Формування пізнавальних інтересів першокласників на уроках "Я і Україна"

Проведене експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки.

У шестилітніх першокласників переважає довільна пам'ять. Вони з легкістю запам'ятовують тільки те, що викликає у них інтерес. Коли навчання цікаве, тоді воно й ефективне! Маленьким школярам не завжди легко розібратися у змісті навчального предмета „Я і Україна" про навколишній світ та українське суспільство. У процесі його вивчення перед учнями постають певні труднощі. Їм часом важко осягнути все багатство людських стосунків, визначитися у ставленні до самих себе, до інших людей, до природного і соціального оточення. Але й дуже спрощений варіант світобудови їх не приваблює.

Цікаво дітям навчатися тоді, коли вони, ніби граючись, розглядають ймовірні й неймовірні життєві ситуації, обирають правильну відповідь серед цілого ряду можливих варіантів, включаються у рольове моделювання з метою набуття власного досвіду. Для успішного засвоєння матеріалу, вивченого на уроках “Я і Україна”, великі потенційні можливості мають дидактичні ігри, ігрові ситуації, пізнавальні та нестандартні завдання. Вони надають вчителеві можливість закріпити знання, загально-пізнавальні уміння і навички, а також перевірити готовність дітей застосовувати їх у повсякденному житті.

На уроках „Я і Україна" долаються організаційно-педагогічні бар'єри, що значно полегшує період адаптації першокласників до нових умов навчання, знижує тривожність дітей, впливає на їхній емоційний стан, працездатність, здоров'я. Вивчення цього курсу допоможе розвантажити інші дисципліни від питань, які не мають до них безпосереднього відношення таких як: формування культури поведінки, бережливого ставлення до природи, речей, дадуть можливість вчителю сконцентруватись на специфічних завданнях кожного предмету. Зокрема, одним із важливих питань навчального курсу „Я і Україна" є формування і розвиток пізнавальних інтересів першокласників.

Для реалізації змісту курсу „Я і Україна" в 1 класі необхідно враховувати загальні вимоги щодо структури, темпу та ритму навчальної діяльності першокласників, вибрати і поєднати методи й прийоми навчання, оскільки цей предмет на відміну від інших, щодо методики не має ні аналогів, ні традицій. Обов'язковим має бути взаємозв'язок навчальної діяльності з ігровою, опора розумових дій на практичні, поступовий перехід від співпраці з вчителем до самостійної роботи. Потрібна продумана насиченість уроку системою дидактичних ігор, ігрових ситуацій, цікавих пізнавальних вправ на різних етапах навчально-пізнавальної діяльності дітей.

В результаті аналізу психолого-педагогічної літератури з питань формування пізнавальних інтересів в учнів початкової школи та практики роботи сучасної початкової школи ми виявили можливості вдосконалити цей процес. Враховуючи об'єктивну сутність поняття „пізнавальний інтерес" і зважаючи на вікові особливості дітей шестирічного віку, ми визначили методи і прийоми, які, на нашу думку, забезпечать ефективність процесу формування пізнавальних інтересів учнів під час вивчення курсу „Я і Україна" в 1 класі.

До них належать:

дидактичні ігри;

інтерактивні технології;

постановка і розв'язання пізнавальних та нестандартних завдань.

Для перевірки ефективності процесу формування пізнавальних інтересів в учнів 1 класу за допомогою визначених методів і прийомів була розроблена програма експериментального навчання, яка передбачала цілеспрямовану роботу над формуванням пізнавальних інтересів першокласників на уроках „Я і Україна".

