Методичні основи роботи над словотворчими афіксами у контексті розділу "Будова слова" у 4 класі

Для ознайомлення учнів із префіксами краще брати не окремі слова, а словосполучення, до того ж такі, у яких є омонімічні префікси і прийменники (доїхав до Києва, відійшов від столу). Це дає змогу учням краще усвідомити значення префіксів, тому що в таких словосполученнях префікс і прийменник мають багато спільного. Наприклад, у словосполученні відплив від берега префікс і прийменник вказують напрямок дії.

Після того, як діти одержать початкове уявлення про значення префіксів, відбувається узагальнення їхніх істотних ознак у спеціальному слові-терміні, формулюється визначення префіксів (частина слова, що стоїть перед коренем і надає слову нового значення або смислового відтінку), вводиться його схематичне позначення .

У 2--4 класах учні одержують тільки початкове уявлення про префікс і не вивчають усієї багатогранності цієї морфеми. Однак їм потрібно усвідомити, що значення префіксів в тому, що вони не механічно приєднуються до слів, а впливають на їх лексичне значення.

Слід зазначити, що лексична робота (вправи з синонімічними, антонімічними рядами слів, з багатозначними словами, омонімами, паронімами) спирається на знання дітьми специфічних ознак морфем, зокрема, їх значущості. Саме тому на уроках опрацювання розділу «Будова слова» класовод має постійно дбати про те, щоб вихованці усвідомили залежність між лексичним значенням похідного слова та якісним складом морфем.

Усвідомленню такого значення префіксів сприяють вправи, спрямовані на порівняння і добір однокореневих слів, різниця у значенні яких зумовлена наявністю префікса; на порівняння одного й того ж префікса в різних словах; на утворення за допомогою префіксів нових слів. Це можуть бути такі вправи:

-- порівняйте слова їхати -- приїхати, співати -- проспівати; поясніть, що в них спільного і чим вони відрізняються;

-- доберіть кілька слів із одним і тим же префіксом (ви-, за- та ін.);

-- виділіть префікси у словах: пришити, прийти, присісти; поясніть значення слів;

-- доберіть антоніми до слів: вийти, занести і под.

У початкових класах під час вивчення префіксів звертається увага на правопис префіксів роз-, без-, з-, с-, пре-, при-; вживання апострофа після префіксів, які закінчуються на приголосний, перед коренем, який починається з букв я, ю, є, ї. При цьому виводяться правила, дотримання яких обов'язкове.

Вивчення префіксів у початкових класах має суто практичне значення -- навчання учнів правильного вживання цієї морфеми у мовленні.

Для результативного вивчення суфіксів необхідно визначити для дітей роль цієї частини у словах. Учні мають усвідомити, що:

· суфікс -- це частина слова, з допомогою якої утворюються нові слова;

· суфікс -- це частина слова, яка надає слову іншого смислового відтінку (вказує на ступінь розміру предмета, міру якості, передає ставлення до предмета);

· суфікс завжди стоїть між коренем і закінченням, якщо ж у слові нульове закінчення, то суфікс стоїть після кореня;

· у слові може бути не один суфікс, а й два чи три.

У початкових класах діти знайомляться тільки з суфіксами із значенням пестливості, суфіксами, за допомогою яких утворюються назви людей за родом заняття, та суфіксами, з допомогою яких утворюються назви найуживаніших предметів побуту.

Робота над засвоєнням поняття суфікс починається зі з'ясування значення зменшено-пестливих суфіксів.

При першому знайомстві з поняттям «суфікс» учитель спирається на конкретні уявлення дітей. Демонструючи предметну наочність або малюнки, педагог спрямовує школярів від порівняння предметів у дійсності до порівняння слів -- назв цих предметів. Наприклад, учитель показує зображення великого прапора і дитячого прапорця, великого гриба і маленького. Діти роблять висновок, що поняття «малий» може передати не тільки слово малий, а й частинка слова:

-ець- (прапор - прапорець), -ок- (гриб - грибок).

Школярі усвідомлюють, що нові слова (прапорець, грибок) утворилися саме за допомогою суфікса, приєднаного до кореня.

У подальшому вчитель знайомить учнів із терміном «суфікс» та його схематичним зображенням .

На наступному етапі розширюється уявлення школярів про словотворчу роль суфіксів. Так, діти на основі порівняння однокореневих слів (сир -- сирник, чай -- чайник, трактор -- тракторист, телята -- телятниця) переконуються в тому, що за допомогою суфіксів утворюються слова -- назви предметів побуту чи занять людей. При цьому слід звертати увагу на те, що нове слово утворилося від іншого за допомогою суфікса, який завжди стоїть після кореня.

Усвідомити роль суфікса в слові допомагає дітям порівняння його з префіксом. Аналіз за будовою слів на зразок друг-дружок і друг - недруг дає змогу зробити такий висновок: і префікс, і суфікс служать для утворення слів, але префікс стоїть перед коренем, а суфікс -- після нього.

Зрозуміти роль суфікса в слові допоможе також його порівняння з закінченням. І суфікс, і закінчення можуть стояти після кореня, але суфікс змінює значення слова, а закінчення змінює тільки форму слова, значення ж слова при цьому не міняється.

Отже, саме за такою послідовністю (аналіз мовного матеріалу з метою виділення істотних ознак поняття; узагальнення істотних ознак, встановлення зв'язків між ними та введення терміна, виведення означення поняття, складання схем, моделей; уточнення суті ознак поняття і зв'язків між ними; конкретизація вивченого поняття завдяки виконанню вправ, подальше поглиблення поняття, впізнавання та визначення нових ознак, властивостей явища) формуються граматичні поняття «префікс» і «суфікс» у початковій школі.

Таким чином, робота над будовою слова повинна бути спрямована не лише на самостійний розбір слова за будовою, але й на збагачення словникового запасу учнів, правильне вживання слів у мовленні, написання їх у відповідності з нормами української мови. Розбір слова за будовою необхідно поєднувати з елементами словотворчого аналізу, спостереженнями над значенням префіксів і суфіксів.

Розділ ІІ. Методичне забезпечення вивчення префікса і суфікса у початковій школі

2.1 Відбір та організація навчального матеріалу до вивчення тем «Префікс» і «Суфікс»

Тема «Будова слова» як самостійна починає вивчатися у 2 класі і закінчується в 3класі. Вона складається з таких основних етапів:

1. Підготовча робота до ознайомлення із смисловими частинами слова, яка полягає у спостереженні за спорідненими словами, доборі споріднених слів і побудові речень (2 клас).

