Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ І. Розвиток художньо-творчих здібностей у дітей дошкільного віку на заняттях з малювання

1.1 Значення малювання для всебічного розвитку дітей

1.2 Види нестандартних технік малювання

1.3 Матеріали та обладнання

1.4 Завдання навчання з малювання в старшій групі

1.5 Методи і прийоми навчання дітей нестандартним технікам на заняттях з малювання

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження

2.1 Констатуючий етап. Виявлення рівня вмінь та навичок малювання нестандартними техніками малювання у дітей старшого дошкільного віку

2.2 Формуючий етап. Формування вмінь та навичок малювання нестандартними техніками у дітей старшого дошкільного віку

2.3 Констатуючий етап. Виявлення динаміки показників вмінь та навичок з малювання нестандартними техніками дітей старшого дошкільного віку

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Здатність до творчості є специфічною особливістю людини, яка дає можливість не тільки використовувати дійсність, але й видозмінювати її. Чим вище рівень розвитку здібностей людини, тим більше можливостей відкривається для його творчої діяльності.

В програмі навчання і виховання дітей від двох до семи років «Дитина» сказано, що в образотворчій діяльності дошкільник може відображати власні почуття, думки, настрій, активно відкривати нові способи реалізації та прийоми зображення, реалізовувати свої уподобання, інтереси, потреби, накопичувати інформацію про події, явища, навколишній світ тощо.

Із загальної проблеми творчості виокремлюються проблема дитячої зображувальної творчості. Проблемі дитячої творчості приділяли значну увагу такі вчені, як Е. Фльоріна, Н. Сакуліна, Н. Ветлугіна, Т. Казакова. Зокрема, Е. Фльоріна однією з перших дала визначення дитячої творчості в зображувальній діяльності. Вона стверджувала, що дитина не пасивно копіює довкілля, а переробляє його відповідно до накопиченого досвіду і ставлення до зображуваного.

Особливо велике значення має у навчанні дітей художня діяльності, а саме зображувальна. Ця діяльність є творчою, вона пов'язана з передаванням дитиною вражень від навколишньої дійсності в художньо образній формі, тому важливо організувати іі цікаво.

Дітям подобається усе нетрадиційне. Періодично слід ознайомлювати їх з неординарними методами зображення предметів.

Деякі зарубіжні педагоги-дослідники рекомендують використовувати в малюванні все, що є під рукою: малювання ганчіркою, паперовою серветкою, чайною заваркою, кавовою гущею…

Використання нетрадиційних форм роботи у навчанні дошкільнят зображувальної діяльності є доцільним і необхідним. Вони сприяють підвищенню рівня дитячої уяви, інтересу дітей до художньої діяльності. Дитина повинна усвідомлювати сам процес зображення, добирати необхідні матеріали, виразні засоби, техніки для створення виразнішого художнього образу.

Нетрадиційні заняття допомагають дітям краще засвоїти нові знання, сприяють самостійному оволодінню способами зображення. Система педагогічної роботи з дітьми, яка передбачає різні види зображувальної діяльності, поетапність оволодіння ними, нетрадиційні техніки, ігрові прийоми, використання різних зображувальних матеріалів та виразних засобів у їхній єдності забезпечує художній розвиток дитини.

Вирішення цієї проблеми можна розглядати як один зі способів реалізації комплексного підходу до художнього виховання, яку умову, що забезпечує розвиток художньо-творчих здібностей дошкільняти.

Об'єкт дослідження: види нестандартних технік малювання.

Предмет дослідження: прийоми навчання нестандартним технікам малювання дітей старшого дошкільного віку.

Мета: вивчення необхідності використання нестандартних технік малювання на заняттях у дітей старшого дошкільного віку.

Завдання:

1. вивчити: спеціальну та наукову літературу, проблеми ранньої діагностики художніх здібностей та використання нестандартних технік малювання у дітей старшого дошкільного віку;

2. розробити шляхи розвитку творчих здібностей в області малювання мальовничими матеріалами і обладнанням;

3. провести експериментальне дослідження з метою використання нестандартних технік малювання та зробити висновки.



Розділ І. Розвиток творчих здібностей у дітей дошкільного віку на заняттях з малювання

1.1 Значення малювання для всебічного розвитку дітей

Заняття з малювання мають велике значення для всебічного розвитку дітей, для їх розумового, морального, естетичного і фізичного виховання.

Образотворча діяльність - це специфічне образне пізнання дійсності. І як інші пізнавальні діяльності має велике значення для розумового розвитку дітей. Оволодіти вмінням зображати неможливо без розвитку цілеспрямованого зорового сприймання - спостереження.

Діти відтворюють в малюнку те, що сприйняли раніше, з чим вже знайомі. Більшою частиною вони створюють малюнки за уявою або по пам'яті. Формуються ці уявлення в процесі безпосереднього пізнання об'єктів зображення в іграх, на прогулянках, під час спеціально організованих спостереженнях тощо.[3;c.102]

Для розумового розвитку дітей велике значення має запас знань, який поступово розширюється на основі уявлень про різні форми та просторове положення предметів оточуючого світу, різні величини, різноманіття відтінків кольорів.

В процесі спостережень, при обстеженні предметів та їх частин дітей вчать виділяти форму предметів, величину та розміщення частин в предметі, колір. При обстеженні різних по формі предметів потребується порівняти їх та виявити відмінне і спільне.

На заняттях з образотворчої діяльності розвивається мова дітей: засвоєння назв форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висловлювання в процесі спостережень за предметами та явищами, при обстеженні предметів.[10;c.62]

При проведенні занять створюються сприятливі умови для формування таких якостей, як допитливість, ініціатива, розумова активність і самостійність, зацікавленість.

Формування уявлень про предмети потребує засвоєння якостей і властивостей, форм, кольорів, ліній, положення у просторі і т. д. Діти виокремлюють та називають ці властивості, порівнюють предмети, знаходять спільне і відмінне. Таким чином, образотворча діяльність сприяє сенсорному вихованню, розвитку наочно-образного мислення.[5;c.78]

В процесі занять з малювання у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба і вміння доводити почате до кінця, зосереджено та цілеспрямовано займатись, допомагати товаришу, переборювати труднощі тощо. Групові заняття образотворчої діяльності сприяють вихованню товариськості та дружелюбних взаємовідносин. У процесі створення колективних робіт у дітей виховуються вміння об'єднуватися, домовлятися, виникає прагнення допомогти один одному.

