Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як фактор цілісного формування особистості

Нами відібрано і структуровано ціннісно орієнтовані знання, інтелектуальні уміння і навички, які забезпечують ефективне усвідомлення студентами органічної єдності усіх природних елементів навколишнього світу, різноманітної цінності природи, сприяють формуванню стійкої мотивації до екологічно-відповідальної поведінки і діяльності в довкіллі і ґрунтуються на засадах загальнолюдських цінностей. (Таблиця 2.2)

Таблиця 2.2. Емоційно-ціннісний компонент екологічної вихованості особистості

Студенти мають усвідомити і знати:	Студенти мають уміти:
Незаперечну й універсальну цінність для людини природи і всіх без винятку її живих об'єктів; їхнє значення для задоволення інтелектуальних і духовних потреб особистості; унікальність і неповторність природних ландшафтів, а отже дотримання доцільної з екологічної точки зору поведінки і природоперетворюючої діяльності у довкіллі, спрямованої на підтримання біологічної рівноваги у природі, збереження розмаїття флори і фауни; сутність і специфіку традицій, сучасних норм і правил, що є складовими громадянської (моральної) позиції особистості у взаємостосунках з природою; особи-і і у відповідальність за збереження природи та наслідки класної діяльності.	Визначати для себе особисто і суспільства в цілому цінність природи чи окремих її об'єктів, які можуть задовольнити її власні інтелектуальні і духовні запити; пов'язувати свої чи суспільні економічні і побутові потреби з морально-етичними й правовими аспектами взаємодії з окремими природними об'єктами чи навколишнім середовищем в цілому. Оцінювати з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та ефективність можливих шляхів і засобів їх вирішення у межах найближчого довкілля. Свідомо сприймати настанови і моральні норми, які регламентують поведінку чи діяльність у довкіллі, що має особисту і суспільну значущість і спрямовується на вивчення природи та її охорону. Бути готовим висловлювати власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування й
	дотримуватись власних переконань щодо необхідності охорони природи та відстоювати їх.

Останній компонент - діяльнісно-практичний - який відповідає за поведінку і діяльність особистості в природі - базується на ціннісно орієнтованих знаннях, інтелектуальних уміннях і навичках і є сукупністю різних за складністю видів і способів діяльності студентів, які спрямовані на формування у них практичних умінь та навичок екологічного характеру, стійкої мотивації й потреби активно діяти у процесі розв'язання екологічних проблем своєї місцевості.

У процесі структурування змісту діяльнісно-практичного компоненту екологічної вихованості студентів нами були відібрані ті знання, інтелектуальні уміння і практичні навички, які забезпечували усвідомлення: значущості навколишнього середовища та всіх його об'єктів для людини; сутності і важливості підтримання на екологічно доцільних позиціях взаємозв'язків і взаємозалежностей в системі «природа-людина-суспільство»; пріоритету загальнолюдських та національних цінностей у поведінці і діяльності особистості в навколишньому середовищі; наслідків власної чи колективної діяльності у довкіллі, які впливають на його екологічний стан; напрямів, меж і реальних можливостей власної навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності та конкретної природоохоронної роботи. (Таблиця 2.3)

Таблиця 2.3. Діяльнісно-практичний компонент екологічної вихованості особистості

Студенти мають усвідомити і знати:	Студенти мають уміти:
Мету, способи, засоби структуру,	Визначати: індивідуально і соціально значущі
етапи провідні принципи й методи (методики) організації й проведення короткострокових і довгострокових (індивідуальних, колективних) досліджень окремих об'єктів природи чи екосистем та способи і методи їх охорони; сутнісні характеристики основних факторів довкілля, що призводять до його деградації; вплив цих негативних процесів на стан найближчого довкілля (окремих його об'єктів) та здоров'я людини (суспільства в цілому); значення розробки та етапи проведення заходів спрямованих на подолання негативного антропогенного впливу на природу.	значущі напрями, тематику, зміст, обсяги, форми, методи, методики проведення індивідуальних і колективних досліджень навколишнього середовища в цілому чи окремих його об'єктів зокрема. Уміти: збирати, систематизувати й аналізувати навчальну та спеціальну інформацію; планувати і проводити самостійно чи в колективі короткострокові і довгострокові дослідження; користуватися інструментальними методами здобування й опрацювання інформації. Розробляти: прогностичні методики й моделі: своєї власної й колективної навчально-пізнавальної і дослідницької діяльності у навчально-виховному процесі вищого закладу чи безпосередньо у довкіллі; конкретної природоохоронної роботи; та його охороні. Виконувати конкретну природоохоронну роботу враховуючи якісні параметри навколишнього середовища.

Одним із рушійних чинників ефективного засвоєння системи знань, інтелектуальних умінь і навичок діяльнісно-практичного спрямування нами було визначено особистісне ставлення молоді до природи, яке характеризує інтерес, силу емоцій і бажань та стійких мотивів, які є рушійною силою поведінки і діяльності особистості у довкіллі.

За такого підходу саме стійкі мотиви роблять поведінку людини в навколишньому середовищі більш постійною, у меншій мірі залежною від ситуативних спонукань і відбивають спрямованість діяльності особистості на досягнення поставленої мети.

