Ефективність формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

Так, в працях Н. Гродзенської визначається, що для сприймання музики необхідна деяка підготовча робота. Вона рекомендує проводити бесіди про музику, стимулювати висловлювання учнів про неї, обмежувати кількість учнів у групі для слухання музики. Також актуальною є думка Н. Гродзенської про необхідність індивідуального підходу до учнів, розвитку критичного ставлення дітей до музики та ін.

Вагомим внеском у проблему розвитку здатності слухання музики є праці В. Бєлобородової. Привертають увагу запропоновані педагогом методи, а саме: метод контрастності, визначення засобів музичної виразності, повторні прослуховування тощо. Заслуговує на увагу запропонована дослідницею "тріада", яка забезпечує найбільш успішне слухання музики: зацікавленість; поглиблення вражень; закріплення їх у наступній роботі.

Вона наголошувала, якщо ти хочеш залучити дитину до слухацької діяльності, зацікав її нею, потурбуйся, щоб виявити її готовність до цієї діяльності; переконайся,що в неї напружені усі сили, необхідні для цього, і що дитина діятиме сама, вчителю ж лишається тільки керувати й спрямовувати цю діяльність[4єременко, с. 14].

Проблему музичного сприймання в такому виді діяльності, як слухання, неодноразово було розглянуто в численних публікаціях О. Апраксіної. Педагог наголошувала на необхідності вчити сприймати музику. Одним з найважливіших засобів педагогічного впливу, на думку вченої, є музичний аналіз. Однак, в умовах загальноосвітньої школи це особливий аналіз, аналіз-розбір, аналіз-бесіда з учнями з приводу почутого, тобто художньо-педагогічний аналіз. Цей аналіз допомагає вчителеві зробити музику засобом естетичного впливу на учнів; він забезпечує засвоєння учнями змісту твору; він робить музичний твір доступним і зрозумілим учням. При цьому, музично-педагогічний аналіз проводиться з урахуванням вікових особливостей і можливостей дітей, з урахуванням рівня їх музичного розвитку [Апраксіна, с. 172].

Науменко С. розглядала проблему музичного сприймання у вигляді слухання музики і вважала, що саме на високохудожніх творах треба виховувати та розвивати музичне сприймання, інтерес до музичного мистецтва. Цілісне емоційне сприймання музики різного змісту і жанрів, а також її виражальних засобів пробуджує інтерес до музики. В процесі слухання музики у дітей накопичується художній досвід, на основі якого виховуються музичні слухові уявлення, звукообразність музичного сприйняття, мислення, розвиваються усі музичні здібності. Крім того, в процесі слухання розвиваються такі необхідні для них властивості, як увага та її обсяг, розподіл та концентрація, переключення, довільність психічних функцій, пам'ять, аналітичні можливості[ науменко тетр].

О. Ростовський також розглядає формування музичного сприймання як керований процес. На його думку, означений процес має подвійну природу: з одного боку, це процес цілеспрямований і керований, а з другого - залежний від численних випадковостей, які неможливо передбачити наперед. Дослідник стверджує, що для керування музичним сприйманням необхідна не лінійна програма, а така "в основу якої має бути покладена особиста діяльність учня, і все мистецтво вихователя повинно зводитися тільки до того, щоб спрямовувати і регулювати цю діяльність" [Виготський - з Ростовського-22, с. 82]. Головний шлях формування музичного сприймання полягає, за твердженням науковця, у збагаченні школярів художнім і емоційним досвідом, знаннями, вміннями і навичками, значущими для естетичного осягнення змісту музичних творів. О. Ростовський виділяє умови, які є найсуттєвішими для формування досліджуваного явища: а) інформаційне забезпечення сприймання; б) формування установки на сприймання музичного твору; в) виховання вміння аналізувати музику; г) забезпечення взаємодії мистецтв у виховному процесі; д) організація творчої діяльності учнів у процесі сприймання [ростов муз. педагогіка].

О. Лобова, ґрунтуючись в основному на традиційних основах організації слухання музики, вважає доцільним впровадження в практику організації музичного сприймання новаційних підходів, що відповідають сучасним вимогам до загальної музичної освіти. Дослідниця вважає слухання музики найбільш складним завданням стосовно молодшого школяра - часто досить неуважного та непосидючого слухача.

Для формування музичного сприймання молодших школярів дослідниця пропонує: забезпечувати мотивацію навчальної діяльності, „слухацьку” діяльність першокласників оздоблювати правилами слухання музики; сприймання музичних творів супроводжувати елементами аналізу їхнього змісту, характеру, засобів музичної виразності; з відповідальністю відноситися до змісту музичного слухацькою репертуару, що повинен складатися з кращих зразків національної та світової музичної культури; слухання музики супроводжувати розповіддю про її автора чи історію написання тору, про жанрові особливості музики, бесідою про музичні враження, засоби музичної виразності тощо; використовувати органічні зв'язки між суміжними видами мистецтв; використовувати широку палітру різноманітних методів. Авторка пропонує типову методику ознайомлення дітей з музичними творами, яка передбачає:

- попередню розповідь про твір, його автора, історію написання тощо;

- первинне слухання музики в запису або безпосередньому, ,,живому" виконанні вчителем;

- евристичне обговорення та різноманітні види „опрацювання" твору за поданими в підручнику завданнями (з використанням повторного - цілісного або фрагментарного - сприймання) [ лобова, с. 342-348].

Сучасні погляди на проблему формування музичного сприймання молодших школярів представлено в сучасних нормативних документах, а саме в програмах з предмету „Музика”.

Лобова О. В. розробила програму «Музика» для 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, де музичне сприймання за програмою є провідним видом музично - естетичної діяльності школярів. В основу репертуару для слухання покладено високохудожні фольклорні, сучасні та класичні твори. Для активізації музичного сприймання передбачено використання відповідних літературних і живописних творів, елементів пластичного інтонування музичних настроїв, імпровізування ритмічного супроводу, інших евристичних і творчих видів діяльності.

Разом з формуванням слухацького досвіду відбувається ознайомлення учнів з життям і творчістю видатних представників музичного мистецтва, а також оволодіння термінологією, необхідною для свідомого аналізу характеру, засобів виразності музики і розвитку музичного мислення учнів[программа для музики Лобова].

