Художнє оформлення дошкільного закладу як засіб естетичного виховання дітей

Багатство форм і фарб природи підказує необхідне рішення для створення образу, вираження почуттів думок за допомогою квітів, листя, гілок. Крім рослинного, світу в композицію можуть бути включені інші природні матеріали (камені, пір'я, мушлі), а також штучні квіти і рослини, які досконало імітують живі, пластик, метал, кераміка, стрічки, іграшки та ін.

У дитячих садках реалізується широка програма ознайомлення дітей з природою, з її флорою і малої фауною, організовуються різні форми природного оточення дітвори. Спільними для них є такі принципи:

зонування куточка природи з хорошим природним освітленням, що підсилює увагу дітей до природного оточення у вечірні години і під час негоди;

вільний доступ дітей до куточка природи (виділення робочого простору і наближення до води), щоб полегшити дітям догляд за рослинами і тваринами;

поєднання флори і фауни, живої і неживої природи в обладнанні та оформленні куточка природи;

використання оригінальних конструкцій, що дозволяють найбільш повно виявити естетичні якості флори і фауни, якості неживої природи (різноманітність форм і оздоблень клітин, квіткарок, акваріума, підставок для озеленення, кашпо та іншого обладнання, які створюють красиві просторові композиції вертикального і горизонтального озеленення);

застосування природного матеріалу в оформленні (оброблені спили і зруби дерева, сухі гілки з шишками, квітами, кора, соломка, плетінки з берести, вироби з дерева, кераміка, камені, галька, черепашник); грамотне поєднання колірного і фактурного фону експозиції (штора -жалюзі з дерева з розташованою на ній композицією з природного матеріалу в простінках сходів, коридорів та інших місцях, несприятливих для догляду і затемнених для живих квітів і зелені);

використання предметів і виробів професійного та народного мистецтва в оформленні куточка природи.

У вікових групах влаштовуються обов'язкові куточки природи, де діти спостерігають і доглядають за рослинами і дрібними тваринами, птахами, рибами. Приміщення озеленюються квітами і рослинами в кашпо, горщиках, вазах, квіткарках. Створюються і архітектурно-художні композиції з використанням природного матеріалу (деревина, мох, камені, гілки сухостою і т.д.).

Просторові композиції вертикального озеленення інтер'єру у вигляді ажурних перегородок застосовуються у вестибюлі, на сходах, у групових кімнатах, відокремлюючи зону відпочинку від коридору, сходи від роздягальні, ігрову від спальні. Фронтальні (пристінні) композиції влаштовуються в нішах, кутах, торцях коридору, вестибюля та інших непрохідних місцях. Обов'язковим для них є кольорування зони фону, на якому вони розташовані.

На вертикальних простінках недоцільно високо розташовувати квітучі рослини, оскільки це утрудняє догляд і діти не бачать рослин. Краще в зоні стельового простору розташувати крупнооб'ємні композиції з сухого природного матеріалу: гілок, корчів, листя і квітів. Гербарії і композиції в металевих рамках під склом розміщувати не слід, тому що дрібні площинні композиції погано видно, недекоративні і естетично несумісні. Треба стежити за тим, щоб композиції були природні, симетрично врівноважені, а не дзеркальні. Значення фітодизайну ДНЗ полягає в тому, що він вносить у життя дітей святковий настрій, радість і красу.

Участь дітей в оформленні інтер'єру

Важливо залучати дітей до організації інтер'єру, звертати їхню увагу на доцільність і красу розміщення творів мистецтва і обстановки. Діти беруть участь у прибиранні приміщення, сервіровці столу, доглядають за рослинами і тваринами, стежать за порядком і чистотою. У цілому програмні вимоги передбачають виховання у дітей культури поведінки та побуту, знайомлять з матеріалами, з яких виконані речі, їх соціальною значимістю і дбайливим до них ставленням. Але цього мало для повноцінного естетичного виховання.

