Використання дидактичних ігор у курсі "Я і Україна" як засіб формування екологічних уявлень та понять

наявність додаткових засобів,

час проведення,

місце проведення. [43; 2-3]

Навчально-виховна мета гри окреслює ті компоненти екологічної культури, розвиток яких переважно забезпечується впливом гри. Комплекс екологічних дидактичних ігор спрямовується на формування всіх компонентів екологічної культури учнів - когнітивного, мотиваційно-ціннісного та поведінково-діяльнісного. Переважна більшість запропонованих у педагогічній літературі дидактичних ігор (у тому числі й екологічних) спрямована на підвищення якості знань, у той час як інші грані особистості залишаються майже незадіяними. Оскільки саме їх розвиток відіграє вирішальну роль в оцінці вихованості людини, її життєвої позиції, слід ігрову діяльність молодших школярів спрямовувати на переважне формування гуманістичних мотивів природоохоронних учинків, поведінки, практичної діяльності.

За навчальним змістом ігри поділяються на екосистемні, що допомагають вивчати окремі природні об'єкти, ландшафти і їх закономірності, та практично-побутові, спрямовані на коригування повсякденної поведінки учнів щодо природи.

Екосистемні ігри базуються на навчальному матеріалі, запропонованому шкільною програмою, вони спрямовані на розширення та поглиблення знань, встановлення і теоретичне вивчення взаємозв'язків у природі. В цих іграх не тільки розширюються базові знання, а й створюються сприятливі умови для виховання мотиваційно-ціннісного компоненту екологічної культури.

А матеріал для практично-побутових ігор не передбачений навчальними програмами. Проте саме побутові ігри забезпечують значний виховний вплив на учнів. Вони допомагають формувати мотиваційно-ціннісний та поведінково-діяльнісний компоненти екологічної культури. Більшість цих ігор проводиться у позаурочний час, хоча міні-ігри можна застосовувати і на уроках. Під час побутових ігор використовуються предмети, що оточують людей у повсякденні.

За формою ігри, про які йдеться, належать до трьох типів: аналогії, метаморфози та діяльнісні ігри.

Ігри-аналогії.

Форми ігор-аналогій знайомі гравцям з позашкільного життя. Так звані інтелектуальні ігри учні могли спостерігати в різний час завдяки телебаченню. Ці ігрові форми досить популярні у школах, їх правила не потребують по-яснення, а навчальний зміст легко варіюється залежно від теми, що вивчається. Проте їх підготовка - складання запитань, виготовлення атрибутів - рулетки, фішки, система вимикачів тощо - займає багато часу. Емоційне навантаження та релаксація виникає, радше, завдяки вдалій ігровій формі. Позитивні аспекти цього типу ігор - це розвиток інтелектуальних здібностей, уміння спіл-куватися, швидко адаптуватися до умов роботи у колективі тощо.

Правила інших ігор-аналогій, названих розгортками, знайомі учням ще з дошкільного чи молодшого шкільного віку. Для їх проведення потрібні ігрове поле з «кроками», кубик та фішки відповідно до кількості гравців. Вони не вимагають бурхливих проявів емоцій, фантазії, азарту, для успішної участі гравець повинен володіти певним обсягом знань та інтелектуальних умінь. Саме з розгорток найкраще починати впровадження екологічних дидактичних ігор у навчально-виховний процес. Однак використання цієї ігрової форми має певні обмеження. Скажімо, таку гру в одній групі можна провести лише один раз, інакше учасники завчають правильні відповіді та не думають над ними. Тобто відбувається процес тренування пам'яті, а не інтелекту.

Азартні ігри за формами нагадують ті, що застосовуються під час сімейного відпочинку дорослими та дітьми: нерідко саме такі ігри та доміно посідають значне місце у сімейному «ігровому вихованні». їх краще проводити на природі оскільки в цьому разі оточення допомагає знайти зв'язки між окремими представниками флори та фауни. Але вони швидко набридають дітям через одноманітність дій.

Ігри-метаморфози.

На відміну від ігор-аналогій, застосування яких переважно спрямоване на формування базового рівня знань, інтелектуальних умінь та навичок, ігри-метаморфози допомагають сформувати мотиваційно-ціннісний та поведінково-діяльнісний компоненти екологічної культури. Граючи, учасники подумки «перевтілюються» в інші природні чи штучні об'єкти, намагаються стати на їх місце, говорити і діяти від їхнього імені. Застосування ігор-метаморфоз у екологічному вихованні викликає позитивні емоції, сприяє розвитку екоцентричного мислення, формуванню відповідних складників світогляду, правил і норм спілкування та поведінки в системах «людина - людина» та «людина - природа».

Як різновид ігор-метаморфоз розглядаємо і рольові ігри-експромти. Проте, оскільки «прес-конференції», «дні птахів», «круглі столи» та інші ігрові форми готуються заздалегідь, і пов'язані з вивченням учнями текстів та ролей, ми не можемо назвати їх іграми в повному розумінні. Це радше «спектаклі», що, звичайно, теж можуть застосовуватись у екологічній педагогіці. Не при-меншуючи їхньої ролі у навчально-виховному процесі, назвемо їх очевидні вади, що значно зменшують можливості їх використання саме з виховною метою.

Звичайні рольові спектаклі в основному готують заздалегідь; підготовка передбачає розподіл ролей (під час якого часто-густо виникають конфлікти між учасниками), розробку сценарію чи послідовності виступів, створення костюмів та іншого реквізиту тощо. Отже, витрачається багато часу, і трапляється, що гравці «перегорають» і не отримують емоційного задоволення від процесу гри, оскільки і сценарій, і ролі, а часто і репліки пишуться одним-двома учнями чи вчителем. У такому разі спектакль втрачає не тільки притаманні грі обов'язкові елементи імпровізації, несподіванки, а й один із засобів впливу на учня - «емоційний вибух», що супроводжується переживан-нями. Тобто виховний вплив на учнів значно знижується. Більшості цих вад можна позбутися, застосовуючи рольову гру-експромт. На відміну від звичних рольових ігор, вона готується і проводиться протягом уроку. Несподіване завдання активізує творчі здібності учнів, гравці отримують потужний емоційний поштовх, який блискавично актуалізує і набуті знання, і фантазію, і почуття гумору (якщо потрібно за змістом гри). Актуалізовані інтелект та емоції спрямовуються на вирішення оригінального завдання.

