Використання дидактичних ігор на уроках математики

Дидактичні основи організації ігрової діяльності молодших школярів. Психолого-педагогічні особливості використання гри у навчальному процесі початкової школи. Дидактичні ігри та ситуації на уроках математики; методика проведення; авторські пропозиції.

Рубрика Педагогика
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 02.08.2012
Размер файла 121,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Підсумок. Зайченята задоволені, що ви так добре всі впоралися із завданням. Вони обов'язково ще завітають до вас із цікавими іграми. (додаток 1 г) [3.c.14-16]

Вчителька Л.І. Назарова з м. Херсон вважає, що використання дидактичних ігор на уроках математики перш за все впливає на розвиток творчих здібностей.

Людина створює щось нове, і це нове є для неї суб'єктивно значущим як у плані його реалізації, так і за своїм психологічним переконанням. Саме цими ознаками характеризується і дитяча творчість. Для дитини створювані нею продукти є суб'єктивними, новими та оригінальними, вони потребують пошуку, думки, є відкриттям. У такому розумінні творчою є така діяльність, яка дає дитині задоволення, збуджує інтерес є для неї суб'єктивно значущою. Розвивати творчість -- це навчити дитину розуміти сутність незрозумілого і знаходити причинно-наслідкову залежність. Адже нова ідея виникає лише тоді, коли людина має певний набір знань і за рахунок уже відомого може досягнути незрозуміле. Тобто в неї виникає почуття незадоволення від того, що вона чогось не розуміє, і виникає бажання знайти правильне його пояснення. Результатом цього процесу є відкриття.

Важливими умовами розвитку творчих здібностей дітей вважається:

ранній початок;

умови, що випереджають розвиток;

свобода у виборі занять;

не виконувати за дитину те, що вона може зробити сама.

Розвивати творче мислення, тобто ті розумові здібності, що необхідні для успішного навчання в школі, означає розвивати:

- пам'ять, увагу;

- образне мислення;

- логічне мислення (уміння порівнювати, доводити, аналізувати, узагальнювати);

- творчі здібності, фантазію, уяву;

- конструктивне мислення (на геометричному матеріалі).

Основні методи роботи: дидактичні ігри, ігрові вправи, зацікавлюючі завдання, що вимагають творчого підходу, питання, що орієнтують дітей на пошук і самостійні відкриття.

Щоб розвивати творчі здібності учнів та систематично включати їх у самостійну пізнавальну діяльність, щоб забезпечити співпрацю між учнями та вчителями, традиційного уроку недостатньо. У зв'язку із збільшенням розумового навантаження на уроках практикуються такі методичні прийоми, що підтримують у школярів інтерес до навчання, бажання займатися математикою, стимулюють їх активність протягом цілого року. Разом із серйозним навчанням в урок вводяться елементи дидактичної гри або весь урок організовується як гра. Крім того, новою формою організації навчального процесу стали так звані ділові ігри. Ігрова діяльність зберігає своє значення, але набуває якісно іншого характеру за змістом і способом здійснення.

Щоб систематично формувати творчу особистість у процесі навчання математики, треба знати її властивості, творчі риси характеру. Вчені дослідники виділяють такі основні властивості творчої особистості:

- сміливість думки, схильність до ризику;

- фантазія;

- уявлення і уява;

- проблемне бачення;

- вміння долати інерцію мислення;

- здатність виявляти суперечності;

- вміння переносити знання і досвід у нові ситуації;

- незалежність;

- альтернативність;

- гнучкість мислення;

- здатність до самоуправління.

У процесі навчання вчителька гру використовує на різних етапах уроку, наводить приклади видів робіт, які підбирає і використовує на уроках математики. (див. додаток 2)

Використання різних ігор та ігрових моментів, змагань також є важливим способом розвитку пізнавальної, творчої активності. Прикладом такого змагання може бути гра «Велогонка» (беруть участь команди чи окремі гравці).( додаток 2) [16.c.2-3]

На думку вчительки І.П. Ткачишина теж м. Херсон розкрити особистість учня можливо, якщо учитель йтиме на урок не тільки зі знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором красивих задач і вмінням їх майстерно розв'язувати, а й різноманітними і цікавими способами і прийомами організації праці учнів.

З одного боку, перед кожним вчителем стоїть мета - навчити учня оперувати математичними поняттями, використовувати знання при розв'язанні прикладних задач.

З іншого, стандарт математичної освіти потребує від вчителя прийомів, які допомагали б учневі здобути знання для розв'язання певних задач, самостійно їх формулювати, шукати способи оптимального застосування знань.

Майбутнє вчителька вбачає за системою навчання, що вкладається в схему «учень - технологія - учитель», за якої викладач перетворюється на педагога - методолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. А гру розглядає як таку, що відображає зміст навчального матеріалу, складає предмет діяльності, враховує вікові особливості учня.

Сама вчителька на основі будь-яких відомих ігор складає нові ігри, ігрові ситуації. Адже неможливо створити ідеальний, незмінний комплекс цікавих, різноманітних ігор, тому з часом з'являються нові ігри з сучасним та актуальним сюжетом. [18.c.6-7]

Викладачі й аспіранти педінституту ім. Т.Г. Шевченка м. Чернігова та педагоги початкової школи розробили систему загадок, які органічно переплітаються з дидактичною грою. Вони друкувалися окремими книжечками, у дитячих журналах «Мурзилка», «Малятко», «Барвінок», а також у методичних збірниках. Вчителі чернігівських шкіл широко використовують загадки в навчальному процесі з метою активізації пізнавальної діяльності дітей.

За допомогою загадок можна проводити нестандартні уроки у формі КВК, заочних Мандрівок у світ цікавого. Такі ігри проводять учителі О. М. Дубина (СШ №3), В.Д. Бабич, В.П. Антипець (СШ №16) та інші.

Загадка -- це досить поширений жанр дитячого фольклору, метод народної педагогіки. Загадка розвиває мислення і мову дитини, її спостережливість. Кожна загадка містить нестандартне завдання, яке викликає жвавий інтерес. За допомогою загадок можна створювати проблемні ситуації на уроках української та інших мов, математики, предметів природничого циклу, а також проводити інтегровані уроки. Крім народних загадок, можна використати немало авторських загадок, що відображають явища природи, предмети побуту, техніки та ін. .

Гра будується таким чином, щоб у ній брали участь усі, вона надає кожній дитині можливість випробувати свої сили в змаганні на кмітливість, Пережити ситуацію поразки або успіху. Клас ділиться на команди, які, наприклад, «мандрують» до «країни часу». Вони потрапляють в гості до Весни, Літа, Осені, Зими, розгадують загадки, а також відповідають на запитання, пов'язані, з сезонними змінами в природі. Причому, треба не тільки відгадати, а й пояснити, чому так чи інакше думає дитина, бо іноді правильна відповідь може бути випадковою.

