Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах

12

Тамара Коломієць

„Снігова казка”

94

13

Максим Рильський

„Як не любити”

98

„Новорічка-безкінечка”

70

14

Іван Драч

„Добро твориться просто - ні за так…”

48

15

Всиль Заєць

„Шипшинові ліхтарі”

66

16

Надія Киря`н

„Зимові слова”

93

17

Спиридон Черкасенко

„Зима і весна”

97

18

Володимир Підпалий

„Дзвоники”

101

19

Пилип Капельгородський

„Та це ж весна”

110

20

Павло Дубів

„Прапор України”

130

21

Василь Латанський

„Україна”

128

22

Олесь Лупій

„Дорожчої нема”

131

23

Олег Яцун

„Мова”

134

24

Микола Упеник

„Пам'ятник”

143

25

Володимир Коркін

„Про щастя”

149

26

Леонід Первомайський

„Срібні дерева”

85

Таблиця 2.2

Аналіз підручників з читання для початкової школи ( упорядник О.Я.Савченко) 3 кл. щодо наявності віршованих творів

№	Автор	Вірші	Стор.
1	Тарас Шевченко	„Село! І серце одпочине...”	24 (2)
		„І досі сниться: під горою...”	24 (2)
		„Тече вода із-за гаю...”	25 (2)
2	Наталя Забіла	„Кожен місяць, кожну пору...”	35 (2)
		„У дитячому театрі”	37 (2)
3	Леся Українка	„Мамо, іде вже зима...”	59 (1)
4	Анатолій Костецький	„Не хочу!”	48 (2)
		„У гостях”	50 (2)
		„Бюро знахідок”	51 (2)
		„Дивна звичка”	126(2)
5	Тамара Коломієць	„Байкова пісенька в дорозі”	54 (2)
		„Чоловічки”	56 (2)
		„Їжаки”	57 (2)
		„Корінець”	132(2)
6	Ліна Костенко	„Соловейко застудився”	43 (1)
		„Шипшина важко віддає плоди...”	43 (1)
		„Польові дзвіночки”	133(2)
7	Марійка Підгорянка	„Співанка про місяці”	29 (2)
		„Діти й ластівка”	30 (2)
		„Що я люблю”	28 (2)
8	Яків Щоголів	„Осінь”	44 (1)
9	Дмитро Білоус	„Кожну літеру ціни”	14 (1)
		„Зарубай на носі”	15 (1)
		„Пісенька про куличка”	48 (1)
		„Буває що слово відоме давно”	16 (1)
10	Олександр Олесь	„Довго хмарами небо було вкрите...”	60 (1)
11	Дмитро Павличко	„Розмова”	43 (2)
		„Птиця”	46 (2)
		„Мрія”	47 (2)
		„Соняшник”	31 (1)
12	Максим Рильський	„Дівчина”	61 (1)
13	Марія Познанська	„Захід сонця”	136(2)
14	Варвара Гринько	„Мова”	10 (1)
15	Анатолій Качан	„Обтрусили яблука”	58 (2)
		„Ластівка”	59 (2)
16	Грицько Бойко	„Як невдаха виступав”	39 (2)
		„Хвастунець”	40 (2)
		„Сашко”	40 (2)
17	Катерина Перелісна	„Золота осінь”	41 (1)
		„Осінні танці”	44 (1)
		„Песик і хлопці”	49 (1)
18	Любов Забашта	„Дивосвіт, дивосвіт...”	28 (2)
19	Олекса Кобець	„Хотів би я знати...”	4 (2)
20	Володимир Лучук	„Скільки рік в Україні?”	11 (2)
		„Найрідніші слова”	11 (1)
		„Книголюбка”	33 (1)
21	Степан Жупанин	„Ліщина”	61 (2)
		„Я - бібліотекар”	35 (1)
		„Оленчині вишиванки”	62 (2)
		„Сім вітрів”	63 (2)
22	Іван Світличний	„Слухала лисичка солов'я”	131(2)
23	Валентин Струтинській	„Я бачу, як обрій розтав у імлі...”	126(2)
24	Валентина Ткаченко	„Лісове коріння”	133(2)
25	Лідія Компанієць	„Очерет”	137(2)
26	Василь Войнович	„Жирафа”	137(2)
27	Василь Марсюк	„Удвох із песиком”	134(2)
28	Андрій Бабенко	„Прийшла зима біловолоса...”	135(1)
29	Нузет Умеров	„Диктант”	20 (1)
30	Олександр Пархоменко	„Як краплини у Дніпрі”	31 (1)
31	Юлій Ванаг	„Все, що серце і розум”	33 (1)
32	Сергій Сухомлинський	„Скільки барв кругом розлито...”	41 (1)
33	Ганна Черінь	„Чи ми з природою єдині...”	47 (1)
34	Дмитро Чередниченко	„Новий рік”	136(1)
35	Василь Моруга	„Нічка-новорічка”	137(1)
36	Ірина Жилейко	„Здійсниться все...”	138(1)

Аналіз підручників для 3 класу для шкіл з російською та українською мовами навчання щодо наявності віршованих творів показав, що, навчаючись за підручником О.Н.Хорошковської (для шкіл з російською мовою навчання), діти знайомляться з творчістю 26 українських поетів. Твори поетів ХІХ ст. представлені 3-4 віршами Т.Шевченка, Лесі Українки, Я.Щоголіва. Із поетів XX ст., можна виділити О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського, творчість яких представлена по два-три вірша. У малій кількості вивчаються вірші Л.Костенко, Д.Павличка, Т.Коломієць, Д.Білоуса та ін., Порівняно з підручниками для шкіл з українською мовою навчання зовсім не представлені поети К.Перелісна, Г.Бойко, М.Познанська, С.Жупанин та ін. За тематикою вірші різноманітні, але ширше представлені вірші про пори року (зима, весна, осінь) та тварин.

Навчаючись за підручником О.Я.Савченко (для шкіл з українською мовою навчання), учні знайомляться з творчістю 36 українських поетів. Поети ХІХ ст. представлені в малій кількості (Т.Шевченко - 3 вірша, Леся Українка - 1 вірш). Поети ХХ ст. вивчаються ширше: Н.Забіла, Грицько Бойко, Л.Костенко та ін. Тематика віршів різноманітна. Різноманітніше представлені вірші про світ природи і дитинства.

2.2 Дослідне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення до поетичних творів

Дослідне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення учнів до віршованих творів, було проведено в 3-В класі в Харківській загальноосвітній школі №151. На початку дослідного навчання було проведено опитування учнів, яким було запропоновано такі запитання:

- Тобі подобається читати книжки?

- Чи подобається тобі вчити вірші напам'ять? Якщо так, напиши автора та назву улюбленого вірша.

- Яких українських поетів ти знаєш?

- Які вірші вони написали?

Навіть за допомогою вчителя, не всі діти показали високі результати, імена та прізвища українських поетів учні написали в цілому вірно в середньому один учень назвав приблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли. Крім того, було з'ясовано, що читати книжки подобається всім, а ось вчити напам'ять вірші - тільки приблизно 45% учнів.

Під час дослідного навчання були використані віршовані твори, які подано в читанках і додатково дібрані.

Для програмних творів були запропоновані наступні завдання.

Завдання спрямовані на осмислення теоретичного матеріалу:

Твори у яких римуються рядки, називаються...(віршами).

Назвати професії людей, які створюють книгу...(Автор, редактори - літературознавчий, художній, технічний, коректор, художник).

З яких частин складається кожна книга?(Обкладинка або палітурка, форзац, титульна сторінка, корінець).

Завдання спрямовані на з'ясування знань учнів стосовно окремих біографічних відомостей поетів-класиків:

Назвати справжнє ім'я та прізвище Марійки Підгірянки...(Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська).

Олександр Кандиба - таке справжнє ім'я і прізвище поета...(Олександра Олеся).

Яке справжнє ім'я та прізвище Лесі Українки? (Лариса Петрівна Косач-Квітка).

Бабця Клапця - це ще один із псевдонімів...(Марійки Підгірянки).

Завдання спрямовані на знання змісту твору:

Яка пора року зображена у вірші Т.Г.Шевченка „Садок вишневий коло хати...”? (Весна).

У якому вірші М.Підгірянка дає найхарактерніші ознаки всіх місяців року? („Співанка про місяці”).

Якої пори року відбуваються події у вірші „Діти й ластівка”? (Весною, бо ластівка гніздо ще тільки вила).

Хто „накрива дбайливо ниви в час негоди, щоби спали без пригод озимі сходи...”? (Зима, в поезії М.Підгірянки „Ходить зима гаєм”).

Назвати твори, які написані на зимову тему? („Мамо, іде вже зима” Лесі Українки, „Зимовий ранок” М.Рильського, „Зимня пісенька” Л.Глібова, „Ходить, ходить зима гаєм” М.Підгірянки, „Зима” М.Рильського).

У якому вірші Лесі Українки діти хочуть, щоб зима скінчилась якомога швидше? („Літо краснеє минуло”).

Березень - місяць льоду поломить,

весняну пісню річка задзвонить -

це поетичні рядки з вірша М.Підгірянки...(„Співанка про місяці”).

Яка назва головної книги поезій Т.Г Шевченка? („Кобзар”).

Перший вірш Леся Українка написала у ... віці (дев'ятирічному).

Марійка Підгірянка писала для дітей...(вірші, загадки, казки, п'єси).

У якому вірші Т.Шевченка є рядок „А качечка випливає з качуром за ними...”? („Тече вода з-під гаю”).

„Сам Бог витає над селом...” - це рядок із вірша Т.Шевченка...(„Село! І серце одпочине...”).

У якому вірші Марійки Підгірянки є такі слова:

Люблю хатину рідну свою,

і рідну школу, і вчителів,

село, де вперше сонце зустрів.

(„Що я люблю”).

Назвати дерево, яке пишається над водою у вірші Т.Шевченка „Тече вода з-під явора...” (Червона калина).

У якому вірші Лесі Українки діти хочуть зірвати зелені ягоди? („Вишеньки”).

У якому вірші Марійки Підгірянки зайчик роздер собі кожушину? („Зайчик в тернині”).

Із кількох рядків складається вірш Т.Шевченка „Садок вишневий коло хати”? (Із п'ятнадцяти).

Який вірш Лесі Українки побудований на діалозі матері і дитини? („Мамо, іде вже зима”).

Назвати, що і кого любить герой вірша Марійки Підгірянки „Що я люблю” (матусю, батька, рідну хатину, школу, вчителів, у криниці блакитну глибінь, лан, садок, горбок - рідну землю).

Закінчи рядок поезій Лесі Українки:

Я була малою горда -

Щоб не плакать, я ... (сміялась).

Закінчи поетичний рядок М.Підгірянки: „бо все, що бачу навколо я, - ...(то люба, рідна моя земля!”).

Закінчи поетичний рядок Лесі Українки:

Немов мати до дитини,

вийшло сонце, засвітило

І ...

(хатинку звеселило, вірш „На зеленому горбочку”).

Для того, щоб любити поезію, треба її знати. Оскільки за словами вчителя цього класу, діти не дуже полюбляють учити напам'ять, ми використали різні прийоми, які полегшують розуміння і запам'ятовування вірша, а саме прийоми: за допомогою рухів, за допомогою одночасного малювання, за допомогою малюнків, за опорними словами, які докладно розкрито в параграфі 1.4. Аналіз підручників дозволив нам згрупувати навчальний матеріал за способом розучування.

Таблиця 2.3

Найбільш ефективніші способи розучування віршованих творів, представлених у підручниках з читання для 3 класу

№ п/п	Спосіб розучування	Автор та назва твору	Джерело
1.	За допомогою рухів	Юрій Будяк „Шкодливий цап”	О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 63
		Микола Вороний „Пісенька сніжинок”	О.Хорошковська с. 12
		А. М'ястківський „Брунька”	О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 65
		Олександр Пархоменко „Як краплини у Дніпрі...”	О.Я.Савченко с.31, ч.1
		Юлій Ванаг „Все, що серце і розум...”	О.Я.Савченко с.33, ч.1
		Катерина Перелісна „Осінні танці”	О.Я.Савченко с.44, ч.1
		Наталя Забіла „Кожен місяць, кожну пору”	О.Я.Савченко с.35, ч.2
		В.Струтинській „Я бачу, як обрій розтав у імллі...”	О.Я.Савченко с.126, ч.2
		Іван Світличний „Слухала лисичка солов'я”	О.Я.Савченко с.131, ч.2
2.	За допомогою одночасного го `ниголюба одночасня у імллідоиках з читання для 3 класу. малювання	Олег Орач „В лісі”	Хрестоматія для дошкільнят
		Марія Пономаренко „Мій малюнок”	Хрестоматія для дошкільнят с.271
		Леся Українка „На зеленому горбочку”	Хрестоматія для дошкільнят
		А.Камінчук „При дорозі, де тополі”	О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 92
		Любов Забашта „Дивосвіт, дивосвіт...”	О.Я.Савченко с.28, ч.2
		Дмитро Павличко „Мрія”	О.Я.Савченко с.47, ч.2
		Тамара Коломієць „Чоловічки”	О.Я.Савченко с.56, ч.2
		Максим Рильський „Нічка-безкінечка”	О.Хорошковська с.70
3.	За допомогою малюнків	К. Дяченко „Переполох”	О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 76
		Марія Пономаренко „Мій малюнок”, „Ідуть дощі”	Хрестоматія для дошкільнят с 271
		Грицько Бойко „Мама черепаха”, „Годинник”	Хрестоматія для дошкільнят
		Олег Орач „В лісі”	Хрестоматія для дошкільнят
		Л.Компанієць „Катя-Катерина”	О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 116
		Г. Малик „Що для чого треба”	О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 96
		С.Сухомлинський„Скільки барв кругом розлито...”	О.Я.Савченко с.41, ч.1
		Ліна Костенко „Соловейко застудився”	О.Я.Савченко с.43, ч.1
		Яків Щоголів „Осінь”	О.Я.Савченко с.44, ч.1
		Тарас Шевченко „Тече вода із-за гаю...”	О.Я.Савченко с.25, ч.2
		Дмитро Павличко „Розмова”	О.Я.Савченко с.43, ч.2
		Ліна Костенко „Польові дзвіночки”	О.Я.Савченко с.133, ч.2
		Павло Тичина „Осінь така мила...” „А я у гай ходила”	О.Хорошковська с.29 с.148
		Яків Щоголів „Осінь”	О.Хорошковська с.42
		Леонід Первомайський „Срібні дерева”	О.Хорошковська с.85
		Тамара Коломієць „Снігова казка”	О.Хорошковська с.94
		Максим Рильський „Як не любити”	О.Хорошковська с.98
4.	За опорними словами	Петро Сингаївський „Дощик”	Хрестоматія для дошкільнят
		Грицько Бойко „Годинник”	Хрестоматія для дошкільнят
		Л.Компанієць „Катя - Катерина”	О.В.Джежелей та ін. Вчуся читати 1кн.с. 116
		Тарас Шевченко „І досі сниться під горою...”	О.Я.Савченко с.24, ч.2
		Марійка Підгорянка „Співанка про місяці” „Діти й ластівка” „Що я люблю”	О.Я.Савченко с.29, ч.2 с.30, ч.2 с.28, ч.2
		Наталя Забіла „У дитячому театрі”	О.Я.Савченко с.37, ч.2
		Грицько Бойко „Як невдаха виступав” „Хвастунець”	О.Я.Савченко с.39, ч.2 с.40, ч.2
		Дмитро Павличко „Птиця”	О.Я.Савченко с.46, ч.2
		Анатолій Костецький „Не хочу!” „Дивна звичка”	О.Я.Савченко с.48, ч.2 с.126, ч.2
		Тамара Коломієць „Байкова пісенька в дорозі ”	О.Я.Савченко с.54, ч.2
		Марія Познанська „Захід сонця”	О.Я.Савченко с.136, ч.2
		Олександр Олесь „Довго хмарами небо покрито було...”	О.Я.Савченко с.60, ч.1
		Василь Моруга „Нічка-Новорічка”	О.Я.Савченко с.137, ч.1
		Варвара Гринько „Мова”	О.Я.Савченко с10, ч.1
		Володимир Лучук „Найрідніші слова” „Книголюбка”	О.Я.Савченко с.11, ч.1 с.33, ч.1
		Олександр Олесь „Вишиває осінь на канві зеленій” „Білі гуси” „Веснянка”	О.Хорошковська с.32 с.34 с.125
		Іван Драч „Добро твориться просто - ні за так... ”	О.Хорошковська с.48
		Платон Воронько „Сніжинки”	О.Хорошковська с.65
		Анатолій Костецький „Лист до птахів”	О.Хорошковська с.79
		Ліна Костенко „Баба Віхола”	О.Хорошковська с.99
		Володимир Підпалий „Дзвоники”	О.Хорошковська с.101
		Леся Українка„Сніг з морозом поморозив...” „Давня весна” „Конвалія”	О.Хорошковська с.102 с.116 с.116
		Тарас Шевченко „Зоре моя вечірняя” „Світає, край неба палає...”	О.Хорошковська с.105 с.106
		Павло Тичина „Вечір”	О.Хорошковська с.147
		Андрій Малишко „Дощ”	О.Хорошковська с.146

