Понимание пограничности как традиционной категории философии для онтологического осмысления предельных субстанциальных вопросов природного и культурного бытия. Понятие "граница" - самоценная универсалия, необходимая для самосознания и осмысления мышления.

Анализ проблемы познаваемости мира в истории философии: реализм, скептицизм, агностицизм. Многообразие форм знания и познавательной деятельности. Определение роли интуиции в познании как единстве рационального (разумного) и чувственного моментов.

Выявление философско-теоретических и методологических оснований "Философии символических форм" Э. Кассирера. Анализ функционирования символа как духовно-чувственной конструкции в основных культурных символических формах, мифе, науке, религии, искусстве.

Принципы системного подхода. Объект как система и одновременно элемент более крупной, объемлющей его системы. Системное познание и преобразование мира. Противоположные свойства системы: отграниченность и целостность. Логические основы системного подхода.

Понятие, структура, виды и приёмы ведения спора, его значение и результаты. Пропоненты и оппоненты как субъекты массовых дискуссий. Поиск и подтверждение аргументов, их разновидности и роль в дискуссиях. Уловка как прием, затрудняющий ведение спора.

Особенности славяно-русского менталитета. Русские духовные ценности. Русская традиция Иллариона. Научное обоснование принципа русской справедливости. Историческое развитие русского народа. Русское понимание справедливости или русская идея демократии.

Учение о субстанции как устойчивом объективном первоначале мироздания. Субстанциальный подход к анализу предпосылок естественнонаучного мышления. Философские взгляды на проблему субстанции: дуализм Р. Декарта, монизм Б. Спинозы, плюрализм Г. Лейбница.

Понятие и сущность техники, закономерности и проблемы развития, роль в жизни. Связь технического знания с мифологическим миропониманием в древнем мире. Этапы формирования ремесленной и инженерной деятельности. Возникновение современного технического мира.

Первоначальное понятие термина "философия". Проявление специфики философии в её функциях. Философия Сократа. Диалектика - всеобщая связь и развитие мира, а также природы, общества, мышления. Характерные черты античной философии. Античные философы.

Предмет и структурные элементы философии. Аспекты дифференциации философских методов. Появление и развитие диалектики и метафизики. Система взаимосвязанных и дополняющих друг друга функций философии, их характеристика. Роль философии в развитии культуры.

Хаос как бесформенное состояние мира, бесконечное пространство, неупорядоченная первопотенция мира. Превращение Хаоса в Космос, возникновение из него "жизнедеятельного". Социологизация понятий порядка и хаоса. Потеря устойчивости и переход к хаосу.

Роль знаков в конструировании языка, их типы (образы, индексы, символы) и связь с обозначаемыми ими предметами. Основные характеристики знаков: содержание, смысл и предметное значение. Особенности собственных и приданных смыслов, сущность дефиниции.

Общая характеристика понятия: существенные и несущественные признаки предметов. Логические приемы образования понятий. Содержание и объем понятия, класс (множество). Принципы классификации понятий, различия между их видами. Отношения между понятиями.

Определение пространства и времени в качестве объекта естественнонаучных и умозрительно-философских построений. Изучение различных компонентов, отдельных составляющих концепта пространства и концепта времени.

Сущность понятия как формы мышления, его специфические, характерные черты и логическая структура, основные виды и отношения между ними. Содержание закона обратного отношения между объемами и содержаниями понятий, главные следствия и выводы их него.

Отношения между понятиями. Совместимость и несовместимость. Сложное суждение. Импликация, эквиваленция, отрицание. Таблицы истинности. Умозаключение по аналогии. Виды аналогий. Пересечение (перекрещивание), подчинение (субординация), противоположность.

Екзистенціальні витоки проблеми буття. Античність: пошуки "речових" першопочатків. Буття як "чиста" думка: початок онтології. Античні опоненти проблеми буття. Ідеї староіндійської філософії про першість духу. Ототожнення буття з фізичною природою.

Реальність як філософська категорія. Реальність: вступ у наявне буття як певне буття. Побудова теоретичної типології реальності. Міфічне як дуже інтенсивна реальність. Особливості віртуальної реальності. Становлення у значенні синтезу буття й небуття.

Виробнича практика. Поняття "практика". Форми і рівні діяльності. Структура практики. Практична діяльність у людському суспільстві. Практика як критерій істини. Функції практики. Гуманістичний зміст практики. Поняття, структура та види діяльності.

Еволюція поглядів на термін "контекст" у прагма-діалектиці. Місце контексту в "аналітичному огляді" та прагма-діалектичному аналізі аргументації. Моделі інституціональних контекстів. Політичні інтернет-форуми як приклад інституціонального контексту.

Наука як система знать та освіта як цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань. Виробництво знань про природу, суспільство і про саме пізнання. Основні методи емпіричного знання. Рефлексія основоположень методологій філософії науки.

Доведення, як процес думки, що полягає в обґрунтуванні істинності якогось положення за допомогою інших, істинність яких встановлена раніше. Види аргументів: факт, закони (наслідок тривалого процесу пізнання), аксіоми (які приймаються без доведення).

Ознайомлення із визначеннями духовності людини в працях науковців різних часів. Питання індивідуальності внутрішнього світу людини. Огляд національних традицій, творчість, культури спілкування, знань як основних проявів і засобів відродження духовності.

Поняття як форма людського мислення, форма думки, у якій відбиті загальні, істотні ознаки об'єктів; використання понятійного апарату як у складі суджень, так і поза судженнями. Місце, яке займають філософські категорії в розумовій діяльності людини.

Философия, любовь к мудрости. Универсальность самого языка общения и универсальность логики. Разные школы философской мысли с их многочисленными приверженцами. Способности к формальной логике и к интеллектуальным интуициям.

Аналіз поняття молитви і концепту любові, поняття енергії та концепту ісихії, концепту зосередження та категорії синергії, співставлення агіографічного дискурсу з дискурсом художнього тексту. Співвідношення понять традиції ісихазму та феномену мови.

Виникнення та зміст концепції "кінця історії" та її вплив на розвиток американської філософської думки. С. Хантінгтон і теорія "зіткнення цивілазацій" в геополітичній розробці міжнародних відносин. Аналіз точок дотику та відмінностей даних концепцій.

Сутність футурології як науки про прогнозовані варіанти майбутнього нього Землі і людей, що її населяють. Індустріальний і конвергентний напрями сучасної футурологіїю Соціальна спрямованість оптимізму Г. Кана, порівняння його поглядів з теорією А. Вінера.

Причины хаоса. Роль энтропии как меры хаоса. От порядка к хаосу. Характеристики порядка и хаоса. Синергетика - наука о сложном. Порядок и хаос: механизм перехода. Социальная синергетика как постмодернистская философия истории.

Содержание некоторых понятий, обобщения и ограничения данного понятия. Схема отношений определяемого понятия и определяющей части определения. Отображение отношений между простыми суждениями при помощи таблицы истинности, непосредственное умозаключение.