Обґрунтованість теоретичних положень дослідження та ефективність використання на різних етапах уроку дидактичних ігор, інтерактивних технологій, пізнавальних та нестандартних завдань, перевірено експериментально. В процесі обробки результатів формувального експерименту було виявлено, що наприкінці навчального року в учнів експериментального класу пізнавальні інтереси сформовані на вищому рівні, порівняно з учнями контрольного класу. Зокрема, 20,8% учнів експериментального класу досягли високого рівня сформованості пізнавальних інтересів (рівня спрямованості), тоді як у контрольному класі цей показник становить 8,0%. Учнів, у яких пізнавальні інтереси сформовані на низькому рівні - рівні зацікавленості, - в експериментальному класі 12,5%, а в контрольному - 20,0%. Крім того, в 4,0% учнів контрольного класу виявлено відсутність пізнавальних інтересів.

Дані, отримані наприкінці навчального року в результаті проведення експериментального навчання, підтвердило, що саме проведення різноманітних видів дидактичних ігор, використання пізнавальних і нестандартних завдань, інтерактивних технологій на уроках сприяло формуванню в учнів експериментального класу пізнавальних інтересів. Учні експериментального класу із задоволенням відвідували уроки „Я і Україна”, насичені різними цікавими видами роботи, з нетерпінням чекали дня, коли буде проводитися урок.

Така методична робота сприяє також всебічному розвитку першокласників. Вона дозволяє залучати учнів до активного оперування програмовим матеріалом, що сприяє його міцному й осмисленому запам'ятовуванню.

Список використаної літератури

1. Активизация познавательной деятельности младших школьников / Осипова М.П., Медведская В.Н., Качановская Н.Ш. и др. - Минск: Народная асвета, 1987. - 111 с.

2. Амонашвили Ш.О. В школу с шести лет. - М.: Советская школа, 1976. - 266 с.

3. Артемова Т., Ковалева А. Проблемы обучения детей шестилетнего возраста // Народное образование. - 1998. - № 9-10. - С.5-8.

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.

5. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.: Віпом, 1987, - 97 с.

6. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Особливості ознайомлення першокласників з навколишнім світом // Навчання і виховання учнів 1 класу / Упор.О.Я. Савченко. - К.: Початкова школа, 2002. - С.298-326.

7. Бібік Н.М. Коваль Н.С. Я і Україна. Віконечко: Підручник для 1 класу загальноосвітніх шкіл. - К.: Ґенеза, 2007. - 112 с.

8. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. - Київ: Ірпінь.: ВПФ “Перун”, 2000. - 400 с.

9. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. - М.: Просвещение, 1986. - 463 с.

10. Богуславська Л.О., Гончаренко С.А., Кондратенко Л.О. Особливості психофізіологічного розвитку дітей шестилітнього віку // Навчання і виховання учнів 1 класу / Упор О.Я. Савченко. - К.: Початкова школа, 2002. - С. 19-25.

11. Бровкина Е.Т., Козлова Т.А., Герасимова В.А. Ознакомление с окружающим миром. Природоведение: Методика преподавания в младшей школе. - М.: Академия, 2000. - 224 с.

12. Варакута О.М. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа. - 1999. - № 8. - С.53-36.

13. Выготский Л.С. Проблема обучения и развития в школьном возрасте // Хрестоматия по психологии. - М.: Просвещение, 1987. - 381 с.

14. Вікова психологія / За ред.Г.С. Костюка. - К.: Радянська школа, 1976. - 272 с.

15. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

16. Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості // Початкова школа. - 2004. - № 12. - С.54-55.

17. Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 128 с.

18. Головань Г.С. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу навчання // Рідна школа. - 2004. - № 6. - С.15-17.

19. Горощенко В.Т., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1984. - 159 с.

20. Друзь Б.Г. Виховання пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання. - К.: Радянська школа, 1978. - 126 с.

21. Друзь З.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах чотирирічної початкової школи: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1990. - 128 с.

22. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Я і Україна. Зошит для 1 класу. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - 64 с.

23. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності // Рідна школа. - 1999. - № 3. - С.37-39.

24. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. - К.: Радянська школа, 1973. - 152 с.