Малювання вимагає оволодіння вміннями і навичками користуватися різними матеріалами та інструментами: фарбами, тушшю, пензлем, олівцем, квачиком, поролоном, зубочистками тощо. Щоб правильно користуватися цими матеріалами та інструментами, треба затратити певні фізичні сили, докласти трудових зусиль, набути навичок. [1;c.14]

Щоб освоїти різні техніки малювання, треба розвинути спеціальні рухи, щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. Розвиток у дошкільні роки цих якостей полегшує в майбутньому оволодіння різними видами навчальної трудової діяльності.

Формуванню працелюбності, навичок самообслуговування сприяє участь малят у підготовці до заняття та прибиранню робочих місць. Вже у дошкільному віці необхідно розвивати у кожного вихованця трудові навички, привчати його починати роботу лише тоді, коли все приготовлено, а по закінченню все обладнання прибирати на свої місця, залишаючи в порядку свій стіл. [17;c.141]

В образотворчій діяльності поєднуються як розумова, так і фізична активність. Ця діяльність є засобом розвитку цінних якостей дитячої особистості; свідомості, цілеспрямованості і самостійності у виконанні роботи, наполегливості, уміння довести справу до кінця, акуратності, уміння зайнятися корисною справою.

Малювання може сприяти і фізичному розвиткові, при умові додержання потрібних гігієнічних вимог. Малюванням діти займаються сидячи за столом; при цьому діють в основному руки дитини -- передпліччя, кисті рук. У дитячому садку діти щодня займаються то малюванням, то ліпленням, то конструюванням. Треба додержувати гігієнічних умов і вимог до цих занять, інакше вони можуть привести до неправильного розвитку грудної клітки, до сутулості, до викривлення хребта. Вихователь повинен повсякденно дбати про правильну осанку дітей, про розміщення столів щодо джерела світла, про правильне положення корпусу і використання обох рук під час заняття. [8;c.98]

Малювання сприяє розвитку естетичного виділення в предметі того, що становить його красу, є характерним для його зовнішнього вигляду. Сприймання набуває характеру естетичного тоді, коли виникають естетичні почуття -- хвилювання, радість, задоволення від сприймання прекрасного, виразного.

Усі ці сторони можуть бути тісно переплетені між собою, а може переважати якась одна з них -- суто пізнавальна, естетична, моральна. [17;c.154]

Характерна риса зображувальної художньої творчості - створення виразних зображень. Краса та виразність зображення залежить і від того, як діти оволоділи формотворчими рухами та вміють передавати в малюнку форму предмета. Чітко зображена форма робить образ упізнаним і викликає у самого виконавця задоволення, позитивні емоції.

Отже, творчість - важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвід дитини - чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий. Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок, саме тому так важливо сформувати у дітей основи творчості.

1.2 Види нестандартних технік малювання

малювання нестандартний техніка діти

Образотворча діяльність набуває творчого характеру, настрою поступово, коли діти оволодівають різними техніками зображення.

Нетрадиційні техніки малювання - це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно - позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна, неповторна.

Діти малюють не лише пензлями, олівцями, а також пальчиками, долоньками, кулачками, губкою, зубною щіточкою, пір'ям. А крім того й штампують - тичком, зібганим папером, листям дерев, губкою. Маленькі художники використовують у своїй творчості окрім звичайних рельєфні фарби, крупи та малюють на яєчній шкарлупі. Це допомагає розширити образотворчі можливості дітей, сприяє подоланню невпевненості при виконанні роботи, надає оригінальності малюнкам вихованців. Діти охоче створюють різні цікаві малюнки. Педагог В.О.Сухомлинський писав: «…дитячий малюнок, процес малювання - це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї».

Дані техніки створюють невичерпні можливості для розвитку дитячої фантазії, стимулюють до нових пошуків. [2;c.56]

· Техніка продряпування

Цікавий вид малювання способом продряпування. Аркуш паперу (краще картон) натирається розплавленим воском. Потім покривається темною гуашшю, змішаною з дитячим милом. Мило знежирює поверхню і допомагає рівномірно затонувати аркуш. Після висихання фарби, за допомогою загостреного патичка, продряпується малюнок.

· Малювання ниткою (ниткографія)

Довжина нитки повинна бути 30-35 см. Один кінець нитки намотати на палець або зробити петельку для зручності. Вільним кільцем опустити її в палітру з фарбою. Притримуючи пензлем, щоб не набралася зайва фарба, витягти нитку з палітри і викласти її петельками на одну сторону зігнутого навпіл аркуша так, щоб чистий кінець нитки звисав з нього, накрити другою половиною аркуша, притиснути зверху лівою рукою і витягти нитку рухом на себе і праворуч. При розгортанні аркуша на обох його сторонах утвориться симетричне зображення. [14;c.27]

· Малювання на зволоженому аркуші паперу (монотипія)

Акварель по-мокрому - дозволяє отримати малюнки з розмитими, нечіткими контурами, створити колірні переходи, ніжність, гармонійність колірних узгоджень.

Зволожується аркуш паперу і кладеться на вологу серветку. Потім наноситься малюнок пензликом або пальчиком, вмоченим у акварельні фарби одну сторону зігнутого навпіл аркуша, накрити другою половиною аркуша. При розгортанні аркуша на обох його сторонах утвориться симетричне зображення. [16;c.56]

· Малювання зім'ятим папером

М'який папір мнеться руками, вмочується у фарбу (за кінчик) і відбитки його наносяться на аркуші.

· Малювання зубною щіткою

Для малювання зубною щіткою потрібна густа, напівсуха гуашева фарба. Зубну щітку потрібно вмочити у фарбу. Доторкатися до аркуша паперу потрібно усім ворсом, щоб від кожної ворсинки залишався слід. Для того, щоб набирати фарбу іншого кольору, треба гарно вимити щіточку водою і витерти насухо серветкою.

