Особливості поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках у початковій школі
Сутність інтерактивних методів навчання, особливості їх поєднання з традиційними на уроках освітньої галузі "Людина і світ". Організація групової навчальної діяльності та міжособистісного діалогу. Використання інформаційних технологій на уроках музики.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.10.2014 |
| Размер файла | 1,0 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Психодрама й соціодрама. Вони досить близькі до “виконання ролей” й “ділового театру”. Це також театр, але вже соціально-психологічний, в якому відпрацьовується вміння відчувати ситуацію в колективі, оцінювати, змінювати стан іншої людини й здатність увійти з нею у продуктивний контакт.
На відміну від традиційних методів навчання ділова гра має певні переваги, що характеризують її як метод активного й інтерактивного навчання.
По-перше, модельовані суспільні відносини забезпечують залучення учня в ситуацію, яка імітується. Будучи суб'єктом соціальних відносин, він здобуває необхідні навички й уміння правильного розв'язання ситуацій, що сприяє інтенсивному розвитку свідомості.
По-друге, емоційно-творчий пошуковий характер діяльності учнів служить дидактичним засобом розвитку творчого (теоретичного й практичного) мислення, що виражається в здатності до аналізу ситуацій, постановки, рішення й обґрунтування суб'єктивно нових для них завдань; розвиває вміння ефективно взаємодіяти з партнером.
По-третє, ділова гра розкриває особистісний потенціал учня: кожен учень може оцінити свої власні можливості окремо й у спільній діяльності з іншими учнями. Ігровий метод дозволяє діагностувати не тільки здобуті на уроках освітньої галузі “Людина і світ” особисті якості учнів, але й типовий розвиток певних ситуацій. Подібні уроки стають своєрідною перевіркою прийомів і методів розв'язання ситуацій, викликають почуття задоволеності та впевненості в собі.
Слід зазначити, що ділову гру як інтерактивний метод навчання рекомендується використовувати лише в старших класах. Це зумовлено тим, що технологія проведення ділової гри передбачає практичну роботу з моделювання різних ситуацій. У широкому значенні під моделюванням розуміється заміна безпосереднього експериментування створенням і маніпулюванням об'єктами (макетами), що заміщають реальний об'єкт вивчення.
Ділова гра як метод містить у собі інші форми активного навчання. Наприклад, у процесі її підготовки й обговорення результатів використовують методи дискусії, аналізу конкретних ситуацій, дії за інструкцією тощо. Таким чином, на основі ділових ігор синтезуються різноманітні методи навчання, і при цьому ефект від використання названих прийомів у комплексі з ігровими засобами значно підвищується.
Спільна діяльність у діловій грі часто має характер рольової взаємодії, здійснюваного відповідно до запропонованими або прийнятими в ході самої гри правилами й нормами. У педагогіці будь-які ігри (ділові, рольові й ін.) пов'язані з певними правилами (умовами) для граючих. Рольова взаємодія в діловій грі робить її схожої на рольову гру.
Рольові ігри
Рольова гра як ігровий метод характеризується наявністю завдання або проблеми й розподілом ролей між учасниками для її рішення. Рольова гра (власне кажучи, гра-драматизація) -- це процес, у якому учням пропонується “зіграти” іншу людину або “розіграти” певну проблемну ситуацію. Інакше кажучи, рольові ігри являють собою невеликі сценки спланованого або довільного характеру, що відбивають моделі життєвих ситуацій.
Роль і її прийняття є найбільш важливими складовими рольової гри. Виконання ролі являє собою точне, буквальне відтворення діяльності іншої людини (наприклад, учня, викладача, покупця, продавця тощо).
Прийняття ролі здійснюється на когнітивному, емоційному й поведінковому рівнях.
Згідно М. Форвергу, людина може приймати роль через:
- присвоєння зовнішніх рис поведінки;
- присвоєння норм поведінки;
- присвоєння соціальних завдань, передбачених роллю.
Оскільки в рольовій грі учень виконує роль конкретного персонажа, а не свою власну, він може вільно експериментувати й не боятися, що його поведінка буде виглядати нерозумною або неадекватною.
Ознакою, що відрізняє рольові ігри від ділових, є відсутність системи оцінювання під час гри. У рольових іграх дії гравців стимулюються самим ігровим комплексом, у який включаються елементи середовища, зовнішні по відношенню до об'єкту моделювання. Гравці самостійно аналізують сформовану в ході гри ситуацію, за рахунок чого досягається самоорганізація учнів.
Керівник рольової гри, як правило, не є безпосереднім учасником ігрового комплексу. Він - особа “за кадром”, завдання якого полягає в створенні й підтримці умов, що репрезентують об'єктивну реальність за допомогою опосередкованих ігрових методів: театральних персонажів, газетних публікацій, листів, конференцій тощо.
Рольові ігри безперервні. Це означає, що гра не переривається для обговорення. У рольовій грі немає процедурних засобів, що впливають на гравців, таких, як думка експертів або ведучого. Все це забезпечує певну природність і максимальну заглибленість учасників в ігровий процес. На відміну від інших ігор у рольовій грі залежно від її цілей рішення можуть прийматися і колективно, і індивідуально.
Емоційний ефект рольової гри будується на “проживанні” учнями нового досвіду в ігровій обстановці, на свого роду відкриттях, які робить людина, беручи участь у грі.
Ігрові дії пов'язані із цільовим аспектом гри. Ці дії можуть задаватися сценарієм, ведучим гри (вчителем), законодавчими чи нормативними документами, а можуть бути сформульовані (обрані) гравцями відповідно до власного бачення ситуації.
Підготовка й проведення рольової гри
Вчителю при проведенні рольової гри важливо враховувати ряд принципів.
1. Гра повинна бути значима для учнів. її значимість визначається відповідністю ситуації сфері інтересів учня або особистісному плану.
2. Необхідно вибрати такі ситуації, які можуть бути вирішені в рамках уроку. Ці ситуації можна виділити за допомогою інтерв'ю або попередньої діагностики учнів.
3. Важливо правильно підібрати осіб, які будуть брати участь у грі. Керувати грою повинен вчитель.
Механізм проведення рольової гри (гри-драматизації)
1. Вчитель повідомляє тему гри, знайомить з ігровою ситуацією, висвітлює значимість запропонованої ситуація.
2. Дається інструкція про хід гри. При цьому слід переконатися, що всі розуміють її правильно, тому що свої невдачі учні часто пояснюють нечіткістю інструкції.