Із процесу підготовки такої гри вилучаються емоції суперництва між учнями. Проте вони деякою мірою залишаються як елемент міжгрупового спілкування.

Робота у таких ігрових групах дозволяє учням розгортати спілкування у нових площинах, розмовляти про теми, не характерні для звичайних розмов. У такому разі учні психологічно «розкриваються», виявляючи свої приховані таланти. Проведення «експромтів» сприяє вихованню навичок роботи у випадковому колективі, покращує взаємодію між учнями, що виливається одразу в написання діалогів, а не реплік з їх подальшим узгодженням чи монологами у звичних рольових іграх. Учні неодноразово перебудовують власні ролі стосовно реплік інших гравців (таким чином виховується вміння слухати партнера та співпрацювати з ним), доповнюють їх (розвивається здатність до імпровізації, підвищується швидкість мислення), гравці глибоко «входять у роль», починають говорити від імені іншого, співпереживають йому.

Завдяки цим специфічним особливостям рольові ігри-експромти можуть широко застосовуватися в екологічному вихованні, особливо для формування мотиваційно-ціннісного компоненту екологічної культури, розвитку екоцентричних рис свідомості та поведінки.

Діяльнісні ігри.

Оскільки навчального часу на вивчення побутової тематики шкільними програмами не передбачено, проведення діяльнісних ігор, що протягом короткого часу компенсують відсутність цих відомостей, є нагальною необхідністю. До того ж, ігри з таким побутовим спрямуванням зовсім не застосовуються у масовій шкільній практиці. Діяльнісні ігри результативні для формування поведінково-діяльнісного компоненту екологічної культури. Їх підготовка займає небагато часу, а додаткові засоби і предмети (якщо вони потрібні) оточують кожного. Ці ігри максимально наближені до життя, використовують реальні предмети чи описують помітні закономірності. В них, на відміну від метаморфоз, фантазія досить обмежена, проте її вузьке «практично-побутове» спрямування ефективне для вирішення повсякденних проблем, пов'язаних з особистою причетністю до збереження навколишнього середовища.

Зміст діяльнісних ігор часто балансує на межі «збереження довкілля - збереження здоров'я людини». Адже іноді створюються ситуації, коли те, що добре для людини, шкідливе для природи і навпаки. У всіх іграх цього типу враховано принципи та вимоги сталого розвитку суспільства, що сприяють розумному обмеженню власних потреб учнів у повсякденному житті, формуванню активної екологічної позиції щодо збереження природи.

За наявністю додаткових засобів ігри можуть бути карткові, під час яких використовуються невеликі картки з відповідними написами чи малюнками, та площинні, що вимагають згуртування ігрових груп чи роботи окремих учнів навколо аркушів паперу із завданням чи ігровим полем. Іноді під час проведення дидактичних ігор необхідні предмети, що полегшують визначення переможця, і, відповідно, їх отримання служить стимулом для гравців. Це - фішкові, наприклад, ігри . А такі, для яких потрібні речі, що ілюструють хід чи зміст гри - предметними. Але частіше проведення екологічних дидактичних ігор не вимагає жодних додаткових засобів.

За часом проведення екологічні дидактичні ігри можна поділити на міні-ігри (займають лише частину уроку), короткі (можна підготувати та провести протягом одного уроку) та довготривалі, елементи яких «переходять» у часі з уроку в урок.

Короткі та міні-ігри викликають найбільший інтерес учнів, активізують їх здібності, збуджують емоції, не набридають гравцям та не викликають руйнівного для гри почуття «обов'язковості».

За місцем проведення екологічні дидактичні ігри поділяються на урочні, позаурочні та позашкільні. Відповідно, вони проводяться як під час уроків у приміщенні, так і поза ним - на екскурсіях. Деякі види ігор можуть використовуватися також як сімейні.

Враховуючи результати опитування викладачів Києва та Київської області, найперспективнішими для виховання учнів та формування у них основ екологічної культури виявилися саме урочні ігри.

Часто буває так, що екологічний зміст навчального предмета є недостатнім для гри, не відповідає вимогам сучасності або запитам виховного процесу. Тому створення гри передбачає спеціальний етап конструювання її змісту. При цьому, крім загальнопедагогічних (природовідповідності, гуманістичності, науковості), слід дотримуватись і специфічних для екологічного виховання принципів. їх урахування сприятиме формуванню стійких пізнавальних інтересів, переорієнтації елементів свідомості та світогляду з антропоцентричних на екоцентричні, становленню екологічної відповідальності як риси особистості.

Принцип багаторівневості. Він передбачає врахування у змісті гри матеріалів глобального, регіонального та місцевого масштабів та їх поєднання; вплив на емоційну, інтелектуальну й вольову сфери особистості та їх гармонійний розвиток; поступове ускладнення завдань і зміну їх характеру.

Принцип цінностей. У екологічних дидактичних іграх орієнтує зміст ігор на прийняття загальнолюдських та вироблення особистісних цінностей, формування ставлення до природи в цілому та її окремих об'єктів як до універсальної цінності; на емоційний та моральний розвиток особистостей учасників, розкриття їх здібностей, виховання ціннісного ставлення до того, що оточує.

Принцип спрямованості на природоохоронну діяльність передбачає використання інформації, матеріалів та ситуацій з повсякденного життя; застосування елементів екологічної ігрової діяльності на місцевості для розв'язання реальних екологічних ситуацій, розуміння зв'язків у системі «природа - людина», виховання потреби турботи про природу, здоров'я.

Принципи сталого розвитку враховують використання у змісті ігор матеріалів, які допомагають формувати в учнів почуття власної причетності до забруднення довкілля і відповідальності за його стан; спрямовують ігри на обмеження використання у побуті екологічно небезпечних речовин, зменшення кількості неякісних товарів (для мінімізації відходів), залучення якомога більшої кількості людей до справи охорони природи; виховання відповідального ставлення до природи, культури споживання, здорового способу життя.

У цьому віці, віці молодшого школяра, екологічні дидактичні ігри впливають на формування емоційно-ціннісного ставлення до природи, раціонального використання її ресурсів у повсякденній побутовій діяльності, на усвідомлення взаємозв'язків у природі, усвідомлення впливу людини на неї, необхідність її охорони.

