Використання ігор на уроках музичного мистецтва в початкових класах

Музичний репертуар. Використовуються прості, знайомі учням пісні-поспівки.

Додаток №3

«Сонечко і хмарка»

Мета. Розвивати у дітей уявленняпро різний характер музики (весела, життєрадісна; спокійна, колискова; сумна).

Опис. Картка з картону (розмір 21?7 см) поділена на три квадрати двома вертикальними лініями. Окремо роблять такі ж самі за розміром квадрати: на одному з них зображене сяюче сонечко; на другому - сонечко, яке трохи затуляє хмарка («спляче»); на третьому - хмарка з дощем. Малюнки умовно відповідають різному характеру музики: бадьорому, життєрадісному; спокійному, колисковому; сумному. Приклад ілюстративного матеріалу на кольоровій таблиці.

Методика використання. Число учасників визначається кількістю комплектів посібника. Дітям роздають картки (по одному комплексу) і пропонують послухати три музичних твори. Діти по черзі визначають характер кожного з них, затуляючи порожні квадрати на прямокутній картці квадратами з умовним зображенням.

Музичний репертуар. «Рондо-марш» Д.Кабалевського, «Ходить місяць над лугами» С. Прокоф'єва, «Зима» М.Крутицького.

Додаток №4

«Море»

Мета. Розвивати у дітей уявлення про зображувальні засоби музики, її властивості відображати явища оточуючої природи.

Опис. Три картки з картону (розмір 10?5 см) з зображенням ліній, які умовно передають різний стан моря: на першій - лінія, зігнута на сіро-блакитному фоні - «море схвильоване»; на другій - лінія, сильно зігнута, фіолетовий фон - «море, яке бушує», на третій - лінія слабо хвиляста, блакитний фон - «море, яке заспокоюється, буря затихає». Приклад ілюстративного матеріалу на кольоровій таблиці.

Методика використання. Діти слухають музику Н.Римського-Корсакова «Море». Після виконання діляться своїми враженнями про характер музики. Вчитель звертає увагу на те, що композитор намалював яскраву картину моря, показуючи різні його стани; воно то схвильоване, то бушуюче, то заспокійливе. Потім вчитель знайомить дітей з посібником, пояснює умовні зображення, які передають той чи інший стан моря. Після цього пропонує ще раз послухати твір і прослідкувати, як змінюється характер музики протягом звучання усієї п'єси. Один з дітей, за допомогою карток, показує ці зміни, тобто розкладає картки в тій послідовності, яка відповідає розвитку музичного образу.

Музичний репертуар. «Море» Н.Римського-Корсакова.

Додаток №5

Гра «Впізнай казку»

Мета. Розпізнавати контрастний характер частин в музиці у зв'язку з її змістом і розвитком музичного образу.

Опис.1-й варіант. По дві квадратні картки (сторона квадрату 7 см) із зображенням Червоної Шапочки і Сірого вовка.

2-й варіант. По два такого самого розміру квадрата зеленого і помаранчевого кольорів.

Методика використання. Діти слухають трьох частинну п'єсу, в якій дві частини однакові, а друга - контрастна за характером.

1-й варіант. Після виконання п'єси діти викладають картки із зображенням Червоної Шапочки і Сірого вовка в тій послідовності, в якій змінювався характер музики, тобто змінювалися музичні характеристики казкових героїв.

2-й варіант. Діти виконують теж саме завдання. Але тут контрастний характер частин музики зв'язується з умовним позначенням їх різним кольором: квадратами спокійного, зеленого кольору діти позначають першу і третю частину музики, в якій розкривається ніжний, ліричний образ Червоної Шапочки. Квадратом тривожного, червоно-помаранчевого кольору діти позначають середню частину, яка характеризує появу Сірого вовка.

Методика проведення. Педагог згадує з дітьми знайому казку «Червона Шапочка і Сірий вовк» і просить їх розповісти про її головних героїв, якими вони зображені в казці. Потім пропонує послухати музичну п'єсу. В музиці декілька частин, в кожній з'являється один з героїв казки. Діти слухають п'єсу, визначають, кого з героїв зображено в першій, в другій, в третій частинах. Одна дитина виконує завдання 1 варіанту: він викладає картки із зображенням Сірого вовка і Червоної Шапочки у тій послідовності, в якій змінюється характер частин музики (спочатку картинку із зображенням Червоної Шапочки - перша частина, потім із зображенням вовка - друга частина і знову із зображенням Червоної Шапочки - третя частина). Інші діти виказують своє відношення к музиці, підбирають відповідні висловлення до кожної з частин п'єси, відмічають ніжний, веселий характер першої і третьої, погрожуючий, тривожний - другої частини.

Примітка. При повторному прослуховуванні педагог може виконувати частини п'єси у будь-якій послідовності і використати завдання другого варіанту: викладати картки, позначаючи кольором різний характер частин музики: спокійне, ніжне звучання першої і третьої - карткою зеленого кольору, а тривожне, погрожуюче звучання другої - карткою помаранчевого кольору.

Музичний репертуар. «Червона Шапочка і Сірий вовк» Г. Левкодимова.

Додаток № 6

«Веселий поїзд»

Мета. Закріплювати вміння розрізняти зміни темпу музики.

Опис. Невелика іграшка - потяг з вагончиками.

Методика використання. Вчитель виконує музичну п'єсу, в якій передано образ поїзда, який рухається: спочатку він рухається повільно, потім все швидше і швидше, а потім рух поїзда поступово уповільнюється і він зупиняється. При повторному виконанні п'єси педагог пропонує бажаючим переміщати іграшковий поїзд, уважно слухаючи музику, щоб чіткіше передати зміни темпу.

Методика проведення. Вчитель виконує п'єсу на фортепіано, після чого питає у дітей, який образ передано в музиці. Якщо діти не можуть відповісти, вчитель звертає їх увагу на те, що музика звучить не однаково: спочатку дуже повільно («поїзд починає рухатися»), потім все швидше («поїзд набирає хід»), дуже швидко («поїзд мчить») і знову рух поступово уповільнюється («поїзд під'їжджає до станції і зупиняється»). П'єса виконується ще раз. Одночасно один з дітей з початком музики починає переміщати іграшковий поїзд, передаючи різні зміни темпу. Після цього діти встають у коло і рухаються по колу кроком, передаючи в русі прискорення і уповільнення темпу в музиці.

Музичний репертуар. «Колеса потяга» О. Тілічеєвої.

Додаток № 7

«Три танця»

Мета. Розвивати у дітей уявлення про танцювальні жанри, вміння розрізняти танцювальну, польку, вальс.

Опис. Посібник може бути в двох варіантах.

1-й варіант. Картка з цупкого картону або дерева (розмір 21?7 см) розділена двома вертикальними лініями на три квадрати: на першому зображена гармошка, умовно співвідносна звучанню танцювальної музики; на другому - цитра, співвідносна виконанню вальсу; на третьому - бубн, співвідносний звучанню польки. Три фішки.

2-й варіант. Замість зображень інструментів, умовно співвідносних виконанню різних танців, можна використовувати кольорові картки (наприклад, зелена співвідноситься танцювальній; блакитна - вальсу; помаранчева - польці). Методика використання. Виконуються три танці (полька, вальс і танцювальна) в різній послідовності. Діти впізнають танець і затуляють фішкою відповідні картки, які зображують інструменти.

Методика проведення. Педагог виконує по черзі три п'єси і просить дітей визначити її характер. «Яким одним словом можна назвати цю музику?» питає він. Після відповіді дітей уточнює: «Так, ця музика танцювальна». П'єси виконуються повторно, і педагог дає завдання визначити, який танець можна виконати під ту чи іншу музику, і назвати його - полька, вальс, танцювальна. Прослухав п'єси, діти затуляють фішками відповідні картинки посібника «Три танця» (1-й варіант): якщо звучить танцювальна, то затуляють картинку з зображенням гармошки; якщо вальс - то картинку з зображенням цитри; якщо полька - то картинку з зображенням бубна.

Примітка. При повторному прослуховуванні можна застосовувати 2-й варіант. Музичний репертуар. «Три танця» Г.Левкодімова.

Размещено на Allbest.ur