В ході експерименту, на констатувальному та на контрольному етапі роботи, були проведенні контрольні зрізи з метою виявлення рівнів сформованості екологічної вихованості студентів. (Таблиця 2.4)

Таблиця 2.4. Рівні сформованості екологічної вихованості студентів

Рівень
Достатній	студент без особливих зусиль називає характерні особливості антропогенних екологічних факторів, основні фактори деградації довкілля; наводить приклади на підтвердження факту наростання глобальної екологічної кризи; проявляє правильне відношення до світу природи; має навички раціонального природокористування та відновлення природних ресурсів; без зусиль і вміло вирішує природоохоронні задачі; вміло визначає для себе особисто і суспільства в цілому цінність природи та окремих її об'єктів; вміло оцінює екологічні проблеми та знаходить ефективні можливі шляхи і засоби її вирішення
Середній	Студенти проявляють поверхневі знання щодо особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Можуть назвати лише декілька
	факторів деградації природи. Проявляють поверхневі знання наслідків екологічної кризи. Студенти досить не вдало висловлюють свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Допускають помилки при наведенні прикладів невідновлюваних та невичерпних природних ресурсів. Допускають помилки при вирішенні природоохоронних задач. Студенти намагається проявляти ціннісне ставлення до природи чи окремих її об'єктів, але не знають види червонокнижних рослин. Правильно оцінюють з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми, але не можуть знайти можливі шляхи їх вирішення. Досить не вдало висловлюють власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування.
Низький	Студенти не розуміють особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Не можуть назвати основні фактори деградації природи. Відсутні знання щодо наслідків екологічної кризи. Студенти не можуть висловити свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Не мають уявлення щодо раціонального природокористування та відновлення природних ресурсів. Не можуть вирішувати природоохоронні задачі. Студенти не проявляють ціннісне ставлення до природи чи окремих її об'єктів лише під контролем. Не правильно оцінюють з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та не можуть
	вирішувати природоохоронні задачі. Студенти не проявляють ціннісне ставлення до природи чи окремих її об'єктів лише під контролем. Не правильно оцінюють з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та не можуть знайти можливі шляхи їх вирішення. Не виявляють готовність висловлювати власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування.

На підставі праць Г.П. Пустовіта, ми визначили три групи критеріїв: пізнавальний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний, та відповідні показники до них. (Таблиця 2.5)

Таблиця 2.5

Критерії	Показники
Пізнавальний	1. Знання характерних особливостей антропогенних екологічних факторів. 2. Знання основних факторів деградації довкілля. 3. Знання наслідків екологічної кризи.
Діяльнісно-практичний	1. Правильне відношення до світу природи. 2. Раціональне природокористування та відновлення природних ресурсів. 3. Вміння вирішувати природоохоронні задачі.
Емоційно - ціннісний	1. Вміння визначати для себе особисто і суспільства в цілому цінність природи чи окремих її об'єктів.
	2. Вміння оцінювати з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та ефективність можливих шляхів і засобів її вирішення у межах найближчого довкілля. 3. Готовність висловлювати власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування власних переконань щодо необхідності охорони природи та відстоювати їх.

Пізнавальний критерій

Оцінка результатів:

Достатній рівень. Студенти розуміють особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Наводять достатню кількість прикладів позитивного та негативного впливу антропогенної діяльності на природу. Називають основні фактори деградації природи. Розуміють сутність явища урбанізації, та мають уявлення про її вплив на навколишнє середовище. Наводять достатню кількість прикладів на підтвердження факту наростання глобальної екологічної кризи. Проявляють достатні знання наслідків екологічної кризи.

Середній рівень. Студенти проявляють поверхневі знання щодо особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Не зовсім розуміють характер позитивного та негативного впливу антропогенної діяльності на природу. Можуть назвати лише декілька факторів деградації природи. Не зовсім розуміють сутність явища урбанізації, та майже не уявляють її вплив на навколишнє середовище. Можуть назвати лише декілька прикладів на підтвердження факту наростання глобальної екологічної кризи. Проявляють поверхневі знання наслідків екологічної кризи.

Низький рівень. Студенти не розуміють особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Часто допускають помилки при наведенні прикладів позитивного та негативного впливу антропогенної діяльності на природу. Не можуть назвати основні фактори деградації природи. Не розуміють сутність явища урбанізації, та не уявляють її вплив на навколишнє середовище. Відсутні знання щодо наслідків екологічної кризи.

Дані експериментальних зрізів представлені в таблицях 2.6, 2. 7,2.8, 2.9,

Результати виконання завдань за пізнавальним критерієм на констатувальному етапі дослідження

Таблиця 2.6. Показник 1 Знання характерних особливостей антропогенних екологічних факторів

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3
	д	с	н	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	4	20	5	26	11	54	3	13	7	36	10	51	3	15	9	46	8	39
КГ	5	23	4	21	11	56	3	14	8	40	9	46	2	12	10	50	8	38

Таблиця 2.7. Показник 2 Знання основних факторів деградації довкілля

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3
	д	с	н	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	4	20	8	40	8	40	5	25	10	48	5	27	4	18	10	54	6	28
КГ	2	11	7	35	11	54	2	10	10	51	8	39	5	23	8	41	7	36

Таблиця 2.8. Показник 3 Знання наслідків екологічної кризи

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	3	15	9	43	8	42	2	10	7	37	11	53
КГ	4	17	8	4	8	42	3	15	8	42	9	43

Таблиця 2.9. Середнє арифметичне за пізнавальним критерієм

Групи	в	д	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	4	17	8	41	8	42
КГ	3	15	8	40	9	45

Як засвідчує таблиця, достатній рівень досягає 17% студентів експериментальної групи та 15% студентів контрольної групи. На середньому рівні: 41% експериментальної групи та 40% контрольної групи студентів. Щодо низького рівня, то він був характерний для 42% студентів експериментальної та 45% контрольної груп.

Діяльнісно-практичний критерій.

Завдання до даного критерію містяться в додатках (Додаток А. 2)

Оцінка результатів.

