Процес розвитку філософії медіаосвіти в Україні

Аналіз практики застосування медіаосвіти у вищих педагогічних навчальних закладах України був проведений Ю. Казаковим. Результати засвідчили наявність певних суперечностей між: стрімким поширенням масової культури та не сформованістю в молодіжної аудиторії навичок критичного сприйняття медіатекстів; визнанням ролі та значення медіакультури, медіаосвіти в цілісному процесі загальноосвітньої та професійної підготовки людини та недостатньою увагою до використання медіаосвіти в загальноосвітніх школах і ВНЗ України; соціальним замовленням вищій школі на підготовку майбутнього вчителя, здатного вільно орієнтуватися в сучасному медійному просторі, використовувати можливості ЗМК для професійного та особистісного розвитку, і реальним рівнем здійснення медіаосвіти у вищих педагогічних навчальних закладах; усвідомленням викладачами ВНЗ значного соціокультурного, дидактичного та виховного потенціалу сучасної медіакультури, ЗМК та не розробленістю методичного забезпечення використання медіаосвіти в навчально-виховному процесі педагогічних ВНЗ, відповідних технологій педагогічної підтримки цього процесу [1, с. 11-14].

Проблеми медіаосвіти у вищій школі - предмет наукових зацікавлень відділу теорії та методології гуманітарної освіти Інституту вищої освіти НАПН України. Увагу сконцентровано на медіадидактиці, медіа освітніх технологіях. Тут захищено дисертації з пресодидактики А. Д. Онковичем та І. М. Чемерис, з інтернетдидактики - Р. П. Бужиковим, з розвитку критичного мислення Києнко-Романюк; готуються до захисту кандидатські дослідження Янишин О. (медіаосвітні технології у навчанні документознавців), Н. М. Духаніної-Войтко (медіаосвіта у процесі підготовки магістрів з комп'ютерних наук), Сахневич І. (медіаосвіта у підготовці фахівців технічного профілю), Д. А. Заруби (становлення і розвиток медіаосвіти в Україні) тощо. Під керівництвом співробітників відділу опрацьовуються матеріали з теледидактики, радіодидактики, медіамузики, спецкурси з медіаосвіти для вищих навчальних закладів. У всеукраїнському тижневику “Освіта” започатковано випуск газети в газеті “Медіаосвіта”. Це - спільний проект редакції та Інституту вищої освіти [14, с. 25-32].

На жаль, наукові дослідження українських медіапедагогів практично не отримали грантової підтримки з боку Міністерства освіти України та українських державних наукових фондів. Не надто сильна і підтримка українського руху медіаосвіти і з боку зарубіжних фондів [13, с. 14-17].

Отже, той факт, що медіаосвіта в Україні потрібна залишається незаперечним. Адже останнім часом утверджується досить широке розуміння медіаосвіти не тільки як певного компонента шкільного чи вишівського навчання, а й як довгострокової суспільно-просвітительської діяльності, що охоплює дітей і дорослих, медіаосвіта розглядається як постійний розвиток і самовдосконалення особистості в суспільстві.

Висновки

1. У документах міжнародних організацій медіаосвіту розглядають як навчання навичок опанування медіа. Фахівці ЮНЕСКО вважають, що медіаосвіта як частина прав на доступ до інформації та самовираження належить до основних прав і свобод людини. Також незмінна думка, що медіаосвіта має тривати все життя людини. Основними поняттями є медіаосвіта, медіаграмотність, медіакомпетентність на яких грунтується розгляд науки загалом.

2. Сучасні теорії медіаосвіти мають фрагментарний характер і не спираються на цілісне узагальнення сучасного досвіду, що стосується вивчення механізмів дії мас-медіа та досягнення ними ефектів, тобто впливу на аудиторії. Тим часом розуміння закономірностей функціонування мас-медіа, способів спотворення дійсності й впливу медіа на людей --є обов'язковими складовими успішної медіаосвіти.

3. Поєднання понять філософія та медіаосвіта може проходити через той аспект, що будь-який процес пізнання це вже є філософською категорією, її предметом. Враховуючи, те що медіаосвіта через цей предмет філософії, здійснює безпосередній вплив на людину, то як відбувається цей вплив розглядається саме з філософської точки зору, тим самим виконуючи основні завдання та функції філософії як науки загалом.

4. В Україні є певні теоретичні розробки та напрацювання у галузі медіаосвіти. Але слід зауважити, що, по-перше, в західних країнах існує стала практика медіаосвіти, на яку можна і варто орієнтуватися, по-друге, теоретичні розробки більшості українських науковців спрямовані, в більшості випадків, не на формування критичного мислення та автономної від медіа особистості (як у багатьох західних країнах), а на опанування медіаобладнання та використання можливостей медіа в навчальному процесі. Українські медіапедагоги визнають, що в області медіаосвіти країна все ще відстає від багатьох, однак наростаюча увагу до проблем медіапедагогіки в двох найбільших наукових центрах України - Києві та Львові - дозволяє оптимістично дивитися в майбутнє.

5. 

Список використаних джерел

1. Бабій Р. О. Аналіз підходів до визначення понять "медіаосвіта", "медіаграмотність", "медіапедагогіка" / Р. О. Бабій // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". ? 2013. ? № 1. ? с. 11-14.

2. Бєляк О. Особливості розвитку медіаосвіти в Україні / О. Бєляк / Гірська школа Українських Карпат. ? 2013. ? № 8-9. ? с. 31-33

3. Дяченко Л. Центри медіаосвіти як осередки професійного розвитку вчителів у ФРН / Л. Дяченко // Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» (3) : зб. наук. праць. - Л. , 2012. - с. 177-180

4. Зражевська Н. І. Масова комунікація і культура: Лекції/ Зражевська Н. І. - Черкаси : Брама - Україна, 2006. - 172 с.

5. Iванов В. Ф. Медіаосвіта та медіаграмотність: визначення термінів / В. Ф. Іванов, О. Я. Шкоба // Інформаційне суспільство. - 2012. - № 16. - с. 41-52

6. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/ material/koncepciya-vprovadzhennya-mediaosviti-v-ukrayini.

7. Медіакультура особистості; соціально-психологічний підхід: навчально-методичний збірник / О. Т. Баришполець, Л. А. Найдьонова, Г. В. Мироненко, О. Є. Голубєва, В. В. Різун та ін..; За ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. - К. : Міленіум, 2009. - 440 с.

8. Медіаосвіта та медіаграмотність : підручник / ред.-упоряд. В.Ф. Іванов, О.В. Волошенюк; за наук. ред. В.В. Різуна. - К.: Центр вільної преси, 2012. - 352 с.

9. Медіаосвіта та медіаграмотність: короткий огляд / Іванов В., Волошенюк О., Кульчинська Л., Іванова Т., Мірошниченко Ю. - 2-ге вид., стер. - К.: АУП, ЦВП, 2012. - 58 с.

10. Онкович Г. В. Медіаосвітні технології і компетентнісний підхід / Онкович Г. В. Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій колі України : матеріали методологічного семінару. - К. : Педагогічна думка, 2009. - с. 206 - 217.

11. Онкович Г.В. Медіаосвіта (Загальний курс): програма навчального курсу для студентів вищих навчальних закладів. - К.: ІВО НАПН України, 2010. ? 24 с.

12. Онкович, Г. В.Спринчук Н.О. Медіаосвіта в Україні: сучасний стан і перспективи розвитку / Г. В. Онкович. ? К. : Педагогічна преса, 2001. ? с.184-189

13. Федоров А. В. Медиаобразование в зарубежных странах / А. В. Федоров. - Таганрог : Изд-во Кучма, 2003. - 238 с.

14. Федоров А. В. Медиаобразование в России и Украине: сравнительный анализ современного этапа развития (1992-2008) / А. В. Федоров // Медиаобразование. - № 4. - 2008. - с. 23-45

15. Федоров А. В. Медиаобразование и медиаграмотность в обществах знаний / А. В.Федоров // ЮНЕСКО между етапами Всемирного саммита по информационному обществу. - М. : ИЗД-во Ин-та разв. ифн. общества, 2005. - с. 329-339

16. Федоров А. В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. -- Таганрог: Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та, 2010. -- 64 c.

17. Федоров А.В. Медиаобразование: вчера и сегодня. М.: Изд-во МОО ВПП ЮНЕСКО «Информация для всех», 2009. ? 234 c.

18. Хлызова Н. Ю. Медиаобразование как педагогическое понятие в отечественных и зарубежных педагогических исследованиях / Н. Ю. Хлызова // Проблемы современного образования : вестник ИГЛУ. - Иркутск, 2007. - № 4. - с. 35-40. - (Серия «Педагогика и психология»).

19. Чемерис І.М. Медіаосвіта за кордоном: теорії медіаосвіти та коротка історія розвитку // Вища освіта України, 2006. - № 3. - с.104-108.

20. Шабунова А. О. Вплив медіаосвіти на формування особистості в умовах інформаційного суспільства / А. О. Шабунова // Вісник національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут": Філософія. Психологія. Педагогіка . - 04/2009 . - №2. - с. 153-157.

21. Шариков А. В. Медиаобразование: мировой и отечественный опыт. -- М.: Изд-во Академии педагогических наук, 1990. -- 66 с.

Размещено на Allbest.ru