Розвивальний потенціал бесіди як методу навчання у сучасній початковій школі
Наукові основи проблеми розвивального потенціалу методів навчання, дидактична сутність словесних методів навчання як педагогічна проблема. Бесіда як метод навчання молодших школярів. Забезпечення розвивального потенціалу бесіди у навчальному процесі.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | магистерская работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.11.2009 |
| Размер файла | 204,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ї Який стан неба сьогодні?
Ї Чи є вітер?
Ї Чи є опади? Які?
Ї Запишіть результати спостережень у календарі спостережень.
-- Виміряємо дожину тіні від гномона в січні (практична робота проводиться на вулиці) і запишемо її в календарі спостережень.
2. Вправи (диференційоване письмове опитування на картках).
Картка 1 (початковий рівень):
1. Живцями розмножується:
а) виноград; б) конвалія; в) суниця.
2. Вітром запилюється:
а) яблуня; б) соняшник; в) береза.
3. Першим під час проростання насіння з'являється:
а) корінь; б) стебло; в) листок.
Картка 2 (середній рівень):
1. Підкресли назви рослин, які запилюються комахами.
Вишня, пшениця, ліщина, гречка, яблуня, дуб, абрикос, слива, кукурудза, суниця, ясен.
2. Допиши речення.
Для проростання насіння потрібні такі умови:______________________
Картка 3 (достатній рівень):
1. З'єднайте стрілками:
Півники листками.
Картопля кореневищем.
Суниця кореневими паростками.
Малина бульбами.
Сенполія вусами.
2. Підкресли правильне твердження.
* Плоди служать для розмноження рослин.
* Плоди служать для захисту насіння і сприяють його розповсюдженню.
* Насіння служить для захисту плодів.
Картка 4 (високий рівень):
1. Дай відповідь на запитання.
Для чого під час цвітіння дерев у сади ставлять вулики з бджолами?
2. Доведи, що тюльпани, які розмножуються цибулинами, розмножуються ще й насінням.
3. Бесіда репродуктивна фронтальна.
Що має відбутися, щоб із квітки утворився плід з насінням?
За допомогою чого у природі відбувається запилення?
Доведіть, що плоди мають велике значення для рослин?
Які пристосування мають плоди до поширення вітром, а які до поширення тваринами?
Яке значення має насіння?
Порівняйте умови, які потрібні для проростання насіння і, які потрібні для росту і розвитку рослин.
Як відбувається розвиток рослини з насінини?
За допомогою яких органів, крім насіння, розмножуються рослини?
ЇНазвіть рослини, що розмножуються живцями (вусами, кореневими паростками, бульбами, цибулинам, кореневищем).
IІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів.
1. Бесіда
--На попередніх уроках ви дізналися, що рослини -- живі істоти. Доведіть це.
Рослини -- живі організми, бо вони народжуються, дихають, живляться, розмножуються, ростуть і розвиваються, відмирають.
--Чи можуть рослини існувати без тіл природи, що їх оточують? Доведіть свою думку.
Рослини не можуть існувати без тіл природи, що їх оточують. Наприклад, для дихання рослинам потрібний кисень, який вони поглинають із повітря, для живлення потрібне світло, яке дає Сонце і інше.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вправа (розгадування кросворду).
Якщо ви розгадаєте кросворд, то у виділеному стовпчику прочитаєте, як називається все, що оточує рослину в природі.
|
1. |
В |
|||||||||
|
2. 3. |
С |
|||||||||
|
Т |
||||||||||
|
4. |
К |
|||||||||
|
5. |
В |
|||||||||
|
6. |
Л |
|||||||||
|
7. |
Р |
|||||||||
|
8. |
П |
Рідина без кольору, запаху і смаку, яку рослини вбирають коренем із ґрунту. (Вода)
Небесне тіло, яке дає рослинам світло і тепло. (Сонце)
Живі організми, для яких рослини є кормом. (Тварини)
Живі організми, які запилюють великі яскраві квіти рослин. (Комахи)
Явище природи, що сприяє запиленню дрібних квітів без нектару. (Вітер)
Живі організми, яким рослини дають їжу, одяг, папір тощо. (Люди)
Живі організми, які на світлі утворюють поживні речовини. (Рослини)
Газоподібне тіло, необхідне для дихання рослин. (Повітря)
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.
1. Розповідь вчителя.
Тема сьогоднішнього уроку «Довкілля рослин. Охорона рослин». На уроці ви дізнаєтеся, як рослини пристосувалися до різних умов існування у довкіллі, а також про те, чому і як потрібно охороняти рослини.
V. Первинне сприймання і усвідомлення нового матеріалу
1. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про довкілля рослин.
Рослини не можуть існувати самі по собі, вони тісно пов'язані з тим, Що їх оточує. Усе, що оточує рослину в природі, називають її довкіллям.
Розгляньте малюнок у підручнику на с. 126 і дайте відповідь на запитання: -- Що з того, що оточує дуб, необхідне для його існування, без чого він загине?
Для життя дуба, як і всіх рослин, потрібне світло, тепло, повітря, вода, грунт із мінеральними солями. Без цього рослини не зможуть рости і розвиватися, живитися, дихати, розмножуватися. Світло, тепло, вода, повітря, грунт із мінеральними солями -- це умови, необхідні для життя рослин.
Проте умови життя на Землі дуже різні. Є місця, де літо коротке, а зима довга і дуже холодна (бувають морози - 40-50°С), дмуть сильні вітри, ґрунт промерзає настільки, що влітку розмерзається лише на поверхні. В інших місцях навпаки, влітку дуже спекотно (температура в тіні +45°С), опадів випадає дуже мало.
Здавалося б, що за таких умов рослини не зможуть вижити і в таких місцях їх немає. Але це не так. Майже в усіх куточках Землі живуть рослини, тому що вони пристосувалися до різних умов довкілля. -- Як ви розумієте слово «пристосувалися»?
Пристосувалися, тобто набули таких ознак, які допомагають рослинам виживати у довкіллі.
2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про пристосування рослин до різних умов існування.
На с. 128 у підручнику зображені рослини посушливих місць і рослина, яка живе у водоймі. (На дошці можна розмістити додаткові ілюстрації із зображенням рогозу, очерету, калюжниці, стрілолисту і інші) -- Порівняйте ці рослини. Результати запишемо в таблиці на дошці.
|
Органи |
Рослини посушливих місць |
Рослини надмірно зволожених місць |
|
|
Листки |
Дрібні, вузькі або товсті, м'ясисті |
Великі, довгі |
|
|
Корені |
Довгі, розгалужені |
Короткі |
|
|
Стебло |
Коротке |
Довге |
-- Поміркуйте, чому рослини посушливих місць мають довгі розгалужені корені, але дрібні й вузькі або товсті й м'ясисті листки.
