Розробка проекта вентиляції і кондиціонування повітря зиробничих приміщень

3. Індикатор номера жил типу ИНЖ-1 призначений для відшукання (продзвонки) тотожних жил багатожильних кабелів та джгутів перед підключенням їх до електроапаратури до 52 кіл.молотка слюсарного, викрутки з держаком гвинта, викрутки з діелектричною ручкою, постійні магніти 2 шт. , індикатор напруги до 500В типу ИН-90, ключ гайковий двобічний 9-11, кліщі типу КСИ для зняття ізоляції, ніж монтерський.

СКЛАДАННЯ ЗАМОВЛЕННЯ НА ЗАСОБИ ВИКОНАННЯ РОБІТ

№ поз. за технологічною схемою, місце встановлення	Назва та технічна характеристика основного та комплектуючого обладнання, приладів, арматури, матеріалів, кабельних та інших виробів	Тип, марка обладнання, матеріал обладнання	Одиниця виміру
			Назва	К-сть
	Інструментальний набір	ИН-4	компл.	6
	Метр складний металевий		шт.	1
	Ніж монтерський	НМ-2,	шт.	4
	Кліщі для зняття ізоляції	КСИ	шт.	5
	Ключ гайковий двобічний 9-11		шт.	4
	Індикатор напруги	ИН-90, до 500В	шт.	2
	Викрутки з діелектричною ручкою		шт.	3
	Викрутки з держаком гвинта		шт.	2
	Молоток слюсарний		шт.	2
	Бокорізи спеціальні з ізольованими ручками		шт.	3
	Пасатижі електромонтажні		шт.	2
	Індикатор номера жил	ИНЖ-1	шт.	6

10. ВИБІР ТЕХНОЛОГІЇ, ІНСТРУМЕНТУ ТА ПРИСТОСУВАНЬ НАЛАГОДЖУВАЛЬНИХ РОБІТ

Після закінчення комутації слід ретельно перевірити правильність всіх виконаних з'єднань спочатку шляхом огляду, а потім методом подзвонювання. Крім того, потрібно провести мегомметром перевірку якості ізоляції. Опір ізоляції струмопровідних частин та проводів повинен бути не менше 20 МОм (при вологості середовища не більше 80% та температурі не вище +35° С). Перевірка ізоляції повинна виконуватись при відключених приладах, але при ввімкнутих в коло перевірки арматурою та апаратами.

На щитах контролю та автоматики встановлюється велика кількість приладів, що потребують підводки електричного живлення. У відповідності до діючих технічних правил до кожного з них підводиться самостійна лінія живлення, в якій обов'язково повинні бути встановлені відключаючи та захисні пристрої.

Програма налагоджувальних робіт складається по видах електрообладнання.

До початку налагодження слід підібрати та укомплектувати необхідну електровимірювальну апаратуру, інструмент та захисні засоби з техніки безпеки.

Всі прилади попередньо перевіряють. Вони повинні мати пломби, підтвердження строку періодичного випробування. Для приладів високого класу точності ( 0,2-0,5) потрібно мати таблиці похибок. Захисні засоби повинні мати клеймо з датою останньої перевірки.

Кожна налагоджувальна бригада забезпечується комплектом вимірювальних приладів, апаратури та проводів, захисними засобами з техніки безпеки ( гумові рукавиці, захисні окуляри, індикатори напруги , попереджувальні плакати, гумові боти ). Принципові та монтажні схеми, бланки протоколів налагодження.

Перед виконанням налагоджувальних робіт слід впевнитись, що на всіх об'єктах прибрано будівельне та монтажне сміття, все обладнання відчищене від пилу та бруду, виконано обдування стиснутим повітрям, видалено змащувальне покриття що покривало деякі апарати для захисту від корозії при зберіганні на складах до монтажу, прибрано прокладки та зняті кріплення рухомих частин встановлені заводом - виготовлювачем на час транспортування.

Слід впевнитись у наявності пломб відділу технічного контролю заводу на апаратурі, що за технічними умовами повинна мати пломби. Ретельно виконати зовнішній огляд кожного апарату по окремо для визначення наявних видимих пошкоджень ( зломів , тріщин на металевих деталях , перекосів).

При зовнішньому огляді проводок перевіряють якість монтажних робіт та відсутність видимих пошкоджень ( обривів , пошкоджень ізоляції ), надійність кріплення проводів та кабелів у панелях , відповідність встановленого обладнання проектному.

Перед початком виміру ізоляції мегомметром слід впевнитись у відсутності напруги у випробуваних колах та обмотках, ретельно відчистити всю апаратуру що перевіряють, кабельні розробки, затискачі ,провода від пилу, бруду, залишків та обрізків матеріалів.

Перевірку обладнання під напругою можна виконувати тільки після встановленні всього обладнання за проектом та повного закінчення електромонтажних робіт по прокладці та маркуванню кіл, розробки кабелів та підключення всіх проводів. Перед подачею напруги на схему потрібно перевірити ізоляцію та правильність комутації.

Після цього необхідно виконати наступний порядок робіт :

- подача напруги у вторинні кола за постійною схемою та комплексна перевірка дії всіх елементів, їх взаємозв'язки та блокування у всіх передбачених проектом режимах роботи ( ручному, автоматичному );

- перевірка роботи схеми та окремих елементів при нормованих відхиленнях напруги;

- перевірка дії та налагодження комутаційної апаратури;

- випробування вторинних кіл підвищеною напругою.

Пробне вмикання всього об'єкту налагодження виконується після закінчення налагодження окремих його частин у два етапи : вмикання "вхолосту" та вмикання під навантаження в робочих режимах.

СКЛАДАННЯ ЗАМОВЛЕННЯ НА ЗАСОБИ ВИКОНАННЯ РОБІТ

Назва та технічна характеристика основного та комплектуючого обладнання, приладів, арматури, матеріалів, кабельних та інших виробів	Тип, марка обладнання, матеріал обладнання	Одиниця виміру
		назва	кількість
Мегомметри переносні	МІ 102/1	шт	1
Осцилограф	С1-13А	піт	1
Комбінований прилад переносний
універсальний ( постійного та
змінного струму)	Ц4311	шт	3
Повірочні установки постійного
та змінного струму	У300	шт	1

11. СПЕЦІАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Застосування терморезисторів для визначення температури і швидкості газового потоку

Терморезистори відносяться до параметричних датчиків температури, оскільки їхній активний опір залежить від температури.

Терморезистори називають також термометрами опору чи термоопорами. Вони застосовуються для виміру температури в широкому діапазоні від -270 до 1600 °С.

Якщо терморезистор нагрівати, пропускаючи через нього електричний струм, то його температура буде залежати від інтенсивності теплообміну з навколишнім середовищем. Тому що інтенсивність теплообміну залежить від фізичних властивостей газового чи рідкого середовища (наприклад, від теплопровідності, щільності, в'язкості), у якій знаходиться терморезистор, від швидкості переміщення терморезистора щодо газового чи рідкого середовища, то терморезистори використовуються й у приладах для виміру таких неелектричних величин, як швидкість, витрата, щільність і ін.

Розрізняють металеві і напівпровідникові терморезистори.

Металеві терморезистори виготовляють з чистих металів: міді, платини, нікелю, заліза, рідше з молібдену і вольфраму.

Для більшості чистих металів температурний коефіцієнт електричного опору складає приблизно (4 - 6,5)· 10-3 1/С°, тобто при збільшенні температури на 1 °С опір металевого терморезистора збільшується на 0,4-0,65 %. Найбільше поширення одержали мідні і платинові терморезистори.

Хоча залізні і нікелеві терморезистори мають приблизно в півтора разу більший температурний коефіцієнт опору, ніж мідні і платинові, однак застосовуються вони рідше. Справа в тім, що залізо і нікель сильно окисляються і при цьому змінюють свої характеристики. Узагалі додавання в метал незначної кількості домішок зменшує температурний коефіцієнт опору. Сплави металів і метали, що окисляються, мають низьку стабільність характеристик. Однак при необхідності вимірювати високі температури приходиться застосовувати такі жароміцні метали, як вольфрам і молібден, хоча терморезисторы з них мають характеристики, що трохи відрізняються від зразка до зразка.

Широке застосування в автоматиці одержали напівпровідникові терморезистори, що для стислості називають термісторами.

Матеріалом для їхнього виготовлення служать суміші оксидів марганцю, нікелю і кобальту; германій і кремній з різними домішками й ін.

У порівнянні з металевими терморезисторами напівпровідникові мають менші розміри у великі значення номінальних опорів. Термістори мають на порядок більший температурний коефіцієнт опору (до -6 · 10-3 1/С°,). Але цей коефіцієнт -відємний, тобто при збільшенні температури опір термістора зменшується. Істотний недолік напівпровідникових терморезисторів у порівнянні з металевими - мінливість температурного коефіцієнта опору.

З ростом температури він сильно падає, тобто термістор має нелінійну характеристику. При масовому виробництві термістори дешевше металевих терморезисторов, але мають більший розкид характеристик.

Металеві терморезистори

Опір металевого провідника R залежить від температури:

де С - постійний коефіцієнт, що залежить від матеріалу і конструктивних розмірів провідника; ? - температурний коефіцієнт опору; е - основа натуральних логарифмів.

На мал. 4 показаний пристрій платинового термометра опору. Сам терморезистор виконаний із платинового дроту 1, намотаної на слюдяну пластину 2 з нарізкою. Слюдяні накладки 3 захищають обмотку і кріпляться срібною стрічкою 4. Срібні виводи 5 пропущені через порцелянові ізолятори 6. Термоопір міститься в металевий захисний чохол 7.

Мал 4. Платиновий термометр опір

Напівпровідникові терморезистори

Опір напівпровідникових терморезисторів (термісторів) різко зменшується з ростом температури. Їхня чутливість значно вище, ніж металевих, оскільки температурний коефіцієнт опору напівпровідникових терморезисторів приблизно на порядок більше, ніж у металевих. Правда, для термісторів цей коефіцієнт непостійний, він залежить від температури і їх рідко користаються при практичних розрахунках.

Основною характеристикою терморезистора є залежність його опору від абсолютної температури Т:

де А - постійний коефіцієнт, що залежить від матеріалу і конструктивних розмірів термістора; В - постійний коефіцієнт, що залежить від фізичних властивостей напівпровідника; е - основа натуральних логарифмів.

Порівняння формули показує, що в термісторів з ростом температури опір зменшується, а в металевих терморезисторів - збільшується. Отже, у термісторів температурний коефіцієнт опору має відємне значення. Серійно випускаються мідно-марганцеві (тип ММТ) і кобальтово-марганцеві (тип КМТ) термістори.



Мал 5. Конструкції термісторів

Термістори випускаються в різних конструктивних виконаннях: у виді стержнів, дисків, бусинок. На мал. 5 показані деякі конструкції термісторів.

Термістори типів ММТ-1, КМТ-1 (мал. 5, а) зовні подібні високоомним резисторам з відповідною системою герметизації.

Вони складаються з напівпровідникового стрижня 1, покритого емалевою фарбою, контактних ковпачків 2 зі струмовідводами 3.

Термістори типів ММТ-4 і КМТ-4 (мал.5, б) також складаються з напівпровідникового стрижня 1, контактних ковпачків 2 зі струмовідводами 3. Крім покриття емаллю стрижень обмотується металевою фольгою 4, захищений металевим чохлом 5 і скляним ізолятором 6. Такі термістори застосовні в умовах підвищеної вологості.

На мал. 5, в показаний термістор спеціального типу ТМ-54 - "Голка". Він складається з напівпровідникової кульки 1 діаметром від 5 до 50 мкм, що разом із платиновими електродами 2 впресований у скло товщиною порядку 50 мкм. На відстані біля 2,5 мм від кульки платинові електроди приварені до виводів 3 з нікелевого дроту. Термістор разом зі струмовідводами поміщений у скляний корпус 4. Термістори типу МТ-54 мають дуже малу теплову інерцію, їхній постійна часу порядку 0,02 з, і вони використовуються в діапазоні температур від -70 до +250 °С. Малі розміри термістора дозволяють використовувати його, наприклад, для вимірів у кровоносних судинах людини.

Власне нагрівання термісторів

Термістори застосовуються у всіляких схемах автоматики, які можна розділити на дві групи. У першу групу входять схеми з термісторами, опір яких визначається тільки температурою навколишнього середовища.Струм, що проходить при цьому через термістор, настільки малий, що не викликає додаткового розігріву термістора. Цей струм необхідний тільки для виміру опору і для термісторів типу ММТ складає близько 10 мА, а для типу КМТ - 2-5 мА.

В другу групу входять схеми з термісторами, опір яких міняється за рахунок власного нагрівання.Струм, що проходить через термістор, розігріває його. Оскільки при підвищенні температури опір зменшується, струм збільшується, що приводить до ще більшого виділення теплоти. Можна сказати, що в даному випадку виявляється позитивний зворотний зв'язок. Це дозволяє одержати в схемах з термісторами своєрідні характеристики релейного типу.

Застосування терморезисторів

При використанні терморезисторів як датчики систем автоматики розрізняють два основних режими. У першому режимі температура терморезистора практично визначається тільки температурою навколишнього середовища.Струм, що проходить через терморезистор, дуже малий і практично не нагріває його. В другому режимі терморезистор нагрівається проходячим по ньому струмом, а температура терморезистора визначається умовами тепловіддачі, що змінюються, наприклад інтенсивністю обдува, щільністю навколишньої газового середовища і т.п..

При використанні терморезисторів у першому режимі вони відіграють роль датчиків температури і називаються звичайно термометрами опору. Найбільше поширення одержали термометри опору типів ТСП (платинові) і ТСМ (мідні), що включаються в мостову вимірювальну схему.

У процесі виміру температури за допомогою термометрів опору можуть виникати наступні погрішності: 1) від коливання напруги живлення; 2) від зміни опору сполучних проводів при коливаннях температури навколишнього середовища; 3) від власного нагрівання датчика під дією струму, що протікає через нього.

Розглянемо тепер деякі приклади використання власного нагрівання терморезисторів у пристроях для виміру різних фізичних величин, побічно зв'язаних з температурою.

Автоматичний вимір швидкості газового потоку проводиться за допомогою термоанемометра. Датчик цього приладу (мал. 6, а) складається з терморезистора, що представляє собою тонкий платиновий дріт 1, припаяний до двох манганінових стрижнів 2, закріпленим в ізоляційній втулці 3. За допомогою виводів 4 терморезистор включається у вимірювальну схему. Через терморезистор пропускається струм, що викликає його нагрівши. Але температура (а отже, і опір) терморезистора буде визначатися швидкістю газового потоку, у який поміщений датчик. Чим більше буде ця швидкість, тим інтенсивніше буде приділятися теплота від терморезистора.

На мал. 6, б показана градуровочная крива термоанемометра, з якої видно, що при збільшенні швидкості приблизно вдвічі опір терморезистора зменшується приблизно на 20 %.

На аналогічному принципі заснована робота електричного газоаналізатора.

Якщо взяти два однакових терморезистора, що саморозігріваються, і помістити один у камеру, наповнену повітрям, а інший - у камеру, наповнену сумішшю повітря з вуглекислим газом СО2, то через різну теплопровідність повітря і вуглекислого газу опір терморезисторов буде різним. Тому що теплопровідність вуглекислого газу значно менше теплопровідності повітря, то і відвід теплоти від терморезистора в камері з СО2 буде менше, ніж від терморезистора в камері з повітрям. По різниці опорів терморезисторов можна судити про процентний вміст вуглекислого газу в газовій суміші.

Залежність теплопровідності газу від його тиску дозволяє використовувати терморезисторы з власним нагріванням в електричних вакуумметрах. Чим глибше вакуум (тобто більш розріджений газ), тим гірше умови тепловіддачі з поверхні терморезистора, поміщеного у вакуумну камеру. Якщо через терморезистор пропускати струм для його нагрівання, то температура терморезистора буде зростати при зменшенні тиску контрольованого газу.

Таким чином, за допомогою терморезисторов можна вимірювати швидкості і витрата газів і рідин, тиск і щільність газів, визначати процентний уміст газів у суміші. Крім платини в таких приладах використовують вольфрам, нікель, напівпровідникові терморезистори. Для того щоб виключити вплив коливань температури навколишнього середовища, прагнуть забезпечити досить інтенсивне власне нагрівання (до 200-500 °С).

12. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ПРИРОДООХОРОННІ ЗАХОДИ

12.1 Охорона праці

Організаційними заходами, забезпечуючими безпечність робіт в електричних установках напругою понад 1000 В, являються: оформлення наряду на виконання робіт, дозвіл до роботи, оформлення перерв, перехід на інше робоче місце і закінчення робіт.

Для роботи в установках напругою до 1000 В наряди не видаються. Роботи в цих установках виконують по усному, телефонному або письмовому розпорядженню в спеціальному журналі. Такі розпорядження можуть давати робітники електрогосподарства підприємств, що мають класифікацію не нижче IV групи, які мають права головного енергетика.

Відповідальність працюючого за безпечність робіт за нарядом в електричних установках напругою понад 1000 В являється в слідуючому: працюючий, видає наряд або віддаючи розпорядження, відповідає за правильну організацію і безпечність виконання робіт, а також за відповідальністю кваліфікаційної групи персоналу тієї роботи, яка йому дана.

Відповідальний керівник приймає місце від чергового . Він відповідає за відповідні міри безпечності роботи і кваліфікацію працюючих, що входить в бригади. Відповідальний керівник повинен перед початком роботи проінформувати повинен, перед початком роботи, проінформувати бригаду і періодично перевіряти недотримання правил техніки безпеки.

Суб'єкти, включені в склад бригади, відповідають за дотримування ними правил безпеки в межах присвоєної кваліфікаційної групи.

До технічних заходів, що забезпечують безпечність робіт, відносяться:

1 .відключення, на участку виділеним для роботи і прийняття мір по подачі напруги до місця роботи;

2.установка і вивіска попереджувальних плакатів;

3. перевірка відсутності напруги на участку роботи і встановлення на струмопровідних частинах тимчасових заземлень попередньо приєднаних до заземлюючих пристроїв .

В установках напругою до 1000В технічні заходи виконуються однією особою з кваліфікаційною групою не нижче III.

Для захисту людей, обслуговуючих електроустановки, від поранення струмом, опіків та проходження електричної дуги застосовують спеціальні засоби: штанги, щипці для установки запобіжників, діелектричні рукавиці, чоботи і калоші, мати, періодичні захисні заземлення, плакати безпеки. Від степені надійності ізольовані захисні засоби поділяються на основні і додаткові. Основними рахуються ті засоби, ізоляції яких надійно витримують робочі напруги установки за допомогою яких можна доторкнутися струмовідних частин, знаходяться під напругою. Додатковими являються ті захисні засоб, які служать для підсилення дій основних засобів.

В устанавках напругою до 1000В для звільнення потерпілого від струмовідних частин рекомендується користуватися яким-небудь сухим неструмовідним предметом. Неможна використовувати металічні або мокрі предмети. Для звільнення від тіла потерпілого, необхідно надіти діелектричні рукавиці або накинути на руку сухий одяг, закотити рукав свого одягу. Для ізоляції від землі потрібно або надіти діелектричні калоші або простелити коврик або дерев'яні дошки.

Якщо потерпілого можна звільнити від струмовідних частин за допомогою штаги або палки, потрібно скористатися цим способом. Якщо не можна використати ні один із вказаних способів, потрібно перерізати провід топором з сухою дерев'яною рукояткою або ізольованим інструментом. Для цього потрібно надіти діелектричні рукавиці і калоші і рубати провід кожний окремо. Якщо потерпілий знаходиться на восоті потрібно попередити або забезпечити його падіння.

12.2 Природоохоронні заходи

У випадках коли до складу системи входять декілька вентиляторів, на повітряпроводах кожного з них повинен бути встановлений зворотній клапан та запірна засувка.Забір атмосферного повітря вентиляції слід виконувати зовні приміщення на висоті не менше 4м від поверхні землі. Простір, звідки забирається атмосферне повітря, повинен бути найменш забрудненим та не підігріватись. Повітря приймальний пристрій повинен мати козирьок та сітчастий фільтр, що виключало б можливість попадання води та сторонніх предметів до приймального повітряпровода.

Відстань від всмоктуючого патрубка вентиляції до повітря заборного пристрою не повинен перевищувати 10м.

Для тонкого очищування повітря вентиляція має фільтр. Якщо вибраний вентилятор не має такого фільтра, то його слід встановити на всмоктувальному повітряпроводі. Діаметр всмоктувального трубопровода визначається приєднувальними розмірами всмоктуючого патрубка вентиляції. Всмоктуючий повітряпровід слід прокладати в місцях, де виключено нагрів протікаючого по ньому повітря.

Не менш важливим для нормальної роботи пристрою повітряпостачання є забезпечення сталості подачі необхідної кількості води для охолодження вентиляції повітря. Витрати води необхідної для пристрою повітряпостачання, визначається за паспортними даними її агрегатів.

Важливим аспектом є застосована система повторної циркуляції води в системі охолодження. Це зменшує втрати води на охолодження приточного повітря в 5-6 разів. Крім зрозумілого економічного ефекту, це сприяє збереженню води, тим самим покращуючи екологічічний стан місцевості.

Для забезпечення неперервної подачі води до установки повітряпостачання її відбір слід передбачити від існуючої системи зворотнього водопостачання або водогону. Діаметри водопроводів вибираються у відповідності до приєднуваних розмірів патрубків приймання води, що є в агрегатах пристрою повітряпостачання. Спуск води з пристрою повинен виконуватись до каналізації видимим потоком для контроля наявності протока води.

13. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

Планування праці заробітної плати при автоматизації процесу вентиляції

13.1 Планування використання робочого часу

Планування використання робочого часу здійснюється на основі урядових документів Міністерства праці та соціальної політики України на відповідній плановий рік.

Робимо розрахунок ефективного фонду роботи одного робітника та одиниці устаткування.

Розрахунок календарного та ефективного фонду часу одного робітника:

Календарний фонд часу, днів: 365

Неробочий час (всього), днів: 114

В т.ч. суботи: 52

неділі: 53

свята: 9

Номінальний фонд часу, днів: 251

Із номінального фонду часу неробочий час(всього), днів:43

В т.ч.:

Планова відпустка: 25

Додаткова відпустка: 8

Відпустка по навчанню: -- Лікарняні: 10

Виконання держобов'язків: -- Ефективний фонд часу, днів: 208

Тривалість робочого часу за зміну, год.: 8

Ефективний фонд часу за рік:

208-8=1664(год.)

Коефіцієнт використання робочого часу: 208/251= 0,83

Робимо розрахунок календарного та ефективого часу устаткування ( системи вентиляції повітря II поверху СП Сандерс - Виноградів ГмбХ".

Календарний фонд часу роботи устаткування: 365-8=2920 (год.)

Номінальний фонд:251-8=2008 (год.);

Ефективний фонд: 1664-166,4= 1497,6(год.).

13.2 Планування чисельності працюючих

Техніка розрахунків планової чисельності окремих категорій працівників визначається конкретною специфікою їх професійної діяльності та галузевими особливостями формування того чи іншого підприємства.

Чисельність основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах (Ча.с. пл) - контроль технологічного процесу, управління апаратами, машинами та іншим устаткуванням -розраховується за нормами обслуговування, а саме :

де m0 - кількість об'єктів ,що обслуговуються (агрегати та інш.)

nзм - кількість змін роботи на добу

Кяо - коефіцієнт переводу явочної чисельності і облікову, який розраховується за формулою:

де ф- плановий процент невиходів робітників на роботу

Ноб - норма обслуговування одного агрегату (машини ) кількість об'єктів на одного робітника

Розрахунок чисельності резервного персоналу.

Різниця між плановою чисельністю і явочним персоналом називається резервним, котрий потрібен для заміни роботи відсутніх на виробництві по хворобі, відпустці та інше.

Чрез = 3 - 2 = 1 чол

13.3 Розрахунки по визначенню балансу робочого часу на основі досліджень виробничих процесів

Баланс робочого часу

Індекс	Назва витрат часу	Факт	Норма
		хв	%	хв	%
ПЗ	Підготовчо-завершальний час	20	4,7	24	5,0
ОП	Оперативний час	355	74	384	80,5
ОБМ	Час обслуговування робочого місця	15	3	12	2,5
ПНП	Перерви, які не залежать від працівника	30	6,3	-	-
ПЗП	Перерви ,які залежать від працівника	20	4,2	-	-
ПВП	Перерви на відпочинок і власні потреби	40	8,3	60	12
Разом	480	100	480	100

На основі таблиці виконуємо розрахунки:

- коефіцієнт використання робочого часу

де Тпз - підготовчо-завершальний час, хв.

Топ - оперативний час, хв

Тобм - час обслуговування робочого місця, хв.

Тпвп - перерви на відпочинок і власні потреби, (якщо Тфпвн < ТНпвн,) то приймаємо Тнпвн

Тзм - тривалість робочої зміни.

-коефіцієнт перерв викликаний порушенням виробничих процесів

де Тпнп - перерви, які не залежать від працівника, хв.

Кпнп = 4,2 %

-коефіцієнт перерв який пов'язаний з порушенням трудової дисципліни

де Тпзп - втрати часу які залежать від працівника.

Кпзп = 0

-коефіцієнт можливого підвищення продуктивності праці за рахунок усунення втрат часу

Де : - К1 - підвищення використання робочого часу, %

К1 = 10,4 %

Де К2 - процент можливого підвищення продуктивності праці.

К2 = 11,6 %

13.4 Розрахунок і розподіл заробітної плати

Заробітна плата - грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формі будь-якого заробітку, виключено власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці, які знаходяться, приблизно, у співвідношенні: 70% - основна, 30% - додаткова.

Розрахунок заробітної плати проведемо по відрядній формі, тобто за кількість фактично відпрацьованих годин, по колективній системі.

При використанні цієї системи розраховуємо заробіток всієї бригади і після цього розподіляємо між членами.

Заробітна плата членів бригади згідно тарифних ставок:

де Сгод ті - годинна тарифна ставка і - го працівника згідно прийнятого розряду і умов праці.

Тфі - фактично відпрацьований час працівником (ефективний фонд роботи, год). Чпл - планова чисельність працівників і - го розряду

ЗПт1= 2,1·1664·2 = 6988,8 грн/рік

ЗПт2= 2,25·1664·1 = 3744 грн/рік

Заробітна плата бригади по тарифу,

ЗПтбр= 6988,8 + 3744 = 10732,8 (грн./рік).

Величина премії для бригади за роботу



Пбрр = 25% * 10732,8 = 2683,2 (грн./рік).

Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є частиною у фонді оплати праці всього колективу або окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (розряду), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).

Встановлюємо коефіцієнти трудової участі (КТУ), при цьому виконуємо умову

Визначаємо розрахункову заробітну плату для працівників згідно КТУ

ЗПр1 = 0,9*3494,4 = 3145 грн/рік

ЗПр2 = 0,85*3494,4 = 2970,2 грн/рік

ЗПр3 = 1,25*3744 = 4680 грн/рік

Сумарна величина розрахункової ЗП бригади

ЗПрбр =3145+2970,2+4680= 10795,2 (грн/рік).

Коефіцієнт розподілу премії



Knp = ( 2683,2/10795,2)=0,25.

Розподіляємо премію між членами бригади

Прі = Кпр* ЗПрі , грн/рік

Пр1 = 0,25*3145 =786,3 грн/рік

Пр2 = 0,25*2970,2 =742,6 грн/рік

Пр3 = 0,25*4680 =1170 грн/рік

Фактична заробітна плата бригади

ЗПф1, = 786,3+3145=3931,3(грн/рік);

ЗПФ2 =742,6+2970,2=3 712,8(грн/рік);

ЗПф3 =1170+4680=5850(грн/рік);

ЗПфбр=3931,3+3712,8+5850=13493(грн/рік).

Фонд оплати відпусток для працівників згідно балансу робочого часу

Річний фонд заробітної плати для даної категорії працівників без встановлених відрахувань

Фріч = ФОПв+ЗПфбр, грн/рік

Фріч = 1771 + 13493 =15264 грн/рік

Середньорічна заробітня плата персоналу:

ЗПср.р = 4788 грн/рік

Складаємо підсумкову таблицю по визначенню і розрахунку заробітної плати для персоналу підприємства. Дані заносимо в таблицю на арк. 6 графічної частини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

І. "Довідник електрика сільсько - господарського виробництва", під редакцією B.C. Олійника. Київ "Урожай"

2. "Справочник по проектированию злектропривода силових и осветительньх установок", под редакцией ЯМ. Большама. йздательство "Знергия"

З. "Монтаж приборов и средств автоматизации", под издательством А.С. Клюева, Москва, "Знергия"

4. "Проектирование установок контроля и автоматики теплових процессов", под редакцей А.И. Емельянов, О.В. Капник.

5. Справочник "Производственная санитария" под редакцией Б.М. Злобинского. Йздательство "Металлургия", Москва,

6. "Ремонт устройств релейной защитьі и автоматики", под редакцией В.Н. Камнева.

7. "Расчет основньїх и полупроводниковьіх схем в примерах", под редакцией Б.С. Гершунского, йздательство Киевского Университета

8. " Техника проектирования систем автоматики и технологических процессов", под редакцией Л.Н. Шитетика, Москва "Машиностроение"

9. "Електропостачання промислових підприємств", під редакцією Б.Ю.Липкин, Б.А. Князівський, Вища "Школа"

10. "Злектроснабжение сельского хозяйства", под редакцией И.А. Будзко, Москва "Колос",

П. "Розрахунок надійності електроприводів", підручник для студентів вищих навчальних закладів, під редакцією О. Лозинського, Я. Марущака, Львів 1996 рік.

12. Справочник "Применение злектрической знергии в сельскохозяйственном производстве" под редакцией П.Н. Листова, Москва, "Колос".

Размещено на Allbest.ur