25. Заперченко Н. Цікаві завдання з природознавства // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.26-28.

26. Зінченко Н. Емоційне стимулювання навчально-пізнавальних потреб школярів // Початкова школа. - 1999. - № 10. - С.5-7.

27. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (Начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.

28. Кирьянен Е.Н. Занимательные упражнения на уроках природоведения // Начальная школа. - 2003. - № 4. - С.16-17.

29. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

30. Коломинский Е.Л., Панько Е.А. Учителю о психологии детей шестилетнего возраста. - М.: Просвещение, 1988.

31. Компанець Н. Дидактичні ігрові ситуації для адаптації дитини в школі і розвитку розумових процесів // Початкова школа. - 1999. - № 11. - С.10-13.

32. Коробко С.Л. Шестирічний учень. - К.: Знання, 1986.

33. Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог. - 2004. - № 22. - С.94-100.

34. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989. - 452 с.

35. Крайг Г. Психология развития. - СПб.: Питер, 2002. - 992 с.

36. Кудыкина Н.В. Дидактические игры и занимательные задания для первого класса. - К.: Радянська школа, 1989. - 142 с.

37. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. - М.: Изд-во МГУ, 1981. - 584 с.

38. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: Навчальний посібник для педагогічних інститутів. - Харків: Основа, 1990. - 87 с.

39. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.

40. Макаренко А.С. Гра // Твори: в 7-ми тт. - Т.4. - К.: Радянська школа, 1954. - С.367-373.

41. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.

42. Монгалина Л.И. Развитие познавательной активности учащихся на уроке природоведения // Начальная школа. - 1987. - № 3. - С.41-43.

43. Морозова Н.Г. Учителю о познавательном интересе. - М.: Знание, 1999. - 57 с.

44. Мухина В.С. Шестилетний ребенок в школе. - М.: Просвещение, 1986. - 144 с.

45. Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор.О.Я. Савченко - К.: Початкова школа, 2002. - 464 с.

46. Навчання і виховання шестирічних першокласників. Зб. статей / Упор.К.С. Прищепа. - К.: Радянська школа, 1990. - 320 с.

47. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа, 1990 - 320 с.

48. Обухова Л.Ф. Детская возрастная психология: Учебное пособие для студентов вузов. - М.: Педагогическое общество России, 1999. - 442 с.

49. Общая психология / Под ред. А.Н. Петровского. - М.: Просвещение, 1977. - С.477-484.

50. Охитина Л.Т. Психологические основы урока. В помощь учителю. - М.: Просвещение, 1977. - 96 с.

51. Пакулова В.М. Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.

52. Подгорная Н.И., Бибик Н.М., Скрипченко Н.Ф. Дидактические игры и познавательные задания в 1 классе. - К.: Радянська школа, 1988. - 63 с.

53. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2004. - 192 с.

54. Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - С.246-276.

55. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 1999. - 720 с.

56. Рудакова Т.І. Дидактична гра - дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів // Початкова школа. - 2005. - № 16. - С.7-13.

57. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Ґенеза, 1999. - 368 с.

58. Савченко О.Я. Дидактичні вимоги до підготовки і проведення уроків // Навчання і виховання учнів 1 класу / Упор О.Я. Савченко. - К.: Початкова школа, 2002. - С.41-50.

59. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр-S, 1997. - 256 с.

60. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. - К.: Радянська школа, 1953. - 227 с.

61. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. - Т.1: Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. - К.: Радянська школа, 1976. - 654 с.

62. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. - К.: Радянська школа, 1974. - 390 с.

63. Цукерман Г.А. Как младшие школьники учатся учиться? - М., Рига: „Эксперимент”, 2000. - 224 с.

64. Чуприкова М.И. Умственное развитие и обучение: Учебно-методическое пособие. - М.: Издательство МПСИ: МОДЕК, 2003. - 320 с.

65. Шушара Г. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів - вимога сьогодення // Рідна школа. - 2003. - № 2. - С.11-14.

66. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. - М.: Педагогика, 1988. - 142 с.

67. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М.: Учпедгиз, 1960. - 328 с.

Додатки

Додаток А

Анкета для вчителів початкової школи

Школа _________________________ Клас ___

1. Чи систематично Ви використовуєте наочні посібники під час вивчення курсу „Я і Україна”?

а) так; б) ні;

в) свій варіант ____________________________________________.

2. Як часто відбувається залучення всіх учнів до роботи, шляхом створення проблемно-пошукових ситуацій?

а) часто; б) постійно; в) рідко.

3. Як часто відбувається залучення учнів до роботи, шляхом створення дослідницького підходу до засвоюваного матеріалу?

а) часто; б) постійно; в) рідко.

4. Чи часто створюється в класі атмосфера справжньої захопленості предметом „Я і Україна”?

а) так; б) ні;

в) свій варіант ______________________________________________.

5. Чи використовується індивідуалізація підходу до дітей і диференціація вимог до них?

а) так; б) ні;

в) свій варіант ___________________________________________.

6. Чи проводите Ви на уроках „Я і Україна" різні види ігор: дидактичні, пізнавальні, інтелектуальні, ігри-розваги, народні ігри, сюжетно-рольові ігри, ігри-драматизації, театралізовані ігри, ігри-мандрівки, ігри з елементами праці, конкурси-аукціони? (Підкресліть необхідне)

7. Які нестандартні завдання: кросворди, ребуси, чайнворди, вікторини, загадки, шаради, метаграми, логогрифи, анаграми, Ви використовуєте для опитування і активізації розумової діяльності учнів? (Підкресліть необхідне)

8. Чи проводиться на уроках „Я і Україна" робота з використанням цікавого матеріалу (цікаві факти з історії, науки, уривки з науково-популярної літератури, вислови відомих вчених, повідомлення про неймовірне у природі і житті людей)?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _____________________________________________.

9. Чи проводиться робота над прислів'ями, народними прикметами?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _____________________________________________.

10. Чи використовуються для пояснення нового матеріалу міфи, легенди, інші жанри народної творчості?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _____________________________________________.

11. Чи достатньо, на вашу думку, у підручнику для 1 класу завдань, які сприяють формуванню пізнавальних інтересів у школярів?

а) так; б) ні; в) не у всіх темах;

г) свій варіант ____________________________________________.

12. Чи достатньо у підручнику практичних завдань, дослідів?

а) так; б) ні, не достатньо;

в) свій варіант _____________________________________________.

13. Чи пропонується домашня робота учнів у співпраці з батьками?

а) так; б) ні;

в) свій варіант _____________________________________________.

Додаток Б

Дидактичні ігри для уроків „Я і Україна" в 1 класі

Розділ „Про тебе самого"

Гра „Що змінилося? ”

За сигналом учень заплющує очі. У цей час треба заховати якийсь предмет або переставити речі. Учень має сказати, що змінилося.

Гра „Впізнай за голосом"

Діти стають у коло. Один з учнів (ведучий) виходить на середину і заплющує очі. Решта рухається по колу і співає пісні. За сигналом діти зупиняються, хтось з учасників гри говорить (можна змінити голос): „Ти загадку відгадай, хто покликав тебе, впізнай! ”. Ведучий розплющує і називає ім'я того, хто говорив. Якщо ім'я названо правильно - той, кого назвали, стає в середину кола.

Гра „Впізнай за смаком”

Заплющивши очі, учень відкриває рота. Йому кладуть до рота щось смачненьке. Треба впізнати, що це і розказати: який має смак, колір, форму тощо.

Гра "Вгадай, що в руці"

Діти вчаться виділяти суттєві ознаки овочів, фруктів, визначати за частинами ціле. У ході гри, коли діти опускають руки в мішок (не дивлячись у нього), беруть предмет (овочі чи фрукти), який там знаходиться, описують його, інші учні відгадують. Програє той, хто неправильно опише чи вгадає предмет.