Завдяки довгому і розгалуженому корінню рослини посушливих місць вбирають воду, яка є глибоко під землею, або ту, яка випадає на поверхню із вранішньою росою. Дрібні листки випаровують мало вологи, а рослини із товстими і соковитими листками запасають воду, яку потім витрачають.
Отже, довге коріння і дрібні або товсті, м'ясисті листки-- це ознаки пристосування рослин до виживання в умовах нестачі води.
-- Чому у рослин, які живуть в умовах надмірного зволоження, великі листки і короткі корені?
Цим рослинам не потрібно бережливо витрачати воду, бо її багато. Тому вони випаровують її через велике листя. А корені не ростуть великими і довгими, оскільки дуже часто вони занурені у воду.
Отже, великі листки і коротке коріння -- це ознаки пристосування рослин до виживання в умовах надмірного зволоження.
Ви знаєте, що рослинам для життя потрібне світло, а в лісі під деревами світла дуже мало, проте там теж ростуть рослини.
Розгляньте рослини, які ростуть у лісі під деревами. (Вчитель демонструє ілюстрації із зображенням конвалії, папороті, копитняка, воронячого ока.)
-- Які листки у цих рослин?
У рослин, що живуть у затінених місцях, великі листки, щоб якомога більше вловити світла, яке пробивається крізь гілки дерев.
Таким чином, великі листки-- це ознака пристосування рослин до виживання в умовах незначного освітлення.
VІ. Осмислення учнями сприйнятого матеріалу.
1. Робота з підручником з елементами розповіді з метою формування уявлення про пристосування рослин до захисту від знищення.
На с. 129 у підручнику прочитайте частину статті «Чи можуть рослини захищатися» до малюнка і дайте відповіді на запитання, які у ній поставлені.
2. Вправа (відгадайте загадку):
Їх не сіють, про них не дбають,
А вони все одно виростають. (Бур'яни)
3. Бесіда евристична.
-- Як люди ставляться до бур'янів? Чому?
Люди постійно знищують бур'яни, тому що вони перешкоджають росту тих рослин, які вони вирощують для своїх потреб. Але бур'яни не зникають.
-- Чому це відбувається? Щоб знайти відповідь на це запитання, розгляньте на малюнку в підручнику (с. 129) пирій і опишіть його будову.
У пирію прямостояче стебло з довгими вузькими листками. Квіти дрібні, зелені, зібрані у вузький колос. У ґрунті пирій має кореневище.
-- Пригадайте, як розмножуються рослини, у яких є квіти і кореневище.
Рослини, у яких є квіти і кореневище, розмножуються і насінням, і кореневищем.
4. Розповідь вчителя.
Отже, такі бур'яни як пирій, осот, березка польова захищаються від знищення тим, що можуть розмножуватися різними способами. Навіть, якщо не утвориться насіння, то рослини, які мають кореневище, все одно не зникнуть. Достатньо, щоб у грунті залишилася хоча б частина кореневища, як із неї виросте нова рослина. Недарма пирій називають «вогнем полів». Якщо його не знищувати, він швидко розростається, утворюючи суцільні зарості.
5. Бесіда з елементами розповіді.
-- Чи бачили ви, які бур'яни ростуть на полях із посівами пшениці, цукрових буряків?
Кукіль, мак, волошка, лобода, грицики, щириця-- дуже поширені бур'яни, хоча у них немає кореневища. (Вчитель демонструє ілюстрації із зображенням бур'янів.)
-- Розгляньте плід маку, в якому міститься насіння. Яке насіння у маку? Скільки його?
У маку утворюється дуже багато дрібного насіння, завдяки чому він виживає. Як би мак не знищували, йому достатньо кількох насінин, щоб знову утворити безліч насіння.
Отже, бур'яни, у яких немає кореневища, захищаються від знищення, утворюючи дуже багато дрібного насіння.
Таким чином, ви дізналися, що рослини можуть захищатися від знищення, завдяки чому вони виживають і не зникають. Від знищення рослини захищаються колючками, шипами, гірким смаком, жалкими волосками, здатністю утворювати багато дрібного насіння і розмножуватися кореневищем.
6. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про причини зникнення рослин у природі та шляхи їх збереження.
Чи можуть тварини жити без рослин? Що дають рослини тваринам?
Чи може людина жити без рослин? Що дають рослини людям?
Без рослин на Землі не було б ні тварин, ні людей. Рослини виділяють у повітря кисень, яким дихають живі організми. Рослини дають тваринам і людям їжу. Серед рослин знаходять притулок і будують житло тварини. Та й людині важко обійтись без рослин у будівництві, адже багато чого роблять із дерева. Рослини дають людям сировину для виготовлення тканин (льон, бавовник), паперу (сосна, ялина), меблів (дуб, бук), ліків (полин, звіробій, подорожник, кропива) та неповторну красу лісів, луків, садів, полів.
Кількість людей на Землі зростає, а отже, зростає й потреба в рослинах. З усіх живих істот рослини найбільш беззахисні. Вони не можуть втекти від пожежі чи зловмисників, які їх нищать.
-- Що ж загрожує рослинам?
Рослинам загрожує господарська діяльність людини, внаслідок якої міліють ріки, виснажується грунт, вирубуються ліси, забруднюється все навколо. Тому до рослин треба ставитись бережно, збільшувати їх кількість, дбати, щоб вони не зникли. У світі під загрозою зникнення перебуває майже 30 тисяч видів рослин. Деякі втрачені назавжди і ніколи не відновляться. В Україні нараховується більше 200 видів рідкісних і зникаючих рослин. Серед них: сон-трава велика, півонія вузьколиста, лілія лісова, нарцис вузьколистий, підсніжник звичайний, шафран Гейфеля, ковила волосиста, горицвіт весняний. Усі ці рослини перебувають під загрозою зникнення.
-- Що потрібно робити, щоб зберегти і примножити рослинний світ?
Рідкісні рослини у нашій країні занесені до Червоної книги України. Ця книга-- сигнал тривоги, попередження, про те, що цих рослин дуже мало, і вони потребують охорони. На ділянках, де ростуть рідкісні й зникаючі рослини, люди створюють заповідники. На території заповідників заборонені будь-які роботи, тут не можна вирубувати дерева, зривати рослини. За це згідно із Законами України передбачено покарання.
Але кожен із нас може допомогти у збереженні та примноженні рослинного світу. Адже бережного ставлення потребують всі без винятку рослини.
-- Як діти можуть допомогти рослинам?
Діти також можуть внести свою часточку у справу збереження рослин. У першу чергу, бережно ставитись до рослин: не топтати і не зривати їх, не ламати гілки дерев і кущів, не забруднювати ліси і луки. Діти повинні допомагати дорослим у насадженні дерев і кущів. Якщо ви будете так ставитись до рослин, вони віддячать вам за це.