У дослідному навчанні були використані додаткові навчальні матеріали, які відповідали вікових особливостям і можливостям дітей. Це були переважно вірші про дітей, школу, батьків, природу. Перевага віддавалася творам гумористичного спрямування.

Прийоми, які полегшують розучування, використовувалися як у позаурочний час, так і на уроках читання. Наведемо приклад уроку з читання в третьому класі для шкіл з російською мовою викладання.

Тема: Зимонька-снігуронька. М.Вороний „Пісенька сніжинок”.

Мета: навчати учнів бачити, відчувати створені словами образи природи; спостерігати за змінами, які відбуваються у природі з приходом зими; підвести дітей до повноцінного, естетичного сприймання вірша М.Вороного „Пісенька сніжинок”; удосконалювати виразність читання віршованих текстів; збагачувати словниковий запас; прищеплювати любов до природи.

Слова для засвоєння: хмара, подих, линути, простягати, схилити, крапля, лишалася (осталась).

Хід уроку

Організація класу

Перевірка домашнього завдання

Опитування учнів - читання ними напам'ять вірша Якуба Коласа „Зима”.

Підготовка до сприймання нового матеріалу

- Діти, а тепер подивіться у вікно. Що ви бачите? (Сніг іде!)

- Підійдіть ближче. Подивіться, як падають сніжинки. З їх чим можна порівняти, як вони падають? (Все біле-біле! Вся земля біла! Сніжинки кружляють і падають! Сніжинки кружляють, танцюють).

- Покажіть, як танцюють сніжинки.

Повідомлення теми і завдань уроку

Сьогодні ми прочитаємо нові твори про зиму, дізнаємося, як поети її зображують. Які вірші про зиму ви знаєте?

Вивчення нового матеріалу

1. Виразне читання вчителем вірша М.Вороного „Пісенька сніжинок”(с.12 підручника).

2. Словникова робота:

хмара - туча; подих - дыхание; минути - лететь.

3. Напівголосне читання вірша учнями.

4. Бесіда за змістом вірша і вибіркове читання вірша.

- Хто розповідає у вірші про себе? (Сніжиночки).

- Як поет зобразив сніжинки? (Поет показує сніжинки ніжними, маленькими, але сміливими. Вони летять до землі і нічого не бояться).

- Поясніть, як ви розумієте вислів „вродились ми з води”? (Це краплинки дощу на морозі перетворилися на кришталики, це замерзла по-особливому вода, природа їх так витворила).

- Куди поспішають сніжинки? Що можна уявити під словом „пушиночки” („Пушиночки” - дуже маленькі, ніжні, м'які, а поспішають вони до своєї „матері-землі”, бо хочуть „спатоньки, мов дітоньки малі”. Мама їх пригорне, заспокоїть, поспівчуває, а вони її вкриють своїм пуховим снігом).

- З чого видно, що поет любить рідну землю? (Називає її матусею: жаліє, що вона замерзне; поет захоплюється красою її навесні).

5. Читання вірша учнями (підготовка до виразного читання).

- Подумайте, що треба передати під час читання того чи іншого рядка.

6. Читання вірша вголос. Читає один учень, потім інший, передають під час читання захоплення красою сніжинок.

Особливу увагу під час читання вчитель приділяє відпрацюванню виразності правильного інтонування.

Розучування вірша за допомогою рухів

1. Читання вірша супроводжується рухами, тобто зображувати слова.

- Поміркуйте, як можна зобразити перший, другий, третій куплети?

2. Хорове читання вірша за підручником з одночасним показом рухів разом з учителем.

3. Хорове читання вірша учнями напам'ять. Учитель виконує рухи, які допомагають учням пригадати потрібні слова.

4. Індивідуальна декламація учнів (за бажанням).

Читання вчителем та учнями віршів інших поетів про зиму (Л.Компанієць „Катя-Катерина”, М.Рильський „Білі мухи”).

- Який з віршів сподобався вам найбільше? Чому?

- На що звертали увагу поети в цих віршах?

Підсумок уроку

Бесіда з учнями.

- Чого ми сьогодні навчалися?

- Що нам найбільше сподобалося?

Із чого утворюються сніжинки?

Домашнє завдання

1. Вивчити напам'ять вірш М.Вороного „Сніжинки”.

2. Спробувати вдома зробити таку сніжинку, якою ви її бачите.

Також ми розробили та апробували на практиці серію уроків на тему: ,,Людина серед природи. Вірші українських поетів: ,,Журавлик” Н.Забіли та ,,Мамо, іде вже зима…” Лесі Українки”.

2.3 Результати дослідного навчання

Проходячи активну педагогічну практику, в 3-В класі в Харківській загальноосвітній школі №151 з російською мовою навчання, ми на практиці провели дослідне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах. На початку дослідного навчання було проведено анкетування учнів, яким було запропоновано такі запитання:

- Тобі подобається читати книжки?

- Чи подобається тобі вчити вірші напам'ять? Якщо так, напиши автора та назву улюбленого вірша.

- Яких українських поетів ти знаєш?

- Які вірші вони написали?

Результати першого опитування виявилися не дуже втішними. На запитання «Чи подобається тобі читати книжки?» всі діти відповіли позитивно і навели приклади улюблених книжок: С.Т. Аксаков „Аленький цветочек”, Х.К. Андерсен „Русалочка”, Джоан Роултнг „Гарри Потер...” та ін.

Учити напам'ять подобається лише 45% учнів. Улюбленими поетами учнів навали російських поетів (С.Я.Маршак, А.Л. Барто, А.С.Пушкин) та ін.

Імена та прізвища українських поетів учні написали в цілому вірно в середньому один учень назвав приблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли.

Протягом дослідно навчання систематично проводилася робота по розучуванню віршів за допомогою прийомів, які полегшують розуміння і запам'ятовування вірша, а саме прийоми: за допомогою рухів, за допомогою одночасного малювання, за допомогою малюнків, за опорними словами , які використовувалися як у позаурочний час, так і на уроках читання. Тематика віршів була переважно про дітей, школу, батьків, природу. Перевага віддавалася творам гумористичного спрямування.

Проводячи заняття, ми використовували розроблені нами завдання, спрямовані на з'ясування і поглиблення знань учнів стосовно окремих відомостей поетів-класиків, а також завдання на перевірку знань змісту твору.

Наприкінці дослідного навчання нами було проведено повторне анкетування учнів за тими ж запитаннями, що на початку роботи. Результати опитування показали, що робота була проведена недаремно. Учні показали більш високі результати, бо основними причинами через які учням не подобалося вчити напам'ять були проблеми із запам'ятовуванням та із незацікавленістю. Було з'ясовано, що в кінці дослідного навчання вчити напам'ять подобається приблизно 70% учнів. Діти, в яких виникали труднощі саме із запам'ятовуванням, змогли дібрали найбільш зручні для себе способи розучування віршів, а зацікавити дітей вдалося добираючи вірші гумористичного спрямування і використання прийомів та завдання, які відповідають віковим особливостям учнів і розкривають красу віршів. Учні мають уявлення про творчість українських поетів (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко та ін.), уміють визначати тематику їхніх творів. У загалі можна сказати, що змінилося ставлення учнів до віршованих творів українських поетів: з нейтрального на позитивне.

Таким чином, можна стверджувати, що завдання, поставлені в дипломному дослідженні, виконані, мета досягнута.

ВИСНОВКИ

Працюючи над темою дипломної роботи „Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах”, ми дійшли таких висновків.

1) Для з'ясування знань учнів щодо віршованих творів було проведено анкетування в 3-В класі в №151 м. Харкова з російською мовою навчання. Не всі діти показали високі результати, імена та прізвища українських поетів учні написали в цілому вірно, в середньому один учень назвав приблизно трьох поетів, але пригадати їхні твори діти не змогли. Крім того, було з'ясовано, що читати книжки подобається всім, а ось вчити напам'ять вірші - тільки 45% учнів. Таким чином, ставлення учнів до поезії неможна вважати позитивним, а значить діти мають прогалини в літературному, естетичному, мовленнєвому розвиткові.

Актуальність проблеми обумовила вибір теми дипломної роботи. Над питаннями з теми „Методика формування позитивного ставлення до поетичних творів у початкових класах” займалися учені: Омарокова, Коваль, Наумчик, Ткачук та ін. На сьогоднішній день ці питання не достатньо вивчені.

2) На основі аналізу наукових джерел з теми дипломної роботи було з'ясовано сутність поняття «лірика», основні поняття, що відновіться до неї: рима, ритм, мелодика вірша, стопа, строфа та ін. Лірика це один із родів художньої літератури, це твори, у яких життя зображується через людські почуття, переживання та думки.

Основними поняттями лірики є рима - співзвучність кінцівок віршів; ритм - звукова будова віршованого рядка; мелодика вірша - гармонійна модуляція тону голосу в поетичному мовленні (зниження - підвищення); стопа - найкоротший відрізок певного віршованого метра; строфа - найменша форма віршованого твору, яка має ритмічну та інтонаційну побудову. Учитель початкових класів повинен точно розуміти зміст цих понять, для того щоб підготувати дітей до більш глибшого, повноцінного сприймання поезії.

3) Учні початкових класів знайомляться з творчістю видатних поетів-класиків XIX, поетів XX ст. і поетів-сучасників. Вони вивчають невеликими монографічними блоками твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко. Така подача літературних творів дає учителеві унікальну змогу актуалізувати й розширювати знання дітей про митців слова, а дитині - усвідомлено простежити взаємозв'язок між автором і тематикою його творів. Зростає інформаційно-пізнавальна функція уроку читання, учні знайомляться з новими відомостями про життя і творчість поетів. Це їм допоможе глибше сприймати й розуміти поезію в цілому та на цій основі продовжити вивчати літературу.

4) Говорячи про дітей - читачів поезії, дослідники дитячого читання зазвичай підрозділяють їх на три стадії: 1) читачі, які люблять вірші, 2) читачі, які не люблять вірші, 3) читачі, які не вміють чітко виразити своє ставлення до віршів. Для справжнього розуміння поезії читач долає багато труднощів, він проходить різні стадії поетичної начитаності та розуміння поезії. В.Разова вважає, що у залежності від того, на якій із стадій знаходиться читач, його можна зарахувати до певного читацького типу. Типи читачів поезії знаходяться в дуже слабкій залежності від віку та шкільного класу. Літературознавці виділяють такі типи читачів, як: наївний реаліст, читач - практицист, фанатик слова, поетична натура та читач-дикун. На наш погляд вчителю необхідно знати ці стадії і обов'язково враховувати їх під час проведення уроків з читання.досягнутіоботиковіатковій школі до поетичних творів на уроках читання в початковій школі.

5) Однією з проблем, яка пов'язана з роботою над віршем є його запам'ятовування. У шкільній практиці вчителі припускаються великій помилці, коли змушують дітей запам'ятовувати вірш напам'ять, при цьому не навчивши їх виразно читати. Виходить механічне запам'ятовування. При розборі з дітьми віршів для виразного читання, запам'ятовування напам'ять відбувається легко та непомітно в процесі цієї підготовчої роботи. Майже до кожного матеріалу можна підібрати один зі способів розучування. Найбільш продуктивними у віці, 6 - 9 років є ті, що ґрунтуються на дитячому уявленні, збереженні у пам'яті певних картин, опорних слів. Оптимальними способами розучування віршів є:

за допомогою рухів;

за допомогою одночасного малювання;

за допомогою малюнків;

за опорними словами.

Ці прийоми полегшать залучення дітей до краси поетичних творів, до поетичної творчості.

6) Аналіз підручників для 3 класу для шкіл з російською та українською мовами навчання щодо наявності віршованих творів показав, що, навчаючись за підручником О.Н.Хорошковської (для шкіл з російською мовою навчання), діти знайомляться з творчістю 26 українських поетів. Твори поетів ХІХ ст. представлені 3-4 віршами Т.Шевченка, Лесі Українки, Я.Щоголіва. Із поетів XX ст., можна виділити О.Олеся, П.Тичини, М.Рильського, творчість яких представлена по два-три вірша. У малій кількості вивчаються вірші Л.Костенко, Д.Павличка, Т.Коломієць, Д.Білоуса та ін., Порівняно з підручниками для шкіл з українською мовою навчання зовсім не представлені поети К.Перелісна, Г.Бойко, М.Познанська, С.Жупанин та ін. За тематикою вірші різноманітні, але ширше представлені вірші про пори року (зима, весна, осінь) та тварин.

Навчаючись за підручником О.Я.Савченко (для шкіл з українською мовою навчання), учні знайомляться з творчістю 36 українських поетів. Поети ХІХ ст. представлені в малій кількості (Т.Шевченко - 3 вірша, Леся Українка - 1 вірш). Поети ХХ ст. вивчаються ширше: Н.Забіла, Грицько Бойко, Л.Костенко та ін. Тематика віршів різноманітна. Різноманітніше представлені вірші про світ природи і дитинства.

7) Дослідне навчання, спрямоване на формування позитивного ставлення учнів до віршованих творів, дуло проведено в 3-В класі ЗОШ №151 м. Харкова. Під час дослідного навчання були використані віршовані твори, які подано в читанках і додатково дібрані. Дібраний матеріал відповідав віковим особливостям і можливостям дітей. Це були переважно вірші про дітей, школу, батьків, природу. Перевага віддавалася творам гумористичного спрямування.

Для програмних творів були нами було розроблено ряд завдань на осмислення теоретичного матеріалу, на знання змісту твору, а також на з'ясування знань учнів стосовно окремих біографічних відомостей поетів-класиків. Крім того, аналіз підручників дозволив нам дібрали до віршованих творів найбільш ефективний, на нашу думку, спосіб розучування. Прийоми, які полегшують розучування, використовувалися як у позаурочний час, так і на уроках читання. Ми розробили та апробували на практиці серію уроків на тему: „Зимонька-снігуронька. М.Вороний „Пісенька сніжинок”, ,,Людина серед природи. Вірші українських поетів: ,,Журавлик” Н.Забіли та ,,Мамо, іде вже зима…” Лесі Українки”.

8) Результати дослідного навчання показали, що робота була проведена недаремно. Учні показали більш високі результати, бо основними причинами через які учням не подобалося вчити напам'ять були проблеми із запам'ятовуванням та із незацікавленістю. Було з'ясовано, що вчити напам'ять подобається приблизно 70% учнів. Діти, в яких виникали труднощі саме із запам'ятовуванням змогли дібрали для себе найбільш зручні способи розучування віршів, а зацікавити дітей вдалося підбираючи вірші гумористичного спрямування і використання прийомів та завдання, які відповідають віковим особливостям учнів і розкривають красу віршів. Учні мають уявлення про творчість українських поетів (Тараса Шевченка, Лесі Українки, Павла Тичини, Андрія Малишка, Наталі Забіли, Грицька Бойко), уміють визначати тематику їхніх творів. У загалі можна сказати, що змінилося ставлення учнів до віршованих творів українських поетів: з нейтрального на позитивне.

На нашу думку, завдання, поставлені в дослідному навчанні дипломної роботи виконані, мета досягнута. Проведена робота є ефективною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамович Е.А. Объяснительное чтение в начальной школе. - М.: Учпедгиз, 1950. - 506 с.;

2. Андреева Л.В. Пути анализа лирического стихотворения // Начальная школа. - 1994. - №3. - С. 70;

3. Бадер В. Розвиток інтонаційних умінь молодших школярів // Початкова школа. - 1997. - №2. - С. 9 - 14;

4. Бадер В. Формування інтонаційних умінь і навичок молодших школярів // Початкова школа. - 1999. - №9. - С. 22 - 25;

5. Біденко В. Творча робота школярів на уроках мови, читання, риторики // Початкова школа. - 1997. - №7. - С. 48 -50;

6. Бибко Н.С. Уроки поезии во время педпрактики // Начальная школа. - 2003. - №11. - С. 62;

7. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.: Учпедгиз, 1960. - 392 с.;

8. Гильбух Ю.З. Темперамент и познавательные способности школьника. // Вопросы психологии.-1996. - №4. - С.54 - 56;

9. Гром'як Р.Т. Літературознавчий словник. - К.: Видавничий центр „Академія”, 1997. - 752 с.;

10. Джежелей О.В. та ін. Формування навичок читання: Методичні рекомендації щодо використання посібника „Вчуся читати” (Книга 1) для шкіл з українською та російською мовою навчання. - Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2002. - 250 с.;

11. Джежелей О.В., Коваленко О.М. Вчуся читати: Задачник для першокласників, які хочуть навчитися швидко читати і грамотно писати. Книга 1. - Х.: Веста: Видавництво „Ранок”, 2001. - 255 с.;

12. Джежелей О.В. Ємець А.А., Коваленко О.М. Вчуся читати: Книга для тих, хто бажає навчитися швидко і без помилок читати і писати. Книга 2. - Х.: Веста: ТОВ Видавництво „Ранок”, 2002. - 270 с.;

13. Ємець А.А. та ін. Допитливим чомучкам: Книга для читання п'ятого року життя. - Х.: Вид група „Основа”, 2007. - 302с.;

14. Изюмова С.А. Мнемические способности и усвоение знаний в школе // Вопросы психологии.-1986. - №3. - С. 53 - 55;

15. Кіліченко Л.Н. Українська дитяча література: Навчальний посібник.-К.: Вища школа. Головне видавництво, 1988. - 264 с.;

16. Колдюк Я.П., Одинцова Г.С. Сто двадцять розповідей про письменників: Довідник для вчителя початкових класів. - К.: Наш час, 2006. - 250 с.

17. Коробко С., Гордієнко С. та ін. Особливості розвитку пам'яті учнів 1 - 4 класів // Початкова школа. - 2002. - №6. - С. 12 -15;

18. Крапі віна О. Запам'ятати з опорою на образ // Початкова школа. - 2003. - №7. - С.14 -16;

19. Кузнєцова Н.А. Методика изучения основ стихотворения в начальной школе // Начальная школа. - 2003. - №10. - С. 16;

20. Локалова Н.П. Непроизвольное запоминание в учебной деятельности младших школьников // Начальная школа. - 1987. - №12. - С. 64;

21. Мовчун А. Наталя забіла // Початкова школа. - 2003. - №3. - С. 49 - 52;

22. Мовчун А. Вивчаємо з третьокласниками книгу природи за ,,Читанкою” Олександри Савченко // Початкова школа. - 2003. - №10. - С. 11 - 13;

23. Мовчун А. Особливості методичної роботи за ,,Читанкою” 3 клас О.Савченко (Частина друга) // Початкова школа. - 2004. - №2. - С. 39 - 43;

24. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. - 2003. - №10. - С. 38;

25. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. - 2004. - №4. - С. 35;

26. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. - 2004. - №7. - С. 44;

27. Мовчун А. Запрошуємо у світ літературних термінів // Початкова школа. - 2004. - №11. - С. 45 - 46.

28. Мовчун А. Вивчення творів Лесі Українки в 3 (2) класі // Початкова школа. - 2002. - №2. - С. 18 - 22;

29. Науменко В. Програма з читання // Початкова школа. - 2003. - №7. - С. 24 - 28;

30. Науменко В. Програма з читання // Початкова школа. - 2003. - №8. - С. 40 - 43;

31. Разова В. О читателе поези / О литературе для детей. - Вып.15. - Ленинград: Детская література, 1970. - С. 111-128;

32. Савченко О.Я. Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів. - К.: Видавництво „Початкова школа”, 2005. - 350 с.;

33. Савченко О.Я. Читанка. Підручник для 3 кл. - К.: Освіта, 2003. - ч.I - 200 с.;

34. Савченко О.Я. Читанка. Підручник для 3 кл. - К.: Освіта, 2003. - ч.II -230 с.;

35. Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником ,,Читанка” 3 клас (Частина перша) // Початкова школа. - 2003. - №8. - С. 23 - 29;

36. Середа Г.К. Что такое память? // Психологический журнал. - 1965. - №6. - С. 44;

37. Середович Г. Розвиток поетичних здібностей молодших школярів // Початкова школа. - 2000. - №10. - С. 15 - 17;

38. Сидорова Л.А. Психологические и методические особенности обучения учащихся заучиванию наизусть стихотворных произведений // Начальная школа. - 1989. - №3. - С. 21 - 25;

39. Скріпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст // Початкова школа. - 1996. - №12. - С. 17 - 21;

40. Скріпакевич О.В. Ознайомлення з ліричним віршем на уроках читання // Початкова школа. - 1996. - №4. - С. 21;

41. Смирнов А.А. Проблемы психологи памяти. - М.: АН СССР, 1966. - 150 с.;

42. Тикунова Л.И. и др. Литературное чтение: Справочник для учителей и родителей. - М.: ООО „Издательство Астрель”, 2003. - 350 с.;

43. Хорошковська О.Н. Українська мова: Читання і розвиток мовлення: Підручник для 3кл. шкіл з рос. мовою навчання. - К.: Промінь, 2003. - 200 с.;

44. Цимбалюк Л. Проблеми введення літературознавчої пропедевтики в початкових класах // Початкова школа. - 2000. - №11. - С. 21 - 24.