Педагогічна ефективність дидактичних ігор у навчальній діяльності учнів молодших класів

Художнє слово, виражає у віршах, загадках, лічилочках, скоромовках, коротеньких оповіданнях і казках, є живим джерелом знань. Вони відображають реальний світ, містять в собі широке коло знань і цим самим дають дитині зрозуміти, що математика тісно пов'язана з фактами і явищами навколишньої дійсності [22, С. 56].

Художнє слово ставить перед дитиною предмет то з одного, то з другого боку, зосереджує увагу на зовнішніх ознаках (кольорі, формі, величині) що вказує на його призначення. Успішно спрямуватись з таким завданням дітям допомагає дидактичний матеріал.

Майже всі ігри вимагають наявності дидактичного матеріалу. Таким чином дидактичний матеріал активізує різні види пам'яті, а це сприяє їх розвиткові.

2.2 Дослідно-екпериментальне дослідження дидактичної гри в педагогічній теорії і практиці

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації важливо на кожному уроці. Це особливо стосується І класу - перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притуплюється їхня увага, набридає одноманітність. Тому гра має ввійти в практику роботи вчителя як один з найефективніших методів організації навчальної діяльності першокласників [23, С. 167].

Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані результати, необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог:

- готовність учнів до участі в грі. (Кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань для участі у грі).

- забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.

- чітка постановка завдання гри. Пояснення гри - зрозуміле, чітке.

- складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна пропонувати всю гру і різні її варіанти.

1. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти і спрямовувати, оцінювати.

2. Не можна допускати приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінка за поразку в грі, глузування тощо).

Гру можна пропонувати на початку уроку (усна лічба, повторення матеріалу, який буде опорою уроку; з'ясування і приведення в систему цінностей, набутих завдяки спостереженням навколишньої дійсності). Ігри, що пропонують на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити основне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру. Наприклад, встати в кожному ряді учням, що займають парні місця, а потім навпаки - тим, що займають непарні (прядок розміщення місць доцільно щоразу змінювати, щоб кожний учень сам визначав парне чи непарне його місце, а не діяв механічно). Проте слід пам'ятати, що окремі ігри занадто збуджують емоції дітей, надовго відвертають їхню увагу від основної мети уроку. Адже діти в цьому віці ще не вміють керувати своїми емоціями, переключати увагу, зосереджуватись у потрібні моменти. Тому ігри, пов'язані з сильним емоційним збудженням, слід проводити лише в кінці уроку, на етапі розвитку математичних знань учнів. Ми проводили дидактичні ігри і на етапі первинного закріплення знань.

Ігри важливо проводити систематично й цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, засвоєння правил гри, розвитку пам'яті, виховання кмітливості, самостійності, наполегливості тощо [24, С. 287].

Оскільки гра має проводитись систематично, вчитель повинен продумати все до найменших деталей, а саме:

-доцільно створити умови для проведення постійних ігор-змагань між учнями, що сидять на різних рядах парт, і для індивідуальних ігор.

- підібрати мінімальну кількість ігрового матеріалу для проведення ігор.

- продумати, де зберігати ігровий матеріал (спеціальні полиці в шафі,на ких розмістити ящички з різноманітними наборами предметів чи карток як для окремих ігор, так і універсальні).

- ігровий матеріал у ящиках має бути чітко систематизований і згрупований так, щоб ним було зручно користуватися. Доцільно розсадити учнів (звичайно, непомітно для них) так, щоб за кожною партою сидів один учень сильний, а другий - слабкий. У такому разі ігри між сусідами по парті проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим, щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.

- гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і цілеспрямованою. Насамперед учні повинні засвоїти правила гри. Загальні правила мають бути єдиними для всіх ігор, щоб в учнів поступово виробився стереотип. Крім того, зміст гри, її форма повинні бути доступними, посильними для учнів [25, С. 198].

Змагання в І класі доцільно проводити на першість, між учнями рядів парт, за варіантами у кожному ряді тощо.

Правила в ігровій ситуації відіграють надзвичайно важливу роль. Якщо вони заздалегідь не продумані, чітко не сформульовані, то це утруднює пояснення ходу гри, осмислення учнями її змісту, викликає втому і байдужість в учнів.

Правила гри зобов'язують учнів діяти строго по черзі чи колективно, відповідати за викликом, уважно слухати відповідь товариша, щоб вчасно виправити його і не повторювати сказаного, бути дисциплінованими, не заважати іншим, чесно визнавати свої помилки тощо.

Правила гри виконують функцію організуючого елемента і є засобом керування грою. Вони визначають способи дій та їх послідовність, вимоги до поведінки, регулюють взаємини дітей у грі, вчать їх співвідносити свої дії з діяльністю інших гравців, сприяючи вихованню наполегливості, чесності, кмітливості тощо.

Під час гри вчитель має постійно контролювати діяльність учнів, виконання ними правил, спрямовувати гру за питаннями чи репліками та непомітно підтримувати дітей підбадьорювати їх, запобігати виникненню можливих конфліктів між дітьми, не допускати помилкових дій тощо. В жодному разі вчитель не повинен захоплюватися лише дидактичною метою гри, недооцінюючи її виховне значення [24, С. 254].

Жодне порушення правил не повинно залишатись поза увагою вчителя. Залежно від обставин він має знайти час і досить вимогливо та справедливо вказати учню на його недоліки в грі, пояснити, до чого призводять подібні вчинки (нечесність, несумлінне ставлення до обов'язків) на виробництві, в повсякденному житті тощо. Проте під час гри не треба робити довгих зауважень, повчань, оскільки це погіршує настрій учнів, послаблює їхній інтерес, гальмує увагу.