VIІ. Закріплення нового матеріалу.
1. Робота в зошиті із друкованою основою.
а) Колективне виконання завдань 1-2 (с. 42).
|
Назва рослини |
В яких умовах росте |
Як пристосувалось до виживання |
|
|
Молодило |
Там, де мало вологи |
М'ясисті товсті листки |
|
2. Доповни речення, використовуючи слова для довідок.
Для захисту від знищення пирій, осот, березка польова використовують__________; лобода, щириця, грицики____________; полин, чистотіл, жовтець - ______________; ожина, шипшина, глід___________; кропива - ________________.
Слова для довідок: колючки, жалкі волоски, велика кількість насіння, розмноження кореневищем, гіркий смак.
б) Самостійне виконання завдання на с. 43.
Підпиши назви рослин, занесених до Червоної книги України, і розфарбуй їх. Допоможуть тобі виконати завдання малюнки на обкладинці.
2. Розв'язання проблемної ситуації.
-- На які квіти приємніше дивитись: на ті, що у вазі, чи на квіти на луці? Де квіти довше проживуть? Де дозріє насіння, з якого виростуть нові рослини?
У вазі квіти швидко гинуть, а на луках вони будуть довго радувати людей своєю красою. На зірваній рослині не утвориться насіння.
VIIІ. Підсумок уроку.
1. Бесіда репродуктивна фронтальна.
Що є довкіллям рослини?
Які ознаки допомагають рослинам виживати у різних умовах довкілля?
Які ознаки допомагають рослинам захищатися від знищення?
Як потрібно ставитися до рослин?
ІХ. Пояснення домашнього завдання.
1. Розповідь вчителя фронтальна.
Опрацювати статті у підручнику на с. 126-131. Дати відповіді на запитання після статей. Підготуватися до контролю навчальних досягнень за темою «Зелене диво Землі».
Перш ніж користуватися бесідою, учитель повинен визначити, які знання школярі засвоїли, які з них будуть опорними під час виведення нового правила чи закономірності, дібрати відповідний матеріал для спостереження і організації пошуку, врахувати можливості дітей даного класу для участі в евристичній бесіді, продумати зміст, логіку і послідовність запитань.
У процесі бесіди учитель повинен сам спланувати етапи розв'язування проблеми, а учень осмислити проблему і за пропозицією вчителя взяти участь у виконанні окремих її етапів. Отже, учитель формулює запитання і визначає їх послідовність, стежить за відповідями учнів, уточнює їх, підводить підсумки бесіди і формулює висновки діалогу з школярами. Учні вникають у запитання, пригадують потрібний для відповідей матеріал, відповідають на запитання, осмислюють висновки та узагальнення. Якщо за допомогою бесіди вчитель підводить учнів до самостійних висновків, то таку бесіду називають евристичною.
Запитання до учнів треба ставити таким чином, щоб вони збуджували думку, самостійне мислення, спонукали до відповіді. Конкретні, точні, чіткі запитання дають змогу проводити бесіду послідовно, логічно пов'язувати в окремі частини програмний матеріал. Провести жваву, насичену навчальним матеріалом, логічну, цікаву для дітей бесіду нелегко, особливо для молодого вчителя. Запитання, відповіді на які розкривають повністю зміст прочитаного, не так легко поставити, як може здатися на перший погляд, і наставнику слід спершу самому засвоїти зміст статті і підготувати запитання до неї. Спочатку краще попередньо навіть записувати ці запитання.
Запитання повинні бути:
• точними, без зайвих слів;
• логічно пов'язані між собою;
• не повинні підказувати відповідь;
• недоцільно ставити запитання, які потребують складних і довгих відповідей;
• не треба ставити запитання, на які можна дати тільки короткі відповіді: «так» чи «ні»;
• запитання в кінці бесіди повинні привести до відповідного висновку.
Вимоги щодо проведення евристичної бесіди:
• щоб залучити всіх учнів до роботи під час бесіди вчителю слід використовувати:
а) індивідуальні форми проведення бесіди передбачають постановку запитання окремому учню за умови, що дане запитання повинне бути об'ємне;
б) фронтальні форми проведення бесіди передбачають постановку запитання до всього класу, але відповідає один учень. Запитання повинні бути більш конкретизованими.
• Відповіді на запитання повинні бути повними і чіткими.
• Робота слуху повинна поєднуватися з органом зору, з огляду на це вважається за необхідне враховувати результативне дослідження Л. Занкова з проблеми сполучення слова і наочності у навчанні.
На основі аналізу організації сприймання учнів Л.В.Занков виділив такі його форми:
I форма. За допомогою слова вчитель керує спостереженнями учнів, які набувають знання безпосередньо із спостережень.
II форма. За допомогою слова після сприймання об'єкта на основі вже сформованого досвіду вчитель підводить дітей до осмислення і формулювання таких зв'язків у явищах, які не виявляються під час спостережень.
III форма.Основну інформацію учні засвоюють зі слів учителя, наочність відіграє допоміжну, ілюстративну роль.
IV форма.Спираючись на спостереження учнів за об'єктом, учитель повідомляє про такі зв'язки між явищами, які безпосередньо сприймати неможливо, або робить висновки й узагальнення.
V форма.За допомогою слова або наочності вчитель інструктує відносно дій чи способів дій, які треба виконати.
VI форма.За допомогою слова вчитель характеризує способи діяльності, які учні повинні знати і показом супроводить інструктаж [32].
Залежно від завдань, поставлених на уроці, ефективними є такі форми поєднання слова і наочності: якщо учнів треба ознайомити із зовнішніми ознаками предмета, доцільно використати І, але не III форму; для встановлення зв'язків і взаємозалежностей між явищами слід обрати II, але не IV; для досягнення міцності засвоєння знань найефективнішими є І і II форми.
На підсумковому етапі дослідження шляхом повторного опитування (анкетування) нами було виявлено ефективність запропонованої експериментальної системи. Дослідження було проведено на базі експериментальних шкіл м. Тернополя і області, виконувало роботу 90 учнів.
На запитання: ”В чому Ви вбачаєте шляхи поліпшення розвивального потенціалу бесіди?” ми отримали результати, які представлені на малюнку 1.1.
Малюнок 1.1.
Згідно з отриманими результатами шляхи поліпшення розвивального потенціалу бесіди, опитувані, вважають у доступній формі формулювання запитань. Так вважає 57% анкетованих, що становить більшість опитаних.
Отже, проблемою питання щодо застосування бесіди у навчальному процесі початкової школи є: недостатньо матеріалу, не розуміння дидактичного потенціалу бесіди, невміння доцільно побудувати мікроструктуру і знайти в ній місце для бесіди тощо.