Навчальна програма з музики для 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена доктором педагогічних наук, профессором О. Я. Ростовським в якій підхід до музичного сприймання як основи музичної освіти учнів виводить на перший план завдання аналізу й інтерпретації музичних творів. Поглиблення сприймання у власне музичну сферу має відбуватися природним шляхом - від комплексного жанрово - ситуативного враження до диференційованого сприймання музичних творів. Музичне сприйманя як основа всіх інших видів музичної діяльності, у цій діяльності й розвивається, забезпечуючи загальний музичний розвиток учнів[программ ростовс].

Аналіз означених нормативних документів та музично-педагогічної літератури доказав надзвичайну вагомість музичного сприймання для повноцінного музичного розвитку молодших школярів. Для ефективного розвитку слухацької культури учнів науковці пропонують з відповідальністю відноситися до змісту репертуару для слухання. Зокрема, О. Лобова вважає, що його зміст повинні складати високохудожні фольклорні, сучасні та класичні твори: зразки народної музики (календарно-обрядові пісні, колискові, танці - українські та інших народів світу); пісні, доступні дітям за змістом, але складні для виконання у вокально-технічному плані; яскраво-образні та виразні за музичною мовою, невеликі за тривалістю звучання програмні твори; фрагменти класичних і сучасних творів крупної форми (опер, симфоній, сонат, варіацій; музика з кінофільмів); фрагменти дитячих опер, музичних казок тощо [лобова форм муз кур мол шк].

На думку О. Ростовського, становлення основ слухацької культури молодших школярів якнайефективніше відбуватиметься за умов використання творів народного і професійного музичного мистецтва (інструментальної та вокальної музики) [ ростов муз педагогіка].

Л. Масол вважає, що виховання здатності сприймати, інтерпретувати та оцінювати художні твори відбувається на основі використання доступних і захоплюючих зразків інструментальної та вокальної музики, програмної і непрограмної музики. Важливим для нашого дослідження є те, що в переліку орієнтовних творів для сприймання (слухання) музики вагоме місце у всіх проаналізованих програмах займають інструментальні твори, а саме їх різновид - фортепіанні твори (як програмні, так і непрограмні). Наприклад, серед програмної музики - твори з „24 дитячих п'єс для фортепіано” В.Косенка, „Дитячого альбому" П.Чайковського, „Картинок з виставки" М.Мусоргського, програмні твори Р.Шумана, Е. Гріга, В.Сильвестрова; серед непрограмної музики - інструментальні твори з яскравою музичною мовою (наприклад, фрагменти сонат В.Моцарта, Л.Бетховена, Й.Гайдна та ін.

Підтвердження значущості використання інструментальної музики для розвитку музичного сприймання молодших школярів знаходимо в працях С. Науменко. Дослідниця обстоює думку про те, що музичні твори для слухання переважно мають бути інструментальними. Це зумовлено на її думку тим, що учнів треба з самого початку привчати вслухатися в звуковий образ, переживати його виразну сутність. Тобто намагатися, щоб звук (звукова інформація) став для них таким же зрозумілим і доступним, як слово.

Отже, глибоке вивчення досліджуваної проблеми, ознайомлення з рядом досліджень, привело до думки, що дійовим засобом формування музичного сприймання молодших школярів може бути фортепіанна музика.

Але інструментальні твори (фортепіанні) повинні відповідати критеріям доцільності використання:

- відповідати вимогам емоційно-образної доступності віку слухачів;

- вирізнятися художньою цінністю та гуманістичною спрямованістю, мати певний виховний .,стрижень", створюючи передумови для різнобічного (духовного, естетичного, морального, патріотичного, громадянського тощо) виховання особистості;

- забезпечувати „розвивальний контекст", зокрема, надаючи можливість впровадження різноманітних додаткових (у числі творчих) видів діяльності: інсценування, виконання ролях, вокальної, ритмічної, пластичної імпровізації тощо;

- гармонійно поєднувати національне та загальнолюдське, формуючи повноцінне уявлення про рідну культуру та водночас віддзеркалюючи часове й „географічне" розмаїття музично-культурного простору;

- добиратися з урахуванням емоційної драматургії навчальної теми й уроку - образних подібностей і контрастів, емоційних „підйомів” і „спадів", драматургічних зав'язок і кульмінацій тощо;

- підпорядковуватися календарному або тематичному принципам добору та подання, тобто відповідати певній темі за порою року (часом вивчення) або за змістом і в музичному плані;

- бути особистісно привабливим - цікавим, приємним, захоплюючим для школяра, відповідати його інтересам, смакам, життєвим і естетичним потребам, стаючи частиною дитячого буття не лише на уроці, але й поза шкільним класом [Лоб.,с. 266-267].

Таким чином, вивчення та аналіз спадщини педагогічних практик, провідних методичних систем музичного виховання та навчання, сучасних навчальних програм із музики та музичного мистецтва, провідних наукових підходів до формування досліджуваного феномену дозволило науково обґрунтувати методику формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики, яка базується:

– на цілеспрямованому педагогічному керуванні процесом осягнення молодшими школярами змісту музичних творів;

– на спонуканні молодших школярів до активної участі в роботі над „музичним матеріалом”;

– на використанні різних методів музичного виховання й навчання;

– на використанні в музично-виховному процесі взаємозв'язків музики з іншими видами мистецтва;

– на інформаційному забезпеченні сприймання;

– на створенні у молодших школярів зацікавленості, настроєності (тобто установки) на слухання музики;

– на широкому використанні фортепіанних творів, що відповідають вимогам емоційно-образної доступності віку молодших школярів.



ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

Найважливішою метою сучасної музичної освіти в початковій школі є формування основ музичної культури учнів як важливої і невід'ємної частини їхньої духовної культури. Досягнення її уможливлюється шляхом залучення молодших школярів до цілісної системи різноманітної музично-естетичної діяльності. Актуальним у цьому контексті є пошук нових методичних підходів, зокрема, удосконалення методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.

Теоретичний аналіз наукових першоджерел дозволив конкретизувати сутність та структуру музичного сприймання молодших школярів, а саме: визначити поняття „музичне сприймання молодших школярів” як здатність розуміти і емоційно переживати музичні образи як художню єдність, як художньо-образне відбиття дійсності та вирізнити три основні складові структури музичного сприймання молодших школярів:

- первинне ознайомлення з музичною інформацією, її перцептивне сприймання;

- аналіз виразно-смислового значення музичної мови, її розуміння;

- формування цілісного образу сприйнятого.

За віковою періодизацією, прийнятою українськими психологами і педагогами, час життя дитини він шести до одинадцяти років називається молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховуються особливості психічного і фізичного розвитку дітей, береться до уваги перехід від ігрової до учбової діяльності, яка стає провідною.

