Розвиток функціональних особливостей пам'яті в процесі навчальної діяльності молодшого школяра

Заняття 2.

Використаний варiант уявлення.

1. Шафа - уявiть шафу, краще ту що є у вас в кiмнатi.

2. Хмара - шафа сама розчиняється, i звiдти випливає бiла хмарка, велика на всю вашу кiмнату.

З. Гнiздо - в хмаринцi лежить велике лелече гнiздо.

4. Кiнь - у гнiздi зручно влаштувався гарний бiлий кiнь.

5. Капелюх - кiнь якийсь незвичайний, у нього на головi червоний капелюх.

б. Футболiст - з-пiд капелюха вистрибнув футболiст.

7. Чайник - футболiст чомусь пiдвиває на нозi чайник.

8. Крила - чайник пiдлетiвши сильно вгору почав лiтати на крилах як лiтак.

9. Олiвцi - чайник пiдлетiвши до столу почав поливати кольоровi олiвдi.

10. Зграя - розкиданi по всьому столi олiвцi, вмить зiбрались в зграю.

11. Пляж - намокла зграя олiвцiв перелетiла на пляж сохнути.

12. Автомобiль - на пляжi, по пiску де автомобiль, уявiть свiй улюблений автомобiль.

13. Ведмiдь - за кермом автомобiля сидить ведмiдь.

14. Кисiль - ведмiдь вiдчиняє дверцята автомобіля, а звiдти рiкою

виливається кисiль.

15. Яхта - киселю так багато, що по ньому плаває яхта.

Типологічні відмінності пам'яті учнів початкових класів

Без знання iндивiдуально-типологiчних особливостей особистості учня, зокрема процесів його пам'яті, неможливо правильно організувати iндивiдуальний пiдхiд у навчаннi i вихованнi. А тим часом механiзми зумовленості iндивiдуальної своєрiдностi пам'яті учня типом його нервової системи досі лишаються нерозкритими. Нечисленна наукова лiтература з цього питання нерiдко хибуе на суперечливiсть i строкатість здобутих даних.

За Павловим, сильнi рухливi і врiвноваженi типи (сангвiніки) вiдзначаються великою швидкiстю формування позитивних i негативних умовнорефлекторних реакцiй. Умовний рефлекс здебільшого закрiплюється вже пiсля 1-З спроб. Прокладений нервовий зв'язок достатньо мiцний i в разi потреби здебiльшого легко й точно актуалiзується. У свiтлi цих даних пам'ять сангвiнiка є найдосконалiшою: швидке запам'ятання й пригадування при тривалому й точному утриманнi запам'ятовуваного матерiалу.

Холерики здебiльшого теж легко (нерiдко пiсля 1-3 спроб) утворюють позитивнi тимчасовi зв'язки, проте з великими труднощами - довго й болiсно - формують реакцiї гальмування i розрiзнення (диференцiювання). диференцiювання цi здебiльшого так i не бувають повними, абсолютними. В тривалостi й точностi збереження рефлексiв, а також в оперативностi їх вiдтворення сильнi збудливi типи здебiльшого також поступаються сангвінікам.

Отже, типологiчна специфiка умовнорефлекторної дiяльностi є досить чiтко окресленою. Останнiми десятирiччями дослiдження в цiй галузi йшли не в планi типiв, а в аспектi окремих нервових властивостей (головним чином, сили й рухливостi нервових процесiв). Але тут картина виявилася склад - нiшою i заплутанiшою. Це повною мiрою стосується i дослiджень процесiв пам'ятi.

Загалом, як бачимо, це дослiдження в свїх головних результатах зiставлення окремих нервових властивостей з продуктивнiстю пам'ятi, як i попереднi працi iнших авторiв, не є однаковим. Тому здобутий матерiал було осмислено не лише у вузько-функцiоналъному планi, а й в комплексному, типологічному охопленнi фактiв. Такий синтегичний пiдхiд, на нашу думку бiльш продуктивним.

Образна пам'ять (кількість впізнавання кленових листкiв з 5 пред'явлень) за типами дала такi результати: сангвiнiки - 4,3, холерики - 3,8, флетматики - 4,5, сильнi типи в середньоу - 4,2, меланхолiки - 3,8. Таким чином, можна говорити, що сила i зрiвнбваженiть нервових процесiв сприяють обранiй пам'яті, а незрiвноваженiсть i слабкiсть їх - нi.

Для запам'тання коротких вiршiв тим самим групам досліджуваних потрiбна була така кiлькiсть повторень: сангвiнiкам - 2,7, холерикам - 3,9, флегматикам - 4,3, сильним типам разом - 3,7, меланхолiкам - 3,8. 3 обута картина мнемiчних успiхiв цiлком узгоджується з павловською характеристикою замикальної, умовнорефлекторної функцiї, що про неї йшлося на початку. Значна частина дослiджуваних запам'ятовувала вiрш з 1-2 повторень (здебiльшого це будли сангвiнiки). Це засвiдчуэ високi мнемiчнi здатностi дiтей цього вiку.

Типологiчнi особливостi успiшностi та розумового розвитку досліджуваних

Наведенi данi не дають пiдстав для широких узагальнень. Особливо це стосується таких малочисельних груп, як флегматики, меланхолiки. Звичайно, тут позначився фактор випадковостi, що обидва учнi, з яких складалася ця група флегматикiв були слабенькими в навчаннi i загальному розвитку, а група меланхолiкiв, навпаки, дещо сильнiша, нiж звичайно.

2.2 Закони пам'яті

За бажанням, пам'ять будь-якого типу можна поліпшити. Адже головна вiдмiннiсть мiж людьми з доброю пам'яттю та з поганою в тому, що однi вмiють нею послуговуватися, тренують її, а iншi - нi.

Тому ми весь час в процесі своєї педагогічної діяльності привчаємо учнів дотримуватись основних законів пам`яті.

Iх усього лише сiм.

1. Думайте. На думку нiмецького письменника I. Лiхтенберга, люди мало запам'ятовують через те, що самi дуже мало думають. Отож обов'язково намагайтеся в усьому вiднаходити змiст. Не варто затуляти вуха руками й утуплюватися поглядом у текст, повторюючи подумки рядок за рядком. Цi титанiчнi зусилля не зарахуються, бо в даному разi важливим є не процес, а результат. Останнiй буде значно кращим, якщо ви спробуєте знайти в текстi провiдну думку, видiлити її аргументацiю, вiдмiтити перехiд до наступно - тобто попрацюєте в книжцi з олiвцем, зробите конспект.

Вчiться не лише вiдповiдати на запитання, а й ставити їх. Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо в книжцi є вiдповiдi на вашi заперечення-то проконтролюйте себе, якщо немає - намагайтеся вiдповiдати самi, одночасно перевiряючи переконливiсть авторської позицi. Пам'ятайте, що порiвняно з автором ви займаєте вигiднiшу позицiю: можете будь-якї митi його зупинити, запитати, можете скiльки зангодно повертатися до обговорення однiс й тiс ж думки. А от автор має все це терпiти й думати про переваги свого викладу.

2. Цiкавтесь. Якщо мова йде не про дозвiльне читання, аби витратити час у дорозi, то, напевне, прочитане вам для чогось-таки потрiбне. Орiєнтуйтесь на поставлену мету, адже вашi зусилля - заради неї. Оцiнiть, що ви матимете з цiєї iнформацi, i якщо користь дiйсно очiкується, то читати стане набагато цiкавiше. Якщо ж нi, то помiркуйте над словами англiйського фiлософа Б. Стюарда: «Не читай того, чого не хочеш запам'ятати, i не запам'ятовуй того, чого не маєш на метi застосовувати».

Iншими словами: щоб їжа була корисна - їжте з апетитом. Ця астрономiчна аналогiя пiдводить нас до наступного закону.

З. «Iжте слона частинами». Завтра екзамени, але ви налаштованi рiшуче, тому що попереду цiлий день та ще й нiч. Вiддаючи належне вашим здiбностям, ми готовi припустити, що до ранку ви опрацюєте-таки пiдручник i навiть будете пам'ятати його змiст десь до обiдньої пори - рiвно стiльки, щоб успiшно вiдповiсти на кiлька запитань екзаменатора. Та майте на увазi, що до книги рекордiв Гiннеса та до мiцних знань ведуть рiзнi шляхи. Аби не нарiкати потiм на дiряву пам'ять, подумайте: чому, примiром, сiм раз вiдмiряй - а раз вiдрiж? А не п'ять чи десять? Чому перш нiж вiдрiати, треба сiм раз вiдмiряти, i чому саме семеро одного не чекають? А ще були сiм давньогрецьких мудрецiв, сiм чудес свiту. Та й сiм днiв тижня навряд чи випадковiсть.

Психологи розшифрували секрет магічної сiмки. Виявляється, таким є середнiй об'єм нашої оперативної пам'ятi - за одночасного сприйняття вона здатна втримати близько семи об'єктiв. Облич, предметiв, слiв, фраз, параграфiв - будь-чого. Причому легше запам'ятовуються перший та останнiй елементи ряду. Недарма останнє слово в суперечцi кожний намагається залишити за собою; бо швидше за все в пам'ятi залишиться саме воно, а не попереднi тривалi дебати.

Якщо ж порцiя для запам'ятовування виявиться бiльше цiєї норми, тодi на неї ви витратите набагато бiльше часу, анiж пiд час посильної i ритмiчнї роботи.

4. Будьте готовi. Всiм вiдомо, як важко змiнювати плани, якщо вже на щось налаштувався. Певного настроювання на роботу вимагає й книжка. Крiм того, не лише настроювання, а й готовностi до справи, яка багато в чому залежить вiд вашої ерудицi. Адже воно легше «вкладається на вже готовi полицi», мiцнiше тримається купи завдяки зв'язкам iз попередньою iнформацiсю. Помiркуйте про те, що ви знаєте на запропоновану тему; оцiнiть, наскiльки нова iнформацiя доповнить вашi знання. до роботи зi складним матерiалом корисно зазадалегiдь пiдготуватися: перечитати що-небудь з тiєї самої теми, може, популярнiшого характеру.

5. Не затоптуйте слiди. Давно помiчено, що найлегше забути тiльки-но вивчене - це спробувати тут-таки запам'ятати дещо подiбне. Знаючи про це, не вчiть фiзику одразу пiсля математики, а iсторiю пiсля лiтератури.

6. Озирнiться навкруги. Це найдiйовiший спосiб упоратися iз забудькуватiстю. Уявивши обставини, за яких вiдбувалась подiя, ви i її зможете згадати, тому що одночаснi враження мають властивiсть викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, зав'язаний за певної ситуацiї, потiм допоможе згадати i причину, за якої ви його зробили.

7. Учiть вiд А до Я. Суть цього закону в тому, що вся iнформацiя повинна сприйматися як закiнчена цiлiсть, а не як розрiзненi скалки невiдомого чого. Якщо ви будете заучувати вiрш частинами, то потiм бiля дошки пiсля кожного рядка довго пригадуватимете початок наступного. Вчiть усе вiдразу. Такий принцип сприятиме швидко пригадувати потрiбне. для цього почнiть пригадувати спочатку.

Цей закон не суперечить третьому, як може здатися. Варто лише збiльшити вихiднi iнформацiйнi одиницi, а вiдтак розбити їх на дрiбнiшi групи. Проте не намагайтеся хутенько опрацювати щонайбiльше матерiалу, бо це - марна спроба. Лiпше повторювати його протягом кiлькох днiв, анiж у погонi за швидкими результатами, забути геть усе до наступного ранку.

Загалом, тут говориться про довiльне запам'ятовування, тобто про те, коли щось необхiдно вивчити. Але не варто нехтувати запам'ятовуванням несамохiть. Воно дiє, якщо iнформацiя пов'язана з яскравими враженнями. Отож, треба її зробити такою. Понуре роздивляння географiчної мапи можна перетворити на цiкаву гру-ознайомлення з материками. Примiром, прокласти маршрут навколосвiтньї подорожi, дотримуючись при цьому певних умов, наприклад, вiдвiдати якомога бiльше країн, максимально наблизити маршрут до прямої, триматися якнайближче до сушi i тому подiбне. Одночасно можна використати мапу й для тренування уваги: подивившись кiлька секунд на якийсь район, намагайтеся пригадати якомога бiльше деталей. Тобто спробуйте поєднати навчання i гру.

Хобi - чудовий спосiб переконатися в можливостях власної пам'ятi, поєднуючи приємне з корисним. Чимало колекцiонерiв - наприклад, фiлателiстiв, нумiзматiв - мають солiдну обiзнанiсть з iсторiї, а любитель збирання гербарiю, напевне, не буде плавати в ботанiцi. Бiльшiсть знань вони засвоюють, як-то кажуть, граючись.

Якщо ви хочете щось добре запам'ятати, то спочатку чiтко усвiдомте наступне: навiщо запам'ятовувати, що запам'ятавовувати. Вiдтак видiлiть суть, узагальнiть змiст i запам'ятайте це узагальнення.

Висновки

При виконанні дипломної роботи, ми ставили собі за мету виявити особливості розвитку пам`яті, визначити її роль в засвоєнні знань дітьми молодшого шкільного віку. До цієї теми зверталися багато видатних психологів, таких як П.І.Зінченко, Л.С. Виготський, О.Р. Лурія, Смирнов, Т.Рібо, П. Жане, У. Джеймс, С.Л. Рубінштейн та інші. Ми поглибили свої знання, дізналися, що набуття життєвого досвіду в широкому розумінні можливе лише тому, що до сучасного пам'ять додає минуле, а уява допомагає перенестись у майбутнє. Досвід охоплює не лише індивідуальне, а й суспільне життя. Завдяки пам'яті індивід у формі знання привласнює досягнення попередніх поколінь, оволодіває продуктами культури. Отже, людська пам'ять - це ланка зв'язку між минулим, сучасним і майбутнім. Пам'ять виконує функцію накопичення, збереження і використання наслідків дії, відчуттів, сприймання, мислення, уяви. При цьому, проаналізувавши теоретичну літературу, періодичні видання, монографії та результати власного експериментального дослідження, ми звернули особливу увагу на висвітлення таких питань, як особливості прояву пам'яті на початкових етапах навчання, пам'ять як опорну функцію в засвоєнні знань, прийоми ефективного запам'ятовування навчального матеріалу і боротьби із його забуванням. Ми дійшли висновку, що пам'ять забезпечує цілісність і розвиток особистості людини, посідає важливе місце в системі навчальної діяльності. Ознайомившись із теоретичною літературою, діагностичними методиками, ми дослідили психічні особливості пам'яті учнів. Ми виявили, що у дітей молодшого шкільного віку розвиваються всі види пам'яті, зокрема дуже добре розвинена короткочасна зорова, образна, слухова пам'ять. Порівнюючи отримані високі результати дослідження успішності учнів по шкільних предметах можна зробити висновок, що існує пряма залежність між запам'ятовуванням і розумінням знань на практиці. Отже, високий розвиток пам'яті є однією із передумов досягнення успіхів у навчанні. Діагностика рівня розвитку пам'яті є необхідною умовою в процесі навчання, та й взагалі для нормального розвитку та становлення особистості. За її допомогою можна звичайно покращити якість засвоєння знань учнями, добитися систематичного удосконалення процесу засвоєння знань і одночасно розвитку пам'яті учнів То можна сказати, що загалом із завданням справилися усі. У завданні 1, де потрібно було запам'ятати образи предметів - майже в усіх результати найвищі. А у завданні 2 результати також позитивні, хоча невелика частина учнів справилася із завданням з деякими труднощами. Їм потрібно попрацювати над покращенням короткочасного запам'ятовування матеріалу на слух. Однак, як би наполегливо не здійснював учитель корекції індивідуальних недоліків, які мають місце в мнемічній діяльності окремих учнів, його зусилля неминуче виявляється малопродуктивним, якщо він залучить собі на допомогу свідомість самих дітей. Тільки після того, як вони почнуть усвідомлювати, що розумова діяльність кожного - це цілий світ, який належить так само пізнати, як світ навколишній, і пізнати не просто заради цікавості, а щоб оволодіти ним, зробити свій розум більш досконалішим і ефективнішим, - тільки за цієї умови вчитель зможе розраховувати на те, що його психодіагностична робота принесе щедрі і стійкі плоди.

З метою активізації і раціоналізації процесу навчання ми, посилаючись на наукові досягнення психології та педагогіки, запропонували правила раціоналізації пам'яті у навчальній діяльності, щоб полегшити школярам запам'ятовування та запобігти забуванню матеріалу. Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань. Регулярна і напружена робота пам'яті стає звичкою, створює умови для формування продуктивної пам'яті. Тренуючи пам'ять, кожного разу потрібно виявляти наполегливість, волю та впевненість, постійно домагатись поліпшення результатів запам'ятовування. Тренування не повинно бути ізольованим актом, штучним повторенням одного і того самого. Не треба надмірно лякати себе невдачами, вдосконаленню пам'яті дуже шкодять перенапруження, негативні емоції, пасивність і лінощі. Завдання крок за кроком повинні збільшуватися, а їх виконання свідчитиме про зростання тренувального ефекту.