Основним критерієм ефективності проведеного дослідження (опитування школярів) стали показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили 4 рівні (за Г. Щукіною):
низький - пізнавальний інтерес має ситуативний характер і зникає відразу, як тільки перестає діяти подразник (проявляється у міміці і пантоміміці учня);
середній - пізнавальний інтерес пов'язаний із зовнішніми ознаками об'єкту пізнання (учні дають запитання типу „Що це?");
високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із з'ясуванням причинно-наслідкових зв'язків, які пояснюють суть об'єкту пізнання (учні дають запитання типу „Чому?”, „Як?”);
дуже високий - пізнавальний інтерес пов'язаний із прагненням учня поділитися одержаними знаннями зі своїми товаришами (самостійно шукає додаткову інформацію і у спілкуванні прагне познайомити з нею своїх товаришів).
Узагальнення одержаних даних представлено у систематизуючій таблиці 1.4.
Таблиця 1.4.
Порівняльний аналіз динаміки рівня пізнавальної активності молодших школярів у процесі експериментальної роботи.
|
Рівні сформованості пізнавального інтересу |
На початку експерименту |
Наприкінці експерименту |
|||
|
Контрольний |
Експериментал. |
Контрольний |
Експериментал. |
||
|
Дуже високий |
24% |
22% |
35% |
40% |
|
|
Високий |
47% |
45% |
43% |
50% |
|
|
Середній |
30% |
29% |
25% |
10% |
|
|
Низький |
8% |
10% |
6% |
1% |
Порівняльний аналіз результатів на початку та наприкінці дослідження дозволяє зробити висновок, що підтверджує припущення про те, що впроваджувана система умов організації навчання стимулює пізнавальну активність учнів на уроці та підвищує їх інтерес до тих навчальних предметів, на яких вона доцільно використовується.
Як показали спостереження, учні почали давати вчителеві більше додаткових запитань, з'ясовуючи незрозуміле, активніше захищати власну думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватися здобутими знаннями, ділитись своїми знаннями з іншими.
Таким чином підтверджується гіпотеза нашого дослідження.
Гіпотеза дослідження - ефективність використання у початковій школі бесіди як методу навчання підвищиться за таких дидактичних умов: оптимальне використання бесіди у структурі уроку; доцільне формулювання запитань у змісті бесіди; поступове наростання складності запитань; забезпечення емоційно-позитивного фону бесіди як методу навчання.
Висновки
Історія розвитку методів навчання свідчить про те, що педагогічна наука постійно поновлює методи навчання, модернізує їх та прагне відповідати потребам суспільства.
Проаналізувавши педагогічну, психологічну та методичну літературу, що розкриває сутність поняття „метод навчання”, ми прийшли до висновку, що метод - це спосіб або система прийомів для досягнення певної мети. Методом навчання називають спосіб впорядкованої взаємозв'язаної діяльності вчителя і учнів, діяльності направленої на розв'язання навчальних завдань, виховання і розвитку в процесі навчання [33]. Методу властиві ознаки цілеспрямованої діяльності та ознака відрегульованої за певним принципом діяльності, що являє собою систему прийомів.
Метод навчання доцільно розглядати як спосіб взаємопов'язаної практичної діяльності вчителів та учнів, спрямовані на досягнення поставлених навчально-виховних завдань. Відзначаючи керівну роль вчителя в навчанні, можна визначити методи як спосіб керування пізнавальною діяльністю учнів.
Питання класифікації методів не розв'язане сучасною наукою остаточно. Існує цілий ряд систем, що виникали протягом історії педагогічної науки.
Словесні методи навчання були виділені на початку XX століття на противагу наочним та практичним методам. Такий спосіб класифікації прийнято називати за джерелами знань
За Ю. Бабанським, самі словесні методи і прийоми стають все більш різноманітними.
Наголошуємо на основних вимогах, що ставляться до словесних методів навчання:
Ясності, чіткості і дохідливості, що сприятиме міцному засвоєнню знань, створенню необхідної основи для правильних узагальнень і висновків.
Образності, емоційності і правильності мови вчителя, що полегшує процес сприйняття і осмислення матеріалу, що вивчається, що викликає інтерес і привертає увагу учнів, діє не тільки на розум, але і на їх відчуття.
Врахування вікових особливостей учнів, що передбачає поступове ускладнення усного викладу матеріалу вчителем на наступних етапах навчання і розвиток абстрактного мислення школярів.
При всіх видах усного викладу знань слід прагнути поєднання їх з іншими методами (застосовуючи у ході викладу демонстрації, досліди, ілюстрації, вправи і тощо).
Забезпеченню максимальної активності учнів (шляхом попереднього ознайомлення дітей з темою, короткого розкриття мети і плану викладу, інсценівок в ході викладу, проблемного характеру викладу, постановки в ході викладу питань, що примушують працювати думку школяра).
Найефективнішим при опрацюванні нового матеріалу є поєднання методів пояснення і бесіди. У ході бесіди вчитель, спираючись на раніше набуті знання, підводить учнів до нового матеріалу, детально пояснює його й показує прийоми використання теоретичних знань у практичній діяльності.
У початковій школі існують передумови використання евристичного підходу. Найбільш вживаним методом, що лежить в основі евристичного підходу, є евристична бесіда. Нею слід користуватися тоді, коли в учнів є попередні знання, спираючись на які на основі спостереження за мовним матеріалом, діти більш чи менш самостійно можуть прийти до узагальнення, зробити потрібний висновок.
У процесі бесіди учитель повинен сам спланувати етапи розв'язування проблеми, а учень осмислити проблему і за пропозицією вчителя взяти участь у виконанні окремих її етапів.
Правильність відповідей у будь-якій бесіді залежить від повноцінності запитань, що визначається такими показниками; логічна послідовність, чіткість, просте коротке формулювання, завдяки чому всі учні правильно розуміють запитання; зв'язок кожного запитання з попередніми і темою бесіди в цілому; змістовність запитання його точність, однозначність за змістом і формою.
На підсумковому етапі експериментального дослідження шляхом повторного опитування (анкетування) нами було виявлено ефективність запропонованої експериментальної системи.
Основним критерієм ефективності проведеного дослідження (опитування школярів) стали показники сформованості пізнавальних інтересів учнів, на основі яких ми виділили 4 рівні (за Г.Щукіною).
Результати експериментальної роботи підтверджують, що ефективність використання у початковій школі бесіди як методу навчання підвищиться за таких дидактичних умов: оптимальне використання бесіди у структурі уроку; доцільне формулювання запитань у змісті бесіди; поступове наростання складності запитань; забезпечення емоційно-позитивного фону бесіди як методу навчання.