Вікові особливості сприймання музики молодшими школярами визначаються передусім обмеженістю життєвого і музичного досвіду дітей, специфікою мислення: невмінням узагальнювати, переважанням цілісного і приймання. Сприймання музики молодшими школярами тісно пов'язане з руховими переживаннями (ритмічні рухи, спів).

Врахування вікових особливостей допомагає встановити, які саме форми, засоби і види діяльності найефектиніші для музичного розвитку дитини того чи іншого віку.

Вивчення та аналіз спадщини педагогічних практик, провідних методичних систем музичного виховання та навчання, сучасних навчальних програм із музики та музичного мистецтва, провідних наукових підходів до формування досліджуваного феномену дозволили науково обґрунтувати методику формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики, яка базується:

– на цілеспрямованому педагогічному керуванні процесом осягнення молодшими школярами змісту музичних творів;

– на спонуканні молодших школярів до активної участі в роботі над „музичним матеріалом”;

– на використанні різних методів музичного виховання й навчання;

– на використанні в музично-виховному процесі взаємозв'язків музики з іншими видами мистецтва;

– на інформаційному забезпеченні сприймання;

– на створенні у молодших школярів зацікавленості, настроєності (тобто установки) на слухання музики;

– на широкому використанні фортепіанних творів, що відповідають вимогам емоційно-образної доступності віку молодших школярів.



РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО СПРИЙМАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФОРТЕПІАННОЇ МУЗИКИ

2.1 Педогогічні умови формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики

Визначення умов повноцінного естетичного сприймання музичних творів потребує з'ясування низки науково-методичних питань. Мова йдеться насамперед про шляхи формування музичного сприймання школярів, можливості педагогічного опосередкування цього процесу. Великої уваги заслуговують питання художньо-педагогічного аналізу музичних творів, взаємозв'язку мистецтв на уроках музики.

Головний шлях формування музичного сприймання полягає у збагаченні школярів художнім і емоційним досвідом, знаннями, вміннями і навичками, значущими для естетичного осягнення змісту музичних творів. Включення у цей процес духовного потенціалу особистості, її творчих сил здійснюється шляхом розвитку активної естетичної діяльності у процесі сприймання. переживання й осмислення музики.

Ефективність формування музичного сприймання школярів визначається не лише зовнішніми умовами -- педагогічною майстерністю вчителя, активізацією різних видів музичної діяльності, раціональною організацією діяльності учнів, створенням сприятливої ситуації, методами навчання, -- а й внутрішніми, які визначаються особистістю самих слухачів. До них насамперед слід віднести набутий учнями життєвий та художній досвід, психологічну установку на сприймання, розвиток таких якостей особистості, як музичний слух, музичне мислення і пам'ять, асоціативна уява, слухова увага, емоційна сприйнятливість, потреби, смаки, оцінки тощо.

Умова як філософська категорія відбиває універсальні відношення речі до тих чинників, завдяки яким вона виникає існує. Під педагогічними умовами формування музичного сприймання розуміються такі спеціально створені умови, які необхідні й достатні для осягнення естетичного змісту музичних творів і посилення і посилення їх впливу на особистість.

На уроках музики слід прагнути до створення таких умов, є спільними для всіх учнів, незалежно від рівня їх підготовки. Це розвиток потреби в музичних враженнях, інтересу до музики, що сприймається, створення емоційної настроєності на сприймання, сприятливого психологічного клімату в класі, правильного режиму роботи, виключення відволікаючих чинників, організація посильної діяльності учнів, її мотивації тощо. Формування музичного сприймання сприяє котроль над чинниками сприймання, особистісний контакт учителя з учнями, достатній зворотний зв'язок тощо.

Ось такі умови, які, на наш погляд, є найсуттєвішими для формування музичного сприймання:

1) інформаційне забезпечення сприймання;

2) формування установки на сприймання музичного твору;

3) забезпечення в взаємодії мистецтв у виховному процесі.

Ми розглядаємо створення цих у як основу формування музичного сприймання школярів.

Інформаційне забезпечення музичного сприймання

Глибоке сприймання музичного твору можливе за наявності у слухачів вичерпних знань про цей твір, а також відповідного життєвого й музичного досвіду.

Давайте уявимо собі, що учні слухають фортепіанний твір Е. Гріга «Весільний день в Трольхаугені», не знаючи програми твору, не будучи ознайомленими зі змістом та історією створення. Почувши легкі акорди вступу діти можуть лише уявити, що хтось скаче або танцює та вони не зрозуміють, що зображає музика, які образи. Не знаючи сюжету, школярі не зможуть по-справжньому насолодитися героїчними образами твору.

Звичайно, музика впливатиме на дітей, викликатиме відповідні почуття й образи, адже вони закодовані в ній. Але настільки глибшим буде сприймання, якщо слухачам стане відомо місто про яке йде мова, події які відбуваються в цьому місті. Забезпечення школярів інформацією про музику, композиторів і виконавців є важливою умовою формування їх музичного сприймання.

Під інформацією розуміється система знань про навколишній світ і явища, які в ньому відбуваються, що знімають невизначеність. У даному випадку йдеться про ту інформацію, яка необхідна для естетичного сприймання музичного твору.

До найдавніших типів музичної інформації належить інформація про себе, власну індивідуальність; про групу, до якої належить індивід ( звідси походять численні лади з їх етнічною інформацією); про стать (музика сприймається нами як жива ще й тому, що належить не безстатевим істотам); про вік, темперамент, психічний і фізичний стан людини, ситуативну реакцію тощо. Перелічені види інформації синкретично злиті, завдяки чому музична інформація сприймається як така, що належить конкретній людині.

Велике значення для визначення оптимальності інформації має поняття "шуму", що означає наявність в інформації відомого, банального, зайвого, надмірно деталізованого або незрозумілого. Надто узагальнений характер інформації збільшує вірогідність перетворення її на зайву для слухача, у "шуми". Надмірна деталізація матеріалу не лише утруднює сприймання, а й знімає "заражаючий" вплив музики. Нерідко банальними можуть виявитися ситуація, фальшив тон учителя, непереконливість його розповіді тощо.

Про оптимальність необхідної для осягнення музики інформації слід розглядати не лише з боку її обсягу і змісту, а й відповідності музичного твору прагненням і психічному стану слухачів. Добираючи матеріал для уроку, вчитель повинен враховувати особливості інформаційних процесів у психіці людини, які є суттєвими для формування музичного сприймання.

Музичною педагогікою були вироблені вимоги до підготовчої інформації. Їх суть розкрита у таких тезах:

вступне слово вчителя має бути лаконічним, емоційним і образним. Надмірно довге, навіть цікаве вступне слово знижує напруженість уваги при слуханні музики. Щоб не гальмувати активності дітей, не заважати самостійності у спостереженні за музичним процесом, воно не повинно містити те, що учні вже знають або можуть помітити самі;

у розповіді про музику треба дотримуватися міри у повідомленні яскравих фактів, прикладів. Музичний твір слухається на кількох уроках, тому треба так розподілити наявний матеріал, щоб кожного разу можна було повідомити учням щось цікаве, пізнавальне;

слово вчителя має бути своєрідним емоційним стимулом, який пробуджує чутливість до музики як безпосередньої мови душі. Воно повинно бути різноманітним за змістом;

у розмові про музику найважливіше ввести слухачів у ту атмосферу, в якій створювався той чи інший твір, розповісти про ті життєві обставини, за яких композитор задумав і написав його, тобто ознайомити їх з "біографією художнього твору", знання якої, як підкреслював Д. Б. Кабалевський, становить основу художньої освіти слухачів. "Зрозуміти музичний твір -- означає зрозуміти його життєвий задум, зрозуміти, як композитор переплавив цей задум у своїй творчій свідомості" [1кабалев, с. 35];

слід ретельно відбирати цифри, факти, імена, залишаючи лише ті, що напевне запам'ятаються слухачам. "Жодного імені, жодного факту, жодної цифри, без котрих можна обійтися, -- ось принцип, якого повинен дотримуватися вчитель", -- писав Д. Б. Кабалевський [1кабалев, с. 38];

не слід спрямовувати увагу дітей, їх уяву на пошуки у не програмному творі тотожного музиці програмного змісту: діти захоплюються картинами, які їм малює уява, і вже погано слухають музику. Крім того, вони починають мислити предметними образами, не властивими музиці.

Інформація будь-якого характеру може викликати велику зацікавленість дітей і визначити відповідну початкову поведінку при сприйманні музики. Але не кожна інформація забезпечує стійкий інтерес, стимулює тривалу настроєність на сприймання. Це зумовлює й підхід до змісту та форми вступного слова - не просто викликати інтерес школярів, а зробити його стійким і динамічним.

Чимало вчителів, будучи переконаними в тому, що основою музичного сприймання є музикознавчі знання, зводять вступну розповідь до повідомлення біографії композитора, переліку його творів, різноманітних дат, цифр, фактів тощо. У деяких випадках розповідь про твір може й не випереджувати звучання музики. Одна-дві лаконічні, але образні фрази, западуть у свідомість дітей, викличуть благородні думки і почуття незрівнянно більше. Наприклад, розповідь рекомендується перед слуханням п'єси В. Косенка "Дощик" у посібнику "Слухання музики в 1--3 класах" (К.: Муз. Україна, 1980): "Теплий весняний дощик, під яким так люблять гратися діти -- ловити веселі дощові краплини і дивитися на кумедні бульбашки в калюжах, -- їхню радість, веселий настрій змалював В. Косенко у п'єсі "Дощик". Легкі звуки падають, немов дзвінкі прозорі крапельки, що зливаються у рухливі струмочки мелодій. Далі музика стає повільнішою -- це ніби пісенька, яку співають діти. П'єса закінчується повторенням мелодії, що звучала спочатку. Отже, п'єса "Дощик" складається з трьох частин. Музика першої і останньої частини -- однакова, а в середній частині -- інша" (с. 127 зелена ростов).

Підготовча до сприймання музики інформація є лише однією, хоча й важливою частішою інформаційної основи музичного виховання школярів. У цілому ця інформаційна основа включає й інші аспекти функціонування системи керування процесом музичного сприймання, які будуть розглянуті в наступних розділах.

Формування установки на музичне сприймання

Будь-яка діяльність людини ґрунтується на поперед до неї. Конкретизуючи цю думку, Л. С. Виготськнй готовності ніж ти хочеш залучити дитину до якоїсь діяльності, зацікав її нею, потурбуйся про те, щоб виявити, що вона готова до цієї діяльності, що в неї напружені усі сили, необхідні для цього, і що дитина діятиме сама, вчителю ж лишається тільки керувати й спрямовувати цю діяльність [2, с. 118]. Створення у слухачів відповідної настроєності (тобто установки) на сприймання музики є наступною наступною важливою умовою формування музичного сприймання школярів.

Установка -- це внутрішній цілісний стан готовності людини певним чином сприймати й оцінювати явища дійсності, діяти стосовно їх. Цей стан психіки залежить від потреб і цілей, завдань і умов діяльності. Установка визначає стійкий, послідовний, цілеспрямований характер перебігу діяльності, є чинником її стабілізації у мінливих ситуаціях [3, с. 419]. Вона виникає під впливом об'єктивних і суб'єктивних чинників. Останні, будучи похідними від внутрішніх психічних процесів і станів людини, теж детермінуються об'єктивною реальністю.

Вони є основою передбачення поведінки учнів, програмування їхньої діяльності в цілісному процесі музичного сприймання, коли втручання вчителя здебільшого небажане або утруднене. Від художньо-пізнавальної установки створеної у дітей вчителем, залежить зміст думок і почуттів, образів і асоціацій, що виникають у їх свідомості, глибина естетичного переживання, характер впливу музичного твору.

Під художньою установкою розуміється готовність людини до художньої, зокрема музичної діяльності, чекання і передбачення певного естетичного ефекту, основані на попередньому досвіді. Художня установка дає змогу зберегти визначеність музичної діяльності у мінливих ситуаціях, забезпечує цілісний характер музичного сприймання, вибірковість і стійкість музичного переживання і смаку людини, вивільняє її від необхідності щоразу заново естетично виявляти більш-менш подібні музичні твори, відносячи їх до певного класу цінностей.

У формуванні установки на сприймання музичного твору поряд з конкретним інтересом до нього беруть участь такі стійкі утворення музичної свідомості особистості, як музичні погляди і смаки, жанрові орієнтації й стильові переваги, уявлення про норму в музиці, звичаї й звички музичного сприймання [4, с. 99]. Установку на сприймання визначають і менш стійкі психічні утворення, які включають очікування слухача, зумовлені інформацією про жанр і стиль автора, обставинами виконання.

Музичне сприймання -- синтез різних видів діяльності. Воно включає розпізнання структури твору та її художніх функцій, емоційний відгук, оцінку, елементи роздумів. Кожній діяльності відповідає своя установка. Наприклад, оцінній діяльності потрібна аксіологічна установка, спрямована на співвіднесення музичного твору з системою смаків і критеріїв слухача. Можна говорити про установки композиційні, тематичні, образні, жанрові, процесуальні тощо.

