітей до проблемного запитання,куди ховається літо восени і взимку? Вислухавши дітей,пропонує послухати вірш.

Дідусь таємницю повідав мені,

Що літечко любе зимує в . ..сосні.

Тому-то й зелена взимку сосна,

Бо літечком щедрим зігріта вона.

Вихователь проводить розповідь за змістом вірша: Можливо,й насправді літо зимує в сосні? Поміркуйте,як воно могло домовитись з деревом? Про що просило? Що воно робить в дереві всю зиму? Придумаймо про це казку «Де зимує літо». Розпочніть казку словами: «Одного разу,коли на порозі вже стояла осінь,літечко сказало…». Щоб наша казка вийшла цікавою потрібно пригадати засоби виразності які ми вивчили і подумати як їх можна використати в казці. Після колективного складання казки вихователь дає завдання скласти свою казку «Де зимує літо» і зробити до неї малюнок.

Заняття №10

Тема: складання власної казки за сюжетом казки «Лисиця й Журавель».

Мета: розвивати творчу уяву, перевірити набуття навички складати послідовне, зв'язне самостійне висловлювання, вміння використовувати образні вислови, засоби виразності для передачі настрою героїв, опису їх характеру.

Хід заняття:

Вихователь просить дітей пригадати,що робили звірі в казці «Лисиця і Журавель». Просить пригадати,чому вони посварилися? Хто, на думку дітей, з них винний? Чому? вислухавши відповіді дітей, вихователь пропонує помирити героїв казки. Запитує в дітей: як могли помиритися Лисичка і Журавель? Що могло трапитись, щоб вони прийшли на допомогу? (Лисчка чи Журавель рятують один одного з біди, Лисичка й Журавель разом рятують ліс від пожежі, Лисичка і Журавель разом рятують інших звірів з біди тощо). Придумаймо казку «Як Лисичка й Журавель помирилися».

У ході формуючого етапу експерименту, було виявлено що в дітей значно підвищився інтерес до поезії, казок; з'явилося в ставленні дітей до занять зі сприймання художніх творів, в бажанні складати власні казки, при цьому більшість дітей використовувала влучні вирази,засоби художньої виразності у своєму мовленні. Проведена робота свідчить про доцільність використання малих фольклорних форм в навчанні дітей складати казки, та можливість і необхідність використання казок в процесі розвитку словесної творчості дітей старшого дошкільного віку. Казки позитивно впливають на розвиток словесної творчості, розширюють словниковий запас, вчать використовувати засоби виразності у власному мовленні.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Метою контрольного етапу експерименту було визначення динаміки показників рівня сформованості словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку під впливом фантастичної казки.

Після проведення формуючого етапу експерименту було проведено повторне вимірювання рівня розвитку словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку.

Аналіз результатів показав, що в експериментальній групі значно підвищився рівень сформованості словесної творчості , а в контрольній групі фактично залишився на тому ж рівні.

В експериментальній групі: В контрольній групі:

30% дітей мають високий рівень; 29% дітей мають високий рівень; 57% дітей мають середній рівень; 52% дітей мають середній рівень;

13% дітей мають низький рівень. 19% дітей мають низький рівень.

Таблиця 2.5. Вимірювання рівня сформованості словесної творчості у дітей контрольної групи

№	П.І. дітей	Завдання №1	Завдання №2	Завдання №3	Сума балів
1	Вюнник Марія	3	3	9	5,0
2	Давискиба Анна	3	3	8	4,6
3	Єрмішина Марія	2	2	4	2,6
4	Збаразький Данил	2	2	5	3,0
5	Катуніна Ульяна	2	3	8	4,3
6	Левченко Володимир	3	2	6	3,6
7	Мірошникова Злата	2	2	8	4,0
8	Мухаметзянова Єля	2	1	3	2,0
9	Поцелуйко Евген	2	2	8	4,0
10	Прозуменшиков Ян	2	1	3	2,0
11	Савьолова Александра	2	3	8	4,3
12	СиромятниковМихайло	2	2	6	3,3
13	Ткачов Артем	2	1	3	2,0
14	Шахова Олеся	3	3	9	5,0

Таблиця 2.6. Вимірювання рівня сформованості словесної творчості у дітей контрольної групи

