Рохрахункова схема системи регулювання координат з П-регулятором швидкості та з ПІ-регулятором струму представлена на рисунку 40.

Рис.40. Розрахункова схема системи регулювання.

Регулятор швидкості виконаний на підсилювачі А1 з корегуючою ланкою С4. Резистори R1. R5 забезпечують установку нуля підсилювача. Конденсатор може під'єднуватися паралельно С4.

Контакт К1 використовується для встановлення самоходу двигуна із-за дрейфу нуля підсилювача А1 при відсутності задаючої напруги.

Резистор служить для вводу задаючої напруги в діапазоні від - 15В до +15В.

Регулятор струму складається з елементів: підсилювача А2, резистора R22, конденсатора С7.

Розрахунковий опір якірного ланцюга двигуна складає:

(3.101)

-опір обмотки якоря при 15С, Ом;

-опір додаткових полюсів при 15С, Ом;

-опір обмоток трансформатора, приведений до ланцюга випрямленого струму, Ом;

-опір за рахунок перекриття анодних струмів, Ом;

-опір щіточного контакта, Ом;

-опір зрівняльного реактора.

Розрахункове значення напруги вторинної обмотки трансформатора буде:

(3.102)

де -теоретичне значення ЕРС вторинноъ обмотки силового трансформатора, В; (-відношення напруги вторинної обмотки силового трансформатора до середнього значення випрямленої напруги, для трифазної схеми з нульовим виводом слід прийняти );

-коефіцієнт запасу, що враховує неповне відкриття вентилів при максимальному сигналі. Слід прийняти ;

- коефіцієнт запасу по напрузі, який враховує можливе зниження напруги мережі. Слід прийняти ;

- коефіцієнт запасу, що враховує падіння напруги в вентилях і обмотках трансформатора, а також наявності кутів комутації. Слід прийняти .

В.

Слід рахувати, що напруга вторинної обмотки вибраного трансформатора рівна розрахунковому значенню. Струм вторинної обмотки трансформатора буде:

(3.103)

де -коефіцієнт прямокутності струму, що враховує відхилення форми струму від прямокутної. Слід прийняти ;

-коефіцієнт, рівний відношенню діючого значення лінійного струму вторинної обмотки силового трансформатора до середнього значення випрямленого струму. Слід прийняти ;

-номінальний струм двигуна, А.

А.

Опір обмоток трансформатора і створюваний за рахунок перекриття анодних струмів:

(3.104)

Ом.

Опір щіточного контакта за умови, що падіння напруги на ньому буде дорівнювати 2 В, знайдеться як:

Ом (3.105)

Опір урівняльного реактора становить:

(3.106)

(3.107)

Ом

Ом

Розрахунковий опір якірного ланцюга двигуна складає:

(3.108)

Ом

Розрахункова індуктивність якірного ланцюга становить:

(3.109)

де -індуктивність трансформаторної обмотки.

(3.110)

Реактивна складова опору трансформаторної обмотки буде:

Ом (3.111)

де -напруга короткого замикання трансформатора в відсотках. Слід прийняти ;

Гн

Індуктивність обмотки якоря двигуна знаходиться, як:

Гн (3.112)

де для компенсованих машин;

-номінальна частота обертання, об/хв.

Гн

Електромагнітна постійна часу ланцюга якоря знаходиться як:

с. (3.113)

Електромеханічна постійна часу для заданого значення буде:

(3.114)

Швидкість обертання вала двигуна знаходиться як:

рад/с (3.115)

Опір обмотки якоря двигуна буде:

Ом (3.116)

Передавальний коефіцієнт двигуна знаходиться як:

(3.117)

Передавальний коефіцієнт тахогенератора буде:

(3.118)

с

Для знаходження передавального коефіцієнта тиристорного перетворювача слід використати регулювальну характеристику перетворювача . Слід прийняти максимальну напругу керування В, де -максимальне значення ЕРС тиристорного перетворювача при куті керування, що рівний нулю:

В

Для мінімальної швидкості, при роботі з номінальним навантаженням величина дорівнює:

(3.119)

де , рад/с, рад/с

, В·с/рад, В·с/рад

Це відповідає ЕРС тиристорного перетворювача:

В

По арккосисуносїдальній залежності знаходиться і коефіцієнт підсилення тиристорного перетворювача :

(3.120)

Напруга від'ємного зворотного зв'язку по струму подається на датчик струму US з шунта якірного ланцюга двигуна. Передавальний коефіцієнт шунта знаходиться, як:

Ом

Двигун слід уявити у вигляді двох ланок з постійними часу та . Схеми регуляторів слід представити в слідуючому вигляді:

Рис.41. Схема регулятора струму.

Рис.42. Схема регулятора швидкості.

При розгляді тиристорного перетворювача слід враховувати його інерційність. В системі утворений внутрішній контур (рис.41. а, б) регулювання струму з датчиком струму US (зворотній зв'язок по струму) і регулятором струму AS. Зовнішній контур регулювання швидкості (рис.42. а, б) має датчик швидкості тахогенератор BR і регулятор швидкості AV. На вхід регулятора швидкості AV подаються сигнал задання і сигнал зворотного зв'язку, що пропорційний величині швидкості двигуна. Регулятор швидкості виробляє сигнал для регулятора струму, на другий вхід якого подається сигнал , пропорційний величині струму двигуна.

В цьому випадку передавальну функцію електродвигуна при статичному моменті слід представити як:

(3.121)

Передавальна функція тиристорного перетворювача буде:

(3.122)

де - постійна часу тиристорного перетворювача. с.

Слід виконати оптимізацію внутрішнього контура струму по технічному (модульному) оптимуму. В якості малої постійної часу, що не компенсується, слід прийняти с.

Передавальна функція об'єкта регулювання контура струму знаходиться як:

(3.123)

Постійна інтегрування контура струму визначається з умови на модульний оптимум таким чином:

(3.124)

Передавальна функція розімкненого оптимізованого контура струму (див. рис.41, а) буде:

(3.125)

Передавальна функція ПІ-регулятора струму може бути представлена у вигляді:

де

- відповідно, коефіцієнт підсилення і постійна часу регулятора швидкості.

Для обмеження величини струму граничним значенням достатньо обмежити значенням сигнал на виході регулятора швидкості, тобто задаючий сигнал для контура струму.

Коли розузгодження на виході регулятора швидкості досягне величини напруги насичення, то на виході регулятора швидкості напруга постійна; при цьому система підтримує постійним струм якоря двигуна. Обмеження рівня вихідного сигналу регулятора швидкості здійснюється шунтуванням ланцюга зворотного зв'язку регулятора швидкості зустрічно увімкненими стабілітронами. При цьому .

Слід використати стабілітрони типу Д814Г з напругою пробою В.

Передавальний коефіцієнт ланцюга зворотного зв'язку по струму знаходиться як:

(3.126)

Прийняти

Слід визначити величини коефіцієнта підсилення і постійної часу регулятора струму:

(3.127)

с (3.128)

Параметри регулятора струму (рис.41, б) слід визначити в такій послідовності: прийнявши Ф, отримаємо:

Ом (3.129)

Аналогічно, прийнявши , отримаємо:

(3.130)

Величину коефіцієнта підсилення датчика струму одержимо з відношення:

(3.131)

Передавальна функція замкнутого оптимізованого контура струму матиме вигляд:

(3.132)

Із цього виразу, відкинувши член другого порядку в знаменнику, отримаємо так звану усічену передавальну функцію:

(3.133)

Передавальна функція розімкненого оптимізованого контура швидкості (рис.42, а), що настроєний на симетричний оптимум буде:

(3.134)

Передавальна функція об'єкта регулювання швидкості матиме вигляд:

(3.135)

В контурі швидкості нескомпенсованою постійною часу є величина .

Передавальна функція пропорційного регулятора швидкості буде:

(3.136)

Слід прийняти напругу задання В, тоді передавальний коефіцієнт зворотного зв'язку по швидкості буде:

(3.137)

Коефіцієнт підсилення регулятора швидкості знаходиться як:

(3.138)

Слід визначити параметри регулятора швидкості (рис.42, б), враховуючи навантажувальну здатність задавача інтенсивності, виконаного на базі напівпровідникового підсилювача. Прийнявши кОм, отримаємо

Ом

Опір в ланцюгу зворотного зв'язку по швидкості знайдеться, як:

Ом

Статичне падіння швидкості в спроектованому електроприводі при номінальному навантаженні буде:

рад/с

При необхідності отримання електромеханічної характеристики з меншим статичним падінням швидкості (більшою жорсткістю) можна застосувати ПІ-регулятор швидкості. Якщо необхідно отримати регулятор швидкості з регульованою жорсткістю, то шунтують ємність резистором в його зворотному зв'язку.

Використовуючи структурну схему, зображену на рис.43, за допомогою програми Matlab побудовано графіки перехідних процесів системи керування.

Рис.43. Структурна схема системи автоматичного регулювання.

а)

б)

в)

г)

Рис.44. Графіки перехідних процесів системи автоматичного регулювання.

а-, А;

б-, А;

в-, А, ;

г-, - змінне.

Аналізуючи побудовані графічні залежності, можна зробити висновки:

- небезпечно вмикати і одразу вимикати живлення, можливе обертання двигуна в зворотну сторону;

- пилкоподібне змінне навантаження не значно впливає на режим роботи;

- так як система налаштована на симетричний оптимум, маємо досить велике перерегулювання, але система добре тримає навантаження;

- система стійка.

За допомогою графіків перехідних процесів визначено параметри якості системи автоматичного регулювання:

1. Час регулювання (швидкодія) t_р - час із моменту зміни зовнішньої дії (збурення або завдання) до моменту досягнення керованою величиною _доп (допустимої похибки). Вона рівна 0,05_ном, якщо спеціально не задана. t_р = 1,3 с.

2. Перерегулювання .

3. Коливальність перехідного процесу:

- число коливань nT (n - кількість періодів коливань) nT = 4;

- ступінь затухання - відносна різниця сусідніх амплітуд коливального процесу.

4. Охорона праці

4.1 Характеристика і стан охорони праці у господарстві

Система керування охороною праці в господарстві побудована у відповідності із вимогами і діючою методикою.

Інформація про стан охорони праці поступає від керівників підрозділів, громадських інспекторів, а також при проведенні оперативного контролю керівними органами.

Розподіл обов'язків з охороні праці передбачено між посадовими особами і встановлено постановою правління господарством.

В господарстві передбачено кабінет охорони праці. Є посада інженера з охороні праці, проводяться навчання. Летальні випадки, які пов'язані з проведенням робіт на електроустановках, в господарстві незареєстровані.

В господарстві своєчасно проводяться перевірки, випробовування засобів захисту і енергетичного обладнання.

4.2 Стан небезпеки і шкідливості виробництва

У господарстві є можливість виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Основні небезпечні і шкідливі фактори такі:

рухомі елементи обладнання машин кормоцеху;

рухомі транспортери;

переміщення робочих органів обладнання;

запиленість і вологість;

підвищений рівень шуму.

4.3 Стан виробничих приміщень

Нормативними документами регламентують відношення виробничих приміщень до того чи іншого рівня небезпечності. В залежності з встановленою класифікацією виробничі приміщення по ступеню безпеки можна віднести до класів приміщень, які наведені в таблиці 14.

Проведений аналіз стану приміщень дозволить обгрунтовано встановити заходи по забезпеченню безпеки при експлуатації електрообладнання і електромереж.

Таблиця 14.

Найменування приміщень	Ступінь безпеки	Тип проводки, тип обладнання
1. Адміністративні і побутові приміщення.	Без підвищеної небезпеки.	Схована проводка.
2. Корівники, телятники, род. відділення.	З підвищеною небезпекою.	В трубах, не захищена.
3. Кормоцех, приміщення для миття, душові.	З особливою небезпекою.	Проводка в трубах.

4.4 Виробнича санітарія

Головне завдання виробничої санітарії полягає у захисті людини від впливу виробничих факторів, які виділяються в процесі роботи технологічного обладнання.

Територія молочного комплексу вибрана з урахуванням санітарних вимог, регламентованих в СніП. Територія комплексу огороджена, в'їзд проводиться через санпропускник.

Всі виробничі і санітарно-побутові приміщення відповідають санітарно-технічним нормам і вимогам. Будівлі розміщені таким чином, щоб створити найбільш сприятливі умови природного провітрювання і освітлення.

В складі побутових приміщень передбачені роздягальні і кімната для харчування, приміщення особистої гігієни з набором обладнання та меблів відповідно вимог виробничої санітарії і безпеки праці. Для забезпечення нормальних умов праці у всіх виробничих і побутових приміщеннях є штучне освітлення, розраховане з урахуванням норм мінімальної освітленості.

Від кормоцеху і виробничих приміщень передбачається дорога з твердим покриттям. Всі тупікові дороги мають ділянку для розвороту. Для освітлення в нічний час використовується прожектор ПЗС-45.

На території передбачаються пішохідні переходи з твердим покриттям, безпечні переходи і проїзди.

Рух транспорту по території комплексу регламентується дорожнім знаком при в'їзді на територію.

4.5 Засоби захисту працюючих від небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Існують різноманітні небезпечні і шкідливі фактори, що діють на працюючих. Тому необхідно здійснювати захист персоналу, як індивідуальний, так і загальний. До способів захисту відносяться: вентиляція і кондиціонування повітря, необхідна освітленість, захист від вібрації і шуму, від шкідливих факторів, а також захист від враження електричним струмом.

Для захисту від враження електричним струмом застосовують: пристрої автоматичного контролю, огорожі, блокування безпеки в електроустановках; розрядники і блискавковідводи; заземлення і занулення; електрозахисні засоби.

До електрозахисних засобів відносяться: ізолюючі захисні засоби, переносні заземлюючі провідники; плакати і знаки безпеки.

Для захисту працівників від небезпечних і шкідливих виробничих факторів на комплексі видаються наступні індивідуальні засоби захисту: спецодяг, взуття, рукавиці, головні убори.

4.6 Електробезпека об'єкту проектування

Основні вимоги електробезпеки

При виборі електрообладнання необхідно врахувати умови оточуючого середовища.

Нерухомі контактні з'єднання повинні виконуватись зварюванням, опресуванням, паянням або скручуванням. Розбірні конструкції забезпечують пристроями для передбачення самовідкручення.

Захист будівель, споруд і установок, де є пожежонебезпечні зони, від прямих ударів блискавки і повторних її проявлень, а також заземлення для передбачення іскріння, обумовленого статичною напругою, повинні виконуватись у відповідності з діючими нормами по проектуванню і блискавкозахисту будівель і споруд.

Захисні засоби повинні у визначені строки проходити випробування. Простроченими захисними засобами користуватись заборонено. Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження електричним струмом в господарстві передбачені слідуючи захисні заходи:

контроль і профілактика пошкодження ізоляції;

забезпечення недосяжності струмоведучих частин;

захисне занулення і відключення.

Відповідно правил, в сільському господарстві застосовується напруга 220/380 В.

Для безпеки застосовують огорожі струмоведучих частин. На огорожах застосовуються блокування, розміщуються плакати безпеки.

Усі захисні заходи, які застосовуються для захисту електроустановок, систематично оглядаються і випробуються підвищеною напругою. Особи, які не пройшли інструктаж з техніки безпеки, до роботи не допускаються.

Розрахунок занулення

Занулення застосовують у чотирьохпровідних мережах напруги до 1 кВ з заземленою нейтраллю. У схемі необхідна наявність нульового дроту. Принцип дії занулення - перетворення пробою на корпус в однофазне КЗ, тобто утворення кола КЗ з малим опором.

Розрахунок занулення практично зводиться до перевірки умови забезпечення вимикаючої здатності занулення.

Використаємо для розрахунку каталожні дані цехового силового трансформатору ТМ 630/10, що запитує молочний цех.

S_н= 630 кВ·А - номінальна потужність;

U₁= 10 кВ - напруга первинної обмотки;

U₂= 0,4 кВ - напруга вторинної обмотки;

е_к= 6,5 % - відносна напруга КЗ;

Р_хх= 2 кВт - потужність при ХХ;

Р_кз= 7,6 кВт - потужність при КЗ;

і_хх= 2,0 % - струм ХХ;

Розрахунок ведемо для двигуна постійного струму насосу холодильної установки.

Номінальний струм двигуна складає І_н= 35,4 А, .

Активний опір провідників із кольорових металів розраховується за формулою:

(4.1)

де - питомий опір провідника; для алюмінію ;

- довжина провідника, м;

S - площа перерізу, мм².

Активний опір фазного провіднику із алюмінію складає при = 500 м, d= 5 мм, S_ф= 19,635 мм²

Ом

Розраховуємо пусковий струм двигуна за формулою:

А (4.2)

Номінальний струм плавкої вставки становить:

А (4.3)

де - коефіцієнт режиму роботи, що залежить від частоти пусків механізмів; для двигунів з частими вмиканнями = 1,8.

Сподіване значення струму КЗ становить:

А (4.4)

Задамося стандартним перерізом нульового провідника 4Ч40 мм і розрахуємо щільність струму:

А/мм^{2 (}4.5)

Задамося перерізом і довжиною нульового і фазного провідників, що виконані із сталі:

м - довжина нульового провідника;

4Ч40 мм - переріз нульового провідника;

S_н= 160 мм² - площа перерізу нульового провідника;

м - довжина фазного провідника;

d_ф= 5 мм - діаметр фазного провідника;

S_ф= 19,635 мм² - площа перерізу фазного провідника.

За [5] визначаємо питомі активні і індуктивні опори стальних провідників для змінного струму:

r_ф= 12,2507 Ом/км;

Х_щф= 9,1572 Ом/км;

r_н= 2,4232 Ом/км;

Х_щн= 1,4512 Ом/км;

Активні та індуктивні опори фазного і нульового провідників становлять:

(4.6)

R_ф= 12,2507·0,1= 1,2251 Ом; Х_ф= 9,1572·0,1= 0,9157 Ом;

R_н= 2,4232·0,05= 0,1212 Ом; Х_н= 1,4512·0,05= 0,0726 Ом;

Перевіримо умову, що повна провідність нульового провідника менше ніж 50 % повної провідності фазного провідника, тобто:

;

.

Це означає, що перерізи підібрано вірно.

Зовнішній індуктивний опір кола фаза-нуль Х_u приймається рівним 0,6 Ом/км. Загальна довжина кола фаза-нуль становить:

км. (4.7)

Тоді індуктивний опір згідно (4.6) становить:

Х_u= 0,6·0,15= 0,09 Ом.

Використовуючи отримані дані розраховуємо Z_фн за формулою:

(4.8)

Опір трансформатора знаходимо за [5] Z_т= 0,129 Ом.

Струм КЗ становить:

А

Перевіряємо надійність спрацювання захисту:

І_кз > І_{кз. с}

214,9443 < 147,55

З розрахунків видно, що І_кз в півтора рази перевищує номінальний струм плавкої вставки, а тому при замиканні на корпус плавка вставка перегорить і вимкне пошкоджену фазу.

По розрахованому номінальному струму плавкої вставки вибираємо вставку стандартних параметрів. Згідно [5] приймаємо запобіжник ПН2 - 100 з номінальним струмом плавкої вставки 50 А при напрузі мережі 380 В.

4.7 Пожежна безпека

Пожежо і вибухонебезпечність - такий стан виробничого об'єкту, при якому, з заданою великою вірогідністю виключається можливість пожежі або вибуху.

Класифікація приміщень молочного блоку за пожежовибухо-небезпекою проведена згідно [5] і результати занесено в таблицю 15.

Таблиця 15.

Найменування приміщень	Ступінь пожежо-небезпеки	Клас пожежо-небезпеки	Клас вибухо-небезпечності
Молочна	Д	П-ІІа	В-ІІа
Електрощитова	Д	П-ІІа	В-ІІа
Компресорна	Д	П-ІІа	В-ІІа
Лабораторія	Д	П-ІІа	В-ІІа
Миюча	Д	П-ІІа	В-ІІа
Лабораторія молочної	Д	П-ІІа	В-ІІа
Приміщення для миючих засобів	Д	П-ІІа	В-ІІа
Кімната персоналу	Д	П-ІІа	В-ІІа
Санвузол	Д	П-ІІа	В-ІІа
Вакуумнасосна	Д	П-ІІа	В-ІІа
Тамбур	Д	П-ІІа	В-ІІа
Коридор	Д	П-ІІа	В-ІІа

Для гасіння пожеж в молочному блоці використовуємо вогнегасники і гідропульти. Потреба в вогнегасниках визначається за формулою:

; (4.8)

де - нормуєма кількість вогнегасників;

; (4.9)

- площа приміщення, .

шт.

Приймаємо три вогнегасники.

Будівля молочного блоку відноситься до другого ступеня пожежостійкості. Для таких будівель витрата води на пожежегасіння складає 10 л/с. Тоді необхідний об'єм води буде рівним:

; (4.10)

де - тривалість пожежі, год.; - кількість одночасних пожеж; - витрата води, л/с, л/с;

;

Джерелом води є спеціально передбачені гідранти.

5. Надійність системи

5.1 Загальна частина

Згідно [9] надійність визначається, як властивість об'єкту зберігати у часі у встановлених межах значення всіх параметрів, що характеризують його здатність виконувати потрібні функції у заданих режимах і в умовах застосування, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання і транспортування.

Для електричних машин, електроприводів і систем керування електроприводами, як і для інших об'єктів, мають важливе значення наступні визначення:

1. Безвідмовність - властивість об'єкту безперервно зберігати працездатність на протязі деякого часу напрацювання.

2. Довговічність - властивість об'єкту зберігати працездатний стан до наставання граничного стану при встановленій системі технічного обслуговування і ремонтів.

3. Ремонтопридатність - властивість об'єкту, що являє собою пристосованість до попередження і виявлення причин виникнення відмов, пошкоджень, підтримання і відновлення працездатного стану шляхом проведення технічного обслуговування і ремонтів.

4. Зберігаємість - властивість об'єкту зберігати значення показників безвідмовності, довговічності і ремонтопридатності на протязі і після зберігання, і транспортування.

5. Відмова - подія, що є порушенням працездатного стану об'єкту, тобто перехід до непрацездатного стану. За характером виникнення відмови розрізняють раптові, що характеризуються стрибкоподібною зміною одного або декількох параметрів об'єкту, і відмови поступові, що характеризуються поступовою зміною значень одного або декількох заданих параметрів об'єкту. В загальному випадку, раптові відмови-пошкодження елементів (обриви, пробої ізоляції, утворення тріщин). Поступові відмови пов'язані із зносом і старінням елементів і матеріалів (знос щіток, старіння ізоляції, знос колектора та ін.). За умовами створення і роботи об'єктів розрізняють конструкційні, виробничі і експлуатаційні відмови. Вони характеризують основні причини їх виникнення, тобто при конструюванні - недосконалість норм і правил конструювання, на виробництві - порушення і недосконалість встановленого процесу виготовлення, при експлуатації - непідтримання встановлених правил і умов експлуатації.

Для об'єктів в залежності від призначення застосовують різні показники надійності. Відрізняють об'єкти, що відновлюються і не відновлюються. Якщо нормативно-технічною і конструкторською документацією передбачено проведення ремонтів об'єкта, то він називається ремонтуємим.

Неремонтуємі об'єкти працюють до першої відмови, після чого вони знімаються з експлуатації. Значна кількість електричних машин відноситься до неремонтуємих об'єктів. Для оцінки надійності неремонтуємих об'єктів використовують ймовірнісну характеристику випадкової величини - напрацювання до відмови Т, під якою розуміють напрацювання об'єкту від початку експлуатації до виникнення першої відмови.

Розподіл напрацювання до відмови може бути описано:

1) ймовірністю безвідмовної роботи Р (t);

2) щільністю розподілу напрацювання до відмови f (t);

3) інтенсивністю відмови л (t).

Ймовірністю безвідмовної роботи P (t) називають ймовірність того, що випадкова величина Т - напрацювання до відмови - буде не менш ніж задана:

(5.1)

Надійність ряду ремонтуємих об'єктів не завжди зручно характеризувати ймовірністю безвідмовної роботи, так як P (t) в них дуже наближається до одиниці, особливо для невеликих інтервалів напрацювання, тому застосовують показник надійності - щільність розподілу напрацювання до відмови:

(5.2)

Формула переходу від щільності до ймовірності має наступний вигляд:

(5.3)

Для неремонтуємих об'єктів застосовують інший показник - інтенсивність відмов л (t). Інтенсивність відмов - умовна щільність ймовірності виникнення відмови невідновленого об'єкту, що визначають для розглядаємого моменту часу при умові, що до цього моменту відмова не виникла:

(5.4)

(5.5)

при

(5.6)

Одним із показників безвідмовності є середнє напрацювання на відмову - математичне очікування напрацювання об'єкту до відмови. На практиці використовується наступна оцінка середнього напрацювання до відмови:

(5.7)

де - напрацювання до відмови і-го об'єкту;

N - кількість об'єктів.

5.2 Види відмов насосів у технологічних установках

Терміни і визначення основних понять у сфері надійності прийняті в науці, техніці та виробництві, встановлені ГОСТ 27.410-89 і обов'язкові для застосування в документації всіх видів. Розглядувані терміни і визначення віднесені до технічного об'єкта в якості якого може бути технологічна установка в цілому, а також окремі її агрегати, вузли і деталі.

При вивченні властивостей і показників надійності користуються поняттями, що характеризують технічний стан об'єкта і подію.

Розрізняють такі стани: справний (справність), зламаний (несправність), дієздатний (дієздатність), непрацездатний (непрацездатність) і граничний.

У справному стані об'єкт відповідає всім вимогам нормативно-технічної і конструкторської документації, в зламаному - не відповідає хоча б одному з цих вимог.

Дієздатність - це стан об'єкта, при якому значення всіх параметрів, що характеризують спроможність виконувати задані функції, відповідає вимогам нормативно-технічної і конструкторської документації. Дієздатність об'єкта характеризується сукупністю певних ознак, головним чином знаходженням значень заданих параметрів об'єкта в межах допусків, встановлених для цих параметрів. Крім того, дієздатність об'єкта характеризується рядом якісних ознак його нормальної роботи. В непрацездатному стані значення хоча б одного з параметрів не відповідає означеним вимогам.

Поняття "справність" ширше за поняття "дієздатність": справний об'єкт задовольняє всі вимоги, а дієздатність лише ті, що забезпечують нормальне функціонування об'єкта. Дієздатний об'єкт може бути зламаним. Наприклад, не задовольняти естетичних вимог, якщо погіршення зовнішнього вигляду об'єкта не перешкоджає його застосуванню за призначенням.

Граничним називають такий стан об'єкта, при якому його подальше застосування за призначенням неприпустиме або недоцільне. Граничні стани виникають у випадках порушення вимог безпеки, перевищення заданих параметрів, зниження ефективності експлуатації, яких не можна усунути, при необхідності проведення поточного, або капітального ремонту. Перехід об'єкта в граничний стан спричиняє тимчасове або остаточне припинення застосування об'єкта за призначенням.

До поняття "подія" відносяться пошкодження або відмова, внаслідок яких звичайно відбувається перехід об'єкта з одного стану в інший.

Пошкодженням називають подію, що полягає в порушенні справності при збереженні дієздатного стану.

Відмова - подія, що полягає в порушенні дієздатного стану.

У складних об'єктах можливе більш докладне ділення станів об'єкта з виділенням проміжних станів з пониженими рівнями якості функціонування.

Ознаками виникнення відмови є неприпустимі зміни ознак дієздатності (вихід значень параметрів за межі допуску, порушення ознак нормальної роботи і т.д.). Перелік найбільш розповсюджених пошкоджень і відмов, що спостерігаються в насосах технологічних установок, наведений у таблиці 3.1.

Таблиця 16.

Пошкодження і відмови	Об'єкти відмов і пошкоджень
Знос	Поршні, втулки, клапани, рухомі ущільнення, підшипники
Втомлений злом.	Вали
Остаточна деформація	Вісі, вали, шпонки
Тріщини, збільшений знос	Станина, зубчата передача
Послаблення кріплень	Болтові з'єднання
Втрата пружності	Пружини клапанів
Розриви	Пасові ремені, діафрагми компенсаторів
Порушення герметичності	Ущільнення
Розрегулювання	Клапани, підшипники, клинопасова передача
Неспрацювання	Запобіжний клапан

Явища, процеси, події і стани, зумовлені виникненням відмови, називаються наслідками відмови. Наслідками відмов технологічних установок і обладнання можуть бути матеріальні і трудові витрати, зв'язані з необхідними ремонтними роботами: змушені простої в роботі установки; травмування обслуговуючого персоналу та ін.

У зв'язку з можливими наслідками відмови технологічних установок і обладнання можна поділити умовно на три види. До першого відносяться відмови, що викликають тільки матеріальні витрати, зв'язані зі зміною і ремонтом виробу, що відмовив.

Другий вид відмов характеризується економічними втратами внаслідок змушених простоїв в роботі установки, що значно перевищують вартість порівняно нескладних ремонтів.

До третього виду відносяться відмови, що спричиняють великі економічні втрати через змушені простої в роботі установки і складнощі ремонту обладнання, а також відмови, в результаті яких можливі аварії на комплексі, що погрожують безпеці обслуговуючого персоналу.

За можливістю усунення відмов машини, обладнання і окремі вироби поділяються на ті, що відновлюються, і ті, що не відновлюються. Для об'єктів, що відновлюються, в розглядуваній ситуації відновлення дієздатного стану передбачене нормативно-технічною і конструкторською документацією. До об'єктів, що не відновлюються, відносяться циліндрові втулки і поршні, клапани, підшипники кочення та інші об'єкти, відновлення яких не передбачене нормативно-технічною і конструкторською документацією.

Поряд з цим розрізняють об'єкти, що ремонтуються, і об'єкти, що не ремонтуються. До об'єктів, що ремонтуються, відносяться об'єкти, для яких проведення ремонтів передбачене нормативно-технічною і конструкторською документацією.

У залежності від наслідків відмови, ремонтопридатності та ознак, за якими визначається необхідність припинення експлуатації, технологічні установки і обладнання поділяються на окремі групи.

Холодильна установка відноситься до першої групи, яка об'єднує машини, що ремонтуються та експлуатуються до граничного стану і обладнання, наслідками відмов якого є втрати від змушених простоїв і витрати на ремонтні роботи. Економічний ефект від експлуатації означених машин і обладнання залежить від тривалості їхньої безвідмовної роботи і часу простоїв через відмови.

5.3 Оцінка надійності електродвигуна

Причинами виходу з ладу двигунів є невідповідність конструктивного виконання двигунів умовам експлуатації, невірного вибору двигунів по потужності і незадовільного обслуговування, неякісне виготовлення, відмови з вини заводів-виробників. Деякі відмови двигунів викликані нерівномірністю повітряного зазору, що приводить до зачипання частин машини. Це може бути обумовлено тим, що технологічний процес і стан обладнання не забезпечує потрібну обробку станин, підшипникових вузлів і пакетів якоря. Нерівномірність повітряного зазору може бути викликана також прогином вала при його недостатній жорсткості. Причиною відмов обмоток двигунів часто є низька якість ізоляції обмоточних проводів і пропиточних лаків. Передчасні відмови обмоток викликаються часто недосконалими технологічними процесами, неякісною пропиткою, намоткою і укладенням в пази витків обмотки якоря.

Пошкодження підшипників виражається у вигляді зносу укладок в гніздах підшипників, витікання мастила із підшипників при їх несправностях, порушення роботи змащування кілець в підшипниках.

Розглянемо надійність двигуна постійного струму, що застосований в приводі даної технологічної установки.

Задамося наступними розрахунковими даними:

- - температура зовнішнього середовища, візьмемо максимально можливе значення згідно [9, ст.5], ;

- - вологість повітря, вибираємо згідно [9, ст.5] з урахуванням , ;

- К_н - коефіцієнт завантаження двигуна, К_н= 0,9;

- n₀ - еталонна швидкість, n₀ = 1000 об/хв;

- - інтенсивність відмов електричної частини в номінальному режимі, 1/год;

- Н-висота над рівнем моря, вибираємо згідно [9, ст.5], Н = 1000 м.

Ймовірність безвідмовної роботи двигуна за час t у загальному випадку розраховується за формулою:

(5.8)

де - ймовірність безвідмовної роботи електричної частини;

- ймовірність безвідмовної роботи механічної частини.

Для електричної частини маємо:

(5.9)

де - інтенсивність відмов електричної частини, що визначається за формулою:

(5.10)

де - коефіцієнт, що враховує температуру і вологість по [9, п.2-7], ;

- коефіцієнт, що враховує режим роботи, при стаціонарному режимі за [9, п.2-1], ;

- коефіцієнт, що враховує температуру і вологість, при стаціонарному режимі за [9, п.2-2], ;

- коефіцієнт, що враховує висоту, при стаціонарному режимі за [9, п.2-3], .

Після підстановки числових значень у вираз (5.10), отримаємо:

1/год

Ймовірність безвідмовної роботи механічної частини розраховується за формулою:

(5.11)

де - інтенсивність відмови механічної частини, що визначається за формулою:

(5.12)

де n - максимальна швидкість двигуна, що використовується, n = 3000 об/хв;

1/год

Середній міжремонтний період складає n_р= 1 рік. Якщо прийняти до уваги годинний фонд робочого часу, в середньому Ф = 2080 годин і врахувати коефіцієнт навантаження по часу, в середньому К_m = 0,8, то отримаємо значення часу за формулою:

(5.13) тобто год

Розрахуємо ймовірність безвідмовної роботи електричної частини двигуна за формулою (5.9)

Для механічної частини за формулою (5.11)

Для електродвигуна в цілому ймовірність безвідмовної роботи на протязі часу t = 1664 год дорівнює за виразом (5.8)

> [P] = 0,85

Таким чином вирішальною є надійність механічної частини електродвигуна.

5.4 Оцінка надійності схеми керування

В попередньому пункті було розглянуто надійність двигуна, тому для повноти картини необхідно розглянути систему керування приводом цього двигуна.

Виходячи із вимог до системи керування електроприводів стосовно надійності, головне правило побудови - забезпечити не тільки високу надійність, але і ремонтопридатність [18, ст.4].

Тому схему керування розроблено на уніфікованих елементах, які розміщено на окремих платах. Тобто при виході із ладу системи керування, процес тестування системи, а також заміни пошкодженого елемента займе декілька хвилин, що зменшує час простою установки в цілому.

Виконаємо оцінку надійності схеми СІФК прикидочним розрахунком. Він ведеться за допомогою таблиці 16. Середні, максимальні і мінімальні інтенсивності відмов елементів беремо згідно [9, п.1-1].

Ймовірність безвідмовної роботи схеми СІФК на протязі часу t = 550 год:

(5.14)

(5.15)

(5.16)

Прикидочний розрахунок надійності схеми СІФК.

Таблиця 17.

Типи елементів відповідного виду	Кільк. ел-ів , шт	Інтенсивність відмов елементів відповідного типу, 1/год	1/год
резистор конденсатор транзистор діод трансформатор опер. підсилювач пайка	10 3 1 1 1 3 100	0,04 0,0083 0,27 0,021 0,03 0,3 0,01	0,2 0,09 0,5 0,2 0,17 0,45 0,01	0,4 0,235 1,44 0,452 0,285 0,6 0,01	0,4 0,0249 0,27 0,021 0,03 0,9 1	2 0,27 0,5 0,2 0,17 1,35 1	4 0,705 1,44 0,452 0,285 1,8 1
Разом					2,6459	5,49	9,682

Після підстановки числових значень у вирази (5.14) - (5.16) отримаємо:

Результати прикидочного розрахунку показали, що схема СІФК має достатню надійність.

Уточнений розрахунок надійності схеми зробимо за допомогою таблиці 17. В порівнянні з прикидочним розрахунком тут приведені елементи в прив'язці до схеми, з більшою конкретизацією типів і марок елементів. Крім цього, для однорідних груп елементів вказані коефіцієнти навантаження К_н і температура нагріву Т, С.

Із [9, п.1-4] знаходимо інтенсивність відмов елементів при нормальних умовах роботи (температура 20С, коефіцієнт навантаження К_н= 1). Згідно [9, п.2-1] знаходимо поправочні коефіцієнти К₁= 1,04 і К₂= 1,03, усього К_j= 1,07, враховуючий вплив вібрацій і ударних навантажень на апаратуру. Із [9, п.2-2] знаходимо коефіцієнт К₃ для заданих температури і вологості. Поправочні коефіцієнти беремо з [9, п.2-7] в залежності від коефіцієнта навантаження і температури.

Таблиця 18.

Сумарне значення інтенсивності відмов

1/год (5.17)

По сумарній інтенсивності відмов схеми СІФК знаходимо середній наробіток до відмови:

год (5.18)

Ймовірність безвідмовної роботи схеми СІФК на протязі часу t = 500 год:

Таким чином, схема СІФК відповідає вимогам надійності.

5.5 Заходи для підвищення надійності системи

Важливе поняття, що відноситься до надійності - резервування. В техніці під резервуванням розуміється засіб підвищення рівня надійності (особливо безвідмовності) введенням додаткових засобів і можливостей. Мета резервування - забезпечити відмовостійкість у цілому, тобто зберегти його дієздатність, коли виникла відмова одного або декількох елементів. У холодильній установці доцільно використати резервування, при якому резервується насос у цілому (замість одного насоса, що вимагається, встановлено два).

Для підвищення надійності механічної частини двигуна насосу потрібно зменшити час міжремонтного періоду механічної частини:

год

Отже, для підвищення надійності електродвигуна в цілому потрібно додатково через кожні 130 годин роботи робити технічний огляд або за потребою ремонт механічної частини двигуна.

6. Розрахунок економічної ефективності модернізації холодильної установки

6.1 Визначення витрат на модернізацію холодильної установки

6.1.1 Визначення витрат на придбання комплектуючих

Модернізація холодильної установки полягає у модернізації приводу для регулювання продуктивності насосу; розробці системи керування на основі сучасної елементної бази.

Таблиця 19.

Найменування	Кількість	Загальна вартість, грн.
Комплектний ТПЧ ЭТУ 3601-3620	1	2000
Резистор МЛТ-0,5	6	2,15
Резистор МЛТ-1	4	2,05
Конденсатор металопаперовий К50-12	3	4,5
Транзистор кремнієвий КТ919В	1	3,2
Діод кремнієвий КД103А	1	2
Трансформатор ТС-10	1	400
Мікросхема К140УД1А	3	30
Датчик струму	1	50
Дросель ДСА-554	1	30
Тахогенератор СЛ-М	1	80
Всього 2603,9

Для знову створеної системи автоматичного регулювання закуплені комплектуючі, перелік яких приведений у табл.18.

Таким чином витрати на покупку комплектуючих для системи автоматичного керування насосної підстанції дорівнюють: 3_к = 2603,9 грн.

6.1.2 Розрахунок заробітної плати з нарахуваннями

Для модернізації електропривода необхідно виконати роботи з монтажу системи керування, наладці і пуску системи. Дані роботи будуть проводити три слюсаря четвертого розряду та один інженер на протязі чотирьох днів.

Витрати на заробітну плату з нарахуваннями визначаються за формулою:

, (6.1)

де К_зп - коефіцієнт, що враховує накладні витрати на заробітну плату, 1,3;

- коефіцієнт, що враховує премії, 1,25;

t - термін виконання робіт, год;

С_і - годинна тарифна ставка робітника i-гo розряду включеного до складу бригади, грн;

Н - норма нарахувань на заробітну плату, 0,395;

m - число робітників у бригаді, чол.

грн.

6.1.3 Визначення загальної суми витрат на модернізацію

Витрати на модернізацію системи автоматичного керування визначаються як сума витрат на придбання комплектуючих і витрат на заробітну плату з нарахуваннями робітників, які проводять модернізацію:

З_м = З_к + З_зп, грн.

З_м = 2603,9 + 383,74 = 2987,64 грн.

6.2 Розрахунок річного фонду часу роботи установки та річної експлуатаційної продуктивності

Розрахуємо річний фонд часу роботи установки:

, год

де Т_ф - річний фонд робочого часу, 365 днів;

t_зм - тривалість зміни в машино-годинах, 8;

К_зм - коефіцієнт змінності роботи установки, 3;

Д_р - простої у машино-днях при усіх видах технічного обслуговування і ремонту, що припадають на одну машино-годину роботи.

Розрахунок простоїв у машино-днях при усіх видах технічного обслуговування і ремонту, що припадають на одну машино-годину роботи зробимо по формулі:

,

деd_рі - час перебування в і-тому технічному обслуговуванні чи ремонті;

а_і - кількість i-x ремонтів або технічних обслуговуваннь за міжремонтний період;

Т_ц - час міжремонтного циклу, 4500 г.

Згідно документаціям на обладнання приймаємо:

щомісячні обслуговування упродовж 0,5 год;

раз на півріччя - 2 год;

раз на рік - 3 год.

Таким чином, простої в машино-днях при усіх видах технічного обслуговування і ремонту, що припадають на одну машино-годину роботи дорівнюють:

.

Річний фонд часу роботи установки дорівнює:

год.

Визначимо річну експлуатаційну продуктивність насосу за формулою:

,

деВ_еп - годинна експлуатаційна продуктивність, м³/год;

К_пр - коефіцієнт, що враховує простої невраховані в годинній експлуатаційній продуктивності, приймаємо рівним 0,95.

Середня за добу годинна експлуатаційна продуктивність насосу дорівнює 20 м³/год. Таким чином річна експлуатаційна продуктивність дорівнює:

м³.

6.3 Визначення поточних витрат у процесі експлуатації системи

Розрахуємо поточні річні експлуатаційні витрати для холодильної установки до і після модернізації.

6.3.1 Розрахунок заробітної плати з нарахуваннями

Заробітна плата робітників, які беруть участь в експлуатації холодильної установки визначається по формулі (6.1). До і після модернізації на установці працює одне й теж число робітників, а саме один оператор який має четвертий розряд. Витрати на заробітну плату до і після модернізації склали:

грн.

6.3.2 Визначення витрат на технічне обслуговування та ремонт

Витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт холодильної установки можна визначити по формулі:

(6.2)

де S_тоз - витрати на заробітну плату ремонтників з нарахуваннями;

S_том - витрати на матеріали та запасні частини.

Визначимо витрати на заробітну плату ремонтників з нарахуваннями:

(6.3)

деС_р - середня тарифна ставка ремонтного робочого, що обслуговує установку, грн/год;

а_і - кількість техобслуговувань і поточних ремонтів у ремонтному циклі без капітального ремонту;

r_і - трудомісткість i-го технічного обслуговування і поточного ремонту, людиногодин.

Витрати на матеріали і запасні частини визначимо за формулою:

(6.4)

де К_нр - норма накладних витрат по усім видам витрат, крім заробітної плати; К_зр - коефіцієнт переходу від витрат на заробітну плату до витрат на матеріали і запасні частини. До модернізації холодильної установки технічне обслуговування та поточний ремонт могли проводити два слюсарі четвертого розряду. Після модернізації до обслуговування системи повинен бути заохочений додатково спеціаліст більш високої кваліфікації (інженер), який проводить обслуговування і поточний ремонт електронного устаткування. Для обслуговування проектованої системи необхідна більша кількість комплектуючих матеріалів і запасних частин. Матеріали і запасні частини застосовувалися як вітчизняного так і імпортного виробництва. Виходячи з цього, для обчислення витрат на заробітну плату ремонтників із нарахуваннями використовуємо формулу (6.3). Тоді до модернізації:

після модернізації:

Витрати на матеріали та запасні частини згідно формули (6.4) до модернізації рівні:

грн;

після модернізації:

грн.

Тоді сумарні витрати за формулою (6.2) на технічне обслуговування та ремонт до модернізації склали:

грн,

після модернізації:

грн.

6.3.3 Визначення витрат на електроенергію

Розмір витрат на електроенергію визначається по формулі:

, (6.5)

де Ц_ел - вартість 1 кВт/год електроенергії (0,2 грн. - 1 кВт);

W_ел - витрати електроенергії за годину, кВт/год.

Застосування системи автоматичного керування дало можливість зменшити добові витрати електроенергії. До модернізації холодильна установка споживала 12,2 кВтг, а після - 11,7 кВтг. За формулою (6.5) розрахуємо витрати на електроенергію.

Витрати на електроенергію до модернізації склали:

грн.;

після модернізації:

грн.

6.3.4 Розрахунок загальної суми річних витрат

Розрахунок суми річних витрат на експлуатацію насосної підстанції зведемо в таблицю 19.

Таблиця 20.

Найменування статті витрат	Величина витрат, грн
	до модернізації	після модернізації
Заробітна платня з нарахуваннями	19 993,63	19 993,63
ТО і поточний ремонт	145,72	290,75
Електроенергія	22332,68	21417,4
Всього	42472,03	41701,78

6.3.5 Розрахунок вартості машино-години роботи холодильної установки

Вартість машино-години роботи установки обчислюється за формулою:

грн/год. (6.6)

Вартість машино-години роботи холодильної установки до модернізації склала:

грн/год;

після модернізації:

грн/год.

6.3.6 Розрахунок вартості технологічної операції для одиниці продукції

Вартість транспортування 1 м³ води визначаємо по формулі:

грн. (6.7)

Середня вартість транспортування 1 м³ води до модернізації склала:

грн;

після модернізації:

грн.

6.4 Визначення економічного ефекту від проведення модернізації

Економічний ефект від проведення модернізації розрахований за формулою:

Е = (S'_1п - S_1п) В грн/р. (6.8)

Е = (0,27 - 0,26) 158092,73 = 1580,93 грн/р.

Термін окупності витрат по модернізації визначений із формули:

(6.9)

р.

Виходячи з проведених розрахунків можна зробити наступні висновки:

Витрати на модернізацію склали 2987,64 грн.

Витрати на заробітну плату робітників експлуатуючих установку не змінилися.

Витрати на технічне обслуговування і поточний ремонт після проведення модернізації збільшилися в 1,99 рази.

Витрати на електроенергію після модернізації знижені на 4 %.

Вартість машино-години роботи та технологічної операції системи після модернізації знижена на 2 %.

Економічний ефект від проведення модернізації склав 1580,93 грн.

Термін окупності витрат по модернізації склав 1,88 року.

7. Загальні висновки

В даному дипломному проекті вирішено важливу задачу підвищення ефективності роботи теплохолодильної установки за рахунок застосування сучасної системи керування електроприводом на базі ТПН. В ході проектування розроблено комплект документації, який включає розв'язання комплексу завдань:

- досліджена електрична мережа молочного комплексу та розроблені заходи по розширенню меж регулювання напруги;

- розраховані електричні навантаження, обгрунтовані та вибрані джерела живлення;

- модернізована система автоматичного керування тепло-холодильною установкою;

- розраховано економічну ефективність розробки;

- розраховано надійність елементів системи автоматичного керування;

- розроблені заходи з охорони праці.

З технічної точки зору, забезпечено такі показники: час регулювання t_р= 1,3 с, перегулювання , ступінь затухання 0,26. Забезпечено також плавне регулювання швидкості.

Застосування ЕП з ТПН дало зниження вартості машино-години праці, зниження витрат на електроенергію.

В результаті впровадження заходів і засобів безпеки праці досягнуто відповідність техніки і технології сучасним вимогам техніки безпеки та виробничої санітарії, що в кінцевому рахунку створить безпечні та нешкідливі умови праці.

Література

1. Алексеева Н.Н. и др. Тиристорные регулируемые электро-приводы постоянного тока. - М., Энергия, 1970, 136 с.: ил.

2. Комплектные тиристорные электроприводы: Справочник/ И.Х. Евзеров, А.С. Горобец, Б.И. Машкович и др.: Под ред. канд. техн. наук В.М. Перельмутера. - М.: Энергоатомиздат, 1988. - 319 с.: ил.

3. Коровин В.Г., Рыдов В.А. и др. Программно-аппаратные средства и методы синтеза электроприводов с микропроцессорным управлением. // Автоматизированный электропривод/Под ред. Н.Ф. Ильинского, М.Г. Юнькова. - М.: Энергоатомиздат, 1986. - 404 с.

4. Методичні вказівки до виконання курсової роботи „Проектування і розрахунок керованих випрямлячів електричного струму” для студентів електротехнічних спеціальностей/Скл.В.М. Заболотський. - Полтава: ПДТУ, 1998, - 12 с.: ил.

5. Мотуско Ф.Я. Охрана труда. - М.: Высшая школа, 1968 - 296 с.

6. Галай М.В. Теорія автоматичного керування: Неперервні та дискретні системи: Навчальний посібник. - Полтава: Полт. НТУ, 2002. - 454 с.

7. Основы промышленной электроники. / Ю.А. Исаков, А.П. Платонов, В.С. Руденко, В.И. Сенько, В.В. Трифонюк, Е.Е. Юдин. - Киев.: Техніка, 1976 - 544 с.: ил.

8. Технологическое оборудование животноводческих ферм и комплексов. - 2-е изд., перераб. и доп. - Л.: Агропромиздат. Ленингр. отд-ние, 1985. - 640 с., ил. (Учебники и учеб. Пособия для высш. с. - х. учеб. заведений).

9. Пичугин С.Ф. Надёжность технических систем. - Полтава: Изд-во ПГТУ, 1998 - 132 с.

10. Полупроводниковые приборы. Диоды выпрямительные. Стабилитроны. Тиристоры: Справочник/ Под общей редакцией А.В. Головмедова. - М.: Радио и связь, 1989 - 528 с.: ил.

11. Полупроводниковые приборы: Диоды, тиристоры, оптоэлектронные приборы: Справочник/А.В. Баюков, А.Б. Гитцевич, А.А. Зайцев и др.; Под общ. ред.Н. Н. Горюнова. - 3-е изд., перераб. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - 744 с.: ил.

12. Полупроводниковые приёмно-усилительные устройства: Справ. радиолюбителя/Р.М. Терещук, К.М. Терещук, С.А. Седов - 3-е изд. перераб. и доп. - Киев: Наук. думка, 1987. - 800 с.: ил.

13. Механизация и электрификация животноводства Л.П. Карташов, А.А. Аверкиев, А.И. Чугунов, В.Т. Козлов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1987. - 480 с.: ил. - (Учебники и учеб. пособия для студентов высш. учеб. заведений).

14. Пчелинцев В.А., Виноградов Д.В., Коптев Д.В. Охрана труда в производстве строительных изделий и конструкций - М.: Высш. шк., 1986., 311 с.

15. Механизация и автоматизация животноводческих ферм. - Л.: Колос. Ленингр. отд-ние. 1978. - 560 с., ил. - (Учебники и учеб. пособия для высш. с. - х. учеб. заведений).

16. Справочник технолога-машиностроителя. В 2-х т. Т.2. /Под ред.А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1985 - 496 с.: ил.

17. Электрооборудование промышленных предприятий и установок/Е.Н. Зимин, В.И. Преображенский, И.И. Чувашев: Учебник для техникумов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Энергоиздат, 1981. - 552 с.: ил.

18. Методичні вказівки до виконання курсової роботи „Розрахунок параметрів регуляторів систем регулювання координатами реверсивного електроприводу” для студентів спеціальності 7.092203 „Електромеханічні системи автоматизації та електропривід”/Скл. Шебітченко В.Г., Ланлар В.А. - Полтава: ПДТУ, 1999, - 12 с.: ил.