Іноді така творча гра може тривати досить довгий час. Так, розроблена за рекомендаціями педагогічного колективу гра «Прикрасимо новорічну ялинку» проводилася вчителькою О.М. Дубиною у 2-му класі СШ №3 м. Чернігова упродовж зими. Гра охопила різні види діяльності дітей. На уроках з художньої праці діти зробили з цупкого паперу велику ялинку, яку приклеїли до стенду на стіні. Потім почали прикрашати ялинку іграшками-загадками. На уроках художньої праці вирізували іграшки з паперу в формі яблук, груш, квітів, різних тварин, предметів побуту, на звороті іграшок вмішувався текст загадок. Готові іграшки прикріплювали до ялинки. Щотижня -- нові. Потім їх змінювали, виготовляли інші. Таким чином кожна дитина мала змогу навіть декілька разів взяти участь у цій пізнавальній грі. Було зібрано більше як 200 загадок, що потім використовувалися на уроках. [19.c.27]

Щоб дидактична гра на уроці проходила ефективно і давала бажані наслідки, необхідно нею керувати і дотримуватись даних вимог. Дослідження показали, що на формування математичних уявлень проходить набагато краще на основі різноманітного дидактичного матеріалу. Особливо цінним є те, що дидактичним матеріалом служать предмети навколишнього середовища. Це різні іграшки, предмети, геометричні фігури, трафарети, палички, каштани, картинки із зображеними на них деревами, овочами, фруктами, звір'ями, птахами та іншими добре відомими дітям об'єктами, що відображають життя народу, його побут, культуру, працю. Вони знайомі дитині, близькі, активізують пізнавальну діяльність і є засобом всебічного розвитку дитині, набуття доступних для дитячого розуміння знань про навколишнє середовище.

У результаті використання наочного матеріалу дитина повинна прийти до певних узагальнень, до усвідомлення необхідних знань завдяки абстрактному мисленню. Після досягнення навчальної мети цей матеріал або зовсім не використовують, або подають у нових ситуаціях, розглядають з іншого боку, щоб сформувати нові складніші за змістом абстрактні поняття та уявлення про предмет пізнання. О.К Грагова пише: “Цей дидактичний матеріал може бути щоденними іграшками. Втративши обов'язковість уроку, вони виграють в очах дитини. Дитина разом із другом може довго гратися, возитися з ними, добираючи їх по тій вимозі, яка задавалася під час гри”. В процесі цієї діяльності дитина набуває чуттєвого досвіду, послідовно формуються її розумові дії, а відтак і початкові математичні поняття. [24]

2.2 Методика проведення дидактичних ігор на уроках математики

Методика навчання математики включає використання різного дидактичного матеріалу і демонстраційного, і роздавального. Щоб забезпечити дійовий вплив на розвиток дітей, учитель дотримується міри і часу застосування дидактичного матеріалу, враховує його особливості. Використовується наочний дидактичний матеріал у певній послідовності, що допомагає цілеспрямовану поступовому формуванню поняття. Особливого значення набуває засвоєння дій з роздавальними матеріалом. Наприклад, порівняти предмети, іграшки однакові і різні за формою, кольором, розміром. Широко застосовуються в навчанні математики наочні методи, до яких належать демонстрація і спостереження. Демонстрація - це активна форма чуттєвого пізнання, вона сприяє чіткості сприйняття і доказовості вивчених положень. Вчитель використовує показ об'єктів: геометричних фігур, предметів різної величини, форм, показ способів дій. Перед демонстрацією вчитель дає завдання, настанову: подивитись і порівняти геометричні фігури. Якість і чіткість сприйняття досягаються за допомогою пояснень і запитань до дітей.

Застосування демонстраційного дидактичного матеріалу і пояснення вчителя при цьому поліпшують наочно-образне і словесно-логічне запам'ятовування. Дії дитини з дидактичним роздавальним матеріалом, активізують зорову, рухову, дотикову пам'ять. Використання привабливого, красиво оформленого матеріалу збуджує емоційну пам'ять. Таким чином дидактичний матеріал активізує різні види пам'яті, а це сприяє їх розвиткові.

У повсякденному житті, діти виконують безліч математичних та логічних операцій з дидактичним матеріалом: лічать предмети та об'єкти, порівнюють їх за величиною та формою; згруповують, класифікують, оперують з множиною, будують умовиводи.

Важливого значення набуває дидактичний матеріал, коли треба “привести” дитину до більш складного способу діяльності. Необхідно запропонувати такий дидактичний матеріал, щоб створилася ситуація, в якій старили способами вже не можна визначити потрібне, а тому слід слухати інших способів діяльності.

Добираючи дидактичний матеріал до ігор, вчитель повинен довести дітям потребу в певній діяльності, життєву необхідність у ній. Кожна дитина має зрозуміти, для чого треба виконати дане завдання. Така робота сприяє формуванню пізнавального ставлення до своїх дій і свідомому засвоєнню знань і умінь.

Закріплюючи поняття “великий-малий”, “високий-низький”, “широкий-вузький”, “довгий-короткий”, “мало-багато”, “один, порівну”, “стільки ж”, проводячи дидактичні ігри, які поряд з основною навчальною метою виконували корекційно-виховне завдання. Вони розвивали зорове, слухове сприймання, дрібну мускулатуру пальців рук, увагу, спостережливість, пам'ять. Наприклад, гра “Що в руці?» (див. додаток 3)

При проведенні дидактичних ігор “багато-мало-один”, “Угадай”, “Підбери стільки ж кружечків” закріплювати вміння визначити, яких предметів більше, а яких - менше. Важливо, щоб діти усвідомлювали, що коли в одній з порівнювальних сукупностей предметів більше, то це означає, що в другій їх менше. Поступово навчаються з'ясовувати, на скільки в одній з груп предметів більше (менше), ніж у другій, що треба зробити, щоб предметів в обох групах стало порівну.

