Характерні риси донаукового стихійно-емпіричного пізнання. Компоненти та рівні наукового пізнання, його форми (ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія) і методи (спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання). Основні види наукових досліджень.

Зростання ролі техніки та технічного знання в житті суспільства. Філософські поняття в технічних науках у ролі світоглядних і методологічних засобів аналізу й інтеграції науково-технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ.

Основні закони формальної логіки в діяльності вітчизняного юриста. Формування у риторів чітких суджень і обґрунтування їх доказовими даними. Підготовлення юристом логічно стрункої, добре аргументованої промови, побудування судової несуперечливої версії.

Визначення поняття мислення та його форм. Типи помилок, пов'язаних з порушенням законів логіки та математики. Основні закони логіки (тотожності, суперечності, виключеного третього і достатньої підстави) як відображення основ правильного мислення.

Главное различие между христианством и язычеством. Виды язычества, характеристика его признаков: натурализма, идолослужения, магизма, мистицизма. Разделение христианства на православное и католическое. Отличительные особенности и культ протестантизма.

Вопросы этического учения и критики схоластики в книге великого итальянского философа и гуманиста Лоренцо Валла "Об истинном и ложном благе". Основной этический принцип стоицизма. Развитие этической мысли. Движущие мотивы человеческих поступков.

Развитие философии в Древнем Рыме. Описание биографии Луция Анеея Сенеки Младшего – представителя стоицизма. Рассмотрение нравственного учения философа. Провозглашение благом всего, что согласно с природой; определение разума как критерия добра и зла.

По своему философскому мировоззрению Сенека был стоиком. Представитель позднего стоицизма, развитие которого происходило в период становления и процветания Римской империи. Связь между римским стоическим и христианским учениями.

Філософія як система наукових знань за Аристотелем. Загальне поняття про прості субстанції (монади). Любов як безцінний дар за А. Камю. Вклад Аврелія Августина в розвиток філософії. Леонардо да Вінчі як яскравий представник типу "універсальної людини".

Философы о любви. Место любви в жизни людей по Э. Фромму. Бртаская, материнская и эротическая любовь. Факторы, на которых основывается чувство. Любовь по-гречески: агапэ, эрос, филиа, сторгэ. Сказка про Гусыню. Ответы детей на вопрос: Что такое любовь?

Любовь как интимное и глубокое чувство, устремленность на другую личность, человеческую общность или идею. Трактовка диалектико-материалистического понимания личности, ее духовного мира, соотношения с обществом. Духовная близость и отношения любящих.

Философский смысл любви. История философских размышлений о любви. Любовь в античной философии. Первое понимание любви в Мифе об андрогинах, из уст одного из персонажей диалога Платона "Пир". Понимание страсти у Аристотеля. Христианское понимание любви.

Любовь и ненависть - одни из сильнейших чувств человека. Половое влечение - основа возрождения жизни на Земле. Различные трактовки любви и ее вариативные классификации. Широкое поле человеческих чувств. Не-эгоизм и двуцентричность любви.

Истоки зарождения и эволюция понятия любви, попытки объяснить ее природу и смысл. Особенности видов и уровней любви. Отличия любви от влюблённости. Взгляды Аристотеля, Бэкона, Декарта, Канта, Фихте на вечное чувство. Любовь глазами женщин и мужчин.

Свойства и качества, без наличия которых "любовь", как таковая, невозможна. Коллективное бессознательное и его отличие от индивидуального (личностного бессознательного). Любовь на трёх уровнях взаимодействия: трансцендентном, социальном и материальном.

Любовь - интимное чувство, устремлённость на другую личность, человеческую общность или идею. Осмысление любви в мифах и философских системах; Платон: любовь как духовное возвышение или симбиотический союз. Психология любви по Э. Фромму; псевдолюбовь.

Сущность понятия любви как отношений между мужчиной и женщиной. Раскрытие общих свойств и качеств, без наличия которых "любовь", как таковая, невозможна в принципе. Ее анализ на трёх уровнях взаимодействия: трансцендентном, социальном и материальном.

Гегель и Фейербах. Материализм Фейербаха. Антропологический принцип Фейербаха в теории познания. Теория познания - идеализм или материализм? Философия абсолютного тождества. Значение философских трудов Фейербаха. Взаимоотношение мышления и бытия.

Осмислення фундаментальної для сьогоденної філософської антропології проблематики суперечності специфічно людського в ракурсі експлікацій цілісності людини. Ідея людини як контроверсійної єдності суперечностей в перспективі гетерогенної плюральності.

Аналіз твору "Думки" Блеза Паскаля, його зміст та основні ідеї. Сутність поняття "щастя" у баченні автора. Мислення як шлях до возвеличення людини, шлях до знаходження її місця у світі. Жадоба до визнання, її роль в житті людини. Шляхи досягнення щастя.

Поняття світогляду. Відношення людина - світ як основні світоглядні проблеми. Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Структура світогляду. Буденний і теоретичний, індивідуальний і масовий світогляд.

Сутність філософії - світоглядного знання, що має свою специфіку, яка полягає в його плюралістичному (поліфонічному), діалогічному й водночас толерантному стосовно інших (відмінних) точок зору характері. "Софійний" та "епістемний" способи філософування.

Учение Лютера о предопределении. Предопределения теория - учение, согласно которому все в мире, вплоть до явлений человеческой психики, предопределено или волей бога. Цитаты Лютера подтверждают "заблуждения" кальвинистов.

Доба Відродження дала одного виключно видатного мислителя - Николло Макіавеллі. При імені його зазвичай приходять в жах, і він дійсно жахає. Його долю розділили б багато інших, якби вони були так само вільні від фальші, як він. Макиавелізм і мазохізм.

Изучение Шелером медицины, философии и психологии в Мюнхене. Преподавание в университетах Мюнхена, Геттингена, Кельна и Франкфурта. Исследование личной жизни и творческих этапов. Философская антропология Макса Шелера. Суть его концепции философии жизни.

Характеристика марбургской школы философии. Рассмотрение принципа долженствования, распространенного представителями этой школы на область социологии. Изучение математической физики в концепции Когена. Системы античной и новой философии в учениях Наторпа.

Понимание человека как практически действующего существа. Связь взглядов Маркса со взглядами немецких "классических" философов и отличие от них. Направленная на самое себя деятельность как существенная и самая характерная особенность человека.

Понятия "псевдорелигия" и "квазирелигия", их соотношение и направления исследования. Профетическая роль философии в марксизме, эсхатологический мессианизм данного мировоззрения. Пролетариат как мессианский класс, закономерности его существования.

Становлення і основні етапи розвитку марксистської філософії. Соціально-економічні передумови марксизму. "Маніфест комуністичної партії". Діалектичний матеріалізм К. Маркса Ф. Енгельса. Матеріалістичне розуміння історії. Суспільно-економічні формації.

Марксизм как одно из наиболее значительных направлений научной мысли нового времени, место в системе научного знания и яркие представители. Генезис диалектического материализма и философские истоки марксизма. Марксистская теория исторического процесса.