Гра „Чи буває так?"

Вчитель читає вірш. Діти повинні помітити те, чого насправді не буває, і довести свою думку. (Вчитель зачитує по два рядки, а діти пояснюють, чого насправді не буває)

Що у зими на порозі

Цвітуть маки на морозі.

А у літа на печі

Замерзають калачі.

А у весни в кінці поля

Листя скинула тополя.

А в осені коло стежки

Вбрались верби у сережки.

А ми стали коло хати

Та й не можем розібрати, -

Кому іти рибу пасти,

Кому воду в копи класти,

Кому піски молотити,

Кому сніги волочити.

Гра „Хто яку роботу любить”

Діти стають у коло. На середину виходить учень. Він тихенько повідомляє вчителеві своє улюблене заняття й дістає кольоровий жетон. А учні жестами, пантомімою показують свою відгадку (гру в футбол, з ляльками, читання книжки, малювання, гімнастику тощо), а учень, який стоїть у колі, вручає жетон тому, хто відгадав його улюблене заняття. Учень із жетоном виходить на середину. Гра продовжується.

Гра „Хто заховався”

Учні під музику або спів ходять по колу, повторюючи різні рухи за ведучим. Потім той стає в круг, закриває очі, а один з учнів ховається. Ведучий відкриває очі і говорить, кого немає. Гру проводять доти, поки кожний не побуває у середині круга.

Розділ „Родина, рідня, рід”

Гра „Що нам треба знати й мати? ”

Ведучий промовляє до учнів слова:

Щоб підлогу підмітати,

Що нам треба знати й мати?

Все, що знаєш, розкажи,

Що умієш - покажи!

Один учень розказує, а інший показує, як підмітати підлогу.

Коли діти лінуються після себе прибирати, то приказують:

Ой чим же я не хазяйка,

Чим не господиня?

Сім днів хати не мела,

Сміття не носила.

Гра „Хто це зробив? ”

На столі лежать картинки зображенням донизу. Вчитель дає дітям завдання: „Розкажіть, хто працював, щоб виготовити той предмет, який зображений на картинці? ”; „Як називається професія людини, яка це зробила? ".

Малюнки підбираються відповідно до теми. За правильну відповідь учні отримують бали.

Гра „Відгадай, що ми робимо?"

Ведучий виходить за двері. Інші учні домовляються між собою, що вони будуть робити (шити, рубати дрова, грати на скрипці, співати пісню).

Ведучий повинен відгадати, що зображають діти. Якщо він не відгадав, то знову іде за двері. Якщо відгадав - діти кричать: „Правильно! ” - і втікають, а ведучий їх ловить. Той, кого він спіймає і буде ведучим.

Розділ „Людина серед людей”

Гра „Будь ласка"

Учні стають у коло. Вони повинні виконувати дії тільки тоді, коли вчитель скаже „будь ласка". Той, хто помилився, виходить з гри.

Гра „Хто більше скаже чарівних слів"

Діти починають грати, пригадуючи відомі їм ввічливі слова і вирази (будь ласка, вибачте, дозвольте, дякую вам та ін). Пригадують чарівні слова і вислови з казок.

Гра „Приходьте в гості, я вас чаєм пригощу"”

Біля кожного столу стоять господині (дівчата класу). Приходять гості, вітаються, поздоровляють господинь із святом. Господині запрошують гостей до столу, де вони п'ють чай. На наступний раз гостей приймають хлопці.

Гра „Навчальне приладдя"

На демонстраційному столі - портфель, книжка, зошит, олівець, ручка, пенал, лялька, лінійка, іграшковий автомобіль тощо. Учитель пропонує назвати речі, а потім запитує: „Які із цих предметів не потрібні для навчання? Як їх назвати одним словом? Що учень візьме із собою до школи? ”. З допомогою вчителя першокласники усвідомлюють, що речі, необхідні їм у школі, називаються навчальним приладдям. Учитель пропонує назвати інші відомі предмети з виучуваного ряду.

Гра „Для чого це? ”

Вчитель говорить дітям: „У нашому класі є все необхідне для навчання. Давайте перевіримо, учні якого ряду краще знають, що нам потрібно для навчання і для чого воно призначене". Із кожного ряду вибирається по одному учню. Вони по черзі називають предмети, які знаходяться в класі, а учні із їхніх рядів відповідають, для чого вони призначені. Наприклад, учень із першого ряду назвав слово „дошка”. Учні цього ж ряду відповідають: „На ній пишуть, вивішують картини". За кожну правильну відповідь вчитель відкладає червоний кружечок, за неправильну - синій. Переможцем буде той ряд, у якого буде більше червоних кружечків.

Гра „Відшукайте своє місце в кінотеатрі"

Уявіть собі, що перед вами великий зал кінотеатру. (Вчитель показує на набірне полотно) Кожна окрема кишенька набірного полотна - це стілець.

Ви всі купили квитки до кінотеатру. (У кожного учня на парті квиток, на якому зазначено ряд і місце) На квитку написано два числа. Розгляньте їх. Перше число вказує на ряд, друге - на місце. У якому ряду і на якому місці має сидіти кожний із вас у залі кінотеатру? (Вибирається контролер. Учні по черзі підходять до нього, називають ряд, місце і кладуть квиток у відповідну кишеньку. Усі інші учні перевіряють, чи правильно знайдено місце)

Розділ „Природа навколо нас"

Гра „Що спочатку, що потім?"

Перед проведенням цієї гри підбираються картинки із зображенням різних періодів того чи іншого сезону, покласти у конверти. За командою вчителя діти дістають картинки з конвертів і швидко розкладають їх по порядку. Виграє той, хто швидко і правильно виконає завдання.

Гра „Незвичайна подорож порами року"

Вчитель використовує картинки з попередньої гри, а також маленькі картинки із зображенням явищ неживої природи, рослин, тварин, праці людей, ігор дітей у різні сезони, кружечки червоного та жовтого кольорів. Склала коротенькі оповідання про пори року.

За правильну відповідь учитель дає дитині кружечок червоного кольору, за неправильну - жовтого. Виграє той, у кого найбільше червоних кружечків.

Вчитель повідомляє, що діти разом з нею здійснять подорож уявну за порами року. Вчитель - керівник подорожі, діти - мандрівники. Допоможуть їм пейзажні картинки про пори року, а також маленькі картинки із зображенням явищ природи, тварин, рослин… Вчитель зачитує опис пори року. Наприклад: “Сонце світить все менше і менше, дні коротшають, а ночі довшають. Небо стає похмурим, іде дрібний, холодний дощ. Вночі замерзають калюжі. Відцвітають квіти. Пожовкли трави. Перелітні птахи відлітають у вирій".

Діти уважно слухають, потім пояснюють яка це пора року. Якщо відповідь правильна, то учень прикладає маленьку картинку до великої і одержує червоний кружечок, а за неправильну - жовтий.

Гра „Впізнай за описом”

Учні класу поділяються на команди (залежно від кількості рядів у класі). Вчитель викликає по черзі до дошки по два учні з кожної команди, дає кожному ілюстрацію із зображенням тварини (так, щоб не бачили інші учні класу) і пропонує описати її середовище існування та зовнішній вигляд так, щоб можна було впізнати зображену тварину. Той, хто впізнає, називає описану тварину. Перемагає та команда, у якої впізнали більше тварин.

Гра „Зоопарк”

Обладнання. Відомі дітям дикі тварини і птахи. Клітки, будівельний матеріал, каса, квитки, гроші, талони дозволу на ловлю тварин, сітка; картинки з зображеннями їжі тварин (м'ясо, фрукти, овочі, зерно).

Дітей ділять на дві групи. Одна група бере сітку й талони і вирушає в поле, ліс, джунглі, до водойм для вилову тварин (розмішені в різних місцях кімнати). Друга - створює зоопарк: клітки, касу, вхід - з будівельного матеріалу. Пропонуйте дітям зайнятися підрахунком брусків і побудованих із них кліток, а також спійманих тварин. Зоопарк готовий. Клітки різного розміру розміщені так, щоб між ними можна було переміщати тварин; є майданчик для молодняку. Діти, які повернулися з подорожі, розміщують тварин по клітках, рахують їх, порівнюють кількість тварин різного виду. Клітки вибирають з таким розрахунком, щоб тваринам було зручно.

Тепер до зоопарку приходять відвідувачі. Працівники зоопарку годують тварин, а мисливці перевіряють, чи правильно підібрано їжу. Відвідувачі зоопарку рахують, скільки в кожній клітці тварин, обговорюють чи зручно їм, порівнюють за зовнішнім виглядом, розмірами.

Варіант. Запропонуйте дітям вивести дитинчат тварин на майданчик для молодняку. В цей час працівники зоопарку прибирають клітки, розширюють їх, якщо це необхідно і т. ін. При поверненні з прогулянки тварин ще раз рахують, намагаються розмістити зручніше, ніж раніше.

Гра „Що де росте? ”

Учитель прикріплює на класні дошці малюнки із зображеннями городу, саду та іншого. Дітям роздає конверти з невеличким картинками із зображенням різних рослин. Діти класифікують рослини на групи - залежно від того - де вони ростуть. Тому, хто правильно виконав завдання, вчитель дозволяє посадити рослину там, де вона росте, тобто закрити квадрати на великому малюнку картками. Виграє той, хто швидше і без помилок виконає завдання.

Гра „Хто де живе”

Під час проведення цієї гри вчитель пропонує розкласти малюнки дітям так: перший ряд - свійські тварини, тобто там будуть жити ці тварини; другий - дикі.

Виконуючи завдання "Розклади малюнки в два ряди", діти в перший ряд викладають рослини, що ростуть в саду, в другий - ті, що ростуть у лісі.

Розділ „Твій рідний край”

Гра „Посилка із села”

Обладнання. Колоски хлібних злаків, овочі, фрукти або їх зображення у вигляді картинок, дрібних виробів.

В школу прийшла посилка. Здається, її приніс чоловік, котрий приїхав із села. Що в ній може бути? Попросіть дітей здогадатися. Потім відкрийте посилку. По черзі виймаючи подарунки, діти повинні детально описати їх, розповісти, хто виростив (хлібороб, овочівник, садівник). Потім вони, пропонують другим відгадати смак подарунка.

Варіант.д.іти розповідають про подарунок, іншим дають покуштувати його (шматочок, не весь), згадують відповідні загадки. Малята повинні відгадати, що це і в приготуванні яких страв використовується.

Можна створити проблемні ситуації: на кухні не знайшлося овочів і борошна - без яких страв залишаться діти? В магазині купили лише картоплю (або капусту, або моркву) - що можна приготувати на сніданок, обід і т.д.

Гра „Збір урожаю”

Діти розбиваються на дві групи - „овочі” та „фрукти". Кожна дитина грає роль моркви, картоплі, сливи, абрикоса тощо. Для проведення гри обирають садівника, креслять два кола. Перше коло - „город”, друге - „сад”. Діти вільно бігають навколо. Садівник говорить: „Зберу я овочі в городі та фрукти в саду, добре зиму проведу". Після цього діти стараються попасти у своє коло та втекти від садівника. Кого спіймає садівник той і отримує фант, за яким виконує завдання: розповісти про свій овоч чи фрукт, який представляє. Гра проводиться кілька разів.