Трифазні електродвигуни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ПОЛТАВСЬКОЇ

ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Професійно - технічне училище №49 села Красногорівка

В - Багачанського району Полтавської області

Реферат на тему : «Трифазні електродвигуни»

2010 р.

План

І. Трифазні електродвигуни

ІІ. Несправності електродвигунів

ІІІ. «Перекинута» фаза

ІV. Визначення придатності електродвигуна

V. Захист електродвигунів

Трифазні електродвигуни

Основним недоліком двигунів з короткозамкненим ротором є трудність регулювання частоти обертання ротора, а значить і пуску навантаженого електродвигуна.

Змінити частоту обертання можна зміною кількості пар полюсів або частоти. Перший спосіб застосовують для зменшення частоти обертання, а другий - для збільшення.

У деяких двигунах кількість обмоток (а отже,й частота обертання) зміна, але плавно не регулюється. Двигуни мають не великий пусковий момент і значну кратність пускової сили струму.

Однією із найважливіших характеристик двигуна є ККД. Він обернено пропорціонально залежить від зазору між магнітопроводами статора й ротора.

Електродвигун вибирають за потужністю, частотою обертання, режимом роботи та конструктивним виконанням.

Режим роботи - тривалий, короткочасний та повторно - короткочасний, позначають відповідно S1, S2, S3.

У тривалому режимі працюють двигуни вентиляторів, водяних насосів тощо.

На паспорті двигуна короткочасного режиму надпису S2 немає, а вказана тривалість періоду навантаження : 10, 30, 60 або 90 хв.

У двигунів повторно - короткочасного режиму вказують тривалість вмиканнях в процентах : ПВ 15, 25, 40 чи 60 %

Для всіх режимів недопустиме перевантаження двигуна, тому що при перегріванні він виходить із ладу.

Кожний клас нагрівостійкості ізоляції має допустиму температуру нагрівання : А - 105 °С (волокнисті матеріали, папір, емаль, лаки, деякі полімери) ; Е - 120 °С (деякі синтетичні матеріали) ; В - 130 - (на основі слюди, азбесту чи скловолокна з органічними просочувальними сумішами ); С - понад 180 °С (слюда, кварц, скло, фарфор ).

Під впливом теплоти, вібрації та інших факторів ізоляція старіє, тобто втрачає електроізоляцію та механічні властивості, а надмірна напруга її прибиває.

Температуру нагрівання електродвигуна визначають рукою. Якщо її можна втримати, то перегрівання не має.

Якщо двигун при тривалій роботі залишається холодним або трохи теплим, то це певна ознака недовантаження. Його слід повністю завантажити або замінити двигуном меншої потужності.

При виборі двигуна звертають увагу на виконання за ступенем захисту. У захищених двигунах обмотка закрита лише від дощу, а сторонні предмети різної величини можуть потрапити всередину. Це двигуни серії 4А з ступенем захисту ІР23. Закриті обдувні двигуни захищені від потраплянням предметів, розміри яких більші 1 мм. Їх ступінь захисту ІР44.

Іноді має значення з якого матеріалу виготовлений корпус та інші деталі двигуна. Літерою Х позначають алюмінієвою станину і чавунні щити.

Перед пробним пуском двигуна перевіряють правильність підключення (згідно схеми) двигуна, приладів, апаратів. Мегомметром вимірюють опір ізоляції між проводами та кожним проводом і землею при відключеному приймачі і апаратах. Він неповинний бути меншим 0,5 МОм. Ротор прокручують рукою. Перевіряють справність робочої машини, прокручують рукою всі її частини.

Перед пуску двигуна слід відійти від нього, щоб не бути травмованим у випадки несправності.

Перший раз вимикають двигун на одну мить. Зразу ж після натискання кнопки «Пуск» натискають на кнопку «Стоп». При справності двигуна, апаратури і електричного кола та при наявності струму він встигне зробити кілька оборотів. Це буде доказом справності електроустановки і покаже напрямок обертання ротора.

Якщо ротор обертається в інший бік і не реверсується, міняють місцями будь - які два проводи на клемах двигуна або пусковому обладнанні У випадку,якщо напрямок обертання двигуна візуально визначити не можна,стежать за показами приладів. Наприклад, заглибний двигун знаходиться на глибині 20 м. На його роботу і напрямок обертання вкаже амперметр.

Несправності електродвигунів

Якщо двигун не працює, індикатором перевіряють наявність напруги на запобіжниках, пусковій апаратурі, а потім на затискачах двигуна. Операції можна виконувати і в зворотній послідовності. Відсутність напруги на всіх трьох фазах може бути у випадках : якщо струм не надходить від джерела або не проходить через пускові апарати.

Відсутність напруги на двох або на одній фазах може виникнути внаслідок перегоряння запобіжника, поганого контакту, обриву проводу. Поганий контакт визначають вольтметром, заміривши напругу на ньому при працюючому двигуні. За показами амперметра і вольтметра обчислюють опір у контакті і усувають чи зменшують його зачищенням і затягуванням.

«Перекинута» фаза

Початки виводів трифазних двигунів позначають С1, С2 і С3, а кінці -С4, С5 і С6. При розбиранні та складанні двигунів бирки іноді гублять, а кінці плутають з початками.

Оскільки фаза «перекинута» (обмотка залишилась на місці), то струм іде у зворотному напрямку. Отже, ця обмотка не тільки не допомагає двом іншим, а й гальмує їх роботу (двигун не розвиває оберти, втрачає потужність). Виникає потреба перевірити чи правильно взято кінці і початки фаз. Найзручніше це зробити так. Провонюють всі обмотки, щоб з'ясувати, який кінець якій обмотці належить. На обидва кінці однієї обмотки надівають шматочки ізоляційної трубки з надписами А1 та А2, другої - В1 та В2, третьої - С1 та С2 (рис. 66).

До виводів А1 та А2 приєднують міліамперметр для постійного струму, а кінцями С1 і С2 на одну мить доторкаються до джерела постійного струму (сухий елемент або акумулятор). Стрілка приладу повертається вправо або вліво. Тепер доторкаємося виводом В1 до мінуса, а В2 до плюса, стрілка повинна відхилитися в той же бік, що і в попередньому випадку. Якщо вона відхиляється в протилежний, то трубка з надписами В1 та В2 міняють місцями.

Повторюємо дослід, приєднавши міліамперметр до виводів фази В. Якщо тепер відхилення не збіглися, то трубки міняють місцями на фазі А. Для більшої впевненості експеримент можна повторити.

Тепер використовують стандартні позначення.

Якщо стрілки не відхиляються, значить джерело струму слабке. У цьому випадку прилад переключають на чутливі ший діапазон.

Визначити, у якій з фаз виникло коротке замикання, можна так. На виводи С1 і С2 подають на кількість секунд зміну напруг і замірюють індуковану напругу на виводах А1 і А2,а потім на В1 і В2. Якщо, напруга на В1 і В2 буде меншою, значить частина витків там замкнута, а якщо однакова - випробування повторюють, подаючи напругу на А1 і А2 і замірюючи напругу на В1 і В2 та С1 і С2. Джерелом змінного струму може бути лампа, ввімкнута в штепсельне розняття (рис. 67).

Пошук міжвиткового короткого замикання ускладнюється, якщо виведено лише три кінці обмотки і нуль не поданий на масу. Це означатиме, що фазні обмотки з'єднано в трикутник, а прикладена напруга (до точок А і В, рис.68) викликатиме струм не лише в обмотці АВ, а й в двох інших. Зрозуміло, що струм в одній обмотці буде більший струму в двох інших. Зрозуміло, що струм в одній обмотці, де немає короткого замикання.

Визначення придатності електродвигуна

Якщо у вас є двигун, що не працює, то не відправляйте його зразу ж на перемотування. Він, можливо, його не потребує. На нього, як правило, немає паспорта, або відсутні виводи обмоток. При наявності виводів вимірюють опір обмоток. Якщо якась з них обірвана, то опір буде безмежним.

Що вказує на пошкодження ізоляції. У цьому випадку двигун розбирають. Його слід розбирати і при наявності люфта в підшипниках або якщо ротор туго прокручується в підшипниках.

У невеликого двигуна викручують гвинти кріплення одного підшипникового щита до корпуса і легким ударом торцем вала об тверду підставку (дошку, колоду), зсовують корпус двигуна з ротора. Верхній підшипниковий щит (гвинти якого вкручені) залишиться із своїм підшипником на постійному місці, а нижній - разом з гвинтами кріплення під дією сили інерції корпуса зміститься вниз на підставку. Нижній підшипник залишиться на валу або зміститься з нього разом із своїм щитом. Виконують цю операцію обережно, щоб не пошкодити ізоляцію обмоток,а також поверхню статора та ротора.

Спочатку оглядають обмотку статора. Потемніння ізоляції хоча б на невеликій площі вказує на її непридатність. Відшукавши виводи обмоток, якщо кінці відірвані, обережно розрізують бандажі, вимірюють опір обмоток. Може статися, що припаюванні виводів ремонт закінчиться. Але здебільшого доводиться перемонтувати обмотки статора.

Замінивши мастило у підшипниках, а при наявності люфта й самі підшипники, двигун складають та випробовують, визначаючи при цьому й частоту обертання за допомогою тахометра.

Захист електродвигунів від короткого замикання здійснюються запобіжниками, а також автоматичними вимикачами. Плавкі вставки для двигунів з короткозамкненим ротором вибирають за номінальною силою струму двигуна. Автоматичні вимикачі повинні захищати двигуни від коротких замикань.