Реалізація принципу наступності у процесі опанування учнями основ образотворчої грамоти

На рівні емпіричного узагальнення першокласником в художній діяльності засвоюються такі поняття : горизонт , пряма лінія , куля , кут.

А їх визначення вивчається в наступних класах. Понятійне узагальнення - прямокутник , квадрат , колір спектру , правила змішування різних кольорів , поняття про теплі і холодні тони і т. д.

Знання бувають повні і неповні. Під повним розуміємо такі, що ясно просліджуються в малюнку , виконані всі завдання і дитина розуміє , чому вона так виконала . Неповні від повних відрізняються тим , що дитина не розуміє , чому вона виконала малюнок саме так , а не по-іншому. На основі знань виникають вміння.

На першому дослідному уроці учні виконували малюнок на вільну тему. Результати показали, що більшість учнів цікавиться тематичним малюванням, малюнки виконані в різноманітній техніці. Результати див. у таблиці №

Другим завданням був малюнок гілки верби. Це завдання виконувалось як в дитсадку так і в школі. Робота проводилась без керівництва вчителя. Для оцінювання роботи дітей були висунуті такі критерії.

1) Незначні порушення пропорцій - в малюнку є елементарна схожість з натурою, але пропорції окремих частин і відношення цілого до частин порушені .

2) Значні порушення пропорцій - в малюнку немає елементарної подібності з натурою , пропорційність окремих частин і цілого до частин порушена.

3) Правильна форма - є елементарна подібність з формою натури .

4) Незначне порушення форми - в малюнку відсутній один із компонентів або немає елементарної подібності з натурою .

5) 3начне порушення форми - в малюнку відсутні всі компоненти, нема елементарної подібності з натурою.

6) Правильні кольорові відношення - уміння розрізняти і передавати у малюнку основні і похідні кольори ; близькі між собою кольори по світлості, відповідність зображеного кольору з натурою .

7) Відносно правильне кольорове відношення-порушення одного із компонентів .

8) Відсутність технічних погрішностей - учень з умінням натискає на олівець, рівно замальовує ,відчувається легкість акварелі

9) Незначні погрішності - відсутності одного із компонентів.

10) 3начні технічні погрішності - відсутність більшості компонентів.

Аналізуючи роботу дітей можна зробити такі висновки:

"Гілка верби":

- % допускає грубі порушення пропорційності ,

- %- форма значно порушена;

- % - колір не відповідає натурі.

Близькі між собою кольори по світлості не розрізнялись;

- % - значні технічні погрішності.

Лише % правильно зобразили пропорції; реформу;

- % - колір;

- % - технічні погрішності.

На наступному занятті з декоративного малювання дітям пропонувалось придумати і намалювати візерунок стрічки . Основна увага приділялась дослідженню знань, вмінь учнів з композиції ,технічних вмінь ,підбору відповідного кольору, рівню фантазії. В дослідженні цих завдань ми користувались такими поняттями:

- правильні композиційні прийоми - вміння виділяти головне у малюнку і кольорі;

- змістовний зв'язок зображених об'єктів, вміння розміщувати на папері зображення, наявність ритму.

- деякі порушення композиційних прийомів - порушення 1-2 із 4 компонентів.

- значні порушення композиції - порушення 3-4 компонентів .

- багата фантазія - своєрідне вирішення тематичної чи декоративної композиції в малюнку і кольорі; яскраве відображення своїх уявлень, отриманих в процесі спостережень об'єктів і явищ навколишнього життя, прочитаних книг, розглянутих ілюстрацій .

- слабка фантазія - відсутність одного із компонентів.

- відсутність фантазії - відсутність всіх компонентів.

Результати даного дослідження зведені в таблицю №

При виконані учнями робіт з малювання також приділялась увага вмінню роботи олівцем і пензликом.

При дослідженнях вміння роботи олівцем основна увага приділялась тому, чи вміють діти правильно тримати олівець проводити лінії. При дослідженнях роботи учнів з пензликом, кількість піддослідних компонентів зросла, а саме досліджували сила натиску, темп, вміння тримати пензлик, проводити лінії, а також рівно замальовувати.

Дані цих досліджень зведені у таблицю №

Аналізуючи дані досліджень можна встановити три основні рівні підготовки дітей :

1-й - Низький. Учень володіє неповними знаннями на рівні емпіричних узагальнень , виконує поставлені завдання , але не розуміє чому він так їх виконує. В малюнку допускає значні погрішності.

2-й - Середній. Учень володіє повними знаннями на рівні емпіричних узагальнень, виконує всі поставлені завдання і усвідомлює чому він так їх виконав. Але пояснюючи виконання операцій в малюнках, він не користується визначеннями понять або ж узагальненим формулюванням якостей . В малюнках допускаються незначні порушення.

3-й - Високий. Учень володіє знаннями на рівні понятійного узагальнення , яке може бути повним і неповним , виконує всі поставлені завдання і усвідомлює, чому він їх так виконав, пояснюючи виконані операції, користується певними поняттями чи узагальненим формулюванням властивостей . В малюнках нема помилок або ж вони незначні.

Порівняльний аналіз малюнків дошкільників і першокласників .