Для удосконалення просторових уявлень, таких, як “зліва-справа”, “вище-нижче”, “довше-коротше”, “ширше-вужче”, “після” проводять ігри: “Зверху-внизу”, “Вищий-нищий”, “Куди підеш і що знайдеш?”, “Літає, стрибає, пливе”. Особливе пожвавлення викликала гра “Чарівний мішечок”. Для проведення цієї гри використовують плоскі і об'ємні іграшки, різні геометричні фігури, різні дрібні предмети. Все це складала у мішечок. Зміст гри полягає втому, що учень, не дивлячись у мішечок, дістає предмет і на дотик визначає, що саме у нього в руці, називає голосно і лише потім витягає руку з мішечка, показує всьому класу предмет. Гру повторюють декілька уроків підряд, поки учні добре не засвоїли зміст гри. Після цього знайомлять учнів із складнішим варіантом гри. Називаю предмет, а учень на дотик слухає його в мішечку, а знайшовши, виймає і показує класові. Наприклад, кажу: “Знайди маленький квадрат або знайди такий м'ячик, як лежить на столі”. Пропоную дістати правою рукою квадрат, а лівою знайти м'ячик.

Учні повинні знаюти, що в грі враховується темп, правильність рухів, упевненість, безпомилковість дій, тому мають старатися бути уважними, а це допоможе їм поглибити вміння орієнтуватися в просторі.

Формування просторових уявлень в 1-4 класах є основою для успішного засвоєння геометрії в наступних класах. Розвинена просторова уява, нагромаджений запас системи уявлень є однією найнеобхідніших умов для розвитку мислення, свідомого засвоєння знань. З цією метою проводять дидактичні ігри “Кмітливе око”, “Впізнай фігуру”, “Знайди фігуру”, “Кращий колір”, “Знайди свою фігуру”, “Хто швидко і правильно складає дану фігуру”.

За допомогою цих ігор в дітей розвивається уява про геометричні фігури (квадрат, круг, прямокутник, трикутник). Діти пізнають геометричні фігури за допомогою зразка, по назві, на дотик, розрізняють геометричні фігури в навколишньому середовищі. Ігри розвивають здорове, слухове сприймання, довільну увагу, спостережливість. Ці ігри в основному проводять і кінці уроку. Дидактичним матеріалом для таких ігор є таблиці, іграшки, набори геометричних фігур, тіла, тощо.

В початкових класах закладається основа для формування поняття про число, виробляються вміння лічити, зіставляти число з об'єктами лічби, формуються уявлення про послідовність натуральних чисел. І тут, дидактичні ігри допомагають дітям усвідомити, що результат лічби не залежить від порядку, в якому лічать предмети, головне - не пропустити жодного предмета і не лічити його двічі.

Щоб учні усвідомили і запам'ятали порядок лічби проводила гру “Скільки".Проводячи цю гру, використовують дидактичний матеріал: трафарети яблук, груш, картки зі цифрами, картки із зображенням різної кількості предметів, іграшки, набірне полотно.

Таким чином, учні поступово усвідомлюють суть гри, запам'ятовують порядок лічби, співвідношення між числами і предметами. При вивченні нумерації в межах 100, проводять ігри:

а) “Смужка”

Б) “Лічильні квадрати”

в) “Жива лічба

Ігри “Весела лічба”, “Продовж”, “Знайди своє місце”, “Знайди свою пару”, “Назви сусідів” розвивають увагу, спостережливість, миттєву реакцію, урізноманітнюють діяльність учнів, сприймають формуванню навичок лічби та закріплюють поняття про місце цифри у числі.

Ці ігри я проводять на початку уроку, щоб збудити думку учня, допомогти йому зосередитися, виділити основне найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність.

В учнів 2-4 класів появляється бажання брати участь в грі, яка містить змагання. Спочатку кожний учень хоче одержати перемогу. Поступово інтереси учня розширюються, він переживає не тільки за свій успіх чи невдачу, але і за успіх і невдачу своєї команди. Тому в першокласників великою популярністю користуються ігри: “Кращий обчислювач”, “Хто швидко і точно”, “Мовчанка”, “Естафета”, “Ланцюжок”, “Кругові приклади”.

Основним завданням цих ігор є закріплення навиків і вмінь швидко і точно виконувати дії, а також використовувати найбільш раціональний прийом обмеження. [23]

Найбільш цінним дидактичними іграми є ті, котрі вимагають від учнів самостійності. Щоб сформувати впевненість, самостійність добирають дидактичні ігри, які б розвивали математичні уявлення і формували особистість. Позитивні емоції, бажання повторювати і закріплювати табличне множення і ділення викликає гра “Вчитель і учень”, де в ролі вчителя виступає учень. Кожний учень, прагне побувати “вчителем”. А щоб бути “вчителем” треба знати таблицю множення і ділення. “Вчитель” повинен вимагати від учня як і окремих відповідей, так і систематичних, коли учень розповідає всю таблицю. Отже, ця гра активізує діяльність учнів на засвоєння таблиці множення і ділення. Завдання в деяких іграх індивідуалізують. Якщо учень слабо встигає з математики, то йому потрібно підібрати посильне для нього завдання. Виконання невеликого завдання активізує учнів на виконання важкого. Учням, які успішно засвоюють математичні знання, потрібно давати складніші завдання. Наприклад, при проведенні гри “Цікаві квадрати” спочатку пропонують обчислити повні квадрати. В даних квадратах суми чисел будь-якого горизонтального, вертикального ряду та будь-якій діагоналі, рівні, однакові. Учні повинні визначити суму будь-якого ряду чисел. Дидактична цінність цієї гри полягає в тому, що учні виконують багато вправ на дії додавання та віднімання, що сприяє набуттю обпилювальних навичок.

Для розвитку уявлень про час використовують ігри “Коли це буває?”, “Займи своє місце”, “Що змінилося”, “Дні тижня”. При проведенні цих ігор використовую картинки, це зображені різні пори року, різні види діяльності людини протягом дня, картки, де записані назви пір року, місяців, днів тижня, м'яч. Мета ігор - закріпити уяву про добу, рік, місяць, тиждень і уточнити відомості про годинник.

Дидактичні ігри проводять під час усної лічби, повторення раніше набутих знань, ознайомлення з новим матеріалом та його закріплення. Кожна гра розвиває, формує, уточнює, удосконалює просторові, обчислювальні, графічні, часові уявлення дитини.

Вивчення окремих тем з математики може проходити не лише у класі, але і в добре обладнаній ігровій кімнаті, на уроках-іграх, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики доцільно проводити на повітрі.

Так, при вивченні ознак предметів (порівняння предметів за кольором, розміром, формою) доцільним буде проведення екскурсій по школі, шкільному подвір'ю, на спортивний майданчик з включенням тематичних ігор, екскурсії у кабінет математики. Екскурсії в парк, вулицями міста, на пришкільну ділянку, рухливі ігри з різними завданнями допоможуть першокласникам у засвоєнні просторових уявлень, взаємного розміщення предметів. При вивченні матеріалу з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також з лічби предметів доцільними будуть екскурсії в парк, у магазин.