3. Розподіляються ролі, іноді учні відмовляються від запропонованих ролей, для цього необхідно мати запасні варіанти. На початковому етапі застосування даного методу краще не пускати ситуацію на самоплив. Якщо залишаються незайняті в грі учні класу, то їм можна дати завдання: стежити за вербальною й невербальною поведінкою учасників рольової гри, спостерігати, як вони взаємодіють, як вирішують поставлене перед ними завдання.
4. Ще раз формулюється проблема, яку потрібно вирішити. Після цього організується ситуація, розмічається простір і вводяться ролі. У рольових іграх учням надається можливість:
показати існуючі стереотипи реагування в подібних ситуаціях;
розробити й використати нові стратегії поведінки;
усвідомити й перебороти свої внутрішні побоювання й проблеми.
Активні учні діють відповідно до своїх ролей і отриманої інформації.
В ході рольової гри спостерігачі, а також вчитель не втручаються в дії учасників, але ведуть записи для наступного коментування.
5. Підведення підсумків проводиться на основі емоційно пережитих учнями суджень, фіксується реакція кожного з учасників. Вчитель викладає факти, відомості, зіставляючи їх з емоційними реакціями гравців.
Роль викладача в грі
У ході підготовки й проведення гри від педагога потрібно чимало власних зусиль, що виводять його за рамки звичайної “учительської поведінки”. Практика проведення ігор показує, що вчителю доводиться виступати як виконавець цілого ряду ролей. За аналогією зі спортивними іграми М. В. Кларин приводить деякі з них.
“Інструктор”. Роль, яка виконується на підготовчій стадії гри. Ціль - передача правил гри, прогнозування наслідків ігрових дій. Практика показує, що інструктування краще звести до мінімуму, оскільки більшість правил учні засвоюють лише в ході гри.
“Рефері”. Роль, що виконується і на підготовчій стадії, і під час гри. Ціль - підтримка гри через забезпечення дотримання ігрових правил.
“Тренер”. Роль, що бажано виконувати на підготовчій стадії. Ціль - тренування гравців до виконання ролей.
4. Поєднання інтерактивних методів з традиційними на уроках музичного мистецтва
Метод проектів не є принципово новим у педагогічній практиці, але, разом з тим, його сьогодні відносять до педагогічних технологій XXI століття як такий, що передбачає вміння адаптуватися у світі, що стрімко змінюється, постіндустріальному суспільству. «Кинутий уперед» - є точним перекладом слова «проект».
Робота за проектними технологіями дає неабиякий позитивний заряд енергії для розвитку творчих здібностей учнів, а ще - стимулює пошукову діяльність щодо реалізації особистості, яка намагається самостверджуватися.
Учитель має навчити учнів мислити, розмірковувати, досліджувати, робити висновки, обґрунтовувати та відстоювати свої думки. За таких умов найдоцільнішим та найактуальнішим є використання в навчанні та вихованні методу проектів, специфіка та особлива важливість якого полягає в підготовці особистості до реального життя, до співробітництва, до самостійного навчання, пошуку та використання інформації. Тобто школа повинна перестати бути лише підготовчою сходинкою до життя, вона мусить злитися з життям.
Сутність методу проектів можна було б висловити одним дуже влучним прислів'ям: скажи мені - і я забуду, покажи мені - і я запам'ятаю, залучи мене - і я навчуся, тобто, проектне навчання створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку їх інтересів та інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з майбутнього самостійного життя, які проектують у навчанні [13,48].
Аналіз методу проектів як системи навчально-виховної роботи дає змогу стверджувати про те, що він відіграв і відіграє значну роль у розв'язанні проблеми оновлення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі.
Виниклий з ідеї вільного виховання на початку минулого сторіччя в США метод проектів увібрав у себе ідеї гуманістичного напрямку у філософії й освіті. Дж. Дьюї і його учень В.X. Кілпатрик запропонували будувати навчання на активній основі, через доцільну діяльність учня.
Російськими педагогами основи проектного навчання розроблялися практично паралельно з американськими. Невелика група педагогів-дослідників під керівництвом С.Т. Шацького працювала над проблемою впровадження проектного методу в практику навчання, уже починаючи з 1905 року. Особистий інтерес того, хто навчається, у даній діяльності, був необхідною умовою успішної роботи. Проблема мала бути з реального життя й бути знайомою і значимою для дитини. Для її вирішення необхідні як раніше отримані знання, так і ті, що тільки мають бути набуті. Учитель-консультант керує проектною роботою, спрямовуючи пошук учнів у потрібне русло й підказуючи джерела інформації Але в 1931 році цей метод був засуджений у нашій країні. У закордонній же школі він розвивався активно й досить успішно. Але й у нас, як відзначає в одній зі своїх статей заслужений учитель РФ Є.С. Абелюк, «проектна діяльність органічно розвивалася усередині педагогічного процесу задовго до того, як про неї заговорили офіційно. Коріння відродження дослідницьких проектів учнів йде у досвід гурткової роботи, що давала можливість втілити мрію творчо працюючого вчителя - викладати за власною програмою без суворої сітки годин, пробувати різні підходи й форми занять, відкидаючи те, що не задовольняє». Сьогодні ми повертаємося до методу проектів на новому етапі.
Отже, в основі методу проектів лежить креативність, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі й самостійно конструювати свої знання.
Діяльність учнів може бути індивідуальною, парною або груповою. Робота виконується протягом певного (заданого) відрізка часу й спрямована на розв'язання конкретної проблеми. Основні умови застосування методу проектів зводяться до такого:
1. Існування значимої проблеми, що вимагає розв'язання шляхом дослідницького (творчого) пошуку й застосування інтегрованого знання.
2. Значимість передбачуваних результатів (практична, теоретична, пізнавальна).
3. Застосування дослідницьких (творчих) методів при проектуванні.
4. Структурування етапів виконання проекту.
5. Самостійна діяльність учнів у ситуації вибору.
Нині можна констатувати, що алгоритм проектної діяльності досить добре відпрацьований.
Розробці цього напрямку присвячені роботи М.Б. Павлової, Є.С. Полат, П.С. Лернера, В.Д. Симоненко, І.Д. Чечель, Ю.Л. Хотунцева, І.А. Сасової, М.Б. Романовської, Е.А. Фураєвої та ін.
При оволодінні вчителем методом проектів необхідно насамперед розуміння того, що проекти можуть бути різними. Типологія проектів (запропонована Є.С. Полат) може бути умовно визначена за такими ознаками (рис. 2.1.) [6,24].
Рис. 2.1 Типологічні ознаки проекту
інтерактивний міжособистісний інформаційний навчальний
За кількістю учасників проекти можуть бути індивідуальні, парні й групові. Проект може бути короткостроковим (розроблений на декількох уроках); середньостроковим (від тижня до місяця); довгостроковим (від одного до декількох місяців).
