Особливості формування навичок кольоротворення на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах
Колір як мистецька та психолого-педагогічна проблема. Поняття кольору та його основні властивості. Особливості відчуття і сприймання кольору у молодшому шкільному віці. Кольоротворення в системі естетичного виховання школярів, шляхи формування навичок.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.10.2009 |
| Размер файла | 840,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Застосовувати промокальний папір ми учням заборонили, вони повинні були всю зайву фарбу забирати сухим пензлем. Для передавання бліків не застосовувалася гумка, учні залишали незафарбованим чистий папір. Підбираючи потрібний колір, пробу робили точнісінько на такому самому папері, на якому малювали. Палітрою були залізна кришка коробки від фарб, окрема біла тарілочка або блюдце. Учні дізнавалися, що і палітра, і кришка, і фарба завжди повинні бути чисті.
Для першої роботи ми обмежувалися трьома основними фарбами: синьою - ультрамарин або берлінська лазур, червоною - кармін, жовтою - хром. Для роботи в класі виявилося найкращим користуватись м'якими фарбами в чашечках: вони швидше розчиняються. Фарби в тюбиках незручні в роботі. Не всі фарби однаково легко розчиняються, а через те не всі добре пристають до паперу. Наприклад, ультрамарин, сурик, палена сієна та інші при розфарбовуванні часто дають плями.
Перед малюванням фарбами учні вивчали три основні кольори: червоний, синій і жовтий. Ці три кольори не можна утворити змішуванням фарб інших кольорів; змішуючи ж їх між собою дістаємо нові кольори. Змішуючи червону з синьою, дістаємо фіолетову, жовту з синьою - зелену, жовту з червоною - оранжеву. Ці кольори називаються похідними. Але не всі фарби при змішуванні давали необхідний для роботи колір.
Ми намагалися і наголошували учням, щоб у наборі були фарби таких кольорів і назв:
червоні - кіновар, кармін, краплак, англійська червона.
жовті - кадмій жовтий, вохра, індійська жовта.
сині - ультрамарин, кобальт синій, прусська синя, берлінська лазур [1, 17-18].
Щоб одержати колір, близький до спектрального, вибираємо з червоних кармін або краплак, з синіх - прусську синю або берлінську лазур, з жовтих - хром або кадмій. Ці фарби при змішуванні дають чисті тони, тоді як, змішуючи, наприклад, ультрамарин з жовтою, дістаємо бруднуватий відтінок. Змішуючи ж ту саму жовту з прусською синьою фарбою, одержуємо чистий тон, а найбільш насичений колір буде, коли змішати її з берлінською лазур'ю. Цю практичну роботу ми обов'язково проводили в класі. Вона пов'язувалася з малюванням з натури листків, квітів і т. ін.
Щоб довести учням, що один колір може мати різні відтінки, що навіть чорний і білий кольори мають багато відтінків, ми показували учням клаптики тканини: шовку, бархату, шерсті. Учні переконувалися, що тканини, пофарбовані в однаковий колір, мають різні відтінки.
Фарбами, що є в коробці, вчитель робив пробу на папері - сам проводив мазки і пропонував учням ознайомитись із своїми червоними, жовтими і синіми фарбами. Учні переконувалися, що вони відрізняються одна від однієї кольором, як і клаптики тканини (або смужки паперу).
Ознайомивши дітей з основними кольорами, ми переходили до вивчення складових кольорів, вчили їх підбирати потрібні відтінки кольору змішуванням фарб. Готовим кольором користуватись не рекомендувалося, бо це призводило до пасивного підбирання фарб. Всю гаму різних відтінків одного кольору учні повинні були вивчити під час практичної роботи. Поступово в процесі навчання малювання ми ознайомлювали дітей з різними властивостями кольору.
При виконанні завдань з декоративного малювання багато уваги приділялося красивому підбиранню поєднань фарб. Пояснюємо учням, що поєднання можуть бути контрастними і близькими за кольором і тоном.
Наводимо приклад контрастних поєднань: зелений - червоний; жовтий - фіолетовий; синій - оранжевий. Більш точно контрастні кольори визначаємо на колірному крузі. Контрастні поєднання ніби взаємно підсилюють насиченість кольору. Користуватись ними треба було обережно, бо вони можуть "звучати" грубо, різко.