№	П.І. дітей	Завдання №1	Завдання №2	Завдання №3	Сума балів
1	Домнич Аліна	2	2	7	3,6
2	Довгий Олександр	3	2	8	4,3
3	Євдокимова Анастасія	3	3	9	4,6
4	Заяць Дмитро	2	2	7	3,6
5	Костикова Анастасія	3	3	6	4,0
6	Котов Денис	2	2	5	3,0
7	Литвиненко Софія	2	2	6	3,3
8	Орлов Михайло	3	3	8	4,6
9	Павловський Олександр	2	2	8	4,0
10	Поддубко Павло	2	2	6	3,3
11	Садовська Леся	2	3	6	3,6
12	Сергєєва Ольга	2	2	6	3,3
13	Токар Яна	2	3	8	4,3
14	Шевченко Дорина	1	2	5	2,6

З метою виявлення динаміки показників рівня розвитку словесної творчості дітей старшого дошкільного віку нами було побудовано стовпчикову діаграму.



Порівняльна діаграма відсоткового розподілу за рівнем сформованості навичок словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку у контрольній та експериментальній групах після проведення формуючого етапу експерименту.

Порівняльна характеристика показників на констатуючому і контрольному етапі експерименту в експериментальній та контрольній групах.

Аналіз кількісних даних дозволяє відзначити покращення результатів виділених показників у експериментальній групі, побачити динаміку їх розвитку протягом експерименту. Аналіз даних контрольного етапу експерименту засвідчив,що зменшилась кількість дітей у експериментальній групі ,що належать до низького рівня розвитку словесної творчості та значно зросла кількість дітей з середнім рівнем розвитку словесної творчості. Аналіз даних контрольного етапу експерименту у контрольній групі свідчить, що кількість дітей, що належать до низького рівня розвитку майже не змінилась.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність дітей, їх активність, фантазування при складанні власних творів. За період проведення експерименту діти стали наполегливими, самостійними, майже у всіх дітей з'явився інтерес і бажання знайомитись з новими казками , до складання власних казок. В ході експерименту діти засвоїли жанрові особливості віршів,казок , засоби інтонаційної та мовної виразності, які потім використовували при складанні власних казок.

Отриманні експериментальні данні дозволяють зробити висновок про ефективність розробленої нами методики розвитку словесної творчості дітей старшого дошкільного віку засобами фантастичної казки.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів курсової роботи дало змогу зробити такі висновки:

1.Входячи з аналізу наукової літератури, було визначено, що творчість - це діяльність людини, в якій вона створює нові об'єкти та знання; це вища форма активності та самодіяльності людини; це потреба в самоактуалізації, повній і вільній реалізації своїх здібностей та життєвих можливостей .

Словесна творчість -- вищий щабель мовленнєво-творчої діяльності -- визначається багатьма вченими як один із видів художньої творчості, що виникає під впливом творів мистецтва, а також вражень від навколишнього життя і характеризується самодостатністю, знаходить втілення у створенні дітьми різних типів усних зв'язних висловлювань.

Словесна творчість - це діяльність дітей,яка виникає під впливом творів мистецтва та вражень від навколишнього життя, та яка виражається в створенні усних творів - оповідань, казок, віршів тощо.

2.На основі аналізу наукових джерел і підходів були визначені шляхи,методи та умови розвитку словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку. Педагогічний вплив на розвиток творчих здібностей дитини є обов'язковою умовою розвитку словесної творчості, він допомагає спрямувати творчу ініціативу дитини у правильне русло, розвивати та стимулювати дитячі мовленнєво-творчі здібності вже з 4-5 років.

Умовами для успішного розвитку словесної творчості є:

- проведення правильної систематичної роботи з розвитку мови дітей і навчанню їх рідній мові: розширенню словникового запасу, оволодінню граматичними нормами й удосконалюванню звукової культури мови (загальних мовних навичок), розвитку зв'язної мови - діалогічної (у спілкуванні) і монологічної (у переказі й складанні власної розповіді);

- своєчасний розвиток активного сприйняття художнього слова;

- виховання поетичного слуху й удосконалювання навичок виразного читання.

Проаналізувавши данні науково-методичної літератури було визначено такі методи і прийоми розвитку словесної творчості дітей старшого дошкільного віку: надання зразка складання казки вихователем; колективне складання казки; індивідуальне складання дітьми казки за планом поданим вихователем; колективне та індивідуальне складання казки за частинами; закінчення дітьми казки, розпочатої вихователем; придумування казки за заданою темою; складання власної казки за сюжетом відомої народної казки, ігри-фантазування.

