Підготовка майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі

Низький рівень (0-10 балів) сформованості професійної компетентності притаманний студентам з індиферентним ставленням до означеного виду діяльності вчителя початкових класів. Вони не усвідомлюють значущість позакласної роботи у навчально-виховному процесі сучасної школи. Ці студенти мають слабкі знання з психології та педагогіки, методики навчання курсу «Я і Україна». В означеної групи спостерігаються слабкі прояви ознак у межах усіх означених компетенцій: невміння планувати і прогнозувати позакласну роботу, значні труднощі у встановленні контакту з колективом дітей і окремими учнями, ездатність до самоконтролю, неадекватність самооцінки, відсутність прагнення до самовдосконалення. Має місце тенденція до формального виконання творчих завдань з проблеми організації позакласної роботи з молодшими школярами. Практична діяльність студентів з низьким рівнем сформованості професійної компетентності має репродуктивний характер.

У результаті аналізу одержаних експериментальних даних а констатувальному етапі стало можливим визначити вихідні рівні готовності майбутніх учителв початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Таблиця 2.1.

Рівні готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі на етапі констатувального експерименту (%)

Рівні готовності	Сума балів	Експериментальна група(%)	Контрольна група(%)
Високий	30-40	-	5
Достатній	20-30	-	23
Середній	10-20	-	52
Низький	0-10	-	20

Як показали обрахунки, 5% студентів мають високий рівень готовності до формування цілісних знань про природу в позакласній роботі, 23%- достатній рівень, 52% студентів мають середній рівень готовності, а 20% - перебували на низькому рівні готовності до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Діаграма готовності студентів контрольної групи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі на етапі констатувального експерименту.

Отже, експериментальні дані, які були одержані на констатувальному етапі підтвердили, що майбутні вчителі початкової школи недостатньо підготовлені до формування цілісних знань про довкілля і потребують додаткового вивчення методики формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

2.2 Визначення умов підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі

Підготовка майбутніх вчителів до певного виду діяльності - це процес формування їх професійної готовності, яка містить: сумарну характеристику здобутих знань; компетенцію, як загальну здатність, засновану на знаннях, досвіді, цінностях, нахилах, набутих у процесі навчання; готовність як усталене умотивоване прагнення виконати свій обов'язок учителя.

О. І. Вишневський, Л. В. Сень основою професійної готовності вчителя вважають його професійну компетентність, істотними ознаками якої, виходячи з конкретних видів діяльності й структури особистості, є сукупність інтегральних критеріїв, що визначаються комбінацією таких структурних складових: система знань, їх глибина, широкий діапазон; постійне прагнення оновлювати свої знання, інтерес до наукових досліджень, гнучкість мислення, комунікабельність, культура, діалектичний світогляд, володіння методами аналізу, синтезу, порівняння; високорозвинені духовні й моральні орієнтації.

В.А. Сластьонін, застосовуючи термін «професійна компетентність педагога», розуміє єдність теоретичної й практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. На думку А.К. Маркової, професійно компетентним є той педагог, який на достатньому рівні здійснює педагогічну діяльність, педагогічне спілкування, реалізує особистісні особливості, досягає високих результатів у навчанні й вихованні учнів; вагому роль в особистісній характеристиці педагога грає професійна педагогічна самосвідомість.

Модернізація змісту освіти передбачає формування рефлексії як необхідної передумови повноцінного навчання, саморозвитку, самореалізації. Рефлексія допомагає сформулювати (а за необхідності й скорегувати) мету діяльності, вибрати раціональні способи досягнення цієї мети, спрогнозувати результати тощо. Якщо фізичні органи чуття для людини - джерело зовнішнього досвіду, то рефлексія - джерело досвіду внутрішнього, спосіб самопізнання, необхідний інструмент мислення.

Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля, на наш погляд, виявляється у високому рівні професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Зважаючи на це, нами визначені такі компоненти готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі: позитивна мотивація; достатній рівень професійно-педагогічної компетентності; рефлексія і корекція.

Оцінка реальних рівнів сформованості готовності вчителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі має здійснюватися на основі визначених структурних компонентів готовності, критеріїв (мотиваційно-вольовий, інтелектуально-операційний, оцінювально-рефлексивний) та змістовних характеристиках зазначених компонентів (показників) готовності (рис. 1).