Гру можна пропонувати на початку уроку. Такі ігри мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямовувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені їм доцільно запропонувати рухливу гру.

Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи і урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо.

Дидактичні ігри можна використовувати для ознайомлення дітей з новим матеріалом та для його закріплення, для повторення раніше набутих уявлень і таких, для повнішого і глибшого їх осмислення засвоєння, формування умінь та навичок, розвитку основних прийомів мислення, розширення кругозору.

На уроках закріплення матеріалу важливо застосовувати ігри на відтворення властивостей, дій і вираховуючих прийомів. В цьому випадку необхідно обмежити використання засобів наглядності, а збільшити увагу на голосне приговорювання правила, властивостей вираховуючого прийому.

Систематичне використання ігор підвищує ефективність навчання. Дидактичні ігри добираються відповідно до програми.

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри - зрозуміле, чітке.

4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.

6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за поразку в грі, глузування тощо).

7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів учень сильніший, а другий - слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.

8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма повинні бути доступними для учнів.

Надзвичайно важливу роль в ігровій ситуації відіграють правила. Якщо вони заздалегідь не продумані, чітко не сформульовані, то це утруднює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту викликає втому і байдужість учнів.

Правила гри зобов'язують учнів діяти строго по черзі чи колективно відповідати за викликом, уважно слухати відповідь товариша, щоб вчасно виправити його і не повторювати сказаного, дисциплінованими, не заважати іншим, чесно визнавати свої помилки.

Правила гри виконують функцію організуючого елемента і є засобом керування грою. Вони визначають способи дій та їх послідовність, вимоги до поведінки, регулюють взаємини дітей у грі, вчать їх співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяючи вихованню наполегливості, чесності, кмітливості тощо.

Жодне порушення правил не повинно залишатися поза увагою вчителя. Залежно від обставин він має знайти час і досить вимогливо та справедливо вказати учню на його недоліки в грі, пояснити, до чого призводять подібні вчинки в повсякденному житті. Проте під час гри не треба робити довгих зауважень, повчань, оскільки це погіршує настрій учнів, послаблює їхній інтерес, гальмує увагу. [18.c.6-7]

Правила спрямовують діяльність дітей, забезпечують виконання ними поставленої задачі. Вони допомагають вчителю управляти грою, мають навчальний, організаційний і дисциплінуючий характер. Як і в сюжетно-рольовій творчій грі, вони роблять регулюючий вплив і на реальні відношення між учасниками, особливо в іграх з елементами змагання. Виконання правил вимагає чесності, засвоєння засобів і культури спілкування, відповідальності, точності. Ігри, у яких діти об'єднуються в команди, формують колективізм, дружбу, переживання за успіхи товаришів і т.д. Управління дидактичною грою завжди здійснює педагог. Він сам - учасник гри. Його позиція перед дітьми

відкрита. Педагог ставить задачу, організує дії, аналізує й оцінює їхні результати.

Управління дидактичною грою потребує такту і майстерності. Перед грою вчитель повинен доступно пояснити її сюжет, розподілити ролі, поставити перед дітьми пізнавальну задачу, підготувати необхідне приладдя, зробити необхідні записи на дошці.

У грі в тій чи іншій мірі повинен брати участь той чи інший учень класу.

Якщо біля дошки працює небагато учнів, то вісі інші повинні виконувати роль контролерів, суддів, учителів і ін. Характер діяльності школярів у грі залежить від місця гри на уроці, від її місця в системі уроків. Вона може бути проведена на будь якому етапі уроку і на уроці будь якого типу. Якщо гра використовується на уроці пояснення нового матеріалу, то в ній повинні бути програмовані практичні дії дітей з групами предметів чи малюнків.

Об'єднуючи дві форми діяльності - гру і навчання, педагог повинен

зберегти самостійний характер гри, ту радість і задоволення, що вона дає дітям, і одночасно домагатися, щоб у дітей формувалися заплановані знання, уміння і навички і здійснювалися якісні зсуви в розвитку пізнавальних здібностей, руховій активності, моральному становленні особистості. Дуже важливо, щоб сам педагог, що використовує ігровий метод, не розділяв у свідомості дітей навчання і гру, як це іноді буває на практиці. «А зараз, діти, ми пограємо…» (мов, повчилися, а тепер відпочиньте, розслабтеся), - говорить учитель. Адже у всіх інших випадках педагог не повідомляє, який метод він буде використовувати, наприклад: «А зараз, діти, ми поговоримо з вами про…» Тому у використанні ігрового методу необхідно відразу ставити перед дітьми ігрову задачу.

Дуже відповідальний момент - добір програмного змісту для дидактичних ігор, чітке визначення дидактичних задач на основі принципу комплексного підходу до розвитку особистості. Вчитель заздалегідь визначає місце і роль гри в навчальному процесі, її зв'язок з іншими методами роботи, продумує можливі варіанти ускладнення (або полегшення) її, органічний взаємозв'язок з іншими частинами уроку. При цьому обов'язково виділити ті знання, уміння і навички, що необхідно сформувати в дітей. Тривалість однієї гри в середньому складає 3-5 хв. Кількість ігор на однім уроці не більше 3, одна в першій частині уроку, 1-2 після фізкультхвилинки. Бажано завершити грою урок, це зніме втому і залишить радісне враження від уроку.

При проведенні самої гри важливі досвід, такт, майстерність педагога, уміння утягнути усіх дітей, знайти засіб побадьорити недостатньо активних, при необхідності допомогти і підтримати інтерес, інтелектуальну напругу. Пояснення гри дітям повинно бути емоційним, стислим, логічним. [24]

В процесі проведення уроків математики з елементами гри реалізуються ідеї співдружності змагання, самоуправління, виховання через колектив відповідальності кожного за результати своєї праці, а основне - формується мотивація навчальної діяльності й інтерес дітей до математики.

В іграх виховується культура, спілкування дитини з колективом, взаємодія між учнями і вчителем. Гра потребує від учня зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючою, невимушено виховує адекватне сприймання невдач і помилок.

В початкових класах тальки гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підтримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається. Але якщо спочатку учень зацікавлюється лише грою, то дуже швидко його починає цікавити навчальний матеріал, пов'язаний з нею. У дитини виникає потреба вивчити, зрозуміти,

Гра допомагає розвивати творчу уяву та творчі здібності дитини.