Види робіт	Рівні підготовки. Місце виконання	1	2	3	Зниження у %
Малювання з натури	Дитячий Школа.
Тематичне малювання	Дитячий садок. Школа.
Декоративне малювання	Дитячий садок. Школа.

Всього:

Як бачимо просліджується тенденція до зниження якості художньої діяльності учнів в період переходу від дитячого садка до школи.

Головні причини зниження якостей:

1.Зміни умов навчання, ламання старого стереотипу і вироблення нового.

2.Недостатня підготовка дошкільнят до вимог школи.

3.Діти не малюють в літній період.

Падіння інтересу до занять у школі пояснюється: «Гострою кульмінацією протиріччя між новими вимогами і обмеженістю способів їх виконання, набутих на минулих етапах навчання» (Г.І. Щукіна).

Після перших занять в експериментальному класі визначено три рівні інтересу дітей до художньої діяльності:

1 - високий - діти із задоволенням виконують роботу з натури, прагнуть самостійно розібратись в важких завданнях , активно відповідають на поставлені питання, уважно розглядають натуру і стараються зобразити те, що бачать і почувають, малюють багато і з великим бажанням в класі і вдома;

2 - середній - малюють з задоволенням тільки з натури чи декоративного малюнку. В важких завданнях не завжди розбираються самостійно, часто звертаються за допомогою. На поставлені питання відповідають охоче, натуру розглядають уважно, але малюють не дивлячись на неї, по пам'яті .Інколи малюють вдома, але вимагають збудника.

3 - низький - мають інтерес тільки до окремих, захоплюючих занять. Завдання виконують пасивно, без бажання і тільки на вимогу вчителя. Натуру розглядають неуважно і малюють не дивлячись на неї, змальовують з поганих зразків чи робіт товаришів, не мають нахилів до художньої діяльності.

Характери художніх інтересів.

Різносторонній характер художніх інтересів - проявляється до всіх видів малювання;діти відзначаються творчим сприйманням естетичних об'єктів, підвищеною емоційною чутливістю, творчою діяльністю.

Обмежений характер художніх інтересів - проявляється інтерес до 1-2 видів малювання. Ці діти відрізняються творчим сприйманням тільки деяких естетичних об'єктів і їх зображення, зберігають емоційну чутливість.

Пасивний характер художніх інтересів - відтворююча діяльність, пасивне сприймання дійсності, естетична сліпота.

Констатуючий експеримент показав:

1)На початку навчання в більшості випадків, в міру психологічних особливостей, діти надавали перевагу малюванню по пам'яті і за уявою.

2)На початку навчального року учні 1 класу знаходились на 2 рівні підготовки ; мали середній рівень інтересу до художньої діяльності ; мали обмежені характери художнього інтересу.

Розділ ІІІ. Реалізація принципу наступності в художній діяльності і формування художніх інтересів першокласників

ІІІ.1 Деякі проблеми активізації художньої діяльності в дитячому садку

Підготовленість дитини до школи - складний комплекс. Психологи відзначають два аспекти підготовки до школи дітей дошкільного віку :

1.Організація всієї виховної роботи, направленої на формування загальної психологічної готовності дитини до навчання.

2.Спеціальна підготовка дітей до засвоєння тих предметів , які вони будуть вивчати в школі.

Підготовка дітей тісно пов'язана з формуванням в них фізичних, розумових, морально-вольових якостей , комплексу психічних механізмів , які забезпечували б успішне навчання не тільки в першому класі , але і на наступних ступенях навчання.

Художня діяльність в дитячому садку - 2 години на тиждень, займає належне місце нарівні з другими предметами.

При проведенні занять в дитячому садку велике значення має обладнання занять наочними посібниками, екскурсії, розгляд картин, читання творів.

Дітей вчать правильно проводити лінії (знизу-вверх, зліва-направо).

Більшість дітей відразу повторює рухи вихователя , деяким потрібний повторний показ рухів.

В дитячому садку і в школі розв'язуються три основні завдання:

1. Художнє завдання-формувати інтерес і уміння вчитись малювати, розвивати творчі здібності, мислення, вчити дітей бачити і відтворювати натуру, передаючи форму, будову, величину і пропорційність відношень окремих частин, колір і відтінки, характерні деталі. В 1 класі проходять деякі зниження якості малюнків .В перші тижні навчального року в порівнянні з малюнками цих же дітей в дитячому садку.

2. Технічне завдання - малювати акуратно, вміти змішувати фарби для отримання окремих кольорів та відтінків .

3. Виховне завдання - прививати любов до природи, формувати і виховувати естетичний смак.

При вирішенні цих завдань враховується: що діти повинні засвоїти при зображенні тої чи іншої теми? Як дитина повинна виконати роботу? Які їй потрібні навики та вміння?

У підготовчих групах дитячого садка діти знайомились з назвами рослин, тварин, птахів, їх кольорами та характерними рисами. Спостерігаючи навколишнє життя і природу , дошкільнята отримували початкову орієнтацію про величину, про просторове розміщення предметів.