Зміщування трьох основних кольорів разом дає різні відтінки. Кольори поділяються на теплі і холодні. Теплими є ті, в яких переважають жовті і коричневі кольори, в холодних-сині і фіолетові. Наприклад, червоний, оранжевий, жовтий, червоно-оранжевий, жовто-оранжевий - теплі кольори. Холодні: синій, блакитно-зелений, синьо-фіолетовий. Проте в старших класах вже можна ознайомити учнів з тим, що найтепліший червоний колір може мати холодний відтінок. Наприклад, колір редиски має холодний синій відтінок, колір томату, моркви - теплі відтінки. Будь-який холодний колір може мати теплі відтінки.
Ми пропонували таку систему вправ для послідовного навчання учнів малювання фарбами:
малювання кінчиком пензля: точки, вертикальні, горизонтальні лінії, слід пензля.
рівномірне заливання площини без пропуску.
заливання площини з пропуском.
перехід від темного до світлого і навпаки.
перехід від одного кольору до іншого.
6) вливання одного кольору в інший [18, 187].
Вправи з роботи кінчиком пензля проводилися без нанесення олівцем попереднього контуру. Починаємо вправу з проведення прямих ліній. Добре змочивши пензель фарбою, ведемо ним від лівого краю зошита до кінця; починаємо з найтоншої лінії і закінчуємо вправу проведенням широких ліній, що дорівнюють ширині або товщині всього пензля (можна і навпаки). Під час проведення горизонтальних ліній ручка пензля нахилена в бік проведення ліній (вправо). Це зберігає волосинки, не псує їх, бо збігаються напрям лінії, яку проводимо, і напрям волосинок.
Пензель лежить нерухомо на середньому і вказівному пальцях і притискується великим пальцем правої руки, а вся рука рухається вперед разом з пензлем. Можна спиратись на мізинець, нахил пензля весь час повинен бути однаковий, бо інакше одна і та сама лінія буде різної ширини. При проведенні тонких ліній кінчик пензля повинен приторкатись до паперу рівномірно - ширина лінії залежить від натискування на папір: чим легше приторкатимемось до паперу пензлем, тим тоншою буде лінія. Пензель легко підкоряється руху руки.
Точки зображають так само, як і лінії: якщо легко приторкнутись пензлем до паперу, точка буде маленька, якщо ж сильніше - велика. Мазок робимо легким доторканням пензля плазом. Мазок зберігає форму і розмір пензля. Під час цих вправ виправляти роботу не можна, приступаючи до роботи, учні повинні бути дуже уважні.
Ці вправи добре розвивають окомір. Знаючи, що мазки робляться одним доторканням пензля, учні розраховували відстань очима. Пензель при нанесенні точки був перпендикулярний до паперу, при нанесенні мазка - під кутом 45°.
Вчитель повідомляв, що працювати фарбами можна по-різному:
при розфарбовуванні маленьких площин змочуємо фарбу водою, набираємо її на пензель і розфарбовуємо малюнок;
при розфарбовуванні великих площин фарбу завжди розводять на блюдечку [27, 43].
В першому випадку працюємо кінчиком пензля, в другому - всім пензлем.
Ми показували і пояснювали учням, як розводити фарбу. При розфарбовуванні великих площин беруть таку кількість води, щоб її вистачило для розфарбовування всього малюнка.
Взявши маленьку скляну баночку, розводимо в ній фарбу і пояснюємо, що змочуємо фарбу водою і пензлем проводимо лінію в одному напрямі від себе, щоб пензель не втрачав своєї форми. Набираємо на пензель фарбу, опускаємо його в блюдечко, робимо пробу на окремому аркуші паперу. Чим більше братимемо води і менше фарби, тим світліший буде колір і навпаки.
Одержавши потрібний тон, показуємо, як треба розфарбовувати малюнок: пензлем обережно торкаємось до лівого кута малюнка, не відриваю пензля від паперу, в горизонтальному напрямі ведемо пензлем до правого кута. Довівши пензель до кута, відриваємо його і, знов набравши на пензель фарби, починаємо працювати з лівого краю, ведучи пензель у горизонтальному напрямі зліва направо, поступово спускаємось вниз. Пензель завжди повинен бути наповнений фарбою, щоб утворювався "підтік", в нього добавляємо нову фарбу. Якщо пензель буде сухий, не можна буде рівномірно розфарбувати. "Підтік", що утворився в самому низу, видаляємо сухим пензлем. Пензель витираємо ганчірочкою і прикладаємо до "підтоку", зайва фарба вбирається в пензель.
