Формування у молодших школярів ціннісних орієнтирів за творами В.О. Сухомлинського

Зіставленням результатів була доведена ефективність використання різних форм проведення уроків читання та організаційної методики їх проведення, а також ефективність дидактичних завдань як засобу підвищення рівнів чуттєво-емоційного та ціннісного сприйняття молодшими школярами творів В.Сухомлинського, вміння виділяти з них повчальну та виховну суть.

Отже, результати даного дослідження засвідчили, що найважливішими морально-ціннісними якостями (орієнтирами) для дітей є: повага, шана, любов, співчуття до ближнього, батьків, родичів (і, насамперед, до матері); відчуття щастя від улюбленої праці, бережливе ставлення до довкілля, всього, що є плодами людської праці, і що витворено у цьому світі, виховання (плекання) в собі усіх гуманістичних почуттів, сили духу, волі, мужності. А загалом, що є лейтмотивом усіх дитячих художніх творів В.Сухомлинського, - бажання робити добро усьому сущому в цьому світі.

Висновки

Вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з окресленої проблеми, проведення експериментального дослідження допомогло нам зробити такі висновки:

1. У психології пізнання розрізняється почуттєвий, теоретичний і практичний досвід людини. Початком розвитку особистості є почуттєвий досвід, який на початкових етапах освоєння навколишньої дійсності є визначальним. Освоєнню навколишньої дійсності, життєвим правилам і принципам дітям молодшого шкільного віку допомагають уроки читання і, зокрема, вивчення в їх межах дитячих літературних творів В.О.Сухомлинського.

2. Уся творчість В.Сухомлинського як дитячого письменника є своєрідною програмою виховання і розвитку дитини. Кожна казка, кожне оповідання, що включені до підручників, є основою для морально-етичних роздумів, висловлювання учнями власних оціночних суджень, імпульсом до самоаналізу.

Сюжети творів В.Сухомлинського хвилюють сучасних дітей. Це зумовлене тим, що в них піднімаються вічні проблеми людського спілкування. Уроки читання за творами В.О.Сухомлинського у 2 - 4 класах початкової школи є потужним засобом виховного впливу на особистість дитини. Вони прилучають молодших школярів до морально-духовних, естетичних, патріотичних надбань нашого народу, скарбниць його культури, сприяють моральному, етичному та естетичному розвитку молодших школярів. Читаючи, роздумуючи над текстами казок, оповідань, мініатюр та легенд В.Сухомлинського, учні розвивали, активізували, збагачували свій словник; у них активізувалися морально-ціннісні, світоглядні уявлення, поняття, а крім того (що дуже важливо) діти вчилися висловлюватися усно і письмово.

3. Особливу роль відіграють зміст і методика уроків читання за творами В.Сухомлинського. У дітей молодшого шкільного віку досвід між особистісних стосунків обмежений вузьким колом зв'язків з навколишнім світом. Читання художніх творів В.Сухомлинського, у яких розкривається внутрішній світ переживань, думок, мрій людини, розширює життєвий досвід дітей, сприяє усвідомленню ними цінностей, норм поведінки, які підтримуються суспільством. Це зміцнює її природне бажання дитини ставати кращою, дозволяє їй зрозуміти внутрішній світ інших людей.

4. В оцінках, судженнях, творах-мініатюрах, переказах, вправах, письмових завданнях діти формували свою моральну, духовну позицію, основу життя, зрештою - характер. У дієвих ситуаціях уроку, іграх тощо ми бачимо результат того, як діти сприйняли сюжет, повчальні ситуації за творами В.Сухомлинського. В їхніх діях поза уроками, школою - те, як глибоко прониклися діти у своїй свідомості тими ідеями, духом, які втілені в кожній казці чи оповіданні Василя Олександровича.

5. Твори розширюють сприйняття школярами навколишньої дійсності. Це помітно в змінах, що відбуваються у їхньому активному словнику. Словниковий запас дітей поповнився новими словами, виразами, а значить і думками, судженнями. Через яскраві образи казок, оповідань, легенд діти краще сприймають ідею творів, краще сприймають їх повчальний зміст.

6. Стало очевидним, що діти стали соціальнішими, емоційнішими, в них виразніше виявляється здатність і бажання реалізувати почерпнуті, схожі, можливо, подібні життєві ситуації в їх реальному повсякденні: у школі, вдома, в широкому спілкуванні.

За творами В.О.Сухомлинського діти на наших уроках творили і свої казки-мініатюри або оповідання-мініатюри, виконували навчальні завдання. Ці твори цінні для мене, як вчителя тим, що учні навчилися запалювати в своїх думках своєрідні вогники думок - яскраві, світлі, дуже часто неймовірні. Це в них спалахнуло бажання творити. Якби не творчість, не творення казок, мова і мовлення дітей були б плутаними, невиразними, а мислення - хаотичним. Ми переконалася, що між естетичними почуттями і словниковим багатством мови існує прямий зв'язок. Естетичне почуття емоційно прикрашає слово, мовлення. Що цікавішим є твір і незвичніша ситуація, в якій уявно чи реально перебувають діти, тим сильніша гра дитячої уяви, тим несподіваніші образи, які створюють діти.

7. Теоретико-експериментальне дослідження довело, що цілеспрямоване проведення уроків читання за творами В.Сухомлинського позитивно впливає на формування духовно-морального світогляду дітей, а також впливає на рівень навчальних досягнень з курсу читання.