Достатній рівень. Студенти вдало висловлюють свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Правильно наводять приклади невідновлюваних та невичерпних природних ресурсів. Розуміють сенс створення Червоної книги. Правильно вирішують природоохоронні задачі.

Середній рівень. Студенти досить не вдало висловлюють свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Допускають помилки при наведенні прикладів невідновлюваних та невичерпних природних ресурсів. Не зовсім точно характеризують мету створення Червоної книги. Допускають помилки при вирішенні природоохоронних задач.

Низький рівень. Студенти не можуть висловити свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Не знають які природні ресурси являють невідновлюваними а які невичерпними. Не розуміють сенс створення Червоної книги. Не можуть вирішувати природоохоронні задачі.

Результати виконання завдань за діяльнісно-практичним критерієм на констатувальному етапі дослідження

Таблиця 2.10. Показник 1 Правильне відношення до світу природи

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	6	32	11	53	3	15	5	25	7	37	8	38
КГ	7	5	10	14	3	17	4	20	8	42	8	38

Таблиця 2.11. Показник 2 Раціональне природокористування та відновлення природних ресурсів

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3
	д	с	н	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	5	23	8	40	7	37	3	15	7	37	10	48	16	82	2	10	2	8
КГ	4	18	7	35	9	47	4	22	9	45	7	33	15	78	3	13	2	9

Таблиця 2.12. Показник 3 Вміння вирішувати природоохоронні задачі

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	5	24	5	26	10	50	5	23	6	32	9	45
КГ	4	20	6	30	10	50	5	26	7	36	8	38

Таблиця 2.13. Середнє арифметичне за діяльнісно-практичним критерієм

Групи	Серед. арифм.
	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	6	32	7	34	7	34
КГ	6	31	7	36	7	33

Як засвідчує таблиця, достатній рівень досягає 32% студентів експериментальної групи та 31% студентів контрольної групи. На середньому рівні: 34% експериментальної групи та 36% контрольної групи студентів. Щодо низького рівня, то він був характерний для 34% студентів експериментальної та 33% контрольної груп.

Емоційно-ціннісний критерій

Оцінка результатів:

Достатній рівень. Студенти проявляють ціннісне ставлення до природи чи окремих її об'єктів, знають види червонокнижних рослин. Правильно оцінюють з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та знаходять можливі шляхи їх вирішення. Знають характерні особливості екологічних правопорушень. Вдало висловлюють власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування й дотримуються власних переконань щодо необхідності охорони природи.

Середній рівень. Студенти намагається проявляти ціннісне ставлення до природи чи окремих її об'єктів, але не знають види червонокнижних рослин. Правильно оцінюють з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми, але не можуть знайти можливі шляхи їх вирішення. Проявляють поверхневі знання правових норм природокористування. Досить не вдало висловлюють власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування.

Низький рівень. Студенти проявляють ціннісне ставлення до природи чи окремих її об'єктів лише під контролем. Не правильно оцінюють з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та не можуть знайти можливі шляхи їх вирішення. Не можуть охарактеризувати екологічне правопорушення. Не виявляють готовність висловлювати власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування.

Дані експериментальних зрізів представлені в таблицях 2.14, 2.15, 2.16, 2.17

Результати виконання завдань за емоційно-ціннісним критерієм на констатувальному етапі дослідження.

Таблиця 2.14. Показник 1 Вміння визначати для себе особисто і суспільства в цілому цінність природи чи окремих її об'єктів

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	7	34	6	32	7	34	5	22	8	42	7	36
КГ	6	27	4	22	10	51	6	26	7	37	7	37

Таблиця 2.15. Показник 2 Вміння оцінювати з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та ефективність можливих шляхів і засобів її вирішення у межах найближчого довкілля

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	11	53	7	35	2	12	10	48	8	38	2	14
КГ	12	58	6	31	2	11	9	46	8	41	2	13

Таблиця 2.16. Показник 3 Готовність висловлювати власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування й дотримуватись власних переконань щодо необхідності охорони природи та відстоювати її.

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	2	13	5	24	13	63	12	62	3	14	5	24
КГ	3	15	6	29	11	56	11	57	4	20	5	23

Таблиця 2.17. Середнє арифметичне за емоційно-ціннісним критерієм

Групи	Серед. арифм.
	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	8	39	6	31	6	30
КГ	8	38	6	30	6	32

Як засвідчує таблиця, достатній рівень досягає 39% студентів експериментальної групи та 38% студентів контрольної групи. На середньому рівні: 31% експериментальної групи та 30% контрольної групи студентів. Щодо низького рівня, то він був характерний для 30% студентів експериментальної та 32% контрольної груп.

Кількісні дані щодо рівнів сформованості екологічної вихованості студентів за трьома критеріями на констатувальному етапі дослідження визначено шляхом обчислення середніх показників і подано в таблиці 2.18

Таблиця 2.18

Групи	Достатній	Середній	Низький
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
Експериментальна група	6	29	7	35	7	36
Контрольна група	5	28	7	35	8	37

Як засвідчує таблиця, достатнього рівня за трьома критеріями досягли 29% студентів експериментальної групи і 28% студентів контрольної групи, середнього рівня серед студентів досягли: 35 № студентів експериментальної та 35% контрольної групи студентів. Щодо низьких результатів, то їх показали: 36% експериментальної і 37% контрольної груп студентів експериментального дослідження.

Тривалі спостереження за студентами засвідчують, що ознайомлення їх з екологічним станом сьогодення дало позитивні результати. Студенти почали проявляти більш дбайливе і відповідальне ставлення до природи.