Оволодіння способом рівномірного розфарбовування пов'язувалося як з вивченням кольору, так і з властивостями фарб. Учні дізнались, що колір стає темніший, коли взяти більше фарби і менше води, і світліший, коли більше води і менше фарби. Але є й інший спосіб підсилення кольору - це повторне фарбування площини. Три прямокутники покриваємо фарбою одного кольору, після того, як вони висохнуть, фарбуємо другий і третій прямокутники. Після того, як ці два прямокутники висохнуть, фарбуємо тільки третій прямокутник. Хоч всі три прямокутники розфарбовували однією фарбою, вони відрізнятимуться один від одного. Перший прямокутник, пофарбований один раз, - найсвітліший, третій - найтемніший (його фарбували тричі).
Малювання аквареллю вимагає великої уваги, обережності, бо помилки, припущені при розфарбовуванні, важко, а іноді і зовсім не можливо усунути. Діти дуже люблять малювати фарбами, колір радує їх, але помилки на початку неминучі.
На початку навчання ми стримували учнів від бажання брати темні фарби відразу на повну силу тону. Дуже важливо було прищепити їм навички правильно користуватись фарбами і водою.
Навчальна робота із використанням експериментальних вправ і завдань, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного.
Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи завдань на основі експериментальної методики формування навичок відчуття кольору та практичної передачі кольору на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі позитивно вплинули на формування умінь і навичок образотворчої діяльності в учнів експериментального класу та їх естетичну вихованість.
Наприкінці експериментального дослідження стало очевидно: у процесі використання розробленої нами експериментальної методики формування навичок відчуття та практичної передачі кольору на уроках образотворчого мистецтва в учнів експериментального класу порівняно з контрольним значно підвищився рівень розвитку відповідних умінь і навичок. Це свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Проведення експериментального дослідження дало змогу оцінити ефективність використання пропонованої системи вправ та завдань і простежити динаміку процесу удосконалення умінь і навичок образотворчої діяльності порівняно з навчанням дітей в контрольному класі. У процесі проведення експерименту і особливо на етапі узагальнення його результатів виявилося, що даний підхід здатний забезпечити оптимальний розвиток навичок відчуття й практичної передачі кольору як засобу естетичного виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах.
Висновки
Колір - найкращий зображувальний і емоційний засіб живопису. За допомогою кольору передаються краса й багатство барв реального світу, матеріальність предметів, їхнє природне забарвлення. Колір є однією з невід'ємних ознак будь-якого предмета. Справжній колір предмета залежно від його просторового положення, сили освітлення та навколишнього середовища змінюється за ясністю, кольоровим тоном та насиченістю. Кольори викликають у людей різні емоції, впливають на настрій та працездатність.
В міру віддалення предмета від глядача змінюється не лише видима величина його, а й колір, бо міняється кількісний і якісний характер світлового потоку, що відбивається цим предметом. Зміна тону, ясності і насиченості кольору предметів залежить від кількості і величини частинок вологи й пилу в повітрі, які утруднюють проходження кольорових променів і впливають на зміну кольору. Уміння бачити кольори, розпізнавати їхні відтінки допомагає нам не тільки правильно передавати колір предметів у малюнках, а й створювати прекрасне в житті.
Колір та його властивості вивчає спеціальна наука - кольорознавство. У кольорознавстві є свої закони, які слід вивчати, щоб застосовувати їх в навчанні та житті. Колір фарб лише близький до яскравості й чистоти променів спектра. Фарби при змішуванні часто дають інші кольори, ніж кольорові промені. Тому спектр, переданий фарбами відповідних кольорів, тільки близький до природного.