· Малювання квачиком

Квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом. Для малювання треба підготувати фарби - акварельну або гуашеву, баночку з водою, папір білий або кольоровий, довільного розміру та форми квачик тримаємо у руці трьома пальцями, як і пензлик. Добре змочуємо квачик у воді, набираємо на нього фарби та малюємо.

· Набивання фарби сухим пензликом

Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набирати фарбу на жорсткий пензлик. Фарба має бути напівсуха, пензлик також - сухим. Періодично набираючи фарбу на пензлик прикладати ворс до аркуша, використовуючи його як «патичок», ніби набиваємо фарбу. [16;c.78]

· Техніка штампування листочками

Відберіть потрібні листочки, покладіть їх на клейонку або аркуш та зафарбуйте гуашшю відповідних кольорів. Намащуйте фарбу від середини до країв листочка.

Обережно підніміть перший листочок за «хвостик» - черешок, покладіть його на чистий аркуш і добре притисніть. Так само зробіть решту необхідних відбитків.

Тепер пензликом намалюйте дрібні деталі: очі й носики звірятам, стебла до квітів, орнаменти на вазах тощо.

· Малюємо у техніці видування

Для цього нам знадобляться трубочки для коктейлю, піпетки та рідкі гуашеві фарби або туш. За допомогою піпетки наносимо фарбу на аркуш (набираємо у піпетку і виливаємо, щоб утворилася ляпка). Ляпку роздмухуємо за допомогою трубочки для коктейлю так, щоб перетворити її на щось цікаве (дерево, кущ, сніжинка, восьминіг, павучок, квітка та ін.). пензлем можна домалювати те, чого на думку дитини, не вистачає на малюнку.

· Малювання картопляними штампами

На одному з кінців картопляного шматочка вирізати форму будь-якого предмета (листочок, сніжинка, кружечок, квіточка, метелик та ін.). Мокати штамп у фарбу і прикласти там, де має бути листок, квіточка чи метелик. Коли потрібно малювати фарбою іншого кольору, штамп охайно витираємо серветкою.

· Техніка набризкування

Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набрати на кінчик щетинного пензля (або на зубну щітку) фарбу, пензлик нахилити над аркушем і провести пальцем проти ворсу; застосовувати цю техніку для тонування паперу, створення сюжетних малюнків: зоряне небо, квітучі луки, а також - окремих образів: квітуче дерево, дерево з плодами. Можна запропонувати дітям на аркуш паперу перед використанням цієї техніки покласти вирізані із картону силуети, які потім зняти, а їх відбитки розфарбувати.

· Малювання восковою свічкою

Крім малювання олівцями, фломастерами, фарбами, гуашшю існує багато інших художніх та допоміжних матеріалів, які можуть використовуватись в зображувальній діяльності. Одним із таких методів є малювання свічкою.

Віск залишає на папері невиразний слід, немає яскравості, як від звичайних олівців чи фломастерів. Така техніка малювання свічкою називається «Сліпим малюванням»: на папір наноситься якийсь малюнок свічкою, потім зверху тонується увесь аркуш аквареллю і на кольоровому тлі проявляється зображення. Для такого виду малювання краще брати саме розведену водою акварель, то вона прозора, на відміну від гуаші , а віск містить жир, який відштовхує воду.

· Малювання відкритою долонькою та пальчиками

Дитина вмочує палець у ємність з гуашевою чи акварельною фарбою і робить відбитки на папері відповідно до теми.

Проводиться у всіх вікових групах. У молодших групах малювання пальчиком є підготовчим етапом до примочування пензликом. Рука - природне «знаряддя», тому дитині легше отримати перше зображення через природні рухи самої руки, ніж виконувати дії з пензликом. Теми беруться з урахуванням ускладнення: спочатку ті, де потрібно примочувати пальцем по всій поверхні, а потім - на обмеженій поверхні. [13;c.118]

· Кляксографія

Аркуш паперу складається навпіл, прогладжується лінія згину. На лінію згину аркуша паперу довільної форми наноситься кілька «клякс» різного кольору. Аркуш складається, прогладжується рукою. Розгорнувши, одержуємо несподівані зображення - у них можна впізнати знайомий образ або домалювати необхідні деталі, щоб він став виразнішим. [4;c.107]

Отже, чим різноманітніше будуть умови, в яких протікає образотворча діяльність, зміст, форми, методи і прийоми роботи з дітьми, а також матеріали, з якими вони діють, тим інтенсивніше стануть розвиватися дитячі художні здібності.

1.3 Матеріали та обладнання

Заняття з образотворчої діяльності вимагають педагогічно продуманого матеріального оснащення: спеціального обладнання, інструментів і образотворчих матеріалів. До обладнання відносяться всі ті предмети, які створюють умови для проведення занять - дошки, мольберти, підставки тощо; інструменти: олівці, пензлики, квачики, палички та інші зображувальні матеріали для створення малюнка.

Для занять малюванням (предметним, сюжетним, декоративним, за задумом) необхідні дошки (настінна і підлогова); дошка з трьома рейками для демонстрування дитячих малюнків; підставка для натури; настільні дошки - складні мольберти (для старших груп) і т. д.

Підбираючи матеріали та обладнання, слід перш за все визначити, які з них більше сприяють виразному та повному вирішенню теми, запропонованої вихователем або задуманої дітьми.

Для малювання потрібний досить щільний, трохи шорсткий папір (краще напівватман). До кожного заняття продумується формат і колір паперу для малювання. Не годиться глянсовий папір, на поверхні якого олівець ковзає, майже не залишаючи сліду, і тонкий папір, який рветься від сильного натиску. У час роботи папір повинен лежати нерухомо і рівно. Виняток складає декоративне малювання, у процесі якого діти можуть змінювати положення аркушу. Більшу частину малюнків фарбами діти виконують на тонованому папері. Білий папір потребується для малювання олівцями, акварельними фарбами, іноді для малювання гуашевою фарбою, коли для зображення необхідний білий фон (наприклад, аркуш - білий сніг, а діти малюють дерева, тварин і т.п.). [4;c. 65]

Кольорові та графітні олівці. Для малювання дітям потрібен набір кольорових олівців: в молодших групах - з п'яти олівців (червоний, синій, зелений, жовтий і чорний); у середній - з шести олівців (червоний, синій, зелений, жовтий, чорний і коричневий); у старших групах, крім того, додаються помаранчевий, фіолетовий, темно-червоний, рожевий, блакитний, світло-зелений.