2. Ознайомлення із специфікою і роллю морфем (корінь, префікс, суфікс) у слові та з однокорінними (спорідненими) словами (3 клас).

3. Закріплення і поглиблення знань про морфемну будову слова, які пов'язуються із формуванням правописних і мовленнєвих навичок (3-4 класи) [33, 151].

Як уже зазначалось, вивчення теми «Будова слова» має важливе значення в лінгвістичному розвитку учнів. Ознайомлення молодших школярів із морфемною будовою слова розкриває широкі можливості для систематичного розширення і уточнення словника дітей, оволодіння одним із способів розкриття лексичного значення слова. Під час вивчення цієї теми учні знайомляться із словотворчими засобами. Усе це сприяє розвиткові точного і образного мислення.

Крім того, оволодіння умінням здійснювати морфемний аналіз слова закладає основи для формування повноцінних навичок правильного письма, адже вивчення цієї теми пов'язане із засвоєнням найважливіших чергувань української мови /о, е/ з /і/, /г, к, х/ з /ж, ч, ш/ та /з?, ц?, с?/, правопису слів з ненаголошеними голосними й сумнівними приголосними (кігті, легкий, боротьба), а також префіксів, уживання апострофа після префіксів тощо.

Засвоєння теми «Будова слова» впливає на виховання інтересу до української мови.

Вивчення цієї теми викликає в учнів певні труднощі. Вони пов'язані з тим, що діти:

ь аналізуючи слова, враховують лише зовнішнє їх оформлення (збіг окремих звуків) і не замислюються над значенням слів (вода і водити);

ь враховуючи семантику слова, його значення, забувають про зовнішнє (звукове) оформлення однокореневих слів, а тому помилково вважають однокореневими слова парк і сад (місце, де ростуть дерева);

ь не враховують того, що в коренях слів можливе чергування звуків (сніг - сніжок) ;

ь не розрізняють однокореневих слів і форм одного й того самого слова (білий, білити і білий, білого);

ь «склеюють» корінь із префіксом (наприклад, якщо для виділення кореня в слові заспів доберуть споріднені слова заспівати, заспівувати, то у них виникає бажання помилково прийняти за корінь заспів-, при доборі ж інших слів: співати, спів, співак - корінь буде виділено правильно);

ь «склеюють» корінь із суфіксом (наприклад, аналізуючи слово робітник, учні можуть дібрати споріднені слова робота, заробіток, робітничий і визначити корінь робот - робіт, добір же слів зароблений, робити, роботящий переконує учнів у тому, що -от-, -іт- - суфікси, а не частини кореня);

ь «склеюють» між собою суфікси (наприклад, визначають у слові слоненятко суфікс -енятк- або -ятк-, насправді ж тут три суфікси - -ен-, -ят-, -к-);

ь «склеюють» суфікс і закінчення (наприклад, у слові казка визначають як суфікс -ка).

Отже, вивчаючи морфемну будову слова, учитель повинен приділити належну увагу попередженню цих типових учнівських помилок.

Таким чином, доцільно якомога ретельніше добирати методи та прийоми; до проведення кожного уроку підбирати цікавий матеріал, використовуючи при цьому так вподобані дітьми казки, прислів'я, загадки, ігри, змагання тощо.

На сьогодні в арсеналі вчителя початкових класів чимало ефективних засобів активізації навчання. Треба лише їх уміло застосовувати, враховуючи мету уроку, характер матеріалу, рівень підготовки учнів і власні можливості.

Вивчення будови слова має на меті не тільки ознайомлення із значенням морфем, а й забезпечує правильне користування ними в усному і писемному мовленні, зокрема сприяє практичному засвоєнню самого процесу словотворення. Цій меті підпорядковуються такі типи вправ:

І. На спостереження за роллю морфем у слові:

? розберіть подані слова за будовою, поясніть, яка частина другого слова змінила його значення (дуб - дубок, писати - переписати);

? порівняйте слова пенсіонер - пенсіонерка, поясніть, як утворилося друге слово;

? поясніть, від якої частини мови утворилося друге слово, якою частиною мови воно є, як утворилося (ліс - лісовий, синій - синька).

ІІ. На заміну морфем у слові:

? у поданих словах замініть суфікс -ик суфіксом -ищ (котик, хвостик, вовчик). Яке значення мають утворені вами слова?

? у словах вийти, роз'єднати замініть префікс іншим, щоб вийшло слово з протилежним значенням.

ІІІ. На добір слів:

? доберіть слова за поданими схемами:

, , .

? доберіть до слова білизна однокореневі слова, які б належали до різних частин мови, поясніть, як вони утворилися;

? у слові книжка знайдіть суфікс, доберіть ще кілька слів із цим самим суфіксом, поясніть значення утворених слів;

? у слові перебігти визначте префікс, доберіть ще кілька слів із цим самим префіксом, поясніть значення утворених слів.

ІV. На утворення слів:

? утворіть від поданих іменників прикметники (учитель, трактор, рука);

? утворіть від поданих дієслів іменники за зразком читати - читання (малювати - ..., лежати - ...);

? утворіть дієслова, ставлячи замість крапок дібрані префікси

пере

... >ходити

...

...

На нашу думку, крім вправ, вміщених у підручнику, можна подати й інші. Розв'язання цікавих завдань сприятиме розвитку кмітливості, спонукатиме школярів повторювати вивчене, зазирати до словника.

Більшість слів в українській мові багатозначні, омонімічні. Школярі часто бачать їх у книжках, самі використовують у мовленні. Щоб правильно виділити корінь слова, потрібно перш за все з'ясувати його лексичне значення у певному контексті. Тому на уроках доцільно використовувати й такі завдання, щоб учні міркували про лексичне значення окремих слів.

Також на уроках можна використовувати цікаву граматику, загадки, прислів'я, приказки. Це теж послужить збагаченню словника учнів. Такі вправи доцільно подавати в кінці уроку, коли школярі вже втомилися. Це пожвавить роботу, зацікавить їх.

алі у нашій роботі пропонуємо вправи для самостійної, індивідуальної та групової роботи. Також серед вправ є тексти, які мають природниче спрямування і дають змогу здійснювати екологічне виховання на уроках української мови. Віршовані тексти допоможуть дітям зрозуміти красу, багатство української мови, її виразність, чарівність рідної природи.

Запропоновані нами завдання можна використати під час вивчення префіксів і суфіксів у 3-4 класах.