У підготовчій групі дитячого садка формування художніх інтересів було можливим при оволодінні дітьми формоутворюючих рухів, коли дитина, оволодіваючи способом зображення одного предмета, одночасно засвоює спосіб зображення любого іншого.

Формування художніх інтересів дітей на основі наступності проводять і в літній період.

Творчо перероблений посібник «Дитячий садок влітку» склав примірний план по художній діяльності в літній період для підготовки групи.

Робота в дитячому садку переконує, що підготовку дітей до школи потрібно здійснювати і в літній період. Експерименти в дитячому садку показують, що така образотворчо-виховна робота забезпечує формування художніх інтересів, пізнавально-розумових і творчих здібностей, естетичних почуттів дитини. Процес виховання і навчання був направлений на підготовку дитини до поступлення в школу і виховання на основі принципів наступності.

ІІІ.2 Шляхи формування художніх інтересів першокласників на основі наступності

У 1-му класі продовжується робота, яка була почата в дитячому садку. Поява інтересу-не результату лиш стадія художнього виховання дітей, але дуже важлива для подальшого розвитку.

Намічені шляхи наступності, які сприяють формуванню художніх інтересів дітей.

Обов'язковою умовою наступності в художній діяльності дошкільнят і молодших школярів, яка б допомагала формуванню художніх інтересів, є спільність розуміння вчителями початкових класів і вихователів дитячих садків теорії і практики художньої діяльності/її основні поняття, системи, організаційні форми. Це є перша лінія.

Вирішення цієї лінії наступності пов'язане з необхідністю підвищення кваліфікації вихователів та вчителів. Нами була розроблена примірка тематика ,яка пропонує поради з питань наступності в художній діяльності.

Рекомендовано такі наступні питання:

1. Наступність в художній діяльності дітей підготовчої групи дитячого садка та 1-го класу школи як фактор формування знань та художніх інтересів дітей(лекція).

2. Про взаємне відвідування занять по художній діяльності .

3. Обговорення характеристик на дітей підготовчих груп та аналіз роботи учнів початкової школи і дитячого садка.

4. Про індивідуальний підхід на заняттях, знайомство з вправами, картинами-завданнями і контрольними роботами в 1-му класі.

5. Про успішність 1-го класу за 1-ше півріччя по художній діяльності і завдання на наступне півріччя.

Для роботи з учнями початкової школи розроблено план лекцій та семінарів:

1. Знайомство з програмою підготовчої групи дитячого садка до школи із художньої діяльності.

2. Підготовка та проведення 1 уроку з художньої діяльності (малювання за уявою дітей чи аналіз малюнків дітей).

З вихователями дитячих садків працювали за планом:

1. Знайомство з програмою та художньою діяльністю початкової школи.

2. Малювання з натури квітів та листків.

3. Виготовлення наочних посібників для малювання у дитячих садках.

4. Вправи кольоровими крейдами, кольоровими олівцями.

5. Складання характеристик на дітей підготовчих груп.

Мета такої програми - внести корективи, приблизитись до дитячого садка, що сприяє більш успішному вирішенню питань наступності як фактору формування художніх інтересів.

Друга лінія наступності-єдність мети і завдань навчально-виховної роботи, які визначають зміст та методи діяльності вчителів і вихователів з дітьми підготовчої групи і 1-го класу школи, а також 1 і 2, 2 і 3, в художній діяльності.

Навчально-виховні завдання додаткової програми:

- Схвалювати бажання дітей малювати і виражати в малюнку емоційне відношення до художньої діяльності.

- Підкреслювати інтереси в сюжеті, постійно розвиваючи навики в худ. діяльності.

- Вчити дітей бачити красу природи в різні пори року.

- Розвивати творчі здібності , смаки, уяву, практичні навички.

- Звертати увагу дітей на організацію свого робочого місця.

- Закріплювати правильні навики роботи з олівцем і гуашшю.

- Звертати увагу на проведення ліній в різних напрямках.

- Навчити правильним прийомам роботи з аквареллю, тушшю, кольоровими крейдами.

- Знайомити з творами народного мистецтва, звертати увагу на ритм в орнаментах.

- Розвивати вміння розрізняти кольори.

- Розвивати навики малювання з натури і за пам'яттю.

- Звертати увагу на правильне визначення величин зображення в залежності від величини листа паперу;вчити спостерігати форму та пропорції.

- Розвивати загальні поняття про будову фігури людини, тварин та птахів.

У підготовчих групах дитячих садків і в 1 класі початкової школи діти вчаться розглядати модель, стараючись добиватись елементів подібності зображення з моделлю, але багато дітей в дитячому садку та школі під час малювання не дивляться на натуру, зображуючи не конкретний предмет, а предмет взагалі, допускаючи великі погрішності.

В експериментальному класі завдання ускладнили: вчили уважно розглянути натуру, детально вивчити форму і колір одночасно двох предметів. Вчили будувати малюнок, починаючи з окремих характерних рис.

Враховуючи дослідження психологів та художників (М.В. Ігнатієва, В.С. Кузіна) про те, що першокласники не можуть напружено малювати з натури цілий урок, доцільно переключати їхню увагу на показ творів художників-анімалістів.