На уроках математики виучуваний матеріал буде здаватися дітям важким і нецікавим, якщо в хід уроку не ввести гру. [10.c.18]

2.3 Авторські пропозиції

Безумовно дидактична гра є незамінним супутником вчителя у навчанні і вихованні школярів. Адже ніщо так не захоплює, не зацікавлює і не надихає учня в навчальній діяльності як гра. Завдання вчителя вміло озброїтися терпінням, любов'ю, завзятістю, прагненням шукати все нові й нові засоби які б робили навчання приємною й радісною справою не лише для учнів, а й для них самих. Саме за таких умов вчитель буде щасливий, а лише щаслива людина може зробити інших щасливими. А це одне із найважливіших завдань педагога, бо шкільні роки минуть, а в дитячій пам'яті мають залишитися світлі й незабутні спогади дитинства, які супроводжувались з вірним і щирим приятелем - учителем.

Сучасне суспільство з своєю модернізацією вперто крокує вперед часто забуваючи про важливі речі. Дуже часто вчителі, особливо сільських шкіл, не мають часу або можливості відкривати для себе нові методи, способи, засоби проведення ігрової діяльності. На мою думку, було б дуже добре проводити збори, лекції, семінари на яких вчителі могли б ділитися досвідом, або ж запрошувати спеціалістів з даної проблематики, які б радили, наводили на творчі пошуки щодо ефективнішого використання дидактичних ігор на уроках математики (або з інших предметів). Дана практика дозволила б збільшити ефективність проведення уроків, а також стала б надійним помічником педагогів, можливо і активізувала їхню активність.

Також хочу запропонувати видання книги з математичними дидактичними іграми в якій було б зібрано й систематизовано ігри відповідно до класу і теми уроку (не обов'язково до кожної, а до загальних тем). Ця книга стала б незамінним помічником не лише вчителів з досвідом, а й молодих спеціалістів перед якими тільки відкривається педагогічна нива. Молоді вчителі і студенти, які не мають досвіду, дуже часто не встигають підібрати до кожного уроку не просто гру, а дидактичну гру. А таке видання допомогло б не лише у ефективнішій підготовці до уроку, а навіть би зблизило їх з учнями. Бо чи є щось цікавіше для дітей ніж гра?

У даній книзі можна було б зібрати ігри найвідоміших вчителів. До неї можна було у відомому педагогічному журналі (початкова школа і т. п.) запровадити рубрику в якій вчителі ділилися не лише досвідом, а й враженнями, порадами щодо використання окремих дидактичних ігор.

Отже, дидактична гра - це вірний супутник вчителя у нелегкій педагогічній праці. Допомогою вчителеві у її використанні мають стати збори, лекції, семінари на яких можна ділитися і переймати передовий педагогічний досвід, а також книга чи система видань з дидактичними іграми.

Висновок

Розглядаючи вищезгадані питання, можна прийти до висновку, що потреба у грі ніколи не зникне в людини. Для дитини особлива цінність гри полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного, духовного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для дитини, особливо в молодшому шкільному віці, наділена це й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза грою. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з оточенням - із світом природи, з людьми; швидше опановує навичок і звичок культурної поведінки.

Будь-яка інструментовка ігор виправдана ще й психологічно: у грі дитина безтурботна, психологічно розкута більше, ніж коли-небудь, здатна на повне вираження свого індивідуального “Я”. Важливим стає таке завдання для вчителів початкових класів та вихователів: дати можливість кожній дитині через гру самовиразитися, самореалізуватися, як у процесі навчання так і в позаурочний час.

Розглядаючи навчально-ігрову діяльність як процес навчання, можна зробити висновок:

ігрова діяльність -- це багатокомпонентна цілісна система;

спосіб досягнення цілей і розвиток особистості школярів відбувається завдяки особистісно-мотиваційній діяльності;

пізнавальна діяльність, що розгортається на основі гри, має свій предмет і спрямована на конкретні цілі й результати;

результат ігрового навчання досягається в процесі поетапного вирішення системи проблемних завдань;

завдяки ігровій діяльності формуються комунікативні дії учнів між собою та вчителем, підвищується рівень естетико-етичного боку навчання;

зростає інтерес до вивчення предмета.

Список використаних джерел

1. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. пос. - 3-є вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Навч. книга - Богдан, 2006. - 336с.

2. Бойченко Тетяна Цікаві ігри та завдання з математики// Початкова школа. - 2004. - №4. - С.23-24.

3. Бончак Б.Є. Ігри з віршованими завданнями на уроках математики в 1 класі// Початкова школа. - 1996. - №5. - С.14-16.

4. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. 2-ге вид. - К.: Каравела, 2007. - 400с.

5. Дидактические игры в программе по математике// Начальная школа. - 1985. - №8. - С.23-25

6. Денис С.А. Дидактичні ігри // Початкова школа. - 1986. - №10. - С.62-63.

7. Жикалкина Т.К. Игровые и занимательные задания по математике для 1 класса четырехлетней начальной школы: Пособие для учителя. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1989. -47с.

8. Заброцький М.М. Основи вікової психології. Навч. посібник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2006. - 112с.

9. Захарова С.И. Математику учим в игры // Начальная школа. - 1999. -№8. -С40-42..

10. Игры и игровые упражнения с детьми шестилетнего возраста / Под. Ред. Е.И. Коваленко. - К.: Рад.шк., 1987. - 144с.

11. Кабанова Л.В. Ігри на уроках - засіб підвищення якості навчання.// Початкова школа. -1987. - №11. -С.16-19.

12. Куріта В.І. Дидактичні ігри з математики // Початкове навчання та виховання. - листопад 2006. - №31(113). - С.24-12 - 24-16.

13. Кучерина Т.В. Гра як засіб активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.// Математика в школах України. - лютий 2005. -№5(89). - С.2-3.

13.Макаренко Г.Я. Криниця цікавого навчання - дидактичні ігри на уроках читання та математики. // Початкове навчання та виховання. - квітень 2007. - №10(122). - С.14-1,14-9 - 14-12.

14.Мартиненко С.М., Хоружа Л.Л. Загальна педагогіка: Навч.посіб. - К.:МАУП, 2002. - 176с.

15.Матюшко І.С., Федотова Н.М. Збірник математичних ігор. // Початкова школа . - 1996. - №9. - С.22-26.

16. Назарова Л.І. Ігрові моменти на уроках математики - розвиток творчих здібностей учня.// Математика в школах України. - жовтень 2005. - №29(113). -С.2-3.

17. Смоглій Ольга Застосування ігрових ситуацій на уроках математики. // Початкова школа. - 2003. - С.20-21.

18. Ткачишина І.П. Роль гри та нестандартних уроків у підвищенні інтересу учнів до вивчення математики. // Математика в школах України. - 2. 2004 р. - №4 (52). - С. 6-7.