Пензлики. Для малювання фарбами потрібні круглі волосяні пензлики з м'яким і еластичним ворсом - колонкові, білячі, тхорові та ін. Пензлики розрізняються за номерами: № 1-8 - тонкі, № 8-16 - товсті. Після користування пензлями, їх необхідно ставити на підставку (можна зробити їх з цупкого картону або розрізаною вздовж на дві половинки котушки).

Фарби. Для малювання застосовують два види водяних фарб - гуаш та акварель. Для дітей дошкільного віку найзручніше фарби покривні, пастозні, непрозорі - гуаш. Фарбу потрібно розводити до густоти рідкої сметани, так щоб вона трималася на пензлику, не капала з неї. Найкраще фарбу наливати в прозорі баночки з низькими краями, щоб діти могли бачити колір.

Акварельні фарби рекомендуються для дітей старшої і підготовчої до школи груп. Відмінною особливістю акварельних фарб є її прозорість. В даний час акварель випускається різних видів: тверда - в плитках, напівм'яка - в порцелянових формочках і м'яка - в тюбиках. В умовах дитячого садка краще всього застосовувати акварель напівм'яку (у формочках).

Для занять та самостійної художньо-творчої діяльності дітей рекомендується пастель - товсті стержні різного кольору. Набори пастелі мають п'ять кольорів, по кілька тонів кожного, що становить вже готову панель для роботи. Пастель поділяється на тверду, середню і м'яку. Для дітей рекомендується м'яка пастель.

Кольорова воскова крейда продається у вигляді стрижнів набором від 12 до 36 кольорів. Нею малюють так само, як пастеллю. Перевага кольорової воскової крейди полягає в тому, що вона може дати лінію майже олівцевої товщини. Тому восковою крейдою малюнок виконується без застосування простого олівця. [15;c.37]

Отже, для малювання нестандартними техніками знадобиться не лише звичайні повсякденні матеріали, а й ті, якими б, здавалось, не можливо малювати. Для набивання чудово підійде жорсткий пензлик, квачик (робиться з поролону) або зім'ятий папір; для штампування - засушене листя, самостійно зроблені штампи або печатки з овочів, поролону, пінопласту, пробки, ластику та ін.; для кляксографії чи роздування використовується піпетка та коктейльна трубочка; нитки потрібні для ниткографії; для набризкування - зубна щітка чи щетинний пензлик; для продряпування - воскова свічка.

Матеріалом для малювання може бути будь-які побутові предмети: починаючи із сірникових коробок та ватних паличок і закінчуючи листям та гілочками. Межі його залежать від творчої уяви дітей і вихователя. [2;..]

1.4 Завдання навчання з малювання в старшій групі

Упродовж старшого дошкільного віку естетичне ставлення до навколишнього світу та самого себе стає свідомішим і активнішим. Дитина не лише сприймає красу, відгукується на неї, а й намагається певною мірою сама її створювати. Задуми стають стійкішими, урізноманітнюється добір матеріалів та можливості їх використання, зростає координація рухів.

Зростає самостійність, здатність до самоконтролю та саморегуляції діяльності, дають дошкільникові змогу виконувати завдання з образотворчої діяльності як індивідуально, так і групою (панно, декоративні і сюжетні роботи). Використовуючи властивості різних матеріалів (щільність гуаші, прозорість акварелі, ніжність пастелі), дитина здатна створювати художній образ, передавати своє ставлення до колориту, виражати кольором настрій, емоції; знаходити інші засоби виразності (лінію, пляму, форму). Завдяки цьому малюнок, будучи продуктом творчих зусиль, набуває оригінальності, неповторної індивідуальності. [7;c.82]

В програмі навчання і виховання дітей від двох до семи років «Дитина» стоять такі завдання:

· виховувати в дітей спостережливість, уміння помічати характерні естетичні ознаки навколишніх предметів і об'єктів, виділяти їх;

· розвивати відчуття кольору, ритму, естетичне сприймання та уяву, ініціативу, художньо-творчі здібності; виховувати самостійність, організованість, уміння доводити розпочату справу до кінця; підводити до розуміння, що якість зображення залежить від знання предмета;

· уточнювати уявлення дітей про форму предметів, їх схожість і відмінність, відхилення від основної форми, формувати просторові уявлення;

· розрізняти, називати та використовувати всі кольори спектра та складні відтінки (сіро-зелений, сіро-блакитний, червоно-коричневий і т.д.); на свій смак добирати теплі, холодні тони кольорів; добирати колір фарб відповідно до тла паперу;

· заохочувати дітей до самостійного пошуку прийомів зображення при інтеграції видів зображувальної діяльності;

· учити працювати колективно; прикрашати роботами інтер'єр дитячого садка, оздоблювати атрибути до ігор, вистав, свят, розваг;

· спонукати вихованців об'єктивно та обґрунтовано оцінювати свої роботи й роботи інших дітей; радіти успіхові товариша. [11;c.339]

В предметному малюванні потрібно навчити дітей передавати характерні ознаки предметів, їх загальну форму, відхилення від основної форми (видовжений, розширений, ввігнутий і т.д.), точніше зображати форму частин предметів, спираючись на знання геометричних фігур. Формувати вміння зображати предмети різними способами, статично малювати з натури, вдивлятися в натуру, помічати й передавати характерні особливості її, форму, колір. Учити користуватися акварельними фарбами; тримати пензель прямо та похило, малювати ним на всю ширину та кінцем ворсу; малювати свічкою, прошкрябувати покриту воском поверхню паличкою (гратаж).