Наведемо приклад казки, яку учні із зацікавленням слухатимуть, із якої вони дізнаються, який великий світ слів, зустрінуться з новими для них поняттями, термінами, у них виникне інтерес, що ж це за часточки, які змогли побудувати такий великий замок.

Цю лінгвістичну казку можна навіть розказати на першому уроці вивчення розділу «Будова слова». У даному разі відбуватиметься пропедевтичне навчання, звертатиметься увага учнів на традиції та звичаї українського народу, виховуватиметься почуття необхідності дружби, підтримки, взаємодопомоги, любові до рідної мови.

№1

Казковий замок

(Лінгвістична казка)

Жили-були собі слова. Вони змінювалися, росли, як дерева. З кожним роком слів ставало все більше й більше. І от виріс пишний, квітучий сад. Коли слова-дерева гойдались від вітру, вони звучали, нагадували чарівний спів солов'я. Стали люди називати милозвучну мову солов'їною.

Добре жилося словам: вони дружили, допомагали один одному. Вирішили слова побудувати величезний Замок дружби слів. На будівництві трудились усі часточки слів: і корені, і суфікси, і префікси, і закінчення. Корені слів споруджували стіни, суфікси робили вікна, двері, а закінчення вилізли на дах будинку, щоб покрити його червоною черепицею. Префікси подавали цеглу невтомним мулярам-кореням. Дружно працювали слова. Прийшли на допомогу своїм родичам і спільнокореневі слова.

Здавна в Україні закріпився хороший звичай: збиратися на будівництво нового будинку усім товариством, селом, вулицею. Цей звичай у народі назвали толокою.

Ось і готовий замок. У ньому будуть жити слова, які приносять людям радість та добро, сподівання на вдачу.

Слова вирішили зробити новосілля і запросити в гості усіх своїх родичів [3, 52].

Бесіда за казкою:

1. Чому українську мову називають солов'їною, милозвучною?

2. Що нового ви дізнались про традиції українського народу?

3. Яким чином, за допомогою чого словам вдалось побудувати Замок дружби слів?

4. Як ви розумієте слово толока?

5. Які нові слова-терміни ви вперше почули? Як ви думаєте, що вони означають? (вчитель повідомляє, що учні на подальших уроках дізнаються, що означають слова: спільнокореневі слова, корінь, закінчення, суфікс, префікс, яке місце вони займають у мовознавстві, для чого служать).

№2

Пізнавальна гра «Слова-родичі»

Хід гри та завдання. Діти діляться на дві групи. Ведучий називає слово. Усі гравці добирають спільнокореневі слова. Відповідають з одного ряду. Ведучий робить помітку, скільки слів дібрано (скільки очок буде зараховано). Якщо з другого ряду хтось іще може додати слово, підносить руку, його викликають. Цьому (другому) ряду за кожне правильно додане слово записується 2 очки. Далі ведучий називає інше слово. Відповідають на цей раз гравці з другого ряду, доповнюють - з першого. За помилкове слово знімається з ряду, який допустив помилку, 2 очки.

Матеріал для гри.

Ліс (лісник, лісовий, пролісок, лісок, переліски …).

Сад (садівник, садовий, садок, посадка, саджанець …).

Дуб (дубок, дубочок, дубище, дубовий, дубина …).

Казка (казочка, приказка, переказ, казати, розказати …).

Вода (водяний, підводний, водиця, водник …).

Хліб (хлібний, хлібина, хлібороб …).

Мова (розмова, мовний, розмовляти, промовець …).

Блиск (блискучий, блискотіти, блискавка …).

Коса ( косар, покоси, косити, косарка …).

Літати (літак, політ, приліт, відлітати …).

№3

Пізнавальна гра «Сходинки слів»

Хід гри і завдання. У вільні клітинки «сходинок» треба вписати букви так, щоб вийшло слово з іншим значенням або нове, спільнокореневе.

Хто першим виконає завдання в одній фігурі, дістає 5 очок, другим - 4 і так далі. За помилку знімається 2 очки.

Матеріал для гри.

1. 2.

л	і	с
л	і	с
л	і	с
л	і	с
л	і	с
л	і	с
с	а	д
с	а	д
с	а	д
с	а	д
с	а	д
с	а	д

3. 4.

д	у	б
д	у	б
д	у	б
д	у	б
д	у	б
д	у	б
с	в	і	т
с	в	і	т
с	в	і	т
с	в	і	т
с	в	і	т
с	в	і	т

5. 6.

г	р	и	б
г	р	и	б
г	р	и	б
г	р	и	б
г	р	и	б
г	р	и	б
х	л	і	б
х	л	і	б
х	л	і	б
х	л	і	б
х	л	і	б
х	л	і	б

1.Ліси, лісок, лісник, лісовик, лісовий, лісничий. 2. Сади, садок, садити, садочок, садівник. 3. Дуби, дубок, дубина, дубовий, дублений. 4. Світи, світає, світлий, світанок, світловий. 5. Гриби, грибок, грибний, грибів, грибників; 6.Хліби, хлібом, хлібина, хлібороб, хлібороби).

№4

Шаради

Хід гри і завдання. Ведучий читає слова і вказує, що від них треба взяти (корінь, префікс, суфікс, закінчення), гравці утворюють і записують нові слова.

За кожне правильно складене слово гравцеві зараховується 1 очко, за помилку знімається 2 очки.

Матеріал для гри

1. Префікс від слова перенести, корінь від слова казка. (Переказ).

2. Корінь від слова квітка, суфікс від слова вудочка, закінчення від слова зірка. (Квіточка).

3. Корінь від слова риба, суфікс від слова ручки, закінчення від слова липа. (Рибка).

4. Корінь від слова лісок, суфікс від слова зимова, закінчення від слова червоний. (Лісовий).

5. Префікс від слова закрити, корінь від слова в'язати, суфікс від слова рибка, закінчення від слова загадки. (Зав'язки).

6. Префікс від слова розмова, корінь від слова писати, суфікс і закінчення від слова піонерка. (Розписка).

7. Префікс від слова підніс, корінь від слова вода, суфікс від слова грибний, закінчення від слова білий. (Підводний).

8. Префікс від слова залити, корінь від слова писати, суфікс від слова залізний, закінчення від слова зелена. (Записна).

9. Префікс від слова проніс, корінь від слова лісник, суфікс від слова дубок. (Пролісок).

