Органiзацiя впровадження новітніх інформаційних технологiй в освіті

Вважається, що інформаційно грамотний учень може визначити природу й розміри необхідної інформації. При цьому він бере участь в обговоренні проблеми, формулює запитання, що уточнюють, яка саме інформація потрібна; використовує загальні джерела інформації для ознайомлення з проблемою, визначає наявність (відсутність) потрібних відомостей; розрізняє ключові поняття й терміни в потрібному полі інформації; розуміє, що знання організоване за дисциплінами й що це впливає на доступ до інформації; розрізняє мету та призначення потенційної інформації для тієї чи іншої аудиторії (навчальна, наукова, науково-популярна, література для певного віку дітей та ін.); визначає придатність потрібної інформації; переглядає початкову інформацію для пояснення, ревізії, уточнення проблеми.

2. Ефективний пошук інформації. Центральною частиною проблеми інформаційної грамотності є ефективний пошук потрібної інформації, формування вміння її знаходити в різних джерелах -- періодичні видання, книги, Інтернет та ін. Крім того, доцільним є залучення учнів до збирання первинної інформації за допомогою анкетування, інтерв'ю тощо.

Інформаційно грамотний учень ефективно здійснює пошук потрібної інформації, використовує комп'ютер та інші технології. При цьому він знаходить найбільш прийнятні методи доступу до інформації; будує й застосовує ефективні дослідницькі стратегії (складає план, визначає ключові слова, синоніми, терміни для інформаційної потреби, добирає словник спеціальної лексики); використовує різні пошукові системи, класифікації, індекси в бібліотеці чи на сайті; листи, інтерв'ю та інші види первинної інформації; оцінює відповідність знайденої інформації поставленій меті й визначає, чи потрібна альтернативна інформація, інші методи пошуку; виділяє, записує, обробляє інформацію та її джерела; виписує потрібні відомості, цитати [11, с. 105].

3. Критичне оцінювання інформації. Не менш важливим є критичне оцінювання інформації, особливо, коли її кількість постійно зростає, а якість украй невизначена.

Інформаційно грамотний учень оцінює інформацію та її джерела критично. При цьому він читає текст і знаходить головні ідеї, викладає поняття своїми словами, знаходить матеріал для цитування; перевіряє й порівнює інформацію з різних джерел для оцінювання її надійності, точності, авторства, часу, точки зору чи упереджень; аналізує структуру й логіку аргументів і методів; розуміє суперечності в інтерпретації; розпізнає взаємозв'язок ідей і комбінує їх у попередньому формулюванні, що, можливо, вимагає додаткової інформації; порівнює нові знання з тими, що були раніше, для визначення важливості, суперечностей та інших характеристик; визначає придатність інформації для потреб дослідження, вивчає іншу точку зору в літературі; вирішує, чи вилучити (включити) добуту інформацію; оцінює розуміння й інтерпретацію інформації під час обговорення її з однокласниками, експертами, практиками; визначає, чи достатня здобута інформація, переглядає використані джерела й використовує в разі потреби інші [15, с. 58].

4. Включення інформації до індивідуальної бази знань, використання інформації для визначених цілей. Важливою ознакою інформаційної грамотності є вміння учня пов'язати нову інформацію з тією, що йому була відома раніше, усвідомити її зв'язок з уже наявними знаннями, знайти для нової інформації місце у вже сформованих когнітивних структурах. Без цього нові відомості залишаються марним вантажем і не можуть бути ефективно використані.

Інформаційно грамотний учень застосовує нову інформацію й ту, що вже була в нього, для планування й виконання визначеної дії. При цьому він добирає й організує зміст так, щоб нові відомості доповнювали попередні, були відповіддю на запитання, які виникли через брак інформації; визначає, чи суперечить нова інформація власній системі цінностей, і робить кроки для усунення розходжень; використовує нову й попередню інформацію для планування й створення продукту або виконання дії; веде журнал щодо пошуку, оцінювання, обговорення інформації; використовує цифрові дані, переносячи їх у новий контекст; міркує над минулими успіхами, помилками, альтернативними стратегіями; ефективно тлумачить результат для інших, обираючи засіб комунікації й формат, що відповідають меті роботи й очікуванням аудиторії; висловлюється чітко, використовує цитати, відповідний дизайн [15, с.61].