Список використаних джерел
1. Агальянова Н. Образотворче мистецтво: стан і проблеми вивчення // Рідна школа. - 2001. - №1. - С. 53.
2. Алексюк А.М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 1983. - №7. - С. 8-15.
3. Алексюк А.М. Ефективність методів навчання на уроці. К.: Радянська школа, 1965. - 234 с.
4. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Радянська школа, 1981. - 206 с.
5. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К.: Радянська школа, 1973. - 263 с.
6. Алексюк А.М. Методи навчання і методи учіння. - К.: Радянська школа, 1980. - 248 с.
7. Алексюк А.М., Катушонок Т.А. Єдність змісту і методів навчання // Педагогіка. - К., 1986. - Вип. 25. - С. 13-16.
8. Антоненко Р.Г. Навчальна бесіда у розвитку творчого мислення учнів // Вивчаємо українську мову та літературу. - К., 2004. - №14. - С. 2 - 3.
9. Асахова В.М. Нові методи навчання // Освіта України. - 1998. - 29 квітня. - С. 7 - 84.
10. Аушев Г.М. и др. Специфика методов обучения в малокомплектной школе. - М., 1989. - 269 с.
11. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1985. - 208 с.
12. Бабанский Ю.К. Оптимизация процесса обучения. - М.: Педагогика, 1977. - 325 с.
13. Бадаев А.А. Активные методы обучения. - М.: Профиздат, 1986. - 217 с.
14. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства у початкових класах. -К.,1998.
15. Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови. - К.: Освіта, 1995. - 185 с.
16. Богуш А.М., Смовська О.І. Етичні бесіди в 1-3 класах. - К.: Радянська школа, 1981. - 135 с.
17. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. - К.: Радянська школа, 1981. - 241 с.
18. Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. - К.: Освіта, 1991. - 254с.
19. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. - К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. - 415 с.
20. Голант Е.Я. Методы обучения в советской школе. - М.: Учпедшз, 1957. - 152 с.
21. Грощенко В.Г. Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.,1984. - 265 с.
22. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.
23. Данилова Е. Психологическая беседа как основной метод получения информации о ребенке.//Воспитание школьников. - 2005. - №10. - С.51-58.
24. Делікатний К.Г. Роль запитань учителя в активізації учнів на уроці. - К.: Радянська школа, 1964. - 103 с.
25. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. - К.: Педагогика, 1987. - 351 с.
26. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики / Под ред. М.Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. - 329 с.
27. Дорошенко С.І. та ін. Методика викладання української мови. - К., 1992. - 169 с.
28. Жижко Т. Методи навчання - передумова інтелектуального розвитку особистості // Рідна школа. - 2002. - № 6. - С. 72 - 73.
29. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. - К.: Радянська школа, 1973. - 150 с.
30. Закону України „Про освіту” // www.osvita.org.ua.
31. Занков Л.В. О предмете и методах дидактических исследований. - М.: Педагогика, 1962. - 148 с.
32. Занков Л.В. Сочетание слова учителя и средств наглядности в обучении. - М.: Просвещение, 1958. - 248 с.
33. Казанский М.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.
34. Калініна Е. Інтегровані уроки з образотворчого мистецтва // Початкова школа. - 2002. - №2. - С. 37-38.
35. Каневська Н.Г. Підготовка учнів до евристичної бесіди // Початкова школа. - 1982. - №.- С. 59 - 64.
36. Кірпота Н. Проблема поєднання словесних методів у початковій школі // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка: Педагогічні науки. - Кіровоград. - 2002. - Вип. 45. - Ч. І. - С. 144 - 149.
37. Ковалева Г.Е. Методика формирования й развития природоведческих понятий в 4 классе. - Л., 1975. - 175 с.
38. Король А. Традиційні та нетрадиційні методи навчання у розвитку творчої особистості // Рідна школа. - 2000. - № 12. - С. 29-30.
39. Король Я.А. Формування практичних умінь і навичок на уроках математики. - Тернопіль, 2000. - 158 с.
40. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. - К.: Радянська школа, 1989. - 475 с.
41. Кравець В. Історія класичної та зарубіжної педагогіки та шкільництва. Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. - Тернопіль, 1996. - 436 с.
42. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. - 2004. - № 9. - С. 28 - 35.
43. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школы. - М.: Просвещение, 1976. - 268 с.
44. Кутенко Л.О. Особливості роботи над словом // Початкова школа. - 1990. - № 12. - С. 17 - 20.
45. Лемберг Р.Г. Методы обучения в школе. - Алма - Ата, 1958. - 94 с.
46. Лернер И.Я. Дидактическая система методов обучения. - М.: Знание, 1976. - 64 с.
47. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.: Педагогика, 1981. - 186 с.
48. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. - К.: Радянська школа, 1990. - 235 с.
49. Майхрук М. та ін. Уроки природознавства у 4 (3) класі. - Тернопіль, 2001. - 145 с.
50. Мальваний Ю.І. Форми навчання в школі. - К.: Освіта, 1992. - 86 с.
51. Методы обучения в современной школе / Под ред. Н. Кудряшева. - М.: Просвещение, 1983. - 192 с.
52. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. - К.: Радянська школа, 1990. - 389 с.
53. Нові технології навчання: Наук.-метод. зб./ Кол. авт. - К.: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. - Вип. 36. - 321 с.
54. Оконь В. Введения в общую дидактику. - М.: Высшая школа, 1990. - 382с.
55. Олійник Г.А. Виразне читання в початкових класах. - Тернопіль, 2001. - 169с.
56. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР (1917 - 1941) / Под ред. Ф.Г. Паночина, М.Н. Колмаковой, З. И. Равкина. - М.: Педагогика, 1987. - 248 с.
57. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР (1941 - 1961) / Под ред. Ф.Г. Паночина, М.Н. Колмаковой, З. И. Равкина. - М.: Педагогика, 1988. - 272 с.
58. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР (1961 - 1986) / Под ред. Ф.Г. Паночина, М.Н. Колмаковой, З. И. Равкина. - М.: Педагогика, 1987. - 416 с.
59. Паламарчук В.І. Проблема поєднання слова і наочності у сучасній дидактиці // Педагогіка. - К., 1986. - Вип. 25. - С. 20-24.
60. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии / Под ред. С.А. Смирнова. - 3-е изд., испр. и доп. - М.: Издательский центр «Академия», 1999. - 512 с.
61. Пометун О. Активні й інтерактивні методи навчання: до питання про диференціацію понять // Шлях освіти. - 2004. - С. 10 - 14.
62. Рагозіна В. Особливості методики розвитку творчих здібностей молодших школярів//Мистецтво та освіта. -- 1997.--№2.--С. 5-8.
