Таблиця 3.2 - Специфікація засобів автоматизації

4. ОХОРОНА ПРАЦІ

Вінницьке ВАТ «Сармат» має у своєму складі велику кількість обладнання з різними виробничими потужностями, умовами експлуатації, та характером середовища, в якому встановлене дане обладнання. Підприємство відноситься до ІІ категорії електропостачання, живлення здійснюється від двох підстанцій 10/0,4 кВ.

На електромонтерів з обслуговування технологічного обладнання впливають за ГОСТ 12.0.003-74 такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори[]:

а) фізичні:

- підвищена та знижена температура повітря робочої зони;

- підвищена та знижена рухомість повітря;

- рухомі машини і механізми, незахищені рухомі елементи виробничого

обладнання;

- підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

- підвищена та знижена вологість повітря у робочій зоні;

- недостатність природного освітлення;

- недостатня освітленість робочої зони;

підвищений рівень шуму на робочому місці;

небезпечний рівень напруги в електричному колі, замикання якого може відбутись через тіло людини;

підвищений рівень вібрації,

в) психофізіологічні:

- фізичні перевантаження (динамічні)

-нервово-психічні перевантаження (монотонність праці, перенапруга аналізаторів).

4.1 Технічні рішення з безпечної експлуатації об'єкта

Живлення здійснюється від п/ст 10/0,4 кВ кабельними лініями, що прокладені в траншеях. У приміщенні цеху використовується трифазна чотирьохпровідна мережа із заземленою нейтраллю напругою 380/220 В. Відповідно з ГОСТ 12.1.013-78 умови праці за ступенем небезпеки ураження працівників електричним струмом є умовами з підвищеною небезпекою, тому що підлога у робочому приміщенні є струмопровідною.

Згідно із ГОСТ 12.1.030-81, в якості захисту від ураження людей електричним струмом застосовується заземлення. Крім того безпека експлуатації при нормальному режимі роботи забезпечується застосуванням ізолювальних пристроїв, огородженням струмоведучих частин, використанням малих напруг. Особи, що обслуговують електроустановки повинні користуватися ЗІЗ - спецвзуття, рукавиці. Засоби захисту необхідно періодично випробувати, їх слід захищати від механічних пошкоджень, впливу факторів, що погіршують їх діелектричні властивості.

Загальні вимога безпеки до виробничого обладнання встановлені згідно з ГОСТ 12.2.003-74, в якому визначені вимоги до основних елементів конструкції, органів управління і засобів захисту, які входять в конструкцію виробничого обладнання любого виду і призначення.

Електропривід насосів, вентиляторів, іншого обладнання повинний бути виконаний відповідно до Правил устрою електричних установок.

В установках напругою до 1 кВ огородження роблять суцільними. Безпечні відстані між огородженнями і не ізольованими струмоведучими частинами регламентується ПУЕ і в установках до 1 кВ із суцільними огородженнями - 5см. Висота розміщення не огороджених струмоведучих частин залежить від значення напруги і рівня підготовки людей, що працюють з електроустаткуванням. Струмоведучі частини напругою до 1 кВ у місцях, де працюють люди, висота розміщення повинна бути не менше 3,5 м. Постійний контроль за ізоляцією, тому що протягом часу відбувається старіння ізоляції, що може привести до пробою і створити небезпеку при дотику людини до ізольованих проводів. Використовують наступні кольори для маркування ізоляції: чорна - для силових ланцюгів; червона - для ланцюгів керування.

Обов'язкова установка захисного заземлення та захисного відключення. При роботі з електроустаткуванням використовують основні і додаткові електрозахисні засоби. До основних відносяться: ізолюючі штанги; ізолюючі і струмовимірювальні кліщі; слюсарно-монтажні інструменти з ізолюючим руків'ям. До додаткових відносяться: діелектричні рукавички; переносне заземлення; огороджуючі пристосування; плакати та знаки безпеки.

На ключах керування і приводах роз'єднувачів віддільників і вимикачах навантаження, а також на підставках запобіжників, за допомогою яких може бути подана напруга до місця робіт, вивішують плакат: "Не включати - працюють люди". На вентилях, що закривають доступ повітря в пневматичні приводи таких апаратів, вивішується плакат: "Не відкривати - працюють люди".

Передбачена проектом апаратура повинна експлуатуватися у відповідності з паспортними значеннями номінального струму та напруги. В процесі експлуатації слід постійно контролювати стан контактних сполучень та ізоляції апаратури, відсутність слідів дуги та оплавлення ошинування, опір ізоляції силових та освітлювальних мереж, правильність підключення. На всіх підготовлених місцях роботи після накладається заземлення вивішується плакат "Працювати тут ".

4.2 Технічні рішення з гігієни праці і виробничої санітарії

4.2.1 Мікроклімат

Основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень, є ДСН 3.3.6.042-99 [16 ].

Мікроклімат цеху характеризується наступними чинниками: температурою повітря, відносною вологістю повітря, швидкістю руху повітря, інтенсивністю теплового випромінювання.

Робота з обслуговування верстатного обладнання відноситься до категорії ІІб по важкості праці.

Допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень приведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1- Допустимі норми параметрів повітря на непост. робочих місцях

4.2.2 Склад повітря робочої зони

Забруднення повітря робочої зони регламентується граничнодопустимими концентраціями (ГДК) в мг/м3 .

При роботі технологічного обладнання виділяється пил нетоксичний. При роботі системи вентиляції, провітрюванні у приміщенні може попадати пил та інші шкідливі речовини, які виділяються при технологічних процесах в цеху і знаходяться повітрі навколишнього середовища. Їх ГДК відповідно до [18] наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин для повітря атмосфери, в робочій зоні верстатника

Для забезпечення складу повітря робочої зони відповідно до ГОСТу 12.1.004-91. ССБТ проектом передбачені наступні рішення [15]:

- застосування пиловідсмоктуючих агрегатів з рукавними фільтрами , які встановленні безпосередньо на дільницях біля обладнання із яких очищене повітря поступає у виробниче приміщення;

необхідно проводити контроль за ГДК шкідливих речовин у приміщенні;

застосовувати природну вентиляцію: організовану і неорганізовану.

4.2.3 Виробниче освітлення

Природне освітлення

Підприємство знаходиться у Вінницькій області, система природного освітлення цеху відноситься до бокової. Характеристика зорових робіт - середньої точності.

Відповідно до ДБН В.2.5-28-2006 розряд зорової роботи IV, підрозряд «в». При боковому суміщеному освітленні КПО(eн) = 0,9%.

Нормоване значення КПО для даного виробничого приміщення розраховуємо за формулою:

еN = eн · mN, (4.1)

де mN - коефіцієнт світлового клімату, mN =0,9.

Суміщене освітлення (eн = 0,9 %). Отже, еN = 0,9·0,9 =0,8%.

Природне освітлення одностороннє і здійснюється через вікна, які орієнтовані на північний схід.

Штучне освітлення

Правильна експлуатація установок природного і штучного освітлення відіграє важливу роль для створення високого рівня освітленості в приміщеннях і економії електроенергії, що витрачається на штучне електричне освітлення. Норми освітленості при штучному освітленні занесені до таблиці 4.2

Таблиця 4.2 - Норми освітленості при штучному освітленні

Для освітлення миючого відділу вибираємо світильники прямого світла ЛПО-02 з двома люмінесцентними лампами. Висота підвісу світильників над робочою поверхнею 4,5 метра.

При експлуатації здійснюється контроль за рівнем напруги освітлювальної мережі, своєчасна заміна перегорілих ламп, забезпечується чистота повітря у приміщенні.

4.2.4 Виробничий шум

На підприємстві джерелом шуму є обладнання, машини, механізми та верстати - механічний шум.

Шум - це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів і негативно впливають на людину.

Постійна дія сильного шуму може не лише негативно вплинути на слух, але й викликати інші шкідливі наслідки - дзвін у вухах, запаморочення, головний біль, підвищення втоми, зниження працездатності.

Шум має кумулятивнний ефект, тобто акустичні подразнення, накопичуючись в організмі людини, все сильніше пригнічують нервову систему. Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає функціональний розлад центральної нервової системи. Особливо шкідливий вплив шуму позначається на нервово-психічній діяльності людини. Процес нервово-психічних захворювань вищий серед осіб, що працюють у гомінких умовах, ніж у людей, що працюють у нормальних звукових умовах.

Відповідно до [11] рівень звука вимірюється в децибелах і визначається по формулі:

L = 10lg(І/І0) = 10lg(р/р0) = 10lg(U/U0) (5.2)

де L - рівень шуму.дБ;

p - звуковий тиск, Па;

U0 - коливальна швидкість, 5-10 м/с;

Р0 - нульове значення звукового тиску, умовно прийняте рівним 2*105 Па.

При санітарно-гігієнічному нормуванні шуму використовують два методи:

нормування за гранично допустимим спектром шуму;

нормування рівня звуку за шкалою А шумоміра.

За характером спектру шум - широкосмуговий з безперервний спектром шириною більше октави; за тональною характеристикою постійний; за походженням - гідродинамічний.

Допустимі рівні звукового тиску, рівні звуку і еквівалентні рівні звуку на робочих місцях приймаються за вимогами СН 32.23-85 і наведені в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Допустимі рівні звукового тиску

Для зменшення рівня шуму до допустимого в цеху двигуни виконуються в металевому кожусі, а також виконують змащення, застосовують пластмасові деталі, використовують протишумні навушники, які закривають вушну раковину.

електричний навантаження трансформаторний підстанція теплообмінник

4.2.5 Виробничі вібрації

Вібрацією називають механічні коливання пружних тіл або систем, коли відбувається переміщення центра їх ваги в просторі відносно статичного стану. Загальна вібрація передається на тіло через опорні поверхні людини, що стоїть чи сидить (підошви ніг або сідниці).

Таблиця 4.4 - Допустимі рівні вібрації на постійних місцях

В чисельнику середньоквадратичне значення вібрації, м/с 10-2, знаменнику - логарифмічні рівні вібрації, дБ.

Основними методами колективного віброзахисту є зниження вібрації шляхом дії на джерело виникнення: відстрочка від режиму резонанс; динамічне гасіння коливань, заміна конструктивних елементів уставок і будівельних конструкцій. Засоби індивідуального захисту діляться на засоби для ніг, рук та тіла працюючого.

4.3 Пожежна безпека

Пожежа може виникнути з наступних причин:

- заміна запобіжника або проведення якого-небудь ремонту електричного устаткування при підключеному живленні; застосування запобіжників, які по номінальному струму не відповідають даному колу;

- при появі перехідного опору, який виникає в місцях з'єднання проводів, електричних контактів машин, апаратів тощо.

Не можна продовжувати роботу, якщо у кабіні відчувається запах гару і диму, якщо не з'ясована причина цього і не усунено несправність.

При виникненні пожежі персонал повинен припинити всі виконувані роботи. Потім від'єднати живлення та приступити до гасіння пожежі вуглекислотним вогнегасником. Ці вогнегасник можна використовувати для гасіння пожеж будь-який речовин, машин і устаткування, у тому числі і електричного. Для гасіння пожеж можна також використовувати пісок з пісочниць.

На території заводу слід виконувати наступні правила протипожежної безпеки:

- забороняється встановлювати установку так, щоб вона перекривала проїзну частину, виходи і входи, закривала пожежні колодязі, пожежні щити та інші протипожежні пристрої, або утруднювада доступ до них;

- при постановці установки на місце стоянки необхідно відключити рубильник,виключити усі високовольтні електричні кола (опалення кабіни, освітлення, двигуни, робочі органи);

- якщо виникло займання мастильних матеріалів потрібно запобігти Розповсюдженню горючого середовища, ізолювати його, застосувати заходи пожежогасіння, евакуювати людей у безпечну зону, викликати пожежників.

Необхідно проводити організаційні заходи по забезпеченню пожежної безпеки; навчання робітників правилам пожежної безпеки, проведення інструктажу та ознайомлення з нормами пожежної безпеки, проведення навчальних робіт з пожежної охорони об'єкта.

Приміщення цеху за вибухонебезпекою та пожежонебезпекою відноситься до категорії Д - негорючі речовини і матеріали в холодному стані з зонами П-Іа, де розташовані тверді горючі речовини.

Найбільшу відстань до евакуаційного виходу визначаємо за об'ємом приміщення та ступені вогнестійкості будівлі.

Таблиця 4.5 - Мінімальні межі вогнестійкості та мінімальні межі розповсюдження полум'я по будівельних конструкціях.

В проектованому приміщенні, відстань при щільності людського потоку в загальному проході, чол/м2 наступна: до 1 - 100 м2.

Кількість людей для розрахунку ширини евакуаційних виходів показана в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6 - Кількість людей для розрахунку ширини евакуаційних виходів

На території підприємства площею 11420 м2 встановлено 3 пожежних щита. До комплексу засобів пожежогасіння, які розміщуються в ньому, включенні: вогнегасники ВП-5 - 3шт., ящик з піском - 1шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті 2м х 2м - 1шт., гаки - 3шт, лопати - 2шт., ломи - 2шт., сокири - 2шт.

Ящик для піску має місткість 3м3 та укомплектований совковою лопатою. У кабіні установки розташований вогнегасник ВВ-5.

Висновки

Під час виконання бакалаврської дипломної роботи було проведено енерго- та теплооаудит на підприємстві ТОВ «Вінницький оптико-механічний завод». Було наведено короткий опис технологічного процесу, відомості про споживачів електроенергії.

В результаті енергоаудиту об'єкту розраховано електричні навантаження підприємства з врахуванням коефіцієнтів використання, коефіцієнтів потужності, коефіцієнту одночасності і коефіцієнтів питомого освітлення.

Було спроектовано три двотрансформаторних підстанцій (дві Sном.т = 1000 кВА та одна Sном.т = 630 кВА), вибрано кабельні лінії від ЦРП до ТП 1-3 (ААШв), від трансформаторних підстанцій до розподільчих пристроїв (АВВГ та АВБбШв); від розподільчих пристроїв до електроприймачів. По розрахунковим струмам нормального та аварійних режимів були обрані високовольтні вакуумні вимикачі типу ВВ/ТЕL-10-20-630У2, автоматичні вимикачі цехової мережі 0,4 кВ ВА 51-31, ВА 51-25, ВА 55-37.

Для проектування цехового електропостачання був обраний механічний цех, електропостачання якого здійснюється по радіальній мережі, що забезпечує високу надійність електропостачання окремих електроспоживачів. По розрахунковим даним обиралася комутаційно-захисна апаратура (вимикачі типу ВА) та струмоведучі частини, представлені проводами марки АПВ та кабелями АВВГ.

На основі результатів розрахунку коротких замикань зроблено висновки про правильність вибору комутаційно-захисної апаратури та провідників цехової і заводської мереж

Література

1. Справочник по проектированию электроснабжения / Под ред. Ю.Г. Барыбина и др. // Москва: Энергоатомиздат, 1990. - 576 с.

2. Неклепаев Б.И.Электрическая часть электростанций и подстанций. Справочные материалы для курсового и дипломного проектирования. / Б.И. Неклепаев, Й.П. Крючков // М.: Энергоатомиздат, 1989. - 608 с.

3. Бурбело М. Й. Проектування систем електропостачання. Приклади розрахунків./ М.Й. Бурбело // Вінниця: УНІВЕРСУМ -ВНТУ,2005.? 148с.

4. Кабышев А.В. Расчет и проэктирование електроснабжения: справочные материалы по електрообордованию; учебное пособие/ А.В. Кабышев, С.Г.Обухов // Томск: ТМУ, 2005. - 168 с.

5. ГОСТ 22483-77 Жилы токопроводящие медные и алюминиевые для кабелей, проводов и шнуров. Основные параметры. Технические требования

6. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, Изд. Харьков, Форт, 2009. - 648 c.

7. Чепурний М. М. Розрахунки теиломасообмінних апаратів. Навчальний посібник / М. М. Чепурний, С.Й. Ткаченко // Вінниця: ВНТУ, 2006 - 130 с.

8. Електронний каталог «Гідросток». Режим доступу до каталогу - http://hydrostock.com/checkout.aspx - Назва з екрана.

9. Методика складання структури балансу електроенергії в електричних мережах 0,38 - 150 кВ, аналізу його складових і нормування технологічних втрат електроенергії. (ГНД 34. 09. 104 - 2003). - К. : Міністерство палива та енергетики України, 2004. - 115 с.

10. Гуртовий В.О. Показники графіків електричних навантажень районних розподільчих мереж // Тези доповідей конф. науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів ВНТУ, м. Вінниця, 2012.

11. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

12. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.

13. СНиП ІІ-4-79/85. Естественное и искуственное освещение. Нормы проектирования.

14. Боротьба с шумом на производстве: Справочник / Под ред. Е.Я.Юди-на. - М.: Машиностроение, 1985. - 400 с.

15. Справочник по охране труда на промышленном предприятии /К.Н.Ткачук, Д.Ф.Иванчук, Р.В.Сабарно, А.Г.Степанов. - К.: Техника, 1991. - 285 с.

16. ГОСТ 12.1.012-90. ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования.

17. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной опасности.

18. Електронний каталог «Українське електронне товариство». Режим доступу до каталогу - http://ukrelektrokabel.com.ua/kabel-provid/kabel-vvg-kabel-avvg/ - Назва з екрана.

Размещено на Allbest.ru