Розвиток зв'язного мовлення

За результатами експериментального дослідження більшість дошкільників в повному обсязі не використовують власний лексичний запас. Здебільшого при складанні розповіді вони послуговуються простими реченнями, або вживають лише частину складного речення. Діти затрудняються будувати зв'язні, послідовні, структуровані розповіді.

У процесі дослідження було виявлено рівні розвитку зв'язного мовлення дітей: високий, середній, низький. З'ясувалося, що високий рівень розвитку зв'язного мовлення був характерним лише для 10% дітей , переважна кількість дітей знаходиться на середньому рівні (50%),і на низькому рівні (3% дітей).

Стрижньовим у побудові експериментальної методики виступали підходи, що ґрунтувалися на спеціальному відборі мовленнєвого матеріалу, раціональному застосуванні доцільно підібраних методів і прийомів навчання дошкільників структурно зв'язному висловлюванню. Як засвідчило дослідження діти експериментальної групи досягли позитивних змін у розвитку зв'язного мовлення. Так, діти з високим рівнем розвитку зв'язного мовлення становлять 30% дітей, з середнім рівнем 60%, з низьким рівнем становлять 10%.

Отже, проведена нами робота по розвитку у дітей структури зв'язного висловлювання виявилась ефективною.

Формування зв'язного мовлення буде ефективнішим якщо вихователь буде дотримуватись таких рекомендацій:

· Чітко дотримуватись методики розвитку мовлення у дошкільників;

· Забезпечувати систематичність навчання розповіданню;

· Дотримуватись комплексного розв'язання завдань по навчанню розповідання: навчання переказуванню літературних творів, складанню розповідей за сюжетними картинами, творчих розповідей, формування лексико граматичної та фонетико фонематичної сторони мовлення;

· Працювати над формуванням навичок побудови зв'язних монологічних висловлювань;

· Розвивати навички контролю і самоконтролю за побудовою зв'язних висловлювань;

· Цілеспрямовано впливати на активізацію психічних процесів: сприйняття, пам'ять, уява, розумові процеси,тісно пов'язані з формуванням усного мовного повідомлення;

· Користуватися засобами мови у відповідності з літературними нормами і завданнями висловлювання;

· Будувати мовлення обумовлено і довільно;

· Підбирати необхідний матеріал;

Література

1. 1.Базовий компонент дошкільної освіти України. // Дошкільне виховання. -№1.-1999. - 3-17 с.

2.Авдіянц Г. Педагогічний вплив учителів і батьків на формування духовності молодших школярів. //Рідна школа. - 2011. - №1. - 36-39 с. 3.Авраменко Н.К. Підготовка дитини до школи. - М., 1992. - 48 с.

4.Агафонова И.Н. Психологічна готовність до школи в контексті проблеми адаптації. // Початкова школа. - 2009. - № 1. - 61-63 с.

5.Амонашвили Ш.А. Здрастуйте дети. - М., 1993. - 180 с.

6.Анастази А. Психологическое тестирование. - М., 2009.

7.Анфуриев А.Ф. Решение диагностических задач практическим психологом в системе образования. // Вопросы психологии. - 2000. - №6. - 26-37 с. 8. Бардин К.В. Чтобы ребенок успешно учился. - М.: Педагогика, 1988. - 3 - 15с.

9. Божович Л. І. Чи знаєте ви свого учня? - М., 2009.

10.Будницкая И.И., Катаева А.А. Ребенок идет в школу. - М.: Педагогика, 1985. - 3-20, 43-57 с.

11.Бура Р.С. Готуємо дітей до школи. - М., 2007. - 93с.

12.Бурменская Г.В. Типологический подход в возрастной психологии развития. // Вестник Московского ун-та. Сер. Психология. - 2010. - №4. - 3-20. 13.Бурменская Г.В., Карабанова О.А., Лидере А.Г. Возрастно-психологическое консультирование. Проблемы психического развития детей. - М.: Изд-во МГУ, 1990.

14.Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до навчання в школі // Практична психологія та соціальна робота. - 2011. - №5.- 16-19 с.

Размещено на Allbest.ru