Художня установка включає також перцептивну і пізнавальну установки. Перцептивна установка, керуючи музичним сприйманням, є складною системою настроювання аналізаторів, мобілізації уваги, пам'яті тощо [5, с. 54]. Суть пізнавальної установки у даному разі полягає у завчасному підключенні до сприймання конкретною музичного твору тих сфер художнього і життєвого досвіду, які необхідні для розпізнавання використаних у творі музично-мовних засобів і їх індивідуального трактування, осягнення художнього смислу.

Вона виступає не лише як відправна точка, a й відбивається на всьому процесі музичного сприймання. У навчальному процесі можна виділити установки загальні й часткові, стабільні й тимчасові (змінні, динамічні).

Загальна установка на сприймання музичних творів виступає насамперед як прагнення до часткового спілкування з музикою, що породжує чекання радості від нових творів, викликає потяг до музики, активну готовність до її сприймання, концентрацію духовних сил. На формування такої установки впливають знання про музичне мистецтво, розуміння його природи, життєвий і художній досвід, ціннісні орієнтації тощо.

На основі загальної складається часткова установка, яка націлює на сприймання певного твору за визначених умов. На часткову установку впливають знання про твір, досвід музичної діяльності, набуті навички і вміння музично-творчої діяльності, оточення, в якому сприймається музика.

Стабільна установка необхідна для того, щоб зберегти у дітей готовність до осягнення і переживання музики протягом звучання твору. Особливого значення така установка набуває при сприйманні музики драматичного роду організації змісту, коли перехід від однієї установки до іншої утруднений.

Тимчасова установка потрібна для виконання окремих дій при спостереженні за музикою. Характер установок визначається, крім уже названих чинників, змістом роботи вчителя, його розумінням суті музичного мистецтва, цілей музичного виховання тощо.

Створення різних видів установок -- взаємопов'язаний процес. Тому, говорячи про музику взагалі, слід апелювати до знань, що стосуються окремих творів, а наводячи учнів на сприймання конкретного твору, підводити їх до розуміння природи музичного мистецтва і ставлення до нього у цілому.

На думку Д. Н. Узнадзе, установка ґрунтується на потребах, як джерелі активності людини, і ситуації (завнішнього середовища), в умовах якої можлива діяльність із задоволення цих потреб. Свою визначеність потреби дістають лише у предметі діяльності, вони ніби знаходять себе в цьому.

На основі знання й урахування потреб школярів, особливостей середовища створюється установка на естетичне сприймання музичного твору, як специфічне настроювання слухачів на те, щоб вони виявили саме ті психічні і моторні акти, які забезпечують адекватне ситуації споглядальне або дійове його відображення.

Забезпечення взаємозв'язку різних видів мистецтва на уроках музики

Виділяючи взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики як одну з основних умов керування музичного сприйманням школярів, ми виходили з того, що доцільне використання художніх творів різких видів мистецтва дасть можливість учителю вирішувати складні завдання наведення учнів на естетичне осягнення і переживання змісту музики з опорою на увесь художній досвід дітей, без нав'язливого або грубого втручання у цю тонку сферу художньої діяльності людини.

З найдавніших часів внутрішня єдність мистецтва є основною тенденцією розвитку художньої культури. Усі види мистецтва споріднені й покликані дожиття духовними потребами людей, немає мистецтва головного або другорядного, жоден вид мистецтва не може бути замінений іншим, а всі разом вони утворюють динамічну систему художнього свату людини, суспільства в цілому. Тому ідея взаємозв'язку мистецтв, яка ґрунтується на цілісності сприймання навколишнього світу та творів мистецтва, має стати однією з провідних у музичному навчанні та вихованні школярів. Наприклад, музика це може, як живопис, прямо зображати видимий предметний світ. Вона це може, подібно до літератури, безпосередньо передавати зміст певних понять і уявлень, але здатна з досконалістю, недоступною іншим видам мистецтва, прямо і безпосередньо відтворювати духовне життя людини, виражати характер і динаміку її переживань, втілювати найтонші нюанси її почуттів.

Учні мають усвідомити, що різні види мистецтва не тільки не відокремлені одне від одного, а навпаки, тісно пов'язані між собою й знання одного з них допомагає глибшому сприйманню й розумінню іншого.

На уроці музики художньою домінантою, яка визначає педагогічну доцільність використання творів інших видів мистецтва, має виступити саме музика.

Порівнюючи музичні твори з творами інших видів мистецтва, доцільно простежувати зі школярами ті зв'язки між ними, які кореняться в їх спільному походженні, в синтетичних функціях. Слід поступово підводити учнів до думки, що взаємодія музики з іншими мистецтвами можлива тому, що сфери вираження мистецтв не змикаються в колі своєї своєрідності, а взаємозбагачують одна одну.

Співдружність різних видів мистецтва буде доцільною і дійсно творчою лише тоді, коли кожен вид мистецтва збереже свою специфіку, свою форму художнього мислення. Коли ж ця специфіка не враховується, то взаємодія мистецтв порушується і втрачає педагогічну доцільність.

Як відомо, головними відмінами музичного та образотворчого мистецтва є: а) їхній вплив через різні аналізатори: музичне - через слуховий, образотворче - через зоровий; б) динамічність музики, для розгортання якої має значення часовий чинник, і статичність образотворчого мистецтва; в) конкретність образотворчого мистецтва і абстрактність музики.

Відомо, що будь-який вид мистецтва не тільки зображає, а й виражає. Так, в одному малюнку знайомий казковий персонаж може бути веселий, в іншому сумний, у третьому - схвильований тощо. Ще більшою мірою виразність властива музиці. Та якщо зміну настрою живої істоти на одному малюнку показати неможливо (для цього потрібно виконати кілька малюнків), то музичні образи змінюються так, що в одному й тому самому творі зайчик може бути спочатку веселим, потім схвильованим, боягузливим, сміливим і знову веселим.

Між видами мистецтва існує не лише сюжетний або хронологічний зв'язок, а й внутрішній, творчий і життєвий. Бо усі види мистецтва народжуються з єдиного джерела -- реального життя, яке однаковою мірою живить творчість і композитора, і письменника, і художника. Отже, взаємозв'язок між видами мистецтва означає не лише знаходження внутрішніх зв'язків між музикою, літературою й живописом, а й між цими видами мистецтва й життям.