63. Рябцева С.Л. Диалог за партой: Кн. для учителя. - М.: Просвищение, 1989. - 96 с.
64. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 1999. - 368 с.
65. Савченко О.Я. Урок у початкових класах. - К., 1993. - 123 с.
66. Савченко О.Я. Функції і структура методів навчання / За ред. В.О. Онищука. - К.: Радянська школа, 1979. - 240 с.
67. Саранцев Г.И. Метод обучения как категория методики преподавания // Педагогика. - 1998. - Т. 1. - С. 28 - 34.
68. Сборник методик для диагностики педагогических способностей, умений, качеств, интересов личности, психических состояний /Сост.: И.М. Богданова, Н.И. Дидусь, Ф.И. Казанжи, З.Н. Курлянд, Г.Л. Нагорная и др. - Одесса, 1991. - 142 с.
69. Словесные методы обучения / Бабанский Ю. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М.: Просвещение, 1986. - 238с.
70. Сохор А.М. Объяснения в процессе обучение: Элементы дидактической концепции. - М.: Педагогика, 1988. - 128 с.
71. Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом. - К.:Радянська школа, 1982. - 295 с.
72. Стрекозин В.П. Актуальные проблемы начального обучения. - М.: Знание, 1976. - 279 с.
73. Сухомлинский В. А. Как воспитать настоящего человека. - К.: Радянська школа, 1975. - 232 с.
74. Ушинський К.Д. Рідне слово: Книжка для тих, хто навчає / Вибр. тв.: У 2 т. - Т. 2. - С. 290.
75. Функції і структура методів навчання / За ред. В.О. Онищука. - К.: Радянська школа, 1979. - 159 с.
76. Шаповаленко С.Г. Вопросы теории методов обучения в средней школе. - М.: Просвещение, 1967. - 147 с.
77. Щукина Г.И. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении. - М.: Педагогика, 1984. - 238 с.
78. Эсипов Б.П. Основы дидактики. - М.: Просвещение, 1967. - 415 с.
Додатки
Додаток А.1
Таблиця 1
Порівняльні можливості різних методів навчання
|
Методи навчання |
Задачі, які розв'язуються в процесі навчання |
Необхідний темп навчання |
||||||||
|
Формування |
Розвиток |
|||||||||
|
теоретичних знань |
фактичних знань |
практичних і трудових умінь |
абстрактного мислення |
наочно-образногого мислення |
самостійності мислення |
пам'яті |
мовлення |
|||
|
Робота під керівництвом вчителя Самостійна робота |
+! + |
+ +! |
+ +! |
+ + |
+ + |
+ +! |
+ +! |
+ + |
Швидкий Середній |
|
|
Репродуктивні Проблемно-пошукові |
+ +! |
+! + |
+! - |
+ +! |
+! - |
- +! |
+! + |
+ +! |
Швидкий Повільний |
|
|
Індуктивні Дедуктивні |
+ +! |
+! + |
+! - |
+ +! |
+! + |
+ + |
+ + |
- + |
Повільний Швидкий |
|
|
Словесні Наочні Практичні |
+! - - |
+! + + |
- + +! |
+! - - |
- +! + |
- + +! |
+ +! + |
+! - - |
Швидкий Середній Середній |
Позначки:
+! - використовувати дуже ефективно.
+ - в цілому розв'язує дану задачу.
- - розв'язує дану задачу менш ефективно, ніж інші методи цієї групи.
Додаток А.2
Класифікація загальних методів навчання (за Ю. Бабанським):
І група методів - методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.
|
Словесні Наочні Практичні |
Індуктивні Дедуктивні |
Репродуктивні Творчі Проблемно-пошукові |
Методи самостійної роботи вдома та роботи під керівництвом викладача |
|
|
За джерелом |
За логікою |
За мисленням |
За ступенем керівництва |
ІІ група методів - методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
|
Методи стимулювання й мотивації інтересу до навчання |
Методи стимулювання та мотивації обов'язку й відповідальності щодо навчання |
||||
|
Створення ситуації інтересу до навчання |
Пізнавальні ігри |
Навчальні дискусії |
Роз'яснення мети вивчення предмету |
Заохочення і покарання |
III група методів - методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
|
Методи усного контролю, самоконтролю, взаємоконтролю |
Методи письмового контролю, самоконтролю, взаємоконтролю |
Методи лабораторно-практичного контролю, самоконтролю, взаємоконтролю |
|
|
Методи комплексного контролю, самоконтролю, взаємоконтролю |
Методи комп'ютерного (машинного) контролю, самоконтролю, взаємоконтролю |
IV група методів - бінарні, інтегровані (універсальні) методи.
Додаток А.3
Принципи класифікації методів навчання (за А.М. Алексюком):
|
На основі зовнішніх форм прояву методів навчання |
· словесні · наочні · практичні |
|
|
На основі внутрішньої психологічної сторони |
· пояснювально-ілюстративні · репродуктивні · проблемні · частково-пошукові · дослідницькі |
|
|
На основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань учнями |
· аналіз і синтез порівняння · індукція та дедукція |
|
|
Методи творчо-перетворювальної роботи вчителя з керування учінням і самоосвітою |
· під безпосереднім керівництвом вчителя · самостійна робота учнів |
|
|
Бінарні методи навчання |
Додаток А.4
Бінарна система методів навчання (за А.М. Алексюком)
|
Джерела знань учнів |
Зовнішні форми прояву методів навчання |
Внутрішні рівні пізнавальної самостійності учнів |
|||||
|
Інформаційно-догматичний |
Пояснювально-ілюстративний |
Проблемний (або аналітичний) |
Евристичний |
Дослідницький |
|||
|
Навчальна діяльність, здійснюється в словесній, слуховій формі обміну інформацією між учнем і вчителем |
Словесна |
Словесно-інформаційний метод |
Словесно-пояснювальний метод |
Словесно-проблемний метод |
Словесно-евристичний метод |
Словесно- дослідницький метод |
|
|
Навчальна діяльність, здійснюється у вигляді зорово-слухової форми показу інформації з допомогою наочності |
Наочна |
Наочно-інформаційний метод |
Наочно-пояснювальний метод |
Наочно-проблемний метод |
Наочно-евристичний метод |
Наочно-дослідницький метод |
|
|
Навчально-практична діяльність учнів під керівництвом вчителя |
Практична |
Практично-інформаційний метод |
Практично-пояснювальний метод |
Практично-проблемний метод |
Практично-евристичний метод |
Практично-дослідницький метод |
Додаток А.5
Схема раціонального застосування різних методів навчання (за Ю. Бабанським)
|
У яких випадках раціонально застосовувати |
Словесні методи |
Наочні методи |
Практичні методи |
Репродук-тивні методи |
Пошукові методи |
Індуктивні методи |
Дедуктивні методи |
Види самостійної роботи |
|
|
1. При розв'язанні яких завдань цей метод застосовується особливо ефективно. |
При формуванні теоретичних та фактичних знань. |