В декоративному малюванні потрібно навчити симетрично розташовувати рослинні елементи візерунків на різних формах (смуга, квадрат, багатокутник, розет, круг), на плоских силуетах виробів декоративно-прикладного мистецтва (одяг, посуд, іграшки); розташовувати візерунки по краях форми, у кутах, середині, по всій площі, підкреслюючи форму паперу; добирати кольори, характерні для певного виду українського мистецтва, до тла паперу.

В сюжетному малюванні потрібно продовжувати розвивати у дітей вміння передавати в сюжетному малюнку враження від спостережень за природою в різні пори року, народних свят, розваг, ігор, обрядів; відтворювати характерні їх ознаки. Учити відображати в малюнках працю людей; передавати в ілюстративному малюванні нескладний зміст літературного твору: казки, вірша, оповідання, примовки, дитячої пісеньки, вистави; виділяти в сюжетному малюванні головне за розміром, кольором, формою, лінією; поєднувати гармонійно кольори, передавати в малюнку відносні розміри предметів. Спонукати вихованців малювати різними матеріалами: кольоровими олівцями, восковою крейдою, свічкою, вуглинкою, фарбами; штампувати долонею, будівельними деталями, рослинами. [7;c.85]

Отже, на кінець навчального року діти повинні вміти розрізняти види образотворчого мистецтва й художні засоби зображення; самостійно добирати способи зображення і матеріали в процесі створення задуманого образу; оволодіти технікою роботи олівцем, гуашшю, аквареллю, восковою крейдою, свічкою, пальцем, соскою, штампують різними матеріалами і створюють образи. Самостійно компонувати малюнок на аркуші, знати усі кольори спектра.

1.5 Методи і прийоми навчання дітей нестандартним технікам на заняттях з малювання

малювання нестандартний техніка діти

У старшій групі навчання вмінню аналізувати займає більше місце, ніж у середній. Однак характер аналізу змінюється: тепер значна увага приділяється деяким існуючим деталям, формі і будові, типовим для цих предметів.

Вихователь продумує, що будуть розглядати діти і що запам'ятовувати для подальшого зображення. Чим точніше визначені форма предмета, його будова, названі частини, тим легше передаються ці властивості в малюнку. Тих, хто першим знайшов спосіб зображення, педагог може викликати до мольберта для показу. Та якщо всі діти без особливих ускладнень знаходять ці способи, педагог надає можливість кожному діяти по-своєму, але правильно відображаючи властивості, властиві даному предмету.

Допущену помилку слід замінити і виправити в процесі заняття порадою, запитанням, прикладом інших дітей, викликом до мольберта, особистим показом, пояснення на зразку або іншому якомусь зображенні, доступному дитині. В кінці занять при аналізі нічого виправити дитина вже не зможе і тільки випробує неприємне відчуття від того, що помилився. [9;c.54]

У старшій групі вихователь частіше залучає дітей до спостереження предметів і явищ під час прогулянок, звертаючи увагу на ті предмети, які можна намалювати. При повторному малюванні вони доповнять свої малюнки новими деталями. Так натура допомагає краще бачити обриси форми, помічати загальне, з одного боку, і відмінності - з іншого.

Вихователь повинен знати: основне завдання наочного матеріалу - навчити дітей правильно користуватися ним, доповнюючи свої знання про предмети і способи їх зображення.

Навчаючи дітей складати візерунки, вихователь звертає їх увагу на освоєння способів розташування візерунка в квадраті, колі, розетки, на симетричне розміщення елементів у візерунку на силуетах, що зображують різні предмети побуту (посуд, одяг, речі). Коли дитина бачить перед собою силуети сукні, шапочки, рукавички, фартушка, вона не просто наносить візерунок, а замислюється над його розташуванням. Щоб сукня вийшла гарною, запропонуйте нанести візерунок на рукава і поділ (як іноді прикрашають її вишивкою) або розкидати квіти по всій сукні - теж вийде дуже ошатно. [7;c.122]

Вихователь вчить дітей помічати різне поєднання кольорів у візерунках, яскравих, контрастних, то ніжних, пастельних. Він пропонує дітям самостійно придумувати візерунки різних поєднань, щоб поступово вони навчилися передавати їх красу і своєрідність в малюнку. Розглядаючи прості композиції орнаменти, діти самі покажуть і пояснять розташування візерунка (по кутах, в середині, по сторонах і т.д.)

Передаючи події з життя або сюжету літературного твору, діти зазвичай зображують кілька предметів пов'язаних між собою однією дією. Прийомам зображення кожного з цих предметів окремо на заняттях не навчають - діти повинні знати їх. Для полегшення завдання виставляється наочний матеріал. У ході бесіди діти повинні уявити картину того, що передадуть у малюнку: основну увагу приділяють чинним особам, менше - обстановці, оточенню.

Зрозуміло, в процесі бесіди вихователь не нав'язує дітям свій задум, не домагається саме такої форми вираження. Навпаки, чим своєрідніше вони передадуть зміст, тим цінніша творчість. Педагог дуже уважно ставиться до задумів дітей, навіть якщо вони наївні, заохочує сміливий пошук засобів вираження дії. Зображення вільно розташовують на всьому аркуші паперу і часом без окреслення глибинного простору залежно від змісту (скажімо, весь малюнок являє собою землю, небо, воду). Вихователь вчить дітей розрізняти предмети, які знаходяться далеко один від одного - їх малюють на різних кінцях аркуша паперу.[6;c.43]

У старшій групі при навчанні малюванню вихователь все більше застосовує дослідницький та евристичний методи, тобто задає питання, які вимагають уяви, фантазії, знань раніше засвоєного матеріалу.

Як і в попередніх групах, у старшій групі іноді застосовують показ способу дії. При цьому вихователь пояснює, як він діє, звертає увагу на характер руху, а не просто називає його. Після показу діти відразу повторюють спосіб дії. [13;c.26]

В старшій групі діти вперше малюють аквареллю. На кожному столі - коробка фарб; ще краще, якщо вона передбачена на кожну дитину (вона і стежить за станом фарб і чистотою коробки). Акварельні плитки обов'язково обережно змочують перед роботою невеликою кількістю води. Фарбу з плитки знімають, злегка проводячи по ній пензлем або повертаючи ворс пензля у фарбі. Сильне тертя псує і фарбу, і кисть.