Світ мистецтва розшарований у шкільних програмах трьома його видами -- літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, які займають центральне місце у художній культурі. Це пояснюється їх роллю в духовному житті людини, що визначається синтезом трьох головних сфер психіки -- раціональної, емоційно - почуттєвої й вольової.

Література найповніше і найглибше втілює життя думки людини, музика -- життя її почуттів і переживань, образотворче мистецтво -- зміст уявлень людини про світ у тій формі, яку дає їй реальне почуттєве сприйняття дійсності.

Взаємодія різних видів мистецтва у навчальному процесі -- не просто додаткове залучення на уроки одного виду мистецтва матеріалу іншого або ілюстрування одного виду мистецтва іншим. Йдеться про те, що кожен вид мистецтва -- неповторна художня цінність, що має свої специфічні особливості й своєрідний впливів на особистість школяра.

Використання різних видів мистецтва для глибшого емоційно - естетичного сприймання музики школярами дістало широке відбиття у програмі з музики, складеній на основі педагогічної концепції Д. Б. Кабалевського. Оригінальні в цьому плані теми чвертей, запропоновані програмою: "Що стало б з музикою, якби не було літератури?", "Що стало б з літературою, якби не було музики?", "Чи можемо ми побачити музику?", "Чи можемо ми почути живопис?".

Учням молодшого шкільного віку властива динаміка сприймання, схильність до фантазування з приводу картини, яке, звичайно треба уважно вислуховувати. Без такого дитячого фантазування шлях до художнього твору може виявитися закритим. При сприймайнні картини постійно взаємодіють два структурних елементи цього процесу. По-перше, це цілісне охоплення твору, яке набуває характеру загального фону сприймання. По-друге, вибіркове сприймання підказане значною мірою сюжетом і композицією картини. Деталі картини, на які глядач звертає увагу, мають, на його думку, найсуттєвіше і найцікавіше. Враховуючи висловлювання учнів, деталі картини, які вони виділяють, можна судити про зміст і рівень художнього сприймання школярів.

Отже, для формування музичного сприймання ми виділили 3 основні педагогічні умови:

1) інформаційне забезпечення сприймання;

2) формування установки на сприймання музичного твору;

3) забезпечення в взаємодії мистецтв у виховному процесі.

Інформаційне забезпечення сприймання. Під інформацією розуміється система знань про навколишній світ і явища, які в ньому відбуваються, що знімають невизначеність. У даному випадку йдеться про ту інформацію, яка необхідна для естетичного сприймання музичного твору.

Формування установки на сприймання музичного твору. Установка -- це внутрішній цілісний стан готовності людини певним чином сприймати й оцінювати явища дійсності, діяти стосовно їх. Цей стан психіки залежить від потреб і цілей, завдань і умов діяльності. Установка визначає стійкий, послідовний, цілеспрямований характер перебігу діяльності, є чинником її стабілізації у мінливих ситуаціях

Забезпечення в взаємодії мистецтв у виховному процесі. Виділяючи взаємозв'язок різних видів мистецтва на уроках музики як одну з основних умов керування музичного сприйманням школярів, ми виходили з того, що доцільне використання художніх творів різких видів мистецтва дасть можливість учителю вирішувати складні завдання наведення учнів на естетичне осягнення і переживання змісту музики з опорою на увесь художній досвід дітей, без нав'язливого або грубого втручання у цю тонку сферу художньої діяльності людини. Внутрішня спорідненість різних видів мистецтв є основною тенденцією розвитку художньої культури. Усі види мистецтва споріднені й покликані до життя потребами людей -- естетичними, пізнавальними, комунікативними, виховними тощо. Музика це може, як живопис, прямо зображати видимий предметний світ. Вона це може, подібно до літератури, безпосередньо передавати зміст певних понять і уявлень, але здатна з досконалістю, недоступною іншим видам мистецтва, прямо і безпосередньо відтворювати духовне життя людини, виражати характер і динаміку її переживань, втілювати найтонші нюанси її почуттів. Взаємозв'язок між видами мистецтва означає не лише знаходження внутрішніх зв'язків між музикою, літературою й живописом, а й між цими видами мистецтва й життям.



2.2 Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості музичного сприймання молодших школярів

Діагностично - технологічний апарат констатувального етапу дослідження складався з комплексу таких методів: методу бесіди; опитування; прямого й опосередкованого спостереження за молодшими школярами на уроках музики, позакласних заходах, святах; анкетного опитування вчителів музики; виконання практично - творчих завдань; використання ігор; тестів; аналізу та узагальнення педагогічного досвіду.

Діагностування та виявлення рівнів сформованості музичного сприймання молодших школярів проводились у ССШ № 29 (1 - 4 класи).

В ході опитування молодших школярів були запропоновані наступні запитання:

1)Чи важливе місце займає музика у твоєму житті? 2) Чи подобаються тобі уроки музики? 3) Яка музика найбільш подобається? 4) Які музичні твори найбільш тебе приваблюють? 5) Твої улюблені твори? 6) Чи подобається слухати музику на уроках музики? 7) Які види діяльності на уроці музики найбільш приваблюють? 8) Що спонукає тебе до активної участі в слухацькій діяльності на уроці музики? 9) Твої батьки люблять музику?

З данного діагностування ми дійшли висновку, що дітям подобається уроки музики, а особливо ті, де звучить фортепіанна музика. Проведене анкетування показало, що: дітям з всіх видів діяльності, які проводяться на уроках музики, учням найбільше подобається співати, грати на музичних інструментах та слухання музику, зокрема фортепіанну.

Для визначення відношення вчителів музики щодо проблеми формування музичного сприймання молодших школярів засобами фортепіанної музики було проведе анкетування ( див. додаток Б). Анкетування показало: всі вчителі музики вважають, що формування музичного сприймання є необхідною умовою становлення основ музичної культури молодших школярів; вважають, що без навичок музичного сприймання неможливий будь - який вид музичної діяльності, а також розуміння музики; викладачі - методисти вважають, що формування музичного сприймання школярів є провідною проблемою музичної педагогіки. Вчитель повинен розвинути чутливість дітей до музики, ввести їх у світ добра і краси, відкрити в музиці джерело людських почуттів і переживань; вважають доцільним використання фортепіанної музики для формування та розвитку музичного сприймання молодших школярів; молодшим школярам подобається фортепіанна музика на уроках музичного мистецтва.

Отже, опитування школярів і анкетування вчителів музики та викладачів - методистів показало, що формування музичного сприймання є необхідною умовою становлення основ музичної культури молодших школярів; саме використання на уроках музики переважно фортепіанну музику є актуальним і допомагає розвивати і формувати музичне сприймання.