10. Префікс від слова повів, корінь від слова їздити, суфікс від слова вушко, закінчення від слова рука. (Поїздка).

11. Префікс від слова політ, корінь від слова садок, суфікс і закінчення від слова рибка. (Посадка).

12. Префікс від слова поїзд, корінь від слова радити, суфікс від слова лісник. (Порадник).

13. Префікс від слова приїзд, корінь від слова казати, суфікс і закінчення від слова ніжка. (Приказка).

14. Префікс від слова вихід, корінь від слова лазити, суфікс і закінчення від слова кізка. (Вилазка).

15. Префікс від слова роз'їзд, корінь від слова мовець, закінчення від слова липа. (Розмова).

16. Префікс від слова збити, корінь від слова в'язка, суфікс від слова кілок. (Зв'язок).

17. Префікс від слова завести, корінь від слова напис, суфікс і закінчення від слова ручка. (Записка).

18. Префікс від слова притиснути, корінь від слова кордон, суфікс від слова розвідник. (Прикордонник).

№5

Пізнавальна гра «Відгадати слово»

Обладнання. Картки, на яких записано по одному слову.

Завдання. Відгадати слово за характеристикою, яку дає ведучий.

Хід гри. Гравець, що назве слово, написане на карточці, одержує її. Якщо назве слово, що відповідає даній характеристиці, а у ведучого немає картки з таким словом, то учневі видається чиста картка. Переможцем виходить той, хто на закінчення гри має найбільше карток.

Матеріал для гри

Характеристика	Слова для карток
Корінь лік-, суфікс -ар. Слово відповідає на питання хто?	Лікар
Корінь -віт, префікс при-. Слово відповідає на питання що?	Привіт
Корінь кос-, суфікс -ар. Слово відповідає на питання хто?	Косар
Корінь кущ-, суфікс -ик. Слово відповідає на питання що?	Кущик
Корінь голос-, суфікс -ок. Слово відповідає на питання що?	Голосок
Корінь -хід, префікс ви-. Слово відповідає на питання що?	Вихід
Корінь вазон-, суфікс -чик. Слово відповідає на питання що?	Вазончик
Корінь -пис, префікс за-. Слово відповідає на питання що?	Запис
Корінь син-, суфікс -очок. Слово відповідає на питання хто?	Синочок
Корінь -літ, префікс пере-. Слово відповідає на питання що?	Переліт

№6

Пізнавальна гра «Знайти префікс»

Обладнання. Картки з колами. У центрі кола написано корінь, справа і внизу суфікси чи суфікси і закінчення.

Завдання. Знайти префікси, які слід поставити вгорі і зліва по колу, щоб прочитати чотири спільнокореневі слова.

Хід гри. Переможцем вважається той, хто першим правильно виконає завдання.

Матеріал до гри.

1. 2. 3.

4. 5.

(1.Переводити, підводити, доводити, заводити;

2.Посадка, посадити, пересадити, насадити;

3.Почистити, зачистити, вичистити, дочистити;

4.Розписка, записати, написати, дописати;

5.Перелітати, відлітати, прилітати, залітати).

№7

Пізнавальна гра «Колонки слів за будовою»

Обладнання. Набори карток. Кожен із 30 карток-слів (5 груп спільнокореневих) і 8 карток-вказівок (схеми будови слова). Конверти.

Завдання. Розкласти слова в колонки відповідно до карток-вказівок.

Хід гри. Гравці одночасно відкривають конверти, розкладають картки із схемами, а потім картки із словами.

Хто перший розкладе картки, дістає 30 очок, а другий - 29 і т.д. За кожну помилку знімається 2 очки.

Матеріал для гри.

1

хід ходу вихід

ліс лісом праліс пролісок

віз везу привіз

сад садів

сніг сніги

східний виходу

лісок ліски проліски

візок візка підвезений привези

садок садовий посадка посади

сніжок сніжку засніжений

2

дуб дубом

ніс несе приніс внесок

біг бігу забіг

пиши напис

в'яжу зв'язок

дубок дубище

несений принесений занеси

бігун бігли прибігли прибіжи

писар писаний записка запису

в'язаний зв'язане зв'яже

№8

Пізнавальна гра «З одного кореня»

Обладнання. Таблиця з п'ятьма коренями слів або запис їх на дошці; письмове приладдя.

Завдання. За допомогою префіксів і суфіксів утворити від кожного кореня якнайбільше слів і записати їх.

Хід гри. Працюють визначений час. Переможцем вважається той, хто правильно напише більше слів.

Матеріал для гри.

-дуб-, -хат-, -риб-, -квіт-, -вод-, -ліс-, -жук-, -сад-, -роб-, -стіл-, -хід-, -пис-, -літ-, -ніс-, -зелен-, -гарт-, -чист-, -мал-, -біл-.

№9

Послухайте віршик:

Клим на гору задивився,

А ведмідь не розгубився:

Підхопив два вулички

Та й помчав вздовж вулички.

1. Скажіть, які слова з однаковим написанням зустрічаються у вірші двічі?

Поміркуйте, чи однакове їх лексичне значення?

Чи будуть слова спільнокореневими?

(Вулики -- спеціальна дерев'яна скринька або видовбана колода для бджіл, сім'я бджіл, рій. Вулиця -- простір між двома рядами будинків для ходіння, їзди).

2. У словах задивився, розгубився, підхопив, помчав виділіть префікси.

№10

Послухайте текст. Оцініть вчинок Іринки. Чи правильно вона повелася?

Іринка прийшла зі школи і розповідає:

-- Мамо, вчителька нам сказала, аби ми допомагали вдома! -- І одразу ж взялася до роботи: помила посуд, замела підлогу, сходила до крамниці по хліб та молоко.

А наступного дня мама допомоги чомусь не дочекалася, довелось нагадати:

-- Допоможи мені, доню.

-- А сьогодні нам вчителька нічого не казала.

(З народної творчості).

1. Скажіть, чи будуть слова допомагали і допомога спільнокореневими? Позначте у них корені.

2. У словах розповіла, сказала, сходила позначте префікси, поясніть їх правопис.

№11

Прочитайте текст. Замініть виділені слова так, щоб надати їм відтінку ласкавості, ніжності. Позначте суфікси, які допомогли утворити слова.

Ліс був мішаний. Серед столітніх дубів красувалися стрункі білокорі берези, вічнозелені ялини. Довкола тиша, щебечуть птахи, сюрчать у траві коники.

1. Поясніть, як ви розумієте лексичне значення слів білокора, вічнозелені.