Для розвитку спостереж-ливості, підвищення уваги до питань, що вивчаються |
Для розвитку практичних умінь та навичок. |
Для формування знань і навичок. |
Для розвитку самостійності мислення, дослідницьких умінь, творчого підходу до справи. |
Для розвитку умінь узагальню-вати, здійснювати індуктивні умовисновки. |
Для розвитку уміння здійснювати дедуктивні умовисновки і розвитку уміння аналізувати. |
Для розвитку самостійності у навчальній діяльності, формування навичок учбової праці. |
|
|
2. При якому змісті навчального матеріалу особливо раціонально застосовувати цей метод. |
Коли матеріал має теоретико-інформаційний характер. |
Коли зміст навчально-го матеріалу може бути представле-ний засобами наочності. |
Коли зміст теми включає практичні вправи, проведення дослідів, виконання трудових завдань. |
Коли зміст за складний або дуже простий. |
Коли зміст матеріалу має середній рівень складності. |
Коли зміст викладено у підручнику індуктивно або його особливо раціонально викласти таким чином. |
Коли зміст теми викладено у підручнику дедуктивно або його доцільно викласти таким шляхом. |
Коли матеріал доступний для самостійного вивчення. |
|
|
3. При яких особливостях учнів раціонально використовувати. |
Коли учні готові до засвоєння словесної інформації. |
Коли наочні посібники доступні учням даного класу. |
Коли учні готові до виконання практичних завдань. |
Коли учні ще не готові до проблем-ного вивчення цієї теми. |
Коли учні підготовлені до проблемно-го вивчення цієї теми. |
Коли учні підготовлені до індуктивних міркувань, а дедуктивні міркування для них ще малодоступні. |
Коли учні підготовлені до дедуктивних міркувань. |
Коли учні до самостійного вивчення даної теми. |
|
|
4. Які можливості повинен мати вчитель для використання даного методу. |
Коли вчитель володіє цим методом краще, ніж іншими. |
Коли у вчителя є необхідні наочні посібники або він може виготовити їх самостійно. |
Коли у вчителя є навчально - методичні посібники, дидактичні матеріали для організації практичної діяльності. |
Коли вчитель не має часу для проблем-ного вивчення даної теми. |
Коли вчитель має час для проблемного вивчення теми і добре володіє пошуковими методами навчання. |
Коли вчитель володіє індуктивними методами навчання. |
Коли вчитель володіє дедуктивними методами навчання. |
Коли є дидактичні матеріали для самостійної роботи і час на їх виконання. |
Додаток Б.1
Анкета для вчителів та студентів
1. Освіта (необхідне підкресліть):
неповна вища освіта; повна вища освіта; середня спеціальна освіта; спеціальна освіта.
2. Тип навчального закладу, який закінчили (необхідне підкресліть):
університет; технікум; училище; коледж.
3. В якому класі Ви працюєте (проходили практику):
а) 1 клас;
б) 2 клас;
в) 3 клас;
г) 4 клас.
4. До використання яких методів навчання Ви вважаєте себе більш підготовленими?
а) Словесних;
б) практичних;
в) наочних.
5. Поставте знаки „+” у запропонованій таблиці, якщо вважаєте за доцільне надавати перевагу словесним методам навчання на даних етапах уроку з даних предметів:
|
Етапи уроку: |
Читання |
Я і Україна |
|
|
Організаційна частина. |
|||
|
Перевірка домашнього завдання. |
|||
|
Перевірка раніше засвоєних знань. |
|||
|
Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку. |
|||
|
Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. |
|||
|
Осмислення, узагальнення і систематизація знань. |
|||
|
Підсумок уроку. |
|||
|
Домашнє завдання. |
6. За яких умов Ви використовуєте бесіду на уроці?
а) Формування теоретичних знань;
б) формування фактичних знань;
в) формування практичних і трудових умінь;
г) формування абстрактного мислення;
ґ) розвиток наочно-образного мислення;
д) розвиток самостійності мислення;
е) розвиток пам'яті;
є) розвиток мовлення.
7. Якому методу навчання, що належить до групи словесних методів, Ви надаєте перевагу?
а) Розповідь;
б) бесіда;
в) робота з книжкою;
г) словникова робота;
ґ) драматизація.
8. Які прийоми вдосконалення бесіди на уроці Ви використовуєте?
а) Використовую цікавинки;
б) залучаю дітей до відповідей на доступні для них запитання;
в) використовую чітку систему запитань, які дозволяють досягнути поставленої мети;
г) ставлю додаткові запитання;
ґ) залучаю до постановки запитань самих дітей;
д) переважно використовую бесіду після постановки проблемних запитань;
е) планую попередню дослідницьку діяльність учнів перед використанням бесіди.
9. В чому Ви вбачаєте шляхи поліпшення розвивального потенціалу пояснювальної бесіди?
а) Відповідність віковим особливостям дітей;
б) логіка викладу запитань;
в) доступна форма формулювання запитань;
г) використання словосполучень типу: згадайте, ви звичайно знаєте, ви бачили...;
ґ) ваш варіант ________________________________________________.
10. Поставте знак „+” у запропонованій таблиці у разі, якщо дана характеристика відповідає даному типу бесіди:
|
Характер діяльності учнів |
Характер діяльності вчителя |
Зміст інформації, яка повідомляється |
|||||||||
|
Пасивне слухання |
Активне слухання |
Участь у діалозі або полілозі |
Самостійний пошук додаткової інформації |
Повідомлення у готовому вигляді |
Часткове залучення учнів до пошукової діяльності |
Організація самостійної мислительної діяльності |
Частково відома учням |
Не відома учням |
Інформація, яка спонукає до самостійного аналізу і пошуку висновків |
||
|
Пояснювальна бесіда |
|||||||||||
|
Проблемна бесіда |
11. Які додаткові матеріали при підготовці до бесіди на уроках читання і Я і Україна використовуєте (поставте у запропонованій таблиці знаки „+”):
|
Додаткові матеріали |
Читання |
Я і Україна |
|
|
Готові методичні матеріали |
|||
|
Самостійно розроблені матеріали |
|||
|
Художня література |
|||
|
Додаткова література |
|||
|
Власний досвід |
|||
|
Теле-, радіопередачі |
|||
|
Енциклопедії |
Додаток Б.2
Визначення емпатійності в умінні спілкуватися
Для педагога важлива здатність в конфліктних ситуаціях емоційно відгукуватися на те, що відбувається з дитиною, пережити його становище і на основі цього зрозуміти і допомогти. Визначення рівня розвитку цієї здатності допоможе в самовихованні професійно значущих якостей.
Опитувальник емпатійних тенденцій А.Меграб'яна і Н.Енштейна. Інструкція. Опитувальник містить 33 твердження, прочитайте їх і пригадайте, як Ви реагуєте, як Ви вважаєте, що переживаєте, як поводитеся в описаних ситуаціях. Якщо частіше, як правило так, як у твердженні, то пишіть "так" (+), якщо інакше - "ні" - (-).
Мене засмучує, коли я бачу, що хтось незнайомий мені відчуває себе серед людей самотньо.
Люди перебільшують сприйнятливість тварин і їх здатність відчувати.
Мені неприємно, коли люди відкрито проявляють свої почуття.
Мене дратує в нещасних людях те, що вони завжди себе жаліють.
Я починаю нервуватися, коли будь-хто поряд зі мною починає нервуватися.
Я вважаю, що плакати від щастя це по - дурному.
Я приймаю близько до серця проблеми моїх друзів.
Іноді пісні про любов зачіпають мене.
Я дуже хвилююся, якщо повинен повідомити людям неприємну для них новину.
На мій настрій сильно впливають оточуючі люди.
Більшість іноземців, яких я зустрічала, здавалися мені холодними і неемоційними.
Я б віддала перевагу професії пов'язаній із спілкуванням з людьми.
Я не дуже турбуюся, якщо мій друг діє необдумано.
Я люблю спостерігати, як люди отримують подарунки.
Самотні люди часто недоброзичливі.
Я турбуюся, якщо бачу людину, що плаче.
Слухаючи деякі пісні, я відчуваю себе щасливим.
Коли я читаю будь-який роман, то я так переживаю, нібито це все відбувається насправді.
Я серджуся, коли бачу, що до кого-небудь погано звертаються.
Я можу залишатися спокійним, навіть якщо всі навколо мене хвилюються.
Якщо мій друг починає обговорювати зі мною свої проблеми, я прагну перевести розмову на іншу тему.
Коли я буваю в кіно, мене іноді дивує як багато людей навколо зітхають і плачуть.
Чужий сміх не заражає мене.
Коли я приймаю рішення, почуття інших людей на нього, як правило, не впливають.
Я втрачаю душевну рівновагу, якщо оточуючі чимось пригноблені.
26.Мені важко бачити, як люди легко засмучуються через дурниці.
Я дуже турбуюся, коли бачу страждання тварин.
Трохи по-дурному переживати те, що відбувається в кіно або книзі.
Я дуже турбуюся, коли бачу безпорадних старих людей.
Чужі сльози викликають у мене швидше роздратування, ніж співчуття.
Я дуже переживаю, коли дивлюся фільми.
Я часто помічаю, що можу залишатися байдужим до хвилювання довкола.
33.Маленькие діти іноді плачуть без видимих причин.
Обробка даних. Індекс емпатійності виходить шляхом підрахунку кількості відповідей, співпадаючих з ключем.
Ключ "так" (+) - 1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 25, 26, 27, 29, 31;
"ні"(-) - 2, 3, 4, 6, 11, 13, 15, 20, 21, 22, 23, 24, 28, 30, 32, 33.
Підраховується число збігів за ключем (як "так", так і збігів "ні"). Розглядається дріб виду , де X - загальне число збігів (сума збігів "так", "ні"). Одержане число дає значення індексу емпатійності. Чим воно ближче до I, тим вищий цей індекс, тим краще для вчителя.
Опитувальник застосовується для визначення емоційної чуйності людини до переживань людей і тварин. Опитувальником вимірюється раннє виявлення людиною емпатії, тобто результати опитувальника характеризують загальну емпатійну установку, а не конкретну емоційну чуйність.
Подобные документы
Сутність розвивального навчання. Розвивальні технології навчання. Педагогічні ідеї М. Корфа щодо вдосконалення розвивального навчання в школі. Методологічний аналіз систем розвивального навчання. Технологія розвивального навчання Ельконіна – Давидова.
курсовая работа [302,5 K], добавлен 02.08.2012Дидактика словесних методів навчання і виховання у початковій школі. Зміст та види бесіди у навчально-виховному процесі початкової школи. Особливості використання бесіди в екологічному вихованні молодших школярів. Практичні аспекти застосування бесіди.
курсовая работа [82,4 K], добавлен 01.06.2014Поняття, сутність, проблеми та основні технології розвивального навчання у педагогічній теорії і практиці. Розвивальний компонент сучасного уроку в початкових класах. Питання реалізації принципу розвивального навчання у масовому педагогічному досвіді.
дипломная работа [185,9 K], добавлен 23.07.2009Суть, передумови, етапи становлення системи розвивального навчання молодших школярів. Фактори, що впливають на особливості розвитку навчання учнів. Науковий аналіз впровадження ідей розвивального навчання у сучасну педагогічну практику початкової освіти.
курсовая работа [74,0 K], добавлен 26.08.2014Проблеми та методика використання бесіди як методу навчання в теорії та практиці в початковій школі, стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна". Реалізація педагогічних умов організації бесіди у 3 класі; результати експериментальної роботи.
дипломная работа [66,9 K], добавлен 07.11.2009Теоретичні основи бесіди як методу навчання в початковій школі. Основні види бесіди та їх характеристика. Вимоги до проведення бесіди на уроках природознавства. Діагностика та аналіз педагогічного досвіду вчителів на прикладі ЗОШ №54 міста Львова.
курсовая работа [83,9 K], добавлен 14.11.2010Словесні методи навчання як проблема педагогічної науки. Сутність і структура, дидактичні особливості методу навчання. Використання бесіди на уроках у початковій школі. Основні умови вибору та успішного застосування бесіди як словесного методу на уроках.
курсовая работа [128,3 K], добавлен 25.06.2009Ідеї системи розвивального навчання. Розвиток мислення, пам'яті та уяви в системі розвивального навчання. Становлення ідеалу як основного життєвого принципу в системі розвивального навчання. Зрушення в характеристиках самооцінки та самовідношенні учнів.
курсовая работа [70,6 K], добавлен 22.11.2015Дослідження особливостей використання словесних методів навчання на уроках у початковій школі. Основні умови вибору та успішного застосування бесіди як словесного методу на уроках. Самостійна робота учнів з підручником та робота під керівництвом вчителя.
курсовая работа [112,2 K], добавлен 23.02.2014Метод бесіди у структурі розвитку пізнавальної активності молодших школярів: теоретичні основи, історіографія проблеми. Сутність, зміст і види бесіди як методу навчання. Дидактичні умови оптимального використання методу для активізації діяльності учнів.
дипломная работа [152,9 K], добавлен 24.09.2009