ГОТОВНІСТЬ УЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНИХ ЗНАНЬ ПРО ДОВКІЛЛЯ
позитивна мотивація (мотиваційно-вольовий критерій)		рівень професійної компетентності (інтелектуально-операційний критерій)		рефлексія і корекція (оцінювально-рефлексивний критерій)

Рис. 1. Структура готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля.

Мотиваційно-вольовий критерій містить професійну спрямованість та наявність особистісних якостей, які характеризують придатність спеціаліста здійснювати роботу з формування цілісних знань в позакласній роботі (усвідомлення своїх професійних цілей, ціннісних орієнтацій, принципів, наявність інтересу до навчально-виховної роботи у сучасній школі; любов до дітей, гуманізм, демократизм тощо).

Інтелектуально-операційний критерій відображає наявність певного рівня професійної компетентності (необхідних загальних і спеціальних знань з методики викладання курсу «Я і Україна»; професійних умінь, необхідних для ефективної реалізації діагностичної, прогностичної, конструктивної, формувальної, комунікативної, аналітичної функцій за основними напрямками роботи.

Оцінювально-рефлексивний критерій готовності характеризує майбутнього вчителя з точки зору його вміння аналізувати результати своєї діяльності, усвідомлення ним рівня професійної підготовки до реалізації мети і завдань роботи, а також усвідомлення потреби в професійній самоосвіті, самовдосконаленні.

Співвідношення професійних якостей, знань та вмінь, що відповідають зазначеним критеріям і показникам, міра їх усвідомлення, виразності, усталеності й активності прояву мають складати якісну характеристику рівня готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля має бути результатом його цілеспрямованої системної підготовки.

Узагальнюючи дані психолого-педагогічного аналізу проблеми та результати констатувального експерименту, ми дійшли таких висновків, що студенти ПВНЗ мають недостатній рівень готовності до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі. Тому нами було розроблено методику формування готовності майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля, де систематизовано знання з наступних тем дисципліни «Методика викладання курсу «Я і Україна»: «Формування пропедевтичних природничих понять», «Методика організації та проведення позакласної роботи з курсу «Я і Україна» і ознайомлено майбутніх вчителів з новою в даному курсі темою: «Методика ознайомлення дітей з довкіллям в початковій школі».

Дана методика була впроваджена під час формувального етапу експерименту із метою встановити чи підвищується рівень готовності студентів при її використанні в навчальному процесі. Експеримент проведено на базі Інституту педагогіки і психології Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова, спеціальність «Початкове навчання» в рамках дисципліни «Методика викладання курсу «Я і Україна», що засвоюють студенти 2 курсі (у 4-ому навчальному семестрі).

Формувальний експеримент проводився в 2011/2012 навчальному році. Мета формувального експерименту - впровадити в навчальний процес методику підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі і підвищити рівень готовності формування цілісних знань в початковій школі.

Методика формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля базується на потребі суспільства мати випускників шкіл, які здатні брати на себе відповідальність за своє майбутнє в технологізованому суспільстві і майбутнє свого природного та суспільного оточення --довкілля. Педагогічними завданнями передбачено: забезпечення студентам умов для оволодіння системою наукових знань і розвитку вмінь, формування особистого досвіду практичної діяльності з планування позакласної роботи з метою формування цілісних знань про довкілля.

До основних форм та методів роботи підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі належать: вербальні методи (розповідь, бесіда, лекція) та наочно-практичні методи (демонстрація, ілюстрація, метод вправ).

Аналіз науково-методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власна експериментальна робота дали змогу визначити організаційно-педагогічні умови підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі молодших школярів, а саме наявність: науково обґрунтованої методики підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, що надає системне бачення цієї проблеми; залучення студентів до творчої практичної діяльності, що сприяє розвитку вмінь планувати позакласну роботу з метою формування цілісних знань про довкілля.

При цьому на процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля впливає низка суб'єктивних та об'єктивних умов. У педагогіці умови розглядаються як обставини процесу навчання та виховання, що забезпечують досягнення поставленої педагогічної мети.