2. Поміркуйте, чи доцільно перебудувати словосполучення столітні дуби на вислів столітні дубочки? Чому?

№12

Поміркуйте, яка частина слова допомогла утворити інші, протилежні за значенням. Позначте її.

Прилітати -- відлітати;

виходити -- заходити;

закривати -- відкривати;

злітатися -- розлітатися.

Поясніть правопис префіксів з-, роз-.

№13

Прочитайте загадку в обох варіантах. Поміркуйте, де звучить краще, ніжніше. Назвіть слова із суфіксами здрібнілості, виділіть їх. Поясніть, від яких слів вони утворилися.

Я кругленька, червоненька, Я кругла, червона,

З хвостиком тоненьким. З хвостом тонким.

На городі мене рвуть На городі мене рвуть

І до столу подають. І до столу подають.

(Редиска).

№14

Про кого йдеться у цій загадці?

Прийшла вона із довгим віником,

На бесіду із нашим півником,

Схопила півня на обід,

Та й замела мітлою слід.

(Лисиця).

1. Знайдіть споріднені слова. Позначте корінь. Подумайте, якого значення надав суфікс у слові півником?

2. Виділіть префікси у словах прийшла, схопила, замела. Чому у слові схопила пишемо префікс с-?

3. Чи будуть слова віник і мітла близькі за значенням?

№15

Прочитайте прислів'я. Випишіть слова з префіксами, доберіть до них спільнокореневі. Префікси виділіть. Поясніть правопис.

1. Народ скаже - як зав'яже.

2. Літо збирає, а зима з'їдає.

Розкрийте зміст другого прислів'я.

№16

Послухайте казку.

Жив був корінь -вод-, сам-самісінький. Надоїло йому бути одному і пішов він шукати друзів. Кого не зустріне, а в їхніх іменах є, крім частини -вод-, ще й інші: під, н, ий, ич, к, а, ій, н, а,ян…

Як звали «друзів» кореня -вод-? Чи можна їх всіх об'єднати в одну «сім'ю»?

№17

Прочитайте текст. Виділені слова запишіть так, щоб вони мали відтінок пестливості чи здрібнілості. За допомогою якої значущої частини слова ви змогли це зробити? Який текст вам більше до вподоби? Чому? Який висновок можете зробити?

Прилинула весна до лісу

Завітала зеленоока чарівниця в ліс. Стрепенувся він, ожив, зазеленів!

З трави протягнулися волохаті пелюстки сон-трави. Ніжні проліски підняли свої руки до сонця. Напружились гілки на вербах. Від тепла пробудилися фіалки.

Сипле красуня свої чари, а ліс загадково посміхається.

№18

У словах котик, вовчик, хвостик замініть суфікс -ик на суфікс -ищ. З

утвореними вами словами складіть речення.

№19

Утворіть від поданих слів нові слова за допомогою суфіксів. Складіть текст на тему «Пори року».

Вітер - … Сніг - …

Холод - … Дощ - …

Сонце - … Спека - …

№20

Випишіть слова з префіксами в одну колонку. Доберіть до них протилежні за значенням. Префікси виділіть.

Гуси пролетіли

Пролетіли знову гуси

Над долиною,

Над туманом сивовусим,

Над калиною.

Пролетіли сумовито

Над озимкою,

Понесли на крилах літо

Невидимкою.

(П. Сингаївський)

№21

Відшукайте у тексті слова з префіксами, випишіть їх, префікси виділіть позначкою. Усно придумайте по 2--3 слова з такими ж префіксами. До якої частини мови належать ці слова?

Осінь

Осінь обтрусила

Яблука доспілі --

Відпочить присіла

На пеньочку в лісі.

Поправля хустинку

Стомлено рукою,

А гриби з торбинки

Сипляться додолу.

(А. Коваль)

№22

У виділених словах знайдіть суфікс. Скажіть, де він стоїть (щодо кореня) і для чого вживається. Доберіть до кожного слова по 2--3 спільнокореневих.

Лісова колиска

Стежка, озеро, стіжок --

Все у падолисті,

І в гніздечку для пташок

Задрімав сухий листок,

Наче у колисці.

(В. Скомаровський)

№23

Випишіть із тексту назви істот, позначте у них основу та закінчення, в основі -- корінь і суфікс. Поміркуйте, якого значення надають словам суфікси.

Має очі кішечка,

Має очі песик,

Має очі Віточка,

Має очі Лесик.

Бачить кішка -- мишку,

Бачить песик -- кішку,

Бачить Лесик Віточку,

Що тримає квіточку.

(І. Січовик)

№24

Випишіть пари спільнокореневих слів, виділіть у них корінь і суфікс. За допомогою яких суфіксів утворені слова на означення малят птахів та звірів? Що спільного у словах перепелиця, телиця. Знайдіть слово, що відповідає схемі

Перепелиця

І перепеленя,

Телиця

І теля

Ішли туди,

Тепер відтіля.

№25

Випишіть спільнокореневі слова. Що вони означають? Як утворилися? Якого значення надають їм суфікси?

Дощ на тоненьких ніжках,

В шапці своїй волохатій,

У дворі пострибавши трішки,

Постукав у віконце -- до хати.

Я б віконце відчинила,

Дощика я б впустила.

Та чи дозволить мати

Гостя у вікно впускати?

(М. Шаповал)

№26

Випишіть з тексту слова з префіксами разом із залежними словами. Поставте до них запитання. Що вони означають? Виділіть у них префікс. Як довести, що це префікси? До виділених слів доберіть споріднені.

Відшуміло літо

Стиглими хлібами.

На пташиних крилах

Відлетіло вдаль.

Під вікном берізка

Розпустила коси,

І летять у вирій

Сірі журавлі.

(С. Федченко)

№27

Випишіть спільнокореневі слова. Чим відрізняються слова журавлі і журавлики? Як довести, що у словах забирають, залишилось префікс за-? Знайдіть у тексті ще слова з префіксом. До якої частини мови вони належать?

Лелеки

Журавлі курличуть.

Забирають літо

І несуть з собою

У чужі краї.

Не спішіть, журавлики,

Гляньте --

Недогріте

Залишилось поле

В рідній стороні.

(М. Кулик)

№28

Знайдіть у тексті слова з префіксами, випишіть їх, виділіть префікси. До слів поставте запитання. До якої частини мови вони належать?

На зеленому листі

Посміхнеться суниця,

Вишня вдягне намисто,

І достигне пшениця.

Теплий дощик проллється,

Заколоситься жито,

Вся земля засміється,

Прийде радісне... (літо).

№29

Випишіть слова, основи яких мають: 1) тільки корінь; 2) корінь і суфікс.

Снігурі

Подивіться: у дворі

В чорних шапках снігурі.

Ще й червоні фартушки

Одягли собі пташки.

Значить сніг і холоди

Наближаються сюди.

Снігурами через те

Їх тепер і ви звете.

(Г. Демченко)

№30

Випишіть із тексту спільнокореневі слова, виділіть у них корінь і суфікс. Знайдіть серед них такі, що відповідають схемам

, .

Хвалько

Став хвалитись

Малий листок:

-- Я найкращий

На весь лісок!

Брати зелені,

Я -- золотий! ...

Та де не взявся

Вітровій.

Як налетів,

Як зашумів!

Нема в лісочку

Хвалька листочка.

(В. Заєць)

№31

Випишіть із тексту у ліву колонку слова зі зменшувально-пестливим значенням, а в праву -- без нього. Виділіть суфікси.

Чарівна книжечка

Маю книжечку невеличку,

В ній живе руда лисичка

Та колючий їжачок,

Та солом'яний бичок,

І зайчисько-вуханець,

І цвіркунчик-співанець.

(X. Керита)

№32

Утворіть дієслова, в яких між префіксом при- і закінченням -ти стояли б чотири букви. Яку дію вони позначають?

(Пригасити, присипати, припалити, пригоріти, прикидати, прикопати, привалити).

№33

У зоопарку

На майданчику зоопарку гуляло 10 маленьких звірят. Чи не могли б ви їх назвати? Які суфікси мають їхні назви?

№34

Подані слова розставити в тому порядку, в якому розташовані їхні схеми, що наводяться нижче.

Книга, обкладинка, іграшка, розмова, одяг,дзвоник, заметіль.

Схеми:

1) Корінь + суфікс + нульове закінчення (дзвоник).

2) Префікс + корінь + суфікс + закінчення (обкладинка).

3) Префікс + корінь + суфікс + нульове закінчення (заметіль).

4) Корінь + суфікс + закінчення (іграшка).

5) Префікс + корінь + закінчення (розмова).

6) Префікс + корінь + нульове закінчення (одяг).

7) Корінь + закінчення (книга).

Якщо правильно розмістити слова, то з їхніх перших букв прочитаєте другу половину крилатого вислову, який починається словами: Через терни (до зірок). Запишіть вислів повністю.

№35

Від слова йшов утворіть нові слова за допомогою префіксів і пов'яжіть їх зі словами праворуч потрібними за змістом прийменниками:

При школи

Пере вулицю

Ви класу

За йшов товариша

Піді будинку

Віді стола

Обі дерева

№36

Додаючи до поданих слів префікси, утворіть антоніми. Запишіть. Виділіть префікси і поясніть значення слів. Яке значення мають префікси?

Зразок: Іти: відійти - підійти.

Копати, клеїти, вести, шити, в'язати, лізти, сипати, везти, дихати, гнати, повзати.

Визначте, яке загальне значення об'єднує ці слова.

№37

До поданих слів додайте префікс з- і запишіть. Чи відбуваються зміни у вимові і написанні префікса?

1. Робити, бити, лізти, дерти, мити.

2. Кип'ятити, писати, терти, формувати, ходити.

3. Сунути, садити, цідити, чіпляти, чорніти.

№38

Прочитайте. Які помилки допущені в написанні слів? Що треба знати,

щоб не помилятися в написанні префіксів пре-, при-? Запишіть слова,

виправивши помилки.

Привеликий, придобрий, пребити, претримати, прейти.

№39

Спишіть, вставляючи пропущені букви.

Пр…будувати, пр…крити, пр…погано, пр…хитрий, пр…бути, пр…завзятий, пр…крутити, пр…мудрий, пр…погано, пр…швидшити.

№40

Прочитайте. Випишіть суфікси, що мають приблизно однакове значення. Назвіть, яке саме значення. З'ясуйте, які почуття, настрій виражає даний текст.

Ой спи, дитя, до обіда…

Соньки-дрімки в колисоньки,

добрий розум в головоньки,

а рісточки у кісточки,

здоров'ячко у сердечко,

а в роточок говорушки,

а в ніженьки ходусеньки,

а в рученьки ладусеньки.

(Народна творчість)

№41

Випишіть із тексту спільнокореневі слова парами у стовпчик. Що означають слова у лівій і правій колонці? За таким зразком самостійно доберіть назви тварин та їхніх малят.

Хто чий синочок

У кита синочок -

Китеня.

У слона синочок -

Слоненя.

В їжачка синочки -

Їжачатка.

(А.Кисельов)

№42

Прочитайте текст. Які слова здалися вам незвичними? Чому звірі не змогли правильно утворити слова? Як треба було сказати?

Розумна мавпочка

Гойдався на дереві Ховатий!

В джунглях удав. А берегом мавпа

Він гарний мав настрій Зі школи ішла.

І пісню співав: Почула

Я довгий, Й хвальків тих

Гладенький, На глум підняла:

Лискучий, Ха-ха,

Увесь по деревах повзучий! Він повзучий!

А в річці купався Хи-хи,

Якраз крокодил Він ховатий!

Та й крикнув Не вміють і слова,

З усіх крокодилячих сил: Як треба, сказати!

Я кращий - Хоч я і розумна,

Зелений, І в школі навчата,

Зубатий, Не буду ніколи

Завжди під водою така вихвалята!

(Г.Малик)

№43

Послухайте текст. Скажіть, чому саме так відповіла бабуся: «Мені ніколи».

Бабуся і сани

Ішла бабуся з гори, важке несла. Коли це сани біжать. Носа вгору задерли.

Сани, підвезіть, попросила бабуся.

Нам ніколи.

Збігли сани з гори та й стали. Ні вперед, ні назад.

Коли це бабуся йде.

Бабусю, поможіть, вивезіть на гору.

Мені ніколи, сказала бабуся. І пішла додому.

Д.Чередниченко

1.У словах несла, носа позначте корені. До кожного слова доберіть по кілька споріднених.

2. Чи будуть слова несла, носа спільнокореневими? Доведіть, що не помиляєтеся.

3. Яка різниця у написанні слів підвезіть, вивезіть? Позначте префікси.

4. Поміркуйте, чому в слові збігли пишемо префікс з-, а в слові сказала - с-?

№44

Визначте корені й закінчення. Випишіть підряд тільки ті слова, які мають суфікси.

Молодий, попереду, рано, навздогін, активний, перемога, цінний, малий, сухий, ясно.

Якщо ви правильно вибрали слова, то з їхнії перших букв прочитаєте перше слово у вислові І.Франка: (Праця) - то перша основа життя.

№45

У слові книжка визначте суфікс. Доберіть ще кілька слів із цим же суфіксом. Поясніть значення утворених слів.

№46

Спишіть розкриваючи дужки.

(Ви)йшов (з)лісу; (з)бирати (з)городу; (з)їхати (з)гори; (про)читав (про)тварин; (по)садив (роз)саду; (ви0писав (з)книжки; (за)брів (у)воду.

№47

Використовуючи префікси, утворіть антоніми. Префікси виділіть.

прилітати		закривати
виходити		злітатися
віднести		одягнутися
виїхала		з'єднати

№48

До поданих слів доберіть близькі за значенням слова з префіксами.

Тихий - …, бесіда - …, сміливий - …, паркан - …, сумний - …, слабкий - …, жорсткий - …, барвистий - …

Зі словами кожної пари складіть речення.

№49

Випишіть слова, що складаються:

а) тільки з кореня;

б) з кореня і закінчення;

в)з кореня, суфікса і закінчення;

г) з префікса і кореня;

ґ) з префікса, кореня, суфікса;

д) з префікса, кореня, суфікса, закінчення;

е) з кореня і суфікса.

Безплатний, біг, вигляд, вівчар, варений, відламок, відплата, відхил, віра, гарт, далекий, доба, запис, сміх, зелений, кора, корм, безмежний, вигріб, ґедзь, ґрунт, брат, ґрунтова, долина, дзьоб, вечірній, записка, зліт, кадр, кущ, липовий, літо, лічу, лоза, льох, льон, мир, мідь, місток, місто, безмірний, бік, вигук, глибина, буковий, грач, граченя, засівний, намір, напад, воля, ніч, нічний, нуль, нульовий, обгін, перестук, подорож, подорожник, подяка, безмісячний, бій, випас, джміль, бурячок, вірний, джмелиний, друкарка, пожежа, поклик, промова, пень, пеньок, порада, потік, примирення, примітка, безпомилковий, пташник, вал, птах, пушок, світильник, вигін, схил, схід, маляр, малюк, маленький, весна, щастя, небо, смішний, святковий, дорога, подарунок.

№50

Випишіть слова з префіксами.

В'язати, в'їхати, об'єкт, об'єднання, в'є, роз'єднати, п'явка, п'ятак, з'ясувати, під'їзд, з'їжджати, в'ялити, в'язка, з'явився, об'їдати, роз'їхатись, з'їзд.

№51

Випишіть в одну колонку слова з префіксом с-, у другу - з префіксом з-

Поясніть правопис цих слів.

1.Збагачення, скинути, зцідити, скип'ятити, зшити, складка, зберегти, сколихнути, скоритись, звеселити, скаламутити, збудувати, скосити, скреснути, зчавити, згаснути, скотитись, скласти.

2.Злити, зшивання, зсадити, скоротити, зшкребти, зсипати, скроїти, скрутити, скусати, спаяти, змалювати, спалахнути, зрізати.

3.Спереду, зрошення, сплеснути, зростити, сповіщати, зрушити, зштовхнути, справа, стверднути, зцементувати, стримати.

4.Здивуватись, скам'яніти, скінчити, злетіти, скликати,сколоти, зчорніти, стиснути, змити, стягнути, зчепити.

5. Схлюпнути, зчистити, схилитись, зрівняти, схвалити, зсушити, сформулювати, зстрибнути, сформувати, зсутулитись, сходити.

№52

Згрупуйте слова з однаковим префіксом. Що спільного у значенні слів кожної групи?

Премудрий, презлий, преславний, приклеїти, предобрий, приліпити, пребагатий, прищепити, прив'язати.

№53

До слів садок, яблуневий, гіллястий випишіть з тексту споріднені.

Випишіть слова з префіксами.

Яблунька

Посадив садівник у саду дику яблуньку. Зрізав зелену верхівку. Розколов стовбурець і увіткнув молодий пагінець від хорошої яблуні.

Захворіла яблунька. Але скоро одужала й зрослася з чужою гілкою. П'є гілочка соки дикої яблуньки і росте швидко. Через три роки зацвіло дерево білими запашними квітами. Потім пелюстки опали. На їхньому місці з'явилась зелена зав'язь. До осені виросли великі, рум'яні, солодкі яблука.

(За К.Ушинським)

№54

Відгадати слова:

а) Корінь мій знаходиться в «ціні»,

Префікс дай від «оклику» мені,

Суфікс - від «лінійки» чи від «зірки»,

Разом - результати перевірки. (Оцінка)

б) Корінь з «підкладки»,

префікс з «обшивки»,

суфікс - із «косинки»,

а все разом - для книжки. (Обкладинка)

в) Слово складається з двох частин: перша частина - корінь слова «учитися», друга - суфікс слова «в'язень». Ціле слово - синонім слова «школяр». (Учень)

г) Слово складається з двох частин: перша частина - корінь слова «кома», друга - префікс слова «попрацювати», третя - звук, що позначається буквою, яка стоїть в алфавіті перед У. ціле слово - назва солодкого напою з фруктів і ягід. (Компот)

№55

Розгляньте малюнок і складіть казку про лісову школу (письмово). У своїй роботі використовуйте слова з суфіксами чи префіксами.

? Які спільнокореневі слова ви вжили у казці?

Отже, робота над запропонованими завданнями під час вивчення теми «Будова слова» потребує від учнів осмисленої діяльності, допомагає їм збагачувати словник, пробуджує інтерес до мови, підвищує культуру мовлення. Ці завдання доцільно використовувати як під час повторення вивченого про будову слова, так і під час опрацювання окремих тем розділу. Цей матеріал зацікавлює учнів, спонукає до творчого пошуку. Такі вправи значно пожвавлюють процес практичного засвоєння рідної мови молодшими школярами, сприяють формуванню їхньої мовної особистості.

2.2 Перевірка ефективності запропонованої системи вправ в експериментальному дослідженні

Дослідження проводилось у Білявецькій загальноосвітній школі

І-ІІ ступенів на базі двох класів, з яких 4-А визначений нами як контрольний, а 4-Б - експериментальний. Кількість учнів у класах та стан успішності майже ідентичні.