Колір як властивість предметів оточуючої дійсності та одна з характеристик людських відчуттів безпосередньо пов'язаний із зоровими відчуттями і сприйманнями. З поширенням дійових зв'язків дитини з зовнішнім світом її зорові аналізатори вдосконалюються, підвищується їхня здатність розрізняти кольори. Ускладнення продуктивних видів діяльності веде до того, що дитина поступово засвоює все нові кольори і поступово опановує порівняно повний їх набір. У процесі тренування помітно підвищується рівень перцептивного розрізнення форм і кольору об'єктів. Подальше вдосконалення відчуттів відбувається в процесі розвитку зображальної (образотворчої) діяльності.
Відображення кольору та процес кольоротворення значно збагачує естетичну сферу людини. Тому емоційний вплив кольору використовується в мистецтві. Фарба, колір у нерозривній єдності із світлотінню і лінією - художні засоби живопису. Колір - основний засіб живопису. Кольором художник передає свої почуття і думки, створює образи на площині, форми і об'єми реальних предметів. Оскільки сприймання кольорів залежить від їх оточення у природі, на картині, то в живопису, порівнюючи один колір з іншим, потрібно добиватися таких же взаємовідношень, як і в натурі.
Засобом одержання кольору є фарби. Вони складаються з різноколірних пігментів, крупинки яких з'єднуються в'яжучими матеріалами. Фарби поділяють на олійні, темперу, гуашеві й акварельні. Щоб користуватися фарбами, необхідно розуміти їх властивості їх процес утворення кольору з сумішей. Знаючи, у якій мірі світлові промені поглинаються різними фарбами, можна заздалегідь передбачити колір суміші фарб. Тим, хто починає займатися живописом, доцільно користуватися найбільш стійкими фарбами, які допускають будь-яке змішування. Розташовувати фарби на палітрі слід завжди в одній послідовності. У роботі фарбами, особливо в декоративному і тематичному малюванні, велике значення має уміння гармонійно поєднувати кольори. Поєднання кольорів може бути контрастним і близьким за кольором та тоном. Гармонійне поєднання кольорів залежить від кількісного співвідношення кольорів.
Учнів початкових класів ознайомлюють з шістьма кольорами спектрального круга, трьома основними і трьома похідними. Після ознайомлення дітей з основними кольорами слід перейти до вивчення складових кольорів, вчити їх підбирати потрібні відтінки кольору змішуванням фарб. Готовим кольором користуватися не рекомендується, бо це призводить до пасивного підбирання фарб. Всю гаму різних відтінків одного кольору учні повинні вивчити під час практичної роботи. Поступово в процесі навчання малювання вчитель ознайомлює дітей з різними властивостями кольору.
В початкових класах діти працюють кольоровими олівцями і акварельними фарбами. При цьому порушується послідовність, оскільки в дитсадках вчать працювати гуашшю. Розфарбовування кольоровими олівцями вимагає багаторазового повторення штрихів. Щоб передати насичений колір, доводиться покривати предмет штрихами кілька разів. Якщо предмет одноколірний і займає весь аркуш, заштрихувати його рівномірно важко. Великий малюнок зручніше розфарбовувати фарбами, причому працювати гуашшю значно легше, ніш акварельною фарбою. В 1 класі, де тільки починають ознайомлюватись з кольором і фарбами, гуаш дає більш ефективний результат. Через те розфарбовувати малюнки краще гуашшю.
Для проведення уроків малювання фарбами вчителеві потрібні наочні навчальні посібники у формі таблиць. Такі таблиці необхідні при вивченні властивостей кольору, вони допоможуть і у підбиранні й визначенні відтінків кольору, допомагатимуть учням краще засвоїти навчальний матеріал. Дуже важливо розвинути в дітей колірний зір, здатність розрізняти колір, теплі і холодні відтінки його. Колірний круг допоможе визначити взаємодоповнюючі кольори, які розташовуються на колірному крузі строго один проти одного. На уроках малювання фарбами таблиця колірного круга потрібна весь час.
При передаванні предметів кольором не слід ускладнювати завдання вимогами передати фактуру предметів. Передавання фактури поверхні предмета - непосильне завдання для учнів початкової школи. Досить, якщо вони зуміють передати колір предмета і відтінки кольору, не збиваючи форми, а також моделювати кольором об'єм.
