4. встановлення контролю за дрібним капіталом мільйонів акціонерів, внаслідок чого ще більше зростає могутність крупних компаній в економіці та політиці;

5. використання акціонерної форми підприємництва як засобу економічного примусу для викупу нерентабельних філій, заводів, цехів (разом із їх боргами) трудовими колективами. А це змушує їх зменшувати заробітну плату, оплачувані відпустки, подовжувати робочий день тощо;

6. орієнтування інтересів переважної більшості акціонерів на швидке отримання високих дивідендів, а інтересів вищих менеджерів - на тривалий розвиток виробництва, стабільну виплату дивідендів, внаслідок чого між ними виникають суперечність і навіть конфлікт. Такі суперечності виникають також між реальними власниками акціонерних компаній і менеджерами;

7. відсутність в Україні, Росії та деяких інших країнах СНД фінансового зв'язку (в тому числі фондового) ринку з реальним сектором економіки.

Основними типами власності є приватна, колективна, державна та наддержавна (інтегрована). За приватної власності привласнення засобів і результатів виробництва й управління власністю здійснюється окремим індивідуумом. За колективної власності - колективом (групою); за державної власності - вищими чиновниками державного апарату і вищими менеджерами державних підприємств. За наддержавної власност - кількома державами. Кожний із цих типів власності існує у вигляді окремих форм власності.

Підприємство є основною ланкою народного господарства, самостійним господарюючим суб'єктом, який забезпечує виробництво товарів і послуг, здійснює науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою привласнення прибутку. Основними видами підприємств з погляду власності є державні, приватні, колективні, змішаної форми власності.

Малі підприємства кількісно переважають у розвинутих країнах світу, оскільки мають низку переваг порівняно з крупними: відносно невеликий капітал для їх створення, гнучкість і мобільність в управлінні, швидке реагування на нові потреби й адаптування до кон'юнктури, підтримка конкуренції, розвиток підприємницьких здібностей частини працездатного населення та ін. Водночас вони мають багато негативних сторін.

Основними організаційно-правовими формами підприємств є відкриті акціонерні товариства, наймогутніші з яких-монополії та товариства з обмеженою відповідальністю. Крім них, існують договірні товариства, індивідуальні фірми та ін.

Урок № 2

Питання для експрес-опитування:

1. Основні ознаки підприємства;

2. Поняття підприємства;

3. Власність: поняття та форми;

4. Види підприємств за формою власності;

5. Класифікація підприємств за характером діяльності, за розміром.

Контрольна робота.

Відповіді повинні бути якомога короткими, чіткими та лаконічними.

Варіант 1.

1. Дати визначення поняття "підприємство”.

2. Назвати та розкрити зміст кожної з форм власності.

3. Продовжить речення:

Класифікація за ознакою домінуючого фактору виробництва передбачає поділ підприємств на.......................

4. Об'єкти та суб'єкти власності.

Варіант 2.

1. Дати визначення поняття ”власність” в економічному аспекті.

2. Перелічити, які бувають підприємства за формами власності. Дати коротку характеристики кожного з цих підприємств.

3. Продовжить речення:

Класифікація за характером діяльності передбачає поділ підприємств на...............................

3. Структура власності.

Блок завдань для самостійної роботи учнів з економічної теми:

Реферат на тему:

1. Основні типи та форми власності

2. Державна форма власності

3. Приватна форма власності

4. Переваги та недоліки акціонерних товариств

Доповідь на тему:

1. Кількість великих підприємств в Україні. Статистичні дані. Їх коротка характеристика.

2. Кількість середніх підприємств в м. Київ та Київській області. Статистичні дані. Їх коротка характеристика.

3. Аналіз всіх регіонів України за концентрацією підприємств.

Ессе на тему:

1. Позитивні риси діяльності малих підприємств

2. Негативні риси діяльності малих підприємств

Урок № 3

План гри.

Суть гри.

Гра "Підприємець" за своєю суттю та структурою розрахована на учнів 8-10х класів і може проводитися в школах та інших учбових закладах, які надають середню освіту, в яких викладаються економічні дисципліни, в тому числі і "Основи економічної теорії".

Моя мета проведення гри - надати учням реальну можливість потрапити у ринковий простір з початковим капіталом і найбільш вигідно його вложити, щоб отримати прибуток. А потім кожному допомогти проаналізувати свої результати і зробити висновки, яким чином необхідно розвивати свої вміння і знання. А також відмітити, безперечно, переможця - "кращого підприємця", якому вдасться заробити більше за всіх грошей.

Опис гри.

Гру розраховано на 45 хвилин (одна академічна година).

Суть гри полягає у закріпленні теоретичних знань учнів з економіки, а також виявленні у дітей особливих вмінь щодо підприємництва.