Проект може не займати всі уроки повністю. Усе визначає вчитель: структурує кожний свій урок відповідно до логіки пізнавальної діяльності й тематики, передбаченої програмою навчання. Тому певні етапи роботи над проектом можуть займати лише частину уроку. Якщо задумано великий, розрахований на тривалий проміжок часу проект, то, швидше за все, треба говорити про проект у позаурочній діяльності. Зрозуміло, частина проекту тематично й за змістом прив'язана до програмного матеріалу, може виконуватися на уроках. Більше того, обговорення методів дослідження, а також результатів, включаючи проміжні, рекомендується проводити саме на уроках.
Одним з найбільших ускладнень, що часто зустрічаються при застосуванні методу проектів є те, що вчителям не відразу стає зрозуміла ідея навчання через проектну діяльність. Багато хто виходить із того, що треба спочатку пройти всю програму, а потім мати спеціальний час на проект. Але іноді такого часу немає. У цьому випадку вчитель визначає ряд тем, які виносяться на самостійне вивчення в ході виконання проектів. Учні здійснюють пошук інформації зі своєї проблеми й у ході вироблення рішення самостійно освоюють ряд тем навчальної програми. Це відбувається нібито поволі, у ході практичної діяльності. Учитель - лише консультант. Однак досвід застосування такого підходу показує, що він може нести в собі небезпеку теоретичних вад у знаннях учнів, якщо не передбачається час на узагальнення й контроль самостійно пройдених тем. Якщо у випадку, коли ряд тем виноситься на самостійне вивчення в ході виконання проекту, не можна закінчувати курс лише захистом проектного завдання, обов'язково треба відводити час на узагальнювальне теоретичне заняття [8,55].
Проект є творчою роботою, але не всяка творча робота є проектом. Творча робота - більш вільний вид діяльності ніж проектування. Він не передбачає такої чіткої структури в роботі. На жаль, учителі плутають ці типи завдань. Наприклад, як керівники проектів, вони іноді випускають з уваги обов'язковий перший крок - визначення проблемного поля, виявлення якоїсь потреби, що повинна бути задоволена в результаті роботи. «Знайди потребу й задовольни її» - ось девіз проектної діяльності учня. Якщо у формулюванні теми проекту не позначена проблема, а просто дається завдання виготовити якийсь об'єкт, то наступний процес не можна вважати проектною діяльністю. Але це може бути самостійною творчою роботою. Виконання проектного завдання для школяра обов'язково повинне бути сполучене із самостійним розв'язанням проблеми й здійсненням обґрунтованого вибору з ряду альтернативних варіантів з наступною рефлексією. У цьому полягає принципова відмінність проекту від просто творчої роботи.
На основі психолого-педагогічного аналізу можна запропонувати наступну класифікацію проектів:
Таблиця 2.1
Пояснення: дослідницький тип - чітко продумана структура, визначення мети, актуальність проекту для всіх учасників проекту, соціальна значущість, продумані методи роботи; творчий тип - як правило не має чітко визначеної структури, він розвивається, підкоряється інтересам учнів в кінцевому результаті праці; ігровий тип - структура залишається відкритою до його закінчення, учасники беруть на себе певні ролі. Результат визначається або на початку, або в кінці проекту; інформаційний тип - збір інформації, аналіз і узагальнення фактів, чітка структуризація проекту, мета проекту, предмет інформаційного пошуку; проектно-орієнтований тип - чітко визначається результат діяльності, продумана структура з визначенням діяльності і функції кожного учня, координація діяльності, зовнішня оцінка проекту. У виконанні проекту виділяють три взаємопов'язані етапи: організаційно-підготовчий (передпроектний), пошуковий (власне проект), підсумковий (завершальний).
Важливим для створення проекту є вибір теми, при цьому треба враховувати: важливість і актуальність проблеми, зацікавленість учасників проекту, обґрунтованість практичного рішення.
Таблиця 2.2
Захист проекту. Рекомендується складати сценарій захисту. Зразкова схема захисту може виглядати так:
1. Постановка проблеми, її актуальність.
2. Висловлення гіпотези, аргументація її положень.
3. Основна частина. Етапи роботи над проектом, отримані результати, їх короткий аналіз.
4. Висновки. Результати рефлексивної оцінки проекту.
5. Відповіді на питання інших груп (дискусія).
Для захисту повинні бути розписані ролі учасників проекту.
Таблиця 2.3
Орієнтовний план уроку:
1. Організаційний момент (2 хв.)
2. Актуалізація знань і мотивація їх застосування в рішенні проектних завдань (8 хв.)
3. Захист проекту (групи - 10-15 хв. - залежить від кількості груп)
4. Відповіді на питання (дискусія) (по 5 хв. на кожний проект)
5. Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок (10 хв.) Оцінювання проекту. Як справедливо зазначає П.С. Лернер, «оцінювання творчості завжди драматичне й суперечливе. У всякому випадку не варто абсолютизувати правильність оцінювання» [3, 32].
Звідси випливає як мінімум те, що оцінка проекту повинна бути інтегрованою. Вона складається з оцінок етапів виконання проекту (від формулювання проблеми до отриманого результату) і результатів захисту проекту.
Великою перевагою проектної діяльності є вміння, які набувають учні, а саме:
планувати свою роботу, попередньо прораховуючи можливі результати;
використовувати багато джерел інформації;
самостійно збирати й накопичувати матеріал;
аналізувати, зіставляти факти, аргументувати свою думку;
приймати рішення;
установлювати соціальні контакти (розподіляти обов'язки, взаємодіяти один з одним);
створювати «кінцевий продукт» - матеріальний носій проектної діяльності (доповідь, реферат, фільм, календар, журнал, проспект, сценарій), підготувати цикл занять з тем, які зацікавили б учнів середніх класів;
представляти створене перед аудиторією, оцінювати себе та інших.
Проектна діяльність на уроках мистецьких дисциплін дозволяє учням зрозуміти зміст предмета, розкрити як теоретичні, так і практичні проблеми курсу.
Акцент у роботі учнів переноситься на розвиток творчого і критичного мислення, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектної документації; формування в учнів навичок проектної діяльності, уміння здійснювати аналіз та оцінку виконаної роботи, свідомо обирати ті чи інші техніки виконання роботи, технічні засоби; уміння проводити аналіз і оцінку процесу й результату праці. Школярі беруть участь у різних видах діяльності: ігровій, навчально-пізнавальній, ціннісно-орієнтаційній, предметно-перетворювальній, трудовій, соціально-комунікативній [14,112].
Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат в класі, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.
5. Інтерактивні методи навчання на уроках музики з використанням інформаційних технологій
Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, зокрема і в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя.
Характерною ознакою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального стану розвитку до постіндустріального, а нині - до інформаційного. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшого загального та професійного навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно зорієнтованих форм організації навчання.
Сучасні комп'ютерні технології у мистецькій освіті учнів базуються на ідеї їх інтеграції з традиційними навчальними методиками.
Педагогічний досвід показує, що використання інформаційних технологій на уроках музики сприяє всебічному і гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей. На уроках музики гармонійно поєднуються знання комп'ютерної грамоти з музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, і, як результат цього поєднання, створюються унікальні творчі направлення (комп'ютерний малюнок, живопис, графіка, декоративний дизайн тощо).
Використання у процесі навчання методу проектів допомагає розкрити процес створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення, є можливість побудувати нестандартний урок: урок-мандрівку, малювання в уяві образів, навіяних чарівною музикою та розповіддю педагога, виконання композицій з імпровізуванням, формою, об'ємом, трансформацією кольору, тону, графічного ритму.
Запровадження інформаційних технологій на уроках музики забезпечує вирішення завдань всебічного розвитку природних, творчих здібностей учнів, а саме:
фантазії і художньої уяви;
асоціативного сприйняття і мислення на основі художнього і музичного матеріалів;
розуміння поняття ритму в природі і мистецтві;
відчуття простору, форми, контрасту, динаміки, кольорової палітри.
Використання комп'ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам'яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття.
Сучасні інформаційні технології сприяють засвоєнню знань на основі моделі навчальної комунікації «учитель - комп'ютер - учень», що є ще одним дидактичним засобом організації навчального процесу, підтверджує необхідність вивчення мистецьких дисциплін за допомогою методів алгоритмізації навчальних дій та інтеграції каналів передавання інформації, порядку навчальних дій на основі наочно-ілюстративної системи знань засобами технології мультимедіа. Цей підхід є надзвичайно ефективним у підготовці та проведенні уроків музики.
Використання інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такої діяльності:
створення творчих робіт;
пошукової роботи під час вивчення народної творчості, української музичної культури, творчості композиторів світу тощо;
оформлення результатів своїх досліджень у вигляді методу проектів за певними темами [14,113].
У сучасній методиці вже наявні різні види розроблень, які рекомендовано до впровадження у процесі вивчення музики у школі (табл. 2.4.).
Таблиця 2.4
Структура комп'ютерних засобів, рекомендованих для використання на уроках музики
Найбільш зручним засобом для створення уроків з мультимедійним супроводом є програма Microsoft Power Point, особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу. Наприклад, у процесі вивчення теми «Наші великі сучасники» значну допомогу і учням, і вчителям надають ресурси мережі Інтернет. Її використання дає можливість швидко знаходити й користуватися додатковою інформацією у підготовці до уроку. Зацікавлення у дітей викликає можливість взяти участь у зазначеному процесі. Одержання та опрацювання учнями різноманітної музичної інформації через Інтернет стає поширеним напрямом розвитку їх пізнавального інтересу до музики, а також однією із форм вивчення світового музичного мистецтва. Завдання для пошуку в Інтернеті є такими: прочитання статей, текстів, художніх творів, прослуховування музичних фрагментів. Мета такої роботи з учнями полягає в наступному: прослідкувати, в який спосіб мережа може сприяти розвитку дитячої уяви, і захопити школярів бажанням знаходити, працювати і насолоджуватися музичними творами.
Використання інформаційних технологій сприяє закріпленню інтегрованих знань та формуванню вмінь, набутих на уроках музики, образотворчого мистецтва, літератури, які надихають на створення власного творчого доробку, дозволяють учителю музики контролювати художньо-творчий розвиток учня, формувати спеціалізовані знання у процесі виховання особистості в музиці, реалізувати можливості сучасних засобів навчання.
Висновки
У курсовій роботі проаналізовано методику поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними на уроках в початковій школі. Для цього було подано змістову та структурну інтерпретацію понять “метод навчання” та “інтерактивний метод навчання”. У ході дослідження розглянуто особливості використання найбільш поширених інтерактивних методів та їх практичне застосування на прикладі уроків освітньої галузі “Людина і світ” та музичного мистецтва.
На основі проведеного дослідження було теоретично і практично обґрунтовано можливість ефективного поєднання інтерактивних методів навчання з традиційними за певних психолого-педагогічних умов.
Узагальнення результатів дослідження дозволило зробити наступні висновки:
1. Розглянуті в курсовій роботі способи активізації пізнавальної діяльності учнів, які засновані на інтеракції, цілком співвідносяться з відомими педагогічними технологіями, наприклад, з колективним підходом в навчанні B.C. Дьяченка (“всі навчають кожного і кожен навчає всіх”), технологією “заглиблення” тощо. Тобто ідеї інтерактивного навчання вже знаходять своє втілення в педагогічній теорії і практиці, але вони ще не склалися у цілісний системний підхід і чіткий технологічний опис цілей, механізмів, оцінки результатів.
2. Розглянуті методи інтерактивного навчання можуть бути значною мірою розширені. По-перше, застосування в різних формах навчання надає їм додаткові відтінки. По-друге, одні з них можуть виступати частиною інших. По-третє, багато з перерахованих методів та методик являють собою складний комплекс дій, і їх можна використовувати не тільки цілісно, але й частково.
3. В роботі теоретично і практично обґрунтовано, що інтерактивні методи і методики можуть застосовуватися не лише на практичних заняттях, в експериментальних (інноваційних) програмах і курсах. Їх доцільно використовувати і в традиційному навчальному процесі з врахуванням певних психолого-педагогічних умов. На уроках освітньої галузі “Людина і світ” ці методи та їх елементи доречно включати в різноманітні форми занять: традиційні уроки доповнювати дискусіями, дебатами, роботою в мікрогрупах, ігровими методами, тренінговими вправами тощо.
Використання інтерактивних методів навчання наповнює новим змістом уроки в початковій школі оскільки вони відкривають широкий простір для творчості, самостійної роботи учнів, підвищення рівня їх соціалізації. Водночас слід зазначити, що нові інтерактивні методи навчання не можна абсолютизувати.
Інтерактивні методи навчання також мають свої вади. При використанні деяких з методів учитель практично не може контролювати рівень підготовки і глибину знань кожного учня, отже, не може точно оцінити зусилля кожного члена групи. Усвідомлення невідповідності затрачених зусиль отриманій оцінці, необов'язковості перевірки вчителем кожного виконаного завдання нівелює інтерес до роботи взагалі і групової роботи, зокрема. Немає впевненості і в тому, що кожен учень правильно зрозумів тему.
4. Використання інтерактивних методів навчання змінює вимоги до роботи педагога як на етапі підготовки до заняття, коли потрібно підготувати велику кількість матеріалу (текстів, карток), так і під час самого заняття. Найбільш важливими якостями і вміннями викладача, який успішно працює в інтерактивному режимі, стають: комунікабельність, розвинуті комунікативні вміння, які дозволяють знайти підхід до кожного учня, зацікавлено і уважно вислухати його, бути природним, толерантним; вміння організовувати навчальне середовище, яке сприяє діалогу, вести діалог, аналізувати і коректувати хід обговорення в класі; використовувати “підтримуючі” прийоми спілкування; зберігаючи свій авторитет, допомагати учням не потрапляти під його залежність, яка сковує їх мислення, а проявляти самостійність в інтелектуальній поведінці; вміння створювати спеціальні ситуації, які сприяють інтеграції зусиль для рішення поставленої задачі тощо.
Володіння інтерактивними методами і формами роботи ефективне не тільки під час навчальних занять, але і безпосередньо в професійній діяльності самого вчителя. При використанні інтерактивних методів, основаних на навчанні через взаємодію, відтворюються ситуації, взаємовідносини і задачі, характерні для повсякденної діяльності спеціалістів, які працюють з людьми.
5. На уроках має домінувати активна модель навчання. Це хоч і вимагає від учителя дуже високого рівня інтенсифікації праці та професіоналізму, проте дає можливість реально співпрацювати з кожною дитиною, використовуючи індивідуальний і диференційований підхід. Поєднання активної моделі навчання з елементами інтерактивної і пасивної дасть бажаний результат у досягненні оптимального рівня знань, умінь і навичок учнів.
Список використаних джерел
Гаркавенко Л., Станішевська Н. Джерела емоцій та почуттів // Початкова освіта, - 2010. - №3 - 26-27 с.
Гончаренко С.У.Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.
Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами природи // Рідна школа - 2006. - №11. - с.46-49
Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. - 2009. - Лютий. - № 2 (877). - С 11-13.
Гріневич І.І. Використання інтерактивних методів навчання на уроках галузі “Людина і світ” // Рідна школа. - 2006. - № 3. - С 11-13.
Гузеев В.В. Методы и организационные формы обучения / Вячеслав Валерьянович Гузеев. - М.: Народное образование, 2001.- 128 с.
Демченко О. Реалізація основних підходів, методів та форм організації самостійної роботи у сучасній педагогічній практиці // Рідна школа. - 2006. -Липень. - № 7 (918). - С 19-21.
Державний стандарт базової та повної середньої освіти (Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 року №24) // Початкова освіта - 2006. - №2. - с.12-13
Дичківська І.В. Інноваційні педагогічні технології. - К., 2004. - 225 с.
Друзь З.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах. - К., 2010. - С. 11-17.
Єремєєва В.М. Технологія вивчення основ дидактики: Методичні рекомендації для викладачів і студентів вищих педагогічних навчальних закладів. - Житомир: Житомирський педагогічний університет, 2008. - 52 с.
Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В. Викладання довкілля в початковій школі. Загальні питання. Посібник для вчителів. -- Полтава: НМЦІЗО, 2012. - С.21-29.
Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 2004. - 304 с.
Кларин М.В. Интерактивное обучение - инструмент освоения нового опыта/ М.В. Кларин // Педагогика. - 2008.- №7 - С.12-19.
Клименко В.В. Розвиток почуттів // Рідна школа. - 2006. - №1-2, 3-4. - с.36-38
Комар О. Викладання за інтерактивними технологіями // Рідна школа: Наук. - педагогічний журнал. - 2006. - Жовтень. - №10 (921). - С 48-51.
Малявко В.О. Концепція виховання творчої особистості. -К.: Либідь, 2000.
Методичні рекомендації до використання інтерактивних методів // За матеріалами Україно-Британського проекту «Навчання діловій активності учнів ПТНЗ», досліджень у Центрі навчання діловій активності м. Донецька. - Житомир, 2009. - 13 с.
Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М., 2002. - 360 с.
Освітні інноваційні технології у процесі викладання навчальних дисциплін / За ред. О.А. Дубасенюк: Зб. наук.-метод. праць. - Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004.-261 с
Панина Т.С. Современные способы активизации обучения: Учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений / Т.С. Панина, Л.Н. Вавилова; Под ред. Т.С. Паниной. - М.: Издательский центр «Академия», 2006. - 176 с.
Педагогический словарь / Под ред. Г.М. Воловникова и др. - В 2 т. Т.2. - М.: Академія педагогічних наук, 1960 - 768 с.
Педагогический энциклопедический словарь / [сост. Бим-Бад Б.М.].- М., 2002.- 528 с.
Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2009. - Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.
Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко.- К.: Видавництво А.С.К., 2008. - 192 с.
Практикум з педагогіки: Навчальний посібник: Видання 2-ге, доповнене і перероблене / За заг. ред. О.А. Дубасенюк, А.В. Іванченка. - Житомир: Житомир, держ. пед. ун-т, 2012. - 483 с.
Проблеми методов обучения в современной обшеобразовательной школе/ Под ред. Бабанского Ю.К., Зверева И.Д., Моносзона Е.Й. -- М.: Педагогика, 2000.
Психология. Словарь / Под общ.ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. - 2-е изд., испр. И доп. - М.: Политздат, 1990. - 494 с.
Психологічний словник / За ред. В.І. Войтка, - К.: “А.П.Н.”, 1999 - 216 с.
Симоненко В.Д. Современные педагогические технологии: уч. пособ. / В.Д. Симоненко, Н.В. Фомин. - Брянск: Издательство БГПУ, 2001. - 395 с.
Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К., 2008. - С 121-189.
Шушара Т. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів - вимога сьогодення // Рідна школа. - 2007. - Лютий. - №2 (877). - С 11-13.
Яворенко Л.О. Перехід від інформаційного до інтерактивного навчання // Педагогічна Житомирщина. - 2006. - №2 (32). - С 18-21.
Додаток А
Урок узагальнення знань про пори року
Мета: закріпити і систематизувати знання учнів про пори року.
Обладнання: може бути використана та наочність, з якою вчитель працював протягом року. Обов'язково повинні бути на уроці календарі, діафільми «Рослини в різні пори року», «Тварини в різні пори року».
Хід уроку
І. Підбивання підсумків спостережень за травень місяць
II. Бесіда про зміни, які відбулися в природі у травні місяці, з'ясувати, чому вони відбулися
III. Перевірка знань учнів про літо
? За різними видами наочності учні розповідають про ознаки літа (високо на небі Сонце, жарко, дме ласкавий вітер, небо переважно безхмарне; дозрівають овочі, фрукти, хліба; тварини вигодовують малят; механізатори збирають урожай пшениці, жита, ячменю; тваринники заготовляють худобі корм на зиму).
IV. Систематизація та закріплення знань про пори року
? Про які пори року ви довідалися на уроках природознавства? Чому на зміну одній порі року приходить інша? Яка пора року була найхолоднішою? яка найтеплішою? В яку пору року було найбільше ясних днів? В яку -- похмурих? Чому протягом року змінювались опади? В яку пору року днів з опадами було найбільше? Чому пізньої осені замерзли річки, озера, ґрунт? Чому навесні розтавав сніг? Ґрунт? На річках лід?
(Підводячи підсумки відповідей учнів, учитель зазначає, що зміни в неживій природі викликали зміни в рослинному і тваринному світі та праці людей.)
1. Перегляд діафільму «Рослини в різні пори року»
а) Бесіда за його змістом
? Як змінюються рослини, коли настає похолодання? А коли потепління? Як ви охороняли рослини?
2. Перегляд діафільму «Тварини в різні пори року»
а) Бесіда за його змістом
? Як змінювалось життя комах, птахів, звірів протягом року? Що ви робили для охорони тварин?
(Після чого узагальнюються знання дітей про працю людей протягом року. )
? Чим займалося населення нашої місцевості протягом року в полях, садах, парках, на городах, луках, на тваринницьких фермах? Розкажіть про вашу допомогу дорослим протягом року.
V. Активний відпочинок дітей
1. Відгадування загадок, перевірка спостережливості, уваги, кмітливості
? Відгадайте: «Впаде з неба -- не розіб'ється, впаде у воду--розпливеться» (Сніг). «Мене частенько просять, ждуть, а тільки покажусь -- ховатися почнуть» (Дощ).
2. Завдання на спостережливість
(Учитель демонструє таблицю, на якій зображено краєвид або репродукцію з картини із зображенням будь-якої пори року. Потім таблицю ховає, а учні повинні сказати, що на ній було зображено. Переможцем стане той, хто більше назве елементів.)
3. Гра «Хто зайвий»
(Учитель демонструє гербарні аркуші або гілочки кількох дерев і одну трав'янисту рослину. Хто буде уважний і помітить рослину іншої групи, той перемагає. Можна запропонувати тварин, активних узимку, і одну, що впадає в сплячку, показати зайця-біляка, ласку, лисицю і ховраха. На цьому уроці доцільно запропонувати хвилинку поезії. Учні розповідають вірші про ту чи іншу пору року. У цей час можна включити музику, яка б відображала дану пору року.)
VІ. Повідомлення домашнього завдання
? Продовжувати спостереження за ознаками літа, включатися в посильну працю по догляду за рослинами, взяти участь в операціях «Суничка», «Колосок», «Загартовувати свій організм».
Додаток Б
Предметний урок на тему «Рослини навесні»
Мета. Продовжити формування в учнів поняття «рослина -- частина живої природи», показати залежність рослин від неживої природи, виховувати бережливе ставлення до рослин у природі.
Обладнання: гілки ранньоквітучих дерев, кущів (вільхи, верби, ліщини), трав'янисті рослини (кульбаба, мати-й-мачуха та ін.).
Таблиці: «Весна», «Ранньоквітучі рослини», роздавальні картки, ілюстрації з журналів, листівки.
Хід уроку
І. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів
? Яка настала пора року? Які зміни ви спостерігали в неживій природі? Чому вони відбуваються? Які зміни відбулися з рослинами? Чому? Які ще зміни відбулися у живій природі? чому? (Відповіді учнів учитель уточнює під час бесіди і демонструє відповідні ілюстрації.)
ІІ. Мотивація навчання
? Чому навесні так дружно пробуджується природа? Чому над пахучими квітами кружляє безліч комах?
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку
Вчитель звертає увагу учнів на те, що знання про зміни у рослин навесні допоможуть їм краще пізнати існуючі у природі взаємозв'язки і залежність рослин від таких факторів, як сонячне освітлення, потепління повітря, збільшення вологи в ґрунті та інше, а також краще пізнати рослинність рідного краю, відчути насолоду від її краси. Дає завдання під час прогулянок стежити за пробудженням рослин, намагатися якомога більше помічати змін, які відбуваються у рослинному світі. Це дасть змогу учням щодня «відкривати» для себе таємниці природи.
Рис. 1. Ранньоквітучі трав'янисті рослини: 1 - підсніжний; 2 - проліска; 3-анемона; 4 - медунка; 5 - ряст; 6 - сон; 7 - первоцвіт
ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу
1. Робота з натуральними об'єктами
? Назвіть рослини, які лежать на ваших партах. Розкладіть їх у такій послідовності: дерева, кущі, трав'янисті рослини. У якому стані перебувають рослини? Пригадайте екскурсію в природу взимку. Який вигляд ці рослини мали взимку? Чому відбулися такі зміни у рослин? Від яких умов залежить життя рослин? (Після цього увагу учнів переключають на вивчення зовнішньої будови спочатку дерев, а потім кущів і трав.)
? Знайдіть гілочку вільхи, підніміть її. За якими ознаками ви її відрізнили від інших рослин. Розкажіть про зовнішній вигляд гілочки вільхи. Які бруньки ще не розкриваються на гілочці? Що з них розів'ється пізніше? Розгляньте гілочку верби. Який вигляд мають суцвіття у цієї рослини? Порівняйте суцвіття вільхи і верби. Що між ними спільного? Чим вони відрізняються? Рано навесні зацвітають і трав'янисті рослини, розгляньте їх. Знайдіть рослину мати-й-мачуха, розкажіть про її зовнішній вигляд.
( Вчитель звертає увагу учнів на особливість листків, квітів, зібраних у суцвіття. Далі учні розглядають інші трав'янисті рослини. Порівнюють і знаходять між ними ознаки спільного і відмінного.)
2. Робота з таблицею «Ранньоквітучі рослини»
? З метою охорони ранньоквітучі трав'янисті рослини збирають без підземних органів. Під час вивчення крім роздавального матеріалу доцільно використовувати і таблицю, за якою діти зможуть ознайомитися із зовнішнім виглядом рослини. Діти розглядають і дізнаються з таблиці, що у мати-й-мачухи є підземне стебло -- кореневище, у підсніжника -- цибулина, а у рясту є бульба. Діти відмічають красу перших квітів.
4. Розповідь вчителя
? Увага учнів звертається на те, що у всіх підземних органах рослин, які розглядали учні , на таблиці, влітку відбувається накопичення поживних речовин. Навесні пригріє сонечко, розтане сніг, вбере в себе воду, ґрунт і віддасть її корінцям рослин. Вода має чудову властивість розчиняти поживні речовини. Вони і є однією з умов, завдяки якій рослини швидко починають рости і розвиватися. Ось вони і зацвіли, хоч сніг не весь ще розтанув.
4. Робота з підручником
(Учням пропонується прочитати статтю і розглянути малюнок.)
V. Підсумок уроку
VII. Повідомлення домашнього завдання
? Підготуйте відповіді на запитання, спостерігаєте за змінами в природі.
Додаток В
Комбінований урок на тему «Тварини лісу. Охорона лісу»
Мета: продовжувати формувати в учнів поняття «ліс», «комахи», «птахи», «звірі», розширити знання про тварин лісу і значення лісу; виховувати гуманне ставлення до тварин і лісу, бережливе, економне ставлення до «дарів» лісу; розвивати логічне мислення, розуміння залежностей в природі. Обладнання: наочність попереднього уроку; таблиці, ілюстрації, роздавальні картки із зображенням тварин лісу; грамзапис «Голоси лісу»; колекції шкідливих комах; плакати, таблиці про охорону лісу; діафільм «Життя лісу».
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання
1. Бесіда за спостереженнями і перевірка зошитів
? Що можна сказати про погоду минулого тижня? А яка погода сьогодні? Який вигляд мають дерева і кущі? Чому? Що змінилося в поведінці птахів? Чому? Які роботи виконуються в сільському господарстві? А в лісі? Які групи рослин ростуть у наших лісах? Показати їх на таблиці. Серед наочності відібрати і назвати суттєві ознаки дерев, кущів, трав'янистих рослин, грибів. (До столу вчителя підходять по черзі учні, знаходять потрібні рослини і розповідають, за якими ознаками вони їх розпізнали.)
2. Гра «Хто тут зайвий?»
(На дошці вчитель закріпляє 4--5 малюнків або гербарних листів з рослинами лісу і малюнок овочевих або польових рослин. Учням пропонується знайти зайву рослину і вказати, чому вона тут зайва.)
? Як треба поводитись у лісі, збирати гриби, лікарські рослини?
II. Повідомлення теми і завдання уроку
III. Актуалізація знань учнів
? Яких тварин ви спостерігали в лісі? Які тварини живуть в наших лісах? Чому вони там оселилися? Що приваблює їх у лісі? (Названі учнями тварини вчитель демонструє перед класом і пропонує назвати суттєву (головну ознаку), за якою вони розпізнають тварину.)
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота з підручником
Завдання:
1. Розглянути в статті «Тварини лісу» малюнки тварин і назвати, до яких груп вони належать. Чому?
2. Уважно прочитати пам'ятку і розповісти, що про тварину треба знати.
3. Читати по черзі зміст статті і після кожного абзацу дати можливість учню знайти тварину, про яку йшла мова в статті і розповісти про неї за пам'яткою.
4. Вчити учнів порівнювати. Завдання: розгляньте їжака, назвіть його суттєві ознаки; розгляньте дятла. Порівняйте цих тварин. Чим вони відрізняються між собою? Розгляньте і порівняйте за зовнішнім виглядом і способом живлення кабана і лося. Що між ними спільного і чим вони відрізняються?
5. Закріпити прийоми класифікації тварин на комах, птахів, звірів. На дошці вчитель прикріплює малюнки із зображенням різних тварин, а учні повинні розглянути їх, назвати .і сказати, до яких груп цих тварин треба віднести. Наприклад, даються малюнки тварин: лось, мурашка, їжак, бджола, зозуля, травневий хрущ. Учні класифікують. До звірів слід віднести: лося, їжака, тому що тіло їх вкрите шерстю (голками), народжують малят і вигодовують їх молоком. До птахів -- зозулю, її тіло вкрите пір'ям, має дзьоб, крила. До комах -- мурашку, бджолу, травневого хруща. Вони мають шість ніг. Можна організувати гру «Хто тут зайвий?»
6. Розповідь вчителя про тварин, які занесені до Червоної книги. На малюнках учні розглядають: хохулю звичайну, їжака вухатого, кота лісового, тхора степового, соню садову, лелеку чорного, жовтопузика безногого, бражника-мертву голову.
7. Читати статтю «Охорона лісу». Завдання. Дізнатись, чому ліс треба охороняти. Як люди дбають про ліс? Як учні допомагають дорослим у відтворенні і охороні лісів? Бесіда за завданнями і запитаннями до статті, яка проводиться з використанням таблиць, плакатів, кадрів діафільму «Життя лісу».
8. Хвилинка активного відпочинку. Прослуховування учнями платівки «Голоси лісу». Після Прослуховування учні називають тварин, чиї голоси вони чули, знаходять цих тварин серед наочності. Відгадування загадок. Наприклад. «Літом наїдається, зимою висипається» (Ведмідь).
Червонясту шубку має.
Хоч мала вона на зріст,
По гілках вона стрибає.
Та великий має хвіст (Білка)
«Я співаю, як артист. Спів мій радісний усюди дуже люблять слухати люди» (Соловей). «Не кравець, а все життя з голками ходить» (Їжак). «Шість ніг без копит, ходить, а не стукотить, літає, а не птиця» (Комаха). «У лісі біля пня біготня, метушня, народ робочий весь день клопоче» (Мурашки).
V. Закріплення і систематизація знань
? Що таке ліс? Чому в лісах оселяються тварини? Які тварини живуть в наших лісах? Чому восени перелітні птахи залишають наші ліси? Які тварини лісу на зиму впадають у сплячку? Що б ви зробили для поліпшення наших лісів?
VI. Підсумки уроку
VII. Повідомлення домашнього завдання
? Читати статтю «Тварини лісу». Збирати ілюстрації тварин лісу для виготовлення книжки-розкладки, а також насіння і плоди дерев і кущів для передачі в лісництво.
Додаток Г
Урок музики та трудового навчання
4 клас, II семестр
Тема. «Плаче бандура, мов оживає...» (А. Метлинський)
Мета:
музика: поглибити знання молодших школярів про історію українського народу; познайомити учнів з українськими народними інструментами -- кобзою та бандурою; розвивати аналітичні навички слухання музики; виховувати почуття гідності за свій народ, прагнення зберігати в пам'яті історію рідного краю;
трудове навчання: вчити дітей ліпити виріб із кількох частин, правильно поєднуючи їх в одне ціле; розвивати навички роботи з пластиліном, уміння передавати основні пропорції людини.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид уроку: бінарний урок.
Об'єкт праці: композиція з пластиліну.
Обладнання: фортепіано; магнітофон; касети із записом музики, що використовується під час уроку; репродукції картин художників; малюнки кобзи та бандури.
Приладдя, матеріали та інструменти: зразки виробів, підкладна дощечка, пластилін, клей ПВА, борошно, фарби, пензлик, стеки.
План уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
III. Оголошення теми і мети уроку
IV. Розповідь учителя про кобзу та бандуру з елементами бесіди-аналізу музичних творів
V. Виконання з пластиліну композиції «Кобзар»
VI. Підсумок уроку
VII. Повідомлення домашнього завдання
VIII. Прибирання робочих місць
Хід уроку
(Діти заходять до класу під музику. Звучить запис пісні-маршу «Засвистали козаченьки» з опери М.В. Лисенка «Тарас Бульба».)
І. Організація учнів до уроку
(Перевірка готовності школярів до уроку. Чергові перевіряють готовність учнів до практичної роботи. Музичне привітання.)
II. Актуалізація опорних знань учнів
? Діти, послухайте вірш В. Скомаровського «Кобзарі».
Рано-вранці на зорі
На Тарасовій горі
Посідали під вербою
Дідугани-кобзарі.
Мовив слово кожен з них,
Струн торкнувся голосних, --
І злетіла пісня вгору
Вище кленів мовчазних.
Нишком слухали її
Зачаровані гаї,
Навіть змовкли на хвилину
Невгамовні солов'ї.
? Про кого цей вірш? Кого називають кобзарями? Що ви про них знаєте? (Кобзарі -- це мандрівні музиканти-співці. Вони були маленькою, але особливою часточкою нашого народу. Кобзарі не мали ласки від долі -- майже всі були невидющі, тому їх водили білим світом хлопчики-поводирі. Тихою ходою йшов кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, й оспівував їхні жалі й радощі у своїх думах-піснях. Де, бувало, не стрінеш кобзаря! І на великому ярмарку, і на майдані, і в курній убогій хаті, і в шинку, а то й просто серед поля. Скрізь і всюди знаходились йому слухачі, і в кожного завмирало серце від кобзарської пісні.)
? Чому так відбувалося? Послухаємо «Думу про козака Голоту».
(Звучить запис «Думи про козака Голоту». Вчитель вислуховує відповіді дітей.)
? На якому інструменті грали кобзарі? (Пісні кобзар виконував, граючи на кобзі.)
III. Оголошення теми і мети уроку
? Сьогодні ми познайомимося з цим інструментом. Подивіться на репродукцію картини К. Трутовського «Лірник у селянській хаті» і спробуйте описати цей інструмент.
(Учитель демонструє репродукцію картини К. Трутовського «Лірник у селянській хаті». Школярі описують кобзу. Вчитель показує малюнок кобзи.)
IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
1.Розповідь учителя про кобзу та бандуру з елементами бесіди-аналізу музичних творів
? Кобза -- стародавній струнний щипковий інструмент, який існував ще в Київській Русі, про що свідчить зображення музиканта на фресці Софійського собору в Києві. Цей музичний інструмент виготовляється з верби або клена. Кобза має різну кількість струн -- від 20 до 30. (У давнину зустрічалися кобзи з 12 струнами.) У 80-х роках XVI ст. в Україні кобзу витіснила бандура, що була досконалішою і більшою за розмірами.
(Учитель показує малюнок бандури.)
? Проте назва кобза застосовується і до бандури. Любов до кобзи ми бачимо з українських народних пісень, в яких вона оспівується:
Подобные документы
Сутність інтерактивного навчання: мотивація навчальної діяльності; готовність до самовдосконалення; критичне мислення. Групи інтерактивних технологій: кооперативне та колективно-групове навчання; ситуативне моделювання та опрацювання дискусійних питань.
презентация [8,9 M], добавлен 19.08.2014Сутність пасивних, активних та інтерактивних методів навчання. Особливості застосування міжпредметних зв'язків на сучасних уроках біології та хімії. Аналіз ефективності використання "мозкового штурму", сінквейну, засобів мультимедіа та ігрових технологій.
реферат [56,2 K], добавлен 02.11.2014Дослідження інтерактивних методів навчання і виховання на уроках музики і культури. Впровадження інтерактивних технологій в систему художньо-естетичної роботи на уроках музики. Аналіз алгоритму роботи вчителя під час проведення інтерактивного уроку.
реферат [34,5 K], добавлен 21.04.2015Інтерактивні технології як новий, творчий, цікавий підхід до організації навчальної діяльності учнів, їх використання на уроках математики. Сутність інтерактивних методів навчання, особливості їх впровадження. Інтерактивні вправи на уроках математики.
курсовая работа [183,3 K], добавлен 20.06.2012Основне освітнє завдання сучасного педагога: спрямування роботи на розумовий розвиток учнів для забезпечення формування їх творчих здібностей. Суть інтерактивних методів навчання та їх використання на уроках викладачами професійного гірничого ліцею.
курсовая работа [102,5 K], добавлен 04.02.2014Застосування інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу. Сучасний стан використання інтерактивних методів на уроках алгебри у школі. Інтерактивні групові методи навчання та рекомендації щодо їх застосування.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 21.11.2011Психолого-педагогічні аспекти використання методів у навчально-виховному процесі. Особливості географічної освіти в сучасній школі. Сутність понять "метод навчання", "навчальний процес". Введення інтерактивних методик у вивчення фахових дисциплін.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 05.01.2014Впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес. Методи інтерактивного навчання. Структура інтерактивного уроку. Суть та організація навчальної діяльності із застосуванням інтерактивних технологій в учнів на уроках математики.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 15.06.2010Психолого-педагогічні основи та особливості використання інтерактивних технологій навчання математики у профільній школі. Аналіз методики використання інтерактивних технологій при вивченні теми "Похідна та її застосування" на різних профілях навчання.
магистерская работа [2,6 M], добавлен 23.05.2012Особливості та умови використання інтерактивних методів навчання на уроках з англійської мови, основні прийоми та методики, оцінка їх практичної ефективності. Характер впливу роботи з інтерактивними методами на рівень знань учнів, розробка уроку.
курсовая работа [62,8 K], добавлен 03.01.2011
