Електроустаткування компресорної станції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В наш час індустріального розвитку широкого розповсюдження набули механізми, пристрої, станки та верстати в яких використовується рух подач чи переміщень за допомогою стислого повітря.

Як відомо, повітря має властивість стискатися до певної величини, що є не дуже добрим в порівнянні з гідравлічними приводами, але при використанні має перевагу в тому, що повітря не потребує заміни.

В результаті швидкого прогресу виробничих процесів всіх галузей машинобудівної промисловості зростають вимоги до роботи машин. Розширюється коло задач при їх виборі, експлуатації і створенню.

В сьогоднішній час підприємства обладнуються високо продуктивним і економічним обладнанням. Продуктивність праці а також ефективність використання обладнання залежить в значній мірі від правильності прийомів роботи, огляду за обладнанням і якості налагоджувальних робіт. Тому оператор повинен вірно володіти раціональними прийомами робіт, вміти правильно вибирати оптимальний технологічний процес і режим в залежності від використовуючих матеріалів, виконувати операції по наладці і розмірній настройці обладнання, підбирати й встановлювати робочі інструменти.

1. Призначення, конструкція та принцип дії компресорної станції

Компресорна станція - це станція для одержання стиснутого повітря або іншого газу, наприклад природного газу(метану).

Компресори застосовуються для отримання стисненого газу або другого газу тиском до Па з метою використання його енергії в приводах пневматичних молотів і пресів, в пневматичних інструментах, в приладах пневмоавтоматики.

Різновидністю компресорів являють воздуходувки,служать для подачі повітря або газів тиску від до Па.

Компресорні станції служать для забезпечення холодом холодильних складів, камер заморожування, торгового обладнання супермаркетів.

Основні переваги використання компресорних станцій :

1)ефективне використання холодопродуктивності за рахунок перерозподілу подачі холоду на різні споживачі.

2)більша довговічність роботи холодильної машини за рахунок ротації роботи компресорів та менша кількість включень - виключень компресорів.

Компресори розрізняють по безліч характеристик - по тиску, продуктивності стисливого середовища, умов експлуатації середовища.

Також компресори розрізняють по галузі виробництва для яких вони призначені - хімічні, енергетичні, загального призначення, за родом стиснутого газу - повітряні, кисневі, хлорні, азотні, як і двигун внутрішнього згорання, існує класифікація і за способом охолодження - рідинні або повітряні.

Виходячи з принципу дії, тобто основні процеси підвищення тиску компресорів поділяють на: об'ємні, лопатеві і термокомпресорні.

Об'ємний компресор - механізм, де процес стиснення газу йде періодично змінюючи свій об'єм робочих камер. Лопатеві компресори - механізм динамічної дії.

По принципу дії компресори поділяються на центробіжні і поршневі, центробіжні компресори поділяються по конструкції виконання на турбінні і ротаційні. В турбінному компресорі ротор з лопатями при обертанні захоплює газ із впускним трубопроводом і викидає його у впускний трубопровід. Збільшення тиску відбувається за рахунок збільшення скорості руху частин газу і його стиснення між лопатями і корпусом. В ротаційному компресорі збільшення тиску виконується шляхом стиснення газу в картерах, утворених з допомогою пластин, котрі переміщаються під дією центробіжних сил в напрямку ротора при його обертанні і прижимаються до стін корпуса. Впускний вентиль і випускний вентиль під час роботи відкриті.

Для роботи компресора при відсутності використання зжатого газу служить обхідний трубопровід з вентилем. В поршневому компресорі при обертанні кривошипного газу і руху поршня вниз газ застосується через відкритий впускний клапан. Поршневі компресори відрізняються нерівномірністю подачі газу. В компресорі одинарної дії подача газу виконується тільки при руху поршня вверх. В компресорі дві дії подачі газу здійснюється при руху поршня в дві сторони. Поршневі компресори мають більшу складну конструкцію, ніж центр обіжні, і використовується тиску до 1000*10?.

Високий тиск газу може бути тільки в багатоступінчастих компресорах,в котрих газ стискається послідовно в кількох циліндрах і камерах. При стиснення газу в компресорах виділяється більшість тепла які завжди утворюються з допомогою протічної води, який проходить через кожух компресора. У газовій промисловості - служить для збільшення енергії газу і перекачування його лінійною частотою газопроводу.

2. Загальна характеристика електроустаткування компресорної станції

Компресорна установка в основному призначена для обслуговування певних технологічних процесів, тому продуктивність компресорів залежить від споживання повітря в ході роботи виробничої дільниці. Головний рух здійснюється синхронним двигуном М1, який приводить в обертання поршневий механізм компресорної установки.

У компресорної установки застосовуються два двигуна і збудник. Синхронний двигун призначений для обертання поршневої системи компресорної установки. Асинхронний двигун з короткозамкненим ротором приводить в обертання збудник. Збудник наглухо приєднаний до обмотки збудження головного двигуна, тим самим він збуджує синхронний двигун.

Тиск масла контролюється механічним реле тиску і проміжним реле. Проміжне реле датчика температури контролює температуру стисненого повітря. Струминне реле, сигналізує про зменшення тиску охолоджуючої води. Реле часу контролює зникнення охолоджуючої води. Схема автоматичного управління синхронним двигуном поршневого компресора допускає включення на напругу 380В, 220В змінного і 220В, 48В постійного. Q1 - масляний вимикач, включає в мережу двигун М1; Повітряний компресор негайно відключити від мережі : - При появі диму або вогню з електродвигуна або його пускорегулювальної апаратури; - Вібрації, шумі і стукоті, загрозливих цілості компресора; - Поломки приводного механізму; - Значному зниженні числа обертів, що супроводжується швидкому нагріванні електродвигуна. Промивання окремих вузлів, деталей установки в гасі або бензині повинна виробляється в спеціальній шафі з витяжним пристроєм, встановленому в окремому приміщенні або на відкритому повітрі на відстані не менше 10м від джерел відкритого вогню.

Чи не дозволяється знімати панель з блоку осушення і автоматики і приступати до роботи раніше, ніж через 15 хв після зняття напруги з установкою. Не можна користуватися відкритим полум'ям, курити при проведенні на установці робіт з фреоном. У приміщенні повинна працювати вентиляція.

Не рідше одного разу на 6 місяців повинна виробляється перевірка робочих манометрів установки контрольним манометром. Результати перевірки повинні бути записані в журналі контрольних перевірок. Не рідше одного разу на 12 місяців повинна виробляється перевірка манометрів з подальшим опломбуванням або тавруванням. Манометр не допускається до застосування у випадках коли : - Відсутня пломба або клеймо ; - Прострочений термін перевірки; - Стрілка манометра при його виключенні не повертається на нульову позначку шкали; - Розбите скло або є інші пошкодження, які можуть відбитися на правильності його показань.

Як і в інших електроустановках, компресорна установка має головний електропривод, а саме асинхронний або синхронний двигун з короткозамкненим ротором, який приводить в обертання поршні компресора. Двигун працює з постійною швидкістю без реверсу. В установки використовується реле часу разом з електрогідравлічним клапаном для полегшення пуску двигуна. Двигун живиться від трифазної мережі, так само є апарати захисту електроприводу компресора від короткого замикання і перевантаження у вигляді автоматичного вимикача.

Ланцюг управління та сигналізація харчуються фазною напругою 220В через однополюсний автоматичний вимикач. Робота компресорної установки може, здійснюється як з пульта управління на самому агрегаті, так і з диспетчерського пункту.

Автоматичний контроль складає найважливішу частину системи управління. Він дозволяє визначити правильність процесу виробництва стисненого повітря і стан компресорного агрегату. Відхилення контрольованих параметрів від заданих значень вказує на ненормальні чи нераціональні режими роботи систем агрегату, а в ряді випадків може привести до аварії.

Електродвигуни та апарати повинні бути встановлені таким чином, щоб вони були доступні для огляду і заміни, а також для ремонту, по можливості, на місці установки. Електродвигуни мають бути заземлені або занулені.

3. Обґрунтування вибору роду струму, величин напруг та електроприводу

Основними групами електроприймачів є електродвигуни промислових механізмів, силові трансформатори, світильники всіх видів. По роду струму розрізняють електроприймачі, які працюють від мережі змінного струму промислової частоти f=50Гц.

Змінного струму збільшеної або пониженої частоти: від мережі постійного струму

По напрузі елекроприймачі класифікуються на дві групи:

1) Електроприймачі, які отримують живлення безпосередньо від мережі.

2) Електроприймачі живлення яких економічно вигідно на напругу 380-660В.

Окремі споживачі електроенергії виконуються для живлення високошвидкісних електродвигунів збільшеної частоти 180-400 Гц. В нашому цеху живлення виконується від мережі 380 В і частотою струму 50 Гц. Кожен вид приводу має своїми чеснотами й недостатками. Живлення змінним струмом просте і надійне, зручне і невимогливе в експлуатації, просте в підключенні (основний рід струму живильної мережі: перемінний 50 гц), але можливості регулювання швидкості обертання дуже обмежені тому що немає простого способу плавного регулювання частоти обертання Живлення постійним струмом більш гнучке: двигуни зі свого влаштування допускають плавне регулювання швидкістю межах, велика допустима перевантаження по струму дозволяє створювати двигуни із високим перевантажувальної здатністю, але за дані переваги доводиться платити більшої складністю двигуна.

Відповідно до вимогами технології, механізми приводу повинні позиціонуватися з великою точністю (за кілька сантиметрів), що поки що неспроможні забезпечити приводи змінного струму, хоча відомі спроби заміни приводів постійного струму приводами системи ЧП-Д (частотний перетворювач - двигун, наприклад НПЧ - безпосередній перетворювач частоти). Оскільки потужність двигунів приводу невелика (менш 100 кВт), то тут для її живлення знадобиться напруга > 1 кВ.

4. Розрахунок потужності і вибір електродвигуна головного приводу компресора

1.Для розрахунку електричного двигуна приймаємо наступні дані

Q=200м³/хв

P₁=1.0110⁵Па

P₂=810⁵ Па

=0.8%

=0.95%

Kз=1,10%

Роботу вибираємо по кінцевому тиску Р_2;

А=24510^-3 вибираємо по таблиці 17-2 [1]

2. Розраховуємо потужність двигуна приводу компресора за формулою:

(4.1) [1]

3.Вибираємо синхронний двигун типу СДН-14-59-6 з наступними технічними даними:

Р_н.дв=1250кВт

U_н=6кВ

n=375 об/хв

U_зб=40В

I_зб=255А

J=172 кг м²

5. Перевірка електродвигуна по нагріву і перевантажувальній здатності

Вибраний двигун повинен не тільки підходити по номінальній потужності але і номінальному моменту.

Перевірку по номінальному моменті визначають в слідуючому порядку.

1. Визначаємо статичний момент двигуна:

=, (5.1)[4]

де:- розрахункова потужність;

-кутова швидкість, визначається по формулі:

===39.25рад/с.

==30144 Нм.

2. Визначаємо номінальний момент двигуна:

==31847 Нм.

де:- номінальна потужність вибраного електродвигуна.

- номінальна швидкість обертання вибраного електродвигуна.

3. Визначаємо коефіцієнт завантаження двигуна:

= = =0,94 (5.2)

4. Визначаємо час пуску двигуна:

= ; (5.3)

де - вибираємо час по спеціальній кривій, в даному випадку він становить 5с

?J= ; =0,3= 0,3172=51.6 кг

?J=172+51.6=153.2кг

= =2.1с.

5. Визначаємо динамічний момент двигуна:

= ==2863.3 Нм. (5.4)

6. Перевіряємо двигун по моменту:

=1

=

=131847=31847 Нм

=-.=30114-2863.3=27251 Нм

31847 >27251 - умова виконується.

7. Перевіряємо двигун по середньому моменту:

=0,45()Hм

= 0,45= 38694 Нм.

>= 38694 >27251 Нм.

Висновок: Отже, послідовно вибраний двигун проходить по всім умовам.

6. Розрахунок та вибір тиристорного збудника для синхронного двигуна

6.1 Розрахунок і вибір силового трансформатора

Розрахунок проводимо на основі наступних даних:

а) Номінальний струм збудження 255 А.

б) Номінальнанапругазбудження40 В.

1. Розраховуємо теоретичне значення Е.р.с. на вторинній обмотці трансформатора визначається величиною і коефіцієнтами схеми:

В даному випадку вибираємо трифазну мостову схему випрямлення.

= (6.1)[6]

де: - коефіцієнт запасу по струму.

- напруга номінальна збудження, В.

=1,04540=41.8В.

2. Розраховуємо напругу вторинної обмотки тиристора :

=. (6.2)

де: - коефіцієнт запасу по напрузі мережі, який рівний 1.1

- коефіцієнт запасу по напрузі відкривання тиристорів, який рівний 1.2

- коефіцієнт запасу по напрузі на тиристорі.

=41.81,11,05 В.

3. Знаходимо теоретичне значення лінійного струму вторинної обмотки за формулою:

 (6.3)

де: - коефіцієнт прямокутності струму, який рівний К_І=0.816

- струм обмотки збудження, який береться з таблиці -255 А

4. Знаходимо активний та індуктивний опори трансформатора приведені до кола випрямленого струму по формулі:

(6.4)

де:

-

5. Знаходимо коефіцієнт схеми по формулі:

(6.5)

6. Знаходимо струм вторинної обмотки трансформатора по формулі:

7. Знаходимо теоретичне значення струму первинної обмотки трансформатора по формулі:

8. Знаходимо струм первинної обмотки трансформатора по формулі:

(6.6)

9. Знаходимо теоретичне значення типової потужності для індивідуального випрямляння по формулі:

(6.7)

де - коефіцієнт схеми, який для трьох фазної схеми береться

10. Знаходимо розрахункову потужність трансформатора по формулі:

Вибираємо трансформатор типу ТМ-25 кВА з наступними технічними даними:

=3.2%

6.2 Розрахунок і вибір вентилів

1. Розрахунок середнього значення струму вентиля по формулі:

=/m,A (6.8)

е - m - кратна пульсація для даної схеми m-6:

2. Знаходимо максимальну величину зворотної напруги, що прикладається до вентиля.

(6.9)

де: - коефіцієнт запасу по напрузі

3. З каталогу вибираємо вентиль для якого:

Тиристор:; В

Так як умова виконується то вентилі вибрані правильно.

6.3 Розрахунок захисту тиристорного перетворювача

Для даної схеми пропонується такий варіант захисту.

Захист від зверх струмів виконується автоматичними вимикачами.

Номінальний струм електромагнітного розчеплювача =30,5 А.

Номінальний струм теплового розчеплювача =25 А.

1.Захист від внутрішніх перенапруг здійснюється колами RC включеними паралельно кожному тиристору.

2.Визначаємо величину RC.

R=10/=10107.5/37.5=28.6Oм (6.10)

С=10=1037.5/107.5=3.4мкф

1.Вибираємо захист перетворювача від зовнішніх перенапруг, який здійснений колами RC.



=26,1=45,1 В (6.11)

С==507/45,1=4,9 мкф

2.Величина необхідного опору.

R=(6.12)

7. Розробка схеми електричної принципової

Дана схема складається з чотирьох секції: 1. Включення масляного вимикача 2. Автоматичне включення. 3. Цілі захисту і сигналізації. 4. Виключення масляного вимикача. Ці секції забезпечують як ручне так і автоматичне курування двигуна.

При ручному режимі команда на включення подається перемикачем SA2. Пуск синхронного двигуна повинен виконуватись в холостому при відкритих пускових і робочих задвижках компресора, що фіксують замкнуті положення контактів кінцевих вимикачів SQ1 ISQ2.

Після закінчення пуску, задвижки і компресор підключається до ресивера. Можливість пуску двигуна залежить від робото спроможності системи змазки компресора і його температури, що контролюється датчиками ВР1 та ВК при нормальному тиску масла і допустимій температурі дані датчики в колі котушки захисного реле КК розімкнуті в колі котушки захисного реле введені контакти реле максимального струму КА.

Контакт реле контролю охолоджуючої рідини КН і реле контролю пуску К замикає свої контакти у випадку задержання пуску двигуна.

Реле КК замикає свій контактів колі відключуючого електромагніта Н2 в тому випадку, коли здійснюється коло живлення котушки КК. Сигнальні реле К1…К7 служать для визначення причин виключення двигуна.

Двигун компресора може включатись також в автоматичному режимі. Для здійснення автоматичного включення необхідно ручку перемикача SA2 перевести в положення А імпульсний контакт КА включає проміжні реле KV2.

При зниженні тиску в повітряній магістралі контакти реле тиску ВР2, через проміжне реле KV1, включає реле автоматичного включення КМ1, через нього отримує живлення Н1 електромагніт масляного вимикача. Масляний вимикач включає двигун

Після включення реле KV1котушка KV2 втрачає живлення. При послідовному включенні контакта часового механізму КТ утворюється коло живлення котушки автоматичного відключення КМ2,але сигнал на відключення подається тільки після того,як тиск в магістралі буде рівний тиску ВР2.

Для більшої надійності двигунів в мережі, керування ними живиться від двох секцій шин підстанції.

Схема керування синхронними двигунами передбачає автоматичне і ручне включення і відключення двигуна. Схема керування передбачає автоматичне регулювання струму збудження синхронного двигуна таким чином, що коефіцієнт потужності підтримується завжди.

Обмотка статора двигуна одержує живлення від мережі змінного струму напругою 6кВ. Масляний вимикач ВМ в колі статора включається і відключається електромагнітом. Обмотка збудження двигуна через випрямляч VS підключена напругою до безконтактного генератора G установленого на валу асинхронного генератора.

Регулюється струм збудження асинхронного двигуна зміною випрямленої напруги тиристорного перетворювача ТП кола збудження генератора змінного струму.

Тиристорний перетворювач одержує живлення від мережі 380В через трансформатор .

Зміна напруги тиристорного перетворювача ТП здійснюється за допомогою системи імпульсного фазного керування СІФК на вході якого включається проміжково - магнітний підсилювач ПМП. Для того щоб струм в початковий момент, тобто в момент пуску не перевисив граничне значення, вмикають тиристор VS зустрічно ТП.

8. Вибір апаратури керування та захисту

Щоб захистити електрообладнання від струмів перевантаження та від струмів короткого замкнення вибирають різні засоби захисту.

1.Для вибору автоматичних вимикачів необхідно знати, номінальний струм апарату, який ми будемо захищати і пусковий струм якщо це двигун.

2.Знаходимо номінальний струм двигуна за формулою;

(8.1) [2]

3.Пусковий струм електропривода:

де відношення береться з таблиці

(8.2)

4.Покаталогу вибираємо автомат для захисту двигуна.

Автомат типу:

ВМЄ;

5.Вибираємо автоматичний вимикач для захисту трансформатора, який живить тиристорний збудник.

6.Знаходимо струм трансформатора по формулі:

 (8.3)

де - потужність трансформатора;

- напруга трансформатора;

Так як трансформатор не відноситься до електромашин з важким пуском то піковий струм знаходимо за формулою:

(8.4)

7.Вибираємо автоматичний вимикач по піковому струмові.

Вмикач типу:

А3710Б;

8.Вибираємо перемикачі по струмові котушки магніту, який знаходиться за формулою:

(8.5)

Знаючи струм, який протікає через їх контакти вибираємо перемикачі по кількості положень і контактів перемикачів і його дані заносимо в таблицю 1

Таблиця 1. Технічні дані перемикачів.

Позначення по схемі	Тип перемикача	Uн; В	Iн; А	Кількість положень	Кількість контактів
SA1	УП5806	220	10	2	3
SA2	УП5806	220	10	2	2

9. Проміжні реле вибираються по струмові, що проходить через їх контакти і по напрузі живлення котушки, а також по кількості закритих і відкритих контактів.

З довідника вибираємо реле К7 типу РП 21, що має наступні дані:

= 220 В, = 6 А, кількість відкритих контактів 1, кількість закритих контактів 1.

Вибір інших реле проводимо аналогічно. Їх технічні дані заносимо в таблицю 2.

Таблиця 2. Технічні данні проміжних реле

Позначення по схемі	Тип Реле	Uн; В	Iн; А	Час діїм,с	Кількість відкритих контактів	Кількість закритих контактів
К7	РП 21	220	6	50	1	1
КV	РПУ-2м	220	6	50	0	1
KA1	РПУ-2м	220	6	50	1	0
K10	РП 21	220	6	50	2	0
K9	РП 21	220	6	50	1	1
K4,K6,K3	РП 21	48	6	50	1	1
K12	РП 253	48	4	50	3	0
K8	РП 253	48	4	50	3	1
K13,K22	РП 21	48	6	50	1	0
K5	РП 21	48	6	50	2	0

10. Вибирають сигнальні реле по напрузі живлення котушки. З довідника вибираємо реле К19 типу ПЄУ-11, що має наступні дані: = 48 В, = 5А, = 0,01А.

Вибір інших реле проводимо аналогічно. Їх технічні дані заносимо в таблицю 3.

Таблиця 3. Технічні дані сигнальних реле

Позначення по схемі	Тип Реле	; В	; А	; А
К19	ПЄУ-11	48	5	0,01
К14-К17	ПЄУ-11	48	5	0,01
К20, К23	ПЄУ-11	48	5	0,01

компресор трансформатор електропривод

9. Розрахунок електричного освітлення компресорної станції

Розрахунок електричного освітлення ведеться методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Розрахунок освітлення має метою визначити необхідну потужність ламп і проводиться на основі вибраних основних параметрів освітлювальної установки :

а ) нормованого значення освітленості

б ) системи освітлення

в ) типу світильника

г ) розміщення світильників.

В результаті розрахунку знаходиться не безпосередньо потужність, а необхідний світловий потік однієї лампи, після чого підбираються найближча стандартна лампа. Потік цієї останньої може співпасти з розрахунковим тільки випадково ; деякі розходження обох потоків неминучі і допустимі. Співпадання потоків вважається задовільним, якщо потік вибраної стандартної лампи відрізняється від необхідного потоку не більш ніж до - 10 або + 20 %.В тих випадках коли одержується більше відхилення потрібно визначити, як можна так змінити число світильників в ту або іншу сторону, не зовсім віддаляючись від найвигіднішого розміщення, щоб добитися найкращого співпадання потоків.

Вибір світильників проводиться на основі умов експлуатації обладнання степені його захищеності. При проектуванні однією з головних умов є економічність системи освітлення.

Розміщення світильників задане конструктивними будівельними особливостями приміщення. Світильники підвішуються на трасах, які кріпляться до несучих ферм і віддаль між рядами світильників визначається висотою їх підвішування над робочою поверхнею, яка рівна 0.5 метра.

На підстанції не виконуються жодні роботи, є лише спеціальний персонал який слідкує за апаратурою керування.

1. Розрахунок та вибір найменшої освітленості робочих поверхонь в механічному цеху, який при лампах розжарення становить мінімум 30 ЛМ.

2. Робимо вибір світильників в залежності від умов у механічному цеху: вологе середовище.

Розміри приміщення :

Довжина приміщення: А=18м

Ширина приміщення: В=24м

Висота приміщення: H=6 м

3. Визначаємо висоту підвісу світильників над робочою поверхнею:

h=H-. (9.1)

h=6-=6-1.7=4,3м.

4. Знаходимо віддаль між світильниками в ряді:

Знаходимо відношення L/h=1.2

Визначаємо віддаль між світильниками:

L= h=1,24,3=5.16 м. (9.2)

5. Визначаємо число світильників в ряді, і кількість рядів:

Кількість світильників у 1-му ряді:

m=+1=+1=5шт. (9.3)

Кількість рядів:

n=+1=+1=3

Кількість світильників:

N=mn=53=15 шт. (9.4)

6. Знаходимо індекс приміщення:

і== = 2,4% (9.5)

7. Знаходимо площу приміщення:

==432 (9.6)

8. Знаходимо коефіцієнт використання світлового потоку:

=; (9.7)

==4320.5ЛМ.

9. Вибираємо лампу розжарення типу:

НГ-220-300.

=4350 ЛМ.

Е=== 6,04 Лк. (9.8)

10. Визначаємо питому потужність, що відповідає укрупненим показникам для компресорної підстанції:

Р==4,2 вт/.

10. Заходи з охорони праці при монтажі та експлуатації компресорної станції

Економічні показники та надійність роботи систем залежить від правильної експлуатації компресорних станцій, що обслуговують ці системи. Для нормальної експлуатації на компресорних станціях у залежності від класу надійності їх дії необхідно мати відповідний резерв компресорного обладнання. Розташування внутрішніх комунікаційних трубопроводів станції повинно бути зручним для експлуатації, догляду та ремонту, а їх пропускна спроможність розрахована на можливість подачі компресорним агрегатами заданого витрати рідини, як у нормальних, так і в аварійних режимах роботи станції. Компресори, їхні двигуни і трубопроводи повинні бути обладнані необхідною арматурою, регулювальними пристроями та контрольно-вимірювальною апаратурою.

Новозбудовані компресорні станції включаються в постійну експлуатацію після приймання їх приймальними комісіями, станції затвердженим проектом. Управління роботою компресорної станції організується у відповідності з інструкціями, затвердженими тим міністерством, у віданні якого знаходиться організація, керівна експлуатацією даної системи. Режими роботи компресорної станції розробляються, а оперативне керівництво її експлуатацією здійснюється диспетчерською службою, начальником компресорної станції і затверджується головним інженером підприємства.

Технічна документація На кожній компресорній станції повинні мається на оригіналах або копіях:

* генплан ділянки з нанесенням усіх споруд підземного господарства;

* виконавчі креслення будівель і розміщення обладнання і трубопроводів всередині їх;

* паспорта компресорного, електротехнічного і допоміжного обладнання;

* креслення кожної станції і його електродвигуна, номенклатура запасних частин;

* заводські характеристики компресорів, електродвигунів їм акти їх випробування; * технічна інструкція з обслуговування і ремонту обладнання станції;

* посадові інструкції для обслуговуючого і керівного персоналу;

* інструкція з техніки безпеки і охорони праці. Вимоги безпеки при експлуатації та ремонті компресорної станції Інструкція з техніки безпеки і охорони праці складається на підставі правил та положень, затверджених відповідним міністерством. Всі інструкції підписуються начальником цеху і затверджуються головним інженером. У кожній інструкції наводиться перелік тих посадових осіб, для яких знання цієї інструкції і здача по ній перевірочних іспитів обов'язкові.

* експлуатацію електроустановок компресорних станцій слід здійснювати відповідно до вимог правил з охорони праці при експлуатації електроустановок.

* персонал, що обслуговує електроустановки компресорних станцій, повинен мати відповідну трупу з електробезпеки.

* при експлуатації компресорної станції працівники зобов'язані: 1.забезпечити спостереження і контроль над станом і режимом роботи насмоктавшись агрегатів, комунікацій та допоміжного обладнання відповідно до інструкцій з їх експлуатації; 2.проводити огляди й ремонт устаткування у встановлені терміни; 3.підтримувати належний санітарний стан в приміщенні; 4.вести систематичний облік відпрацьованих годин агрегатами і робити записи в журналах експлуатації або на комп'ютерних носіях; * чергові працівники повинні негайно зупинити несправний агрегат і запустити резервний при появі в компресорному агрегаті несправностей.

* забороняється знімати запобіжні кожухи та ін.. захисні пристрої під час роботи компресорних установок, підігрівати маслопроводную систему відкритим вогнем. * працівники, які обслуговують компресорні станції повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту.

* при змінній роботі працівник може закінчити роботу не раніше того, змінник прийме від нього обслуговування компресорними агрегатами.

Література

1. Є.Н. Зимин, В.І. Преображенський, І.І. Чувашов “Электрооборудование промышленных предприятий и установок”

2. Капунцов Ю.Д. “Электрооборудование оборудование промышленности” М.В.Ш.1980р.

3. Б.Ю. Липкин “Электороборудование промышленных предприятий и установок”, М.“Вышая школа” 1985г

4. Чиженко “Справочник преобразовательной техники”

5. "Справочник по проектированию электропривода, силовых и осветительных установок", "Энергия ", М., 1975

6. Н.Т. Червонный “Единые правила выполнения чертежей в техникуме”, Москва, “Высшая школа”,1987г

7. Черкаський В.М. “Компрессоры, вентиляторы, насосы” М. ”Энергоиздат” 1984г

8. П.У.Е. Правила улаштування електроустановок

9. Інтернет ресурс. Комплексна електрифікація будівництва, «Сайт про електроенергію для електриків»

Размещено на Allbest.ru