Для початку необхідно поділити учнів на команди по 5-6 людей, кожна з яких організовує "підприємство", вирішує, чим воно буде займатися, щоб зареєструватись у Державній податковій інспекції, і дає йому назву.

Мета кожного "підприємства" - завоювати ринок.

Кожне "підприємство" має однаковий початковий капітал - 250 тис. у. о. Немає значення яких саме одиниць, так як наш ринок теж умовний і має лише основні складові.

Необхідно щоб кожен гравець мав змогу думкою чітко осягнути всі ринкові складові, в якому ми маємо:

· Центральний банк - встановлює облікову ставку для комерційних банків, на основі якої останні формують свої кредитні і депозитні ставки, а також керує всіма фінансами в нашій грі;

· Комерційний банк - провадить розрахункові операції між "підприємством", надає кредити "підприємствам" (кредитну ставку встановлюють акціонери банка, в залежності от умов: строку, кредитоспроможності "підприємства"), відривають депозитні рахунки (депозитну ставку також встановлюють акціонери), може владувати капітал в якесь виробництво. Для цього буде розігруватися тендер на найкращий проект для інвестування серед "фірм" (Але при умові, що обов'язковий резерв банка складає 10%. Всі дій відбуваються по домовленості між всіма акціонерами);

· Фондова біржа - це ринок, який регулярно функціонує і на якому відбувається торгівля цінними паперами. Вона провадить всі операції купівлі-продажу акцій всіх великих об'єктів. При цьому від суми кожного контракту 20% відраховується акціонерам, пропорційно кількості їх акцій;

· Страхова компанія - акціонерне товариство, яке має ліцензію на право займатися страховою діяльністю. Вона підписує договори з "підприємством" по страхуванню їх майна та ризиків. Після виникненню страхового випадку виплачується збиток в межах страхової суми. Страхова компанія також може вкладає гроші в вигідні та цікаві проекти любого "підприємства";

· Товарна біржа - це асоціація юридичних та фізичних осіб, яка здійснює оптові торгові операції на основі вільної конкуренції. Вона провадить всі операції купівлі-продажу устаткування та матеріалів. При цьому отримує певний відсоток від кожного контракту, який встановлюється таким чином:

Клієнт пише на листі паперу відсотки від здійснюваного контракту по придбанню, які він спроможний виплатити біржі та владує його в конверт, а акціонери біржі таким же чином пише свій відсоток. Якщо домовленість можлива, купівля-продаж відбудеться. Якщо ж акціонери встановили надто високий відсоток, вони самі його сплачують в якості позову торгової компанії, яка потерпає збитки у зв'язку з нездійсненою операцією.

· Біржа труда - асоціація кадрових агентств и центрів підготовки кадрів. Представляє персонал, робить підготовку кадрів для "фірм". Так же, як і товарна біржа, отримує певний відсоток по кожному договору;

· Акціонерне товариство "Аукціон". Якщо "підприємство" має можливість придбати будь-який об'єкт, але відмовляється від нього, вона повинна виставити його на аукціон. І тоді люба інша компанія може його придбати, приймаючи участь в аукціоні. Якщо ж ніхто не придбає даний об'єкт на аукціоні, то "підприємство", яке виставляло на продаж об'єкт, повинно сплатити 20% від його первісної вартості акціонерному товариству за видатки на проведення аукціону.

Умови гри.

Кожне "підприємство" робить хід по черзі (перед цим можна провести жеребкування). За один хід представник "підприємства" тягне по одній карточці.

В ній можуть бути такі записи:

· "Земельна ділянка", при цьому вказується її вартість - до того часу, як "підприємство" не придбає ділянки, вона не може заключати жодної угоди, яка пов'язана із створенням підприємства і його діяльністю. "Земельна ділянка" - умовне позначення будь-якої виробничої території, тут мається на увазі і придбання будівель, споруд, або їх будівництво, оренда, лізинг. Для кожного виду діяльності "підприємства" встановлюються свої обов'язкові межі вартості "земельної ділянки". Вартість всіх "ділянок" коливається від 20 до 100 тис. у. о. Якщо "підприємство" відмовляється придбати "ділянку", воно повинно виставити її на аукціон. Якщо ж на аукціоні її не було придбано, підприємству необхідно уплатити 20% от реальної вартості за видатки на проведення аукціону.

· "Угода" - це означає, що "підприємство" може заключати будь-яку угоду, яка вважається необхідною, по купівлі-продажу активів, крім покупки "земельної ділянки". За будь-якого бажання може пропустити свій хід.

· "Комерційний банк" - "підприємство" може придбати частину акцій банку та мати з них прибуток, а також від кожної банківської операції, в якій воно приймає участь.

· В грі передбачається до 5 акціонерів, які володіють по 20% акцій кожний. За будь-якого бажання "підприємство" може придбати або подвійну, або потрійну кількість акцій, але необхідно пам'ятати про Антимонопольний комітет, який може провести перевірку і лишити підприємця капіталу, а можливо такому акціонеру й повезе.

· Вартість всіх акцій 350 тис. у. о.

· "Фондова біржа" - "підприємство" також може придбати частину акцій і мати прибуток з кожної проведеної операції по купівлі - продажу всіх крупних об'єктів (комерційний банк, страхова компанія, фондова біржа, товарна біржа, біржа труда, АТ "Аукціон"). За розрахунками 20% від операції - на всіх акціонерів.

· Вартість всіх акцій фондової біржі 325 тис. у. о.

· "Страхова компанія" - "підприємство" також може придбати акції і мати з них прибуток. Основний прибуток буде розподілено в кінці гри, коли завершиться термін дії всіх договорів страхування.

· Вартість всіх акцій компаній 400 тис. у. о.

· "Товарна біржа" - придбавши акції товарної біржі, "підприємство" приймає активну участь у всіх операціях купівлі - продажу устаткування і матеріалів, від яких отримує відсотки.

· Вартість всіх акцій товарної біржі 300 тис. у. о.

· "Біржа праці" - аналогічно товарній біржі. Операції з надання персоналу "підприємствам".

· Вартість всіх акцій біржі труда 250 тис. у. о.

· "Антимонопольний комітет" - у "підприємства", яке витягнуло таку картку, перевіряються усі активи, та, якщо виявляється, що воно монополіст (володіє більш як 35% ринку даного товару), надлишок активів вилучається.

Примітка: Якщо "фірма" володіє всього лише 20% об'єкту, але більше на ньому акціонерів немає, то це "підприємство" теж вважається монополістом.

· "Державна податкова інспекція" - "підприємство", котре витягнуло таку картку, зобов'язоне заплатити державі єдиний податок у розмірі 10 % від свого обороту.

Якщо підприємство вже придбало "земельну ділянку", воно може не тягнути картку, а послідовно - один ход - одна операція - здійснювати наступні придбання для розвитку свого бізнесу:

v Ліцензія - 1 тис. у. о. для всіх видів діяльності;

v Устаткування

v Персонал

v Матеріали

Коли "фірмі" вдається скласти всі складові підприємства, по закінченню одного хода всіх компаній вона уже починає використовувати прибуток від нього.

По бажанню гравців є можливість зібрати декілька підприємств, якщо вони почувають, що краще всього інвестувати кошти у виробництво. Але не варто забувати, що сусідні "підприємства", які володіють акціями товарної біржі и біржі праці мають можливість всіляко перешкоджати гравцям, встановлюючи занадто високі відсотки на устаткування, матеріали и персонал. Вони можуть бути готові терпіти власні збитки щоб не допускати вашого виграшу. Переможець гри буде той, кому випаде нагода вкласти свій капітал найбільш вдало та отримати самий великий прибуток до кінця гри. Враховується сума усіх активів (залишок на рахунку в банку - по умовах гри "підприємства" має лише безготівкові гроші, все цінні папери, "земельні ділянки", устаткування, ліцензії), котра зберігається до кінця гри, незважаючи на форс мажори, котрі можуть трапитися з підприємцями.

Умови співвідношення вартостей "земельної ділянки", устаткування, персоналу і матеріалів:

№ п/п	продукція	вартість "земельної ділянки"	вартість устаткування	вартість персоналу	вартість матеріалів	можливий прибуток за один оборот
1	Комп'ютери	55
2	Побутова техніка	80
3	Аудіо, відеотехніка	60
4	Меблі	100
5	Мобільні телефони	50
6	Косметика	40

4.7 Контроль і оцінювання теми

Порівняно з проблемами організації уроків, лекцій, практичних занять, проблема оцінки й контролю в навчанні є більш складною. "Натаскування” учнів перед іспитами суперечить законам логіки та людської пам'яті і нічого, крім сумнівних відносних оцінок, не дає. Саме тому потрібна продумана гнучка система різних форм спонукання до набутих знань і контролю за їх засвоєнням.

Контроль включає в себе: перевірку - виявлення знань, умінь і навичок; оцінювання - вимірювання знань, умінь, навичок; облік - фіксування результатів оцінювання у вигляді оцінок у класному журналі або щоденнику.

Умови ефективного контролю:

1. Використання одночасно усної, письмової та графічної мови забезпечує ефективніше структурування навчального матеріалу, ніж саме тільки усне мовлення (засоби наочності: малюнки, схеми, слайди тощо при викладенні теми).

