Методи спектрофотометрії

Нижче 6, 25 мкм, проте, співвідношення між характерними частотами діаграми і спостережуваними при досвіді частотами не дотримується, тому що в цій області проявляються характеристики не окремих функціональних груп, а всієї молекули. Це явище пояснюється частково тим, що тут існує багато смуг для більшості молекул і що немає простого способу встановлення відповідності смуг поглинання певним коливанням і положення смуг в більшій мірі піддається непередбачуваних змін. Насамперед залежність характеру спектра поглинання від будови певної молекули може бути пов'язана з фактом, що існують багато коливаннь, що мають приблизно однакову частоту, і що ці коливання взаємодіють один з одним.

Область від 8 до 15 мкм носить іноді назва області "відбитків пальців" (finger print), так як саме ця частина спектру обумовлює унікальність спектру окремої речовини.

Існує кілька можливостей опису фармакопейних випробувань на справжність з допомогою інфрачервоних спектрофотометричних вимірювань.

Насамперед це видання збірників інфрачервоних спектрів для речовин, включених до фармакопею, з тим, щоб згодом ці спектри використовувалися для порівняння з відповідним спектром досліджуваної речовини. Колекції інфрачервоних спектрів постійно публікуються і розширюються. Описано спектри стандартних речовин, включених до Фармакопею США XVI.

Інша можливість представляє вказівка довжин хвиль, при яких спостерігаються смуги поглинання, і вираз їх інтенсивності як сильної, середньої, слабкої і змінної.

Інфрачервоні спектри, будучи унікальним засобом ідентифікації речовини, в той же час, як було показано вище, схильні до впливу багатьох чинників. Спектри можуть бути різними в двох різних спектроскопів. Якість розчинників, умови приготування зразка для аналізу, кристалічні форми речовини складають короткий перелік факторів, що впливають на спектр. У зв'язку з цим у фармакопейному аналізі основним правилом для інфрачервоної ідентифікації є отримання спектра стандартної речовини в той же час і за тих же умов, що і спектр зразка, з подальшим порівнянням двох спектрів.

Британська фармакопея 1968 р. і Міжнародна фармакопея Другого видання описують визначення інфрачервоного поглинання для встановлення автентичності стероїдів, глікозидів і напівсинтетичних пеніцилінів. У розділі загальних методів аналізу викладаються методики вимірювань у вигляді суспензії і у вигляді дисперсії з лужним галоїдів.

До Державної фармакопеї X видання вперше включена інфрачервона спектрофотометрія для аналізу натрієвих солей метициліну та оксациліну і фторотан (галотан).

Інфрачервоний спектр препарату має ті ж максимуми поглинання, що і стандартний зразок натрієвої солі метициліну (метициліну натрієва сіль, ГФХ). Розчиняють 50 мг речовини в 25 мл води або збовтують еквівалентну кількість порошку таблеток або вмісту капсул з 25 мл 0, 01 Н соляної кислоти протягом 10 хвилин. Переносять рідину в ділильну воронку, фільтруючи, якщо необхідно, і промиваючи фільтр і залишок невеликими порціями води. У другій ділильної воронки розчиняють 50 мг стандарту в 25 мл води. Потім кожен розчин обробляють таким чином: додають 2 мл 10% розчину їдкого натра і 4 мл сірковуглецю і струшують протягом 2 хвилин. Центрифугують, якщо необхідно зробити прозорою нижню фазу, і фільтрують її через сухий фільтр, збираючи фільтрат в невелику колбу з притертою пробкою. Визначають спектри поглинання обох відфільтрованих розчинів без затримки, в кюветі 1 мм в області від 7 до 15 мкм у відповідному спектрофотометрі, застосовуючи в якості контрольного розчину сірковуглець. Спектр розчину, отриманий з зразка, має всі найважливіші смуги поглинання, що й розчин стандарту. Якщо спектр зразка має смуги, що відрізняються від стандарту, зразок може бути підданий очищенню і досвід повторений. Для інших речовин в Фармакопеї США XVII описується визначення з дисперсією препарату в броміді калію.

Висновки

Спектрофотометрія - оптичний метод дослідження газоподібних, рідких і твердих речовин, заснований на визначенні інтенсивності поглинання світла речовиною (абсорбційна спектрофотометрія) або інтенсивності випромінювання їм світла (емісійна спектрофотометрія) залежно від довжини хвилі.

Отримані при цьому (за допомогою спеціальних приладів - спектрофотометрів) абсорбційні та емісійні спектри є характерними для кожного даної речовини.

Розрізняють спектрофотометрію в ультрафіолетовій (УФ), видимій та інфрачервоній (ІЧ) областях спектру.

Спектрофотометрія широко застосовується в клінічних, біохімічних, санітарно-гігієнічних, судово-медичних і фармацевтичних лабораторіях для якісного та кількісного аналізу різного роду об'єктів біологічного походження (сироватка крові, спинномозкова рідина, сеча та ін), лікарських засобів, продуктів харчування і т. д .

Спектрофотометрія в ультрафіолетовій області є одним з основних загальних методів аналізу лікарських речовин та їх препаратів, включених в будь-яку сучасну фармакопею.

Для ідентифікації невідомої речовини в органічній аналітичної хімії спектр досліджуваного речовини зазвичай порівнюють з отриманим при тих же умовах спектром речовини, будова якого відомо.

Встановлення автентичності речовини по ультрафіолетового спектру є цінним доповненням до хімічних і фізико-хімічних методів фармакопейного аналізу.

Метод спектрофотометрії в ультрафіолетовій області успішно використовується як для ідентифікації та кількісного визначення, так і у випробуваннях на чистоту.

Список використаної літератури

1.Сенов П.Л. Руководство к лабораторным занятиям по фармацевтической химии 2010.

2.Фрайфелдер Физическая биохимия .м.: "Мир" 2009

3.Максютина Н.П., Каган Ф.Е., Митченко Ф.А. и др. Методы идентификации

лекарственных препаратов 2007

4.Крючкова Г.М., Любина А.Я., М.Э. Полеес. Руководство у практическим

занятиям по технике лабораторных работ 2005

5.Державна Фармакопея України .-1-е вид.-Харків :РІРЕГ, 2011.-с.58-68.

6.Булатов М.И. Практическое руководство по фотометрическим методам анализа - 5-е изд. / Булатов М.И., Калинкин И.П. - Л.: Химия, 2006. -432 с.

Размещено на Allbest.ru