Більшість педагогічних розробок, присвячених впровадженню екологічних дидактичних ігор у навчально-виховний процес початкової школи пропонують їх застосування у позаурочний час - на екскурсіях наприклад. Однак, дуже важливим є впровадження ігор саме в урочний час - оскільки ними можна як розвантажити учня, так і створити виховуюче середовище з рисами ефективного.

Щоб з'ясувати, на яких предметах найефективніше проводити екологічну дидактичну ігрову діяльність з метою формування всіх компонентів екологічних знань і культури і, ми вважали за необхідне проаналізувати чинні навчальні програми. Виявилось, що найкраще насичений екологічною проблематикою курс «Я і Україна».

Навчальний курс «Я і Україна» реалізує галузь «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змістові лінії: «Людина як особистість»; «Людина і суспільство»; «Людина серед людей»; «Культура»; «Об'єкти природи»; «Планета Земля»; «Україна»; «Рідний край». Зазначені змістові лінії у програмі початкової школи виділяються як природознавча і суспільствознавча в інтегрованому предметі «Я і Україна» в 3-4 класах вони представлені окремими предметами: «Природознавство» і «Громадянська освіта». [Програма]

У процесі вивчення курсу «Я і Україна» в початковій школі в учнів формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості й закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Зміст програми містить культурологічні знання, й ті, що сприяють розвитку спостережливості, мислення дитини, уяви, пам'яті, самостійності, активності. А також особистісні компоненти, які забезпечують ставлення учнів до отримуваних знань, створюють міжсуб'єктність спілкування в процесі пізнавальної та комунікативної діяльності, виявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнього навчання.

За цих умов, проаналізувавши програму «Я і Україна» 3-4 класи, ми запропонували включити екологічну ігрову діяльність саме там, де, на нашу думку, це забезпечить ефективне формування екологічних уявлень та понять (див. Таблиці 2.1, 2.2).

Таблиця 2.1

Впровадження екологічної ігрової діяльності в зміст навчального

матеріалу 3 класу

3 клас (35 год.)
Зміст навчального матеріалу	Включення екологічних дидактичних ігор
Природа і ми (4 год.)
Що таке природа. Ознаки живих організмів: дихають, живляться, рухаються, ростуть, розмножуються, вмирають. Цінність природи для людей (пізнавальна, моральна, есте-тична, оздоровча, практична). Охорона природи. Негативний вплив діяльності людей на при роду. Значення заповідників для збереження природи. Червона книга України. Відповідальність кожної людини за збереження природи. Правила поведінки в природі. Екскурсії: різноманітність природи (нежива й жива природа), зміни в природі,спричинені людиною, охорона природи. Практичні роботи: висаджування дерев, кущів, збирання плодів і насіння для підгодовування птахів узимку тощо.	Гра - вікторина «Правила поведінки в природі» (див. Додаток А)
Нежива природа (10 год.)
Сонячне світло і тепло. Значення сонячного світла і тепла в природі Повітря. Властивості повітря (пружне, розширюється при нагріванні, стискується при охолодженні, погано проводить тепло). Домішки в повітрі (водяна пара, пил, сажа, дим та інші. Гра - завдання « Повітря в природі і навколо нас» (див. Додаток Б) речовини). Значення повітря в природі і для Людей. Вода. Вода в природі. Три стани води: рідкий, твердий і газоподібний. Властивості води-рідини (текуча, немає форми, розширюється при нагріванні і стискується при охолодженні). Вода - розчинник. Розчинні і нерозчинні у воді речовини. Гра - конкурс. (конкурс малюнків) Кругообіг води в природі. Значення води в природі і для людей. Охорона води та її економне використання. Гірські породи. Корисні копалини, їх різноманітність. Утворення корисних копалин у природі. Значення гірських порід у природі і для людей. Охорона корисних копалин. Ґрунт. Склад ґрунту (повітря, вода, перегній, глина, пісок, мінеральні солі). Родючість основна властивість ґрунту. Утворення ґрунту. Значення ґрунту в природі і для життя людей. Охорона ґрунту від руйнування.	- Гра - завдання «Повітря в природі і навколо нас» (див. Додаток Б) - Гра - конкурс «Охорона води» (конкурс малюнків)
Жива природа (21год.)
Рослини - живі організми, джерело поживних речовин і кисню на Землі. Різноманітність рослин у природі. Навколишнє середовище рослин. Пристосування рослин до різних умов навколишнього середовища. Цінність рослин для людей. Охорона рослин. Екскурсії: ознайомлення із збереженням, примноженням й охороною рослинного світу. Тварини - живі організми. Різноманітність тварин у природі звірі, птахи, плазуни, земноводні, жаби, комахи). Живлення тварин. Ланцюги живлення у природі. Причини руйнування ланцюгів живлення. Розмноження тварин у природі. Навколишнє середовище тварин. Пристосування тварин до умов навколишнього середовища, значення тварин у природі. Цінність тварин для людей (пізнавальна, моральна, естетична, оздоровча, практична). Охорона тварин.	- Гра-змагання «Поле чудес» (див. Додаток В) - Гра - вікторина «Дивовижний світ тварин» (див. Додаток Г )

Таблиця 2.2

Впровадження екологічної ігрової діяльності в зміст навчального

матеріалу 4 класу

4 клас (35 год.)
Зміст навчального матеріалу	Включення екологічних дидактичних ігор
Планета Земля (11 год.)
Материки Землі. Океани Землі. Населення Землі. Охорона природи на Землі.	Гра - експромт «Пікнік»
Україна -- наша Батьківщина (11 год.)
Водойми на території України (джерела, річки, озера, болота, моря). Природні зони України. Розташування кожної природної зони на території України, її природні умови, рослинний і тваринний світ, взаємозв'язки між ними. Охорона природи.	Гра - павутинка на взаємозв'язки природних зон та рослинного і тваринного світу.
Рідний край (12 год.)
Корисні копалини в рідному краї, їх властивості. Родовища. Способи видобування. Охорона корисних копалин. Ґрунти рідного краю. Види ґрунтів(чорноземі, піщані, глинисті тощо). Охорона ґрунтів. Природні угруповання рідного краю: ліс, луки, прісна водойма (озеро, річка, ставок), болото. Природні умови, живі організми (рослини, тварини, гриби, бактерії) в угрупованнях. Взаємозв'язки між ними. Причини руйнування природних угруповань, їх охорона. Охорона природи в рідному краї.	- Гра - вікторина «Різноманітність ґрунтів» Рольова гра-експромт « Природа рідного краю»

2.2 Організація екологічної ігрової діяльності молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна»

Для того, щоб екологічні дидактичні ігри впливали на формування всіх компонентів екологічної культури, необхідно дотримуватися деяких правил. До таких правил належать: урахування вікових особливостей учнів; урахування попереднього ігрового досвіду учнів та наступності залучення до екологічної ігрової діяльності; створення ефективного навчального середовища; спеціальне навчання вчителів організації та проведення ігор.

1. Врахування вікових особливостей учнів у екологічній ігровій діяльності. Молодші школярі мають низку специфічних рис психіки, що
роблять цей вік надзвичайно сприятливим. Насамперед, молодшим школярам, особливо першокласникам, ще важко сприймати і усвідомлювати процес навчання, тому саме через ігрову діяльність вчитель має можливість донести до учнів важливість навчальної діяльності, тим самим полегшити та покращити процес засвоєння нового матеріалу.

Також, вчитель має пам'ятати про те, що діти молодшого шкільного віку дуже не посидючі і їм важко сконцентруватися і просидіти всі 40 хвилин уроку. Тому в початкових класах доречно використовувати ігрову діяльність, бо вона дає можливість знімати психологічне, фізичне напруження і одночасно, граючись, засвоювати навчальний матеріал.

2. Врахування попереднього ігрового досвіду учнів та наступності їх залучення до екологічної ігрової діяльності.

Деякі ігрові форми, що традиційно застосовуються у шкільному навчанні, мають універсальний характер. Змінюється лише їх зміст, залежно від предмета, на якому їх проводять. Тому часто й не потрібно пояснювати учням правила та особливості ходу ігор, бо вони їм уже давно знайомі. Звичайно, що ширше застосовувалася певна ігрова форма на інших предметах, то легше й ефективніше пройде екологічна дидактична гра.

Крім попереднього навчального досвіду, під час проведення ігор доцільно опиратися і на позашкільний, побутовий ігровий досвід. Так, досить успішним і нескладним виявилося впровадження у навчальний процес адаптованих ігор.

Значно полегшується і робота вчителя, і розуміння учнями поставленого ігрового завдання, якщо проведення гри опирається на досвід участі у екологічних іграх, проведених раніше . В такому разі достатньо лише оголосити назву чи тему нової гри, щоб школярі згадали відповідні правила.

Якомога точніша, яскрава та коротка назва гри спонукає учасників до певного алгоритму діяльності, вивільнюючи навчальний час. Однак постійне, часте застосування однієї і тієї самої ігрової форми призводить до поступової втрати інтересу до неї.

3. Створення ефективного навчального середовища

Як показує досвід, для проведення екологічної гри чи ігрових завдань необхідні розвинуті ігрові вміння та навички як учасників, так і викладача. Вони потрібні насамперед для створення ЕНС (ефективного навчального середовища) - передумови успішної ігрової діяльності.

ЕНС характеризується таким навчально-виховним процесом, за якого інтелектуальні здібності учнів активізуються до оптимальних показників. При цьому високий темп та рівень навчання підтримується багатою палітрою емоцій, що виникають і розвиваються паралельно зі зростанням інформаційного навантаження. В цей час відчуття внутрішньої свободи та невимушеності дозволяє активніше, ніж за звичайних умов навчання, брати участь у обговоренні проблем, обміні та засвоєнні інформації.

ЕНС одночасно виступає і як результат ігрової діяльності, оскільки створюється, удосконалюється та розвивається в ході гри, впливаючи на стосунки між учителем та учнями і після її закінчення. Майстерність учителя в організації ігрової діяльності і виявляється насамперед у створенні умов для ЕНС [43; 7-9].

Спеціальне навчання вчителів організації і проведення ігор.
Майстерність вчителя в організації ігрової діяльності і проявляється, насамперед, у створенні умов для ефективного навчального середовища.

Важливу роль у цьому відіграє характер стосунків між вчителем та школярами. Визначальною у даному випадку є особистість вчителя та стиль його спілкування з учнями під час звичайного навчально-виховного процесу. Відомо, що навчальні елементи (знання, вміння тощо) легше та міцніше засвоюються у невимушеній обстановці, коли присутні почуваються вільно. Створення на уроці подібної атмосфери, що водночас не супроводжується довготривалою тишею, легше і природніше вдається викладачам демократичного стилю спілкування. Прихильники авторитарного стилю відчувають труднощі, запроваджуючи ігрову діяльність, оскільки такий метод вимагає демократичніших відносин.

Проведення дидактичної гри чи запровадження ігрових завдань вимагає, насамперед, зміни у психології викладача. Значна частина вчителів дотримується стандартних стосунків «вчитель - учень» на уроці - тобто викладач навчає, а учні вчаться; або у будь-якому випадку учні навчаються під керівництвом і контролем вчителя. З часом викладач звикає до авторитарної ролі «головного актора», а учні - відповідно до ролі пасивних «слухачів, глядачів». Під час гри такі відносини неприпустимі, адже у такому випадку занадто жорстке керівництво з боку вчителя зводить нанівець можливості творчого самовираження учнів, які має надати гра [11].

У грі роль викладача часто зводиться до пояснення ігрового завдання, незначної допомоги в ході його вирішення та спостереження за учнями. Здебільшого вчитель має надати «перший поштовх», оскільки дидактична гра не може виникнути спонтанно. Це, як правило, здійснюється шляхом постановки певної проблеми, обговорення та вирішення якої зацікавлює учнів. Вчитель може брати участь у деяких ігрових завданнях. Проте у будь-якому випадку він має пам'ятати, що дуже важливо - вчасно усунутися, ні в якому разі не тиснучи власним авторитетом Небажаним є також і недостатнє управління грою з боку вчителя. Коли викладачі застосовують ігрові завдання тоді, коли прагнуть відпочити на уроці чи зайняті якимись іншими шкільними справами. У такому випадку навчальна гра ніяк не контролюється з їхнього боку, це не дає змоги вчителю вчасно виправити помилки учнів та скоригувати їхні мотиви чи поведінку. В таких випадках учні поступово втрачають інтерес до гри.

Таким чином, дотримання «золотої середини» в управлінні екологічною дидактичною грою теж є проявом майстерності вчителя і обов'язковою умовою ефективності екологічної ігрової діяльності. [39].

Важливу роль у справі прищеплення дітям навичок поведінки в суспільстві відіграє оцінка, яку організатор дає вчинкам і діям гравців. Оцінка сприяє закріпленню знань дітей про норми і правила поведінки, спілкування один з одним, проте як їм поводитись в грі, як отримати успіх, виконуючи ігрове завдання.

Оцінка організатора є зразком для дітей, яких він організовує на гру. Залежно від того, що він сказав по вчинки гравця, в дітей формується певне ставлення до свого товариша.

Доброзичливе ставлення до дій гравця і характер взаємин дітей немалою мірою залежать від того, як глибоко вихователь оцінює їх дії. Коли в оцінці враховується тільки факт виконання завдання, гравці намагаються досягти успіху в грі будь-якими способами. Якщо ж звернути увагу на те, чи діти додержують встановлених правил, вони виконують умови гри, стежать за ігровими діями товаришів.

Досвід організаторів в проведенні гри показує, що систематичний контроль за ігровою діяльністю дітей, а також оцінка їх поведінки сприяють тому, що гравці цікавляться діями інших і навіть намагаються контролювати їх. У деяких іграх контроль за діями дітей передбачено в змісті ролі. Якщо в грі передбачено підрахунок результатів, то він має бути наочним. Для цього систематично повідомляють про зміни в рахунку і час гри. В кінці гри важливо визначити позитивні і негативні дії учасників, пояснити найдоцільніші способи ігрових дій. Бажано відзначити кращих ведучих, капітанів, суддів, звернути увагу на порушення правил гри, дисципліну.

Обов'язково відзначити тих, гравців, які соромилися грати з іншими, це надасть їм сміливості для іншого разу.

Отже, від правильного оцінювання залежить чи захочуть діти ще грати і в якому настрої покинуть урок.

Якщо після гри вміння й навички учнів не зростають, це означає, що гра не ефективна і результати її впровадження негативні. Тоді треба шукати причини негативних наслідків. Їх може бути дві: перша - якість самої гри низька і не відповідає вимогам; друга - методика проведення гри має серйозні відхилення від належного рівня.

Позитивний ефект від використання ігор для навчання має виявитися одразу ж після гри. Він легко виявляється в моральному задоволенні від гри її учасників.

Існують і обмеження для проведення дидактичних ігор:

1. Не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають тему.

2. Не доцільно впроваджувати ігри на контрольних, самостійних роботах якщо вони не використовувалися в ході навчання.

З. Не слід застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту.

4. Гра в початковій ланці є засобом пізнання навколишнього світу і себе в ньому, усвідомлення дітьми мети своєї діяльності, опредмечування абстрактних понять, розвитку творчої уяви та здібностей, встановлених людяних взаємин. Більшість вчителів використовує гру як засіб цілеутворення педагогічної діяльності її в особистості дії учня. Гра допомагає розвивати творчу уяву та творчі здібності дитини [47].

Від уроку до уроку повинні змінюватися сюжети, ігрові ситуації. Поступово цікава гра, творча композиція слів переростають у справжню навчально-пізнавальну працю.



Висновки до другого розділу

Аналіз застосування екологічних дидактичних ігор у теорії і практиці свідчить про існування потреби зміни змісту і форм навчально-виховної діяльності, перегляду принципів побудови освіти, вдосконалення її методик. Саме методики мають впливати на формування морально-етичних якостей молодшого школяра, особистості. Тож дане конструювання має базуватися на залучені учнів до соціально значущої діяльності і сприятливими умовами для цього є різноманітні ігри екологічного змісту.

При організації екологічної ігрової діяльності слід враховувати низку вимог, таких як:

врахування у екологічній ігровій діяльності вікових особливостей
учнів;

врахування попереднього ігрового досвіду та наступності їх залучення
до екологічної ігрової діяльності;

створення ефективного навчального середовища;

спеціальне навчання вчителів організації і проведення ігор.

А також виявили важливість ролі у справі прищеплення дітям навичок поведінки в суспільстві, що відіграє оцінка, яку організатор дає вчинкам і діям гравців. Оцінка сприяє закріпленню знань дітей про норми і правила поведінки, спілкування один з одним, проте як їм поводитись в грі, як отримати успіх, виконуючи ігрове завдання.

Доброзичливе ставлення до дій учнів і характер взаємин дітей немалою мірою залежать від оцінки організатора, яка є зразком для дітей, яких він організовує на гру. Залежно від того, що він сказав по вчинки гравця, в дітей формується певне ставлення до свого товариша.

Уроки природознавства потрібно будувати так, щоб вони були захоплюючими, цікавими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості, пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань.

Вчитель повинен вміти організувати навчально-виховний процес так, щоб він сприяв навчанню, розвитку і вихованню дітей. Для цього вчитель повинен використовувати різні принципи, методи, прийоми і форми навчання. Основною формою організації навчання є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений навчальною програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання і зацікавлення дітей у засвоєнні знань. Всі уроки повинні відповідати програмовим вимогам і проводитись на належному теоретичному та методичному рівні.

Проведений аналіз засвідчив, що найчастіше в навчально-виховному процесі використовуються стандартні уроки, ми запропонували включити екологічні дидактичні ігри в урочну систему навчально-виховного процесу.

Зазвичай, що ширше застосовувалася певна ігрова форма на інших предметах, то легше й ефективніше пройде екологічна дидактична гра.

Крім попереднього навчального досвіду, під час проведення ігор доцільно опиратися і на позашкільний, побутовий ігровий досвід. Так, досить успішним і нескладним виявилося впровадження у навчальний процес адаптованих ігор.

Значно полегшується і робота вчителя, і розуміння учнями поставленого ігрового завдання, якщо проведення гри опирається на досвід участі у екологічних іграх, проведених раніше. Якомога точніша, яскрава та коротка назва гри спонукає учасників до певного алгоритму діяльності, вивільнюючи навчальний час. Однак постійне, часте застосування однієї і тієї самої ігрової форми призводить до поступової втрати інтересу до неї.

Таким чином, вчитель повинен дотримуватися «золотої середини» в управлінні екологічною дидактичною грою що є проявом майстерності вчителя і обов'язковою умовою ефективності екологічної ігрової діяльності.

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА УРОКАХ «Я І УКРАЇНА»

3.1 Зміст, форми і методи застосування екологічної ігрової діяльності у курсі «Я і Україна»

Найхарактернішою ознакою методики сучасного уроку «Я і Україна» є орієнтація на всебічний розвиток активності й самостійності учня. Зміст, методи й структура уроку мають підпорядковуватись його меті. Необхідно свідомо виділити на кожному занятті виховну спрямованість матеріалу. Мету уроку треба формулювати чітко, зіставляти з результатом, досягнутим наприкінці попереднього заняття. На уроці слід формувати пізнавальні інтереси дітей. І тут вирішальне значення мають інтелектуальні процеси: інтенсивна робота думки при розв'язуванні навчальних завдань, пошуках відповідей на поставлені запитання, вияви волі, спрямовані на подолання неминучих при цьому труднощів.

Твердження, що «викладання повинно бути цікавим», треба вважати принципом методики сучасного уроку природознавства. Проте інтерес не має нічого спільного з розвагою, яка не переслідує пізнавальних цілей. Йдеться про цікаву систему навчання, про постійну клопітку й наполегливу роботу з формування стійкого інтересу, а не про каскад цікавих завдань, не про те, щоб перетворити навчальний предмет у «збірник цікавинок», щоб усе зробити цікавим. Показати навчальний предмет не як систему істин, які треба завчати, а як систему міркувань, що вимагають творчого мислення , це важко, але в цьому зміст активізації творчого навчального процесу, підвищення його ефективності. Синтез мислення, мови (слова) і дії на уроці - найважливіше з погляду забезпечення розвитку пізнавальних інтересів дітей молодшого шкільного віку. Збудженню й розвитку інтересу учнів початкових класів сприяють екологічні дидактичні ігри.

Серед педагогічних якостей учителя важливими є вміння збудити в учнів інтерес до знань. І не тільки збудити, а й задовольнити його.

Найчастіше в навчально-виховному процесі використовуються стандартні уроки, які характеризуються поєднанням та реалізацією всіх дидактичних принципів і правил, забезпечуючи умови для продуктивної пізнавальної діяльності учнів із урахуванням їхніх інтересів та потреб. Серед них - ігрові. [47].

В свою чергу ми пропонуємо застосовувати екологічні дидактичні ігри на уроках «Я і Україна».

Уроки з включенням екологічної ігрової діяльності більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нетипових уроків відзначаються ігровим спрямуванням. Не дивно, що в методичній літературі їх часто визначають як «урок-гра», «урок-змагання», «екологічна гра в завданнях» тощо [44].

Водночас не слід перетворювати такі уроки в головну форму роботи в школі: вони не завжди характеризуються серйозною, вдумливою пізнавальною працею учнів, високою результативністю, властива їм і велика витрата часу.

Розглянемо докладніше найпоширеніші різновиди уроків з екологічною ігровою діяльністю

Урок-вікторина. Термін «вікторина» визначається як гра, що являє собою ряд питань із різних галузей людської діяльності, які потребують відповідей в усній чи письмовій формі. Оскільки вікторина - це різновид гри, то діти залюбки стають її учасниками.

Проведення уроку-вікторини в початкових класах буде результативним лише за вмілої підготовки вчителем цього уроку.

В основі вікторини лежать запитання, на які мають відповісти окремі учні чи команди, тому від змісту, форми чи характеру запитань залежатиме результат вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен врахувати вік, інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів свого класу. Володіючи такою інформацією, він зуміє правильно обрати ту тему уроку, яку можна провести у формі вікторини, застосовуючи досвід і знання учнів.

Готуючи урок-вікторину, вчитель не повинен забувати, що головне завдання цієї форми навчання - сформувати в учнів знання з певної теми, розвинути їхні пізнавальні інтереси. Запитання вікторини мають бути правильними з теоретичного і методичного поглядів, базуватися на сучасних досягненнях у галузі природознавства, містити доступні дітям природничі терміни, елементи дослідів. Під час формування запитань учитель може використати ілюстрації, роздавальний матеріал, твори мистецтва і літератури, ТЗН. Запитання вікторини мають поєднувати теоретичні знання і практичні вміння з природознавства, міжпредметні зв'язки та досвід учнів.

Урок-вікторина має характер змагання, що також повинно впливати на побудову запитань. Для активнішого змагання запитання вікторини слід формувати чітко, конкретно, без зайвих слів. Лише в такому випадку учні зможуть дати швидку відповідь.

Ще однією важливою умовою ефективного проведення вікторини є вміле її втілення. Насамперед учитель повинен попередити учнів про те, що у них буде урок-вікторина з певної теми, щоб вони могли заздалегідь підготуватися до неї. На уроці слід залучити до роботи всіх учнів. Цього можна досягти, поділивши клас на кілька команд із невеликою кількістю учасників, де кожен член команди виконуватиме певне завдання.

Не менш важливим є підбиття підсумків вікторини. Логічним закінченням уроку-вікторини повинно бути оголошення переможців і оцінювання учнів.

Використання уроку-вікторини в процесі викладання курсу «Я і Україна» має широкі можливості. Практичне спрямування курсу природознавства, його між предметні зв'язки, використання знань учнів допомагають учителеві в процесі навчання проводити урок-вікторину як повноцінне заняття, що має свою мету і виконує поставлені завдання. Ця нестандартна форма організації навчання сприяє розвитку інтересу до вивчення природи, збагачує мислення і мовлення дітей, допомагає кращому запам'ятовуванню інформації, виробляє в учнів практичні вміння і навички.

Урок-вікторину доцільно використовувати, як підсумковий до певного розділу.

Наведемо приклади запитань які можна використати у вікторині. Фрагмент підсумкового уроку за темою «Тварини» (3 кл). (Додаток Ґ)

Мета: закріпити, розширити, узагальнити знання дітей з теми «Тварини». Розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Виховувати любов до природи рідного краю, турботливе ставлення до тварин.

Які птахи прилітають до нас першими? (Граки)

У назві якого птаха читаємо число сорок? (Сорока)

Який птах вигодовує пташенят навіть узимку? (Шишкар)

У якого птаха такий міцний хвіст, що він ним підтримує тіло на дереві?
(Дятел)

Пташенята якого птаха не знають своєї матері? (Зозулі)

Якого лісового птаха називають лісовим лікарем і чому? (Дятла, бо він
знищує шкідників дерев)

Які птахи прилітають до нас з настанням зими? (Снігурі, омелюхи)

Який птах будує собі гніздо з риб'ячих кісток? (Зимородок)

Який птах будує собі гніздо за допомогою слини? (Синиця-ремез)

Назвіть рідкісних птахів нашого краю. (Зимородок, трач, лелека
чорна, куріпка сіра)

Яких птахів занесено до Червоної книги України? (Лелека чорний,
орел-беркут)

Яких тварин називають рибами? Яка істотна ознака риб? (Риби - це
водні тварини, мають вкрите лускою тіло та зябра)

Назвіть мешканців нашого моря (Бичок, кефаль, камбала).

Для чого треба охороняти тварин?

Гра-подорож. Поняття «подорож» охоплює такий зміст: поїздка або пересування пішки поза межі перебування, але тільки в уяві, подумки, за допомогою власної фантазії і за сприянням тих факторів чи умов, які оточують учня [46].

При уявній подорожі може відбуватися все те, що супроводжує справжню подорож - яскраві враження, позитивні емоції, цікаві зустрічі. Учні сидять в класі за партами і одночасно вони подорожують за допомогою вказівок і порад учителя. Тут учитель уже виступає в ролі капітана корабля, штурмана, ведучого і т. ін., а школярі є мандрівниками, які, слідуючи вказаному вчителем курсу, подорожують у просторі або часі. Юні мандрівники зустрічаються з новими явищами, спостерігають цікаві природні процеси, ознайомлюються з різноманітними живими організмами, роблять висновки і узагальнення.

Основний позитивний момент гри-подорожі полягає в тому, що учні відчувають себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими-науковцями, які вирішують важливу проблему. Вони самі роблять висновки, підсумки-узагальнення. Самостійно можуть відповісти, наприклад, на запитання: «Чому з хмари падає сніг і дощ?», «Чому від стану зубів залежить здоров'я людини?»

Таким чином, проведення «подорожей» розвиває в учнів спостережливість, уміння робити підсумок та висновки, шукати зв'язки між наслідками і причинами, по-своєму трактувати певне явище. Крім того, урок-подорож сприяє розвиткові уяви і фантазії, мови і мислення, інтересу до вивчення природи. Головним і найскладнішим завданням учителя на уроці-подорожі є створення такої обстановки, за якої учні уявили б себе справжніми мандрівниками. Для цього він повинен дібрати і майстерно поєднати ілюстративний матеріал, аудіо записи, відеофільми та об'єктів живої та неживої природи. Дітям набагато легше буде уявити себе у справжній подорожі, якщо вони, наприклад, переглядатимуть фотографії, малюнки, відеозаписи гір та гірської місцевості, прослухають спів птахів, чи вивчать специфічну будову листка алое на справжній рослині.

Для учнів початкової школи можна запропонувати такі теми для подорожей на уроках природознавства: «Зимова подорож у природу», «Ґрунти рідного краю», «Корисні копалини рідного краю» тощо.

У грі потрібно задіяти цікавий фактичний матеріал, створити насичений емоційний фон і умови для актуалізації переживань учнів. Щоб підвищити ефективність запам'ятовування, необхідно створити невимушене ігрове середовище, а як стимул до розумової діяльності - перебудувати усталені у класному колективі міжособистісні зв'язки. З метою зняття зайвої напруги та підкріплення розумової активності руховою в ході гри варто використати можливості для спрямованого пересування учнів по класу [41].

Наприклад, гра-подорож до країни лікарських рослин. (Додаток Ґ)

Тема:Від рослин - до людини.

Мета: Поглибити знання дітей про лікувальні властивості рослин; виховувати емоційно-зацікавлене ставлення до народної ботаніки; формувати елементарні уміння застосовувати набуті знання з метою збереження власного здоров'я. Виховувати шанобливе ставлення до рослин.

Урок починається з того, що учнів класу формують в три команди і під музичний супровід вирушають у подорож. «Подорож» складається із зупинок, на яких учнів чекають різні завдання.

Наприклад, зупинка 1. Клуб Юних Туристів. На цій зупинці розігрується сюжетно-рольова гра. На уявній лісовій галявинці учні-туристи зустрічають пораненого, перед ними стоїть завдання надати допомогу, не маючи при собі медичної сумки, але маючи лише рослини на галявинці, треба визначити лікарські рослини, і які саме допоможуть пораненому. Протягом уроку діти зупиняються на 4 зупинках і вирішують завдання різного характеру.

Гра-змагання. Поняття «змагання» визначається як намагання, прагнення, намір перевершити, перемогти когось у чому-небудь, домагаючись кращих, ніж у когось, результатів, показників. Така гра забезпечує азарт у молодших школярів, вони прагнуть швидше і краще відповісти за іншого. Але при таких іграх не слід вчителю забувати про те, що необхідно підтримувати тих учнів, які не зуміли швидко і правильно зреагувати на завдання, необхідно слідкувати за тим, щоб учні залишалися, не зважаючи на атмосферу суперництва, у рівних умовах, не допускати пригнічення того, хто не встигає.

Гра-змагання проходить за певними правилами, які встановлюють обмеження на дії гравця. Відхилення від правил у таких іграх зазвичай розглядається іншими учнями як шахрайство, і призводить до конфліктів, образ, припинення гри. Тому вчитель попередньо повинен чітко і зрозуміло пояснити правила гри і попередити про наслідки їх порушення.

Методика гри-змагання схожа на методику проведення вікторини. Тому знову звертаємо увагу на те, що готуючи гру-змагання, вчитель формує в учнів знання з певної теми, розвиває їхні пізнавальні інтереси. Запитання змагань повинні бути правильними з теоретичного і методичного поглядів, базуватися на сучасних досягненнях у галузі природознавства, містити доступні дітям природничі терміни. Під час формування запитань учитель може використати різні засоби як новітніх технологій, так і традиційних, що використовуються на уроках.. Запитання гри-змагання мають поєднувати теоретичні знання і практичні вміння з природознавства, міжпредметні зв'язки та досвід учнів [29]. Для активнішого змагання запитання слід формувати чітко, конкретно, без зайвих слів, це допоможе учням швидко дати правильну відповідь.

Наведемо приклад інтелектуальної гри-змагання «Поле чудес». (Додаток В)

Тема: Рослини лісу, поля, саду.

Мета: закріпити, узагальнити і поглибити знання дітей з даної теми;формувати уміння розрізняти рослини саду, поля, лісу; розуміти цінність її у природі; виробляти уміння узагальнювати, робити висновки,здійснювати самооцінювання. Виховувати взаємоповагу у спільній діяльності; прагнення шанувати та пізнавати природу рідного краю.

В такій грі, задається завдання, в нашому випадку, ми описуємо рослину, надаємо конкретну характеристику їй, надається кількість літер, яка визначає назву рослини. В учнів є 1 хвилина поміркувати, потім надати відповідь. Якщо відповідь вірна - видається фішка. По закінченню гри підраховується кількість фішок. У кого їх більше, той і переможець.

3.2 Організація експериментального дослідження використання екологічної ігрової діяльності та його результати

Одним із завдань вчителя початкової школи є через навчальний матеріал природознавства, тобто через засвоєння фактів, явищ, процесів якоїсь частини оточуючого світу, через правильно організовану діяльність з об'єктами, в яких ці факти, явища і процеси задіяні, допомогти дитині пізнати не лише навколишній світ, але й себе самого і забезпечити всім дітям у змісті матеріалу, що вивчається, набуття життєво необхідних знань, умінь і навичок.

Проведений нами теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із досліджуваної проблеми дозволив зробити припущення, що включення вчителем в урочну систему екологічну ігрову діяльність під час вивчення курсу «Я і Україна» може сприяти формуванню у дітей правильних природничих уявлень і понять та взаємозв'язків між ними.

З метою перевірки правильності даного припущення ми вдалися до проведення формувального експерименту на базі Білоцерківської спеціалізованої природничо-математичної школи І-ІІІ ступенів № 16 ім. М.О. Кириленка.

Експериментальне дослідження проводилося у третіх класах СПМШ №16, Київської області міста Білої Церкви. Ним було охоплено 29 учнів експериментального (З-Б) та 30 учнів контрольного (З-Г) класів. У процесі експериментального дослідження ми включали екологічні дидактичні ігри в систему уроків «Я і Україна». Це передбачало попередній відбір екологічних ігор та ігрових ситуацій для активізації різних видів сприймання та осмислення, де їх використання було найбільш своєчасне й ефективне порівняно з іншими методами. Наше дослідження дало можливість виділити оптимальні способи використання екологічної ігрової діяльності в системі уроків природознавства:

- весь урок будується як сюжетно-рольова гра (деякі уроки природознавства, що мають на меті естетичне виховання учнів, засвоєння теоретичних даних, уроки-мандрівки й екскурсії тощо);

екологічна гра використовується під час уроку як його структурний
елемент;

ігрові ситуації створюються кілька разів під час уроку (за допомогою
казкового персонажа, іграшки, незвичного способу постановки завдання,
елементів змагальності тощо).

Експеримент тривав три етапи:

проведення початкового зрізу за допомогою авторської анкети;

впровадження у навчально-виховний процес початкової школи
екологічних дидактичних ігор з метою ефективного засвоєння
природничих понять і уявлень молодшими школярами;

оцінка ефективності впроваджених матеріалів.

Для початкового зрізу ми обрали метод анкетування. Дослідження охопило всіх учнів.

Анкета: Низький рівень

1. Верхній пухкий шар землі, в якому ростуть рослини, називається:

а) мінералом; в) гірською породою

б) ґрунтом; г) твоя відповідь...

2. До багаторічних рослин належить:

а) суниця; в) огірок

б) капуста; г) твоя відповідь...

3. До хижих тварин належить:

а) джміль; в) ведмідь

б) орел; г) твоя відповідь...

4. Шкіра має таке значення:

а) забезпечує організм людини киснем;

б) захищає організм людини;

в) забезпечує рух крові по організму людини.

г) твоя відповідь…

Середній рівень

1. Запиши показники термометра, використовуючи знаки і числа:

а) П'ять градусів тепла

б) Двадцять градусів нижче нуля

в) Мінус сім градусів

2. впиши в таблицю назви рослин.

Калина, каштан, підсніжник, аґрус, дуб, мак.

Дерева	Кущі	Трав'янисті рослини

3. Склади ланцюг живлення між білкою, куницею, і ліщиною.

Великі судини,якими кров тече від серця Капіляри

Великі судини, якими кров тече до серця Артерії

Найтонші судини Вени

Достатній рівень

1. Запиши у таблицю властивості повітря.

Стан у природі
Колір
Запах
Прозорість
Як поводиться при нагріванні?

2. 3акресли неправильне твердження.

Плід захищає насіння від пошкодження.

Стебло вбирає з ґрунту воду з розчиненими в ній речовинами.

* Квітка і плід із насінням потрібні рослині для розмноження.

3. Яким чином забарвлення захищає тварин від ворогів? Наведи
приклади.

4. Чому необхідно стежити за чистотою шкіри? (Обґрунтуй відповідь)
Високий рівень (Вибери одне твердження і обґрунтуй)

1. Доведи, що людина не може існувати без природи.

2. Доведи, що плоди сприяють поширенню насіння.

З. Доведи, що тварини не зможуть існувати без рослин.

4. Що трапиться, якщо кров у тілі людини припинить рух? Чому?

Ефективність розробленої методики впровадження екологічних дидактичних ігор в навчальну діяльність молодших школярів визначалась у ході формувального етапу експерименту.

Для початку ми провели первинне тестування з метою виявити наявний рівень природничих знань, уявлень і понять молодших школярів. Результати початкового зрізу представлені у таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Результати початкового зрізу

Клас	Рівні навчальних досягнень учнів на початку експерименту (у %)
	Високий	Достатній	Середній	Низький
Експериментальний	25,0	33,3	33,3	8,4
Контрольний	26,1	34,8	30,4	8,7

Наступним етапом у нашому експерименті було впровадження у навчально-виховний процес початкової школи екологічних дидактичних ігор з метою ефективного засвоєння природничих понять і уявлень молодшими школярами.