На основі зіставлення результатів була доведена ефективність використання різних форм проведення уроків читання та організаційної методики їх проведення, а також ефективність дидактичних завдань як засобу підвищення рівнів чуттєво-емоційного та ціннісного сприйняття молодшими школярами творів В.Сухомлинського, вміння виділяти з них повчальну та виховну суть.

Після навчання в початковій школі дітей очікує наплив великого обсягу інформації, яку їм потрібно буде осягнути, в кілька разів більшої, ніж у початкових класах. Тому тепер має бути пророблена особлива, спеціальна робота з виховання почуттів учнів. Ця спеціальна робота з виховання і є закладена в читанні, переказах, слуханні, драматизації, переживанні художніх творів В.О.Сухомлинського, щоб майбутнє навчання не було сухим, важким, механічним процесом.

Список використаної літератури

1. Аналітичний звіт про моніторингове дослідження якості навчальних досягнень у початковій школі (4 клас) / Н.М.Бібік, О.Я.Савченко, Т.Ф.Алексеєнко та ін. // Почат. школа. - 2006. - № 2. - С. 1 - 4.

2. Белей Д.І. Виховання любові до хліборобської праці на уроках читання в 2 - 3 класах // Почат. школа. - 1973. - № 4. - С. 50-52.

3. Бех І. Аргументація у виховному процесі на уроках читання // Почат. школа. - 1998. - № 12. - С. 1-5.

4.Біденко В.В. Аналіз тексту твору на основі багаторазового перечитування // Рідна школа. - 2000. - № 12. - С. 39 - 42.

5. Богуш А. Взаємозалежність свободи і відповідальності: Погляд В.О.Сухомлинського // Почат. школа. - 2005. - № 9. - С. 7 - 9.

6. Бондар Л. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Почат. школа. - № 9. - С.12 - 14.

7. Борисовский А.М. В.А.Сухомлинский: Книга для учащихся. - М.: Просвещение, 1985. - С. 65-99, 121-124.

8. Виховуймо читача змалку: (Методика викладання читання в початкових класах) // Б-чка вчителя почат. школи. - 2004. - №9. - С.1-120 (спецвипуск).

9. Волошина Н.Й. Виховання естетичного ставлення до праці на уроках читання (у 1 класі) // Почат. школа. - 1975. - № 9. - С. 13-20.

10. Гагарін М. Критерії добору української народної казки для виховання морально-естетичних почуттів // Почат. школа. - 2006. - № 1. - С.55-58.

11. Дем'янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: Наук.-метод. посібник. - Суми: Антей, 2006. - С. 116 - 378.

12. Державний стандарт початкової освіти // Почат. школа. - 2006. - № 2.

13. Джежелей О. Ємець А. Дитяче читання: Навч. програма для 4-річної початкової школи // Почат. школа. - 2002. - № 5. - С. 48-52.

14. Дідиченко Н.В. Урок читання і розвитку мовлення у 2 класі // Почат. навч. та вихов. - 2007. - №30 (142). - С. 13-16.

15. Драпак В.В. Урок читання. 4 клас (В.Сухомлинський „Усмішка” ) // Почат. навч. та вихов. - 2007. - №30 (142). - С. 16-17.

16. Духом В.О.Сухомлинського живі: Мальований Ю. Ідеї В.О.Сухомлинського завойовують світ; О.Сухомлинська. Дитина і сім'я: реконструкція поглядів В.О.Сухомлинського; А.Богуш. Катехізис батьківської педагогіки В.О.Сухомлинського: від материнського порога до людини; М.Сметанський. Сімейне виховання у педагогічній спадщині А.С.Макаренка і В.О.Сухомлинського; В.Деркач. „Батьківська школа” у Павлиші; Л.Бондар. Система шкільно-сімейного виховання в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Рідна школа. - 2002. - № 11. - С.19 - 22.

17. Етика : Навч. посібник / За ред. В.О.Лозового. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 101-104.

18. Жаленко Е.М. Как дети учаться составлять сказки: [Павлыш. сред. школа Кировоград. обл.] // Нач. школа. - 1979. - №6. - С. С. 33-34.

19. Заброцька С.Г. Урок читання: 4 клас: Навч. книга та конспекти уроків. - Тернопіль: Богдан, 2004. - С. 3-127.

20.Зязюн І.А., Родчанін Є.Г. Морально-естетичні погляди В.О.Сухомлинського. - К.: „Знання” УРСР. Сер. 7 № 11, 1980. - 47 с.

21. Ігнатенко Н. Особливості розуміння навчальних текстів молодшими школярами // Світло. - 2002. - № 4. - С. 40-43.

22. Капська А.Й. Виразне читання. - К.: Рад. школа, 1995. - С. 4-152.

23. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник для студ. пед. навч. закладів. - К.: Вища школа, 1997. - 304 с.

24. Козырева А.С. Виды работы над текстом над текстом на уроках чтения // Нач. школа. - 1990. - №3. - С. 67-69.

25. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Метод. рекомендації. - К.: Почат. школа, 2002. - 128 с.

26. Кудін В.О. Мистецтво і духовний світ молоді. - К.: Рад. школа, 1983. - С. 3-71, 94-96.

27.Кузь В. Свобода і відповідальність у виховній системі В.О.Сухомлинського // Почат. школа. - 2005. - № 9. - С. 4 - 7.

28. Курпіта В.І. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання // Почат. навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - С. 38-48.

29. Мартинович Н.П. Слово учителя перед чтением худож. произведений [на уроках чтения] // Нач. школа. - 1986. - №3. - С. 36-38.

30. Машталер О. Художні описи та оповідання школярів // Почат. школа. - 1998. - № 4. - С. 7-8.

31. Мильникова О.М. Розвиток гуманістичних уявлень на уроках читання // Почат. школа. - 1996. - С. 10-13.

32. Михайлова Л.В. Інтегрований урок з українського читання, розвитку мовлення та образотворчого мистецтва в 3 класі // Почат. навчання та вихов. - 2007. - № 12. - С. 15-16.

33. Мовчун А., Мовчун Л. Абетка моральності: Що в характері твоїм?. - К.: Навч. книга, 2004. - С. 3-5, 129-258.

34. Навчаємо і виховуємо на уроках читання: Зб. статтей. - К.: Рад. школа, 1986. - С. 3-117.

35. Надточенко С. Від усмішки йде до всіх тепло: В.О.Сухомлинський „Усмішка”. Урок читання. 4 клас // Почат. освіта. - 2006. - № 6. - С. 14-16.

36. Науменко В. Програма з читання: 1 - 4 класи // Почат. школа. - 2003. - № 6 - 9.

37. Нев'ядомська Т.В. Читання: 2 клас: Плани-конспекти уроків. - Х.: Веста-Ранок, 2004. - 336 с.

38. Новлянская З., Кудина Г. Словарь настроений: (Как научить детей нач. классов определять чувства и настроение авторов художественных призведений, как обогащать мир собственных эмоций // Учит. газета. - 1993. - 23 марта. - С.3.

39. Одинцова Г., Козлюк Я. 120 розповідей про письменників. - К.: Наш час, 2006. - 185 с.

40. Омельченко С. Розвиток мислення та фантазії на уроках читання // Почат. освіта. - 2005. - № 41. - С. 5-9.

41. Омельчук В. Психологічні аспекти педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського // Почат. школа. - 2004. - С. 41 - 44.

42. Орап М. Реалізація ідей В.О.Сухомлинського щодо розумового розвитку першокласників під час уроків навчання грамоти // Почат. школа. - 2007. - № 9. - С. 1-2.

43. Павленко Л. Казкар-добротворець української „Школи радості”. В гостях у В.Сухомлинського // Почат. освіта. - 2006. - № 38. - С. 11-12.

44. Павлова Л.А. Живое слово учителя на уроках классного и внеклассного чтения // Нач. школа. - 1988. - №3. - С. 41-43.

45. Пархоменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Почат. школа. - 2000. - № 7. - С. 44-48.

46. Прайсман Б.Д. Розуміння молодшими школярами мотивів поведінки літературних персонажів // В кн..: Питання дитячої та педагогічної психології / За ред. П.Р.Чамати та Д.Ф.Ніколаєнка. - К.: Рад. школа, 1956. - С. 213-242..

47. Присяжнюк Н.О. Виховання казкою // Почат. навчання та вихов. - 2006. - № 18 (94). - С.21-26.

48. Приходько Ю.А.Доброму скрізь добре (за творами В.Сухомлинського) // Почат. навч. та вихов. - 2007.- № 9-10. - С. 2-21.

49. Проблеми всебічного розвитку особистості в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського: Тези доповідей наук.-метод. конференції, присвяченої 70-річчю від дня нар. В.О.Сухомлинського (1988 р.). - Дрогобич, 1988.

50. Психологія пояснювального читання. М.І.Кругляк. Формування уявлень і початкових понять на уроках пояснювального читання // Рад. школа. - 1956. - № 10. - С. 27-32..

51. Пугач В. На захист живого Сухомлинського // Рід. школа. - 2002. - № 5. - С. 11 - 16.

52. Родчанин Е.Г., Зязюн И.А. Гуманист. Мыслитель. Педагог: Об идеалах В.А.Сухомлинского. - М., 1991.

53. Романишин І. Розвиток мовлення молодших школярів під час розв'язування простих текстових задач у контексті ідей В.О.Сухомлинського // Почат. школа. - 2002. - № 10. - С. 35-40.

54. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах: Посіб. для вчителя. - К.: Освіта, 2007. - 334 с.

55. Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках українського читання // Почат школа. - 1990. - № 3. - С. 12-17.

56. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр, 1997. - 255с.

57. Савченко О.Я. Уроки-роздуми за творами Василя Сухомлинського // Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. - К., 2007. - С. 292-299.

58. Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 2 кл. - К.: Освіта, 2003. - Ч.1. - 126 с. - Ч. 2. - 143 с.

59. Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 3 кл. - К.: Освіта, 2003. - Ч.1. - 132 с. - Ч. 2. - 143 с.

60. Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 4 кл. - К.: Освіта, 2003. - Ч.1. - 138 с. - Ч. 2. - 152 с.

61. Сідало О.В. Моральне виховання молодших школярів: (методичні поради, дидактичний матеріал) // Почат. навчання та виховання - 2006. - № 19-21. - С.80-92.

62. Сідлецька О. Моральне виховання молодших школярів: (методичні поради, дидактичний матеріал) // Почат. навч. та вихов. - 2006. - № 19-21. - С. 80-92.

63. Скребець В. Читання: 3 клас: Система творчих завдань для підсумкових уроків // Почат. освіта. - 2007. - №35. - С. 7-13.

64. Суржик Т. Підвищення інтересу учнів до уроків читання // Почат. освіта. - 2005. - №38. - С. 14-16.

65. Сухомлинська О. Ідеї свободи у поглядах В.О.Сухомлинського // Почат. школа. - 2005. - № 9. - С. 1 - 3.

66. Сухомлинська О.В. Свіжий вітер казки // Почат. школа. - 1990. - № 9. - С. 26-29.

67. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка // Вибрані твори. У 5т. Т.5. - К.: Рад. школа, 1976. - С.410 - 414.

68. Сухомлинський Василь Олександрович: Библиогр. покажчик / Уклад. О.М.Туркало. - Львів, 1989. - 48 с.

69. Сухомлинський В.О. Виховання моральних стимулів до праці у молодого покоління. - К.: Знання, 1961. - 44 с.

70. Сухомлинський В.О. Духовний світ школяра // Вибрані твори. У 5т. Т.1. - К.: Рад. школа, 1976. - С. 209 - 402.

71. Сухомлинський В. Казки Школи під Голубим небом: Казки, притчі, оповідання / Упоряд. О.В.Сухомлинська. - К.: Освіта, 1991. - 191с.

72. Сухомлинский В.А. Книга о любви. - М.: Мол. гвардия, 1983. - С. 3-9, 10-43.

73. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу // Вибрані твори. У 5т. Т.1. - К.: Рад. школа, 1976. - С. 403 - 440.

74. Сухомлинський В.О. Моральні заповіді дитинства і юності. - К.: Рад. школа. - 1966. - 232 с.

75. Сухомлинський В.О. .Павлиська середня школа // Вибрані твори. У 5т. Т.4. - К.: Рад. школа, 1976. - С. 7 - 392.

76. Сухомлинський В.А. Про виховання / Сост. С.Соловейчик. - 5-е вид. - К.: Рад. школа, 1985. - С. 19-25, 115-186, 209-261.

77.Сухомлинський В.О.Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори. У 5т. Т.1. - К.: Рад. школа, 1976. - С. 55 - 206.

78. Сухомлинський В.О.Серце віддаю дітям // Вибрані твори. У 5т. Т.3. - К.: Рад. школа, 1976. - С. 7 - 279.

79. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори. У 5т. Т.2. - К.: Рад. школа, 1976. - С. 419 - 654.

80. Сухомлинський В.О. Чиста криниця: Казки, оповідання, етюди: Для сімейного читання / Упоряд. О.В.Сухомлинської. - К.: Веселка, 1993. - 287 с.

81. Сухомлинський В.О. Щоб душа не була пустою // Вибрані твори. У 5т. Т.5. - К.: Рад. школа, 1976. - С. 255 - 269.

82. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані твори. У 5т. Т.2. - К.: Рад. школа, 1976. - С. 149 - 416.

83. Тухаренко Л.А. Розвиток мислення та мовлення учнів на уроках рідної мови та читання // Почат. навчання та виховання. - 2007. - № 28. - С. 6-10.

84. Урок читання в 3 класі (За новим підручником О.Я.Савченко). - Х.: Основа, 2007. - 240 с.

85. Уроки читання: Розробки і конспекти уроків, літ. ігри-конкурси з читання для 1-2 класів. - К., 1997. - 32 с.

86. Хайруліна В.Відповідальність як умова вільного вибору особистості // Почат. шк.. - 2005. - № 9. - С. 10 - 12.

87. Читання в початкових класах (Спецномер газети) // Почат. освіта. - 2005. - № 18 (308).

88. Шереметьєва Н. Рослини лісу. В.Сухомлинський „Хлопчик та дзвіночок конвалії”: Інтегров. урок з читання та природознавства. 3 кл. // Почат. освіта. - 2006. - №6 (342). - С. 12-14.

89. Шульга Л. Діагностика сформованості моральних переконань в учнів початкових класів // Почат. школа. - 2005 - № 2. - С. 4 - 6.

90. Щербань П. Національне виховання в сім'ї. - К.: ПП „Боривітер”, 2000. - С. 53-190, 195-238.

Додатки

Додаток А

Розробка уроку за темою „Гарні не красиві слова, а красиві діла”

(За оповіданням В.Сухомлинського „Красиві слова і красиве діло” (3 клас)

Мета. Емоційно підготувати учнів до сприймання творів розділу; збагачувати уявлення про прояви людяності у спілкуванні; формувати уміння висловлювати морально-оцінні судження; розвивати уміння складати твори за аналогією.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського; малюнок сонечка; картки для мовної розминки.

1. Мотиваційна і змістова підготовка учнів до опрацювання творів нового розділу („Оповідання про справи твоїх ровесників”).

- Діти, на минулому уроці ми завершили велику і цікаву тему „Вірші про світ природи і дитинства”, у якій відомі українські поети розкривають світ природи, захоплень, мрій, пригод ваших ровесників. Порівнюючи ці твори, ми визначили ознаки віршованої мови, дізналися, які теми звучать у віршах Наталі Забіли, а які - у віршах Анатолія Костецького, чому у героїв віршів поетеси Тамари Коломієць такі незвичні імена та ін. тепер ми починаємо вивчати новий розділ. Відкрийте підручники на с. 65. Прочитайте вголос назву розділу. Розгляньте малюнок. Хто зображений на передньому плані (найближче до глядача)? (Замріяний хлопчик, який у щось вдивляється). Які ще образи присутні на малюнку? Поміркуйте, що чекає на нас у цьому розділі? Поміркуйте, що чекає нас у цьому розділі? Звернемося до змісту розділу (на с. 143). Прочитайте мовчки, які саме оповідання на нас чекають. Хто з авторів вам відомий? Отже, ми будемо читати твори одного жанру, але різних авторів. Цей жанр для вас не новий. Пригадайте, чим оповідання відрізняється від віршів. Прочитайте мовчки вступне слово до розділу (с. 65). Які поради нам дає укладач „Читанки”?

1. Оголошення теми уроку:

- З назви теми ви зрозуміли, що мова йтиме про вчинки і риси людини, які проявляються у спілкуванні. Тому ми сьогодні будемо працювати під промінням уявного сонечка (малюнок на дошці), яке допоможе нам розпізнати різні якості. Які саме, ви зрозумієте з подальших завдань.

90

Слухання віршів і розпізнавання якостей людини.

Через кладку, черезрічку В хату з магазину

я веду свою сестричку. я приніс хлібину.

Прямо в хвилі кладка гнеться, А хлібина дуже свіжа,

а Оксаночка сміється, зараз я її розріжу.

бо зі мною й через річку дам я мамі й татові,

йти сестричка не боїться. і малому братові.

М.Стельмах Дідові й бабусі

(турботливість) і сестрі Катрусі.

Г.Грайко

(щирість, дбайливість)

– Які якості героїв віршів ви розпізнали у їхніх діях?

2. Бесіда-розповідь про життя і літературну творчість В.Сухомлинського:

Пригадайте, які оповідання Василя Сухомлинського ви читали”? Прочитайте статтю на с. 66. що нового ви дізналися про письменника. Які запитання у вас виникли?

3. Опрацювання оповідання „Красиві слова і красиве діло”.

Висловлення припущень щодо можливого сюжету. Читання учнями твору вголос за абзацами.

Запитання на розуміння прочитаного:

- Хто дійові особи оповідання? Чому хлопчики опинилися у хатинці? Чи відомо, хто її збудував? Прочитайте. Як хлопчики, що сиділи у хатинці, зустріли хлопчика у мокрому одязі? Порівняйте їхні слова ї дії. Хто йому допоміг по-справжньому? Як ви думаєте., які почуття переживав незнайомий хлопчик, коли відчув тепле ставлення до себе? Звернімося до промінців сонечка. Про кого з персонажів можна сказати - байдужий, а про кого - турботливий, щирий?

Робота в парах.

- Прогляньте оповідання. знайдіть речення, у якому висловлено головну думку прочитаного. Визначте межі зачину, основної частини, кінцівки тексту.

4. Розгляд малюнка.

- Який епізод зображено на малюнку? Як можна назвати малюнок? Опишіть зовнішній вигляд дітей. Якого вони віку? Які деталі картини показують, що в хатинці подорожні відчувають турботу про себе?

5 Читання в особах, передача за допомогою інтонації, логічних наголосів ставлення до дійових осіб.

6. Колективна дискусія:

- Прочитайте знову назву теми уроку. Як ви тепер її розумієте? Чи доводилось вам бути учасниками схожих випадків? Уявіть, що ви знаходитесь у цій хатинці. Як би розвивалися події? Зберіть „розсипане” прислів'я (записане на дошці): ділами, Людина, а добрими, не словами, красна. Як ви його розумієте? Чи співзвучне воно з головною думкою твору? отже, кожна людина, яка опинилася в скрутній ситуації, чекає на розуміння і допомогу. Про це ніколи не можна забувати.

Додаток Б

Інтегрований урок з курсу „Я і Україна” та позакласного читання. 2 клас.

Мета: формувати уявлення про зв'язок між живою і неживою природою, про причинно-наслідкові зв'язки поведінки людей і стану природи на основі змісту оповідання В.О.Сухомлинського „Камінь”; удосконалювати читацькі уміння; сприяти розвитку мислення і мовлення дітей; формувати вміння узагальнювати і робити висновки; виховувати спостережливість, вдумливе, дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, індивідуальні таблиці-передбачення, сигнальні картки, підручник (Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. Для 2 кл. - К.: Форум, 2003).

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчально-виховної діяльності.

Визначення проблеми.

- Людина - частина природи чи її господар?

- Щоб розв'язати цю проблему, звернімося до творчості В.О.Сухомлинського.

Учитель надає короткі біографічні відомості. Діти пригадують твори „Як Наталя у лисиці хитринку купила”, „Ділова колиска”, „Не хочу бути слабшим”.

- Який характер мають ці твори?

- Так, вони повчального змісту.

Читання назви казки на дошці.

II. Актуалізація опорних знань.

З'ясування буквального й прихованого змісту прислів'я.

Під лежачий камінь вода не тече.

- Чи перегукується це прислів'я з головною думкою казки „Камінь”?

(Учні прогнозують).

- Якщо розглядати воду і каміння як об'єкти природи, то що ви можете про них сказати?

- Так, це об'єкти неживої природи.

Складання асоціативного куща „Вода”.

- Яке значення має вода для життя?

III. Опрацювання матеріалу уроку

Словникова робота.

Пустувати - бавитися, розважатися;

подорожні - перехожі.

„Мозкова атака”

Передбачення сюжету в групах за допомогою ключових виразів.

Ключові вирази: криниця, булькнув камінь, сумно в лузі, став дідусем.

Кожна група отримує таблицю.

Що, на вашу думку станеться?	Підтвердилося	Не підтвердилося	Частково підтвердилося
1 ч.
2 ч.
3 ч.

Читання тексту з зупинками в групах.

Після прочитання кожної частини - висновок про передбачення з прогнозуванням наступних подій.

Інтерв'ю.

- З яким питанням вам хотілося б звернутися до хлопця (дідуся)?

Переглядання тексту.

Вибіркове читання

Варіанти запитань.

- Що давала криниця людям?

- Про що думав хлопчик, коли підійшов до криниці?

- Як змінювалася природа біля засохлої криниці?

- Що побачив дідусь, прийшовши до криниці через багато років?

Дискусія в групах (запитання не буквального змісту).

1- ша група. Як би виглядала криниця через багато років, якби хлопець не кинув у неї камінь?

2-га група. Чи зміг би випадковий свідок пустощів хлопця щось змінити?

3-тя група. Чи зрозумів дідусь свою провину. Доведіть свою думку.

4-та група. У чому, наш погляд, виражається любов до природи?

Кожна група пропонує варіанти відповідей.

Текст.

Чим пояснити вчинок хлопця?

а) поганим вихованням;

б) легковажною вдачею;

в) віком.

Чи може у вашому житті трапитися подібна ситуація?

а) ніколи;

б) може;

в) бувало.

Навіщо автор вирішив розповісти нам цю історію?

а) щоб діти думали про наслідки своїх вчинків;

б) щоб показати зв'язок між неживою і живою природою;

в) щоб вчити дітей любити й берегти природу.

(Усі варіанти відповідей на останнє запитання вважаються правильними).

- Де ви можете дізнатися про зв'язок живої і неживої природи?

(У підручнику „Я і Україна” є стаття „У природі все пов'язане”).

Самостійне опрацювання тексту підручника (с. 22).

Переказ з виправленням помилок.

Сонце, світло, тепло, вода, повітря необхідні всьому живому. Отже, жива природа може існувати без неживої. Не можуть рослини, тварини, люди обійтися без повітря, землі, води.

Але жива природа не впливає на неживу.

Рослини і тварини також пов'язані між собою. Рослинами не живляться тварини. Деякі тварини розносять плоди рослин. Розповсюдження сім'янок череди, реп'яшку є проявом зв'язку між рослинами і неживою природою.

- Свідомо чи несвідомо людина втручається в різноманітні зв'язки об'єктів живої і неживої природи. Інколи це призводить до небезпечних наслідків. Чи була ця думка в статті підручника?

- Як ви гадаєте, що мене навело на цю думку?

IV. Підсумок уроку.

- Дайте відповідь на запитання, поставлене на початку уроку, за допомогою сигнальної картки.

Людина - господар природи. - Червона картка.

Людина - частина природи - Зелена картка.

- Хто не визначився або має іншу думку - підніміть руку, поясніть.

Анкета „Я оцінюю власну роботу”.

На шкалі загальної роботи учні позначають відрізок власної участі.

Додаток В

Інтегрований урок з читання та природознавства на тему

„Рослини лісу. В.Сухомлинський „Хлопчик та дзвіночок конвалії”. 3-й клас

Мета: сприяти цілісності процесу навчання, формувати уявлення про різноманітність природи України; закріплювати вміння читати свідомо і виразно; формувати вміння правильно інтонувати речення під час читання, розрізняти елементи розповіді, опису в художньому тексті; закріплювати знання учнів про типи лісів, про особливості рослин лісу; розвивати позитивне емоційне ставлення до пізнання навколишнього; виховувати любов до природи, рідного краю, дбайливе ставлення до довкілля.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, гербарій, ілюстрації весняних квітів, лікарських рослин, дитячі реферати про лікарські рослини.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми спробуємо об'єднати теми з природознавства та читання. Наша мета - розширити уявлення про різноманітність природи України. До цього уроку ви готувалися заздалегідь. На уроці природознавства ми вже ознайомились з темою „Мішані ліси”. Сьогодні поглибимо знання про ліси, дерева, кущі, трав'янисті рослини. Нам допомагатиме „Довідкове бюро”.

Розповідь учителя.

- Кожне дерево, квітка, травинка - це частинка природи, рідної землі. З роду в рід, з покоління в покоління передавалися знання про рослини: в одних - цінне коріння, у других - листя, у третіх - квіти.

Читання прислів'я.

Не лі є ї шо ніж кра

си ма та ліп га ї си

Бесіда.

- Пригадайте, які бувають ліси.

- Дайте визначення кожному типу лісів.

- Назвіть дерева, які зустрічаються в мішаних лісах нашої місцевості

- Як використовують рослини лісу?

- З деякими рослинами ми сьогодні ознайомимося ближче. Відгадайте загадку:

Стоять білі стовпи,

На них зелені капелюхи.

(Берези).

Доповіді членів „Довідкового бюро”.

- Береза - дерево ліричності, краси. Не дивно, що з нею так часто порівнюється жіноча врода. Витонченість - найхарактерніша ознака кожної берізки. Навіть понівечене руками недобрих людей, грибковими захворюваннями або стихією, дерево не втрачає своєї привабливості. Для царівни лісу не мають значення пори року. Весняний вітер розчісує довгі розкішні віти, милує око ошатна світло-зелена корона. Без втоми милуєшся нею і тоді, коли тисячі яскравих, кольору цитрини, листочків оздоблюють її прощальний осінній одяг. А коли ліси вкриваються сніговою ковдрою, гілки берези іскряться витонченими кришталиками інею, а кора стовбура ще біліше виблискує білизною.

- Запаленими березовими скіпками освітлювали селянські хати, бруньками, зеленим листом, весняним соком лікували хворим рани, виразки. У наш час береза застосовується в хімії, медицині. З кори готують дьоготь - для лікування хвороб шкіри.

Робота в групах.

- Про березу написано багато пісень, віршів. Спробуємо відновити вірш Лідії Забашти „Берізонька”. Розташуйте рядки в правильному порядку.

1-ша група

Зелені твої кіски | Берізонько, Берізонько

Ти, мавко лісова, | Ти, мавко лісова,

Вітрисько розвива. | Зелені твої кіски

Берізонько, Берізонько | Вітрисько розвива.

2-га група

У травах і кущах, | Стоїш ти при дорозі

Стоїш ти при дорозі | У травах і кущах,

Все миєш у дощах. | І білі свої ноги

І білі свої ноги | Все миєш у дощах.

3-тя група

Ви соку не точіть, | Прошу вас, із берези

Зелену посадіть. | Ви соку не точіть,

Прошу вас, із берези | Ви краще їй сестричку

Ви краще їй сестричку | Зелену посадіть.

4-та група

Ви краще їй шпаківню | Ви краще їй шпаківню

Щоб прилітав до неї | Поставте на гілках,

Друг лісу, добрий шпак. | Щоб прилітав до неї

Поставте на гілках, | Друг лісу, добрий шпак.

Перевірка домашнього завдання

- Прочитайте, відгадайте загадку.

Синившапках,абатьконі.

(Дуб і жолуді.)

Повідомлення члена „Довідкового бюро”.

- Поширений в наших краях і дуб. Він є будівельним матеріалом. Бондарі роблять з нього діжки для соління огірків, помідорів, квашення яблук, капусти.

Бесіда.

- З яким твором ми ознайомилися на минулому уроці читання?

- Про кого йдеться в оповіданні?

- Чому дідусь вирішив перенести хату в інше місце?

- Чи пішли б ви разом з ним копати рівчак?

Переказ оповідання В.Сухомлинського „Дуб під вікном”.

Розповідь учителя.

- Згадайте, діти, коли ми були в лісі, то бачили справжнє диво серед снігу - на невеличких проталинах зелені листочки з квіточками-дзвіночками. Що це за квіточки?

- Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку.

- Білі дзвіночки висять, гойдаються, як називаються?

- Відгадайте загадки та прочитайте назви цих квітів.

(Нипідкисніж ліпросок ваконлії)

Ці багаторічні цибуличні рослини зустрічаються в наших місцях. З кожним роком їх стає все менше. Вони занесені до Червоної книги України. Отже, діти, не можна виривати квітку разом з корінням.

Інсценування казки про квіти.

Автор. У країні Фармії правила цариця Фармакологія. Її назвали так тому, що в цій країні жили різноманітні лікарські трави, рослини. З латині „фармако” - ліки, „логія” - наука. Отже, фармакологія - це наука про ліки та лікарські рослини.

На одній грядці росли піон і нагідки. Піон був найважливіший, дуже гарний, духмяний. Ніхто не міг пройти повз нього, щоб не замилуватися чарівною квіткою. Нагідки були яскраво-руденькими, схожими на маленьке сонечко. А конвалія росла у тіні. Її майже не було видно, вона ховала свої ніжні білі дзвіночки під широким листям. Але всі, хто проходив поряд, казали:

„Ах, як чудово пахне конвалія”. Піон дуже сердився.

Піон. Її ж зовсім не видно, але всі знають, що вона є. Це неподобство.

Автор. Якось це почуло сонечко й каже

Сонечко. Ти такий гарний, піоне, але дурний. Давні люди дізналися про чудові властивості конвалії. Саме завдяки її запаху й дали їй латинську назву. Перший склад цього слова нагадує перший склад „кор”, що означає серце. А все тому, що настій конвалії лікує серцеві захворювання.

Автор. Нагідки, що почули цю розмову, теж обізвалися.

Нагідки. А в нас теж є назва латинською - календула. Мазі, які виготовляють з нас, заживляють рани, а настоєм лікують шлунок і печінку.

Автор. Тут піон закивав головою і заявив.

Піон. А моя назва латинською так і звучить - піон. Я теж корисна квітка - мною лікують нервові розлади. Я заспокоюю людей.

Автор. Сонечко весело замахало промінчиками і сказало.

Сонечко. От бачите, ви всі корисні й потрібні.

ІІІ. Опрацювання твору В.Сухомлинського „Хлопчик і дзвіночок конвалії”.

Бесіда.

- Ви переглянули казку про чудові властивості квітів. А хто запам'ятав, чим корисна конвалія?

- Сьогодні ми прочитаємо ще один твір В.Сухомлинського, а його назву спробуйте відгадати самостійно.

(„Хлопчик і дзвіночок конвалії”.)

- Як ви гадаєте, про що цей твір?

Словникова робота.

Пагін

зворушила

не зміг відвести очей

дивовижно

висловити

зачарований

Первинне читання вчителем.

Перевірка первинного сприймання.

- Що вам найбільше сподобалося?

- Що схвилювало?

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Відпрацювання навичок читання.

„Ланцюжок” - учні по черзі читають по одному реченню.

„Буксир” - діти починають читати уривок напівголосно, одночасно з ними виразно, голосно цей саме текст читає вчитель або учень, який добре читає.

„Блискавка” - за командою „Блискавка” учні починають прискорювати темп читання.

„Губи” - щільно стиснути губи, притулити до них палець лівої руки так, щоб вони під час читання не могли рухатися, читати мовчки.

Перевірка розуміння прочитаного.

Вибіркове читання.

- Прочитайте, як народилася чарівна квітка.

- Знайдіть і прочитайте місце, де йдеться про зустріч хлопчика і квітки.

- Прочитайте, як автор описує красу квітки.

Читання за частинами з постановкою запитань.

Читання в особах уривку розмови хлопчика і конвалії.

V. Підсумок уроку.

Бесіда.

- Чим схожі твори В.Сухомлинського „дуб під вікном” і „Хлопчик і дзвіночок конвалії”?

- Чого вчать нас ці оповідання?

Слово бабусі Одарки.

- Я, бабуся, Одаркою звуся, на рослинах розуміюся, людям допомагаю, лікарські трави збираю, корисні корінчики викопую, щоб діти зростали здоровими, щоб лихо наші сім'ї обходило, щоб ми горя не знали.

Наша земля красива і щедра. А ще краще, коли її прикрашають кущі калини. Погляньте на цей пучечок. Це - калина. Садять калину біля хат, щоб весною білим цвітом милувала, а зимою від застуди лікувала. Коли вдома свято - на стіл поряд з хлібом кладуть калину.

Дорогі гості, діти! А я для вас приготувала цілющий чай з калиною. Пригощайтеся. Хто дивуватиметься, хто милуватиметься, а я , дивлячись на вас, радітиму і милуватимусь

Домашнє завдання.

Відпрацювати читання в особах. Скласти свою казку про весняну квіточку.

Додаток Г

СЕРГІЙКОВА КВІТКА В.Сухомлинський

Сьогодні передостанній день навчання. четверо хлопчиків прийшли до школи рано-ранесенько. Посідали під високим дубом і почали хвалитися батьківськими подарунками.

Петро показав хлопцям ножик. Це був чудовий ножик з мідною колодочкою, а на колодочці намальований кінь і на ньому вершник.

- Добрий ножик, - сказали хлопці.

- Це мій ножик, - похвалився Петро.

Максим показав хлопцям ліхтарик. Такого ліхтарика вони ніколи не бачили. На білій ручці його було вирізьблено дивовижного птаха.

- Добрий ліхтарик, - сказали хлопці.

- Це мій ліхтарик, - похвалився Максим.

Гриць показав металевого соловейка. Доторкнувся до нього губами, подув, і той заспівав.

- Добрий соловейко, - сказали хлопці.

- Це мій соловейко, - похвалився Гриць.

Хлопці чекали: а що ж у кишені Сергійка?

- Ходімо зі мною.

Він повів хлопців у гущавину чагарника й показав квітку. Вона цвіла під кущем акації. Це була прекрасна квітка. На її блакитних пелюстках тремтіли краплини роси, і в кожній краплині горіло по маленькому сонцю.

- Яке диво! - зітхнули хлопці.

- Але ж це не твоя квітка, - сказав Петро. - Ти ж не можеш узяти її з собою...

- А навіщо мені брати квітку з собою? - запитав Сергійко.

- Ти ж не можеш її на щось поміняти, - доводив Максим.

- А навіщо мені квітку міняти? - усміхнувся Сергійко.

- Пхе, і я можу сказати: це моя квітка, - мовив Гриць.

- А хіба від цього вона стане гіршою? - здивувався Сергійко.

Додаток Д

ЯКИЙ СЛІД ПОВИННА ЗАЛИШИТИ ЛЮДИНА НА ЗЕМЛІ?

В.Сухомлинський

Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. „Завтра в ньому оселяться люди”, - думає з гордістю.

А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.

- Для чого ти псуєш мою роботу? - сказав докором Майстер.

Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі

Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся - ні руками, ні душею.

Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима - ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.

- Що ж ти залишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід. - є в тебе син чи дочка?

- Немає у мене ні сина, ні дочки.

- Може, ти дуба посадив?

- Ні, не посадив я дуба...

- Може ти поле випестував?

- Ні, не випестував я поля...

- Так, мабуть ти пісню склав?

-Ні, й пісні я не склав.

- Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід.

Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, як наче вчора збудований, а на нижчій сходинці - закам'янілий відбиток хлопчикової ніжки.

- Ось і все, що залишилось від мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але ж цього мало, дуже мало... Не так треба було жити.