19. Ульяницька Л.С. Ігрові проблемні ситуації. // Початкова школа. -1996. - С.27-29.

20. У світі дитячої гри: [На допомогу організатору дитячого дозвілля]/ За заг. редакцією Н. Олійник, Т. Майданюк, Х. Кметь. - Тернопіль: Збруч, 2006. - 136с.

21. Якиляшек В.Й. Вчимося граючись. // Рідна школа. -1993. - №6. - С.47-49.

22. Якиляшек В.Й. Уроки математики з елементами гри. //Рідна школа. - 1997. - № 10. - С.22-23.

Додаток 1

А) Кіт і вишня

Оформлення гри: зображений кіт і 6 пташок на вишні, біля кожної пташки -- приклад:

7--1; 5+2; 4 + 3; 6 + 3; 8--2; 7 + 1.

Віршоване завдання:

Там, де ягід грона пишні,

Лізе кіт в саду на вишню.

Може, хоче ласувати.

Свіжих ягідок нарвати?

Не така котяча вдача --

Він вишень тих і не бачить,

Бо для нього вишня спіла

Горобцями уродила.

Ой, малята, йдіть сюди,

Порятуйте їх з біди.

Хай Воркіт сьогодні зранку

Шука мишку до сніданку.

1 учень розв'язує приклади і по черзі знімає горобців з вишні. Решта школярів працюють самостійно в зошитах. Якщо під час перевірки виявлено помилку, значить, учневі не вдалося врятувати 1 горобця. Його знову прикріплюють до вишні. Викликаю іншого школяра до дошки, і він «рятує» горобчика.

Підсумок гри:

-- Сьогодні ми зробили добру справу, бо допомогли горобцям втекти від кота. Але водночас ми вчилися розв'язувати приклади.

Аналогічно проводжу інші ігри цієї групи.

Лисичка і сунички

Зображено лисичку і 6 суничок, біля кожної -- приклади:

У Лисички-трудівнички

На грядці виросли сунички.

Допоможем їй, малята.

Урожай рясний зібрати.

А щоб ягідки зривати,

Треба вміти рахувати.

Кіт і рибки

Зображено котика і 4 рибки, біля кожної -- приклади:

8--3; 6--1; 5+2; 4+2.

Кіт Васько на став ходив.

Досить рибки навудив!

Поможіть йому, малята,

Рибку у відро зібрати.

Чарівна яблуня.

Зображено яблуню, біля кожного яблучка -- приклади:

3+2; 5+4; 8--2; 7 + 1; 10--3; 4 + 1; 2+6; 7--6.

У садочку яблуня --

Гарна і рясна.

Ще й рум'яні яблучка

Вродила вона.

Яблуня запрошує Всіх на свій врожай:

--Хочеш, друже, яблучка?

Що ж, підходь, зривай!

Жабенята і бусол

Зображено бусла і 6 жабенят, біля кожного -- приклади:

4+4; 5+3; 2+6; 7 + ї; 8--1; 3+5.

Жабеня -- зелена спинка

Просить дівчинку Маринку:

— По болоту ходить бусол

— У червонім капелюсі,

Там живуть мої подружки,

Милі жабки-реготушки.

Може, їм підкажеш ти.

Як від бусла утекти?

Білочка-умілочка.

Зображено білочку і 6 горішків Із завданнями:

5--4; 7--5; 3+6; 9--1; 4 + 3; 8--2.

Білочка-умілочка --

Добра господиня-

В неї є горішки.

Шишок повна скриня.

Ось метнулась білочка.

Заховалась в скриньці.

Це вона готує

Нам усім гостинці

Зайченя і морквини

Зображено зайчика і 5 морквинок із прикладами:

5+5; 7+3; 3+6; 5+4; 8+2

Зайченя біля ялинок

Десь знайшло аж 5 морквинок,

Та не може їх забрати.

Знаєте, чому, малята?

Бо веселий чарівник,

Що до жартів добрих звик,

В лісі тому побував і усе зачарував.

Підкажіть зайчаті, діти,

Що ж йому тепер робити?

Б) Борсучки і бурячки.

Два брати-борсучки, грядки посадили,

У обох восени бурячки вродили.

Бурячки не прості,-- вам скажу, малята:

Тільки той збере їх, хто вміє рахувати.

От і просять борсучки:--

Зберіть нам, діти, бурячки

Бо самі ми не зумієм

Рахувати ще не вмієм

В) Сороки і гнізда

Сперечалися сороки.

Скрекотали на всі боки,

Скрекотали, знать хотіли,

Хто з них чорна, а хто біла,

І яка у кого латка,

І у кого краща хатка.

Хто її сховав найкраще.

Хто найбільше з всіх ледащо.

Сперечались і сварились,

Разів з п'ять, мабуть, мирились.

І зійшлися всі на тому:

-- Час летіти вже додому!

Ну ж бо, здогадайтесь, діти,

Куди кожній з них летіти?

Г) Ведмеді-математики

Ці веселі ведмежата дуже люблять математику,

Бо вони, щоб знали ви, вчились в мудрої Сови.

Хоч ведмежата й люблять математику, але іноді вони все ж припускаються помилок під час обчислень. Наше завдання -- знайти ці помилки і виконати приклади правильно.

4+2=6 3+4=7

10--7=2 6+3=8

9--6 = 3 10--3 = 10

2 + 5 = 7 5+4=8

8--1=9 7 + 1=8

Біля дошки працюють 2 учні. Спочатку прикріплюють біля кожного прикладу кружечки (синій -- правильно обчислено, червоний -- обчислення неправильне), потім виконують неправильно розв'язані завдання. Ця гра проводиться у вигляді змагання двох команд.

Додаток 2

Вправи на розвиток творчого мислення, фантазії, уяви, конструктивного мислення:

· Жовтим постав точку так, щоб вона була і поза кругом, і поза квадратом.

· Постав червоним точку в середині кола, але поза квадратом.

· Синім постав точку так, щоб вона була в середині кола і в середині квадрата.

· Зеленим постав точку так, щоб вона була в середині квадрата, але поза кругом.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вправи з лічильними паличками:

Виклади:

з 5 паличок два трикутники;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

З 7 паличок два рівних квадрати;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

з 5 паличок квадрат і маленьких трикутники;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

з 9 паличок квадрат та 4 рівних трикутники.

Гра «Велогонка»

Додаток 3

Гра “Що в руці”?

Для проведення цієї гри використовують природний матеріал (шишки, жолуді, яблука, горіхи). В руки учня вкладала два однакові предмети, але різні за величиною. Наприклад, дві шишки: велику і маленьку. Учень, не дивлячись, повинен був сказати, що в правій руці велика шишка, а в лівій - маленька. Сам мав перевірити, чи ін правильно сказав. Ця гра, крім закріплення поняття “більше-менше”, уточнює і просторові уявлення, розвиває моторику, тактильні відчуття.

Зміст гри

Варіант 1. Виставляю на набірному полотні трафарети яблук, показуючи кожний з них указкою, пропоную полічити хором. Потім указкою показую трафарети яблук, починаючи з останнього, а учні лічать від останнього до першого. Звертаю увагу дітей на те, що в обох випадках дістали одне й те саме число. Далі, виймаючи трафарети яблук по одній (не по порядку), пропоную знову полічити. З'ясовується, що дістали менше число. Після цього замінюю два трафаретні яблук двома трафаретами груш і знову лічимо. Виявляється, що цього разу кількість трафаретів та сама.

Варіант 2. Виставляю іграшки на столі і пропоную учням, показуючи іграшки указкою, не лише лічити вголос, а й піднімати - цифру, яку вони називають.

Варіант 3. Плескаю в долоні, учні також плескають і лічать оплески.

Варіант 4. Плескаю в долоні кілька разів, а учні полічивши кількість оплесків мовчки, піднімають картку з відповідною цифрою.

Варіант 5. Показую цифру, а учні відповідно роблять стільки ж оплесків.

Додаток 4

“Смужка”

Суть гри полягає в роздачі учнями смужок, на яких записане перше і останнє число. Учні повинні записати числовий ряд в пропущені клітинки. В цій грі я приділила увагу індивідуалізації використання дидактичного матеріалу. Таке використання дидактичного матеріалу створює умови для активної практичної і розумової роботи кожної дитини, викликає у неї намагання самостійно виконати завдання. На основі такої організації навчання у дітей починають формуватися первинні елементи потягу до пізнання, одержання знань, елементарного самоконтролю за власними діями.

б) “Лічильні квадрати” - на таблиці записані хаотично числа. Учень повинен відшукати найменше число, і від нього почати лічити, відшукуючи наступне число.

“Жива лічба” - кожен учень має картку із числом. По моїй команді “Числа, станьте по порядку!”, учні повинні стати в шеренгу і перелічитися.

“Мовчанка”

Обладнання: набір карток з числами, геометричні фігури.

Зміст гри. Основне правило: учень повинен відповідати на запитання вчителя, не вимовляючи жодного слова.

“Магічний квадрат”

Зміст гри. Заповнити магічний квадрат так, щоб сума чисел, які стоять у будь-якому горизонтальному або вертикальному ряду, а також на будь-якій діагоналі квадрата, дорівнювали одному й тому ж числу.

“Зірви огірок”

Обладнання: таблиця, на якій намальована грядка, де ростуть огірки. На зворотній стороні огірків вирази.

“Числа - перебіжники”

Хід гри: Учні поділені на три команди. З кожної виходить по 5 учнів. Їм роздають картки з цифрами й знаками дій. За сигналом діти складають приклади на додавання. Потім вчитель пропонує з цими ж числами утворити інші приклади на додавання (наприклад, 3+7=10 і 7+3=10). У кожній команді один з її членів записує складені вирази на дошці. Порівнюючи пари виразів, діти повторюють переставний закон додавання. Виграє та команда, яка склала більше прикладів за відведений час і сформулювала переставний закон додавання.

“Калькулятор”

Обладнання: зображення моделі мікрокалькулятора, в якому екран містить проріз для встановлення чисел, результату дій над членами, про які йдеться у математичній загадці. Її загадує вчитель. Набори цифр.

Додаток 5

Приклади математичних ігор у підготовчий період

«Де шукати?»

Мета. Закріпити просторові уявлення дітей

Обладнання. 4--5 іграшок.

Один учасник гри виходить із класу, всі інші ховають іграшку. Коли той повертається, спрямовують його пошуки словами: над, на, під, згори, знизу, шукай поруч, іди вперед, між та ін. Коли іграшку знайдено, визначається наступний шукач іншої іграшки.

«Будь уважним».

Мета. Закріпити поняття «високий», «низький»

Обладнання. Предметні малюнки, ракетки. Вчитель показує зображення різних предметів (телевізійна вежа, курник, пожежна вежа, триповерховий будинок, відерце та ін.). Якщо предмет високий, учні піднімають руки, якщо низький -- опускають їх. Тривалість гри 3--5 хв.

«З чого зроблено?»

Мета. Навчити диференціювати предмети за формою, величиною, матеріалом

Обладнання. Предмети і геометричні фігури різного розміру і форми, виготовлені з дерева, пластмаси та ін.

Діти розглядають і називають предмети, фігури, розкладені на поличці. Одному учаснику зав'язують очі і пропонують навпомацки визначити, який предмет у нього в руках (яблуко, дерев'яна лінійка тощо). Якщо предмет названо неправильно, гравець платить штраф у вигляді фанта.

Тривалість гри 8--10 хв.

«Склади з частин»

Мета. Закріпити знання школярів про ділення , предметів на рівні (нерівні) частини, перевірити, як вони розрізняють геометричні форми.

Обладнання. По два конверти для кожного гравця. В одному -- 6 геометричних фігур різного кольору, розрізаних на 2, 4, 8 рівних частин, у другому -- 3 фігури, розрізані на нерівні частини.

Діти грають парами. Частини фігур з першого конверта перемішують.

Завдання: скласти 2--3 геометричні фігури. За сигналом учителя школярі починають працювати. Виграє той, хто швидше, без помилок викладе фігури.

«Не помились»

Мета. Навчити розрізняти поняття «всі», «один», «кожний», «будь-який», «деякий».

Обладнання. Різні невеликі іграшки, фішки.

За сигналом учителя діти почергово виконують завдання:

«Придумати ім'я одній ляльці», «Поставити в гараж усі машини», «Назвати кілька іграшок червоного кольору». За правильно виконане завдання гравець отримує фішки.

«Знайди місце для Чебурашки»

Мета. Вправляти школярів у порядковій лічбі

Обладнання. 10 різних іграшок, серед них -- Чебурашка з номером на фартушку. Іграшки виставлені на поличці.

Діти визначають, на якому місці стоїть кожна з них. Треба знайти місце для Чебурашки відповідно до номера на його фартушку. Цей номер змінюється, і діти знаходять для Чебурашки нове місце. Повторити 4--5 разів.

«Лічилочка» (встановлення відповідності).

Викласти стільки фішок у стовпчик, скільки дівчаток з однаковими іменами.

Біля двору -- дві Федори,

Біля ґанку -- три Тетянки,

Біля річки -- дві Марічки,

А на лузі -- три Ганнусі.

По скільки фішок виклали в кожному рядку? Хто першим скаже, скільки всього було дівчаток?

«Олівець».

Закріплення властивостей натурального ряду

Допоможіть Олівцю вставити пропущені числа. Сусідами яких чисел вони є?

«Телефон»

Мета. Закріпити послідовність натурального ряду і «сусіднє число».

Допоможіть Чебурашці вставити в диск телефона відповідні цифри. Визначте, який номер пропущено.

Ігри на тему: «Нумерація чисел у межах першого десятка»

«Знайди сусіда»

Обладнання. 2 прапорці на підставках, що означають «ворота»; набірне полотно.

Хід гри

Вчитель ставить на набірному полотні картки з числовими фігурами від 1 до 10. Показує на одну з карток, наприклад, з числом 4, і пропонує назвати його «сусідів». Викликаний учень говорить, що зліва у числа 4 «сусідом» буде число 3, а справа -- число 5. Так визначають «сусідів» і для решти чисел.

Потім учитель пояснює нове завдання: «Я роздам кільком школярам по картці, і кожен із них має знайти собі одного «сусіда» -- учня з числом, яке є «сусідом» числа, зображеного на своїй картці. Хто знайде свого сусіда, стане з ним у пару і пройде через «ворота» (показує на прапорці). А біля воріт стоятимуть Іванко й Тетянка. Вони перевірятимуть, чи правильно кожен знайшов собі «сусіда». Діти, які пройшли через ворота, сідають на свої місця. Гру можна повторити, помінявши картки.

«Визнач»

Дидактична мета. Закріпити послідовність натурального ряду чисел від 1 до 10.

Зміст гри. Дітям пропонується відгадати число, якщо воно знаходиться, наприклад, між, числами 6 і 8. Яке місце воно займає? (Сьоме). На 1 більше від 5 і на 1 менше 7. Яке місце в натуральному ряду займає це число? (Шосте). Мій сусід зліва живе у 8 будиночку, а сусід справа -- в 10. В якому будиночку живу я? (В 9)...

«Яких чисел не вистачає?»

Гра розширює поняття «між даними числами». Вчитель називає два числа, а школярі визначають, які числа знаходяться між ними.

Наприклад, учитель говорить: «З, 7». Учні відповідають: «4, 5, 6».

«Відгадай»

Ця гра закріплює знання складу чисел.

Вчитель на картках показує, наприклад, число 5. А на зворотньому боці кожної записано склад цього числа: 1 і 4, 2 і 3, 3 і 2, 4 і 1. Далі він запитує: «Який склад цього числа на звороті картки, яку я показую?» Діти вгадують.

Під час формування навичок усного додавання, віднімання, множення й ділення доцільно включати в заняття ігрові моменти.

«Фіззарядка для тварин»

Кожного ранку звірята, як і діти, роблять зарядку. Подивись, у якому порядку вишикувалися звірята. Називай номер і звірятко. Хто найпершим прийшов на зарядку? Хто лінивий, любить довго спати і з'явився на зарядку останнім?

«Пожежники»

— Бом-бім! Бом-Бім!Загорівся ккцькин дім.Треба всім нам поспішитиІ пожежу загасити!

(Діти за сигналом вставляють у «віконця» знаки: +; -; <; >; =* Хто швидше?)

— Зараз подивимося, чи потрібні знання математики пожежникам. Взяли в руки вогнегасники (крейду) і гасимо пожежу. Найкращими «пожежниками» виявилася команда...

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сутність дитячої гри, її структура. Дидактичні основи організації ігрової діяльності учнів. Психолого-педагогічні особливості формування та використання ігрової діяльності молодших школярів. Передовий педагогічний досвід, знахідки та авторські пропозиції.

    курсовая работа [546,2 K], добавлен 14.10.2009

  • Психолого-педагогічні передумови використання дидактичних ігор на уроках математики та систематизація досвіду класоводів щодо їх використання. Розробка системи дидактичних ігор на уроках математики у першому класі, її призначення та оцінка ефективності.

    дипломная работа [87,1 K], добавлен 14.07.2009

  • Дидактична гра як спосіб залучення молодших школярів до активної розумової діяльності. Структура дидактичної гри та особливості її застосування на уроках в початковій школі. Приклади проведення дидактичних ігор на уроках математики і української мови.

    курсовая работа [41,7 K], добавлен 04.06.2015

  • Формування самостійної діяльності учнів початкової школи. Психолого-педагогічні умови оптимального використання самостійної навчально-пізнавальної роботи молодших школярів. Розробка та екстериментальна перевірка дидактичних умов організації роботи.

    дипломная работа [703,5 K], добавлен 19.10.2009

  • Трактування поняття "дидактична гра" в психолого-педагогічній літературі. Дидактичні умови використання гри в навчальному процесі. Стан проблеми у практиці сучасної школи. Переказ на тему: "Українські національні символи". Дидактична гра "Кола на воді".

    курсовая работа [51,9 K], добавлен 18.02.2011

  • Характеристика ігрової діяльності та методу гри у вихованні молодших школярів. Вивчення стану практики використання методу гри на уроках у початкових класах. Експериментальна перевірка доцільності використання дидактичних ігор у навчальній діяльності.

    курсовая работа [248,4 K], добавлен 23.12.2015

  • Сутність та поняття дидактичних ігор. Основні види дидактичних ігор та технологія їх проведення. Психолого-педагогічні особливості методики проведення дидактичних ігор для школярів різного віку на уроках економіки. Етапи підготовки до проведення гри.

    курсовая работа [93,1 K], добавлен 22.11.2014

  • Психолого-педагогічні особливості методики проведення дидактичних ігор для школярів різного віку на уроках економіки. Етапи розробки ділової гри. Вивчення досвіду використання навчальних ігор. Основні фактори ефективності економічних ігрових ситуацій.

    курсовая работа [53,7 K], добавлен 15.09.2014

  • Гра як форма навчання у початковій школі. Особливості використання ігрової форми на уроках математики. Використання комп’ютерної техніки у процесі навчання молодших школярів. Опис навчальних ігрових програм. Результати експериментального дослідження.

    дипломная работа [270,7 K], добавлен 13.07.2009

  • Зміст, сутність та класифікація поняття "гра" у навчальному процесі. Проблеми використання та методика організації ігор у практиці роботи початкової школи. Експериментальна перевірка ефективності використання ігрової діяльності у навчальному процесі.

    дипломная работа [123,7 K], добавлен 15.09.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.