2. Структурування матеріалу та його актуалізація сприяють теоретичному і методичному зростанню самого викладача.

3. Використання технічних засобів навчання (відеофільми, слайди тощо) дисциплінує викладача і розвиває розумову діяльність учнів.

Однією із ефективніших форм навчання, контролю та оцінювання знань є тест.

Педагогічний тест - це система завдань специфічної форми, визначеного змісту, зростаючої трудності, яка дозволяє якісно оцінити структуру та виміряти рівень знань, вмінь та навичок.

Переваги тестової форми контролю:

1. Можливість кількісного вимірювання рівня знань і трудності завдань.

2. Об'єктивність і порівняність оцінки та повне охоплення знань.

3. Систематичність контролю та індивідуальний підхід до кожного з учнів.

4. Технологічність тестів.

Оцінювання буде проводитись за загальноприйнятою 12-бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

Рівні компетенції	Бали	Критерії
І. Початковий	1	Учень володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об'єктів, що позначаються учнем окремими словами чи реченнями
	2	Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями. Виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні
	3	Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становить незначну частину навчального матеріалу
II. Середній	4	Учень володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на репродуктивному рівні
	5	Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою вчителя логічно відтворити значну його частину
	6	Учень може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою вчителя може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, Виправляти допущені помилки
III. Достатній	7	Учень здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, частково контролювати власні навчальні дії, наводити окремі власні приклади на підтвердження певних суджень
	8	Учень вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом учителя, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок під керівництвом вчителя
	9	Учень вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно розв'язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу
IV. Високий	10	Учень виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених учителем
	11	Учень вільно висловлює власні думки і відчуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляючи
		особисту позицію щодо них; без допомоги вчителя знаходить джерела інформації і використовує отримані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності. Використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях
	12	Учень виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання

Висновок

З моменту народження України як незалежної держави, економіка є окремим предметом у деяких середніх закладах освіти, позашкільних виховних центрах, кружках, тощо. Це пов'язано з потребою і створенні могутньої і багатої країни. Але виховання економічно освіченого громадянина - складний та тривалий процес, тому починати його потрібно якомога скоріше.

Школа повинна своєчасно враховувати зміни, що відбуваються в сучасному світі і в самій країні для підготовки майбутніх кадрів.

Я вважаю, що викладання економіки доцільно починати ще з "середніх" класів, з кожним роком поглиблювати надані знання, що буде впливати на формування світогляду, творчості, компетентності учнів.

Запропонована мною тема: "Підприємство і власність. Види підприємств за формою власності: приватні, колективні, державні, змішаної форми власності" дуже актуальна на сьогоднішній день і цікава для людей будь-якого віку.

Взагалі, викладання економічних дисциплін в вищих учбових закладах сприяє поповненню загальнодержавного фонду кваліфікованими кадрами, що, в свою чергу позитивно впливає на розвиток суспільства та економіки держави в цілому.

Розробка, на мій погляд, містить достатньо інформації для, ознайомлення слухачів навчальних-закладів з проблемними питаннями теми та основними поняттями. Робота становить практичну допомогу для викладача для проведення двох занять: лекції та семінару. Крім того розробка містить додаткові інформативні засоби, а також засоби контролю засвоєння матеріалу.

Використана література

1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Навч. посібник - К.: КНЕУ, 1998р. - 280с.

2. Бузуев В.М., Бузуев А.В. "Політична економія", М.; "Прометей", 1991; в-во КДЕУ, 1997

3. Самыгин С.И. Педагогика и психология высшей школы. Ростов-на РРравРостов-на-Дону: "Феникс", 2009г

4. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. - К.: КНЕУ, 2009

5. Методичні вказівки до виконання курсових робіт з "Методики викладання економіки" для студентів денної форми навчання (Укл.В.А. Козаков, Н.Ю. Бутенко, І.А. Балягіна,

6. В.М. Приходько, Г.О. Ковальчук, М.В. Артюшина, О.В. Аксьонова, О.М. Котикова - К.: КНЕУ, 2010. - 38 с.

7. Палкин Ю. "Підприємства, малий бізнес і ринкова конкуренція" // Економіка України, 1995 р.,№8, с.36-44.

8. 7. Пруссова Л.Г. Економика в вопросах и ответах. Учебно-методическое пособие. - К.: АОЗТ "Експрес-об'ява": 2008. - 320с.

9. Савенкова Л.О. "Педагогічне спілкування", навчальний посібник, К.;

10. http://nev. h1.ru - збірник "Нові цінності освіти"

11. http://www.biografia.ru/index.html - інформаційно - освітній ресурс

Размещено на Allbest.ru