Освітлення і опромінення пташника на 28800 голів ремонтного молодняка курей в кліткових батареях БКМ–3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Світлотехнічна частина

1.1 Вибір виду і системи освітлення

1.2 Вибір джерел світла на основі економічного розрахунку

1.3 Вибір освітленості, коефіцієнту запасу і коефіцієнтів відбиття

1.4 Вибір світильників

1.5 Розміщення світильників

1.6 Розрахунок освітлення

1.6.1 Метод коефіцієнта використання світлового потоку

1.6.2 Точковий метод

1.6.3 Метод питомої потужності

1.7 Складання світлотехнічної відомості

1.7.1 Розрахунок опромінювальної установки

2. Електротехнічна частина

2.1 Компонування освітлювальної мережі

2.2 Розрахунок і вибір проводів і кабелів освітлювальних і опромінювальних установок

3. Заключна частина

3.1 Монтаж освітлювальних приладів і внутрішньої мережі

3.2 Визначення заходів щодо захисту від ураження електричним струмом

Висновок

Перелік посилань

Вступ

Видиме випромінювання дуже впливає на життєдіяльність і розвиток людей, тварин і рослин. Освітленість є одним з основних параметрів мікроклімату в тваринницьких приміщеннях. Електричне освітлення в сільськогосподарських приміщеннях застосовують для створення достатньої освітленості робочих місць, при якій забезпечується нормальний хід протікання технологічних процесів , також освітлення відіграє велику роль в продуктивності праці , і її максимальній віддачі. Світловий фактор впливає на біологічний ритм тварин і при оптимальних умовах позитивно впливає на ріст і розвиток молодняку, нормалізує білковий, мінерально-вітамінний і вуглеводний обмін, що у свою чергу призводить до підвищення продуктивності і репродуктивної функції сільськогосподарських тварин. Якість освітлення і опромінення , економія електричної енергії, матеріальних і трудових ресурсів знаходяться у прямій залежності від рівня інженерних рішень, що приймається при проектуванні і експлуатації освітлювальних та опромінюваних установок.

Електричне освітлення в пташнику відіграє дуже впливає, як на технологічні процеси які там відбуваються, так і на саму життєдіяльність птахів.

Електричне опромінення відіграє не менш важливу роль в житті і розвитку птахів. Опромінення важливе тим, що невидимі промені впливають на різні мікроорганізми, віруси, бактерії тощо , тим самим і знищують їх. Також опромінення ультрафіолетовими променями не дає подальший розвиток різним хворобам, рахіту та іншим. Інфрачервоні промені застосовують для обігріву молодняка птиці.

Тому я можу сміливо зробити висновок, що освітлення та опромінення є невід'ємною умовою для нормального існування птиці.

Характеристика приміщень об'єкта проектування

Даний об'єкт призначений для вирощування 28800 голів ремонтного молодняка курей від 1 до 119 денного віку. Птиця вирощується в кліткових батареях БКМ-3 з штучним освітленням з керованим по заданій програмі основного режиму.

Пташник складається із приміщень для птиці і підсобних приміщень розміщених в кінці споруди, а саме: службового приміщення, вентиляційної, щитової, інвентарної, вбиральні, тамбура та коридору.

Дана будівля довжиною 60 метрів, шириною 18 метрів, та висотою 3 метри 22 сантиметри.

Будівля спланована з блочних залізобетонних конструкцій. Стіни виконані залізобетонними плитами, пере стінки з цегли, поштукатурені. Стеля з метало бетонних плит, для перекриття. З внутрішньої сторони стіни покриті шаром вапняного розчину. Двері та дерев'яні віконні рами покриті антисептичним розчином, та подвійним шаром масляної фарби. Металеві навіски та інші металеві конструкції покриті антикорозійним розчином, поверх якого нанесено подвійний шар масляної фарби. Стеля покрита шаром вапняного розчину, підлога бетонна.

1. Світлотехнічна частина

1.1 Вибір виду і системи освітлення

Електричне освітлення в сільськогосподарських приміщеннях застосовують для створення достатньої освітленості робочих місць, при якій забезпечується нормальний хід протікання технологічних процесів. Штучне освітлення виробничих приміщень поділяється на такі види: робоче (технологічне), чергове та аварійне. Робоче освітлення призначене для забезпечення достатнього рівня освітленості під час виконання технологічного процесу відповідно до галузевих норм. Чергове освітлення використовується для догляду за тваринами і птицею в нічний час. Світильники для чергового освітлення виділяються з числа світильників загального освітлення в кількості 10% в приміщеннях для утримування тварин, та 15% в пологових відділеннях. Їх рівномірно розміщують над основними технологічними проходами. Світильники чергового освітлення та освітлення входів до приміщень слід об'єднувати в окрему групу електричної мережі з метою централізованого управління.

Існують системи загального, місцевого і комбінованого освітлення. Загальне освітлення ділиться на загальне рівномірне і загальне локалізоване. У тваринницьких і птахівницьких приміщеннях за відсутності затінення робочих місць передбачається система загального рівномірного освітлення.

Виходячи з вище сказаного, я сміливо можу зробити висновок, що правильно і найдоцільніше потрібно вибрати видом робоче освітлення, а систему освітлення, вибрати загальну рівномірну.

1.2 Вибір джерел світла на основі економічного розрахунку

Розумний вибір типу джерела світла і світильника, для кожного окремого випадку в значній мірі визначається як технічною, так і економічною ефективністю проектованої установки.

Нині усі питання з підвищення якості і ефективності освітлення приміщень промислового сектору визначається будівельними нормами і правилами (СНІП).

Використання ламп розжарювання для загального освітлення допускається тільки у випадку неможливості, або технічно-економічної недоцільності використання газорозрядних ламп. Тому і проводять економічний розрахунок.

Визначаємо вартість зекономленої електроенергії за рік з розрахунку на один світильник, , грн. за формулою

, (2.1)

де q - тариф на електроенергію, грн./кВтЧгод.;

Р₁ - потужність лампи розжарювання, кВт;

Р₂ - потужність люмінесцентної лампи, кВт;

- коефіцієнт, враховуючи втрати а ПРА, =1,1;

Т - робота світильника в рік при двозмінній роботі, год.

Отже зробивши економічний розрахунок я побачив, що використавши в якості джерела світла люмінесцентні лампи, зекономимо 70 грн. з однієї лампи за рік, тому я вибираю джерело світла люмінесцентні лампи.

1.3 Вибір освітленості, коефіцієнту запасу і коефіцієнтів відбиття

Норми освітленості для сільськогосподарських приміщень вибираються з «Галузевих норм освітленості сільськогосподарських підприємств, будівель, споруд », [1].

Для даного об'єкта стандартна освітленість становитиме Е_н=75 лк. [2]., при використанні люмінесцентних ламп. Робочою поверхнею на даному об'єкті буде підлога.

При використанні люмінесцентних ламп коефіцієнт запасу буде рівний k_з=1,4, [2]. У пташнику де стеля побілена вапняним розчином, у вологому приміщенні, стелі побілені, підлога бетонна, то значення коефіцієнтів відбиття становлять: , , ,[2].

1.4 Вибір світильників

Приміщення, що розглядається має відносно високі коефіцієнти відбивання всіх поверхонь. Світильник повинен вибиратися за багатьма характеристиками, за способом кріплення, за потужністю, за характером кривої сили світла. Однією з найважливіших характеристик є ступінь захисту світильника так, як вони будуть знаходитися в агресивному середовищі. Ступінь захисту світильників для даного об'єкта повинен бути не менш як IP53.

Проаналізувавши цей об'єкт, я вибрав світильник марки ЛСП18 з двома люмінесцентними лампами, ступінь захисту світильника IP53, з косинусною кривою сили світла, [2].

1.5 Розміщення світильників

При проектуванні електроосвітлення необхідно забезпечити найсприятливіші умови роботи, найменшу протяжність проводів, зручність і безпечність під час монтажу та експлуатації.

Знаходимо розрахункову висоту підвішування світильників Н_р, м. за формулою

(2.2)

де Н - висота приміщення, м.;

h_зв - висота звисання світильника, м.;

h_р - висота робочої поверхні, м.

Приймаємо вид КСС - косинусна (D) та відносну відстань між світильниками л для цього виду кривої за умовою

л_с?л? л_е, (2.3)

де л_с та л_е - відповідно світлотехнічно та економічно найвигідніша відносна відстань між світильниками.

л_с=1,2…1,6; л_е=1,6…2,1 приймаємо л= 1,4…1,8

Знаходимо попередню відстань між світильниками L_A,B, м. за формулою

L_A,B= лH_p (2.4)

L_A,B=1,6Ч3,02=4,83 м.

Приймаємо 4,83 м.

Визначаємо відстань від стін до крайніх світильників l_A,B, м., для приміщень, у яких робочі місця не знаходяться біля стін за формулою

 (2.5)

м.

Обчислюємо кількість рядів світильників n_в, шт. у приміщенні за формулою

(2.6)

шт.

Приймаємо 5 рядів із за технологічного розміщення кліткових батарей.

Визначаємо кількість світильників n_А, шт. у ряду за формулою

(2.7)

шт.

Приймаємо 11 шт.

Визначаємо відстань між рядами світильників L_в, м. за формулою

(2.8)

м.

Визначаємо відстань між світильниками у ряду L_А, м. за формулою

(2.9)

м.

Знаходимо загальну кількість світильників у приміщенні N, шт. за формулою

(2.10)

шт.

Обчислюємо індекс приміщення і, який оцінює розміри та форму приміщення за формулою

(2.11)

Приймаємо і= 4

1.6 Розрахунок освітлення

1.6.1 Метод використання світлового потоку

Цей метод доцільно застосовувати при розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь з урахуванням відбиття світлових потоків від стін і стелі.

Визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку з, за індексом приміщення. Приймаємо з=0,64

Обраховуємо розрахунковий світловий потік однієї лампи Ф_р, лм. за формулою

(2.12)

де - кількість ламп у світильнику, шт.

=2

лм.

Обираємо лампу за стандартним світловим потоком Ф_л, значення якого найближче до знайденого розрахункового світлового потоку Ф_р. Приймаємо лампу ЛД30, потужністю Р_л=30 Вт, напругою U_л=104 В., та світловим потоком Ф_л=1640 лм.

Оскільки нормована освітленість у приміщенні відповідає розрахунковому потоку, визначаємо фактичну освітленість Е_ф, лк., за формулою

(2.13)

лк.

Визначаємо відповідність фактичної освітленості нормованій допустимим відхиленням освітленості ?Е, % за формулою

(2.14)



Отримане значення відхилення +4,8% є в межах -10-+20%. Отже , джерело світла вибрано правильно.

1.6.2 Точковий метод

Точковий метод розрахунку дає можливість визначити світловий потік ламп, необхідний для створення заданої освітленості в будь-якій точці довільно розміщеної поверхні при будь-кому розміщенні світильників, якщо відбитий від стін і стелі світловий потік не має великого значення.

На умовному плані приміщення розміщуємо світильники, вказуючи необхідні геометричні розміри, та наносимо одну контрольну точку А в межах робочої поверхні, в якій освітлення найгірше.

Визначаємо відстані d, м., від горизонтальної проекції світильників на робочу поверхню до контрольної точки за формулами

(2.15)

м.

 (2.16)

м.

(2.17)

м.

(2.18)

м.

Визначаємо тангенс кута падіння світлового променя від світильника в контрольну точку А за формулою

(2.19)

де d_n - відстань від горизонтальної проекції світильників на контрольну точку, м.

м.

м.

м.

м.

За знайденим тангенсом визначаємо величину кута б ,[9]

За знайденим тангенсом визначаємо величину кута ,[9]

Визначаємо силу світла світильника І_а , при умовній лампі зі світловим потоком Ф=1000 лм., [2], за формулою

(2.20)

де (І_а)_м - сила світла світильника за умовною лампою Ф=1000 лм., кд;

Ф_л - світловий потік вибраної лампи.

кд

кд

кд

кд

У контрольній точці А підраховуємо сумарне освітлення ?е, лк, від найближчих світильників за формулою

(2.21)

лк.

Розраховуємо світловий потік кожної лампи освітлювальної установки Ф_р, лм за формулою

(2.22)

де м - коефіцієнт додаткової освітленості.

лм.

Приймаємо лампу за стандартним світловим потоком Ф_л=1640 лм., з вище зробленого розрахунку.

Оскільки нормована освітленість у приміщенні не відповідає розрахунковому потоку, визначаємо фактичну освітленість Е_ф, лк. за формулою

(2.23)

лк.

Визначаємо відповідність фактичної освітленості нормованій за допустимим відхиленням освітленості ?Е, % за формулою

(2.24)

Отже зробивши даний розрахунок я побачив, що освітленість в даній контрольній точці недостатня, тому я прийшов до висновку, що доцільніше і економічно вигідніше буде досвічувати дану точку, ніж збільшувати кількість світильників, або їх потужність. Тому я сміливо можу сказати, що дану точку я буду досвічувати.

1.6.3 Метод питомої потужності

При розрахунку освітлення сільськогосподарських приміщень з одним, або декількома світильниками, недоцільно використовувати метод коефіцієнту використання світлового потоку, або точковий метод. Розрахунок освітлення зводиться до вибору потужності лампи за відомою площею приміщення і нормованою освітленістю. Тому краще такі приміщення розраховувати методом питомої потужності.

Я вибираю для розрахунку службове приміщення. Для даного приміщення вибираємо нормовану освітленість, тип світильника[2], розрахункову висоту і кількість світильників.

Джерелом світла я вибрав люмінесцентні лампи, світильник ЛСП18 1Ч58 кількість світильників приймемо 6 шт.

Для даного приміщення при використанні люмінесцентних ламп норма освітленості становитиме, Е_н=50 лк. [2]

Визначаємо площу приміщення S, м². за формулою

 (2.25)

м²

Приймаємо значення питомої потужності Вт/м² , із таблиці [2], для даного світильника

Визначаємо розрахункову потужність лампи Р_л, Вт., за формулою

(2.26)

де N - кількість світильників.

Вт.

За вище проведеними розрахунками , остаточно вибираємо лампу ЛБ58, потужністю 58 Вт., світловим потоком 4800 лм. І напругою 110 В.

Всі інші додаткові приміщення розраховуємо аналогічним способом, і дані заносимо до таблиці 2.1.

1.7 Складання світлотехнічної відомості

Результати проведених розрахунків та вибору світлотехнічних установок зводимо в таблицю 2.1. Аналогічним чином вибираємо світлотехнічне обладнання для інших приміщень на об'єкті і заповнюємо таблицю.

1.7.1 Розрахунок опромінювальної установки

При розрахунках рухомої опромінювальної установки слід врахувати, що опроміненість у розрахунковій точці при русі опромінювачів здійснюється залежно від розміщення їх у даний час. Дозування вітальної експозиції залежить від вибору висоти підвішування опромінювачів та кількості їх щоденних проходів при постійній швидкості руху.

Вибираємо опромінювальну установку типу УОК4 з лампами типу ДРТ400

Визначаємо висоту підвішування опромінювачів Н_р, м. за формулою

(2.27)

де Н - висота приміщення, м

h_з - висота звисання, м., приймаємо 1 м. [5]

h_р - висота найнижчої точки, м., приймаємо 1,3 м.

Обчислюємо довжину L, м, повного ходу опромінювачів за формулою

(2.28)

де В - довжина приміщення, м.

N - кількість опромінювачів, шт. приймаємо N=2 шт.

Знаходимо середню дозу опромінення за один прохід Е_сер, за формулою

(2.29)

де I_H - сила вітального випромінення, мвіт/ср[5];

К_ф - коефіцієнт форми тварин, становить К_ф =0,64.[5]

К - коефіцієнт запасу, становить К =2. [5]

L₁ - відстань на яку не повинен доходити опромінювач, м. і становить L₁=0,58Н_р.

Визначаємо тривалість опромінення Т, год., за формулою

(2.30)

де t_роз - час, необхідний для розігрівання лампи, приймаємо t_роз=10 хв.[5]

- Доза опромінення за добу, мвітЧгод/м², вибираємо з літератури [5]

Визначаємо кількість проходів n, за формулою

(2.31)

де V - швидкість руху опромінювачів, м/годин [5]

приймаємо кількість проходів 1.

Отже я можу зробити висновок, що дана опромінювальна установка повністю забезпечить потреби для даного об'єкта.

освітлення опромінювальний світильник мережа

2. Електротехнічна частина

2.1 Компонування освітлювальної мережі

При розподілі освітлювальної електропроводки на групи необхідно враховувати, що навантаження на кожну фазу повинно бути приблизно однаковим. Живильні і групові освітлювальні щитки потрібно розміщувати в місцях з'єднання живильних і групових мереж, по можливості в центрі електричного навантаження, і в місцях, доступних для обслуговування.

Розраховуємо струми груп І, А. і заносимо в таблицю3.1, за формулою:

(3.1)

де Р_гр - потужність групи,

U_ф - напруга фазна.

А,

А,

А.

Таблиця 3.1 - Розподіл освітлювальної електропроводки на групи

Номер групи	Кількість світильників, шт.	Потужність однієї лампи/кількість ламп, Вт/шт.	Загальна потужність групи, кВт.	До якої фази під'єднано	Розрахунковий струм групи,А	Номер приміщення на плані	Назва приміщення	Вид освітлення
1	19	30/19*2	1,14	А	5,18	1	Приміщення для птиці	Робоче
2	18	30/18*2	1,08	В	4,9	1	Приміщення для птиці	Робоче
3	18	30/18*2	1,08	С	4,9	1	Приміщення для птиці	Робоче
4	6 2 1 1 2 3 1 2	58/6 100/2 100/1 60/1 25/2 60/3 40/1 60/2	1,1	А	5	2 3 4 5 6 7 8	Службове Венткамера Щитова Інвентарна Вбиральня Коридор Тамбур Зовнішнє	Робоче

2.2 Розрахунок і вибір проводів і кабелів освітлювальних і опромінювальних установок

Визначаємо розрахункове навантаження 1 групи, Р_р , кВт за формулою

(3.2)

де N - кількість світильників в даній групі, шт.

Р_с - потужність одного світильника, кВт.

К_п - Коефіцієнт одночасності, приймаємо 1.

кВт

Приймаємо потужність трансформаторної підстанції Р_н=160 кВт.

Визначаємо активну складову напруги трансформатора U_a.m, % для живлення даного об'єкта за формулою

(3.3)

де Р_к - потужність короткого замикання трансформатора, кВт, для даного трансформатора, Р_к=2,8 [3].

Визначаємо реактивну складову напруги трансформатора U_р.m, % для живлення даного об'єкта за формулою

(3.4)

де U_к - напруга короткого замикання трансформатора %, для даного трансформатора, U_к=4,5% [3].



Визначаємо втрати напруги в трансформаторі ?U_m,% за формулою

(3.5)

де в - коефіцієнт завантаження трансформатора, для даного трансформатора в=0.9 [3].

cosц - коефіцієнт потужності на затискачах вторинної обмотки трансформатора, для даного трансформатора cosц = 0,9.

sin ц - 0,3 [3].

Визначаємо втрати напруги в мережі ?U_М,%, за формулою

(3.6)

де U_хх - напруга холостого ходу трансформатора, В, для даного трансформатора U_хх=105 В. [3].

Визначаємо площу поперечного перерізу проводу S, мм. за формулою

(3.7)

де ?Рl - сума добутку потужності на довжину даної групи, ВтЧм.

г - питома провідність металу проводів, для алюмінію вона складає, г=38 мЧОм/мм.

U_ф - напруга фази даної групи, В.

мм²

Виходячи з даного розрахунку вибираємо марку проводу, з стандартним поперечним перерізом. [5]. Вибираємо марку проводу АППВ1(2Ч2,5), з допустимим провідним струмом при відкритому монтажі 21 А.

Для всіх інших груп розрахунок проводимо аналогічно, і дані заносимо до таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Розрахункова схема освітлювальної мережі

Марка комутаційно-захисного апарату на вводі в освітл. щит	Струм розчіплювача автоматичного вимикача, А	Марка провідника, кількість жил, площа поперечного перерізу, мм2	Марка та схема розподільчого апарату	Номер групи	Марка комутаційно-захисного апарату	Струм розчіплювача автоматичного вимикача, А	Марка провідника, кількість жил, площа поперечного перерізу, мм2	Фаза	Струм однієї групи	Загальна потужність групи, кВт
ВА51-25-34	20	АВРГ1(4Ч4)		1	ВА-25-84	6,3	АППВ1(2Ч2,5)	А	5,18	1,14
				2	ВА-25-84	6,3	АППВ1(2Ч2,5)	В	4,9	1,08
				3	ВА-25-84	6,3	АППВ1(2Ч2,5)	С	4,9	1,08
				4	ВА-25-84	6,3	АППВ1(2Ч2,5)	А	5	1,1
				5	Резерв
				6	Резерв

3. Заключна частина

3.1 Монтаж освітлювальних приладів і внутрішньої мережі

Даний об'єкт спланований так, що використання стельових світильників неможливе, тому я використав підвісні світильники. Світильники будуть монтуватися на трос, який буде натягнутий вздовж приміщення.

Живлення до світильників буде проходити проводами АППВ1(2Ч2,5), відкритим способом, які будуть сховані в металевих гофрованих трубах. Труби в свою чергу обов'язково заземлюються, для більшої безпеки. Всі з'єднання провідників обов'язково проводяться в розгалужувальних коробках. Коробки повинні бути щільно закриті, щоб в неї з необережності не могли потрапити частини тіла. Вся проводка, від світильників головного приміщення, через розгалужувальні коробки проходить в ПРУС. Проводка від світильників додаткових приміщень, виконана проводом АППВ1(2Ч2,5), і проходить через розгалужувальні коробки, і запитується від освітлювального щита. ПРУС в свою чергу запитується від освітлювального щита, кабелем марки АВРГ 4Ч4. Освітлювальний щит бере своє живлення від розподільчої шафи. Ввідний кабель від повітряної лінії, до розподільчої шафи прокладений в землі.

Розподільча шафа і освітлювальний щит добре закріплені на бетонному фундаменті.

3.2 Визначення заходів щодо захисту від ураження електричним струмом

Головною умовою безпеки праці на даному об'єкті є заземлення всіх металевих не струмопровідних частин. Нульовий провід заземлений на підстанції, повторно заземлюю на лінії і при вводі в кожне приміщення шляхом створення штучного заземлення. Заземлення повинно мати малий опір, щоб при пробиванні фази на корпус, струм міг без перешкод ввійти в землю. Всі труби в яких прокладено провідники, розподільча шафа і освітлювальний щит обов'язково заземлений.

Всі частини які знаходяться під напругою мають надійну ізоляцію, і закриті кожухами.

В щитовій, перед розподільчою шафою і освітлювальним щитком лежить діелектричний резиновий коврик, який забезпечує більший ступінь захисту обслуговуючого персоналу, від ураження електричним струмом.

Для більшої безпеки ввідний кабель прокладено в землі.

А головною умовою захисту від ураження електричним струмом, є обов'язкове дотримання правил техніки безпеки, при роботі з електричним обладнанням.

Висновок

Дана курсова робота на тему: Освітлення і опромінення пташника на 28800 голів ремонтного молодняка курей в кліткових батареях БКМ - 3, розрахована згідно норм та правил ПТБ, ПТЕ, ПУЕ, СНиП, та згідно з виданим завданням. При розрахунку була використана нова технічна література.

Зробивши економічний розрахунок, я дійшов до висновку, що доцільніше і економічно вигідно в головному приміщенні застосувати в якості джерела світла - люмінесцентні лампи. Розрахувавши основне приміщення методом коефіцієнта використання світлового потоку, я впевнився, що доцільно використати люмінесцентні лампи. Я вибрав світильники марки ЛСП18 2Ч40, з лампами ЛД30. З розрахунку видно, що для освітлення даного приміщення буде потрібно 5 рядів, в кожному по 11 світильників.

Провівши перевірку точковим методом я побачив, що дані світильники повністю відповідають даному приміщенню. Я побачив і вирішив, що під час проходження якогось технологічного процесу в контрольній точці «А», її потрібно буде досвічувати переносним освітлювальним пристроєм.

Зробивши розрахунок методом питомої потужності, додаткових приміщень, я прийшов до висновку, що в усіх приміщеннях крім службового приміщення, буде доцільно використати світильники типу НСП09, з лампами розжарення. Потужність ламп, і кількість світильників для кожного приміщення буде різною.

Розрахувавши опромінювальну установку я дійшов до висновку, що опромінювальна установка типу УОК4, з лампами ЛЕ30, повністю задовольняють потреби для даного об'єкта.

Провівши компонування освітлювальної мережі, вийшло, що освітлювальна мережа буде розбита на чотири групи, три з яких для головного приміщення, а четверта для додаткових приміщень. Також залишаю дві резервних групи, під номером 5 і 6.

Для освітлювальної мережі, я вибрав провід марки АППВ1(2Ч2,5), який вкладається в металеву трубу діаметром 20 мм., для більшого захисту від ураження електричним струмом. Марку автоматичного вимикача для окремих груп я вибрав ВА-25-84.

Освітлювальний щиток вибрав типу ЩО41 - 5101 - 43У4, живлення до нього буде проведено кабелем АВРГ 4Ч4, і захищено автоматичним вимикачем марки ВА51-25-34.

Перелік посилань

1. Справочная книга для проектирования электрического освещение / Под ред. Г.М. Кноринга. - Л.: Энергия, 1976.

2. Олійник В.С. довідник сільського електрика. - М.: Колос, 1989.

3. Жилинский Ю.М., Кумин В.Д. Электрическое освещение и облучение. -М.: Колос, 1982.

4. Акимов Н.А. Монтаж, техническая эксплуатация и ремонт электрического и электромеханического оборудования. - М.: Мастерство, 2002.

5. Козинский В.А. Электрическое освещение и облучение. - М.: Агропромиздат, 1991.

6. Гончар В.Ф. Електрообладнання і автоматизація сільськогосподарських агрегатів і установок. : Курсове і дипломне проектування. - 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: Вища школа, 1985.

7. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоиздат, 1986.

8. Баев В.И. Практикум по электрическому освещению и облучению. - М.: Агропромиздат, 1991.

9. Методичний посібник по проектуванню курсової роботи.

Размещено на Allbest.ru