У грі повинні брати участь всі учні класу. Тому завдання треба добирати короткі, посильні, розраховуючи на відповіді всіх учнів класу.

Слід уникати одноманітності завдань, організовуючи їх так, щоб дітям не доводилося довго чекати включення в гру, бо це знижує їхній інтерес.

Загальні правила для учнів в процесі ігор можна сформулювати так:

1. Уважно слухай і запам'ятовуй хід гри, необхідні дії, їх послідовність.

2. Пам'ятай - успіх залежить від чіткого усвідомлення кінцевої мети, передбаченого грою результату гри. Не поспішай розпочати гру, не дослухавши до кінця вказівки вчителя. Поспіх часто призводить до грубих помилок, зайвих непотрібних дій.

3. Уважно слухай відповідь товариша, щоб у разі потреби виправити або доповнити його.

4. Додержуй своєї черги, не заважай товаришам, не роби зайвих рухів, дій, будь дисциплінованим.

5. Чесно визнай свою помилку, якщо товариші довели, що ти неправий. (Помилятись може кожний).

6. Не хитруй, не шукай легкого нечесного шляху для перемоги. Цим ти підводиш товаришів і втрачаєш свій авторитет. Поважають лише чесних, справедливих, принципових.

На цьому останньому пункті слід особливо наголосити і застерегти, що навіть тоді, коли все виконано правильно, але хоч один учень ряду схитрував, ряд займає останнє місце. Важливо, щоб не лише вчитель, а й учні слідкували за чесністю дій в грі [26, С. 235].

Покажемо в розрізі вивчення окремих тем з мови та математики використання різних способів ігрової діяльності (творчі ігри, завдання, роботи, списування із розв'язанням прикладів, списування із завданням, розгадуваня ребусів).

Таблиця 2.1 Нумерація чисел 21-100. Математика. 2 клас [26, С. 235]

№ п/п	Тема уроку	Способи ігрової діяльності
1	2	3
1.	Утворення та назви чисел від 21 до 39. Лічба в межах 39. Розв'язування скла-дених задач.	Гра "Телефон". За сигналом учителя учні з перших парт повертаються до учнів, які сидять позаду них, і називають їм число (20 - для 1-го варіанту; 30 - для другого). Ті, в свою чергу, називають наступне число до даного і т.д. Виграє той ряд, який швидше і правильно заршить лічбу.
2.	Утворення і назви чисел від 85 до 100. Складання виразів на дві дії.	Гра "Знайди пару". Учитель прикріплює на дошці картки - пари прикладів з однаковими результатами. Учні знаходять і з'єднують стрілками ці пари прикладів. 11 - 3 13 - 9 4 + 8 14 - 5 18 - 9 15 - 7 11 - 7 6 + 6
3.	Знаки "більше", "менше". Порівняння виразів і чисел із застосуванням знаків "більше" і "менше". Сантиметр.Дециметр. Вимірювання метром.	Творча робота. Порівняй приклад і число. Назви найбільшу суму та найменшу різницю двох чисел (>,< чи =). 9 + 4 12 8 + 5 13 11 - 7 3 12 - 6 7
4.	Закріплення випадків додавання і віднвмання, пов'язання із нумерацією чисел. Прямий кут. Задачі на знаходження третього додаванка.	Гра "Хто швидше "допливе" до берега? 20 -1 +5 -2 -4 +8 -3 21 -1 -9 +3 -7 +6 -2
5.	Додавання і віднімання чисел другого розряду (круглих десятків). Розв'язування простих і складених задач.	Розгадування ребусів. И А О Б К Р С Л У Т В Н 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 20 + 2 -01 = 7 + 3 + 8 = 1 +9 + 7 = 15 + 1 - 6 = 20 - 10 + 4 = (Нулик).
6.	Додавання і віднімання чисел другого розряду (круглих десятків). Розв'язання простих і складених задач.	Творча робота. Гра "Лабіринт". - Діти, Нулик пропонує вам погратися. Хто швидще добереться до числа 100? Сума чисел, записаних біля воріт, через які проходить шлях, має дорівнювати числу, записаному всередині кола. 10 40 50 100 70 30 Відповідь: 1) 30 + 70 =100 2) 40 +10 +50 =100 Учні, які знайшли шлях, піднімають сигнальні картки.
7.	Розв'язування прикладів і задач на додавання і віднімання круглих десятків. Задачі на знаходження третього доданка.	Розв'язування прикладів із завданням. Гра "Хмаринки". - Щоб нашій подорожі не перешкоджав дощик, зберемо краплинки і складемо приклади. СУМА РІЗНИЦЯ 40 50 90 80 100 30 20 20 50 10 60 70

Гра-естафета "Заселіть" числові будиночки.

Зміст гри. Учні кожного ряду виходять і записують відповідні числа у числові будиночки. Перемагає той ряд учнів, хто швидко і правильно записав потрібні числа.

Порівняння наслідків проведеного контролю свідчить про те, що в експериментальному класі правильність відповідей учнів в усних обчисленнях зросла.

Таблиця 2.2 Слово. Українська мова. 2 клас [26, С. 236]

№ п/п	Тема уроку	Способи ігрової діяльності
1	2	3
1.	Слова, які відповідають на питання хто? що?	Списування із завданням. Завдання Незнайка. - У лісовій школі Незнайкові дали завдання скласти речення із розсипаних слів. Він склав і просить вас перевірити, чи правильно він виконав завдання. (Виставляються картки зі словами.) у сонечко небі сяє - Це речення? (Ні.) - Чому ці слова не складають речення? (Не виражена думка, слова не пов'язані між собою.) - Про що говориться у реченні? (Про сонечко.) - Що говориться про сонечко? (Сяє.) - Назвіть головні слова у реченні. (Сонечко сяє.) - Які ще речення можна скласти з цих слів? (У небі сяє сонечко. Сяє у небі сонечко). - Запишіть це речення у свої зошити.
2.	Слова, що означають назви предметів.	Гра "Метаграми". а) На неї птах сідає, вона його гойдає, а Г на Б змінить - звірятком стане вмить. (Гілка - білка.) б) З В його у полі, в лісі, Юний друже, стережися. З Ш він зовсім не страшний, З нього що завгодно ший. (Вовк - шовк.) - На які питання відповідабть слова-відгадки? - Що означають ці слова? (Назви предметів.)
3.	Закріплення знань про вживання великої букви при написанні імен, по батькові та прізвищ.	Творче завдання. Гра "Відгадай слово". С 3 Ж (СТРИЖ) МІ 100 (МІСТО) 40 а (СОРОКА) 7 ` Я (СІМ'Я) - Склади з одним із цих слів речення.
4.	Слова, близькі за значенням. Опис тварин.	Творча гра "Впізнай тваринку". - Подумайте, про яких тварин так говорять. Сірий, косий, вухатий, боягузливий - це... (зайчик). Руденька, прудка, оченята як намистини - це... (білочка). Маленька, сіренька, хвостик як шило - це... (мишка). Високий, прудкий, має гарну гриву - це... (кінь). -Подумайте, а що ви можете ще розказати про цих тваринок?
5.	Велика буква у кличках тварин.	Гра "Впіймай велику букву". Знахідка Володя йшов стежиною і побачив зайчика. Хлопчик упіймав його і поніс додому. У Володі була собака Бровко і котик Мурчик. Вони подружилися із зайчиком Вуханчиком.
6.	Закріплення знань про вживання великої букви при написанні імен, по батькові, прізвищ)	Творча гра. - Доберіть загальну назву до кожної групи слів. Андрій, Софія, Олександр, Богдан - ... (імена людей). Євгенович, Павлівна, Васильович, Юріївна -... (по батькові). Зірка, Лайка, Дружок, Рекс -... (клики тварин). Головко, Возна, Максименко, Олійник -... (прізвища). - Складіть і запишіть речення з одним словом третього рядка.
7.	Велика буква у назвах міст, сіл, вулиць, річок.	Гра "Знайди зайве слово". А)Донецьк, Дніпро, Львів, Київ, Одеса. Б) Дунай, Десна, Полтава, Дністер, Рось. В) Пушок, Сірко, Рекс, Дружок, Чернівці. Г) Микола, Оксана, Леонід, Петренко, Софія.
8.	Вправи на вживання великої букви у назвах міст, сіл, вулиць, річок.	Творче завдання "Збери слово". За ка Чер по нів ріж Ка жя си (Запоріжжя, Черкаси, Канів). - Що означають ці слова? - На берегах якої річки розташовані ці міста? (Дніпро)

Отже, використання на уроках ігрових методик є важливим засобом виховання і навчання. Часто в результаті таких занять навчанні учні починають проявляти інтерес і краще займатися, у них розвивається інтерес до читання, що дуже важливо в початкових класах. У багатьох дітей виявляються здібності, ініціатива, винахідливість.

Як вдалося встановити, введення в процес навчання ігор сприяє поглибленню пізнавального інтересу, підвищенню мотивації навчальної діяльності, розвитку комунікативних умінь. Одна з істотних завдань використання ігор на уроках - формування навичок самостійної роботи, розвиток пізнавальної активності молодших школярів.

2.3 Аналіз результатів дослідно-експериментального дослідження

Результативність проведеного дослідження вивчалася шляхом постійних спостережень, анкетування, які проводилися як у процесі констатуючого експерименту, так і формуючого. Дослідження проводилися на базі чотирирічної початкової школи. Розглянемо окремо результати констатуючого і формуючого експериментів [26, С. 365].

Основним завданням констатуючого експерименту було визначення стану використання дидактичних ігор у початковій школі. На основі анкетування серед вчителів ЗОШ №3 м. Красноград було з'ясовано, що більшість вчителів початкових класів в тій чи іншій мірі використовують дидактичні ігри на уроках математики і в позаурочний час, але основна маса вчителів робить це епізодично. З'ясували, що вчителі мають труднощі в доборі дидактичних ігор до відповідних уроків.

У ході експерименту вивчалася і діяльність учнів у роботі над дидактичними іграми.

На основі матеріалів констатуючого експерименту значною мірою було визначено і питання добору і змісту дидактичних ігор: як ігор із підручника чи посібника, так і тих додаткових ігор, які вчителі добирають до уроку самостійно. Як правило, дидактичні ігри, дібрані вчителями самостійно, копіюють ігри підручника чи посібника. Оригінальні серед них трапляються рідко. Тому у нашому дослідженні потрібно було розмежувати дидактичні ігри підручника чи посібника і дидактичні ігри дібрані вчителями самостійно і вже на основі цього розмежування будувати власну систему дидактичних ігор [26, С. 366].

У ході експериментальної роботи зіткнулися з потребою з'ясувати питання про форми організації роботи над дидактичними іграми: фронтальну, індивідуальну і методику їх використання. Вивчаючи причини, через які на багатьох уроках не знайшлося часу для запланованих вчителями ігор, ми дійшли до потреби дослідити особливості використання дидактичних ігор на різних етапах уроку і дійшли висновку, що найкраще використовувати дидактичні ігри на етапі усних обчислень. Було визначено також, які конкретні види дидактичних ігор варто включити в експериментальну роботу.

Завдання формуючого експерименту полягало в тому, щоб обґрунтувати і перевірити ряд положень, рекомендацій і показників.

Потрібно було: перевірити і уточнити складену систему дидактичних ігор для 1 класу; визначити і уточнити методи і форми роботи із дидактичними іграми; визначити ефективність застосування розробленої системи дидактичних ігор і методики її використання.

Питання методики проведення навчання за експериментальною системою були подані вчителеві у вигляді конспектів окремих уроків чи фрагментів уроків. Загальна картина проведення експерименту була роз'яснена вчителеві в процесі консультацій. У час проходження педпрактики уроки проводилися самим дослідником.

У ході першого етапу експерименту проводився контроль усних обчислень, який проводився як в експериментальному, так і в контрольному класі в кінці жовтня. Завдання полягало у спостереженні за діями і вчинками вчителів та учнів на цих уроках і на основі цього зробити відповідний підсумок. Зміст цих дидактичних ігор [27, С. 154].

Гра "Покажи потрібну цифру"

Матеріал гри: картки із зображенням предметів, дрібні предмети, іграшки.

Зміст гри. Вчитель показує учням картку із зображенням кількох предметів, а учні, швидко полічивши, показують відповідну цифру.

Гра "Будь уважним"

Зміст гри. Вчитель зачитує вірш і називає його учасників, а учні полічивши показують відповідну числу цифру.

У клас зайшов Мишко,

А за ним - Петько,

За ним - Галинка,

За нею Яринка,

А позаду Гнат.

Скільки тут малят?

Результати контролю узагальнено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Правильність відповідей учнів в усних обчисленнях на початку року в експериментальному та контрольному класі [27, С. 154]

Класи	Кількість учнів (у%)
	Гра "Покажи потрібну цифру"	Гра "Будь уважним"
	Правильно відповіли	Неправильно відповіли	Правильно відповіли	Неправильно відповіли
1_А експер.	23	77	24	76
1_В контр.	21	79	22	78

З таблиці 2.3 видно, що результати цього контролю приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класі.

У ході формуючого експерименту були виявлені утруднення, які викликали в учнів дати правильну відповідь у ході ігор. Спостерігаючи за учнями даних класів, ми помітили, що активність їх на уроці велика, проте це не означає, що кожен учень відповідав правильно. Так, на початку експерименту в 1_А класі дали правильну відповідь 7 учнів, а в 1_В лише 5 учнів.

Робота вчителя як експериментального, так і контрольного класу була націлена на те, щоб сформувати в учнів вміння швидкого рахунку. Так гру "Покажи потрібну цифру" вони проводили у показовій формі, де показували учням картку із зображенням кількох предметів, а учні, швидко полічивши, мали показати відповідну цифру.

Труднощі, пов'язані з даною грою виявилися типовими для учнів. Їм важко було сприймати показову форму гри і хоч активність їх була великою, зате правильність відповідей низькою.

Спостерігаючи за учнями, переконались, що вони краще сприйняли гру у словесній формі, і тому правильність відповідей дещо краща. Проте інші ігри краще сприймалися у зоровій формі. Подібні труднощі є характерними для молодшого шкільного віку, тому позбутися їх повністю неможливо. Шляхи поступового подолання їх ми вбачаємо у регулярному проведенні вчителями різноманітних форм дидактичних ігор [27, С. 189].

Зауважимо, що лише сильні учні класу повністю брали участь в іграх.

Ще одна трудність, з якою ми стикнулися у ході експерименту, полягала в тому, що інколи було важко вибрати оптимальний варіант проведення ігор. Це вимагало з нашої сторони більш детального вивчення форм і методів проведення ігор. Потрібно було враховувати не лише співвідношення сильних і середніх учнів та загальну підготовленість класу, а й дидактичну ситуацію на уроці.

У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівнів навчальних досягнень учнів.

Для визначення впливу експериментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням других класів були запропоновані такі завдання з математики по темі "Нумерація чисел 21-100" [28, С. 187].

Мета. Перевірити, як учні засвоїли знання нумерації чисел першої сотні; обчислювальні навички, вміння розв'язувати задачі, знаходити числові значення буквених виразів.

1. Математичний диктант (для обох варіантів).

а) Записати цифрами числа:

двадцять три, сімдесят один, сорок чотири, дев'яносто, сто, шістдесят п'ять;

б) записати наступне число до числа 29;

в) записати число, яке містить 7 дес.6 од.;

г) записати всі числа другого десятка.

Варіант 1.

2. Обчислити.

67 - 1 59 + 1 20 + 30 +20

40 + 1 8 +60 60 - (30 +10)

92 - 2 34 - 30 80 - (40 +20)

3. Задача. У трьох коробках 60 олівців. У першій коробці 10 олівців, а в другій - 20. Скільки олівців у третій коробці? [29, С. 206].

4. Знайти різницю 50 - а, якщо а = 30.

Варіант 2.

2. Обчислити.

69 +1 50 + 1 40 + 20 + 30

90 - 1 66 - 6 80 - (50 +10)

40 +7 23 - 20 60 - (10 + 40)

3. Задача. У трьох бідонах 40 л молока. У першому бідоні 10 л, в другому - 20 л. Скільки літрів молока у третьому бідоні?

4. Знайти суму 40 + а, якщо а = 20.

Результати виконання даної контрольної роботи представлені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Результати виконаної контрольної роботи по темі: "Нумерація чисел 21-100" [29, С. 206]

Класи	Рівні навчальних досягнень учні
	Високий	Достатній	Середній	Початковий
Експериментальні класи	7	59	20	4
Контрольні класи	8	43	41	8

Дані таблиці 2.4 свідчать про те, що учнів експериментальних класів мають міцніші знання, ніж учні контрольних класів. 17% і 59% учнів експериментальних класів виконали завдання на високому і достатньому рівнях, що 9% і 16% більше, ніж у контрольних класів.

З української мови по темі "Слово" для контрольного зрізу було запропоновано такі завдання:

Мета. Перевірити знання учнів про текст, речення, їх види; закріпипити знання учнів про слова. Удосконалювати навички встановлення зв'язку слів у реченні; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати любов до тварин, до природи.

Варіант 1.

1. Запишіть два слова-привітання.

2. Прослухайте текст. Визначте його тип (розповідь, опис, міркування).

Росла на грядці капуста. Була вона велика, кругла, біла. Сто одежинок мала на собі. Листочки у неї соковиті, солодкі.

3. Прослухайте речення. Перебудуйте його так, щоб утворилося спонукальне речення. Запишіть його.

Хлопчик врятував пташеня.

4. Прослухайте речення. Випишіть з нього головні слова.

Земля вкрилася пухнастим снігом.

Варіант 2.

1. Запишіть два слова-прощання.

2. Прослухайте текст. Визначте його тип (розповідь, опис, міркування).

Холодно взимку зайчику.

Вибіг він на узлісся, а вже ніч настала. Сніг проти місяця виблискує.

Сердитий вітер з яру повіває.

Сів зайчик під кущем, простяг лапки до місяця, просить:

- Місяцю любий, погрій мене своїми променями, бо довго ще сонечка чекати.

3. Прослухайте речення. Перебудуйте його так, щоб утворилося спонукальне речення. Запишіть його.

Діти повісили на деревах годівнички.

4. Прослухайте речення. Випишіть з нього головні слова.

Андійко прочитав цікаву книжку.

Результати виконання даної контрольної роботи представлені на рис. 2.1.



Рис. 2.1. Результати виконання даної контрольної роботи

Як видно з діаграми, краще справилися із завданням учні експериментального класу, ніж контрольного. На високий рівень в експериментальному класі виконали завдання 22% учнів, що на 11% більше, ніж у контрольному. Кількість учнів, що виконали завдання на достатній рівень, в експериментальному класі становить 62%, а у контрольному - 49%. У контрольному класі 33% учнів виконали завдання на середній рівень і 7% на початковий, а в експериментальному - відповідно 15%, а на початковому рівні - жоден учень.

Таким чином, результати експериментального дослідження пітвердили правильність сформульованої нами гіпотези нашого дослідження.

Висновки

Нові знання дитина засвоює на основі безпосереднього сприйняття, коли стежить за дією педагога, слухає його пояснення і вказівки і сам діє з дидактичним матеріалом.

Заняття часто починають з елементів гри, сюрпризних моментів - несподіваної появи іграшок, речей, приходу "гостей" і ін. Це зацікавлює і активізує малюків. Проте, коли вперше виділяють якусь властивість і важливо зосередити на ньому увагу дітей, ігрові моменти можуть і бути відсутнім.

Використовуються предмети, у яких пізнавана властивість яскраво виражена, які знайомі дітям, без зайвих деталей, розрізняються не більше ніж 1-2 ознаками. Точності сприйняття сприяють рухи (жести рукою), обведення рукою моделі геометричної фігури (по контуру) допомагає дітям точніше сприйняти її форму, а фігури (по контуру) допомагає дітям точніше сприйняти її форму, а проведення рукою уподовж, скажімо, шарфика, стрічки (при порівнянні по довжині) - встановити співвідношення предметів саме за даною ознакою.

Дітей привчають послідовно виділяти і порівнювати однорідні властивості речей. ("Що це? Якого кольору? Якого розміру?") Порівняння проводиться на основі практичних способів зіставлення: накладення бо додатки.

Велике значення надається роботі дітей з дидактичним матеріалом. Малюки вже здатні виконувати досить складні дії в певній послідовності (накладати предмети на картинки, картки зразка і ін.). Проте, якщо дитина не справляється із завданням, працює непродуктивно, вона швидко втрачає до нього інтерес, стомлюється і відволікається від роботи. Враховуючи це, педагог дає дітям зразок кожного нового способу дії. Прагнучи попередити можливі помилки, він показує всі прийоми роботи і детально роз'яснює послідовність дій. При цьому пояснення повинні бути гранично чіткими, ясними, конкретними, даватися в темпі, доступному сприйняттю маленької дитини. Якщо педагог говорить квапливо, то діти перестають його розуміти і відволікаються. Найбільш складні способи дії педагог демонструє 2-3 рази, звертаючи увагу малюків кожного разу на нові деталі. Тільки багатократний показ і назва одних і тих же способів дій в різних ситуаціях при зміні наочного матеріалу дозволяють дітям їх засвоїти. В ході роботи педагог не тільки указує дітям на помилки, але і з'ясовує їх причини. Всі помилки виправляються безпосередньо у дії з дидактичним матеріалом. Пояснення не повинні бути настирливими, багатослівними.

Слід зробити висновок, що вчитель користується різними методами, адже вибір методу та ефективне його використання залежать від:

1) вікових особливостей дошкільників та їх життєвого досвіду. Так, у виховній роботі з молодшими дітьми віддають перевагу привчанню і вправам, перед переконуванням. ;

2) рівня розвитку дитячого колективу. У несформованому колективі

педагог використовує метод вимог у категоричній безпосередній формі, у згуртованому - можна вдатися до таких методів, як громадська думка, прийом паралельної дії;

3) індивідуальних особливостей. На ці особливості слід зважати не лише в індивідуальній виховній роботі, а й під час групових і фронтальних виховних заходів. Підібраний метод виховання повинен передбачатися індивідуальні корективи;

4) поєднання методів формування свідомості та поведінки.

Підбираючи методи навчання, слід розумно поєднувати методи формування свідомості й методи формування суспільної поведінки з урахуванням принципу виховання єдності свідомості та поведінки.

Проведене теоретичне і експериментальне дослідження, присвячене проблемі використання дидактичних ігор на уроках математики у початковій школі, дозволило розв'язати поставлені задачі і сформулювати основні результати дослідження.

Пошуки ефективної системи використання дидактичних ігор на уроках математики спонукають до вивчення психолого-педагогічних умов їх використання.

Система повинна сприяти розвиваючому навчанню, оптимальному розвиткові кожної дитини зокрема:

- система повинна забезпечувати зростання активності учнів на уроці;

- ігри системи повинні бути узгоджені з матеріалом підручника, знаходитись у зоні доступності дитини;

- система повинна здійснювати пропедевтичну функцію у вивченні уроку;

- система повинна враховувати сучасні умови шкільної практики, бути зручною для роботи вчителя.

Дотримання вказаних вимог до системи дидактичних ігор забезпечує різнобічність умов для математичного розвитку молодших школярів.

Результати експерименту показали, що практична реалізація запропонованої системи дозволяє:

- підвищити активність учнів на уроках математики;

- підвищити загальний рівень знань з математики;

- розвивати інтерес учнів до математики.

Навчання учнів із використанням дидактичних ігор значно підвищить рівень знань не лише сильних учнів, а й середніх і навіть слабких. Для молодших школярів недостатньо створювати позитивний емоційний фон. Необхідно включати учнів в активну діяльність, "що сполучає розуміз серцем". Таке положення дозволяють вирішувати ігри.

Отже, використання ігрових технологій у період навчання у початковій школі є найбільш ефективним засобом підвищення якості знань учнів з предмета. Тому творчо працювати слід кожному вчителю. Найголовнішим є те, що вчитель повинен володіти творчою діяльністю, вміло й методично правильно використовувати даний засіб, сприяючи залученню інтересів і прагнення кожного учня до знань і підвищення своєї грамотності шляхом глибокого, усвідомленого та міцного засвоєння мовних знань.

Використання на уроках ігрових методик є важливим засобом виховання і навчання. Часто в результаті таких занять навчанні учні починають проявляти інтерес і краще займатися, у них розвивається інтерес до читання, що дуже важливо в початкових класах. У багатьох дітей виявляються здібності, ініціатива, винахідливість.

Як вдалося встановити, введення в процес навчання ігор сприяє поглибленню пізнавального інтересу, підвищенню мотивації навчальної діяльності, розвитку комунікативних умінь. Одна з істотних завдань використання ігор на уроках - формування навичок самостійної роботи, розвиток пізнавальної активності молодших школярів.

Таким чином, завдання, поставлені на початку роботи, були вирішені, мета дослідження досягнута, гіпотеза підтверджена.

Список використаної літератури

1. Брижатенко О. Можливості імітаційно-дидактичної гри у формуванні пізнавальної активності старшокласників / О.Брижатенко // Шлях освіти. - 2011. - №7. - С. 37.

2. Воробйова С. Дидактична гра в процесі навчання / С. Воробйова // Рідна школа. - 2010. - №10. - С. 48.

3. Громик Є. Гра - найсерйозніша справа // Початкова школа - 2010.- №7.- С. 43.

4. Гуцан Л. Гра як засіб пропедевтичної профорієнтаційної роботи. // Початкова школа. - 2010. - №9. - С. 53.

5. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI ст.). - К.: Райдуга, 2010. - 61 с.

6. Долбенко Т. Активізація пізнавальної діяльності підлітків: ігрові технології / Т. Долбенко // Рідна школа. - 2009. - № 10. - С. 39.

7. Дон О. Дидактичні ігри / О. Дон // Шкільний світ. - 2010. - №35. - С. 7.

8. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності / О. Жорник // Рідна школа. - 2009. - №2. - С. 28.

9. Жорник О. Використання дидактичних ігор у навчанні. // Рідна школа. - 2010. - №4. - С. 64.

10. Жорник О. Формування пізнавальної діяльності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. - 2011. - №3. - С. 39.

11. Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2009. - 418 с.

12. Колосов П. Місце навчальної гри у методичній системі сучасної дидактики. // Рідна школа. - 2010. - №11. - С. 66.

13. Кудикіна Н.В. Внесок вітчизняних психологів у формування педагогічної теорії ігрової діяльності дітей // Практична психологія та соціальна робота. - 2009. - №1. - С. 9.

14. Кудикіна Н.В. Ретроспективний погляд на формування сучасної моделі ігрової діяльності. // Шлях освіти. - 2010. - №1. - С. 49.

15. Кудикіна Н. Ігрова діяльність у початковій освіті / Н. Кудикіна // Відкритий урок. - 2008. - №5. - С. 32.

16. Кудикіна Н. Психологія та педагогіка гри / Н. Кудикіна // Відкритий урок. - 2009. - №6. - С. 36.

17. Кукушин В. Ігрові технології на уроках / В.Кукушин // Відкритий урок. - 2011. - №11. - С. 10.

18. Мамчур І. Теорія гри та її пізнавальні можливості (історичний аналіз) / І.Мамчур // Рідна школа. - 2010. - №6. - С. 63.

19. Мельничук А.І. Дидактичні ігри як засіб адаптації шестирічної дитини до навчання та виховання. - 2009. - №16. - С. 6.

20. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - 4-е вид., доповн. - К.: Кондор, 2009. - 615 с.

21. Національна доктрина розвитку освіти в Україні // Освіта України. - 2010. - № 33. - С. 23.

22. Рижук В.І. Гра як метод навчання й виховання // Початкове навчання та виховання. - 2010. - №16. - С. 25.

23. Рудакова Т.І. Дидактична гра - дієвий засіб активізації пізнавальної активності учнів. // Початкове навчання та виховання. - 2009. - №16. - С. 13.

24. Саюк В. Історико-педагогічний аналіз використання гри у навчальному процесі / В. Саюк // Рідна школа. - 2008. - №7. - С. 52.

25. Стольникова С. Дитяча гра під кутом зору психолога. // Початкова освіта. - 2010. - №38. - С. 7.

26. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Вид. центр. "Академія", 2010. - 528

27. Федусенко Ю. Особливості впливу навчально-ігрової діяльності на розвиток основних психічних процесів у молодшому шкільному віці. // Рідна школа. - 2011. - №4. - С. 25.

28. Чорноморець І.М. Сучасний підручник як засіб реалізації ігрових технологій навчання в основній школі / І.М. Чорноморець // Проблеми сучасного підручника: зб. наук. праць. - К.: Педагогічна думка, 2006. - Вип.6. - С. 193.

29. Щербина Д. Дидактична гра в системі особистісно-зорієнтованого навчання. // Педагогіка вищої та середньої школи. - Кривий Ріг, 2006. - вип.14. - С. 256.

30. Щербина Д. Ігрове навчання як засіб активізації комунікативної позиції учнів. // Педагогіка вищої та середньої коли. - Кривий Ріг, 2007. вип.17. - С. 358.

31. Щербань П. Дидактичні ігри в навчально-виховному процесі. // Початкова школа. - 2007. - №9. - С. 20.

Додатки

Додаток А

Дидактична гра "Кола на воді"

Учні вибирають довільне слово. Воно записується на дошці стовпчиком. На ці букви добираються нові слова, до слів - речення. На основі отриманих результатів складають оповідання, казку,веселу історію, вірш.

Наприклад:

С - сніжок - настав ранок, прокинулась сніжинка;

Т - танок - закружляла у веселому танку;І - іней - іней вкрив усе навкруги;

Н - небо - небо посилало сонячне проміння;

А - акація - сніжинка сіла на акацію перепочити.

Додаток Б

Дидактична гра "Мікрофон"

Обираються наступні діючі особи: репортер, глядачі (3-5осіб) і доповідачі (решта классу). Вчитель ставить питання, репортер підходить до учня і пропонує йому відповісти. Учень дає відповідь в мікрофон, який йому передає репортер (це може бути справжній мікрофон, макет, або будь-який предмет , який домовлено буде вважати мікрофоном). Глядаці оцінюють відповідь доповідача. І вчитель знову ставить питання.

Додаток В

Дидактична гра "Пізнай мене"

На столі розкладені картки зі словами папки, на яких під номерами написано терміни з теми, що вивчається. Учень має скласти систематичну папку, згрупувавши картки відповідно до термінів. Купок карток має вийти стільки, скільки термінів. Наприклад: термін "дієслово", до нього слова - вид, час, спосіб, особа, число; термін "словотвір" до нього слова - суфіксальний, префіксальний, …, лексико-семантичний, лексико-синтаксичний, адвербіалізіція, субстантивація і т.д.

Додаток Г

Дидактична гра "Рецензисти кроссворду"

Вона полягає в наступному: класс ділиться на три групи (команди). Команди розміщуються напівколом обличчям до дошки. Кожна з команд по черзі пропонує тему, питання (слід поставити в якомога нестандартнішій формі) і відповідь - 1-ша команда пропонує тему, 2-га ставить питання і вказує межі і місце відповіді, 3-тя дає відповідь, потім 2-га пропонує тему, 3-тя - ставить питання, 1- ша - дає відповідь., і т.д.. Кожна відповідь записується.

Додатог Д

Дидактична гра "Пелюстки ромашки"

На дошці висить декілька макетів ромашок з 7-ма пелюстками кожна. На пелюстках найрізноманітніші завдання, наприклад: подумайте…, згадайте…, уявіть…, іт.п. Учні пдходять до вчителя і обирають всою (найдоцільніше - шляхом жеребкування). Потім учень тягне пелюстку, виймає її з ромашки і зі зворотної сторони читає завдання. Йде готуватися, а інший тим часом, тягне свою пелюстку і т.д. Кожен учень готується 3-5 хвилин. Поки перший відповідає вчителеві, інші готуються. Таким чином кожен учень виконує за урок декілька мислиннєвих операцій, а вчитель може перевірити рівень засвоєння знань і виявити прогалинини, якщо такі є.

Додаток Ж

Організація дидактичної гри на уроці математики

Покажемо в розрізі вивчення окремих тем з мови та математики використання різних способів ігрової діяльності (творчі ігри, завдання, роботи, списування із розв'язанням прикладів, списування із завданням, розгадуваня ребусів).

Таблиця 1. Нумерація чисел 21-100. Математика. 2 клас.

№ п/п	Тема уроку	Способи ігрової діяльності
1	2	3
1.	Утворення та назви чисел від 21 до 39. Лічба в межах 39. Розв'язування скла-дених задач.	Гра "Телефон". За сигналом учителя учні з перших парт повертаються до учнів, які сидять позаду них, і називають їм число (20 - для 1-го варіанту; 30 - для другого). Ті, в свою чергу, називають наступне число до даного і т.д. Виграє той ряд, який швидше і правильно заршить лічбу.
2.	Утворення і назви чисел від 85 до 100. Складання виразів на дві дії.	Гра "Знайди пару". Учитель прикріплює на дошці картки - пари прикладів з однаковими результатами. Учні знаходять і з'єднують стрілками ці пари прикладів. 11 - 3 13 - 9 4 + 8 14 - 5 18 - 9 15 - 7 11 - 7 6 + 6
3.	Знаки "більше", "менше". Порівняння виразів і чисел із застосуванням знаків "більше" і "менше". Сантиметр.Дециметр. Вимірювання метром.	Творча робота. Порівняй приклад і число. Назви найбільшу суму та найменшу різницю двох чисел (>,< чи =). 9 + 4 12 8 + 5 13 11 - 7 3 12 - 6 7
4.	Закріплення випадків додавання і віднвмання, пов'язання із нумерацією чисел. Прямий кут. Задачі на знаходження третього додаванка.	Гра "Хто швидше "допливе" до берега? 20 -1 +5 -2 -4 +8 -3 21 -1 -9 +3 -7 +6 -2
5.	Додавання і віднімання чисел другого розряду (круглих десятків). Розв'язування простих і складених задач.	Розгадування ребусів. И А О Б К Р С Л У Т В Н 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 20 + 2 -01 = 7 + 3 + 8 = 1 +9 + 7 = 15 + 1 - 6 = 20 - 10 + 4 = (Нулик).
6.	Додавання і віднімання чисел другого розряду (круглих десятків). Розв'язання простих і складених задач.	Творча робота. Гра "Лабіринт". - Діти, Нулик пропонує вам погратися. Хто швидще добереться до числа 100? Сума чисел, записаних біля воріт, через які проходить шлях, має дорівнювати числу, записаному всередині кола. 10 40 50 100 70 30 Відповідь: 1) 30 + 70 =100 2) 40 +10 +50 =100 Учні, які знайшли шлях, піднімають сигнальні картки.
7.	Розв'язування прикладів і задач на додавання і віднімання круглих десятків. Задачі на знаходження третього доданка.	Розв'язування прикладів із завданням. Гра "Хмаринки". - Щоб нашій подорожі не перешкоджав дощик, зберемо краплинки і складемо приклади. СУМА РІЗНИЦЯ 40 50 90 80 100 30 20 20 50 10 60 70

Таблиця 2. Слово. Українська мова. 2 клас.

№ п/п	Тема уроку	Способи ігрової діяльності
1	2	3
1.	Слова, які відповідають на питання хто? що?	Списування із завданням. Завдання Незнайка. - У лісовій школі Незнайкові дали завдання скласти речення із розсипаних слів. Він склав і просить вас перевірити, чи правильно він виконав завдання. (Виставляються картки зі словами.) у сонечко небі сяє - Це речення? (Ні.) - Чому ці слова не складають речення? (Не виражена думка, слова не пов'язані між собою.) - Про що говориться у реченні? (Про сонечко.) - Що говориться про сонечко? (Сяє.) - Назвіть головні слова у реченні. (Сонечко сяє.) - Які ще речення можна скласти з цих слів? (У небі сяє сонечко. Сяє у небі сонечко). - Запишіть це речення у свої зошити.
2.	Слова, що означають назви предметів.	Гра "Метаграми". а) На неї птах сідає, вона його гойдає, а Г на Б змінить - звірятком стане вмить. (Гілка - білка.) б) З В його у полі, в лісі, Юний друже, стережися. З Ш він зовсім не страшний, З нього що завгодно ший. (Вовк - шовк.) - На які питання відповідабть слова-відгадки? - Що означають ці слова? (Назви предметів.)
3.	Закріплення знань про вживання великої букви при написанні імен, по батькові та прізвищ.	Творче завдання. Гра "Відгадай слово". С 3 Ж (СТРИЖ) МІ 100 (МІСТО) 40 а (СОРОКА) 7 ` Я (СІМ'Я) - Склади з одним із цих слів речення.
4.	Слова, близькі за значенням. Опис тварин.	Творча гра "Впізнай тваринку". - Подумайте, про яких тварин так говорять. Сірий, косий, вухатий, боягузливий - це... (зайчик). Руденька, прудка, оченята як намистини - це... (білочка). Маленька, сіренька, хвостик як шило - це... (мишка). Високий, прудкий, має гарну гриву - це... (кінь). -Подумайте, а що ви можете ще розказати про цих тваринок?
5.	Велика буква у кличках тварин.	Гра "Впіймай велику букву". Знахідка Володя йшов стежиною і побачив зайчика. Хлопчик упіймав його і поніс додому. У Володі була собака Бровко і котик Мурчик. Вони подружилися із зайчиком Вуханчиком.
6.	Закріплення знань про вживання великої букви при написанні імен, по батькові, прізвищ)	Творча гра. - Доберіть загальну назву до кожної групи слів. Андрій, Софія, Олександр, Богдан - ... (імена людей). Євгенович, Павлівна, Васильович, Юріївна -... (по батькові). Зірка, Лайка, Дружок, Рекс -... (клики тварин). Головко, Возна, Максименко, Олійник -... (прізвища). - Складіть і запишіть речення з одним словом третього рядка.
7.	Велика буква у назвах міст, сіл, вулиць, річок.	Гра "Знайди зайве слово". А)Донецьк, Дніпро, Львів, Київ, Одеса. Б) Дунай, Десна, Полтава, Дністер, Рось. В) Пушок, Сірко, Рекс, Дружок, Чернівці. Г) Микола, Оксана, Леонід, Петренко, Софія.
8.	Вправи на вживання великої букви у назвах міст, сіл, вулиць, річок.	Творче завдання "Збери слово". За ка Чер по нів ріж Ка жя си (Запоріжжя, Черкаси, Канів). - Що означають ці слова? - На берегах якої річки розташовані ці міста? (Дніпро)

Размещено на Allbest.ru