2.3 Шляхи реалізації екологічного виховання студентів в умовах вищого навчального закладу

За державним документом «Про концепцію екологічної освіти в Україні» основною метою екологічної освіти є формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності [42]. Ціннісне відношення до природи базується на елементарних знаннях, які і позначають мотиви вчинків і поведінку студентів.

Екологічні знання - це, перш за все, знання про взаємозв'язки між рослинами і тваринами і місцем їх існування; між людьми, тваринами, рослинами, а також засобами використання природних ресурсів. Обов'язковим компонентом процесу формування екологічної вихованості студентів є екологічна свідомість, на формування якої саме і впливають екологічні знання й переконання.

Для перевірки ефективності розробленої функціональної моделі ми використовували екологічні завдання з урахуванням таких принципів навчання:

1. Взаємозв'язку краєзнавчого і національного підходів у розкритті проблем екології;

2. Принцип гуманізації стосунків між людиною і природою;

3. Принцип практичної спрямованості ситуації.

Екологічні завдання полягали в аналізі конкретних ситуацій екологічного характеру, які пропонувалися студентам. Вони мають визначити проблему та правильно її розв'язати. Добираючи ситуації, враховують актуальність проблеми, яка відображується, реалістичність і типовість ситуації. Ситуація запропонована нами письмово; ефективність її сприйняття залежить від якості викладу умов і обставин, які її спричинили. Тому, описуючи ситуацію, звертаємо увагу на логіку, послідовність викладу подій, мову та ін. Важливим у застосуванні екологічних ситуацій є аналіз їх змісту, який віддзеркалює процеси, що виконуються на основних етапах майбутньої професійної діяльності студентів. Аналіз сприяє виявленню причин, що зумовили ситуацію та підводить студентів до правильного розуміння позиції діючих осіб. Складні ситуації, вирішення яких вимагає додаткової інформації, доцільно аналізувати під час самостійної роботи з наступним розгляданням на заняттях. Основна мета цього методу - вироблення вмінь приймати рішення на основі аналітичної діяльності та отриманих знань. При доборі ситуацій потрібно враховувати певні вимоги:

1. Орієнтацію на попит слухачів; відповідність реаліям життя; типовість, яка пов'язана з вивільненням від непотрібних деталей;

2. Повнота ситуації (наявність вихідної інформації та додаткових матеріалів).

Метод аналізу екологічної ситуації дає можливість діяти, не побоюючись негативних наслідків можливих в реальній серйозній ситуації.

Алгоритм проведення занять із застосуванням методу екологічних ситуацій:

1. Вступ

2. Підготовка (підбір ситуації викладачем).

3. Усний переказ опису ситуації студентам для ознайомлення з його змістом удома.

4. Аналіз опису ситуації студентами в позааудиторний час.

Перший етап

3. Пояснення суті методу ситуації студентами.

4. Дискусія з приводу проблеми, поданої в описі, відповідно до суті питань.

Другий етап

5. Вибір спільного розв'язання або приблизного вирішення.

6. Вибір остаточного розв'язання або вирішення проблем.

Третій етап

7. Підбиття підсумків (підкреслення моментів, які мають важливе дидактичне значення).

8. Оцінка діяльності студентів.

Найважливішим фактором ефективності проведення заняття є підбір опису ситуації.

Пропоноване для студентів завдання проаналізувати опис ситуації вдома передбачає застосування письмової форми цього дидактичного засобу. Опис ситуації включає такі елементи:

1. Основний текст, який містить суттєву інформацію, необхідну для розв'язання проблеми (обсяг - не більше 1-ї сторінки машинописного тексту);

2. Проблемне питання;

3. Блок додаткової інформації (нормативні акти, фактичні дані тощо) [112].

Розробка екологічних ситуацій проводилась паралельно темам семінарських занять дисципліни «Основи екології та охорони природи» (див додаток Б, В, Д) (Таблиця 2.19)

Таблиця 2.19

Дата проведення	Тема практичного заняття	Тема екологічної ситуації екологічного характеру
13 жовтня 2011 року	Демекологія. Популяція як елемент системи виду й елемент екосистеми.	Взаємодія людини з природою. Забруднення навколишнього середовища.
20 жовтня 2011 року	Демекологія. Динаміка популяції; фактори, що її зумовлюють.	Некероване зростання населення планети, як головна причина розвитку глобальної екологічної кризи.
21 жовтня 2011 року	Синекологія. Біоценоз як природна система.	Зменшення біорізноманітності, як одна з головних екологічних проблем сьогодення.

Опис подавали так, щоб створити можливість багатоваріантності розв'язань проблеми, яка розглядається. Саме це дає змогу спонукати студентів до дискусії. Важливо, щоб опис ситуації спирався на дійсні факти, подані в повній формі, відповідно до рівня підготовки слухачів і тематики занять [112].

При вивченні конкретної ситуації або аналізу конкретного прикладу студент повинен вжитися в певні обставини, зрозуміти ситуацію, оцінити обстановку, виявити, чи проблемна дана ситуація, і в чому її суть.

Таким чином, використання проблемних екологічних ситуацій на заняттях сприяє закріпленню теоретичних знань, формуванню на їх грунті професійних навичок і вмінь.

2.4 Порівняльна характеристика рівнів сформованості екологічної вихованості студентів

Мета контрольного етапу експерименту: визначити рівень сформованості екологічної виховності студентів після впровадження методу аналізу екологічних завдань.

Завдання контрольного експерименту: порівняти рівні сформованості екологічної виховності студентів експериментальної та контрольної груп.

На прикінцевому етапі були проведені контрольні зрізи з метою виявлення ефективності експериментальної методики формування екологічної свідомості студентів третього курсу. Студентам аналогічно були запропоновані завдання до кожного з виокремлених нами критеріїв і показників, ускладнивши їх зміст.