Починаючи зі старшої групи вихователь привчає дітей аналізувати свої роботи і роботи товаришів; вчить порівнювати власний малюнок з оригіналом, оцінювати виконану роботу. Діти поступово починають розуміти: малюнок оцінюється в залежності від поставленої мети. Педагог спочатку звертає увагу на позитивні сторони, вчить відзначати, що виконано добре (підібраний колір, передані форма, величина тощо), а потім вказує на помилки (квітка величиною з дерево та ін.). Важливо, щоб діти помічали виразні боку своїх малюнків, так і малюнків однолітків. [12;c.89]



Розділ ІІ. Експериментальне дослідження

2.1 Констатуючий етап. Виявлення рівня вмінь та навичок малювання нестандартними техніками малювання у дітей старшого дошкільного віку

З метою вивчення механізмів формування та розвитку дитячих здібностей дослідницька робота була проведена на базі Білгород-Дністровського НВК «ДНЗ-ЗОШ І ступеня» у старшій групі в період з кінця квітня по липень 2013 року.

За дітьми старшої групи було проведено спостереження на заняттях з розвитку мовлення, математики, фізичної культури, образотворчої та музичної діяльності, під час прогулянок, ігрової та трудової діяльності. Звернула увагу, як діти працюють в куточку самостійної художньої діяльності, яку тему найбільше обирають під час роботи, якими матеріалами користуються, самостійно працюють чи з товаришами. Спілкувалась з дітьми та вихователем, з метою з'ясування, які види образотворчої діяльності малюкам більше до вподоби, які техніки більше використовують, вивчала малюнки дітей.

Метою дослідницької роботи є виявлення і розвиток творчих здібностей у дітей старшої групи, шляхом проведення цікавих занять з малювання нестандартними техніками.

Завданнями експериментально-дослідницької роботи є:

· проведення дослідницької роботи з виявленням художніх здібностей дітей в старшому дошкільному віці;

· розробка шляхів, методів та прийомів роботи з розвитку творчих здібностей в області малювання різними матеріалами;

· апробація інноваційних технік в малюванні для розвитку художніх здібностей старшого дошкільного віку.

Для проведення дослідницької роботи був розроблений спеціальний цикл занять.

Констатуючий етап експерименту був проведений у вигляді заняття.

Додаток №1

Тема: «Вишневий сад»

Від 25.04.13

Мета: вчити передавати в малюнку знання про будову дерева (вишню), характерні особливості; закріпити вміння малювати плоди дерев вушними паличками. Розвивати композиційні навички, дрібну моторику рук. Виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.

Була проведена попередня робота по закріпленню знань про будову дерева та їх особливості.

На початку заняття зацікавила сюрпризним моментом. У ході заняття були використані наступні методи: бесіда, показ, пояснення, вказівки, нагадування, заохочення, аналіз. Також була використана наочність у вигляді ілюстрацій, на яких зображені дерева вишні.

Позитивним у занятті було те, що половина дітей впоралася з поставленою метою. Негативним стало недостатність розвитку художньо-творчих здібностей дітей.

Значна частина дітей не впоралася з роботою, незважаючи на викликаний інтерес і активність при виконанні завдання. У ході заняття діти прагнули створити художній образ на основі залучення накопиченого раніше сенсорного досвіду, але мета не була досягнута, у зв'язку з тим, що діти не вміють передавати задуманий художній образ за допомогою кольору та навичок малювання.

Провівши заняття на констатуючому етапі, отримали такі результати: високий рівень складає 20%, середній рівень - 55%, 25% - низький рівень вмінь та навичок.



2.2 Формуючий етап. Формування вмінь та навичок малювання нестандартними техніками у дітей старшого дошкільного віку

Формуючий етап проводився з дітьми, які на констатуючому етапі показали низький рівень навичок малювання.

Мета формуючого етапу: розвиток художньо-творчих здібностей у дітей 6-7 років за допомогою нетрадиційних технік малювання.

Завдання формуючого етапу:

1. Продовжувати формувати та закріплювати вміння створювати художній образ, використовуючи знайомі прийоми.

2. Вчити виконувати роботи нестандартними техніками малювання.

3. Закріпити навички правильного користування робочим приладдям.

4. Розвивати вміння підбирати кольорові гамми, як основні, так і додаткові.

При проведенні формуючого етапу були використані індивідуальні заняття, дидактичні ігри та вправи.

Заняття з малювання

Додаток №2

Тема: «Рибки в акваріумі»

Від 03.05.13

Мета: продовжувати вчити дітей зображувати рибок технікою штампування картоплею, їхні характерні особливості; розвивати творчість, уяву, мислення, дрібну моторику рук, пам'ять; виховувати любов до морських мешканців.

Діти з ваганням почали працювати, так як цей вид малювання був для них новинкою. Не одразу виходили гарні рибки, але з допомогою вказівок та підказок, вказівок роботи вийшли дуже гарними. Дітям хотілось якомога більше «помістити» рибок в акваріумі, різних за формою і кольором.

Дуже добре впоралася з завданням Наталя З.: на її малюнку і добре розташовані рибки, і є водорості та камінці. Софійка Б. наштампувала багато рибок у своєму акваріумі.

Загалом дітям дуже сподобалась техніка штампування картоплею, вони хотіли і ще декілька малюнків зробити.

Додаток №3

Тема: «Медуза»

Від 16.05.13

Мета: вчити дітей творчо зображувати медузу, а саме малювання долонькою, формувати навички охайного користування фарбами та пензлями; розвивати дрібну моторику рук, уяву, пам'ять; виховувати інтерес до творчості.

Діти одразу почали малювати, прислуховуючись до порад: самостійно намащували ручки фарбою, притискали до аркушу паперу, шли мити руки, а потім домальовували очі, ротик, водорості і камінці. Щоб налаштувати дошкільників на позитивний настрій та творчість включили музичний супровід.

Усі були зацікавлені та з великим задоволенням малювали. Діти отримали величезне задоволення від запропонованої техніки і добилися гарних результатів. Отже, 60% дітей впоралися із завданнями, кожен мав змогу проявити свою фантазію, роботи вийшли охайними. Після заняття зробили виставку дитячих робіт за темою: «Підводний світ акваріуму». А з дітьми, у яких роботи вийшли неохайними, провели в ІІ половину дня індивідуальну роботу.

Додаток № 4

Тема: «Квіти в полі»

Від 30.05.13

Мета: вдосконалювати вміння дітей зображувати квіти цікавою технікою малювання (штампування сірниковою коробочкою); розвивати уяву, окомір, почуття ритму, дрібну моторику рук; виховувати любов до природи.

На початку заняття дітям були прочитані вірші та надані ілюстрації із зображенням квітів. Дітей зацікавило нестандартне обладнання (сірникові коробки), яке було їм запропоновано і викликало великий інтерес. Виявляється, що з покидькового матеріалу можна виготовляти казкові квіти, а роботи - виконати набагато швидше, ніж простим пензликом.

Труднощі були в тому, що дітям важко ритмічно і однаково рухати по колу коробочкою. Роботи вийшли дуже яскравими, цікавими, гарними.

Але Артем Г. не зовсім зрозумів, як правильно виконувати завдання, і тому результат отримали досить оригінальний. А це свідчить про те, що він виражає свою думку, своє «Я» не лише словесно, а і в роботах.

Додаток №5

Тема: «Життя моєї вулиці»

Від 05.06.13

Мета: вчити в малюванні використовувати воскову свічку, передавати в малюнку життя рідної вулиці; розвивати пам'ять, мислення, увагу; виховувати почуття патріотизму.

Дітям було запропоновано описати вулиці, де вони живуть. Діти активно приступили до роботи, застосовуючи поєднання технік: нанесення ескізу простим олівцем, малювання восковою свічкою та аквареллю. Діти були дуже зацікавлені цією технікою, виконали завдання на хорошому рівні, проявивши здатність до кольорового сприйняття навколишнього світу.

В роботі бажано було б використовувати один колір, та дитячу фантазію не зупинити, тому ми можемо побачити різноколірні витвори мистецтва.

Додаток №6

Тема: «Ниточка малює»

Від 15.06.13

Мета: вчити дітей малювати ниткою, обережно поводячись з фарбами, вчити бачити незвичайне в звичайному; розвивати творчу уяву, мислення; виховувати уважність, охайність.

Складність цієї техніки - «неслухняна» нитка. Для того, щоб виконати роботу в техніці ниткографія, потрібна буде добре розвинена координація рухів. Для дітей це трохи важко. У ході малювання у дітей розвивалося вміння створювати художній образ за допомогою лише уяви. Використовувалися різні тони колірної гамми для отримання малюнків, що мають різний характер. Використовувався контроль, нагадування, пояснення, індивідуальний підхід.

Хоч всі діти чітко діяли вказівкам, малюнки вийшли несхожими один на одного, тому що неможливо передбачити як «ляже» нитка. Підбираючи колірну гаму, діти у своїх роботах домальовували різні предмети і явища, які вони бачили: метелика чи людину, вулицю чи ліс тощо.

Додаток №7

Тема: «Метелики»

Від 26.06.13

Мета: закріплювати знання дітей про будову метеликів, їх життя; продовжувати вчити користуватися технікою штампування листочками; розвивати мислення, пам'ять, дрібну моторику рук; виховувати охайність, любов до природи.

На протязі всього заняття діти дізналися про життя метеликів. Робота проходила швидко та цікаво. Ця техніка не нова, тому 90 % дітей дуже добре впоралися із поставленим завданням. Під час самостійної роботи малята допомагали один одному.

Для створення гарного настрою був використаний музичний супровід, а для актуалізації знань - художнє слово та пальчикова гімнастика у віршованій формі.

Додаток №8

Тема: «Кульбабки в траві»

Від 10.07.13

Мета: вчити малювати квіти та траву зубною щіткою, тримаючи її під нахилом, закріплювати знання про кульбабки; розвивати мислення, координацію рухів, композиційні навички; виховувати люблю до флори рідного краю.

На занятті був використаний повний показ із словесним поясненням. Діти діяли чітко за вказівками та порадами. Їх зацікавило нестандартне обладнання (зубні щітки), тому інтерес до малювання не покидав дітей на протязі всього заняття.

Деяким дітям було важко вправлятися зубною щіткою, тому що у них погано розвинена координація рухів та дрібна моторика рук.

Для уточнення і закріплення знань про кольори були використані дидактичні ігри.

Додаток №9

Гра «Добери до кольору предмет»

Мета: закріпити вміння дітей розрізняти кольори, називати їх, швидко знаходити потрібний предмет серед інших, розвивати увагу і пам'ять, виховувати взаємодопомогу.

Діти вдягали кольорові медальйони (обідки). Кожен називав "свій" колір і кольори медальйонів у інших гравців. Заздалегідь у різних місцях кімнати були розміщені іграшки різного кольору. За сигналом названі діти по черзі знаходили предмет зазначеного кольору, а інші перевіряли правильність їхнього вибору. Потім кожна дитина знаходила іграшку за кольором свого медальйона. Гра викликала радість та позитивний настій.

Додаток №10

Гра «Кольорові килимки»

Мета: навчити дітей гарно поєднувати кольори, розвивати творчу уяву, мислення, виховувати товариськість.

Показуючи, як ляльки користуються килимками, діти уважно розглядали їх, милувалися гарним поєднанням барв. Інші іграшкові персонажі гралися яскравими китичками. На слова: "Килимків та китичок мало, а всі ляльки хочуть гратися", діти допомагали їм, не забуваючи про те, щоб гарно поєднувалися їхні кольори. Смужки наклеювали на аркуш-основу. З готових килимків діти складали більший килим.

Додаток №11

Гра «Збери букет»

Мета: вдосконалювати вміння дітей поєднувати різні кольори, учити допомагати одне одному, розвивати увагу та уяву, виховувати дружелюбність.

Діти добирали пелюстки одного кольору, об'єднувалися в групки за кольором своїх пелюсток і викладали на столі квітку. Коли завдання було виконане, діти уважно розглядали квіти -- правильно складена квітка вважалася розквітлою. Той, хто впорався з цим завданням, складав букет. У неправильно складеній квітці діти змінювали пелюстки й лише потім вкладали її в букет.

2.3. Контрольний етап. Виявлення динаміки показників вмінь та навичок з малювання нестандартними техніками дітей старшого дошкільного віку

Мета: виявити рівень художньо-творчих здібностей малювання нестандартними техніками, вироблених в ході формуючого етапу.

Завдання:

1. В процесі групового заняття закріпити навички малювання нестандартними техніками, їх використання у подальшій роботі.

2. Зробити кількісний та якісний аналіз дитячих контрольного етапу.

3. Порівняти отримані результати з даними констатуючого етапу.

4. Зробити висновки про досягнення, які отримали в ході всього дослідження.

Контрольний етап був проведений у вигляді групової роботи з усіма дітьми.

Додаток №12

Тема: «Букет польових квітів»

Від 24.07.13

Мета: вчити дітей представляти образ квітів у відповідності з його описом у віршах поетів; закріплювати вміння самостійно підбирати колірний образ для створення групової роботи; закріплювати навички роботи нетрадиційними матеріалами та техніками (малювання сірниковою коробочкою, ручками та штампування листочками). Вчити самостійно розподіляти завдання між собою. Розвивати почуття ритму, творчу уяву, пам'ять, самостійність. Виховувати любов до природи, інтерес до нетрадиційного малювання.

У ході заняття були використані такі методи і прийоми як: розповідь, питання, показ, пояснення, вказівка, нагадування, аналіз. Дітям було запропоновано нетрадиційне обладнання та ілюстративний матеріал. Також використовувалася музика для кращого емоційного настрою.

Помітні значні зміни в малюванні . Ті діти, які добре володіють навичками малювання, допомагали іншим, у яких менш вдало розвинені композиційні навички, підбирають колірну гамму, користуються нестандартним приладдям.

Діти активно і старанно виконували роботу. Групова робота вийшла дуже цікавою за змістом.

Проведене заняття на контрольному етапі, показує нові результати: високий рівень складає 35%, середній рівень складає 50%, 15% складає низький рівень вмінь та навичок.

Порівнявши результати констатуючого та контрольного етапів, можна зробити підсумок, що високий рівень розвитку вмінь та навичок малювання збільшився на 15%, середній рівень зменшився на 5%, а низький - на 10%.



Висновки

Творчість - важлива складова системи виховання, в ній узагальнено весь життєвий досвід дитини - чуттєвий, ціннісний, моральний, естетичний, пізнавальний, трудовий. Вона лежить в основі успішного засвоєння нових знань, умінь та навичок, саме тому так важливо сформувати у дітей основи творчості.

Розвиток здібності до зображення передусім залежить від виховання спостережливості, вміння бачити особливості навколишніх предметів і явищ, порівнювати їх, виділяти характерне. При цьому обов'язково необхідно враховувати вік дитини. Вітчизняна педагогіка розглядає розвиток дитини не як простий кількісний процес зростання, а як якісні зміни її фізичних і психічних особливостей під впливом навколишньої дійсності, і насамперед - виховання та навчання.

Нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно - позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна, неповторна.

Діти малюють не лише пензлями, олівцями, а також пальчиками, долоньками, кулачками, губкою, зубною щіточкою, пір'ям. А крім того й штампують - тичком, зібганим папером, листям дерев, губкою. Це допомагає розширити образотворчі можливості дітей, сприяє подоланню невпевненості при виконанні роботи, надає оригінальності малюнкам вихованців. Діти охоче створюють різні цікаві роботи.

При проведенні дослідницької роботи, були розроблені шляхи розвитку творчих здібностей в області малювання різними матеріалами. Апробовані інноваційні техніки, використані інформаційно-рецептивний, репродуктивний, евристичний методи в малюванні для розвитку художніх здібностей дітей старшого дошкільного віку. Усі завдання, які були поставлені на початку дослідницької роботи, були виконані.

Провівши цикл занять, ігор та вправ з використанням різноманітних нетрадиційних технік, видно, що у дітей за період проведення експериментального дослідження значно збільшився рівень вмінь та навичок малювання: покращилося сприймання кольору, малюки навчилися створювати художній образ, використовуючи знайомі прийоми, стали більше допомагати один одному.

Порівнявши результати продуктів діяльності констатуючого та контрольного етапів, можна зробити підсумок, що високий рівень розвитку вмінь та навичок малювання збільшився на 15%, середній рівень зменшився на 5%, а низький - на 10%.

Василь Олександрович Сухомлинський казав: «Без творчості неможливе пізнання людиною своїх сил, здібностей, нахилів; неможливо твердження самоповаги, чуйного ставлення особистості до морального впливу колективу». Тож треба розвивати дитячу творчість, щоб малюки пізнавали себе, розвивали свої сили, вміння і здібності і самостверджувалися у суспільстві.



Список використаних джерел

1. Типи, жанри і структура уроків// Машан Л. М. Методика навчання мистецтва в початковій школі. - К. Ранок,2006. - с. 58 - 60.

2. Курінша В. І. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва//Початкове навчання і виховання - 2010. - №19-21. - с. 53-55

3. Юшкіна О. Ігри та вправи до уроків образотворчого мистецтва//Початкова школа. - 2007. - №11. - с. 39-40

4. Дидактичні ігри на уроках образотворчого мистецтва - БВПШ - 2009. -№21-22. - с. 44-46

5. Декоративно ужиткове мистецтво України. Урок-подорож//БВПШ - 2011. - №9 - с. 45-47

6. Конструювання української дитячої іграшки. Урок-змагання//БВПШ - 2009. - №9. - с. 47-48

7. Шкарєбіна Г. Чарівні фарби. Урок-конкурс//Шкільний світ. - 2007. - №40. - Вкладка - с.9-12

Размещено на Allbest.ru