Один і той самий колір має різну силу тону, якої треба дотримувати при малюванні фарбами. Учні часто намагаються правильно підібрати колір фарби, забуваючи, що правильність передавання значно більше залежить від співвідношення тонів, від сили тону, ніж від точності в підбиранні кольору. Приступаючи до роботи кольором, насамперед треба визначити колірні співвідношення. Прокладаємо головні тіні і світло на предметах. Починаємо передавати колір не на повну силу і поступово підсилюємо до потрібного тону.
При підбиранні кольору треба навчити учнів визначати не тільки колір, але й відтінок. Відтінок кольору залежить від того, поруч з яким іншим кольором він перебуває. На пофарбованих предметах відбите світло може бути різних відтінків, які залежать від кольору предмета.
На підтвердження наведених теоретичних положень ми проводили дослідження особливостей формування відчуття кольору на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах. Це дослідження мало практичний характер. Навчальна робота, яка проводилася нами в експериментальному класі, позитивно вплинула на підвищення якості знань і вмінь молодших школярів. Так, учні експериментального класу значно краще виконали запропоновані завдання, ніж учні контрольного. Ми отримали результати, які свідчать про ефективність застосовуваного напрямку роботи.
Отже, проаналізовані методичні особливості розвитку кольоротворення у випадку їх адекватного використання здатні забезпечити оптимізацію естетичного виховання молодших школярів.
Список використаної літератури
1. Аксенов Ю.Г., Левидова М.М. Цвет и линия. - М.: Сов. художник, 1986. - 326 с.
2. Алексеев В.В. Изобразительное искусство и школа. - М.: Педагогика, 1968. - 184 с.
3. Алексеев С.С. О колорите. - М.: Изобраз. искусство, 1974. - 176 с.
4. Алексеева В. Что такое искуство? - М.: Сов. художник, 1985. - 260 с.
5. Алёхин А.Д. Изобразительное искусство: художник, педагог, школа. - М.: Педагогика, 1984. - 254 с.
6. Алісійчук О.С. Морально-естетичне виховання молодших школярів. - К.: Академія, 2001. - 160 с.
7. Беда Г.В. Основы изобразительной грамоты. - М.: Наука, 1979. - 168 с.
8. Беда Г.В. Живопись. - М.; Просвещение. 1986. - 190 с.
9. Беличко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.
10. Беседы о живописи в школе. - М.: Искусство, 1966. - 96 с.
11. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Мистецтво, 1981. - 178 с.
12. Величко Ю.В. Український живопис. - К.: Мистецтво, 1989. - 191 с.
13. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. - Л.: Наука, 1977. - 116 с.
14. Виноградова Г. Малювання з натури. - К.: Рад. школа, 1976. - 118 с.
15. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270с.
16. Вільчинський В.М. Образотворче мистецтво.1-2 класи. - К.: Рад. шк., 1991. - 128 с.
17. Вожлов В.М. Прекрасное в жизни, в искусстве. - М.: Знание, 1979. - 240 с.
18. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984. - 320 с.
19. Ворона М.О. Особливості вияву естетичних почуттів у дітей // Початкова школа. - 1990. - №4. - С.64-66.
20. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.
21. Гайдамака О. Календарне планування до програми “Мистецтво” // Поч. школа. - 2003. - №6. - С.28-31.
22. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237 с.
23. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. - К.: Рад. школа, 1975. - 224 с.
24. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах. - К.: Педагогика, 1978. - 186 с.
25. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.
26. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. - М.: Педагогика, 1986. - 126 с.
27. Горбенко А.А. Акварельная живопись для архитекторов. - К.: Будівельник, 1991. - 70 с.
28. Дейнека А.А. Учитесь рисовать. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 224 с.
29. Демченко І. Творчий розвиток молодших школярів засобами образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №6. - С.62-64.
30. Задорожний В.І., Боровиков О.Я. Уроки образотворчого мистецтва.1-3 класи. - К.: Рад. шк., 1972. - 151 с.
31. Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва // Рідна школа. - 2002. - №2. - С.37-38.
32. Кальнинг А.К. Акварельная живопись. - М.: Искусство, 1968. - 76 с.
33. Кардовский Д.И. Пособие по рисованию. - М.: Стройиздат, 1978. - 126 с.
34. Кибрик Е.А. К вопросу о композиции // Вопр. изобразительного искусства. - М.: Сов. художник, 1954. - С.31-45.
35. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво.3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.
36. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
37. Кириченко М.А. Образотворче мистецтво.3 клас. - К.: Освіта, 1996. - 128 с.
38. Клейменова Н.С. Взаимосвязь художественного слова и рисования // Нач. школа. - 1990. - №8. - С.22.
39. Конопко О. Перші кроки до мистецтва // Початкова школа. - 2000. - №3. - С.25-28.
40. Крутецкий П.А. Эстетическое воспитание. - М.: Знание, 1987 - 234с.
41. Кузин B. C. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: Просвещение, 1977. - 207 с.
42. Кузин В.С. Наброски и зарисовки. - М.: Искусство, 1970. - 94 с.
43. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. - М.: Искусство, 1977. - 264 с.
44. Кушаев П.А. Основы эстетического воспитания. - М.: Педагогика, 1985. - 250с.
45. Лабунская Г.В., Рожкова Е.Е., Назаревская Г.А. Уроки рисования в начальных классах. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. - 166 с.
46. Левшина Л.С. Как воспринимается произведение искусства. - М.: Искусство, 1983. - 96 с.
47. Лепикаш В.А. Живопись акварелью. - М.: Изд-во Акад. художеств СССР, 1961. - 114 с.
48. Лихачов Д.Б. Теория эстетического воспитания школьников. - М.: Знание, 1987. - 231 с.
49. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. - 127 с.
50. Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 2002. - №9. - С.50-55.
51. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - 354с.
52. Масленникова З.Д. Работа красками в школе. - Л.: Учпедгиз, 1959. - 80 с.
53. Муштаев В.П. Уроки искусства. - М.: Педагогика, 1990. - 140 с.
54. Никанорова Н.П. Наглядное пособие и оборудование для занятий изобразительным искусством. - М.: Педагогика, 1975. - 136 с.
55. Оксененко Н. Вчимося малювати: уроки малювання у шестирічок // Поч. освіта. - 2001. - №33. - С.7.
56. Орловский Г.И. О художественном образовании учителя рисования. - Л.: Наука, 196. - 268 с.
57. Павлинов П.Я. Каждый может научиться рисовать. - М.: Педагогика, 1966. - 216 с.
58. Павлов В.П. Сучасна українська акварель. - К.: Мистецтво, 1978. - 39 с.
59. Парнах М. Уроки изобразительного искусства // Искусство в школе. - 2001. - №3. - С.57-60.
60. Половникова П.Б. Эстетические чувства. - К.: Знание, 1978 - 343с.
61. Проців В.I., Кириченко М.А. Уроки образотворчого мистецтва в 1-3 класах. - К.: Рад. шк., 1984. - 188 с.
62. Ревякин П.П. Техника акварельной живописи. - М.: Госстройиздат, 1959. - 221 с.
63. Ростовцев Н.Н. Учебный рисунок. - М.: Просвещение, 1976. - 222 с.
64. Ростовцев Н.Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе. - М.: Агар, 1998. - 251 с.
65. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: У 5 т. - К.: Рад. шк., 1973. - Т 3. - 464 с.
66. Терентьев А.Е. Рисунок в педагогической практике учителя изобра-зительного искусства. - М.: Просвещение, 1981. - 175 с.
67. Ушинський К.Д. Вибрані твори у 2-х т. - К.: Педагогіка, 1976. - Т.1. - 124 с.
68. Шацька В.Н. Естетичне виховання. - К.: Освіта, 1987. - 564 с.
Додатки
Уроки образотворчого мистецтва. Урок 1
Малювання узорів з прямих та кривих ліній в квадраті
Мета: ознайомити дітей із складанням узорів з прямих та кривих ліній та розфарбовуванням рисунка основними кольорами; розвивати навички роботи акварельними фарбами; виховувати естетичні почуття.
Хід уроку
Малюю на класній дошці квадрат, одночасно ознайомлюючи учнів з видами чотирикутників: прямокутник, ромб, квадрат. Посередині дошки малюю квадрат великого розміру, а по боках у малих розмірах зображую неправильний чотирикутник, прямокутник, ромб і маленький квадрат для порівняння їх з великим квадратом.
Нагадую дітям, що у квадрата всі сторони однакові і прямі кути (демонструю це на маленьких чотирикутниках).
Сторони великого квадрата поділяю пополам, точки поділу з'єдную, і ми дістаємо менший квадрат, вписаний у великий.
При поділі ліній діти, звичайно, починають вимірювати і ніяк не можуть домогтися бажаної цілі. Треба вимагати, щоб учні робили виміри й знаходили середину на око.
Далі проводжу діагоналі у великому квадраті і точки перетину діагоналей з середнім меншим квадратом теж з'єдную, і дістаємо в самій середині третій, найменший квадрат. По кутках великого квадрата і всередині найменшого квадрата малюю листочки. Орнамент закінчено. Коли вистачає часу, показую дітям, в якій послідовності треба розмальовувати даний узор кольоровими олівцями чи акварельними фарбами. Рисунок треба розміщати на весь аркуш, але з таким розрахунком, щоб він був розташований посередині його, не торкаючись країв. Додому даємо завдання розмалювати орнамент двома-трьома фарбами, враховуючи і фон, який може бути темнішим або світлішим за колір елементів узору.
Урок 2.
Малювання рівностороннього трикутника та розфарбовування його основними кольорами
Мета: ознайомити учнів з геометричною фігурою трикутника, з малюванням його, з основними кольорами фарб та з технікою розфарбовування малюнка аквареллю; розвивати навички роботи акварельними фарбами; виховувати естетичні почуття
Хід уроку
Демонструю перед учнями кілька таблиць і малюнків з наочним показом трьох основних кольорів: червоного, жовтого та синього. Пояснюю дітям, що ці кольори не можна скласти ні з яких інших кольорів. Змішуючи по-різному ці три фарби, дістаємо похідні кольори. Тому червоний, жовтий і синій кольори ми називаємо основними, а інші - похідними, тобто складеними. Оранжевий колір утворюємо, змішуючи червоний і жовтий; зелений колір утворюється з жовтого і синього, фіолетовий - з червоного і синього. Змішавши у певній пропорції фарби трьох основних кольорів, можна дістати чорний колір.
Після цих пояснень переходжу до практичного пророблення рисунка в трикутнику й розмальовування його з дітьми.
Урок 3
Створення орнаменту для рушника
Мета: ознайомити з технікою роботи гуашевими фарбами; ознайомити з творами декоративного мистецтва, в оздобленні яких застосовуються різноманітні орнаменти.
Художні матеріали: олівець, гуаш, папір.
Обладнання: вироби декоративно-ужиткового мистецтва - вишитий рушник, серветка, скатерка, дитячі роботи.
Хід уроку
Підготовчі вправи: малювання фарбою товстих і тонких прямих ліній.
До заняття вчитель готує гуашеві фарби. Для малювання орнаменту можна використати тільки один колір, наприклад червоний або синій. Кожну банку гуаші треба відкрити, налити в неї трохи води і розчинити фарбу до густоти сметани, щоб вона легко бралася на пензель. Слід врахувати, що коли часто доливати воду, гуаш стає непридатною для вживання: після висихання вона не тримається на папері, а обсипається, наче крейда. Це пояснюється тим, що велика кількість води змила клей, який зв'язував пігмент (кольоровий порошок). Щоб відновити якості фарби, треба до суміші додати трохи рідкого клею (типу ПВА).
Перед уроком, крім відомого вже приладдя (папір, папки, олівці, рисувальні дошки), вчитель ставить на кожну парту по одній баночці гуаші, кладе по 2 пензлі і по 2 клаптики білого паперу.
Урок можна розпочати з розгляду малюнка в підручнику.
Ось подивіться, - каже вчитель, - яким чудовим рушником Галя прикрасила свою кімнату. А в кого з вас є вишитий рушник?
Учитель демонструє вироби, прикрашені вишивкою, звертає увагу на характер вишитих орнаментів. Якщо немає готових зразків, можна показати фоторепродукції з ілюстрованих видань.
Оголошується завдання:
Сьогодні ми малюватимемо орнамент для рушника. (Орнамент - це візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або спрощених рослинних чи тваринних мотивів). Фарби, якими будемо виконувати роботу, називаються гуашшю, їх, як і акварель, розводять водою. У вас на партах є гуаш, пензлі, банка з водою, а також клаптик паперу, на якому ви будете пробувати мазки. Малювати орнамент будемо в такій послідовності (учитель прикріплює до дошки великий аркуш паперу і, малюючи, пояснює дії).
Спочатку горизонтальною лінією ділимо аркуш на дві рівні частини. Вище і нижче цієї лінії на певній відстані проводимо ще по 3 горизонтальних лінії. Так у нас утворилася смужка, в якій і буде орнамент. Тепер набираємо на пензель фарби і на клаптику паперу вправляємося в малюванні товстих і тонких ліній. Тонку лінію дістаємо, легко доторкуючись загостреним кінцем пензля до паперу (товсті лінії утворюються, коли сильніше притиснути пензель). Тепер розміщуємо елементи орнаменту в смужці. Учитель демонструє ще 2-3 зразки орнаментів, виконаних з ліній.
Учні промальовують орнамент спочатку олівцем, а потім розкарбовують. Під час роботи вчитель звертає увагу на ритмічне розміщення елементів, на чітко виражену різницю між товстими і тонкими лініями, розмір малюнка, чистоту та охайність виконання. У кінці уроку ставить запитання до учнів:
Що ми малювали? Що таке орнамент? Яка роль орнаменту? Як називається фарба, якою ми сьогодні користувалися?
Учитель пропонує учням заховати малюнки в папки, прибрати парти, а черговим зібрати приладдя для малювання.
Подобные документы
Сутність та основні властивості кольору. Особливості відчуття і сприймання кольору у молодшому шкільному віці. Колір як засіб естетичного виховання школярів. Розвиток відчуття кольору та формування навичок кольоротворення у процесі виконання натюрморту.
дипломная работа [4,6 M], добавлен 12.11.2009- Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису
Роль образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів, зміст та шляхи формування навичок естетичного сприймання творів живопису. Розробка методики естетичного сприймання творів живопису у початкових класах, її практична апробація, ефективність.
дипломная работа [94,6 K], добавлен 27.09.2009 Педагогічна сутність і оцінка ефективності методу бесіди, особливості його використання як засобу естетичного сприймання творів мистецтва у початкових класах. Форми використання бесіди у процесі ознайомлення школярів з творами образотворчого мистецтва.
дипломная работа [299,7 K], добавлен 24.10.2009Завдання естетичного виховання молодших школярів. Виявлення та експериментальна перевірка педагогічних умов забезпечення ефективності вдосконалення навичок живопису у процесі виконання натюрморту на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 12.11.2009Анімалістичний жанр та його характеристика. Особливості образотворчої діяльності учнів молодшого шкільного віку. Формування у молодших школярів навичок виконання зображень птахів і тварин. Організація та аналіз ефективності експериментального дослідження.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 27.09.2009Особливості художньо-естетичного виховання в молодшому шкільному віці. Шляхи і засоби художньо-естетичного виховання. Ритм як складова музично-ритмічного виховання. Використання музично-ритмічних вправ в початкових класах та позакласній виховній роботі.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 14.12.2012Навчання образотворчого мистецтва молодших школярів. Пейзаж як жанр образотворчого мистецтва. Сутність та основні образотворчі засоби живопису. Особливості ознайомлення молодших школярів із творами живопису. Методика виконання пейзажу у початкових класах.
дипломная работа [112,8 K], добавлен 20.10.2009Естетичне виховання школярів як психолого-педагогічна проблема. Роль естетичного виховання в розвитку особистості. Виховання культури поведінки молодших школярів на уроках в початкових класах. Методика формування культури поведінки школярів у школі.
курсовая работа [49,8 K], добавлен 20.12.2010Теоретичні основи композиції творів образотворчого мистецтва. Поняття і види композиції в образотворчому мистецтві. Особливості композиційної побудови малюнків учнями 1-4 класів. Формування у молодших школярів навичок виконання тематичної композиції.
дипломная работа [7,3 M], добавлен 19.10.2009Поняття та педагогічний зміст, шляхи та засоби, творчий характер естетичного виховання школярів початкових класів, педагогічні умови реалізації його завдань. Програма експериментального дослідження, аналіз його результатів та ефективність експерименту.
дипломная работа [118,8 K], добавлен 13.11.2009