Предметна наочність поєднувалась з художньою. Відмінності демонстраційних предметів і їх зображення:

1.Предмет дає можливість безпосереднього об'ємного сприймання, а зображення - ілюзію об'єму.

2.Предмет можна рухати, повертати, розглядати з різних сторін та в різних відношеннях з другими предметами , а зображення є нерухомим.

Тема : «Малювання сніжинки».

Мета: навчити проводити вертикальні та горизонтальні лінії, ділити коло на 6 частин, ознайомити з технікою продряпування.

Учні закріплюють роботу гуашшю на темному фоні, але завдання поглиблюється шляхом вивчення нової графічної техніки «продряпування», що сприяє формуванню художніх інтересів.

Тема : «Малювання з натури прапору Української держави»

Мета: виховати дітей в дусі патріотизму, закріпити поняття про прямокутник, навчити проводити паралельні лінії як горизонтальні, так і вертикальні, ділити відрізок на 2 частини, навчити правильно компонувати малюнок на папері, працювати з аквареллю, порівнювати.

Розвиток відчуття кольору учнів 1-го класу не слід відкладати на «потім».

Дітей потрібно навчати, помагати їм бачити ,щоб вони не розчаровувались в малюванні фарбами.

Вивчення одночасно 2-х предметів є посильним і цікавим , сприяє активізації мислення.

Опираючись на дослідження вітчизняних вчених, ми пересвідчились ,що навчати дітей малюнку з натури треба і необхідно з першого класу, що навіть діти дошкільного віку здатні засвоїти основи програми. У дошкільній групі ще не встановлено взаємодії між спостереженнями та зображеннями.

Лінія наступності, яка формує художні інтереси дітей, єдність мети і завдань навчально-виховної роботи, що визначають зміст і методи діяльності вчителів школи та вихователів дитячого садка розкриваються і в тематичному малюванні.

Найбільш характерними завданням є тема «Осінь». Контрольний клас - завдання виконується після екскурсії на білому папері кольоровими олівцями чи фарбами. Діти згадують, які дерева бачили , різницю між ними. На дошці таблиця з зображенням дерев, репродукції картини Левітана «Золота осінь», малюнки учнів. Це все залишено на цілий урок.

Експериментальний клас - мета - використовуючи досвід дитячого садка, узагальнити знання дітей про дерева, формувати уявлення про зображення дерев.

Згадуючи бачене, вчитель малює на дошці. Після пояснення малюнок з дошки знімають. Малювання на кольоровому папері. Після виконання малюнку крони дерева, показ ілюстрацій. Використати відеошукач (10 х 15 см). Гра в фотографування.

Експериментальна робота показала:

1. Доцільно показати репродукції з картин учням 1- о класу не тільки на початку уроку а й в середині чи в кінці уроку, тоді, коли основна творча думка вже виражена в малюнку. Тоді показ малюнку не знижує творче мислення учнів, не відволікає дітей від побаченого на екскурсії , а допомагає побачити свої помилки і виправити себе.

2. Малювання гуашшю і аквареллю на кольоровому папері цікавіше. На кольоровому папері, малюючи фарбами, учні краще сприймають цілісність малюнку, вчаться бачити головне , розвивається чуття кольору та тону.

На заняттях з декоративного малювання найбільше формується інтерес до образотворчої діяльності. Художні зразки , створені народними майстрами близькі і зрозумілі дітям. Вони правдиво і просто відображають навколишній світ. В цих узорах дитина впізнає силуети ягід, листків, квітів та птахів. Декоративна трактовка образу близька віковим можливостям дитини в малюванні.

З перших занять необхідно щоб діти засвоїли ритмічні рухи руки , які б допомагали в побудові ритмічних одиниць узору. З цією метою дітей навчають прийомам вільного пензлевого розпису. Такі вправи тісно пов'язані з технікою народного візерунку.

Поступове ускладнення техніки виконання декоративних елементів приводить до ускладнення змісту розпису узору.

По можливості слідує пов'язати орнаментальний розпис з мовою: замкнуті композиції узору дані для оформлення поверхні коробочки тарілки, підноса, дитячих меблів. Знайомлячись із творами народної творчості, вихованці дитячого садка отримують багатий матеріал для художнього сприймання. Вони гостріше сприймають предмети навколишньої дійсності, які втілені в художні образи.

Зміст декоративної діяльності в початкових класах значно ускладнюється. Під час планування навчального матеріалу вчителю необхідно враховувати наступне:

1-знати і враховувати в навчально-виховній роботі об'єм зображувальних вмінь і навиків, отриманих дітьми в дитячому садку.

2-процес декоративного узагальнення(стилізацію) будувати так, щоб активізувати розумову та творчу діяльність учнів.

В змісті завдань органічно вписується група методичних прийомів, які використовуються з дітьми в дитячому садку та школі:

1. Ознайомлення дітей з творами народного художнього мистецтва;

2. Бесіда з класом;

3. Усне малювання, відтворююче сюжет, який треба буде вирішити декоративними засобами;

4. Оволодіння прийомами пензлевого розпису;

5. Використання аплікації як елементу, організуючого декоративну композицію, як засіб пізнання форм дійсності в процесі стилізації.