Розвиток словесної творчості відбувається за загально-визначеними дидактичними принципами: принципів розробки системи занять, спрямованої на розвиток дитячої словесної творчості, принцип природо-відповідності; всебічного розвитку особистості; взаємозв'язку навчання та розвитку; співробітництва; індивідуального підходу. Останній принцип вважається вченими і практиками одним з найважливіших.

3. В процесі експериментальної перевірки впливу фантастичної казки на розвиток словесної творчості дітей старшого дошкільного віку було визначено, що найефективнішими методами розвитку словесної творчості є ігри-фантазування, придумування казки за заданою темою; складання власної казки за сюжетом відомої народної казки.

Ігри-фантазування передбачають не тільки розвиток словесної творчості, а й насамперед розвиток мовлення, виховання культури мови дитини, що передбачає особливу організацію мовної роботи, націлену на збагачення словника, вміння будувати граматично вірні конструкції, вміння будувати зв'язні висловлювання у процесі творчої роботи, розвиток поетичної чутливості до краси і точності художнього слова.

Словесна творчість виявляється у вмінні дітей самостійно, образно, зв'язно та виразно будувати власні твори. Вони сприяють розвитку зв'язного мовлення у дітей, відіграють велику роль у досягненні дітьми високого рівня мовленнєвої культури, що характеризується багатством, точністю і виразністю, формують у дітей граматичну компетентність, розвивають всі психічні процеси, головне спонукають дитину до самостійної творчої діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Болтівець С. Психологія творення мови // Дивослово. 1997. -- №4.-С 31-35.

2. Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток уяви і творчих здібностей у дітей 5--7 років. -- Тернопіль: Богдан, 1998. -- 85 с.

3. Выготский Л .С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психолог. Очерк: Книга для учителя. -- М.: Просвещение. 1991. -- 94 с.

4. І.М. Цимбалюк, Ю.В.Пелех.Підвищення кваліфікації вчителя: розвиток творчих здібностей молодших школярів: Навчально -методичний посібник. -К.: ВД «Професіонал», 2004. - 222с.

5. Гавриш Н. Художнє слово і дитяче мовлення: Методичний посібник для вихователів. - Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 1999, - 170с.

6. Гавриш Н. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному віці. - Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2001. - 218с.

7. Запорожец АЛ. Психология восприятия ребенком-дошкольником литературного произведения // Избр. психологические труды.Педагогика, 1986. - Т. 1 - С. 68-76.

8. Постоян Т.Г. Розвиток зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку в процесі продуктивно-творчої діяльності.- Одеса, 1998. - 195 с.

10. Родари Дж. Грамматика фантазии или введение в искусство придумывания историй. - М.: Прогресс, 1990. -- 206 с.

11. Стрелкова Л.П. Уроки сказки. - М.: Педагогика, 1990. - 178 с.

12. Танина Л .В. Развитие словесного творчества в художественной деятельности дошкольников.- М.: Просвещение, 1999.- 23 с.

13. Фесенко Л.І. Українська народна казка як засіб розвитку зв'язного монологічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.- Одеса, 1994. - 176 с.

14. Фесюкова Л.Б. Воспитание сказкой. Харьков: Фолио,1997.

15. Шибицкая А.Е. Влияние руського фольклора на сочинение сказок детьми // Художественное творчество и ребенок / Под.ред.Н.А.Ветлуггиной. М.: Педагогика,1972.

16. Андросова В. Чтение произведений художественной литературы: Старшая группа // Дошкольное воспитание. 1991. № 4. С. 4-8.

17. Бреусенко -Кузнецов О. Виховний вплив чарівної казки// Психолог.- 2006.- №4. - с.14-18.

18. Бурлака Л. Дитячий фольклор - феномен дитячої творчості// Дошкільний навчальний заклад. - 2007. - №7. - с.36-40.

19.Дьяченко ОМ. Возможности умственного развития способностей дошкольников в процессе ознакомления со сказкой // Дошкольное воспитание. 1993. - № 11.С 43-47.

20. Шибицкая А.Е. Словесное творчество в детском саду// Под.ред. Н.А. Ветлугиной. М.: Просвещение, 1974.

21. Завязун Т.В., Семенюк О.В. Нетрадиційні методи роботи з казкою як засіб розвитку творчих здібностей старших дошкільників. // Обдаровна дитина. - 2008.- №7.- с.41- 48.

22. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творчість: Підручник.- 2-е.вид., - К.: Знання -Прес.,2003.- 591с.

Размещено на Allbest.ru