5. Розуміння економічних, правових, соціальних проблем доступу до інформації та її використання. Інформаційна грамотність включає освоєння правових, етичних норм користування інформацією.

Інформаційно грамотний учень розуміє економічні, правові, соціальні, етичні проблеми доступу до інформації та її використання (авторське право, вільний і платний доступ до інформації тощо). При цьому він дотримує законів, етичних правил доступу до інформаційних ресурсів і їх використання; виявляє розуміння того, що таке плагіат, і не демонструє чужу роботу як свою [2, с. 348].

Як бачимо, це детально окреслює те, чого треба навчитися, щоб бути інформаційно грамотним. Маємо визнати, що ці аспекти навчання не є сильною стороною нашої школи, і час вимагає значних змін у цій галузі. Причому йдеться не тільки і, можливо, не стільки про спеціальні програми, а про використання певних видів діяльності в щоденній роботі з усіх предметів, на всіх ступенях освіти. Очевидно, що проблема інформаційної грамотності -- вкрай важлива, складна і багатоаспектна, вона потребує від учителя щоденної скрупульозної роботи, спрямованої на формування потреби в нових знаннях, умінні їх здобувати та застосовувати. Так само очевидною є гостра потреба в наукових дослідженнях цієї проблеми, у підготовці належного навчально-методичного забезпечення.

ВИСНОВКИ

Початок XXI ст. приніс багато змін у всі сфери життя сучасного суспільства. Новітні інформаційні технології становлять на сьогоднішній день ядро інноваційних концепцій управління, викладання у школі та ВНЗ, набувають особливого значення.

Аналізуючи особливості сучасного стану можна стверджувати, що проблема впровадження інформаційних технологій -- вкрай важлива, складна і багатоаспектна, вона потребує від керівництва, учителя щоденної скрупульозної роботи. Так само очевидною є гостра потреба в наукових дослідженнях цієї проблеми, у підготовці належного навчально-методичного, правового забезпечення. Робота в цьому напрямку інтенсивно проводиться. Було сформовано законодавчу базу, введенно в дію: Закон України "Про Національну програму інформатизації" від 4 ютого 1998 року № 74/98-ВР; Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні" 31 липня 2000 року № 928/2000; Наказ Міністерства освіти і науки України від 07 липня 2000 № 293 "Про створення Українського центру дистанційної освіти", м.Київ "Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні" від 20 грудня 2000р.

Рiшенням Президiї Академiї педагогiчних наук України вiдповiдно до Постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 7 червня 1999 року № 988 16 червня 1999 року створений Iнститут інформаційних технологій і засобів навчання. Завдяки роботі цього інституту в Україні діють багато освітніх проектів, одним з яких є «Апробація новітніх засобів навчання, комплектів обладнання і методичних рекомендацій щодо їх використання для забезпечення навчального процесу з природничо-математичних дисциплін загальноосвітньої школи». Інститутом видається освітянські журнали «Комп'ютер в школі та сім'ї» та електронне наукове фахове видання «Інформаційні технології і засоби навчання». Традиційно інститутом проводяться Міжнародні науково-методичні конференції «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи», науково-практичні семінари «Віртуальна школа: зарубіжний і вітчизняний досвід».

Пошук ефективних шляхів впровадження інформаційних технологій у ЗНЗ відбувається на державному і місцевому рівнях. Одним із таких шляхів по підготовці вчителів є участь України в благодійній освітній програмі корпорації Intel «Навчання для майбутнього», яка сприяє широкому включенню освітніх закладів України у світовий інформаційний простір та підготовці вчителя сучасного типу. В Україні програма реалізується спільно з МОН України, ЦІПО, НМЦ СО/ВО та Intel. Навчання вчителів відбувається в ОІППО, а також на базі опорних шкіл, яких вже понад 500. У зв'язку з цим постають нові завдання і перед курсами підвичення кваліфікації педагогічних працівників - дати грунтовні теоретичні і, головне, практичні знання та вміння впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, використання яких на уроках повинно стати нормою в освіті. Другим шляхом є участь у глобальній програмі корпорації Microsoft «Нове життя комп'ютера», у рамках якої початковим і середнім навчальним закладам безкоштовно надаються ліцензійні операційні системи (ОС). Шляхи впровадження інформаційних технологій можна представити у вигляді схеми (Додаток А)

Для ефективного впровадження інформаційних технологій в освіті управлінцям навчальних закладів на місцях необхідно:

Вивчати нормативну базу впровадження інформаційних технологій та перспективний досвід розвинутих країн.

Бути активними учасниками міжнародних освітніх проектів, що спрямовані на підвищення інформаційної культури вчителів-предметників (Intel).

Поповнювати матеріальну базу комп'ютерних класів, за рахунок участі у міжнародних проектах, а також залучення коштів спонсорів та громади.

Організовувати на базі власних шкіл освітні проекти, які б забезпечували поширення інформаційної культури між учителями, учнями, громадою.

Ініціювати створення власних навчальних та контролюючих програм.

Отже, освіта України вступила у світовий інформаційний простір і повернення з цієї дороги не можливо. Метою впровадження і використання інформаційних технологій в освіті є підготовка членів майбутнього інформаційного суспільства, для яких здатність до людських комунікацій, активне оволодіння науковою картиною світу, гнучка зміна своїх функцій у праці, відповідальна громадянська позиція і розвинена планетарна свідомість стануть початковою життєвою потребою.

БІБЛІОГРАФІЯ

Довідник учителя хімії в запитаннях та відповідях. /Упоряд. С.В. Василенко. - Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2007. - 528 с.

Драчук М. Інформаційні технології у професійній підготовці лікарів і фармацевтів. // Діалог культур: Україна в світовому контексті: Філософія освіти: Зб. наук. праць. - Львів. Сполох, 2002. - С. 341-350.

Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационных технологий в учебном процессе. -- М., 1989. -- 48 с.

Корсунська Н. Про визначення поняття «технологія навчання». Аналіз ситуації // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1997. -№ 2. - С. 27-32.

Кульчицький І. Вплив сучасних комп'ютерних інформаційних технологій та традиційні методики навчання / Вісник Львів. ун-ту. Серія педагогічна. - 2001. - Вип. 15. - Ч. 2. - С. 177-185.

Ніколаєнко С. М. Сільська школа -- осередок духовності і культури народу // Освіта України. -- 2006. -- №2--3. -- С. 1--3.

Освіта Сумщини. Стан проблеми здобутки 2006-2007 роки / Інформаційно-статистичний збірник. - Суми, 2007. - 91 с.

Освіта в Україні. Нормативна база. -- К.: КНТ, АТ1КА, 2006. -- 492 с.

Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (16-17 квітня 2008 року, м. Суми). - Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. - 420 с.

Пасечник В.В. Использование компьютеров в процессе обучения//Актуал. пробл. средств обучения биол., геогр. и зоолог. в шк. и вузе: Сб. тезисов докл. Междунар. науч.-практ. конф. 29-31 января 2002 г. - М., 2002. - С. 11-12.

Пєхота О. Педагогічні технології з позицій педагогіки розвитку дитини // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2001. - Вип. 2.-С. 103-111.

Пєхота О. М. Освітні технології: Навч.-метод, посіб. -- К., 2001.

- 128 с.

Рак В. Інформаційні засоби і технології в освіті / Вісник Львів. унту. Серія педагогічна. -2001. - Вип. 15. - Ч. 2. - С. 201-205.

Сікорський П. І. Аналіз традиційних технологій навчання // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 2000. - № 2. - С. 66--73.

Сікорський П. І. Технологізація навчання і проблеми засвоєння знань / Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти: зб. наук. праць. - Львів: Сполох. 2002. - Вип. 8. - С. 57-69.

Сергеева Т.А. Новые информационные технологии и содержание обучения // Информатика и образование. - 1991. - №1. - С. 3-10.

Тверєзовський В. До проблеми впровадження інформаційних технологій у вищій школі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - № 2. - С. 121-125.

Шолохович В.Ф. Информационные технологии обучения// Информатика и образование - 1998. - №2. - С.5-13.

http://www.polpred.com/free/ unesco/2.htm -- Всесвітня доповідь ЮНЕСКО про комунікацію та інформацію в 1999-- 2000

лідерами у своїй галузі, в освіті».

http://www.compu-terra.ru/focus/34370/ - России нужны цифровые преобразования.

http://www.osvita-@sumy.ua

Размещено на www.allbest.