Тема: «Поєднання орнаменту в стрічці і колі для прикрашення вікна казкової хатки».

На першому уроці виконуються вправи в прикладанні пензля. Спочатку малюють лінії, а потім квіти.

Тема: «Придумування візерунку в смузі для вази з осінньою гілкою».

1. Бесіда: «Мистецтво кераміки» /М. Аронець, «Магічна глина»/.

2. Збирання осіннього опалого листя.

3. Замальовки листя та гілочок з натури.

4. Аплікація з кольорового паперу силуету вази і листя.

5. Вправа «Малювання пензлем без контуру».

6. Зображення орнаменту у смузі.

Таким чином, у процесі занять першокласників декоративним малюванням, вчитель повинен брати до уваги сенсорний досвід, набутий дітьми в дошкільному віці, поступово орієнтуватись на спільність навчально-виховних завдань по всіх навчальних предметах. На основі цього виникає активне застосування на уроках декоративного малювання природнього матеріалу, розширення досвіду першокласників по спостереженню над різноманітними об'єктами рослинності та тваринного світу.

Ліплення в художній діяльності дошкільнят та школярів також сприяє розвитку інтересів. Цей вид діяльності розвиває дітей розумово і естетично , допомагає орієнтуватись в навколишньому світі. Під час роботи з глиною дитина отримує естетичну насолоду від її об'ємності та еластичності.

Основні завдання перед вихователями дитячого садка:

1. Озброєння дітей художньо-технічними вміннями.

2. Розвиток інтересу до даного виду мистецтва.

Ліплення за пам'яттю, загострює зорову пам'ять, вчить швидко сприймати і аналізувати предмет, розвиває спостережливість.

В 4-5 років - ліплять конструктивним способом (по частинах ).

В 6-7 років - з цілого шматка глини (пластиліну).

Важливо навчити дітей вести роботу від загального до деталей, використовуючи прийоми роботи пальцями і стеком.

З метою формування художнього інтересу у першокласників доцільно звертати увагу на ряд методичних принципів навчання, які необхідні в роботі з дошкільниками та першокласниками.

Методичні прийоми навчання техніці малювання дітей.

1 сторона художньої діяльності - пізнавальна, 2-виконавча.

1 сторона - дитина бачить і оцінює те, що у неї вийшло в результаті дії руки з олівцем чи пензлем, співвідносить це з тим образом, який склався в її уяві, коректує зображення у відповідності із зразком.

Педагог активно включає дітей у процес дослідження предмета, пропонуючи кожному обвести його рукою, а потім показати його в русі у повітрі, як би обмальовуючи предмет.

Важливим прийомом в навчанні дітей техніки малювання є показ педагогом прийомів роботи. Вихователь повинен вміти показати прийоми зображення, декоративного виконання чи декоративного малюнка так, щоб показ був добре сприйнятий дітьми.

Показуючи біля дошки слід на такому ж форматі листка паперу, на якому будуть малювати діти і таким же матеріалом і інструментом. Малюнок не повинен бути малим. Деколи слід за показом, прийому зображення викликати дітей до дошки і пропонувати їм повторити тільки що показаними прийом. Велике значення має слово вчителя.

Деякі вправи для розвитку техніки малювання в художній діяльності дітей.

Вправи поділяють на дві великі групи. Одна з них спрямована на розвиток пізнавальних процесів - зорових, рухових, сприймання пропорцій і форми, образної пам'яті, мислення, уяви і спостережливості, а друга - на розвиток виконавчої сторони діяльності, практичних навичок зображальної роботи.

У молодших школярів виконавча сторона малювання відстає в своєму розвитку від пізнавальної. Основними складовими частинами компонентами малювальної дії необхідно рахувати рухові якості руки. У вправах слід звернути увагу на: ритмічний темп рухів, різну силу натиску, різні напрями руки, точність, плавність.

При засвоєнні лінії дошкільнятами має місце образне сприймання.

При навчанні школярів робиться натиск на свідоме, ціле направлене вивчення лінії, її напряму товщини, характеру.

У 1 класі школи завдання технічних вправ з малювання такі: більш інтенсивне формування навиків малювання з метою помітного розвитку художньої діяльності і разом з тим встановити певну єдність у напрацюванні навиків письма та навиків малювання. Тому вправи в 1 класі повинні проводитись значно частіше, ніж в наступних класах. При тому необхідно використовувати різні матеріали та інструменти. Вправи для учнів у 1 класі рекомендується виконувати одним кольором із ритмічним повторенням паралельних, прямих, скісних ліній.

В 2 класі вправи проводяться при знайомстві з новими матеріалами, інструментами і при освоєнні нових зображувальних прийомів.

Розвиток в дітей зорового сприймання і правильної передачі ними предметів є важливими завданнями в процесі художньої діяльності дошкільнят і молодших школярів.

Разом з тим проблема передачі дітьми простору в малюнках з урахуванням наступності в передачі просторових об'єктів, положень зображуваних предметів в процесі малювання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Особливе значення приділяється конкретизації навчально-методичних завдань і навчально-виховних прийомів, які забезпечують успіх наступності в передачі дітьми простору.

Передача в малюнках просторових відношень об'єктів означає правильне зображення форми, будови, пропорцій, величини, напряму, перспективного скорочення об'єктів.

Програма з художньої діяльності для початкових класів передбачає дальше збагачення і закріплення знань і вмінь в передачі просторових властивостей зображуваних предметів:

Правильно розташовувати лист паперу в залежності від характеру і просторового розташування зображуваного;

Правильно передавати в малюнку форму і пропорції, будову, просторове положення, колір предметів;

Правильно визначати величину зображення в залежності від розмірів листа паперу;

Передавати в малюнках простір - зображувати основу біля близько розташованих предметів на аркуші паперу, дальших - вище, зображувати передні предмети більшими ніж віддалені.

Старші дошкільнята та молодші школярі повинні знати загальні правили про будову зображуваних предметів.

Кожний із оточуючих нас предметів має в своїй основі те чи інше геометричне тіло. Звідси слідує, що діти повинні знати характерні ознаки геометричних тіл. Особливу увагу слід приділяти контуру предмета. Діти повинні попередньо проаналізувати загальні обриси зображуваного об'єкта.

Через колір діти виражають своє відношення, свої почуття до предметів і явищ дійсності. Приділяється велике значення завданню розвитку в дітей зорового сприймання кольору і правильної передачі його у малюнках.

Вимоги у програмах дитячих садків і школи.

Велике значення має попередній аналіз кольорової гамми предмета при малюванні його з натури.

Спеціальні вправи по кольору:

1.Покрити фарбою прямокутник, не виходячи за його контур.

2.Намалювати три прямокутника: 1 - червоний, 2 - жовтий, 3 - за власним бажанням.

3.Показати картину кольорову і задати питання «Чи в природі зустрічається такий колір»

ІІІ.3 Індивідуальний підхід до учнів як засіб формування інтересу в образотворчій діяльності

Дослідження проведені в експериментальному класі показали, що молодші школярі мають в основному середній рівень інтересу до художньої діяльності. Вони малюють з задоволенням тільки з натури чи декоративного малюнку, в важких завданнях не завжди розбирають самостійно , часто звертаються за допомогою .Також слід відмітити обмежений характер інтересів . Це проявляється в тому, що учнів цікавить один чи два види малювання, в основному вони пасивні спостерігачі .

Вирішення проблеми наступності не може бути повним без забезпечення високого рівня інтересу дітей до художньої діяльності. А досягти цього можна лише зацікавивши дитину, вивчивши її нахили та задатки до художньої діяльності. Як відмічалось, інтерес до навчального предмету залежить від змісту матеріалу, методів викладання ,характеру поставлених запитань , але в основній мірі він залежить від реалізації принципу індивідуального підходу до кожного учня.

Для того щоб урок малювання був цікавим, викликав емоції ,надихав вчитель повинен знати і , по мірі можливостей, враховувати індивідуальні особливості і інтереси дітей. Учитель не повинен думати насамперед про індивідуалізацію завдань для відстаючих і попередження неуспішності , але й про залучення всіх учнів до творчої діяльності.

Любе завдання із розділів малювання на теми навколишньої дійсності, роботу з натури і декоративне малювання можна виконати з врахуванням нахилів і інтересів учня. Так для дітей, які проявляють інтерес до пейзажу , можна запропонувати зобразити осінню природу рідного краю.

При врахуванні індивідуальних особливостей учнів вчитель неодмінно зіткнеться з типом учнів, які схильні до репродуктивної діяльності. Завдання вчителя в даному випадку розвивати творчі можливості школяра, стимулювати фантазію і самостійне вирішення завдань.

При індивідуальній роботі з учнями слід звернути увагу на вибір техніки виконання. Є більш легкі техніки виконання роботи, які дають непогані результати навіть у слабших учнів. Цю можливість необхідно використовувати в індивідуальній роботі з учнями.

Робота з обдарованими учнями потребує особливого підходу. Для здібних необхідно ускладнювати завдання , щоб вони не скучали на уроці , щоб у них не виникало враження ,що вони все вміють.

Час від часу вчитель повинен організовувати виставки кращих малюнків. Такі виставки зацікавлюють дітей , стимулюють творчу роботу.

Висновки

Дипломна робота має науково-теоретична та практичне спрямування. Результати дослідження показали, що:

- успіх художньої діяльності в дитячому садку і початковій школі забезпечується вмінням використовувати в школі кращі починання, які закладені у дітей в дитячому садку, шляхом поступового поглиблення програмного матеріалу, вдосконалення методів і форм роботи, встановленням внутрішнього зв'язку, застосуванням єдиної системи художнього навчання і виховання в дошкільні і шкільні роки;

- при певних педагогічних умовах використання в художній діяльності 1 класів деяких форм і змісту дошкільних закладів не буде зовнішнім копіюванням, а стане діалектичним зв'язком художньої освіти дошкільнят і школярів;

- наступність може впливати на формування художніх інтересів дошкільнят і молодших школярів, збуджувати до активного, швидкого і раціонального засвоєння естетичних сторін навколишнього життя.

- на основі наступності в художній діяльності дошкільнят і молодших школярів більш ціле направлено протікати формування їх художніх інтересів.

Список використаної літератури

1. Бабанський Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М., 1982. - 192 с.

2. Біленький П.О. Мова образотворчих мистецтв. - К., 1975.

3. Божко Л.І, Ланіна І.В., Лейбіна О.О. Предметний тиждень у школі. Образотворче мистецтво. / Методичний посібник для вчителів. - Харків, 2002.

4. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К., 1981.

5. Василенко Л.Л., Соколова Л.Г. Бінарні уроки у початковій школі / Матеріали до інтегрованих уроків. - Харків, 2002.

6. Вишневський О. Реформи середньої освіти в Україні: стан, проблеми, перспективи. - Дрогобич, 2001.

7. Возрастная й педагогическая психология / Под ред. М.В.Гамезо. - М, 1984.- 246 с.

8. Волков К.Н.Психологи о педагогических проблемах. - М., 1981.- 56 с.

9. Воспитание й обучение в детском саду : Сб.статей / Под ред. А.В. Запорожца. - М., 1976. - 560 с.

10. Глинська І.П. Образотворче мистецтво. Методика навчання в 1-4 класах. К.Радянська школа, 1981. - 200 с.

11. Демчук М. Планування нетрадиційних занять /образотворча діяльність. // Палітра педагога, 2000. - № 4.

12. Жуковская Р.И. Игра й ее педагогическое значение. - М., 1975. - 11 с.

13. Кайші Ю. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку. - К., 1981.

14. Косминская В.Б., ХалезоваМ.Б. Основы изобразитедьного искусства и методика руководства изобразительной деятельностью детей. - М., 1987.

15. Кузин В.С. Изобразительное искусство й методика его преподавания. М.,1987.

16. Кузин В.С. Методика преподавания изобразительного искусства в 1-3 классах. - М., 1979.

17. Любарська Л. Барви та фарби в образотворчій діяльності першокласників. //Поч.школа, 2000. - № 6.

18. Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. М., 1977. 224 с.

19. Младший школьник /Под ред. А.Г. Хрипковой. М., 1981. - 400 с.

20. Подготовительная к школе группа в детском саду /Под ред. М.В. Залужской. М., 1975. 320 с.

21. Подготовка детей к школе в детском саду: Сб. статей /Под ред. Ф.А. Сохина, Т.В. Тарунтаевой. М., 1978, 160 с.

22. Полякова Г.А., Божко Л.І. Образотворче мистецтво / Навчально-методичний посібник для вчителів. Харків, 2001.

23. Преемственность в обучении математике. Пособие для учителей /Сост. А. Пышкало. М., 1978. 240 с.

24. Примерное содержание воспитания школьников / Под ред. Й. С. Марьенко, М., 1984. - 144 с.

25. Програми середньої загальноосвітньої школи (1-4 класи). К, 1991. 238 с.

26. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М., 1982.

27. Самостоятельная художественная деятельность дошкольников / Под ред. Н.А. Ветлугиной. М., 1980, 298 с.

28. Сенсорное воспитани в детском саду / Под, ред. Н.Н. Поддьякова, В.М. Аванесовой. М., 1981. - 192 с.

29. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобразительного искусства. - М., 1981.

30. Типовая программа воспитания й обучения в детском саду / Под ред. Р.А. Курбатовой, Н.Н. Поддьякова. М., 1984. - 175 с.

31. Тихеева Е.Й. Развитие речи детей раннего й дошкольного возраста / Под ред. Ф.А. Сохина. М., 1981. - 160 с.

32. Толстих Н. Варіант уроку образотворчого мистецтва // Поч. шк., 1997, № 6.

Додатки

*Таблиці досліджень

*Конспекти уроків

Таблиця 2.

Композиція	Колір	Фантазія	Технічні вміння
Значні порушення композиційних прийомів Деякі порушення композиційних прийомів - Правильність прийомів	Відсутність правильних кольорових відношень - Відносно правильні кольорові відношення - Правильні кольорові відношення	Відсутність фантазії Слабка фантазія Багата фантазія	Значні технічні погрішності Незначні технічні погрішності Технічні погрішності відсутні

Таблиця 3.

1 урок	Олівець	Пензлик
1клас
	Вміють тримати	Вміють проводити лінії	Сила натиску	Темп	Вміння тримати	Вміння проводити лінії	Вміння рівно замальовувати
Діти відвідували *дитячий садок Діти не відвідували дитячий садок			Слабка Сильна Слабка Сильна	Швидкий Серед ній Повільний

Тема: Малювання за уявою на осінню тематику.

Мета: Навчити дітей елементарно передавати в малюнку свої образні уявлення про навколишню дійсність і її явища, зображувати предмети на основі спостережень, проведених під керівництвом вчителя, виховувати в дітей любов до природи та естетичні смаки.

Обладнання та наочність: великий лист паперу розділений на дві горизонтальні нерівні частини; 1/3 малюнку повинна бути замальована коричневим (зображує землю), 2/3 - голубим (небо), зображення ялинки, листяних дерев відповідних розмірів, малюнки вчителя, папір, акварельні фарби, олівці.

Хід уроку. 1.Актуалізація опорних знань.

Урок розпочинається із спостережень за деревами з вікон класу.Питання до учнів в процесі спостережень:

-Які дерева ви бачите,чи можете їх назвати?

-За якими ознаками ви їх розрізняєте?

-Чи такі зараз дерева як літом?

-Чим літні дерева відрізняються від тих,які ми зараз бачимо?

-Чи всі дерева змінюються восени?

-Який стовбур у дерев, де він товстіший, де тонший, як розміщені гілки,листя на дереві? Вчитель узагальнює :

а)дерева різних порід відрізняються одне від одного за кольором стовбура,за листям і розміщенням гілок;

б)стовбур у всіх дерев товстіший внизу і тонший у верху;

в)листя на деревах восени дуже різноманітне за кольором,воно має жовті ,червоні відтінки; листя на деревах менше і воно падає,лежить на землі.

2.Мотивація навчальної діяльності

Вчитель повідомляє тему і мету уроку.

З.Пояснення і демонстрація правильних прийомів роботи.

Вчитель показує зображення ялинки,берези,дуба.3а допомогою вчителя діти встановлюють загальні ознаки і характерну різницю між різними породами дерев. Потім вчитель на дошці показує як правильну послідовність малювання дерев.

Далі він пояснює дітям,що малюнок треба зробити на всю сторінку альбому; при цьому він показує як треба його покласти;пояснює,що перш ніж малювати дерева,треба провести лінію для позначення землі і неба,демонструючи при цьому наочність.

4.Виконання практичної роботи.

Поки діти малюють,вчитель обходить парти,нагадує дітям про будову дерева. Відібравши два-три малюнки,він показує їх класу,пояснюючи при цьому ,що добре і що погано.

Діти з допомогою вчителя виправляють свої помилки і починають розфарбовувати малюнки олівцями та фарбами. Вчитель дає вказівки як розфарбовувати малюнок:перш ніж розфарбовувати дерева,треба розфарбувати небо і землю. Треба звернути увагу дітей,щоб вони не залишали біля землі не зафарбовану полосу,як це вони часто роблять. Після цього можна братись за розфарбовування дерев.

б. Домашнє завдання

Вчитель пропонує дітям закінчити малюнок вдома,а також просить дітей на наступне заняття принести листя різних порід дерев.

Чи знаєте ви, чому Сонечко не виглядає з свого віконечка?Його тітонька Хмара не пускає.

Одного разу відпустила тітка Сонечко погуляти .Та воно не вбереглося,простудилося,бо скупалося у холодній річці. Тяжко захворіло Сонечко. Лікує його тітонька. Чаєм із малини напуває,гуляти не пускає.

Тож як Сонечка не видно, знайте, що воно захворіло. Його хмарки теплою ковдрою вкривають і від хвороби лікують.

3.Повідомлення теми уроку.

-Але ми будемо малювати сонечко, яке не хворіє,а виглядає із-за хмарок і посилає нам на землю свої ніжні промінчики.

4.Розповідь вчителя.

-Подивіться уважно на цей предмет (тарілка).Це тарілка. Як видумаєте,що спільного між тарілкою і сонцем?(однакові за формою)

-Вони мають однакову форму ,яка називається колом. А ось це діти тенісна ракетка,вона має інший вигляд:у неї коло ніби видовжене,сплюснуте. Така форма називається

- овал. Приблизно таку форму мають хмарки.

5-Підготовчі вправи.

_Давайте навчимось креслити в повітрі коло та овал(учні вправляються з олівцем в руці ,а поті м малюють коло та овал на папері)

б. Пояснення .(Учитель малює сонечко на великому аркуші,прикріпленому до дошки,пояснюючи хід роботи)

-Подивіться уважно на дошку,як правильно малювати. Беремо пензлик і розводимо фарбу жовтого кольору водою на палітрі. Малюємо коло ,не відриваючи руки і зафарбовуємо його трохи притискаючи пензлик до аркуша,щоб мазки були товстими. А тепер намалюємо промінчики. Вони у нього ніжні і тоненькі. Шоб намалювати їх такими,треба малювати кінчиком пензлика, з легка торкаючись паперу. Ми говорили,що наше сонечко посміхається,то давайте намалюємо йому ротик,носик,очки. Але для того,щоб намалювати іншою фарбою поверх якоїсь потрібно почекати поки висохне перша фарба. А ще обов'язково змочити пензлик водою ,щоб змити попередню фарбу .А поки фарба сохне, я розкажу вам віршик.

Сонячний зайчик

Спати лягає,

Скраю подушки

Світло дрімає,

Сам прокидається,

Скочить із хати, Сонечку - мамі Сон розказати.

-Фарба жовта вже підсохла і ви можете малювати очі,носик чорною фарбою,а ротик червоною. Для того,щоб сонечко посміхалось ,ротик слід малювати дугою,а кінчики губ підняти доверху.

А тепер намалюємо хмарки. Вони мають форму хвилястого овалу і можуть бути різні:великі і малі.

б. Практична робота.

-Діти виконують поставлене завдання. Т.Перевірка робіт і виставлення оцінок.

-Показ кращих робіт з поясненням .

-Підведення підсумку уроку.