Залучення дітей не тільки до сприйняття краси, а й до процесу створення своїми руками корисного і красивого має велику виховну цінність, морально-естетичне значення. Важливо, щоб діти та вихователі вміли виконувати оригінальні, красиві і корисні предмети, призначені для інтер'єру. Разом з дітьми вихователі організовують зонування приміщення за видами діяльності, обговорюють, як краще оформити групову кімнату, роздягальню або зал. Під керівництвом вихователя дошкільнята виготовляють декоративні прикраси з дерева, глини, тканин і всіляких природних матеріалів: кольорових каменів, черепашника, соломки, моху, листя, гілок, шишок і т.д. Вони шиють одяг для ляльок і прикрашають ігрові куточки. Діти 5 - 6 років під керівництвом вихователя можуть виконувати декоративні настінні композиції - тематичні й орнаментальні фризи, панно, плакати, елементи декорацій та оформлення костюмів до свят і розваг, разом створювати фотомонтажі. Радість пізнання творчості яскравіше всіх проявляється в самостійній художній діяльності дітей (малювання, аплікація, ліплення, конструювання, ткацтво, плетіння, мозаїка) і в декоративно-оформлювальній роботі, комплексної за своїм характером. Провідну роль у цій роботі відіграють особистість вихователя, його знання, смак, досвід.

Технічні засоби навчання та навчальне обладнання

Використання предметного середовища як засобу художньо-естетичного впливу передбачає гармонійне поєднання предметів та інтер'єру.

Предмети для ігор та занять, розташовані в зручному та доступному місці, нескладні у вживанні, стимулюють ті дії і ту діяльність дитини, для якої призначені.

Організація предметного світу відповідно до виховних та освітніх завдань дитячого садка з різних видів діяльності є одним із моментів повсякденної роботи педагогічного колективу.

Створення умов для літературної, театралізованої, музичної та образотворчої діяльності дітей передбачає, по-перше, устаткування певного місця спеціальними меблями, а по-друге, оснащення його необхідними посібниками та ігровим матеріалом.

У дитячому садку повинні бути наступні функціональні приміщення, якими можуть користуватися діти:

музичне;

театральне;

костюмерні;

творчі майстерні та конструкторські;

аудіовізуальні та комп'ютерно-ігрові комплекси;

бібліотеки.

Тут ми стикаємося з очевидним протиріччям: з одного боку - необхідність простору для прояву творчої активності дітей, а з іншого боку -обмеженість приміщень дитячого садка. Вихід з цього становища може бути знайдений у трансформації приміщень.

Трансформація приміщень може бути забезпечена розсувними легкими перегородками. Певні можливості в цьому плані представляють шафові перегородки, коли за допомогою перестановки меблів можна змінити площу, пропорції і планування приміщень, розташування прорізів, ніш, перегородок.

Музично-театральна творчість

Для розвитку музично-театральної творчості в кожній групі необхідно організувати музично-театральну зону, в якій підбираються відповідні посібники з використанням фланелеграфа, масок казкових персонажів, музично-дидактичні ігри, технічні засоби (радіо, телевізор, магнітофон, діапроектор), музичні інструменти, в тому числі фольклорні. При цьому в організації окремих зон для конкретних видів діяльності дітей беруть участь вільні фахівці: при оформленні музичних куточків - музичний керівник, куточка театралізованої діяльності в групі, що містить різні види лялькових театрів, керівник театральної студії, якщо такий є.

Різні види театрів (ляльковий, пальчиковий, театр рукавичок, конусовий, бібабо та ін.) створюються вихователями та батьками з різноманітних матеріалів. В обладнанні театральної діяльності значне місце відводиться ширмам. Їх призначення різне залежно від характеру та виду театральної вистави.

Створення звукового дизайну - спільне завдання різних педагогів, однак музичному керівнику належить тут особлива роль. При відборі та придбанні аудіовізуальних засобів, зокрема аудіокасет та грамплатівок, важливо врахувати необхідність організовувати прослуховування музичних творів на відповідних заняттях, музичний супровід режимних моментів (марш для фізкультурної зарядки, колискова при укладанні дітей спати, інший музичний фон). Педагогічний процес можна істотно збагатити, маючи звукозапис природних явищ (шелест листя, плескіт моря, спів птахів та ін.). Зміст цих записів відбирається вихователем відповідно з програмним змістом педагогічного процесу.

Оскільки діти дуже люблять танцювати, потрібно мати в групі платівки із записом танцювальних мелодій. Хороший підбір платівок або магнітних записів у відповідності з віковими особливостями дітей допоможе в організації концертів та розваг.

Магнітофон застосовується з тією ж метою, що і платівки, проте він має деякі переваги. Наприклад, дає можливість записати на плівку виконання пісень дітьми, цікаву радіопередачу, музику, яка потім буде звучати під час розваг, свят, постановок лялькового театру.

Велику роль у накопиченні дітьми музичних вражень грають радіо-і телепередачі. Цікаво і захоплююче вони знайомлять дошкільників з піснями і казками, з творами композиторів-класиків і сучасною музикою, з творчістю різних композиторів, які пишуть музику для дітей, і т. д.

Під впливом вражень від подібних передач діти у своїй самостійній діяльності організують власні ігри-концерти, під час яких виконують знайомі пісні, танцюють, грають на музичних інструментах, розігрують невеликі сценки.

Організовуючи слухання радіо і перегляд телепередач, вихователь повинен заздалегідь дізнатися час передачі і підготувати до неї дітей. Якщо ж час передачі незручний і може порушити режим, то радіо-і деякі телепередачі можна записати на магнітофон і дати прослухають їх у зручний час.

Для полегшення сприйняття дітьми деяких музичних творів використовуються діапозитиви і діафільми. З одного боку, музика посилює враження від того, що діти бачать на екрані, з іншого ? навпаки, самі діапозитиви або діафільми є своєрідною ілюстрацією музики, допомагають зрозуміти її зміст. Дуже зручні звукові діафільми, тобто такі, звуковий супровід до яких записано на платівку. А до деяких діафільмів вихователь сам підбирає відповідну музику за допомогою наявних грамзаписів. Слід зазначити, що наявність у групі великої кількості посібників саме по собі не вирішує завдань музичного виховання. Для цього необхідне створення певної обстановки і постійне тактовне керівництво вихователя, який прямо направляє музичну діяльність дітей.

Образотворча творчість

Для занять художнім, образотворчим мистецтвом доцільно виділити відповідну зону площею 4-10 кв. м., обладнану гідроізоляційним покриттям (лінолеумом) з бортиком по периметру заввишки 10-15 см, з підбиттям в цю зону води, з дитячою раковиною. Тут має бути грифельна дошка, фарби, крейда, вугілля, глина, сипучі і пластичні матеріали, клей і т.п. Це куточок майстра: тут дитина не боїться залити килим, забруднити паркет або забруднитися сама. Тут же можна проводити ігри з водою. Замість стандартної раковини можна зробити мініатюрний каскад-фонтан з піддоном, резервуар з водою. Це привчить дітей до чистоти і порядку, до дбайливого ставлення до того ж килиму і паркету. Для створення певних стимулів для творчості рекомендується використовувати і «зону столиків»: у тому випадку, коли «обідня зона» самостійна; на робочих столиках дітей можуть постійно перебувати фарби, пластилін, папір, книги і т. п. Розставлені як на столиках, так і на спеціально передбачених для цього рамах над столиками картини, дитячі поробки, малюнки, є у свою чергу додатковими стимулами до творчості.

У дошкільних установах з естетичним ухилом часто працюють педагоги додаткової освіти з розвитку у дітей образотворчої творчості. При ДНЗ створюється студія образотворчого мистецтва, куди приймаються усі бажаючі від 3-х до 6-ти років.

Образотворча студія, в якій проходять заняття, влаштовується таким чином, щоб діти могли вільно переміщатися, вибирати собі місце та необхідне обладнання, художні матеріали і різні предмети (скульптурки, муляжі, іграшки, посуд та ін.)

Будь-яка діяльність дітей організується з урахуванням їх вікових особливостей і обумовлена змістом виховно-освітньої роботи в даній віковій групі.

Висновок

Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Джерелами естетичного виховання є твори образотворчого мистецтва, музика, література, театр, кіно, телебачення. Вони розвивають емоційно-чуттєву сферу людини, інтелект учнів, почуття прекрасного.

Естетичне виховання - це: по-перше, цілеспрямований процес, мета, завдання, зміст, засоби і методи якого визначаються, плануються та творчо реалізуються спеціально підготовленими педагогами для здійснення навчально-виховної діяльності, відповідно до завдань суспільства щодо формування підростаючого покоління; по-друге, процес формування естетичних якостей особистостей, а саме: здібностей сприймати, оцінювати та створювати прекрасне, умінь та навичок естетичної діяльності, художнього смаку та ін.; по-третє, естетичне виховання необхідно розглядати, з одного боку, як головну складову процесу естетичного розвитку, а з іншого - як складову процесу загального розвитку особистості; по-четверте, у процесі естетичного виховання поряд з формуванням таких соціальних якостей особистості, як естетичні здібності, смак, уміння відбувається удосконалення зору, слуху, рухів дитини. Водночас із формуванням естетичних здібностей здійснюється розвиток сутнісних якостей особистості, які впливають на її становлення.

Змістом естетичного виховання є виховання естетичного сприйняття, естетичного ставлення, естетичного почуття, естетичного судження, естетичного ідеалу, естетичного смаку, естетичної діяльності.

Засоби естетичного виховання - це твори мистецтва, художня література, фольклор, природа, краса оточуючого світу та побуту, участь дитини в різних видах діяльності.

Шляхи естетичного виховання: оволодіння естетичними знаннями в процесі вивчення навчальних предметів.

Основна мета естетичного виховання - виховання культури почуттів - як естетичних і моральних, так і специфічних для мистецької діяльності (почуття ліній, форми, кольору, ритму, композицій, інтонацій тощо.)

Щоб сформулювати в дитини необхідні вміння, знання, навички, потреби, ставлення, педагог має створити для цього належні умови, розв'язати цілий ряд важливих освітніх завдань: розвивати у вихованців спостережливість, уміння порівнювати твори образотворчого мистецтва; розвивати художні здібності, формувати відповідні уміння вчити дітей створювати багатофігурні сюжетні композиції; формувати особисту позицію при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості, вчити самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва. Дошкільний навчальний заклад теж повинен виконувати дану мету. Його вдало виконане художнє оформлення має розвивати естетичні почуття дітей, вміння бачити красу в оточуючому середовищі. Адже дошкільнята щодня приходять в дитячий садок, щоб навчитися чомусь новому, розширити свій світогляд, і дошкільний заклад має допомогти їм у цьому.

Список використаної літератури

1. Виготський Л.С. Психологія мистецтва. Аналіз естетичної реакції. - М.: Лабіринт,1997. - 416с.

2. Буров А.І. Предмет і зміст естетичного виховання, його співвідношення з іншими видами виховання. - М.: Просвещение, 1971. - 134.

3. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 - 63.

4. Естетичне виховання дітей. - Свердловск, 1975. - 150 с.

5. 30. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: "Академ-видав", 2004. - 456 с.

6. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» / М-во освіти і науки України, Акад. Пед. Наук України; наук. Ред. Та упоряд. О.Л Кононенко.-К.: Світич, 2008.-430с.

7. Аюєва И. Виховуй особистість //Дошкільне виховання. - 2002. - №2. - С. 8

8. Жданова Т.В. Художньо-естетичний розвиток дітей //Дитина в дитячому садку. - 2002. - №2. - С.62

9. Золочевський С.А. Якого кольору світ: Програма розвитку кольоросприйняття для дытей 6-7 років. - М., 1994..

10. Волошина В.В. Долинська Л.В., Лохвицька Л.В. Розвиток пізнавальних інтересів у дошкільників та молодших школярів.: К., - 2003. - 243 с.

11. Демянчук О.Н. Естетичний інтерес як педагогічна проблема // Психологія і педагогіка. - 1995. - №3. - С.12 - 16.

12. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка. Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 455 с.

13. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. - К.: Знання, 1990. - 353 с.

14. Григор'єва Г.Г. Образотворча діяльність в дошкільному віці. -М.: Академія. 1997.

15. Новоселова С.Л. Розвиваюче предметне середовище. - М., 2001.

16. Прогулянки в дитячому садку /Під ред. Киселевої Г.М., Пономаревої Л.І. - Шадринськ, 2004

17. Шеронова А. Дороги до прекрасного //Дитячий світ. - 2001. - №1.

18. Естетичне виховання в дитячому садку. /Під заг. ред. Н.А. Ветлугіної. - М., 1962.

Размещено на Allbest.ru