Наведемо короткий опис екологічних завдань, запропонованих студентам на прикінцевому етапі дослідження.

Критерій: Пізнавальний

Показники: Знання характерних особливостей антропогенних екологічних факторів; знання основних факторів деградації довкілля; знання наслідків екологічної кризи.

Завдання з ускладненнями до даного критерію міститься в додатках (додатки Ж, З, К)

Оцінка результатів:

Достатній рівень. Студенти розуміють особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Наводять достатню кількість прикладів позитивного та негативного впливу антропогенної діяльності на природу. Називають основні фактори деградації природи. Розуміють сутність явища урбанізації, та мають уявлення про її вплив на навколишнє середовище. Наводять достатню кількість прикладів на підтвердження факту наростання глобальної екологічної кризи. Проявляють достатні знання наслідків екологічної кризи.

Середній рівень. Студенти проявляють поверхневі знання щодо особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Не зовсім розуміють характер позитивного та негативного впливу антропогенної діяльності на природу. Можуть назвати лише декілька факторів деградації природи. Не зовсім розуміють сутність явища урбанізації, та майже не уявляють її вплив на навколишнє середовище. Можуть назвати лише декілька прикладів на підтвердження факту наростання глобальної екологічної кризи. Проявляють поверхневі знання наслідків екологічної кризи.

Низький рівень. Студенти не розуміють особливості впливу антропогенного екологічного фактору на природу. Часто допускають помилки при наведенні прикладів позитивного та негативного впливу антропогенної діяльності на природу. Не можуть назвати основні фактори деградації природи. Не розуміють сутність явища урбанізації, та не уявляють її вплив на навколишнє середовище. Відсутні знання щодо наслідків екологічної кризи.

Дані експериментальних зрізів представлені в таблицях 2.20-2.24

Результати виконання завдань за пізнавальним критерієм на контрольному етапі дослідження

Таблиця 2.20. Показник 1 Знання характерних особливостей антропогенних екологічних факторів

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3
	д	с	н	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	8	40	4	22	8	38	6	30	7	35	7	35	7	35	9	44	4	21
КГ	6	30	4	21	10	49	4	20	7	35	9	45	4	22	10	50	6	28

Таблиця 2.21. Показник 2 Знання основних факторів деградації довкілля

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3
	д	с	н	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	7	35	9	45	4	20	8	40	9	45	3	15	7	35	10	52	3	13
КГ	5	23	7	35	8	42	4	22	10	51	6	27	5	25	8	41	7	34

Таблиця 2.22. Показник 3 Знання наслідків екологічної кризи

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	7	35	9	43	4	22	6	30	7	37	7	33
КГ	4	20	8	41	8	39	4	20	8	42	8	38

Таблиця 2.23. Середнє арифметичне за пізнавальним критерієм

Групи	Серед. арифм.
	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	7	35	8	40	5	25
КГ	4	23	8	39	8	38

Як засвідчує таблиця, достатній рівень досягає 35% студентів експериментальної групи та 23% студентів контрольної групи. На середньому рівні: 40% експериментальної групи та 39% контрольної групи студентів. Щодо низького рівня, то він був характерний для 25% студентів експериментальної та 38% контрольної груп.

Кількісний аналіз результатів за пізнавальним критерієм викладені в таблиці 2.24

Таблиця 2.24

Групи	Усього студентів	Достатній рівень	Середній рівень	Низький рівень
ЕГ	20	7	8	5
КГ	20	5	8	7

Як засвідчує таблиця, за першим змістовим критерієм достатнього рівня досягли 7 студентів експериментальної групи та 5 контрольної груп. На середньому рівні: 8 експериментальної і 8 контрольної груп студентів. Щодо низького рівня, то він був характерний для 5 студентів експериментальної і 7 студентів контрольної груп.

Критерій: діяльнісно-практичний

Показники: Правильне відношення до світу природи; раціональне природокористування та відновлення природних ресурсів; вміння вирішувати природоохоронні задачі.

Завдання з ускладненнями до даного критерію міститься в додатках (Додаток Ж)

Оцінка результатів.

Достатній рівень. Студенти вдало висловлюють свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Правильно наводять приклади невідновлюваних та невичерпних природних ресурсів. Розуміють сенс створення Червоної книги. Правильно вирішують природоохоронні задачі.

Середній рівень. Студенти досить не вдало висловлюють свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Допускають помилки при наведенні прикладів невідновлюваних та невичерпних природних ресурсів. Не зовсім точно характеризують мету створення Червоної книги. Допускають помилки при вирішенні природоохоронних задач.

Низький рівень. Студенти не можуть висловити свою думку щодо правильного відношення до світу природи. Не знають які природні ресурси являють невідновлюваними а які невичерпними. Не розуміють сенс створення Червоної книги. Не можуть вирішувати природоохоронні задачі.