У дипломному дослідженні визначили й обґрунтовали критерії та показники, за допомогою яких було визначено діагностичні характеристики рівнів сформованості музичного сприймання молодших школярів. Було виділено такі критерії сформованості музичного сприймання молодших школярів: міра вираженості емоційної реакції молодших школярів та уважного сприймання ними музики, що звучить; широта диференціювання учнями елементів музичного твору; повнота сформованого образу музичного твору. Відповідно до критеріїв було визначено показники, що дозволяють виявити властивості досліджуваного явища. Критерій Міра вираженості емоційної реакції молодших школярів та уважного сприймання ними музики, що звучить визначався за такими показниками: здатність зосереджено слухати музику, що звучить; наявність емоційно-захопленого ставлення до музики; вміння передавати емоційний „тон” музики в рухах.

Таблиця 1.1 Система критеріїв та показників сформованості музичного сприймання молодших школярів

Критерії	Показники
Міра вираженості емоційної реакції молодших школярів та уважного сприймання ними музики, що звучить	здатність зосереджено слухати музику, що звучить
	наявність емоційно-захопленого ставлення до музики
	вміння передавати емоційний „тон” музики в рухах
Широта диференціювання учнями елементів музичного твору	здатність до диференціації звучання (виділення „фігури" мелодії як ключової категорії змістовної сутності музики з фону, виокремлення інших музичних засобів)
	спроможність визначення характеру, настрою, темпу, динаміки музики, структури музичного твору, розпізнавання за видами та жанрами
	знання назв і авторів музичних творів, засобів музичної виразності й музичних термінів, уміння зіставляти елементи музичної мови зі змістом музики
Повнота сформованого образу музичного твору	розуміння ролі засобів музичної виразності у створенні художнього образу
	наявність особистісного ставлення до сприйнятого

Критерій «Міра вираженості емоційної реакції молодших школярів та уважного сприймання ними музики, що звучить» діагностували за допомогою таких показників.

Таблиця 1.2 Діагностика міри вираженості емоційної реакції молодших школярів та уважного сприймання ними музики, що звучить

Рівні	Показники	Здатність зосереджено слухати музику, що звучить	Наявність емоційно-захопленого ставлення до музики	Вміння передавати емоційний „тон” музики в рухах
Низький	сприймання неуважне й розсереджене, що характеризується побіжним спогляданнямемоційна байдужість, інертне ставлення до музичних творів	переважають мляві, байдужі рухи
Середній	сприймання, що характеризується частковою здатністю концентрувати увагу на музику, що звучить	малоемоційний відгук на музику	іноді адекватно передають рухами емоційний „тон” музики
Відносно високий	сприймання, сповнене уваги, спрямоване спеціально на музичний твір	яскравий емоційний відгук на музику	рухаються залюбки, тонко відтворюютьемоційний „тон” музики

Діагностування здатності зосереджено слухати та емоційно ставитись до музики здійснювалось за допомогою методу чпостереження: заграти кілька музичних творів різних за настроем і характером. Визначити уважність під час слухання, зацікавленість, наявність рухової реакції. Під час слухання ввести відволікаючі предмети( красиву іграшку, музичний інструмент тощо) [Науменко, с. 62].

Діагностування здатності передавати емоційний «тон» музики в рухах у молодших школярів здійснювалось за допомогою таких завдань: 1) учням пропонувалося повторити метричну пульсацію, прослухавши незнайому мелодія(українська народна пісня « Ой, є в лісі калина»); 2)учні, коли слухають знайому пісню, мали відтворити її ритмічний рисунок(дітям пропонувалося самим назвати або вибрати серед запропонованих вчителем одну із знайомих пісень); 3) учням пропонувалося пластично проінтонувати музику. Для цього давалися уривки трьох різнохарактерних п'єс. Наприклад, танцювального, пісенного та маршевого характеру, бо діти їх найкраще розрізняють. Перед виконанням було зроблене невелике пояснення змісту завдання.

Критерій «Широта диференціювання учнями елементів музичного твору» діагностували за допомогою таких показників.



Таблиця 1.3 Діагностика широти диференціювання учнями елементів музичного твору

Рівні	Показники	Здатність до диференціації звучання (виділення „фігури" мелодії як ключової категорії змістовної сутності музики з фону, виокремлення інших музичних засобів)	Спроможність визначення характеру, настрою, темпу, динаміки музики, структури музичного твору, розпізнавання за видами та жанрами	Знання назв і авторів музичних творів, засобів музичної виразності й музичних термінів
Низький	нездатність до диференціації звучання	нездатність визначення характеру, настрою, темпу, динаміки музики, структури музичного твору, розпізнавання за видами та жанрами	не в змозі визначити основні музично-теоретичні поняття, факти, превалює механічне заучування й відтворення навчального матеріалу
Середній	інколи вирізняють „фігуру" мелодії з фону, інші музичні засоби	інколи визначають характер, настрій, темп, динаміку музики, структуру музичного твору, розпізнають за видами та жанрами	часткове розуміння молодшими школярами основних музично-теоретичних понять, фактів
Відносно високий	спроможність до якісної диференціації звучання	розвинене вміння визначити характер, настрій, темп, динаміку музики, структуру музичного твору, розпізнати за видами та жанрами	усвідомленість і осмисленість знань щодо конкретних відомостей про музику, елементів музичної мови, біографічних відомостей

Діагностування здатності до диференціації звучання, тобто виділення « фігури» мелодії як ключової категорії змістової сутності музики з фону, виокремлення інших музичних засобів, здійснювалось за допомогою такого завдання: дітям пропонувалося уважно послухати твір Г. Левдокімова « Три настрої ( Сумно. Спокійно. Весело)» чи Л. Ван Бетховен « Весела. Сумна» і вибрати малюнок, який відповідає характеру музики (діти отримували три картинки, на яких зображений хлоплик з сумним, спокійним і веселим виразом обличчя або на вибір дається дві хмарки сумна і весела).