Суб'єктивні умови, за Н.В. Матяш, - це «ситуаційні змінні, обумовлені індивідуально-психологічними особливостями кожного учня, його соціальним досвідом та інтересами». Серед таких умов у першу чергу виділимо пізнавальні процеси, від яких залежить як хід практичної діяльності, так і її результат. До їх числа відносяться індивідуальні властивості сприйняття (вибірковість, спостережливість); уваги (довільність, стійкість); уяви (відтворюваність, творчість, фантазування); мовлення (зв'язність, логічність, точність); мислення (гнучкість, критичність, самостійність); пам'яті (швидкість, сталість, відтворення).

Показником сприятливих умов для ефективного протікання процесу підготовки майбутнього вчителя до формуваня цілісних знань про довкілля є внутрішня готовність студента - його адекватна настанова на майбутню діяльність. Про це свідчать сформовані мотиваційні, пізнавальні, емоційні та вольові процеси особистості.

Об'єктивні умови залежать від соціального середовища, в якому відбувається підготовка майбутніх вчителів. Це такі умови, як кадрові, організаційно-педагогічні, соціально-педагогічні та дидактичні.

Кадрові умови передбачають готовність майбутнього вчителя до організації формування цілісних знань про довкілля та супроводу діяльності учнів, виражену комплексом спеціальних здібностей, які виявляються в умінні планувати позакласну роботу і залучати до участі в ній учнів; активізувати їхню пізнавальну діяльність шляхом постановки навчально-виховних проблем; організовувати практичну діяльність різного рівня самостійності відповідно до індивідуальності кожного учня.

Організаційно-педагогічні умови забезпечують встановлення в процесі підготовки студентів до організації формування цілісних знань суб'єкт-суб'єктної взаємодії. При цьому парадигма діяльності майбутнього вчителя початкової школи базується на таких аспектах:

· поєднання індивідуальної та групової форм роботи, урочної, позаурочної та позакласної організаційних форм навчання;

· стимулювання навчальних дій студента на основі його пізнавальних інтересів та життєвих потреб;

· аналіз освітніх результатів.

До організаційно-педагогічних умов віднесемо також наявність необхідної матеріально-технічної бази (оргтехніка, комп'ютери тощо) і відповідне інформаційне забезпечення (книжки, інформаційні матеріали, веб-ресурси тощо).

Серед соціально-педагогічних умов виділимо такі:

· опора на суб'єктний досвід студентів;

· стимулювання самодіяльності студентів;

· визначення поля діяльності, пов'язаного з проблемами реального життя;

· наявність можливостей для формування навичок соціально-оцінної поведінки.

Найбільш впливовими з-поміж дидактичних умов, на нашу думку, є такі:

· наявність мотиваційного середовища для формування цілісних знань;

· актуальність змісту, складність і реальність для вирішення студентами проблеми формування цілісних;

· можливість для практичної реалізації творчих ідей.

Отже, визначені об'єктивні та суб'єктивні умови відображають основні вимоги до організації підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісих знань в позакласній роботі.

На початку формувального експерименту ми вибрали експериментальну групу студентів 2 курсу, яка вивчала розроблену нами методику формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами.

Формувальний експеримент був спрямований на забезпечення етапів (структурних компонентів) підготовки майбутнього вчителя-початківця до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі: мотиваційного (інтереси), когнітивного (знання про предмет і способи діяльності), творчо-діяльнісного (професійні навички та вміння). Для підвищення мотивації студентів в оволодінні ними методикою формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, їх інтересу ми застосовували методи педагогічного спостереження, індивідуальні бесіди зі студентами й викладачами, анкетування.

З метою підвищення рівня знань, умінь і навичок студентів щодо їх професійно-педагогічної діяльності ми проводили лекції, практичні заняття зі студентами експериментальної групи, надавали індивідуальні консультації, також студенти виконували творчі самостійні роботи (створення позакласних заходів).

Метою навчальної лекції було сприяти оволодінню студентами знаннями щодо формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі і їх застосування в навчальній діяльності початкової школи. На лекційному занятті з дисципліни професійно-практичного циклу «Методика навчання курсу «Я і Україна»» студенти знайомилися з особливостями формування цілісності знань про довкілля в початковій школі та застосування інтегрованого курсу «Довкілля» методу проектів в навчальній діяльності, зокрема. Лекційний матеріал допоміг студентам зрозуміти, яку саме користь приносить формування цілісності знань для початкового навчання. Адже на сучасному етапі сприйняття навколишнього світу базується на загальних закономірностях природи, на цілісному сприйнятті світу дитиною, пізнанні загальних закономірностей природи і за їх допомогою пояснення навколишнього світу, своєї життєдіяльності збігається з базовими потребами кожної людини -- з природним прагненням дитини до дослідження свого життєвого світу і його практичного освоєння, до комунікації зі світом, до конструювання, створення продукту діяльності як способу самореалізації, самовираження. Людина, яка живе в гармонії з природою, з соціальним середовищем, осмислює свою єдність з життєвим світом, не буде руйнувати цей світ, не стане аморальною людиною: совість -- ось її головний моральний імператив.

У початковій школі дитина сприймає світ в єдності, так він і подається їй у моделі освіти "Довкілля" для вивчення в єдності природного, суспільного і антропогенного оточення дитини, яке з її ростом розширюється. Відповідно розширюється і зміст курсу "Довкілля", який являє собою інтегровані знання про природу, суспільство, об'єкти, створені людиною, та саму дитину.

В ході лекції студенти ознайомилися з освітньою технологією «Довкілля», що отримала назву від педагогів України за систему інтегрованих курсів «Довкілля» та уроків у довкіллі для дошкілля, в початковій, основній та старшій школі. Друга назва педтехнології -- «Освітня модель «Логіка природи» --поширена через природовідповідність формування змісту знань, методів і форм навчання.

Особливість і принципова новизна моделі в тому, що з 1 по 11 клас весь зміст знань учнів галузей "Людина і світ", "Природознавство" базується на загальних закономірностях природи, на цілісному сприйнятті світу дитиною.

В основі структури курсу лежить пізнання дитиною свого життєвого світу відповідно до її вікових особливостей, що обумовлює підназви курсу в кожному класі:

1 і 2 класи -- "Запитую довкілля";

3 клас -- "Спостерігаю довкілля";

4 клас -- "Досліджую довкілля".

Студентам було наведено приклади про труднощі, які виникають у процесі формування цілісності знань та підготовці позакласної роботи. У процесі вивчення даної теми подано основні вимоги до формування цілісності знань. Змістом лекції було заплановано ознайомлення з прикладами розроблених позакласних заходів, що сприяють формуванню цілісності зань про довкілля.

Для успішного засвоєння та розуміння змісту матеріалу студентам було запропоновано список літератури, де можна знайти додаткову інформацію даної теми.

При проведенні лекційного заняття використовувалися метод бесіди, пояснення навчального матеріалу, що були за своєю сутністю пояснювально-ілюстративні та частково-пошукові.

Однією з форм активного навчання студентів, що вимагає та заохочує постановку проблемних запитань, вивчення нової теми, її дослідження й використання та впровадження на лекціях мультимедійних презентацій, створених в програмі Power Point. Мультимедійна підтримка лекції відображає зв'язок між використанням комп'ютерних технологій та навчанням студентів, дозволяє модифікувати, вдосконалити способи передачі знань, навчає студентів інтерпретувати, оцінювати, узагальнювати і аналізувати інформацію, вносити якісні зміни до процесу навчання. Тому лекційне заняття супроводжувалося мультимедійною підтримкою. Використання презентації дозволило студентам працювати краще, плідніше та швидше.

У ході лекційного заняття студентам неодноразово ставилися проблемні запитання, що сприяли активізації мислення та більш глибшому зацікавленню проблемою формування цілісності знань.

В результаті прослуханої лекції у студентів були сформовані знання про сутність і зміст формування цілісності знань в позакласній роботі; вимоги до професійно значущих якостей учителя; сутність та класифікацію видів позакласної роботи, вимоги до їх проведення; етапи підготовки до позакласної роботи; види діяльності учнів і вчителя на кожному з них; вікові особливості учнів, щодо вибору тих чи інших видів позакласної роботи.

Практичне заняття з методики викладання курсу “Я і Україна” було наступною формою з підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Завдання і вправи семінарського заняття були передусім розраховані на розвиток знань і якостей, необхідних в практичній діяльності вчителя: потреби в створенні нового, умінь аналізувати педагогічні факти та явища, власну діяльність; творче ставлення до справи; організаторські, конструктивні вміння тощо.

Ми з'ясували, що студенти не завжди знають про періодичні видання, які є у ВНЗ, не вміють критично опрацьовувати матеріали педагогічних періодичних видань тощо. Тому за планом практичного заняття, студентам, заздалегіть, було задано завдання для роботи в парах, мета якого - проаналізувати статті періодичних видань з проблематики формування цілісних знань про довкілля в початковій школі, ознайомитися із зразками навчальних міні-проектів, фрагментами уроків та позакласних заходів, що сприяють формуванню цілісних знань про довкілля, авторами яких є вчителі початкових шкіл України. У результаті проведення такої роботи ми забезпечили інформованість студентів про педагогічні та психологічні видання, викликали зацікавленість у їх читанні, та сприяли підвищенню когнітивного компонента готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в початковій школі.

Перше завданням за планом практичного заняття мало на меті перевірити рівень володіння студентами теоретичним матеріалом, який вони засвоїли під час лекції, опрацювання додаткової та періодичної літератури. Результати його виконання показали, що майбутні вчителі відповідально підійшли до вивчення даної теми та зацікавилися нею. В ході виконання завдання, було з'ясовано, що студенти окрім рекомендованої та додаткової літератури також ознайомилися з авторефератами, де визначено основні засади формування цілісності знань про довкілля та особливості позакласної роботи.

Решта завдань мали практичний характер та передбачали розвиток практичних вмінь майбутніх вчителів.

Так, друге завдання передбачало готовність до проведення індивідуальної позакласної роботи, метою якої буде ознайомлення школярів із довкіллям у першому класі.

Наступне завдання мало на меті підготовку майбутніх вчителів до гурткової роботи, яка передбачає розширення уявлень про довкілля учнів другого класу.

Четверте завдання мало творчий характер, його метою було: розробити масовий позакласний захід у 4 класі, який би дав змогу продемонструвати цілісність знань учнів про довкілля. У ході виконання завдання, майбутні вчителі використовували різномані підходи до розробки сценаріїв: це визначення послідовності підготовки до екскурсії, визначення основних етапів виховних заходів(свят), підбір цікавих завдань до вікторин, круглих столів, КВК та пропонували свої варіанти поєднання певних елементів (етапів) різноманітних масових заходів.

Найбільш цікавими були розроблені сценарії з наступних тем:

1. «Подорож до міста Здоров'янська».

2. «Доброта починається з дитинства».

3. «Будь природі доброю дитиною».

4. «Подорож країною квітів».

5. Свято «Довкілля».

Впровадження методики підготовки майбутніх вчителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі початкової школи досягло мети, яка була поставлена при її розробці.

Використавши дану методику в навчальному прцесі ВНЗ, ми визначили наступні рекомендації викладачам щодо підвищення рівня підготовки бакалаврів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

1.Збільшити кількість лекційних, семінарських та практичних занять з дисциплін природничо-наукової підготовки, що забезпечать студентів теоретичними знаннями, що потрібні в подальшій педагогічній діяльності, а саме:

1). Безпека життєдіяльності та основи охорони праці.

2). Основи екології.

3). Основи медичних знань та охорони здоров'я.

4). Анатомія і фізіологія дітей з основами генетики.

5). Основи валеології.

6). Основи природознавства:

А)ботаніка,

Б)землезнавство,

В)зоологія.

2. Збільшити кількість лекційних та практичних занять з дисциплін професійної та практичної підготовки, що мають на меті розвиток практичних умінь та навичок планувати та організовувати різноманітні форми навчально-виховної діяльності в урочний та позаурочний час, а саме:

1). Методика навчання освітньої галузі «Природознавство».

2). Методика навчання освітньої галузі «Суспільствознавство».

3). Методика навчання освітньої галузі «Здоров'я і фізична культура».

4). Методика навчання основам здоров'я.

3. Ввести методику підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі у дисципліну «Методика викладання курсу «Я і Україна»».

Отже, в ході формувального експерименту нами була розроблена методика підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля та розроблені рекомендації викладачам ПВНЗ щодо підвищення ефективності даного виду роботи. Розроблена методика забезпечує формування у майбутніх фахівців відповідних знань, умінь та навичок, необхідних якостей, що сприяють утворенню важливої складової педагогічної майстерності - готовності до формування цілісних знань про довкілля учнів початкової школи.

2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

На прикінцевому етапі дослідження здійснювався аналіз експериментальних даних констатувального та контрольного зрізів та давалася оцінка ефективності майбутніх учителів початкових класів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Ефективність процесу формування готовності студентів до позакласної роботи забезпечувалась також структурно-чіткою та змістовно-насиченою організацією навчально-виховної роботи у ВНЗ, яка передбачала органічну єдність різних форм навчання, логічний взаємозв'язок лекційних, практичних та самостійних видів занять, їх співвідношення з педагогічною практикою, уникнення дублювання змісту матеріалу, що вивчається, його відкритість, гнучкість.

На етапі контрольного зрізу студентам експериментальних та контрольних груп було запропоновано виконати низку професійно-виховних завдань, аналогічні до тих, що виконувалися на констатувальному етапі. Порівняльні дані готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля подано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Рівні готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі після формувального експерименту (%)

Рівні готовності	Сума балів	Експериментальна група(%)	Контрольна група(%)
Високий	30-40	30	5
Достатній	20-30	42	23
Середній	10-20	25	52
Низький	0-10	3	20

Як засвідчує таблиця, у студентів експериментальної групи відчутні позитивні зміни. Якщо на констатувальному експерименті високий рівень мали 5% студентів, то на прикінцевому етапі високого рівня досягли 30% студентів. Значно змінилася кількість студентів, що мали достатній рівень підготовки з 23% до 42%. Середній рівень готовності мають 25% студентів з 52%. Низький рівень залишився у 3% студентів з 20%.

Діаграма готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі після формувального експерименту

Отже, порівняльний аналіз кількісних даних рівнів готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами підтвердив правомірність висунутої гіпотези дослідження; засвідчив, що розроблена нами методика підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі є ефективною та має позитивний вплив на процес професійного зростання студентів.

Висновки до другого розділу

З метою реалізації поставлених завдань і перевірки гіпотези ми звернулися до визначечення умов, необхідних для підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, які б забезпечили їхню готовність до даного виду діяльності. У зв'язку з цим виникла необхідність проведення спеціального експерименту, зміст і результати якого подано у даному розділі.

У процесі дослідженя було визначено чотири рівні готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі та встановлено, що на етапі констатувального експерименту лише 5% студентів мали високий рівень готовності до формування цілісних знань про природу в позакласній роботі, 23%- достатній рівень, 52% студентів мали середній рівень готовності, а 20% - перебували на низькому рівні готовності до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Готовність учителя до формування цілісних знань про довкілля, на наш погляд, виявляється у високому рівні професійно-педагогічної компетентності спеціаліста до даного виду діяльності, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Зважаючи на це, нами визначені такі компоненти готовності вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі: позитивна мотивація; достатній рівень професійно-педагогічної компетентності; рефлексія і корекція.

Аналіз науково-методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власна експериментальна робота дали змогу визначити організаційно-педагогічні умови підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі молодших школярів, а саме наявність: науково обґрунтованої методики підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, що надає системне бачення цієї проблеми; залучення студентів до творчої практичної діяльності, що сприяє розвитку вмінь планувати позакласну роботу з метою формування цілісних знань про довкілля.

При цьому на процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля впливає низка суб'єктивних та об'єктивних умов. У педагогіці умови розглядаються як обставини процесу навчання та виховання, що забезпечують досягнення поставленої педагогічної мети.

З урахуванням теоретичних засад дослідження і виділених умов нами була розроблена методика формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, яка передбачала проведення лекційних та практичних занять.

За даними дослідження, відбулися позитивні зміни у рівнях готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами. Так, високого рівня досягли 30% студентів, 42%.- мають достатній рівень підготовки, середній рівень готовності мають 25%, а низький рівень залишився у 3% студентів з 20%. Отже, гіпотеза дослідження підтвердилася, що дало підставу визначити високу ефективність розробленої методики.

ВИСНОВКИ

У магістерській роботі було досліджено процес підготовки майбутніх вчителів поаткової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Проблема цілісності знань учнів загальноосвітньої школи є однією з актуальних у вітчизняній і зарубіжній педагогіці. З цією проблемою пов'язані завдання реалізації особистісно-орієнтованої освіти та продуктивного навчання, формування в учнів адекватного дійсності образу світу.

Освіченість як найважливіша інтегративна якість особистості включає в себе три цілісності, які є власним продуктом особистості -- “образ світу”, “образ я”, “образ я у світі”. Особистісна орієнтованість освіти характеризується, насамперед, наявним в учня “образом світу” -- цілісної системи знань про природне, створене людиною та суспільне довкілля. За допомогою образу світу учень осмислює своє буття в природі, у предметному світі, світі інших людей, формує свою самосвідомість, набуває здатності до самооцінки та рефлексії.

Метою ознайомлення дітей з довкіллям є формування у дітей цілісності знань про довкілля, цілісності свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє довкілля.

Підґрунтям формування цілісності знань є уявлення про зміст найбільш загальних закономірностей природи, її збереження, періодичності процесів у довкіллі.

Довкілля - це середовище життя, з яким жива істота пов'язана обміном речовин, енергії, інформації, постає перед дитиною не набором природних об'єктів, а як цілісність, у якій все органічно пов'язане. У довкіллі не існує тіло само по собі чи розум сам по собі: і тіло, і розум взаємодіють із довкіллям, довкілля це місце взаємного дослідження. Довкілля дає дітям цілісні знання про природу, суспільне середовище, життя людини та саму людину. У процесі ознайомлення дітей з довкіллям педагог використовує закономірності природи і соціуму для формування цілісності знань, цілісності свідомості дитини.

Готовність учителя початкових класів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній навчально-виховній роботі - це складне інтегроване поняття, що передбачає єдність теоретичної, практичної і морально-етичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів до здійснення усіх видів навчально-виховної діяльності з учнями в позаурочний час, з метою їх всебічного і гармонійного розвитку.

Кінцевим результатом готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній навчально-виховній роботі, на наш погляд, є професійна компетентність, готовність майбутніх учителів до здійснення формування цілісних знань про довкілля в позакласній навчально-виховній роботі із молодшими школярами, яка обіймає такі компоненти:

- мотиваційний, який забезпечує формування мотивації та позитивного ставлення до проблеми формування цілісних знань про довкілля;

- когнітивний, який передбачає формування необхідної системи знань і професійного мислення майбутнього вчителя;

- діяльнісний, змістом якого є навчання студентів способам, методам і засобам світоглядно-виховної діяльності, а саме формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

Необхідно, щоб зазначені компоненти підготовки вчителя до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі узгоджувалися та знаходили своє відображення в навчально-виховному процесі ВНЗ. Необхідно зазначити, що така підготовка передбачає: розуміння сутності поняття «цілісні знання про довкілля в позакласній роботі», знання про умови та шляхи її формування в учнів початкової школи, володіння технологіями, методами та прийомами, необхідними для цього виду діяльності.

Аналіз науково-методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власна експериментальна робота дали змогу визначити організаційно-педагогічні умови підготовки студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі молодших школярів, а саме наявність: науково обґрунтованої методики підготовки майбутніх учителів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, що надає системне бачення цієї проблеми; залучення студентів до творчої практичної діяльності, що сприяє розвитку вмінь планувати позакласну роботу з метою формування цілісних знань про довкілля.

При цьому на процес формування готовності майбутніх учителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля впливає низка суб'єктивних та об'єктивних умов. У педагогіці умови розглядаються як обставини процесу навчання та виховання, що забезпечують досягнення поставленої педагогічної мети.

Суб'єктивні умови - це ситуаційні змінні, обумовлені індивідуально-психологічними особливостями кожного учня, його соціальним досвідом та інтересами. Серед таких умов у першу чергу виділимо пізнавальні процеси, від яких залежить як хід практичної діяльності, так і її результат. До їх числа відносяться індивідуальні властивості сприйняття (вибірковість, спостережливість); уваги (довільність, стійкість); уяви (відтворюваність, творчість, фантазування); мовлення (зв'язність, логічність, точність); мислення (гнучкість, критичність, самостійність); пам'яті (швидкість, сталість, відтворення).

Показником сприятливих умов для ефективного протікання процесу підготовки майбутнього вчителя до формуваня цілісних знань про довкілля є внутрішня готовність студента - його адекватна настанова на майбутню діяльність. Про це свідчать сформовані мотиваційні, пізнавальні, емоційні та вольові процеси особистості.

Об'єктивні умови залежать від соціального середовища, в якому відбувається підготовка майбутніх вчителів. Це такі умови, як кадрові, організаційно-педагогічні, соціально-педагогічні та дидактичні.

Кадрові умови передбачають готовність майбутнього вчителя до організації формування цілісних знань про довкілля та супроводу діяльності учнів, виражену комплексом спеціальних здібностей, які виявляються в умінні планувати позакласну роботу і залучати до участі в ній учнів; активізувати їхню пізнавальну діяльність шляхом постановки навчально-виховних проблем; організовувати практичну діяльність різного рівня самостійності відповідно до індивідуальності кожного учня.

Організаційно-педагогічні умови забезпечують встановлення в процесі підготовки студентів до організації формування цілісних знань суб'єкт-суб'єктної взаємодії.

Серед соціально-педагогічних умов виділимо такі:

· опора на суб'єктний досвід студентів;

· стимулювання самодіяльності студентів;

· визначення поля діяльності, пов'язаного з проблемами реального життя;

· наявність можливостей для формування навичок соціально-оцінної поведінки.

Найбільш впливовими з-поміж дидактичних умов, на нашу думку, є такі:

· наявність мотиваційного середовища для формування цілісних знань;

· актуальність змісту, складність і реальність для вирішення студентами проблеми формування цілісних;

· можливість для практичної реалізації творчих ідей.

Отже, визначені об'єктивні та суб'єктивні умови відображають основні вимоги до організації підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісих знань в позакласній роботі.

З урахуванням теоретичних засад дослідження і виділених умов нами була розроблена методика формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі, яка передбачала проведення лекційних та практичних занять.

За даними дослідження, відбулися позитивні зміни у рівнях готовності студентів до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі з молодшими школярами. Так, високого рівня досягли 30% студентів, 42%.- мають достатній рівень підготовки, середній рівень готовності мають 25%, а низький рівень залишився у 3% студентів з 20%.

Отже, гіпотеза дослідження підтвердилася, що дало підставу визначити високу ефективність розробленої методики.

Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні вирішувати питання формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі. Проте подальшого дослідження потребують як умови, так і система підготовки майбутніх вчителів початкової школи до формування цілісних знань про довкілля в позакласній роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике.-М., 1996.-113 с.

2. Бараков С.П. Принципи навчання.- М., 2008.

3. Баранов С.П. и др. Педагогика - М.: Просвещение,1987

4. Бондар В.І. Дидактика. -К.: Либідь, 2009 - 264 с.

5. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. шк., 1976. - с. 270.

6. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К., 2007. с. 131, 270

7. Данилова Л., Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа. - 2002. - №6.- С.18-20.

8. Дидактика современной школи / Под ред. В.А. Онищука. - К.: Вишая школа, 1987.

9. Дидактика средней школы / Под ред. М. Н. Скаткина. - М., 1982.

10. Занков Л.В. Дидактика и жизнь - М., 2008

11. Коменский Я.А. Великая дидактика - М., 2011

12. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання, 2007. - 447 с.

13. Кукушин В.С. Дидактика. - М., Ростов-на-Дону, 2003. с.98-127.

14. Мойсею Н.Є. Педагогіка. - К.,2009.

15. Оконь В. Введение в общую дидактику - М., 2010

16. Педагогіка / За ред.. А.М. Алексюка. - К.: Вища школа, 985.

17. Подласый И.П. Педагогика начальной школы - М.,2009

18. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах.- К.: Магістр, 2007.-256 с.

Размещено на Allbest.ru