Дані експериментальних зрізів представлені в таблицях 2.25-2.28

Результати виконання завдань за діяльнісно-практичним критерієм на контрольному етапі дослідження

Таблиця 2.25. Показник 1 Правильне відношення до світу природи

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	10	50	10	50	-	-	8	40	9	45	3	15
КГ	8	40	10	52	2	8	5	25	8	42	7	33

Таблиця 2.26. Показник 2 Раціональне природокористування та відновлення природних ресурсів

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2	Завдання 3
	д	с	н	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	8	40	7	35	5	25	6	30	7	35	7	35	18	90	2	10	-	-
КГ	5	25	7	35	8	40	5	25	8	40	7	35	16	80	3	15	1	5

Таблиця 2.26. Показник 3 Вміння вирішувати природоохоронні задачі

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	8	38	6	30	6	32	8	40	7	34	5	26
КГ	5	25	6	30	9	45	6	30	7	36	7	34

Таблиця 2.27. Середнє арифметичне за діяльнісно-практичним критерієм

Групи	Серед. арифм.
	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	9	47	7	34	4	19
КГ	7	36	7	36	6	28

Таблиця 2.28. Кількісний аналіз результатів за діяльнісно-практичним критерієм

Групи	Усього студентів	Достатній рівень	Середній рівень	Низький рівень
ЕГ	20	9	7	4
КГ	20	7	7	6

Як засвідчує таблиця, достатній рівень досягає 9 студентів експериментальної групи та 7 студентів контрольної групи. На середньому рівні: 7 студентів експериментальної групи та 7 студентів контрольної групи. Щодо низького рівня, то він був характерний для 4 студентів експериментальної та 6 студентів контрольної груп.

Критерій: емоційно-ціннісний

Показники: Вміння визначати для себе особисто і суспільства в цілому цінність природи чи окремих її об'єктів; вміння оцінювати з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та ефективність можливих шляхів і засобів її вирішення у межах найближчого довкілля; готовність висловлювати власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування власних

Завдання з ускладненнями до даного критерію міститься в додатках (додаток З)

Оцінка результатів:

Достатній рівень. Студенти проявляють ціннісне ставлення до природи чи окремих її об'єктів, знають види червонокнижних рослин. Правильно оцінюють з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та знаходять можливі шляхи їх вирішення. Знають характерні особливості екологічних правопорушень. Вдало висловлюють власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування й дотримуються власних переконань щодо необхідності охорони природи.

Середній рівень. Студенти намагається проявляти ціннісне ставлення до природи чи окремих її об'єктів, але не знають види червонокнижних рослин. Правильно оцінюють з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми, але не можуть знайти можливі шляхи їх вирішення. Проявляють поверхневі знання правових норм природокористування. Досить не вдало висловлюють власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування.

Низький рівень. Студенти проявляють ціннісне ставлення до природи чи окремих її об'єктів лише під контролем. Не правильно оцінюють з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та не можуть знайти можливі шляхи їх вирішення. Не можуть охарактеризувати екологічне правопорушення. Не виявляють готовність висловлювати власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування.

Дані експериментальних зрізів представлені в таблицях 2.29-2.33

Результати виконання завдань за емоційно-ціннісним критерієм на контрольному етапі дослідження.

Таблиця 2.29. Показник 1 Вміння визначати для себе особисто і суспільства в цілому цінність природи чи окремих її об'єктів

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	9	45	7	35	4	20	13	64	7	36	-	-
КГ	8	38	5	25	7	37	11	55	8	41	1	4

Таблиця 2.30. Показник 2 Вміння оцінювати з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та ефективність можливих шляхів і засобів її вирішення у межах найближчого довкілля

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	16	80	3	15	1	5	13	65	6	28	1	7
КГ	14	68	5	26	1	6	11	55	8	40	1	5

Таблиця 2.31. Показник 3 Готовність висловлювати власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування й дотримуватись власних переконань щодо необхідності охорони природи та відстоювати її

Групи	Виконання завдань
	Завдання 1	Завдання 2
	д	с	н	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	6	33	6	26	8	41	16	78	3	15	1	7
КГ	4	20	6	29	10	51	13	66	4	20	3	14

Таблиця 2.32. Середнє арифметичне за емоційно-ціннісним критерієм

Групи	Серед. арифм.
	д	с	н
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
ЕГ	12	61	5	26	3	13
КГ	10	50	6	30	4	20

Таблиця 2.33. Кількісний аналіз результатів за пізнавальним критерієм викладені в таблиці 2.33

Групи	Усього студентів	Достатній рівень	Середній рівень	Низький рівень
ЕГ	20	12	5	3
КГ	20	10	6	4

Як засвідчує таблиця 2.33, достатній рівень досягає 12 студентів експериментальної групи та 10 студентів контрольної групи. На середньому рівні: 5 експериментальної групи та 6 контрольної групи студентів. Щодо низького рівня, то він був характерний для 3 студентів експериментальної та 4 студента контрольної груп.

Таблиця 2.34. Кількісні дані щодо рівнів сформованості екологічної вихованості студентів за трьома критеріями на контрольному етапі дослідження визначено шляхом обчислення середніх показників

Групи	Достатній	Середній	Низький
	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
Експериментальна група	10	48	7	33	3	19
Контрольна група	7	36	7	35	6	29

Як засвідчує таблиця, достатнього рівня за трьома критеріями досягли 48% студентів експериментальної групи і 36% студентів контрольної групи, середнього рівня серед студентів досягли: 33% студентів експериментальної та 35% контрольної групи студентів. Щодо низьких результатів, то їх показали: 19% експериментальної і 29% контрольної груп студентів експериментального дослідження.

Отже, на основі даних таблиці 2.34 можемо зробити порівняльний аналіз констатувального і контрольного етапів дослідження який представимо у таблиці 2.35

Таблиця 2.35

Рівні	Групи	Констатувальний етап	Контрольний етап
		Кількість студентів	%	Кількість студентів	%
Достатній	ЕГ	6	29	10	48
	КГ	5	28	7	36
Середній	ЕГ	7	35	7	33
	КГ	7	35	7	35
Низький	ЕГ	7	36	3	19
	КГ	8	37	6	29

Кількісний аналіз результатів засвідчив збільшення кількості студентів, які мають достатній рівень екологічної вихованості - із 29% до 48%. Відповідно зменшилася кількість студентів з низьким рівнем - із 36% до 19%, середній рівень зменшився лише на два відсотки з 35% до 33%.

Зазначимо, що незначні позитивні зміни щодо розвитку екологічної вихованості відбулись і в контрольній групі. Так, дещо збільшилася кількість студентів на достатньому рівні - з 28% до 36%, а на середньому рівні - залишилася без змін - 35%. Відповідно зменшилась і на низькому рівні - з 37% до 29%.

Це закономірні вікові зміни в розвитку екологічного виховання, які відбулись у процесі вивчення студентами екологічних ситуацій.

Отже, за всіма критеріями (пізнавальний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний) і за всіма показниками сформованості екологічної вихованості (знання характерних особливостей антропогенних екологічних факторів; знання основних факторів деградації довкілля. знання наслідків екологічної кризи; правильне відношення до світу природи; раціональне природокористування та відновлення природних ресурсів; вміння вирішувати природоохоронні задачі; вміння визначати для себе особисто і суспільства в цілому цінність природи чи окремих її об'єктів; вміння оцінювати з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та ефективність можливих шляхів і засобів її вирішення у межах найближчого довкілля; готовність висловлювати власну думку і особисте ставлення до порушень морально-етичних і правових норм природокористування власних переконань щодо необхідності охорони природи та відстоювати їх) кількісні дані виявилися значно вищими в експериментальній групі, ніж у контрольній.

Отримані результати дослідження та їх кількісний та якісний аналіз дозволив нам визначити, що розроблена функціональна модель екологічного виховання і освіти студентів вищого навчального закладу є ефективною, так як сприяє підвищенню рівня екологічної вихованості студентів як фактору цілісного формування особистості.

Висновки

1. Вивчення науково-педагогічної літератури, переконує, що проблема формування екологічної вихованості студентів як фактор цілісного формування особистості поки що не була предметом цілеспрямованого комплексного дослідження.

2. Здійснено уточнення базових понять дослідження «екологія», «виховання», «екологічне виховання», «екологічна культура», «екологічна освіта», «формування особистості».

Аналіз сучасних трактувань сутності екологічного виховання відображає різноманітні підходи до її розуміння.

У філософському аспекті екологічне виховання розглядається як особлива форма людського спілкування, в процесі якого здійснюється засвоєння екологічних норм, цінностей, установок, світоглядних орієнтацій - екологічного соціокультурного досвіду індивідами, котрі об'єктивно та суб'єктивно потребують такого роду комунікації, щоб увійти до світу екологічної культури і свідомо й відповідально розв'язувати екологічні завдання (О.П. Єфімець, Шевцов А.Г,).

У психологічному аспекті екологічне виховання розглядається як процес формування екологічних уявлень про складність системи внутрішніх взаємодій у природі, при цьому світ природи розглядається як духовна цінність (С. Дерябо, В. Каленська, С. Кравченко, В. Ясвін).

У педагогічному аспекті екологічне виховання розглядається як педагогічна діяльність, що спрямована на формування у студентів екологічної культури.

Мета екологічного виховання формування відповідального і дбайливого ставлення до природи, що базується на екологічній свідомості (М.М. Фіцула)

3. В процесі дослідження обґрунтовано, розроблено та апробовано функціональну модель екологічного виховання (мета та конкретні цілі екологічної освіти, зміст, форми, методи, педагогічні засоби ефективної реалізації змісту екологічного виховання студентів) в умовах вищого навчального закладу, провідними структурними складовими якої є особистість студента, навчально-виховна, спрямовуюча, координуюча, контролююча діяльність викладача у навчально-виховному процесі, формування інтелектуального, емоційно-ціннісного, діяльнісно - практичного компонентів екологічної вихованості студентів.

Впровадження в практику функціональної моделі екологічного виховання і освіти студентів забезпечило відчутне зростання екологічної вихованості студентів третього курсу, що підтверджено результатами формувального експерименту. Так в експериментальній групі кількість студентів, які мають достатній рівень екологічної вихованості збільшилась - з 6 до 10 осіб (із 29% до 48%). Відповідно зменшилася кількість студентів з низьким рівнем - із 7 до 3 осіб (із 36% до 19%). Середній рівень залишився без змін.

Щодо якісних результатів, то в експериментальній групі відзначається динамічне зростання всіх показників: підвищення рівня знань характерних особливостей антропогенних екологічних факторів та наслідків екологічної кризи; поява вмінь і навичок раціонального природокористування та вирішення природоохоронних задач; підвищення рівня вміння визначати для себе особисто і суспільства в цілому цінність природи, вміння оцінювати з позиції наукового світогляду й моральних норм суспільства екологічні проблеми та знаходити можливі шляхи та засоби їх вирішення; студенти проявляють більшу впевненість в висловлюванні власної думки і особистого ставлення до порушень правових норм природокористування.

4. Визначено й схарактеризовано, рівні (високий, середній, низький) та критерії (пізнавальний, діяльнісно-практичний, емоційно-ціннісний) сформованості екологічної вихованості студентів вищого навчального закладу.

До кожного критерію були підібрані відповідні показники та спеціальні завдання, які дозволили визначити рівні сформованості екологічної вихованості студентів третього курсу.

5. Розроблено методичний комплекс модулю з дисципліни «Основи екології та охорони природи»

Результати проведеного дослідження дають підстави визначити перспективні напрями його подальшого вивчення: пошук шляхів оптимізації нових моделей формування екологічної вихованості студентів вищого навчального закладу та здійснення спеціальної підготовки педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах з цієї проблеми.

Викладені в дослідженні теоретичні та експериментальні результати не претендують на вичерпне розв'язання проблеми екологічного виховання студентів вищого навчального закладу як фактору цілісного формування особистості, а потребують на подальше вивчення і на кінець - розв'язання даної екологічної проблеми сучасності.

Список використаних джерел

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 560 с

2. Аллен Р. Как спасти землю. - М.: Мысль, 1983. - 172 с.

3. Бабанский Ю.К. Педагогика. - М.: Просвещение, 1983. - 607 с.

4. Баранов С.П., Болотина Я.Р., Сластенин В.А. Педагогіка. - Изд. 2-е, перераб. - М.: Просвещение, 1987. - 369 с.

5. Бартенева И. Учение В.И. Вернадского о ноосфере в контексте экологически ориентированной педагогики / Ирина Бартенева // Імідж сучасного педагога. - 2004. - №7. - С. 9-12

6. Бех І.Д. Біля витоків сутності особистості // Шлях освіти. - 1999. - №2. -

С. 10-15.

7. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. - К.: ІЗМН, 1998. - 204 с.

8. Білик Л.І. Теоретико-методичні основи формування екологічної відповідальності студентів у системі виховної роботи вищого технічного навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед..наук: спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» Л.І.Білик.-Черкаси, 2005.-С. 17

9. Білик Л.І. Технології застосування методів формування екологічної відповідальності студентів [Текст] / Л.І. Білик // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник / Україна. Міністерство освіти і науки. - Київ: Науково-методичний центр вищої освіти, 2006. - №44. - С. 43-48

10. Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія і практика: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2002. - 352 с.

11. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь, 1993. - 291 с.

12. Блинников В. Цели экологического образования в рамках стратегии устойчивого коэволюционного развития общества и природи // Alma Mater. - 2004. - №3. - С. 27-31.

13. Браус К. Природа, общество, человек как философские категории. Мысли философов XVI-XIX ст.: Пер. с англ. А. Серегина. - Свердловск: Интеллект, 2001. - 479 с.

14. Васюта О.А., Васюта С.І., Філіпчук Г.Г. Екологічна політика: національні та глобальні реалії:// У 4 т. - Чернівці: Зелена Буковина, 2003. - Т. 1. - 483 с.

15. Вольвач Ф.В., Дробноход М.І., Дюканов В.Г. та ін. Стійкий екологічно безпечний розвиток і Україна / За ред. М.І. Дробнохода. - К.: МАУП, 2002. -104 с.

16. Герцен Г.И. Письма об изучении природы: Сочнения // В 9 т. - М.: Гос. изд-во худож. лит., 1995. - Т.2. - С. 93-327.

17. Головінський І. Педагогічна психологія.-К., Аконіт, 2003. - 287 с

18. Гончаренко С.У. Методика як наука // Шлях освіти. - 2000. - №2. - С. 5-11.

19. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997.-376 с.

20. Горелов А.А. Экология - наука - моделирование: Философский очерк. - М.: Наука, 1985. - 208 с.

21. Гуцал О. Екологічні освіта і виховання // Збалансований розвиток і екологія людини. - Луцьк, 2006. - С. 17

22. Демешкант Н.А. Екологічний світогляд як невід'ємна складова загального світогляду особистості [Текст] / Н.А. Демешкант // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник / Україні. Міністерство освіти і науки. - Київ: Науково-методичний цент вищої освіти, 2006. - №45. - С. 147 - 150

23. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Две модели экологии: Экологический кризис как кризис антропоцентрического сознания // Человек. - 1998. - №1. - С. 34-40.

24. Джигерей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. - К.: Знання, 2000. - 341 с.

25. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Педагогика, 1956. - 347 с.

26. Добров Г.М., Перелет Р.А. НТР и природоохранная политика. - К.: Наук, думка, 1986. - 146 с.

27. Дрейер O.K., Лось В.А. Экология и устойчивое развитие. - М.: УРАО, 1997. - 222 с.

28. Дробноход М.І. та ін. Концептуальні основи формування екологічного мислення та здібностей людини, будувати гармонійні відносини з природою: Монографія /М.І. Дробноход, Ф.В. Вольвач, С.Г.Іващенко. - К.: МАУП, 2000.-С. 9

29. Екологічне виховання: сутність та основні напрями [Текст] / Г. Ярчук // Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис. - 2008. - №2. - С. 94

30. Загальна методика навчання біології: навч. Посібник / І.В. Мороз, А.В. Степанюк, О.Д. Гоначар та ін.; За ред. І.В..Мороза. - К.: Либідь, 2006. - 592 с.

31. Закон України «Про освіту» // Голос України. - 1991. - 16 липня. - С. 2.

32. Захлебный А.Н. Наблюдения учащихся как метод познания природы: Метод, реком. - М.: Методический центр ОМЕЦ, 1972. - 112 с.

33. Захлебный А.Н. Школа и охрана природы. - М.: Знание, 1986. - 181 с.

34. Зверев И.Д. Охрана природы и образование // Образование в современном мире / Под ред. М.И. Кондакова. - М.: Просвещение, 1986. - 217 с.

35. Злобін Ю.А. Основи екології: Підручник. - К.: Лібра, 1998. - 248 с.

36. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія: Навчальний посібник. - 2-ге вид, стер. - Суми: ВТД Університетська книга, 2005. - 416 с.

37. Зязюн І. А. Сучасна освіта в контексті гуманістичної філософії // Педагогіка і психологія. - 1995. - №4. - С. 6-15.

38. История педагогики в России: Хрестоматия. Для студ. гуманит. фак. высш. учеб. заведений / Сост. С.Ф. Эгоров. - 2-е изд. - М.: Изд-во «Академия», 2002. -400 с.

39. Кисельов М.М., Канак Ф.М. Національне буття серед екологічних реалій. - К.: Тандем, 2000. - 416 с.