Діагностування спроможності визначення характеру, настрою, темпу, динаміки музики, структури музичного твору, розпізнавання за видами та жанрами здійснювалось за допомогою бесіди, розповіді. Щоб діти краще розуміли художньо-образний матеріал подавався дітям у вигляді музичних казочок, (легенд, розповідей тощо). Для того, щоб побачити рівень сприйняття, розпочинала свій переказ тільки-но прослуханої розповіді одна дитина, а далі продовжувала інша і т.д. Крім цього, діти мали розказати , яке в них склалося ставлення до того чи іншого героя казки. Використовували питання, які могли нам допомогти визначити рівень сприйняття. Наприклад: пригадуючи казку, діти повинні були відповісти на ряд запитань (кого з героїв ви б намалювали лагідним, а кого ні? Яку б музику ви підібрали б на початок тієї казки, якщо б робили “мультик”? і т.д.). Після прослуханої казки ставили два музичних фрагменти для того, щоб діти вибрали, який до цієї казки підходить краще і пояснили чому? Наприклад, перед тим як прослухати п`єсу Сокальського “Пташка”, ми, не повідомляючи заздалегідь назву, дали дітям завдання розповісти, що вони могли собі уявити з живої природи, слухаючи цю музику. Крім цього, діти мали придумати назву і пояснити, чому саме таку назву вони вибрали. Виконуючи це завдання, окремі діти досить швидко виявили, що це має бути якась маленька жива істота (метелик, пташка, зайчик, білочка), але більшість дітей давали відповіді, неадекватні музичному образу (людина -павук, поїзд, політ Бетмена). Для більшості дітей труднощі викликало завдання пояснити, чому вони так думають. Адже потрібно було порівняти образи різних тварин, птахів з характером прослуханого музичного твору. Коли за допомогою запитань та підказок вчителя клас прийшов до висновку, що цю п`єсу можна назвати “Пташка”. Так діти самі охарактеризували твір, виявити характер, темп, настрій. Можна сказати, що більшість дітей правильно відчуває характер сприйнятих нескладних художніх творів, з відносно-конкретними образами.

Діагностування знання назв і авторів музичних творів, засобів музичної виразності й музичних термінів, уміння зіставляти елементи музичної мови зі змістом музики здійснювалось за допомогою різних видів діяльності: розгадування кросвордів, ребусів, музичних вікторин, музичних загадок, портретів видатних композиторів, гри «Музична палітра», в якій діти уважно слухають різнохарактерну музику і намагаються з'ясувати, який настрій вона викликає під час звучання. Були запропоновані два варіанти завдань: 1 - й варіант - висловитися про характер музики у відповідності до її змісту; 2 -й варіант -висловитись про образи, які виникають під час прослуховування цієї музики. Діти дуже гарно запам'ятали П. І. Чайковського, Е. Гріга, бо саме ці композитори відклалися в їхній пам'яті, як геніальні творці.

Критерій «Повнота сформованого образу музичного твору» діагностувалась за допомогою таких показників.

Таблиця 1.4

Діагностика повноти сформованого образу музичного твору

Рівні	Показники
		Розуміння ролі засобів музичної виразності у створенні художнього образу	Наявність особистісного ставлення до сприйнятого
Низький		не усвідомлюють зв'язок засобів музичної виразності зі створюваним музичним образом	відсутність бажання висловити свої враження про музичний твір, дати йому естетичну оцінку
Середній		частково розуміють відповідність засобів музичної виразності певному музичному образу	іноді висловлюють свої враження про музичний твір, дають йому естетичну оцінку, часто повторюють сказане учнями й вчителем
Відносно високий		усвідомлюють зв'язок між основними засобами музичної виразності та створюваним художнім образом

Подобные документы

• Експериментальне дослідження процесу формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики

  Сутність та структура музичного сприймання молодших школярів, їх вікові особливості. Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості.
  
  дипломная работа [195,7 K], добавлен 23.05.2012
  

• Використання музичного фольклору на уроках музики в початкових класах

  Вікові особливості молодших школярів. Музичний фольклор як невід'ємна частина навчально-виховного процесу молодших школярів на уроках музики. Розвиток уяви дітей засобами казки, формування ритмічно-мовно-рухової координації, чіткої дикції, артикуляції.
  
  курсовая работа [90,6 K], добавлен 11.02.2014
  

• Музично-ритмічні рухи на уроках музики в початковій школі

  Висвітлення впливу музичного ритму на дітей в працях вчених. Значення музично-ритмічних рухів у формуванні музичного слуху в молодших школярів, їх використання на уроках музики. Сприймання молодшими школярами музики на основі понять "ритм" та "лад".
  
  курсовая работа [62,8 K], добавлен 06.05.2015
  

• Формування музично-інтелектуальних умінь учнів молодших класів

  Аналіз психолого-педагогічної проблеми формування музично-інтелектуальних умінь молодших школярів. Вплив сформованості навичок просторової диференціації музичного матеріалу на оптимізацію розвитку адекватного сприймання музики і музичні здібності дітей.
  
  дипломная работа [101,5 K], добавлен 05.03.2012
  

• Музичне виховання молодших школярів засобами мультимедійних технологій

  Теоретичні основи розгляду проблеми музичного виховання молодших школярів, вікові особливості музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Методика проведення уроку музики з використанням мультимедійного посібника, аналіз результатів дослідження.
  
  дипломная работа [141,4 K], добавлен 24.09.2009
  

• Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами музичного виховання

  Особливості розвитку творчих здібностей учнів (віковий та психо-фізіологічний аспекти). Творча лабораторія вчителя музики. Результати діагностичного етапу з визначення рівня креативності, розвиненості творчих здібностей молодших школярів на уроках музики.
  
  курсовая работа [97,5 K], добавлен 02.10.2014
  

• Формування у молодших школярів навичок естетичного сприймання у процесі використання творів живопису

  Роль образотворчого мистецтва в естетичному вихованні школярів, зміст та шляхи формування навичок естетичного сприймання творів живопису. Розробка методики естетичного сприймання творів живопису у початкових класах, її практична апробація, ефективність.
  
  дипломная работа [94,6 K], добавлен 27.09.2009
  

• Значення методу моделювання в процесі слухання музики

  Загальна характеристика методів та прийомів, що використовуються під час слухання музики. Розвиток у молодших школярів навичок музичного сприймання за допомогою методу моделювання. Аналіз ролі та значення кольорових уявлень у процесі слухання музики.
  
  курсовая работа [165,2 K], добавлен 06.10.2012
  

• Етико-правове виховання молодших школярів

  Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.
  
  дипломная работа [90,4 K], добавлен 07.08.2009
  

• Педагогічні умови формування духовно-моральних якостей молодших школярів у процесі позакласної роботи

  Проблеми формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі вчителя. Оцінка сформованості цих якостей у школярів сучасної загальноосвітньої школи. Експериментальне дослідження духовно-моральних якостей молодших школярів.
  
  магистерская работа [252,0 K], добавлен 29.11.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам