Застосування технічних засобів навчання на заняттях кулінарії
Характеристика технічних засобів навчання, як засобів активізації учнів. Наочні посібники для та вимоги до них. Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів. Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.09.2010 |
| Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Особливе місце у трудовому навчанні посідають умовні графічні зображення: ескізи, креслення, діаграми, плани, графіки, схеми. Вони на відміну від реальних зображень, засобів натуральної об'ємної наочності, дають змогу передавати мовою умовних знаків недоступну для безпосереднього сприймання інформацію, властивості об'єкта, що вивчається, його геометричну форму, просторове розташування окремих складових частин, їх взаємозв'язок та зробити узагальнення, систематизувати знання учнів.
Демонстраційні стенди з різними видами наочних посібників широко застосовується у процесі навчання, особливо на уроках праці. Використання натуральних предметних посібників на уроках дає учням більше можливості накопичувати новий матеріал, мати конкретні уявлення, що особливо сприяє розвиткові образного мислення школярів, їх спостережливості. У посібників цього виду багато позитивного: як правило, вони об'ємні, тому є можливість всебічного спостереження; об'єкт сприймається не тільки зором, а й іншими аналізаторами. “Чим більше органів чуття бере участь у сприйманні будь - якого враження, або групи вражень, тим міцніше фіксуються вони в нашій пам'яті, зберігаються нею і легше потім згадується” [13 ].
Демонстраційні стенди сприяють розвитку всіх якостей уваги (об'єму, розподілу, концентрації, стійкості, переключення), більш тривалому зберіганню у пам'яті раніше отриманих знань. Відтак, на уроках трудового навчання зростає активність учнів, формуються, розширюються і поглиблюються інтереси до трудової діяльності.
Демонстраційний центр складається з двох частин, одна частина висувна (використовується тоді, коли не вистачає основної частини). Поверхня стенда оббита фланеллю, на ній розташовані умовні об'єкти. До стенда додається набір умовних об'єктів (з кожним класом набори змінюються відповідно до матеріалу, що вивчається). Демонстраційний стенд розташовують на стіні біля робочої дошки, він застосовується в комплексі з іншими, які мають натуральні об'єкти.
Найбільш поширеним є метод самостійного спостереження, - при використанні на уроках праці розробленого графічного стенда технологічної карти. Метод самостійного спостереження можна використовувати дуже широко: на заняттях в навчальних майстернях під час демонстрації обладнання, інструменту тощо.
Вивчаючи технологічні процеси за допомогою демонстраційного стенда технологічної карти, учні отримують не тільки знання та розвивають свої вміння з розробки технологічних процесів, але й ознайомлюються із змістом праці працівників професій.
1.3 Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів
У діяльності майстра виробничого навчання профтехучилища істотну роль відіграють засоби наочності -- посібники, демонстраційні матеріали, технічні пристрої тощо. У недалекому майбутньому поряд з сучасними засобами інтенсифікації навчання сприятиме також компютерна і мікропроцесорна техніка як домінуючий компонент нової системи засобів наочності. Засоби наочності -- це матеріальний спосіб подання навчальної інформації, яка є опорою навчання у процесі інтелектуальної і практичної (професійно-виробничої) діяльності учнів.
Традиційно засоби наочності розрізняють в залежності від способу їх матеріального втілення (натуральні -- предмети, механізми, матеріали, деталі; зображальні -- макети, моделі, картини, плакати; схематичні -- схеми, креслення; технічні засоби -- кіно-, фото-, відео-кодофі-льми, дисплейні касети, тренажери тощо) або від способу їх демонстрації (статичної чи динамічної) і конкретно за допомогою якого пристрою.
Однак аналіз фонду засобів сучасної навчальної наочності переконує, що, не заперечуючи традиційної класифікації, слід додати такі дидактичні (загальнонавча-льні) критерії для визначення їх суті:
· Інформаційний -- визначення навчального змісту наочної демонстрації.
· Перцептивний -- визначення шляхів сприймання різними органами відчуттів навчального матеріалу або їх комбінувань: зоровим, слуховим, мовноруховим, тактильним тощо.
· Гностичний -- способи поєднання різних засобів, методів, форм навчання в цілеспрямовану сукупність для вирішення пізнавальної і розвиваючої мети його.
· Системний -- досягнення оптимального результату технологічною сукупністю способів навчання у процесі навчальної і практичної діяльності учнів -- під керівництвом педагога. В діяльності майстра на уроці засоби наочності виявляються в трьох аспектах так званої матеріальної бази навчання в ПТУ: технічний, змістовний і методичний.
· Технічний аспект найповніше відображається в комплексі «робоче місце викладача (майстра)» і в оснащенні виробничої майстерні. Це апарати для демонстрування кіно-, діа-, відео-, фонозаписів; технічні класи (програмовані, лінгафонні, тренажерні); механізми, деталі, матеріали для виробничого навчання на уроці тощо. їх перелік є в спеціальних інструктивних матеріалах. Істотного дидактичного значення ці пристрої не мають. Слід лише мати на увазі дидактичні недоліки і обмеження, які є у кожного з них, і в разі потреби виправляти їх.
Навчальний кінофільм -- це суцільна безперервна демонстрація. Наукові дослідження педагогів переконують, що вона малоефективна: потрібно націлювати учнів на засвоєння певних зображень, а потім -- зразу ж після їх демонстрування -- обговорити побачене в класі. Таких фрагментів мав бути чимало. Саме такий спосіб демонстрації з перервами для усного обговорення учнями є найефективнішим. У разі потреби можна цей кінофільм записати па відеокасету, і тоді буде можлива не тільки фрагментарна демонстрація його, а й стоп-кадр або й ретро-демонстрація (як повторюється в телезапису забитий гол в футбольні ворота -- в уповільненому темпі). В обговоренні певного фрагмента постійно потрібен окремий статичний кадр (наприклад, таблиця або загальна схема якогось виробничого процесу). В такому разі можна використати демонстрування цього кадру через кодо- або діапроектор на другий екран (тобто двоекранне одночасне демонстрування). Так буде здійснюватись модернізація ТЗН, що дасть можливість ефективніше їх використовувати в навчанні.
Кількість пристроїв або матеріалів для виробничого навчання має забезпечувати активну роботу всіх учнів групи на уроці. Значить, їх має бути або 30 (по одному комплексу для кожного учня), або 15 (в такому разі відбувається взаємоконтроль або взаємодопомога учнів попарно). Якщо ж їх буде по 10 комплексів на підгрупи, то треба відповідно змінити організацію навчання.
Змістовний аспект матеріальної бази -- це демонстрація предметів, явищ або їх зображень (діа-, фонозаписів або кінофільмів) незалежно від того, яким апаратом чи пристроєм вона здійснювалась. Крім вказаних раніше дидактичних недоліків і обмежень, вони мають істотну ваду: з часом вони старіють за змістом, відображаючи вже застарілі технології. Чи обов'язково знищувати їх? Ні, ці предмети, картини, записи крім історичного значення можуть сприяти і сучасному навчанню, до того ж -- творчому підходу до навчального предмета.
Для цього можна створити дидактичні доповнення до них у вигляді плакатів, роздаткового матеріалу або текстових діафільмів (двоекранного одночасного демонстрування), де можна дати запитання, завдання або задачі для учнів: оцінити з сучасних позицій цю застарілу технологію; дати свої пропозиції щодо модернізації машин або технічних процесів; запропонувати свої удосконалення або й винаходи, які б перетворювали ці старі технології на сучасні тощо.
Методичний аспект матеріальної бази -- це створення технології найкращого використання її в навчанні, тобто в реалізації двох попередніх аспектів (технічного і змістовного). Він є завершуючим і найголовнішим.
Дидактичні аспекти формування виробничих навичок учнів профтехучилищ на тренувальних пристроях. Головне призначення тренувальних пристроїв -- це формування вмінь і навичок професійної діяльності учнів.
Перші тренажери, що забезпечували значно швидше, дешевше і якісніше формування професійних навичок, з'явилися ще в минулому столітті. Але наукове осмислення і масове застосування вони набувають в середині XX ст.
Дидактична специфіка (на відміну від психологічної) пов'язана з такими першорядними проблемами роботи з тренажерами:
дидактизація конструкції тренажерів (як при їх створенні, так і для вдосконалення вже працюючих пристроїв);
розробка методики (технології) навчання на тренажерах учнів, що враховує специфіку профтехучилища, виходячи з принципів дидактики і закономірностей навчання.
Розглянемо їх докладніше:
1. Дидактизація конструкції тренажерів. Щоб забезпечити плідну навчальну роботу всіх 15--30 учнів протягом 15-хвилинного уроку в умовах нестачі необхідної кількості тренажерів (менш ніж по 1 на учня), треба або змінити конструкцію їх, або збільшити їх інформаційні можливості, а саме:
а) змінити конструкції тренажера.
Широко застосовується в профтехучилищах виготовлення приставок до дорогих тренажерів у вигляді дешевих паперових пристроїв, які допомагають всім учням групи засвоїти певні навички на уроці, а потім (як результат навчання)--завершити роботою на тренажері;
б) збільшення інформаційних можливостей тренажерів.
Одним з сучасних варіантів є підключення тренажерів до дисплейних класів або до ЕОМ. В такому разі одш-і учень користується тренажером, а решта може випере--джати його, працюючи на клавіатурі дисплеїв.
Ще один -- доступний для кожного профтехучилища варіант -- включення всіх учнів групи в класну роботу (навіть при наявності лише одного тренажера) у різних ролях: суддів, арбітрів, опонентів і просто активних глядачів -- у процесі ділової гри, змагання тощо.2. Розробка методики (технології) навчання на тренажерах.
Висвітлюючи цю складну і майже не розроблену проблему, ми наголошуємо саме на дидактичних вимогах, а саме:
а) перед початком роботи з тренажером треба актуалізувати попередні знання і вже набуті вміння і навички учнів, а також оновити їх життєвий і виробничий досвід. У першу чергу треба здійснити міжпредметні зв'язки з спецпредметами і з базовими для спеціальності учнів загальноосвітніми предметами (наприклад, з фізикою, хімією, математикою);
б) далі слід передбачити систему майбутніх дій учня на тренажері. Цей етап повинен супроводжувати всі наступні дії з тренажером доти, поки сформується автоматична навичка. Тут доцільне лише словесне випередження (дедалі все більше скорочене) кожного етапу практичних дій учня;
в) створити модель орієнтовної основи тренувальних дій учня. Тут слід використати теорію П. Я. Гальперіна і Н. Ф. Тализіної, які пропонують включати всі можливі органи чуття (зорові, слухові, моторно-рухові, мовно-рухові та ін.) і теоретичні обгрунтування кожного кроку (етапу) дій. Для останнього корисно скласти певну наочну схему послідовності дій, наприклад порядок включення певного агрегату, послідовність складної виробничої операції.
Однак слід зауважити, що психологія навчання наголошує переважно на необхідності формування безпомилкових дій, тоді як для практики необхідне моделювання також типових помилок і навіть аварій, наприклад сковзання машин на льоду при повороті, дії електрика у випадку обриву проводу під струмом тощо.
г) забезпечити активну роботу всіх учнів групи при мінімумі тренажерів допоможе організація так званих рольових ігор. Для цього учні виконують типові для виробництва функції обслуговуючих, керуючих, контролюючих дій, які реалізуються одним чи кількома з них на тренажерах. Тоді одні будуть нормувальниками, табєль-щиками, інші -- постачальниками чи приймальниками або контролерами; суддями тощо.
Можливі елементи ігор, наприклад естафєта-змаган-ня, коли група розбита на дві підгрупи і кожний учень по черзі швидко виконує певну складну дію на тренажері, наприклад, включення мотора, а потім визначається перемога певної команди за безпомилковість дій з урахуванням часу, витраченого на них.
Ефективні за певних умов взаємоконтроль, взаємоо-цінка і взаємонавчання учнів (наприклад, при наявності тренажерів, які забезпечують роботу на них одночасно двом і більше учням).
Однак оцінка повинна бути об'єктивною, справедливою, тактовною і доброзичливою, інакше вона може завдати великої шкоди навчанню, навіть надовго загальмувати формування навички у емоційно вразливих учнів;
д) особливе значення для самоутвердження учня на виробництві має організація поступового переходу від первинного ознайомлення з виробничими діями і повільного виконання їх до автоматизації в швидкому темпі при забезпеченні високої якості. Тут істотну роль можуть відіграти певні доповнення до тренажерів за допомогою технічних засобів навчання, наприклад демонстрування кінофільму або фонозаписів ритмічної музики в темпі, який сприйнятний для учнів і стимулює виконання.
Система тренування на тренажерах, яка враховує дидактичні принципи і закономірності наочного навчанпі, безумовно, сприятиме ефективному формуванню виробничих навичок учнів профтехучилищ.
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ НАОЧНОСТІ У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ В ПТНЗ
2.1 Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії
Висока педагогічна майстерність визначається насамперед власною методикою, яку розробив викладач або майстер виробничого навчання. Проте є дидактичні закономірності використання наочності, спільні для всіх майстрів і для навчання всіх учнів. Розглянемо їх.
1. Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом поєднання демонстрації наочності зі словом викладача або учнів. Фізіологами, психологами і педагогами давно доведено, що людина бачить і чує не все, що їй показують або говорять, а лише те, що сама хоче побачити або почути, чи те, на що хтось звертає її увагу. Ця дидактична закономірність формулюється так: наочність обов'язково повинна поєднуватись зі словом вчителя або учнів. При цьому евристичні способи поєднання значно ефективніші від ілюстративних. Коли сам викладач аналізує наочний посібник, словесно ілюструючи, що в ньому зображено і чому, то цей спосіб менш ефективний, ніж той, коли педагог запитаннями і евристичними завданнями пропонує учням самим визначити і роз'яснити ті сторони наочного зображення, які потрібні для реалізації цілей навчання.
Із двох форм запитань до наочності краще збуджують самостійну думку учня не запитання типу: «Що зображено в таблиці?», «З яких деталей складається механізм?», «Яка послідовність дій у певному виробничому процесі?» (Хоч ці запитання необхідні на попередньому етапі застосування наочності). Значно ефективніші запитання типу: «Чому саме така послідовність дій?», «Навіщо введена певна деталь в механізм?», «Що відбувається в машині при такій-то зміні певної деталі (наприклад, шатуна або поршня)?» тощо. На жаль, таких запитань поки надзвичайно мало і в існуючих підручниках, і в практиці роботи викладачів і майстрів ПТУ.
2. Розвиток розумової діяльності учнів залежно від часової послідовності поєднання слова і наочності. Наукові дослідження показали, що найуживаніший спосіб, коли спочатку демонструються наочні посібники, а потім -- словесно аналізуються учнем чи вчителем. Це розвиває спостережливість учня, вміння пояснювати і навіть обґрунтовувати зображене. Але значно ефективнішим є такий спосіб, коли викладач або особливо учень словесно випереджає зображення, висуваючи гіпотези і обгрунтовуючи свою думку до того, як буде показано певний етап наочної демонстрації (найкраще -- динамічної).
Наприклад, при демонструванні діючої моделі двигуна внутрішнього згоряння (або послідовного демонстрування кількох картин, що зображають один такт його роботи) спочатку учні пояснюють нульовий цикл (поршень у нижній частині циліндра), а потім викладач задає запитання учням: «Як зміниться положення клапанів, рух запальної суміші, коли поршень піде вгору?» «Обгрунтуйте свою думку: які сили діятимуть на запальну суміш і чому?» Після аналізу різних думок і висунутих учнями гіпотез (не відхиляючи жодної з них!) педагог демонструє другий такт, а потім іде пояснення, обгрунтування, підтвердження чи спростування висунутих гіпотез. Далі знову словесно пояснюється наступний етап наочної демонстрації.
Ось іще приклад з показової демонстрації виробничих дій майстра. Навчаючи прийомів фарбування, майстер, вмокнувши пензель у фарбу і піднявши його над коробкою, запитує в учнів, чи можна так починати фарбування (коли фарба тече з пензля), як зняти залишок фарби. Потім, зробивши кілька вертикальних мазків, запитує, чи можна так домогтись рівномірного пофарбування, що і чому треба зробити, після чого демонструє результат горизонтальних рухів пензля.
Отже, слід чергувати випереджаючі і пояснювальні способи часового поєднання слова з наочністю, але перевагу треба давати першому, що збуджує активну думку, здогадку, передбачення, прогнозування ідей та дій.
3. Моделювання предметів, явищ і процесів (в тому числі і мислительних) засобами наочності. Тривалий час серед науковців і практиків панувала думка, що наочними є лише реальні предмети або їх зображення. Вважалось, що на наукові узагальнення про ці предмети або теоретичні абстрактні ідеї не впливають закономірності наочного навчання. Проте дослідження останніх років переконують, що існує схематична і символічна наочність, яка моделює саму реальну дійсність і думку про неї. На цей вид наочності поширюються сформульовані вище закономірності про поєднання слова і наочності.
Специфічні ж особливості такого виду в тому, що завдяки моделюванню розкривається істотне, суттєве, головне і вихідне, яке стає основою, базою для навчання (насамперед найскладніших і найважчих для сприймання учнями предметів, явищ або теоретичних думок). А засвоївши це головне, учні легше засвоюють другорядне, яке підтверджує цю основу, розвиває або обґрунтовує думку про нього.
Для учня, який зрозумів сутність двигуна внутрішнього згоряння, наочними будуть, крім самого конкретного поршня і циліндра (до речі, неоднакових у різних типів двигунів), і узагальнююча схема, і абстрактні формули, і символічні зображення, що відображають найістотніше в ньому -- першопричину його.
Досвід педагогів-новаторів також переконує, що навчання на основі таких теоретичних моделей дає високі результати не тільки у нормальних, а й у важких умовах навчання, коли учні недосить підготовлені до ньо-го.що, на жаль, ще часто зустрічається в профтехучилищі.
4. Полісенсорність використання засобів наочності. Чотири століття тому «батько» принципу наочності Я.А. Коменський наголошував, що все, що можна бачити, слід показувати, що чути -- подати слуховим, що має смак -- смаковим, що має запах -- нюховим органом, а що можна відчути кількома органами -- треба сприймати всіма відчуттями (полісснсорио). Але принцип все ж був названий за найсильнішим з них-- наочним. З роками забувалась ідея полісенсорності. Народне прислів'я «краще один раз побачити, ніж сто разів почути» бездумно переносилось у школу, хоч в навчанні ще краще -- побачити і почути або ще далі: побачити, почути і розповісти комусь про це, до того ж записати або намалювати чи створити своїми руками щось подібне. Деякі вчені-педагоги, спираючись на дослідження фізіологів, запевнюють, що людина понад 90 % інформації сприймає зором, а тому головна -- зорова навчальна наочність. Але шкільна, наукова, теоретична інформація переважно сприймається через слово і практичні дії учня. Тому треба враховувати різні відчуття учнів у навчанні, особливо найвживаніші і найефективніші -- зорові, слухові, мовнорухові (промовляння вголос), тактильно-моторні (практичні дії).
Експерименти і дослідна практика педагогів-новаторів підтверджують високу ефективність навчання, коли всі учні постійно розповідають один одному засвоєний ними навчальний матеріал, аналізуючи при цьому наочні зображення і спираючись на базальні моделі, в яких схематично зафіксоване головне, або виконуючи певні практичні вправи.
Особливо доцільне таке поєднання різних відчуттів у слабопідготовлених групах профтехучилища: за короткий строк вдається сформувати основні знання і вміння у найслабших учнів, коли вони одноразово бачать, чують, промовляють вголос вивчене і практично застосовують його у виробничих діях.
5. Забезпечення зворотного зв'язку, стимулювання (заохочення) і корекція наочного навчання. Часи, коли навчання базувалось лише на авторитарному викладанні та виконанні вказівок педагога учнями, відходять у минуле. Дослідження фізіологів, психологів і педагогів переконують, що результативне навчання можливе лише тоді, коли педагог знатиме, як засвоєно учнем кожний етап («крок») навчання, а учень, діставши схвалення за успішний крок вперед, відчуватиме задоволення від своєї маленької перемоги над незнанням або невмінням. Якщо ж цього педагог не досяг, потрібно йому поліпшити, змінити на краще (скоригувати) процес навчання.
Найлегше цього досягти шляхом наочного навчання, коли учні самостійно аналізують наочний посібник, обговорюють динамічну демонстрацію (наприклад, кіно- чи відеофільм професійного змісту), або шляхом показу майстром певної виробничої операції. Забезпечити правильне розуміння кожним учнем того, що, як і чому саме так -треба здійснити,-- це важливий крок до свідомого формування у нього вміння, а потім і навичок.
Для цього майстрові треба розбити майбутні дії учня на окремі кроки, створивши правильні наочні зображення кожного і демонструючи їх після виконання учнем певної дії (наприклад, через кодоскоп чи діапроектор). Тоді буде виконуватись психологічне правило: «дія учня-иіере-вірка її правильності у порівнянні з наочним еталоном нова дія тощо».
Найкраще таке навчання здійснювати за допомогою тренажерів (про що йтиметься далі), але при відсутності цих дорогих пристроїв можна перевірити правильність дії на плакаті-схемі, в якому закриваються певні частини непрозорими накладками з написаним на одному боці знаком запитання (?), а на другому -- неправильне розв'язання проблеми, що поставлена перед учнем.
Наочні прилади допомагають краще засвоїти матеріал, підтримувати увага й інтерес в учнів на уроці. Однак зайва кількість наочних посібників відволікає учнів, притупляє їх увагу. Тому, готуючись до уроку, варто відібрати всі наочні приладдя але даній темі, а потім вибрати з них ті, без яких дійсно важко обійтися.
Не слід розвішувати перед уроком відразу всі плакати і розкладати наочні приладдя на демонстраційному столі. Це може відволікати учнів. Виставляти для огляду і демонструвати посібника випливає строго по ходу викладу. Для цього плакати підбирають у потрібній послідовності і вивішують на одному кронштейні.
Після використання верхній плакат знімають і демонструють наступний і т.д. Об'ємні наочні приладдя зберігають на полку під демонстраційним столом і дістають у міру потреби.
Точно так само не випливає на стінах кабінету вивішувати відразу велика кількість наочних приладдя по різних темах. Щоб уникнути цього, можна демонстраційний стенд обладнати змінними експозиціями (креслення такого стенда показаний на мал. 4). На основній дошці, що кріпиться до стіни, підвішені на шарнірах і петлях поворотні планшети, які можна розкривати, як сторінки книги. На основній дошці й одній стороні поворотних планшетів розташовуються малюнки по першій темі (позначені цифрою 1), другий (цифра 2) і третій (цифра 3). Якщо розкрити поворотні планшети на 180°, то буде видна перша експозиція, наприклад по темі "Обробка овочів" (мал. 4, А).
Стенд кулінарного кабінету
Рис. 4. Чотирипозиційний щит кулінарного кабінету: А - перша позиція; Б - друга позиція; В - третя позиція
Рис. 5. Конструкція поворотного пристрою чотири позиційного щита кулінарного кабінету
Рис. 6. Підставка для демонстрації муляжів
Якщо поворотні планшети повернути на 180° вправо, то буде відкрита друга експозиція, наприклад по темі „Обробка м`яса” (мал. 4, Б), а якщо них повернути вліво, з'явиться третя експозиція - "Обробка риби" (мал. 4, В). Така конструкція дозволяє виставляти в кулінарному кабінеті плакати по темах. Ця система дуже зручна і дозволяє заощаджувати місце.
Конструкція поворотного пристрою показана на мал. 5. До пристенному стенда кріпиться на шарнірах і кронштейнах планка. До неї за допомогою петель кріпляться поворотні стенди. Поворот двох парних стендів в одну сторону здійснюється поворотом рейки на осях шарнірів, а розкривати них у різні сторони дозволяють петлі, якими вони кріпляться до рейки. Зберігати плакати зручно в шухлядах-касетах, розділених на секції по числу тим.
При демонстрації муляжів і натуральних блюд дуже зручно користуватися спеціальною підставкою (мал. 6) з похилим дзеркалом, що закріплюють на шарнірах. Це дозволяє змінювати його нахил. Такі підвісні похилі дзеркала над демонстраційною плитою протягом багатьох років з успіхом використовуються в кулінарних училищах.
2.2 Експериментальна перевірка ефективності застосування технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі при вивченні дисципліни «Кулінарія»
Для перевірки результативності засвоєння знань студентами Чернігівського комерційного технікуму з використанням на заняттях технічних засобів навчання були розроблені тестові завдання.
Експеримент проводився в паралельних групах Чернігівського комерційного технікуму. Учням контрольного та експериментального класів були роздані однакові тестові завдання.
В результаті перевірки тестових завдань, були отримані наступні результати. Із 30 учнів кожного класу, тестові завдання виконали всі учні. Учні отримали наступні оцінки:
Таблиця 1 Результати тестування
|
Кількість правильно виконаних тестів |
20 |
17 |
15 |
12 |
10 |
5 |
|
|
Контрольний клас |
8 |
5 |
10 |
2 |
3 |
2 |
|
|
Експериментальний клас |
10 |
7 |
9 |
2 |
2 |
0 |
Графічно результати дослідження представлені на діаграмі (рис. 7).
Рисунок 7. Результати тестування серед студентів Чернігівського комерційного технікуму
Проведене дослідження дало такі результати:
Серед учнів експериментального класу, в якому використовувалися технічні засоби навчання під час проведення занять було виявлено вищий рівень знань.
Отже проведене дослідження дає можливість стверджувати, що використання технічних засобів навчання сприяє більш ефективному запам`ятовуванню вивченого матеріалу.
ВИСНОВКИ
1. Отже, використання технічних засобів навчання в навчальному процесі в ПТНЗ значно поліпшує якість знань учнів та спрощує сприйняття навчального матеріалу. Це є необхідною умовою навчального процесу. Адже принцип доступності та наочності є основними принципами навчання.
2. Технічні засоби навчання (ТЗН) -- необхідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидактична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомаг-нітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагмен-ти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.
3. Психологічним механізмом формування чуттєвого досвіду є сприяння на відчуття дійсності: сприйняття, увага та відтворення. Формування чуттєвого досвіду здійснюється за допомогою спирання на наочність.
4. Для формування наукових узагальнень (систем понять) недостатньо тільки показувати наочний матеріал. Необхідно так організовувати учбову діяльність, щоб були створені умови для самостійного розподілу та узагальнення учнем суттєвих і несуттєвих ознак. Використання технічних засобів навчання це конкретний шлях до моделювання, організація сприйняття визначається утримуванням засвоєння де у школярів формуються знання про властивості конкретних об'єктів, більш ефективними являються наочні зображення.
5. Проведене педагогічне дослідження показало ефективність використання технічних засобів навчання в процесі вивчення кулінарії, а саме рівень знань учнів в експериментальному класі виявився вищим,ніж у контрольному.
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ - це дисципліна, яка впливає на формування світогляду дитини.
МАЛЮНКИ - це об'ємнмі зображення
ДИДАКТИЧНИЙ ПРИНЦИП НАОЧНОСТІ - лише доступність, виразність, ілюстративність зображення.
ОСНОВНІ НАОЧНІ ПРИЛАДДЯ І ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ - це плакати, графічна наочність, натуральні наочні приладдя, моделі і макети.
ГРАФІЧНА НАОЧНІСТЬ -- один з видів наочності, застосовуваний при вивченні різних агрегатів та машин.
МАКЕТ -- це об'ємний чи площинний посібник, він має деталі, рухається.
НАВЧАЛЬНИЙ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИЙ ПРОЕКТ -- це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має загальну мету, узгоджені способи діяльності й спрямована на досягнення її загального результату.
ТЕЛЕКОНФЕРЕНЦІЇ -- це обмін думками за допомогою електронних листів з тих чи інших питань, що проводиться із застосуванням однієї або кількох телекомунікацій (телебачення, відеотелефон, комп'ютерні телекомунікації тощо).
ЕЛЕКТРОННІ КОНФЕРЕНЦІЇ -- це різновид електронної дошки оголошень, на якій кожен, хто зацікавився певною темою обговорення, може читати повідомлення, відправлені іншим користувачем, або відповідати на них.
ВМІННЯ - це оволодіння способами (прийомами) використовувати засвоєні знання на практиці.
НАВИЧКИ - вдосконалені шляхом багаторазового вправляння компоненти вмінь, що виявляються в автоматизованому виконанні дій.
ДИДАКТИЧНІ ПРИНЦИПИ -- це керівні положення, на основі яких будується навчальний процесу школі.
НАВЧАННЯ - це впорядкована взаємодія педагога з учнями, спрямована на досягнення визначеної мети.
ПРИЙОМ НАВЧАННЯ - це елемент методу, його складова частина, разова дія, окремий крок у реалізації методу або модифікація методу в тому випадку, коли метод невеликий або простий за структурою.
РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ - це опис подій і предметів, .жива й образна форма монологічного викладу інформації; використовується в усіх класах; містить у собі переважно фактичні відомості.
НАОЧНІ МЕТОДИ - методи навчання, які передбачають показ та демонстрування учням наочного матеріалу.
МЕТОД ІЛЮСТРАЦІЇ - показ учням ілюстрованих посібників: плакатів, карт, малюнків на дошці, картин, портретів учених.
МЕТОД ДЕМОНСТРАЦІЙ - демонстрацію приладів, дослідів, технічних установок, різноманітних препаратів, показ фільмів і діафільмів.
ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ - письмові вправи (мова, математика, іноземні мови), коментування вправ, лабораторні досліди, навчальні практикуми, виконання трудових завдань в майстернях, навчально-виробничих цехах, учнівських бригадах.
ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ - частина навчального процесу, що супроводжується процесом виконання вправ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Афонина Г.М. Педагогика. Курс лекций и семинарских занятий / Под ред. Абдуллиной О. А. Второе издание. - Ростов н/Д: "Феникс", 2002. - 515 с.
2. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. - К.: Вид. центр „Академія”, 2001. - 576 с.
3. Графіка. // Сучасна українська мова. - К.: Либідь, 2005. - С.36-41.
4. Дидактика производственного обучения. /Под ред. О. Ф. Федоровой. -- М.: Высшая школа, 1973. -- 418 с.
5. Дорошенко Ю.О. Комп'ютерна графіка в старших класах. / Ю. О. Дорошенко. - Тернопіль: "Підручники і посібники", 2005. - 128 с.
6. Доцяк В.С. Українська кухня - Львів. Видавництво « Оріяна-нова » 1998р. с. 126-127
7. ДСТУ 2. (ДСТУ 2939-94) Комп'ютерна графіка: Терміни та визначення/ 2. ДСТУ. - Видання офіційне. - К.: Держстандарт України, 1995. - 35 с.
8. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів/ За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. -- К: Форум, 2002.
9. Зайченко І.В. Педагогіка: Навч. посібник. - Чернігів, 2003. - 528 с.
10. Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навч. посібник. / А. П. Верхола, Б. Д. Коваленко, В. М. Богданов, В. М. Нігора. - К.: Каравела, 2005. - 304с.
11. Інженерна та комп'ютерна графіка: Навч. посібник, для студ. вузів / В. Є. Михайленко, В. М. Найдиш, А. М. Підкоритов, І. А. Скидан. - К.: Вища школа, 2000. - 342 с.
12. Ковальский М. И. Производственное обучение учащихся средней школы. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1963.
13. Конаржевський Ю.А. Аналіз уроку, - X.: Видавництво « Ранок » 2008р, с. 35-54
14. Концепция информатизации образования // Информатика и образование. - 1988. - №6. - С. 3 - 31.
15. Кравченко Т., Коберник О.Використання інтерактивних методик на уроках трудового навчання. // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - № 2. - С. 28 - 32.
16. Левитов Н. Д. О психологических компонентах технической деятельности. -- Вопросы психологии, 1958, № 6, с. 181 -- 190.
17. Масик В. І. Живопис. Графіка : Альбом / В. І. Масик. - К.: Мистецтво, 1990. - 80 с.
18. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За ред. О.М. Пєхоти. - К.: Видавництво А.С.К., 2003. - 255 с.
19. Психология и педагогіка: Учебное пособие / Под ред. А.А.Радугина. - М.: Изд-во „Центр”, 1997. - 255 с.
20. Сепрученко В. Г. Використання комп'ютерної графіки при вивченні дисципліни "інженерна графіка" / В. Г. Сепрученко. - С. 73.
21. Сидоренко О., Коломієць Т. Використання комп`ютерних технологій для стилізації малюнків під різні види художньо-творчих робіт. // Трудова підготовка в закладах освіти. - № 3. - 2004. - С. 33 - 35.
22. Старовойт Л.Я., Косовенко М.С., Смирнова Ж.М. Кулінарія. - Київ «Вища школа» 1991 р. с. 44-45, с. 46-51.
23. Страхов И. С. Психология труда. - М.: Учпедгиз, 1963. - 240 с.
24. Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Навч. посібник. - К., 1995. - 280 с.
25. Тхоржевський В.С. Методика трудового навчання: Навч. посібник. - К., 1995. - 280 с.
26. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. - К.: Вид-во „Академія”, 2000. - 544 с.
27. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. - К.: "Академвидав", 2005. - 560 с.
28. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І.Мальованого. - К.: Освіта, 1992. - 160 с.
29. Харламов И.Ф. Педагогика: Учеб. пособие. - М.: Юристь, 1997. - 512 с.
30. Чебышвва В. В. Психология трудового обучения. -- М.: Просвещение, 1969. - 303 с.
31. Шалыгина И.В. Современный мультимедийный урок.
32. Шведов А. Активизация учащихся на уроках производственного обучения. - Профессионально-техническое образование, 1965, №2, С. 8 - 10.
33. Шевчук С.С., Сілаєва І.Є. Сучасний урок в педагогічній та організаційно-методичній діяльності керівних кадрів ПТНЗ ( методичні рекомендації ). - Донецьк, ДІПО ІПП, 2003р. с 8-9, с. 15-20.
34. Якиманская И. С. Формирование интеллектуальных умений в процессе производственного обучения. -- М.: Высшая школа, 1979. -- 88 с.
ДОДАТКИ
Додаток 1
Розробка заняття
Тема: Технологія приготування напівфабрикатів з м'яса, птиці, субпродуктів. Тема уроку: Технологія приготування порційних напівфабрикатів для тушкування.
Мета заняття: оволодіння глибокими і усвідомленими знаннями з технології приготування порційних напівфабрикатів для тушкування.
- міцне та усвідомлене засвоєння обсягу спеціальних знань з теми;
- формування в учнів раціонального мислення; - виховання поваги до обраної професії.
Тип уроку - комбінований з використанням інформаційних технологій.
Матеріально-технічне оснащення: технічні засоби навчання: інтерактивна дошка, ноутбук, мультимедійний проектор; дидактичні матеріали для роботи учнів: добірка слайдів з приготування напівфабрикатів.
І. Організаційний етап
1. Привітання, визначення відсутніх.
2. Перевірка готовності учнів до роботи.
3. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.
4. Організація уваги.
II етап. Перевірка домашнього завдання.
Бліц-опитування:
1. Назвіть з яких частин складається передня четвертина яловичої туші.
2. Назвіть з яких частин складається задня четвертина яловичої туші
3. Яке кулінарне використання вирізки?
4. Яке кулінарне призначення товстого і тонкого країв?
5. Яке кулінарне призначення зовнішня і бокова частини?
6. Як нарізують м'ясні напівфабрикати?
7. Як і чим шпигують м'ясо?
8. З якою метою панірують м'ясні напівфабрикати?
9. Як організувати робоче місце кухаря м'ясного цеху по приготуванню порційних напівфабрикатів?
10. Назвіть вимоги безпеки при роботі в м'ясному цеху.
III етап. Підготовка учнів до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу: Повідомляю тему вивчення нового матеріалу.
IV етап. Засвоєння нових знань.
Перелік питань для вивчення нового матеріалу:
1. Технологія приготування порційних напівфабрикатів для тушкування: яловичина в кисло-солодкому соусі, битки українські, крученики відбивні, крученики волинські, крученики ялтинські, завиванці, вертуни.
2. Вимоги до якості.
Перелік питань для вивчення нового матеріалу:
1. Технологія приготування порційних напівфабрикатів для тушкування: яловичина в кисло-солодкому соусі, битки українські, крученики відбивні, крученики волинські, крученики ялтинські, завиванці, вєртуни.
2. Вимоги до якості.
Питання і асортимент напівфабрикатів висвітлюється на дошці.
Викладач нагадує учням, що на їх робочих столах знаходяться показові т'аблиці по приготуванню порційних напівфабрикатів для тушкування, де перераховано асортимент напівфабрикатів які будуть вивчатися. У першому стовпчику вказано асортимент н/ф. У другому - частини м'яса, з яких виготовляють той чи інший н/ф. У третьому - начинка, яка використовується. У четвертому - маса н/ф.
Показова таблиця. Порційні напівфабрикати для тушкування
|
Назва н/ф |
Частини м'яса |
Начинка |
Маса н/ф |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Яловичина в кисло-солодкому соусі |
||||
|
Битки українські |
||||
|
Крученики відбиви |
||||
|
Крученики волинські |
||||
|
Крученики ялтинські |
||||
|
Завиванці |
||||
|
Вертуни |
Ваше завдання заповнити цю таблицю в процесі вивчення нового матеріалу.
Перш ніж перейдемо до вивчення нового матеріалу, давайте нагадагмо організацію робочого місця кухаря м'ясного цеху по приготуванню порційних н/ф для тушкування.
На дошці з'являється слайд по організації робочого місця кухаря м'ясного цеху.
V етап. Закріплення нових знань.
Перелік питань для з'ясування вивченого матеріалу:
1. Які частини свинини використовують для нарізання битків українських?
2. Яке м'ясо використовують для напівфабрикату яловичина в кисло-солодкому соусі?
3. Які частини м'яса використовують для нарізування напівфабрикатів крученики відбивні?
4. Які частини м'яса використовують для нарізування напівфабрикату крученики волинські?
5. Яку начинку використовують для напівфабрикату крученики волинські?
6. Яку начинку використовують для напівфабрикату крученики ялтинські?
7. Яку начинку використовують для напівфабрикату завиванець?
8. Які частини м'яса використовують для напівфабрикату вертуни?
9. Назвіть вимоги до якості напівфабрикатів.
10. Назвіть терміни реалізації напівфабрикатів.
VI етап. Інформування учнів про домашнє завдання, інструктування з його виконання.
1. Підведення підсумку уроку: як працював клас, хто з учнів працював особливо старанно, про що нове довідалися учні.
2. Вдома Вам необхідно скласти таблицю:
|
Частини м'яса |
Види напівфабрикатів для тушкування |
Начинки |
|
Вивчити по підручнику В.С. Доцяк «Українська кухня» матеріал на стор. 126,129-131.
Додаток 2
1. Відзначте буквою "С" санітарно-гігієнічні вимоги, а буквою "Т" правила безпечних прийомів роботи при обробці харчових продуктів:
(....) руки мийте з милом;
(....) перевірте справність шнура перед включенням електроприладу;
(....) одягніть фартух;
(....) заберіть волосся під головний убір;
(....) включайте і виключайте електроприлад сухими руками.
2. Вітамін А міститься в:
А) молоці
Б) яєчному білку
В) яєчному жовтку
Г) печінки тварин
Д) печінки тріски
3. Як розпушувачі тесту застосовуються:
А) цукор
Б) желатин
В) дріжджі
Г) маргарин
Д) харчова сода
4. Предметами загального користування в сервіровці столу є:
А) тарілки
Б) ложки
В) хлібниця
Г) скатертина
Д) сільничка
5. Щоб зменшити стукіт приладів і тарілок по столу, під скатертину кладуть:
А) тонкий поролон
Б) клейонку
В) тонкий папір
Г) шовкову тканину
Д) важку м'яку тканину
6. Перед готуванням рис:
А) промивають
Б) обсмажують
В) сушать
Г) перебирають
Д) перевіряють на наявність шкідників
7. Салат зі свіжих овочів прикрашають:
А) зеленню
Б) штучними квітами
В) майонезом
Г) фігурною нарізкою
8. З дріжджового тесту можна приготувати:
А) пироги
Б) печиво
В) торт
Г) оладки
Д) паски
9. Речовинами, що використовуються, при заготівлі продуктів є:
А) сіль
Б) харчова сода
В) цукор
Г) оцтова кислота
Д) лимонна кислота
10. Для максимального збереження мінеральних солей в овочах їх:
А) варять у воді
Б) варять у шкірці
В) варять на пару
Г) запікають у духово шафі
Д) жарять
11. Серветку на коліна кладуть:
А) цілком розгорнутою
Б) складеною вдвічі зі зрівняними краями
В) складеною вдвічі з верхньою частиною коротше нижньої
Г) складеною вдвічі з верхньою частиною длиннее нижньої
Д) складеною по діагоналі
12. Святковий стіл прикрашають:
А) невисокими букетами в низьких вазах
Б) квітами з довгими стеблами у високих вазах
В) квітами з різким запахом
Г) з гірляндами з живих квітів.
13. Для приготування желе застосовуються желуючі речовини:
А) крохмаль
Б) ваніль
В) агар
Г) желатин
Д) цукор
11.Загущувач для червоних соусівА - крохмаль;
Б - борошно;
В - желатин.
12.Похідний соусу білогоА - паровий;
Б - цибульний;
В - цукровий.
13.Назвіть соус по запропонованому наборі продуктів: рослинна олія, оцет, сіль, цукор, перець.
А - польський;
Б - майонез;
В - заправлення салатна.
14.Температура подачі соусу майонезА - +14;
Б - +65;
В - +25.
15.Для готування яких соусів використовують коричневий бульйон?
А - червоних;
Б - білих;
В - зметаних.
16.Похідний соусу червоногоА - цибульний;
Б - голландський;
В - томатний.
17.Соус, що рекомендується для подачі капусти кольоровий отварной
А - молочний солодкий;
Б - сухарний;
В - маринад овочевої.
18.Назвіть соус по запропонованому наборі продуктів
А - білий основний;
Б - паровий;
В - молочний.
19.Які соуси "защипують цукром"?А - молочний солодкий;
Б - солодкий;
В - червоний кисло-солодкий.
20.Температура пасерування борошна для готування білого жирового пасерування
А - 120 градусів;
Б - 200 градусів;
В - 300 градусів.
Подобные документы
Засоби навчання, їх види та функції. Обґрунтування необхідності впровадження в учбовий процес технічних засобів навчання. Застосування технік інтерактивного навчання на уроках природознавства. Особливості використання програмно-методичного забезпечення.
курсовая работа [4,2 M], добавлен 15.06.2010Розгляд основних типів мультимедійних засобів. Особливості аудіовізуальних засобів навчання, що включають кінострічки, телепередачі й інші види озвучених відеозаписів. Переваги застосування мультимедіа на заняттях з англійської мови, їх роль і користь.
статья [23,2 K], добавлен 27.08.2017Поняття та класифікація електронних засобів навчання. Психолого-ергономічні вимоги до їх застосування та значення. Особливості використання електронних засобів навчання на уроках фізики. Технологія створення та огляд існуючих електронних засобів навчання.
курсовая работа [53,7 K], добавлен 16.12.2011Історія виникнення поняття "наочності", суть поняття. Наочність як дидактичний принцип навчання. Класифікація наочних посібників. Методика застосування наочності на уроках біології в сучасній школі. Застосування наочних засобів на усіх етапах уроку.
курсовая работа [79,3 K], добавлен 23.02.2011Принципи і правила навчання. Теоретичні основи використання засобів наочності на уроках "Я і Україна". Системний підхід у реалізації принципів навчання. Класифікація засобів наочності, що використовуються на уроках природознавства та їх характеристика.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 11.06.2009Сутність і структура аудіовізуальних засобів навчання. Мета та завдання аудіовізуальних засобів навчання для активізації пізнавальної активності учнів у ПТНЗ. План-конспект уроку із застосуванням активного методу навчання на тему "Гроші і їх функції".
курсовая работа [47,1 K], добавлен 12.12.2010Реалізація загальноосвітніх завдань трудового навчання та його ефективність. Педагогічні передумови створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовки учнів. Типовий перелік навчального обладнання, наочних засобів для трудового навчання.
реферат [30,7 K], добавлен 18.10.2010Специфіка використання рольових ігор на заняттях з іноземної мови професійного спрямування як одного з активних методів навчання. Ефективність і продуктивність їх впровадження при підготовці студентів технічних спеціальностей, методичні рекомендації.
статья [137,6 K], добавлен 27.08.2017Психологічні особливості використання цифрових навчальних засобів у молодшому шкільному віці. Застосування цифрових навчальних засобів - важлива дидактична умова якісної організації навчання. Досвід практичного використання на уроках іноземної мови.
курсовая работа [115,4 K], добавлен 25.04.2012Проблема застосування наочних засобів у методиці навчання географії. Картографічні посібники у системі навчання, наочність у підручнику. Навчальні моделі у системі наочних засобів. Застосування навчального моделювання у процесі вивчення материків.
магистерская работа [1,8 M], добавлен 21.09.2011