Дослідження спрямоване на перевірку ефективності використання вправ для ознайомлення учнів з будовою слова, зокрема з префіксами і суфіксами, та закріплення цього матеріалу. Воно носило теоретико-експериментальний характер і проводилось у два етапи.

На І етапі була визначена сфера дослідження, вивчалися психолого-педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, формувались завдання дослідження.

На ІІ етапі розроблялись шляхи реалізації завдань дослідження і матеріали експериментального дослідження, проводився експеримент з метою перевірки ефективності використання запропонованих нами вправ, продовжувалося вивчення наукової літератури з даної теми. Основна увага була звернена на аналіз та узагальнення даних експерименту, оформлення роботи, з'ясування подальших перспектив такого навчання.

Експериментальне навчання за запропонованою схемою здійснювалось на формуючому і перевірялося на узагальнюючому етапах дослідження.

Було розроблено систему вправ, безпосередньою метою яких є:

- ознайомлення молодших школярів із префіксами та суфіксами як значущими частинами слова, їх роллю та словотворчою функцією;

- розширення і уточнення словника дітей;

- правильне користування морфемами в усному і писемному мовленні;

- вміння визначати префікси і суфікси у словах;

- правильна вимова і правопис префіксів роз-, без-, з- (с-);

- вміння розрізняти префікси та прийменники, правильно їх писати;

- навчити правильно писати слова з апострофом після префіксів.

Ці уміння формувалися в результаті виконання вправ, що подані у попередньому параграфі.

З метою одержання об'єктивної інформації про рівень засвоєних знань і вмінь з морфеміки і словотвору, про типові помилки ми провели спеціальні підсумкові роботи у контрольному та експериментальному класах. Кожному учневі було запропоновано теоретичні та практичні завдання.

Теоретичні завдання вимагали відповіді на поставлені запитання.

Доповніть визначення:

1. Корінь слова - це ... частина ... .

2. Закінченням називається ... .

3. Основа слова - це частина ... .

4. Префіксом називається частина слова, що стоїть ...

5. Суфікс - це частина слова, що ... .

6. Спорідненими називаються слова, що мають ..., а саме ... .

Результати якісного і кількісного аналізу виконання цього виду завдань подано в таблиці 1.

Таблиця 1.

№ п/п	Поняття	Дали правильну відповідь	Дали неправильну відповідь
		Контро-льний клас (%)	Експе-римен-тальний клас (%)	Контро-льний клас (%)	Експе-римен-тальний клас (%)
1.	Корінь	56	61	44	39
2.	Закінчення	62	64	38	36
3.	Основа	47	59	53	41
4.	Префікс	48	52	52	48
5.	Суфікс	51	57	49	43
6.	Споріднені слова	43	58	57	42

Учнівські відповіді показали, що учні експериментального класу правильніше доповнили запропоновані визначення понять.

Разом з тим, у більшості школярів викликало труднощі завдання на визначення основних способів творення слів.

Так, виділяють способи творення слів за допомогою:

Таблиця 2.

Словотворчі засоби	Контрольний клас (%)	Експериментальний клас (%)
Префікса	33	41
Суфікса	27	41
Префікса і суфікса	24	38
Закінчення	3	11
Кореня	8	10
Шляхом додавання іншої основи	-	28

Учні контрольного і експериментального класів також виконували практичні завдання.

Пропонуючи школярам перше з них, ми намагалися перевірити їх уміння розрізняти словоформи і спільнокореневі слова. Крім того, експеримент дозволив виявити запас морфем і типові порушення дітьми норм творення форми слова і похідних слів.

Запишіть у перший стовпчик форми поданого слова, а в другий - спільнокореневі слова:

Писати, слово

Як свідчать одержані дані (див. таблицю 3), 54,6% учнів 4-А класу і 65,8% учнів 4-Б класу правильно записали форми запропонованих слів. Правильно дібрали спільнокореневі слова 57,6% і 66,9% відповідно учнів контрольного і експериментального класів.

Таблиця 3.

Слово	Завдання на добір форм слова	Завдання на добір спільнокореневих слів
	4-А клас	4-Б клас	4-А клас	4-Б клас
	Правильно (%)	Неправиль-но (%)	Правильно (%)	Неправиль-но (%)	Правильно (%)	Неправиль-но (%)	Правильно (%)	Неправиль-но (%)
Писати	52,2	51,8	64,4	37,6	53,7	46,3	65,8	34,2
Слово	57	43	67,1	32,9	61,4	38,6	68	34

Наступне завдання зорієнтовано, по-перше, на перевірку сформованості в учнів 4-А і 4-Б класів вміння правильно розбирати слова за будовою; по-друге, на виявлення рівня усвідомленості-неусвідомленості зв'язку морфемного аналізу зі смисловими відношеннями між похідним і мотивуючим словами.

Розберіть слова за будовою:

Безрідний, жовтуватий, ялиновий, наказ, програміст, вареник.

Найтиповішими помилками учнів при виконанні цього завдання, є такі:

· суфікс або його частину приєднують до кореня 34,9% учнів 4-А класу і 27,4% учнів 4-Б класу (жовтуватий, вареник);

· членують суфікси на частини 46,5% учнів 4-А класу і 38,7% учнів 4-Б класу (жовтуватий);

· суфікс або його частину відносять до закінчення відповідно 43,3% і 35% школярів.

Мета третього завдання - перевірити вміння учнів контрольного і експериментального класів зіставляти, здійснювати аналітичні та синтетичні операції, класифікувати в ході словотворчого аналізу.

Знайдіть слова з префіксами і без префіксів, запишіть їх групами:

Пофарбувати, розкидати, повзати, високий, ударити, розумний, поранений, висушений, розплести.

87,4% учнів контрольного класу і 72,9% учнів експериментального класу, що брали участь в експерименті, включили в одну групу слова з префіксом і без нього. Як наслідок в одному ряду зі словами пофарбувати, поранений, розкидати, розплести, висушений опинилося слово розумний.

Таким чином, аналіз результатів виконання цього завдання свідчить про те, що в учнів не сформовані спеціальні вміння групувати похідні слова за їх приналежністю до тієї чи іншої словотворчої моделі. Об'єднуючи в одну групу слова різних словотворчих моделей, учні звертають увагу лише на спільність буквених сполучень у словах, на форму слова, незважаючи на його значення.

Також протягом проведення експерименту під час уроків ми подавали учням наступні види завдань: