Главная База знаний "Allbest" Физика и энергетика Класифікація та характеристики елементарних частинок

Класифікація та характеристики елементарних частинок

Види класифікації елементарних частинок, їх поділ за статистичним розподілом Фермі-Дірака та Бозе-Ейнштейна. Види елементарних взаємодій та їх характеристика. Методи дослідження характеристик елементарних частинок. Особливості використання прискорювачів.

Рубрика Физика и энергетика
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.12.2014
Размер файла 603,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Рис. 1.2 Циклічний резонансний прискорювач.

Рис. 1.3 Циклічний резонансний прискорювач.

Позитивний іон під дією електричного поля зазнає прискорення і влітає в порожнину дуанта 2. У порожнині дуанта 2 під дією магнітного поля іон перейде на колову орбіту. Радіус орбіти R знаходимо за умови, що роль доцентрової сили відіграє сила Лоренца, тобто:

qхB = mх2/R, тоді R=mх/qB, (2.1)

де q,m і х - відповідно заряд, маса і швидкість іона.

Якщо за час, протягом якого іон у дуанті опише півколо і підійде до щілини, напрям електричного поля зміниться на протилежний, то поле знову прискорюватиме його. Такий механізм прискорення зарядженої частинки в циклотроні можливий тільки за умови, що її рух відбувається синхронно (в резонансі) із зміною напруги між дуантами, тобто період змінного електричного поля збігається з періодом Т колового руху іона в дуантах. Оскільки х = 2рR/Т, то умова синхронізації має вигляд:

Т0 = Т = 2рm/qB. (2.2)

Прискорення позитивних іонів у циклотроні можливе доти, поки частинки рухаються в резонанс з прискорюючим полем, тобто поки не проявляються релятивістські ефекти залежності маси від швидкості. За допомогою циклотронів можна прискорювати протони, дейтрони, іони гелію до енергій 10ч20 МеВ. При значному збільшенні швидкості частинки її маса помітно збільшується і рівняння синхронізації порушується [13].

У 1944-1945 рр. радянський вчений В.І. Векслер і незалежно від нього американський вчений Е. Макміллан відкрили досить важливе фізичне явище, яке було названо механізмом автофазування. Він діє у резонансних прискорювачах і дає змогу досягнути також і релятивістських енергій:

Рис. 1.4 Прискорювач з однорідним магнітним полем.

Механізм автофазування полягає в тому, що при досить повільній зміні з часом частоти прискорюючого поля щ2 (t) і середнього значення індукції магнітного поля (t) енергія частинки автоматично набирає значення, близьке до резонансного. Для з'ясування принципу автофазування, як приклад, розглянемо прискорювач з однорідним магнітним полем, прискорююча напруга якого змінюється за законом косинуса.

Нехай ц0 - "рівноважна фаза", тобто фаза частинки, що перебуває в резонансі з прискорюючим полем. Якщо частинка випадково потрапляє у фазу ц1>ц0, то вона дістає енергію меншу, ніж при ц=ц0 (рис.1.4), період ЇЇ обертання відповідно до (3.2) зменшиться, частинка відставатиме по фазі, тобто ЇЇ фаза наближатиметься до рівноважної фази ц0. Навпаки, частинка, яка відстала (ц2 < ц0), дістає більшу енергію, ніж при ц= ц0, її період збільшується, вона прийде до щілини між прискорюючими електродами пізніше і, отже, наблизиться до рівноважної частинки. Відкриття принципу автофазування привело до створення нових типів циклічних резонансних прискорювачів.

Як зазначалось, при зростанні енергії прискорюваної частинки рівняння синхронізації порушується і наступне прискорення частинки припиняється. Відповідно для збільшення енергії частинки у прискорювачі при збереженні синхронізації необхідно нарощувати магнітне поле. Прискорювач, в якому режим прискорення частинок підтримується зміною магнітного поля, називається синхротроном. У таких прискорювачах частота прискорюючого поля щ2 стала. Синхротрон використовується для прискорення електронів.

Інший метод автофазування полягає в тому, що для збереження синхронізації повільно змінюють частоту прискорюючого електричного поля щ2 відповідно до зміни маси частинки, а магнітне поле залишається незмінним. Такий прискорювач називають фазотроном. Він працює в імпульсному режимі і використовується для прискорення протонів та іонів. Прискорювач, в якому поєднуються принципи дії синхротрона і фазотрона, називають синхрофазотроном [14].

Максимальна енергія протонів, досягнута на синхрофазотроні (США), - 500 ГеВ, в ЦЕРН (Швейцарія) - 450 ГеВ. У СРСР біля Серпухова працює синхрофазотрон з енергією протонів 76 ГеВ.

Рис. 1.6. Схема установки на зустрічних протон-протонних пучках.

Для ефективного підвищення енергії частинок тепер широко застосовуються установки із зустрічними пучками. Найпоширенішими є установки на електрон-позитронних, протон-протонних і протон-антипротонних пучках. Такі установки називають коллайдерами. Перший електронний прискорювач на зустрічних пучках був введений у дію в Новосибірську (1967р.). Енергія частинок у кожному пучку становила 0,16 ГеВ. Відповідно до розрахунків для еквівалентного прискорювача з нерухомою мішенню це відповідає Е = 100 ГеВ. Планується введення в дію у Новосибірську прискорювача на зустрічних електрон-позитронних пучках, у якого енергія частинок кожного пучка 1000 ГеВ. Це відповідатиме енергії частинок прискорювача з нерухомою мішенню Е = 4 109 ГеВ.

На (рис.1.6.) показана схема установки на зустрічних протон-протонних пучках (ЦЕРН, енергія частинок кожного пучка 31 ГеВ, Е = 2 103 ГеВ). Прискорювальна система складається з інжектора І (лінійного прискорювача), бустера В (малого прискорювача) і потужного синхрофазотрона СФ. Система формує пучок протонів з енергією 31 ГеВ Біля прискорювача розташовано два накопичувальних кільця НК, у яких трохи деформовані кола діаметром 300м перетинаються 8 разів під кутом 15°. Протони вводяться в кільця по черзі каналами 1 і 2 протягом 30 хв до досягнення сили струму 30 А. Після цього синхрофазотрон від'єднується. Тиск доведений до 109 Па. Це дає змогу зберігати зустрічні протонні пучки протягом кількох діб. Пучки зазнають зіткнень у місцях перетину кілець, де й відбувається реєстрування подій. Тепер розробляються проекти установок із зустрічними протон-антипротонними пучками на кілька десятків ТеВ. Провадяться також пошуки нових принципів прискорення елементарних частинок. Вважають перспективним колективний метод прискорення, при якому поля, що прискорюють частинки, створюються не зовнішніми радіотехнічними засобами, а за допомогою інших груп заряджених частинок.

Ведуться роботи по створенню прискорювачів з електромагнітами з високотемпературних надпровідників та кібернетичних прискорювачів.

Всі нейтральні частинки, у тому числі і нейтрони, неможливо прискорювати і фокусувати електромагнітними полями. Такі частинки утворюються тільки під час ядерних реакцій. Джерела нейтронів поділяють на три групи: джерела, в яких нейтрони виникають внаслідок радіоактивних випромінювань; джерела, в яких нейтрони створюються частинками, що вилітають з прискорювачів; ядерні реактори.

Для дослідження взаємодії одних частинок з іншими перші направляють у вигляді пучка частинок певних енергій на інші, які знаходяться в спеціальних пристроях, їх називають мішенями. Дослідженню підлягають частинки, які вилітають з мішені. Мішені можуть бути розміщені як всередині камери прискорювача, так і за її межами. Часто мішенню є робоча речовина самого детектора [15].

3. Результати та їх обговорення

Згідно сучасних уявлень у фізиці елементарних частинок,що базується на експериментальних дослідженнях, реалізованих у різних наукових лабораторіях (APS, CERN, та ін.) вважається встановленим той факт що стандартна модель яка перевірялась протягом більш них 50 років є доведеним фактом.

Станом на 2013 рік перелік елементарних частинок та їх класифікація здійснюється згідно стандартної моделі. Останнім тріумфом незаперечної правильності стандартної моделі є експериментально встановлене існування бозона Хіггса.

Незважаючи на велику кількість елементарних частинок ті їх класифікацію повна класифікація у літературі повністю не приводиться. За виключенням дуже спеціалізованих систематизованих видань для спеціалістів з ядерної фізики (NNDC, DPG та ін.). Такий стан речей викликає труднощі у процесі вивчення у предметі ядерна фізика як у студентів, так і у науковців, пов'язаних з фізикою ядерних частинок. Крім того загальна кількість елементарних частинок часто змінюється та поповнюється, що вносить додаткові труднощі у сприйнятті нової інформації, тому метою роботи було провести найбільш детальний аналіз та класифікацію елементарних частинок станом на 2013 рік. А також провести характеристики на енерго-часових діаграмах.

3.1 Бозони

Частинки які підкоряються розподілу Бозе-Ейнштейна (1.3) який описує частинки з цілим або нульовим спіном. Згідно С.М. ці частинки є перенощиками різних взаємодій, тобто є квантами поля, тому їх класифікують за видами взаємодії що вони переносять. Згідно цієї класифікації таблиця (3.1) електромагнітну взаємодію здійснює фотон який переносить заряд, тому часто фотон, або гамма-квант, розглядається як джерело іонізуючого випромінювання.

Таблиця 3.1-

Основні характеристики бозонів

Частинка

Символ

Тип частинки

Взаємодія

Маса, МеВ

Час життя, с

Спін в ћ

Хігс-бозон

H0

бозон

114400

0

Зет-бозон

Z0

калибр бозон

Слабка

91187,6

2,64E-25

1

Дубль-Ве-бозон

W (+ - )

калибр бозон

Слабка

80399

3,16E-25

1

Фотон

г

калибр бозон

ел-маг, грав.

1E-24

?

1

Глюон

g

калибр бозон

Сильна

Гравитон

G

калибр бозон

гравітаціна

0

?

2

Хігс-плюсминус-бозон

H (+ - )

бозон

79300

Дубль-Ве-штрих-бозон

W'

бозон

1000000

Зет-штрих-бозон

Z'

бозон

1030000

Така взаємодія здійснюється згідно квантової електродинаміки шляхом обміну віртуальними лептонами з елементарними частинками. Згідно літературних даних фотон це без масова частинка, яка була теоретично доведена Планком у 1900 року та Ейнштейном у 1905-1907 роках. Остаточного підтвердження ця теорія здобула у 1923 році. Фотон має два спінові стани з проекціями спіну на напрямки руху (спіральність) ±1. Класичною аналогією цієї квантової характеристики відповідає коловій правій та лівій поляризації електромагнітної хвилі.

Фотону як квантовій частинці властивий корпускулярно-хвильовий дуалізм, тобто прояв властивостей частинок і хвиль. Швидкість фотону який є калібровочним бозоном у вакуумі складає с (с=299792458 м/с) і є максимальною швидкістю згідно теорії відносності Ейнштейна.

Для частинок що мають електромагнітну та гравітаційну взаємодію є характерним анігіляція або утворення пари частинок - античастинок за участю фотона (гама кванту). Фотони є безпосередніми учасниками таких процесів як фотоефект, ядерний фото розпад, ефект Комптона.

Згідно теорії електрослабкої взаємодії слабка взаємодія і електромагнітна взаємодія на початку утворення всесвіту мали однакові характеристики і по суті були перенощиками слабкої взаємодії, але через деякий швидкоплинний період електромагнітна і слабка взаємодія розділилась у наслідок того, що фотон не взаємодіє з бозоном Хігсса (безмасовий), а калібровочні слабкі бозони взаємодіяли і отримали значну масу табл. (3.1).

Слабкі колібровочні бозони (weak) переносять квантову характеристику, яку по аналогією з електромагнітною взаємодією можна порівняти з слабким зарядом. Аромат - квантова характеристика що притаманна кваркам, яка може змінюватися під впливом або z - бозона, тобто один тип кварку змінюється на інший.

Проявом слабкої взаємодії є різні типи бета розпаду. Крім того слабка взаємодія характерна для інших типів розпаду елементарних частинок.

Слабкі калібровочні бозони приймають участь у слабкій і гравітаційній взаємодіях, а W-бозон у електромагнітній. Електричний заряд для дорівнює е а для z 0 Кольоровий заряд 0 спін 1 кількість спінових станів 3. Відкритий у ЦЕРНі в 1983 році.

Випромінювання або w - бозону може підвищити або знизити електричний заряд частинки що випромінює на 1 і змінити спін на 1.

W-бозон може змінювати генерацію частинок. Перетворювати "с" кварк на "u" кварк. - бозон не може змінювати будь який заряд а тільки спін і імпульс, тому він не змінює ні генерацію, ні аромат частинки яка його випромінює. Свою назву W-бозон отримав від слова weak, що означає слабкий а - бозон від слова zero що означає нульовий по підношенню до його заряду.

Глюони

Глюон також є перенощиком слабкої взаємодії. Результатом взаємодії з яким змінюється квантовий кольоровий стан кварку. Тобто глюон це векторний калібровочний бозон який безпосередньо відповідає за сильну кольорову взаємодію між кварками і описується квантовою хромодинамікою. Глюон приймає участь у сильній та гравітаційній взаємодії. Теоретично обґрунтував Гелл-Ман та

Цвейг у 1964 році, а експериментально встановлено існування вже у 1979 році.

Таблиця 3.2-

Можливі комбінації глюонів

с

з

Існує 8 типів глюонів. Див тал. (3.2) згідно цієї таблиці глюон має одночасно два квантових кольори. Колір один та антиколір два. При взаємодії з кварком наприклад з кварком у стані зелений глюон з антизеленим і синім кольором спочатку робить кварк безколірним, а потім "фарбує" його в синій.

Завдяки такий неперервній взаємодії глюонів з кварками, кварк є весь час зайнятим і тому не може покинути межі частинки частину якої він складає. Це явище називається "в'язниця" яке є сутністю сильної взаємодії, що не дозволяє кваркам бути вільними. І створює можливість їх існування лише в складі трьох різних кварків або системи кварк - антикварк.

Три кварки баріони, а кварк анти кварк мезони.

У середині сильно взаємодіючої частинки (адрона) кварки і глюони є відносно рівними і утворюють кварк - гюонну плазму. Маса і електричний заряд глюона дорівнює 0, спін 1, а кількість спінових станів 2.

Свою назву глюон отримав від англійського слова gluve - клей. Опис гіпотетичної частинки яка як вважають відповідає за гравітаційну взаємодію і називається гравітон виходить за рамки стандартної моделі. Це частинка є калібровочним бозон що гравітаційно взаємодіє. Можливі і інші типи взаємодії, наприклад темна, існування якої не доведено. Маса частинки і електричних заряд дорівнює 0, а спін 2 з двома можливими напрямками поляризації.

Незважаючи на це пошуки існування гравітону підтвердженням чого є дослідження Гарвард - Смітсонівського центру астрофізики що підтверджують квантову теорію гравітації (2014).

Бозон Хіггса

Бозон Хіггса - гіпотетична масивна без спінова частинка, квант відповідного (хіггсового) поля, що виникає в теоретичних моделях із спонтанним порушенням симетрії (в тому числі і в стандартної моделі) і відповідального за виникнення мас у елементарних частинках.

Стандартна модель передбачає, що існує ще одне поле, яке практично невіддільне від порожнього простору. Його прийнято називати полем Хіггса (за прізвищем англійського теоретика Пітера Хіггса). Вважається, що весь простір заповнений цим полем, і що частинки набувають масу шляхом взаємодії з ним. Ті з них, які сильно взаємодіють з полем Хіггса, є важкими частинками, а слабо взаємодіючі - легкими. Цей ефект аналогічний ефекту руху тіла в в'язкої рідини, коли воно за рахунок взаємодії з рідиною набуває додаткової ефективну масу. Ще один приклад - електрон в кристалі. Через електромагнітну взаємодії з атомами кристалічної решітки електрон набуває ефективну масу, відмінну від маси вільного електрона.

Одне з найважливіших завдань сучасної фізики - виявлення хіггсовських частинок і вивчення їх властивостей. Існування бозонів Хіггса надзвичайно важливо для фізики елементарних частинок. За сучасними теоретичними уявленнями, хиггсовских бозони мають пряме відношення до концепції походження мас елементарних частинок - фундаментального питання фізики. Примітно, що це питання не піднімалося до появи Стандартної моделі.

В силу корпускулярно-хвильового дуалізму полю Хіггса повинна відповідати, принаймні, одна частинка - квант цього поля, звана часткою Хіггса або хіггсовським бозоном. Вважається, що хіггсовський бозон має нульовий спін. Експериментальне спостереження хіггсовського бозона було б одним з найбільших наукових відкриттів XXI століття.

Існують чотири основні канали народження хіггсовського бозона в зіткненні партонів з двох зустрічних протонів:

Народження в злитті глюонів: gg > H. У ультрарелятивістському протоні глюони (з потрібною кінематикою) переважають над іншими Партонами, тому це домінуючий канал народження. Цей процес виявився досить важким для розрахунку тому, що поправки високого порядку виявилися не малі, проте після декількох років роботи вони обчислені з хорошою точністю.

Народження в злитті векторних бозонів WW > H або ZZ > H. Віртуальні векторні бозони, які випромінюються і поглинаються кварками, можна теж розглядати як Партон, яких, правда, в протоні надзвичайно мало. Проте вони дуже сильно (набагато сильніше, ніж самі кварки) пов'язані з хіггсовських бозоном, тому перетин цього процесу всього в декілька разів менше, ніж злиття глюонів.

Асоціативне народження разом з W-або Z-бозоном. Цей процес часто називають також Higgsstrahlung ("гальмівне випромінювання бозона Хіггса" - за аналогією з bremsstrahlung, гальмівним випромінюванням фотонів).

Асоціативне народження разом з топ-кварками. Цей процес можна уявити собі як народження двох топ-кварк-антикваркових пар, причому кварк і антикварк з різних пар потім зливаються, породжуючи хіггсовський бозон. Перетин цього процесу ще менше, але він володіє своєю специфічною сигнатурою (картиною розпаду в детекторі), яку можна використовувати для пошуку хиггсовского бозона.

3.2 Ферміони

Згідно статистичної фізики ферміони це частинки що мають спін кратний напівцілому і під контролюються статистиці Фермі-Дірка. Якщо бозони це частинки поля, то ферміони це частинки матерії. По відношенню до фундаментальної взаємодії всі частинки стандартної моделі поділяються на лептон, адрони і кварки.

Лептони

Лептони йде від слова легкий. Входять у клас фундаментальних ферміонів (разом з кварками). Вони складають клас фундаментальних ферміонів з яких складеться речовина і в яких відсутня внутрішня структура (станом на 2013). Ферміони складаються з трьох генерацій (поколінь) таблиця (3.3).

Таблиця 3.3-

Основні характеристики лептонів

Назва

Символ

Маса

Спін

Час життя

Електрон

е, е

9,10938 (40) ·10?31 кг 0,51099898 МеВ/cІ

(1/2)

? (не менее 4,6·10^26 лет)

Позитрон

е+

9,1093826 (16) ·10?31 кг

0,51098910 (13) МеВ/cІ

(1/2)

? (не менее 4,6·10^26 лет)

Продовження таблиці 3.3

Мюон

м (м?)

105,6583715 (35) МеВ

(1/2)

2, 19703 (4) ·10?6 c

Тау-лептон

1,77682 (16) ГеВ

(1/2)

2,9·10?13 с

Електронне нейтрино

нe

меньше 0,28 МеВ, але не 0

(1/2)

10·1013 с

10·1013 с

Мюонне нейтрино

нм

меньше 0,28 МеВ, але не 0

(1/2)

10·1013 с

Тау-нейтрино

нф

меньше 0,28 МеВ, але не 0

(1/2)

10·1013 с

Електронне нейтрино, тау лептон, тау лептонне нейтрино і т.д. Які відрізняються за масою і у результаті розпаду перетворюються один у одного.

Рис. 3.2 Графік залежності часу життя від енергії для лептонів.

Електрони мюони і таони взаємодіють електромагнітно, слабко та гравітаційно, а нейтрино тільки слабко і гравітаційно. Для нейтрино також характерне перетворення одного типу в інший які називаються нейтринними осциляціями. Проблема нейтринних осциляцій розв'язується якраз у даний час і до кінця не вирішена, хоча останні дослідження вказують на можливість усіх типів нейтринних осциляцій. Деякі вчені висловлюють думку що таон і мюон є збудженими станами електрона за масою, або за енергією. Тому вони у результаті розпаду перетворюються у стабільний електрон.

В підтвердження таких стверджень нами приведено залежність енергії лептона від часу його життя (рис 3.2.) з якої видно що при зменшенні енергії лептона час його життя збільшується. Тому на наш погляд такі ствердження є обґрунтовані.

Відомо що всі перетворення лептонів здійснюються у відповідність з законом збереження лептонних зарядів. Співвідношення мас лептонів відповідає формулі Коїде і формулі Борутта.

Кварки

Кварки разом з лептонами складають сім'ю фундаментальних ферміонів з яких складається матерія і які не мають внутрішньої структури (станом на 2013 рік). Кварки також складають з трьох поколінь (генерацій) див таблицю (??). Кварки приймають участь у всіх елементарних взаємодіях: слабка, сильна, електромагнітна і гравітаційна. Особливість кварків полягає в тому що їх заряд кратний е\3. І складає - 1/3 е або +1/3 е Кварки не спостерігаються у вільному стані. Точковий масштаб розмірів менше метра. Всі сильно взаємодіючі частинки (адрони) складаються з кварків.

Таблиця 3.4-Основні характеристики кварків

Назва

Покоління

Античастинка

Маса

Електричний заряд

спін

u-кварк

перше

u-антикварк

1.7 - 3.3 МеВ

1/3

1/2

d-кварк

перше

d-антикварк

4.1 - 5.8 МеВ

- 1/3

1/2

с-кварк

друге

с-антикварк

1.27 ГеВ

2/3

1/2

s-кварк

друге

s-антикварк

101 МеВ

- 1/3

1/2

t-кварк

третє

t-антикварк

172.0±2.2 ГеВ

1/3

1/2

b-кварк

третє

b-антикварк

4.19 ГеВ

- 1/3

1/2

Кварки мають 6 ароматів див таблицю (3.4) які можуть змінюватись під впливом слабкої взаємодії. Для кварків характерна наявність конфайменту, що реалізується у результаті сильної взаємодії з глюонами. Кварки у різній модифікації є складовими частинами двох типів адронів: баріонів (сполучення трьох кварків) і мезонів (сполучення кварку і антикварку).

Рис. 3.3 Адронні струми

Кваркова модель буда запропонована Гелл-Ман і Цвейгом і на сьогодні пояснює існування всіх адронів. Існування кварків підтверджено експериментально з досліду адронних струмів. Існування яких вважається експериментально встановленим фактом.

3.3 Адрони

Адрони е частинки для яких характерна сильна взаємодія. Назва адрони з грецької "масивний" запропоновано Окунем у 1962 році. Поділяють на дві основні групи. Баріони що складаються з трьох кварків і трьох кольорів які утворюють безкольорову комбінацію і мають на пів цілий спін тобто є (складеними) ферміонами таблиця (3.3) куди відносять нуклони що складають ядро атома, гіперони.

Другою групою частинок є мезони що складаються з кварку та антикварку. До мезонів відносяться піони, каони, та інші важкі мезонии. Вони мають цілий спін тобто є складеними бозонами.

Для обох підвидів адронів характерне існування частинок з малим часом життя менше секунді що називають резонансом. У зв'язку з тим що адрони складають найбільш широкий клас частинок більше 300.

На їх класифікації зупинимось більш детально.

Баріони

Основні баріони приведені у таблиці (3.6)

Майже для всіх баріонів приведених у таблиці відомі основні характеристики, в тому числі і для гіперонів. Незважаючи на певну відмінність характеристик баріонів нами запропонований їх ілюстрований розподіл за масою та часом життя рис (3.3.).

Таблиця 3.6-

Основні баріони та їх характеристики

Частинка

Символ

Маса, МеВ

Час життя, с

Ізоспін I

Эн-одиннадцать-барион

N11 (+ - 0 ~)

2650

1,01263E-24

1/2

Эн-семь-штрих-барион

N7' (+ - 0 ~)

2190

1,31642E-24

1/2

Эн-девять-штрих-барион

N'9 (+ - 0 ~)

2275

1,27808E-24

1/2

Эн-один-барион

N1 (+ - 0 ~)

1445

2,02527E-24

1/2

Дельта-три-штрих-барион

Д3' (++,+,0,-)

1625

1,88061E-24

1 1/2

Эн-девять-барион

N9 (+ - 0 ~)

2250

1,54873E-24

1/2

Дельта-пять-штрих-барион

Д5' (++,+,0,-,)

1960

1,82837E-24

1 1/2

Дельта-пять-барион

Д5 (++,+,0,-,)

1890

1,96481E-24

1 1/2

Дельта-три-дваштриха-барион

Д (1700) D33

1710

2, 19404E-24

1 1/2

Дельта-одинадцать-барион

Д11 (++,+,0,-,)

2400

1,64553E-24

1 1/2

Дельта-семь-барион

Д7 (++,+,0,-,~)

1932,5

2,30952E-24

1 1/2

Эн-три-барион

N3 (+ - 0 ~)

1725

2,92539E-24

1/2

Дельта-один-дваштриха-барион

Д"1 (++,+,0,-,~)

1895

2,86179E-24

1 1/2

Эн-барион

N (1650) S11

1652,5

3,98916E-24

1/2

Эн-один-штрих-барион

N1' (+ - 0 ~)

1535

4,38808E-24

1/2

Дельта-барион

Д (++,+,0,-,)

1232

5,57807E-24

1 1/2

Дельта-один-штрих-барион

Д1' (++,+,0,-)

1630

4,53939E-24

1 1/2

Эн-штрих-пять-барион

N (1675) D15

1675

4,46245E-24

1/2

Эн-один-дваштриха-барион

N"1 (1710) P11

1710

4,38808E-24

1/2

Эн-пять-барион

N5 (+ - 0 ~)

1685

5,06317E-24

1/2

Эн-три-штрих-барион

N3' (+ - 0 ~)

1520

5,72358E-24

1/2

Эн-три-дваштриха-барион

N3" (+ - 0 ~)

1700

6,58212E-24

1/2

Нейтрон

n

939,565346

885,7

1/2

Протон

p

938,272013

5E+32

1/2

Сигма-плюс-гиперон

У+

1189

0.80·10-10

1/2+ (1)

Сигма-нуль-гиперон

У0

1193

7.4·10-20

1/2+ (1)

Сигма-мінус-гиперон

У-

1197

1.5·10-10

1/2+ (1)

Ксі-нуль-баріон

О0

1315

2.9·10-10

1/2+ (1/2)

Ксі-мінус-баріон

О-

1321

1.6·10-10

1/2+ (1/2)

Омега-мінус-баріон

Щ-

1672

0.82·10-10

3/2+ (0)

дельта-плюс-плюс-баріон

Д++

1230-1234

115-125

3/2+ (3/2)

дельта-плюс-баріон

Д+

1230-1234

115-125

3/2+ (3/2)

дельта-нуль-баріон

Д0

1230-1234

115-125

3/2+ (3/2)

дельта-мінус-баріон

Д?

1230-1234

115-125

3/2+ (3/2)

Сигма-плюс-гиперон (1385)

У+ (1385)

1383

36

3/2+ (1)

Сигма-нуль-гиперон (1385)

У0 (1385)

1384

36

3/2+ (1)

Сигма-мінус-гиперон (1385)

У- (1385)

1387

39

3/2+ (1)

Ксі-нуль-баріон (1530)

О0 (1530)

1532

9,1

3/2+ (1/2)

Ксі-мінус-баріон (1530)

О- (1530)

1535

9,1

3/2+ (1/2)

Ен-баріон (1440)

N (1440)

1430-1470

250-450

1/2+ (1/2)

Ен-баріон (1440)

N (1440)

1430-1470

250-450

1/2+ (1/2)

Ен-баріон (1520)

N (1520)

1515-1530

110-135

3/2- (1/2)

Ен-баріон (1520)

N (1520)

1515-1530

110-135

3/2- (1/2)

Сигма-плюс-плюс-чарівний-баріон

2453

1/2+ (1)

Сигма-плюс-чарівний-баріон

2454

1/2+ (1)

Сигма-нуль-чарівний-баріон

2452

1/2+ (1)

Лямбда-нуль-баріон

1115.68±0.006

1/2+ (0)

Лямбда-плюс-чарівний-баріон

2285

2.0·10-13

1/2+ (0)

Лямбда-нуль-красивий-баріон

5620.2±1.6

1.409±0.055·10-12

1/2+ (0)

Лямбда-плюс-правдивий-баріон

-

-

1/2+ (0)

З рисунку видно, що розподіл маси баріону від часу життя має не лінійний характер. Спостерігається тенденція збільшення часу життя зі зменшенням маси баріонів, що характеризує їх можливий квантовий стан.

Рис. 3.3 Залежність часу життя від енергії у баріонів.

Чарівний баріон

У таблиці (3.7) приведені основні характеристики чарівних баріонів для виділених деякі характеристики досі невідомі.

Таблиця 3.7- Характеристика чарівних баріонів

Частинка

Символ

Маса, МеВ

Час життя, с

Ізоспін I

Кси-це-штрих-плюс

О'c+

2575,6

1/2

Кси-це-штрих-ноль

О'c0

2577,9

1/2

Сигма-це-плюс-плюс

Ус (2800) ++

2801

8,78E-24

1

Сигма-це-плюс?

Ус (2800) +

2792

1,06E-23

1

Сигма-це-ноль?

Ус (2800) 0

2802

1,08E-23

1

Кси-це-плюс??

Ос (2980) +

2971,4

2,53E-23

1/2

Сигма-це-три-плюс

Ус (2520) +

2517,5

3,87E-23

1

Кси-це-ноль??

Ос (2980) 0

2968

3,29E-23

1/2

Сигма-це-три-нуль

Ус (2520) 0

2518

4,09E-23

1

Сигма-це-три-плюс-плюс

Ус (2520) ++

2518,4

4,42E-23

1

Лямбда-це-плюс?

Лс (2940) +

2939,3

3,87E-23

0

Кси-це-один-штрих-плюс

О'с1 (2790) +

2789,1

4,39E-23

1/2

Кси-це-один-штрих-ноль

О'с1 (2790) 0

2791,8

5,49E-23

1/2

Кси-це-три-штрих-ноль

О'c3 (2815) 0

2819,6

1,01E-22

1/2

Кси-це-три-ноль

Ос3 (2645)

2645,9

1, 20E-22

1/2

Лямбда-це-пять-плюс

Лс5 (2880) +

2881,53

1,13E-22

0

Кси-це-плюс???

Ос (3080) +

3077

1,13E-22

1/2

Сигма-це-плюс

Ус (2455) +

2452,9

1,43E-22

1

Кси-це-плюс???

Ос (3080) 0

3079,9

1,18E-22

1/2

Лямбда-це-плюс-штрих

Л'c (2595) +

2595,4

1,83E-22

0

Кси-це-три-штрих-плюс

О'c3 (2815) +

2816,6

1,88E-22

1/2

Кси-це-три-плюс

Ос3 (2645)

2645,9

2,12E-22

1/2

Сигма-це-плюс-плюс

Ус (2455) ++

2454,02

2,95E-22

1

Сигма-це-нуль

Ус (2455) 0

2453,76

2,99E-22

1

Лямбда-це-три-плюс

Лс3 (2625) +

2628,1

3,46E-22

0

Омега-це-нейтральный

Щс0

2695,2

6,90E-14

0

Кси-це-нейтральный

Ос0

2470,88

1,12E-13

1/2

Лямбда-це-плюс

Лс+

2286,46

2,00E-13

0

Кси-це-плюс

Ос+

2567,8

4,42E-13

1/2

Для чарівних баріонів характерна квантова характеристика аромату - чарівність, що вказує на існування у їхньому складі с - кварку. Наявність цієї характеристики при зведенні на одну діаграму енергія/час вказує що більшість таких баріонів має такий час життя і швидко розпадеться рис (3.4)

Рис. 3.4 Залежність часу життя від енергії для чарівних баріонів.

За виключенням чотирьох у кінці таблиці. Це може вказувати на особливості взаємодії це кварку у кварк-глюонній плазмі.

Гарний баріон

Гарні баріони відносяться до важких баріонів, та знаходяться на стадії вивчення. Їх усього 8-10 і складають невелику групу а їх класифікація доповнюється у результаті вивчення на коллайдері. Незважаючи на недостатню вивченість для 4 з них приведена масово часова залежність малюнок (3.5) яка вказує на певну відносну стабільність частинок що містять В-кварк. Час життя яких відповідає метастабільним станом.

Рис. 3.5 Залежність маси від часу життя для гарних баріонів.

Дивний баріон. У таблиці (3.8) приведена характеристика дивних баріонів які містять s-кварк. Наявність s-кварку у внутрішній структурі цих баріонів у більшості випадках робить їх нестабільними резонансами. За виключенням групи частинок які мають метастабільний стан.

Таблиця 3.8 -

Основні характеристики дивних баріонів

Частинка

Символ

Маса, МеВ

Час життя, с

Ізоспін I

Сигма-три-два-штриха

У3" (+ - 0)

1925

2,93E-24

1

Лямбда-пять-дваштриха-барион

Л" (2110) F05

2115

3,29E-24

0

Лямбда-один-дваштриха-барион

Л1" (1600) P01

1630

4,39E-24

0

Сигма-семь

У7 (+ - 0) (2030) F17

2032,5

3,76E-24

1

Лямбда-один

Л1 (1810) P01

1800

4,39E-24

0

Лямбда-семь-штрих

Л7' (2100) G07

2100

3,76E-24

0

Лямбда-девять

Л9 (2350) H09

2355

3,76E-24

0

Сигма-один

У1 (1660) P11

1660

5,49E-24

1

Лямбда-три

Л3 (1890) P03

1880

5,06E-24

0

Сигма-пять-штрих

У5' (+ - 0) (1775) D15

1775

5,49E-24

1

Сигма-пять

У5 (+ - 0) (1915) F15

1917,5

5,49E-24

1

Сигма-один-штрих

У1' (+ - 0) (1750) S11

1765

5,98E-24

1

Сигма?

У (2250)

2245

6,27E-24

1

Лямбда-пять-штрих

Л'5 (1830) D05

1820

7,74E-24

0

Лямбда-пять

Л5 (1820) F05

1820

8,23E-24

0

Сигма-три-штрих

У3' (+ - 0) (1670) D13

1670

1,10E-23

1

Лямбда-один-штрих

Л1' (1405) S01

1406

1,32E-23

0

Лямбда-три-два-штриха

Л3" (1690) D03

1690

1,10E-23

0

Кси??

О (1950)

1950

1,10E-23

1/2

Сигма-три-минус

У3-

1387,2

1,67E-23

1

Сигма--три нейтральный

У30

1383,7

1,83E-23

1

Сигма-три-плюс

У3+ (1385) P13

1382,8

1,84E-23

1

Oмега-минус?

Щ (2250) -

2252

1, 20E-23

0

Лямбда-один-триштриха-барион

Л1"' (1600) S01

1670

1,76E-23

0

Кси?

О (1690)

1690

2, 19E-23

1/2

Кси-три-штрих

О3' (0 - ) (1820) D13

1823

2,74E-23

1/2

Лямбда-три-штрих

Л3' (1520) D03

1519,5

4,22E-23

0

Кси-пять

О5 (0 - ) (2030)

2025

3,29E-23

1/2

Кси-три-минус

О3 - (1530) P13

1535

6,65E-23

1/2

Кси-три-нейтральный

О30 (1530) P13

1531,8

7,23E-23

1/2

Сигма нейтральный

У0

1192,642

7,40E-20

1

Сигма-плюс

У+

1189,37

8,02E-11

1

Омега-минус

Щ-

1672,45

8,21E-11

0

Сигма-минус

У-

1197,449

1,48E-10

1

Кси-минус

О-

1321,71

1,64E-10

1/2

Лямбда

Л

1115,683

2,63E-10

0

Кси-нейтральный

О0

1314,86

2,90E-10

1/2

3.4 Мезони

В-мезон

Складають невелику групу важких мезонів з малим часом життя. Для більшості частинок час життя невизначено і потребує подальших досліджень. Кожен В-мезон складається з В-антикварка і кварків. Характеризують ізотопічним спіном 0. Що відрізняється від B-ароматом. Співвідношення В-антикварка і Т-кварка вважається неможливим унаслідок дуже малого часу життя. Співвідношення В-антикварка і В-кварка називається боттомонія, а не В-мезоном. Для В-мезона характерні В-мезонні, антимезонні асцеляції які називаються асцеляціею ароматів. Тобто с можуть спонтанно перетворюватись в свої античастинки і навпаки, є одним з основних пророцтв стандартної моделі. Дивний мезон при розпаді утворю більше частинок ніж античастинок. Детальне вивчення цього механізму у сучасній фізиці елементарних частинок може дати пояснення чому у Всесвіті існує переважна кількість частинок, а не античастинок.

Таблиця 3.9 -

Основні характеристики В-мезонів

Частинка

Символ

Маса, МеВ

Час життя, с

Ізоспіи I

Хи-б-ноль-мезон

чb0 (1P) [qqqq]

9859,44

0

Хи-б-один-мезон

чb1 (1P) [qqqq]

9892,789

0

Хи-штрих-б-ноль-мезон

ч'b0 (2P) [qqqq]

102325

0

Хи-штрих-б-один-мезон

ч'b1 (2P) [qqqq]

10255,46

0

Хи-штрих-б-два-мезон

ч'b2 (2P) [qqqq]

1026865

0

Ипсилон-пятьштрихов-бе-мезон

Х""' (11020)

11019

8,33E-24

0

Ипсилон-триштриха-бе-мезон

Х'" (4S) or Y (10580)

105794

3,21E-23

0

Ипсилон-бе-мезон

Х (1S)

9460,3

1,22E-20

0

Ипсилон-штрих-б-мезон

Х' (2S)

10023,26

2,06E-19

0

Поведінка В-мезонів є цікавою у зв'язку з наявною взаємодію речовини з антиречовиною. Див. табл. (3.9).

Для цих частинок наявність В-антикварку впливає на нестабільність цих частинок. Рис. (3.6.) графік.

Рис. 3.6 Графік залежності енергії від часу життя у В-мезонів.

Мезони

Для всіх мезонів характерним є вміст кварку і антикварку. Таке сусідство визначально впливає на нестабільність цих частинок. Виключенням є легкі сорти ета і пі мезонів час життя яких лежить у інтервалі .

Від класу баріонів (які теж є адронами) відрізняються відсутністю баріонного заряду. Мають цілий спін. Бувають електрично зарядженими і нейтральними, дивними і чарівними (в залежності від аромату кварків, з яких складається мезон), мають цілий і напівцілий ізотопічний спін. Існують у вигляді частинок і античастинок. Вперше відкриті у космічних променях.

Таблиця 3.10-

Основні мезонів

Частинка

Символ

Маса, МеВ

Час життя, с

Спін в ћ

сигма (эф-ноль) мезон

у (f0) (600) [g]

800

8,23E-25

0

а-один-мезон

a1 (1260) [k]

1230

1,55E-24

1

аш-один-мезон

h1 (1170)

1170

1,83E-24

1

Пи-мезон

р' (1300)

1300

1,65E-24

0

Ро-один-мезон

с1 (+ - 0) (1450) [q]

1465

1,65E-24

1

эф-ноль-мезон

f'0 (1370) [j]

1350

1,88E-24

0

Пи-один-мезон

р1 (1400) [m]

1354

1,99E-24

1

Эф-дваштриха-два-мезон

f"2 (1950)

1944

1,39E-24

2

Ро-мезон

с (+ - 0) (770) [h]

775,49

4,41E-24

1

Омега-один-мезон

щ1 (1650) [r]

1670

2,09E-24

1

А-нуль-мезон

a'0 (1450) [j]

1474

2,48E-24

0

Пи-два-мезон

р2 (1670)

1672,4

2,54E-24

2

Омега-мезон

щ' (1420) [p]

1425

3,06E-24

1

Ро-один-мезон

с'1 (1700) [q]

1720

2,63E-24

1

Эф-два-мезон

f2 (1270)

1275,1

3,56E-24

2

Пи-один-мезон

р"1 (1600) [m]

1662

2,81E-24

1

Эф-два-мезон

f""'2 (2340)

2339

2,06E-24

2

Пи-два-мезон

р'2 (1880)

1895

2,80E-24

2

Эф-четыре-мезон

f4 (2050)

2018

2,78E-24

4

А-четыре-мезон

a4 (2040)

2001

2,80E-24

4

Б-один-мезон

b1 (+ - 0) (1235)

1229,5

4,64E-24

1

Пи-мезон

р" (1800)

1816

3,16E-24

0

Эта-два-мезон

з2 (1645)

1617

3,64E-24

2

Омега-три-мезон

щ3 (1670)

1667

3,92E-24

3

Эф-два-мезон

f'"2 (2010)

2011

3,26E-24

2

Ро-три-мезон

с3 (+ - 0) (1690)

1688,8

4,09E-24

3

Фи-один-мезон

ц1 (1680)

1680

4,39E-24

1

А-два-мезон

а2 (+ - 0) (1320)

1318,3

6,15E-24

2

эф-ноль-мезон

f'"0 (1710) [s]

1720

4,88E-24

0

А-ноль-мезон

a0 (+ - 0) (980) [j]

980

8,78E-24

0

эф-ноль-мезон

f" (1500) [m]

1505

6,04E-24

0

эф-ноль-мезон

f'0 (980) [j]

980

9,40E-24

0

Эф-два-мезон

f""2 (2300)

2297

4,42E-24

2

Эта-мезон

з" (1475) [n]

1496

7,74E-24

0

Эф-штрих-два-мезон

f'2 (1525)

1525

9,02E-24

2

Фи-три-мезон

ц3 (1850)

1854

7,57E-24

3

Эта-ноль-мезон

з0 (1295)

1294

1, 20E-23

0

Эф-один-мезон

f'1 (1420) [o]

1426,4

1, 20E-23

1

Эта-мезон

з' (1405) [n]

1409,8

1,29E-23

0

Фи-один-мезон

ц'1 (2170)

2175

1,08E-23

1

Эф-один-мезон

f1 (1285)

1281,8

2,71E-23

1

Омега-мезон

щ (782)

782,65

7,75E-23

1

Фи-мезон

ц (1020)

1019,455

1,55E-22

1

Эта-штрих-мезон

Ю (958)

957,78

3,39E-21

0

Эта-мезон

з

547,853

5,06E-19

0

Пи-нейтральный-мезон

р (0)

134,9766

8,40E-17

0

Пи-плюс-минус-мезон

р (+ - )

139,57018

2,60E-08

0

Чарівний мезон

D-мезони мають charm =1 і ізоспін =1/2. Групується по триплетам. Вперше отримані в 1976 році у Стенфорді. Деякі з D-мезонів мають великий час життя. Отримали назву завдяки вмісту с-кварку. Характерною залежності енергії і часу життя не спостерігається.

Рис. 3.6 Графік залежності енергії від часу життя у D-мезонів.

Гарний мезон

Складають невелику групу елементарних частинок з напівцілим спіном. Характерні невеликим часом життя

Таблиця 3.11-

Основні характеристики гарних мезонів

Частинка

Символ

Маса, МеВ

Час життя, с

Ізоспін I

Д-звезда-ноль-мезон

D*0 (2400) 0

2318

2,47E-24

1/2

Д-звезда-два-нейтральный-мезон

D*2 (+ - 0 ~) (2460) 0

2462,8

1,53E-23

1/2

Д-один-мезон

D1 (+ - 0 ~) (2420) 0

2422

3,23E-23

1/2

Д-звезда-нейтральный-мезон

D* (+ - ) (2007) 0

2006,96

3,13E-22

1/2

Д-звезда-мезон

D* (2010) (+ - )

2010,25

6,86E-21

1/2

Д-нейтральный--мезон

D0

1864,83

4,10E-13

1/2

Де-звезда-два-плюсминус-мезон

D*2 (2460) (+ - )

2460,1

4,40E-13

1/2

Д-плюсминус-мезон

D (+ - )

1869,6

1,04E-12

1/2

При побудові часово-енергетичного графіка отримуємо не лінійну залежність. Гарні мезони приведені в таблиці (3.11)

Дивний мезон

Складають невелику групу і характеризуються в основному малим часом життя що характерний резонансам. Виключенням є каонна група дивних мезонів з великим часом життя. Таблиця (3.12).

Таблиця 3.12-

Основні характеристики дивних мезонів

Частинка

Символ

Маса, МеВ

Час життя, с

Ізоспін I

Каон-звезда

K*' (1680)

1717

2,04E-24

1/2

Каон-два

K'2 (1820) [mm]

1816

2,38E-24

1/2

Каон-ноль-звезда

K*0 (1430) [kk]

1425

2,44E-24

1/2

Каон-звезда-плюсминус

K* (1410)

1414

2,84E-24

1/2

Каон-звезда-четыре

К*4 (+ - 0 ~) (2045)

2045

3,32E-24

1/2

Каон-два

К2 (+ - 0 ~) (1770) [ll]

1773

3,54E-24

1/2

Каон-штрих-один

К'1 (+ - 0 ~) (1400)

1403

3,78E-24

1/2

Каон-звезда-три

К*3 (+ - 0 ~) (1780)

1776

4,14E-24

1/2

Каон-звезда-два-ноль

К*2 (1430) 0

1432,4

6,04E-24

1/2

Каон-звезда-два-плюсминус

К*2 (+ - ~) (1430)

1425,6

6,68E-24

1/2

Каон-один

K1 (+ - 0 ~) (1270)

1272

7,31E-24

1/2

Каон-звездочка-плюсминус

К* (+ - ~) (892)

891,66

1,42E-23

1/2

Каон-нейтральный (короткожив.)

К0S

497,614

8,95E-11

1/2

Каон-плюс (минус)

К (+ - )

493,677

1,24E-08

1/2

Каон-нейтральный (долгожив.)

К0L

497,614

5,12E-08

1/2

Екзотичні мезони

До них відносяться дивні чарівні і дивні гарні мезони. Повні характеристики для яких досі відсутні, наприклад для БС - мезонів не визначений час життя тому аналізувати їх масово часовий розподіл важко.

Таблиця 3.12. -

Основні характеристики дивних чарівних і дивних гарних мезонів

Частинка

Символ

Маса, МеВ

Час життя, с

Ізоспін I

Д-эс-два-звезда

D*s2 (2573)

2572,6

3,29E-23

0

Д-эс-ноль-звезда-мезон

D*s0 (2317) (+ - )

2317,8

1,73E-22

0

Д-эс-один-мезон

Ds1 (2460) (+ - )

2459,5

1,88E-22

0

Д-эс-один-мезон

Ds'1 (2536) (+ - )

2535,29

2,86E-22

0

Д-эс-звезда-плюсминус-мезон

D*s (+ - )

2112,3

3,46E-22

0

Д-эс-плюсминус-мезон

Ds (+ - )

1968,47

5,00E-13

0

Б-эс-звезда-мезон

B*s

5415,4

0

Б-эс-один-мезон

Bs1 (5830) 0

5829,4

1/2

Б-эс-звезда-два-мезон

B*s2 (5840) 0

5839,7

1/2

Б-эс-ноль-мезон

Bs0

5366,3

1,47E-12

0

С - мезони

Частинки які характеризується нульовим ізоспіном. Є нестабільними частинками з характерною залежність масу частинки в часу життя що має не лінійний характер. Рис (3.7.) С-мезони є важкими частинками.

Таблиця 3.13. -

Основні характеристики С - мезонів.

Частинка

Символ

Маса, МеВ

Час життя, с

Ізоспін I

Кси-четырештриха-ц-мезон

ш"" (4160) [iiii]

4453

6,39E-24

0

Хи-с-мезон

ч' (4260)

4263

6,93E-24

?

Кси-триштриха-ц-мезон

ш'" (4040) [iiii]

4039

8,23E-24

0

Кси-с-мезон

ш (4415) [iiii]

4421

1,06E-23

0

Эта-ц-мезон

зс (1S)

2980,3

2,30E-23

0

Кси-дваштриха-ц-мезон

ш" (3770)

3772,92

2,41E-23

0

Эта-це

з'с (2S)

3637

4,70E-23

0

Хи-ц-ноль-мезон

чс0 (1P)

3414,75

6,39E-23

0

Хи-ц-мезон

ч (3872)

3871,56

2,86E-22

0

Хи-ц-два-мезон

чс2 (1P)

3556,2

3,34E-22

0

Аш-це-мезон

hc (1P)

3525,42

6,58E-22

?

Хи-ц-один-мезон

чс1 (1P)

3510,66

7,65E-22

0

Кси-штрих-ц-мезон

ш' (2S)

3686,09

2,17E-21

0

Джи-на-пси-мезон

J/ш (1S)

3096,916

7,09E-21

0

Рис. 3.7 Графік залежності енергії від часу життя у С-мезонів.

Не зважаючи на велику кількість елементарних частинок і взаємодій характеристики простору часу накладають необхідності дотримання певних закономірностей які викладаються у законах збереження. Приведений аналіз описував частинки але треба враховувати той факт що існують античастинки всіх частинок.

Список використаних джерел

1. Бондарєв В.П. Елементарні частинки та їх місце в історії / В.П. Бондарєв. - М.: Альфа-М, 2003. - 464 с.

2. Статистика Фермі-Дірака / За ред.В.С. Білецького. Фізична енциклопедія - Донецьк: Донбас, 2004. с

3. Статистика Бозе-Ейнштейна / Л.Б. Окунь, Елементарне введення у фізику елементарних частинок. М.: Наука. 1985.

4. Гравітаційна взаємодія в елементарних частинках / Яворський Б. М, Детлаф А.А. Довідник із фізики. // М., Наука, 1990 р з.135 с.

5. Сильна та слабка взаємодія в елементарних частинках / Горохов А.В. Фізика атомного ядра. Фізика елементарних частино"271 с.

6. Електромагнітна взаємодія / Яворський Б. М, Детлаф А.А. // Фізика Довідник із фізики. - 1990. - С.161-168.

7. Види взаємодії в елементарних частинках / Савельєв І.В. Курс загальної фізики. Квантова оптика. Атомна фізика. Фізика твердого тіла. Фізика атомного ядра і елементарних частинок: Учеб. посібник 2003. - С.356-393.

8. Класифікація частинок за часом життя / Наумов А.І. Фізика атомного ядра і елементарних частинок: навч. посібник для студентів пед. ін-тів з фіз. спец. - М.: Просвещение, 1984. - С.220-235.

9. Ратнер Б.С. Методи дослідження елементарних частинок / Б.С. Ратнер. - М. "Мир", 1960. - 500 с.

10. Циклічні прискорювачі та їх вклад у розвиток досліджень елементарних частинок / Дж. Ливингуд. Принципы работы циклических ускорителей. - М.: Изд-во иностр. лит., 1973.

11. Принцип роботи циклічних прискорювачів / Г. Брук. Циклические ускорители заряженных частиц. - М.: Атомиздат, 1970. - С.32-43.

12. Лінійні резонансні прискорювачі / Бабат Г.У. Ускорители. - М. "Молодая гвардия", 1977. - С.187-190.

13. Будова циклічного резонансного прискорювача / А.Н. Лебедев, А.В. Шальнов. Основы физики и техники ускорителей (Учеб. пособие для физ. спец. вузов). - М.: Энергоиздат, 1981. - С.211-231.

14. Механізм автофазування / А.А. Коломенский. Физические основы методов ускорения заряженных частиц (Учеб. пособие для физ. спец. вузов). - М.: Изд-во МГУ, 1980. - С.183-197.

15. Інформація про CERN. Дослідження і результати експериментів / www.cern. ch/э

16. Фейнман Ричард Ф. Феймановские лекции по физике / Ричард Ф. Фейнман, Роберт Б. Л ейтон, Метью. Сэндс // Квантовая механика. - 2004. - Вып.8,9. - №3. - С.245-255.

17. Ядерна фізик / 2-ге вид., перероб. І доп. - К.: Знание, 2005. - 439с.

Размещено на Allbest.ru

Страница:


Подобные документы

  • Елементарні частинки та їх застосування

    Відкриття нових мікроскопічних частинок матерії. Основні властивості елементарних частинок. Класи взаємодій. Характеристики елементарних частинок. Елементарні частинки і квантова теорія поля. Застосування елементарних частинок в практичній фізиці.

    реферат [31,1 K], добавлен 21.09.2008

  • Метод товстошарових фотоемульсій

    Визначення поняття сцинтиляційного спектрометра як приладу для реєстрації і спектрометрії частинок. Основні методи спостереження та вивчення зіткнень і взаємних перетворень ядер і елементарних частинок. Принцип дії лічильника Гейгера та камери Вільсона.

    презентация [975,1 K], добавлен 17.03.2012

  • Взаємодія елементарних частинок з речовиною

    Зв'язок важких заряджених частинок з речовиною. До важких частинок відносяться частинки, маси яких у сотні разів більші за масу електрона. Вільний пробіг важких заряджених частинок у речовині. Взаємодія електронів, нейтронів з речовиною. Кулонівська сила.

    реферат [51,0 K], добавлен 12.04.2009

  • Методи реєстрації елементарних частинок

    Загальне поняття про будову лічильника Гейгера-Мюллера, його призначення. Функції скляного віконця трубки. Процес реєстрації нейтронів. Історія винаходу лічильника. Камера Вільсона як детектор треків швидких заряджених частинок. Процес конденсації пари.

    презентация [339,3 K], добавлен 15.04.2013

  • Єдина теорія полів і взаємодій

    Єдина теорія полів і взаємодій у цей час. Об'єднання слабкої й електромагнітної взаємодій елементарних часток. Мрія Ейнштейна у пошуках єдиної теорії будови Всесвіту. Основної ідеї та теоретичні досягнення у теорії суперструн на сьогоднішній день.

    курсовая работа [474,6 K], добавлен 25.01.2011

  • Радіоактивність

    Поняття радіоактивності. Різниця між радіоактивністю і розпадом "компаунд"-ядер, утворених дією деяких елементарних частинок на стабільні ядра. Закономірності "альфа" і "бета" розпаду. Гамма-випромінювання ядер не є самостійним видом радіоактивності.

    реферат [154,4 K], добавлен 12.04.2009

  • Дослідження елементного складу багатошарових структур методом RBS

    Взаємодія заряджених частинок з твердим тілом, пружні зіткнення. Види резерфордівського зворотнього розсіювання. Автоматизація вимірювання температури підкладки. Взаємодія атомних частинок з кристалами. Проведення структурних досліджень плівок.

    дипломная работа [2,5 M], добавлен 21.05.2015

  • Єдині теорії взаємодій

    Шляхи становлення сучасної фізичної картини світу та мікросвіту. Єдині теорії фундаментальних взаємодій. Фізичні закони збереження високих енергій. Основи кваліфікації суб’ядерних частинок; кварковий рівень матерії. Зв’язок фізики частинок і космології.

    курсовая работа [936,1 K], добавлен 06.05.2014

  • Асимптотична поведінка важкої дифузійної частинки в потоці Арратья

    Система броунівських частинок зі склеюванням. Еволюція важкої частинки в системі броунівських частинок зі склеюванням. Асимптотичні властивості важкої частинки. Асимптотичні властивості випадкового процесу. Модель взаємодіючих частинок на прямій.

    дипломная работа [606,9 K], добавлен 24.08.2014

  • Макросвіт і мікросвіт, їх взаємозв'язок. Сучасна картина світу

    Квантова механіка описує закони руху частинок у мікросвіті, тобто рух частинок малої маси (або електронів атома) у малих ділянках простору і необхідна для розуміння хімічних і біологічних процесів, а значить для розуміння того, як ми улаштовані.

    реферат [162,5 K], добавлен 22.03.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены