Теплова схема ТОВ "ВКХП №2" вул. Гагаріна 6, смт. Десна Вінницького району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний технічний університет

Кафедра теплоенергетики

Курсовий проект

з дисципліни «Джерела теплопостачання промислових підприємств»

на тему: «Теплова схема ТОВ «ВКХП №2» вул. Гагаріна 6, смт. Десна Вінницького району»

Студента ІІІ курсу групи ТЕ-17 мс

спеціальність 144 Теплоенергетика

Кучер Н.А.

Керівник доц., к. т. н.Степанова Н.Д.

Вінниця ВНТУ 2019



Анотація

водогрійний котельний теплопостачання

В курсовому проекті проведено аналіз та розрахунок теплової схеми котельні.

Проведено розрахунок для максимально опалювального та середньо опалювального періоду роботи котельні.

Виконано техніко-економічний розрахунок витрати палива.



Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика об'єкта

1.1 Водогрійна частина котельної установки

1.2 Парова частина котельної установки

1.3 Система підживлення і водопідготовка

1.4 Система теплопостачання

2. Аналіз роботи теплової схеми пароводогрійної котельні

2.1 Теплова схема

2.2 Розрахунок теплової схеми

2.2.1 Розрахунок парової частини котельні

2.2.2 Розрахунок водогрійної частини котельні

3. Техніко-економічні показники роботи котельні

Висновки

Література

Додаток А



Вступ

Україна є однією з найбільших країн Європи. Сьогодні в різних країнах, в тому числі й в Україні, розробляються та впроваджуються нові методи, засоби і програми впливу на споживання енергії.

Комплексне рішення проблеми підвищення ефективності теплопостачання передбачає зниження питомих витрат теплової енергії на вироблення одиниці продукції, в зв'язку з цим зменшення шкідливих викидів у навколишнє середовище. Таке рішення вимагає застосування сучасного, економного устаткування, технологій, що неможливо без значних фінансових вкладень.

В умовах недостатнього або повної відсутності фінансування промислової теплоенергетики потрібно шукати раціональні шляхи для покращення роботи обладнання. Значної економії коштів можна досягнути за рахунок енергозбереження.

Розвиток господарства країни безпосередньо пов'язаний з використанням теплової енергії. Даний вид енергії є гідним конкурентом електричній. Потреба в тепловій енергії задовольняється за рахунок використання парових і водогрійних котлів, що експлуатуються на промислових підприємствах та електростанціях. Енергетична криза в державі призвела до поширення автономізації в виробництві теплової енергії [1].

Більшість працюючих сьогодні котелень в якості палива використовують природний газ, замінити який можна мазутом або вугіллям, але це несе за собою витрати на заміну основного і допоміжного обладнання котельні. І сьогодні такі види палива як вугілля і мазут не завжди є доступними, тому підбирають паливо, яке є поширеним, яке легко транспортувати та яке має доступну ціну.

В парових котельнях відпуск теплоти відбувається виробленою насиченою або перегрітою парою. Парові котельні в основному є суто виробничими котельнями, в яких передбачається використання пари для виробничих потреб. Але існують і виробничо-опалювальні парові котельні, в яких крім виробничого навантаження присутнє опалювальне. Парові котли призначені для отримання пари за рахунок теплоти, отриманої при згорянні палива, теплоти відхідних газів і теплоти конденсату.

Метою роботи є аналіз та розрахунок існуючої теплової схеми.



1. Загальна характеристика об'єкта

В пароводогрійній котельні ТОВ «ВКХП №2», смт. Десна Вінницького району тепловою схемою котельні передбачено виробництво насиченої пари робочим тиском 8бар (0,8МПа) для технологічних потреб комбінату та встановлення паровий котел фірми VIESSMANN типу Vitomax 200 HSМ237 продуктивністю 3,8 т/год.

Для покриття теплових навантажень в котельні встановлено два конденсаційних котлаVIESSMANN типу Vitocrossal 200 СM2потужністю311кВт кожний. Максимальна температура теплоносія не перевищує 115єС.

Недостатня потужність водогрійних конденсаційних котлів в піки теплових навантажень перекривається теплом парового котла. При відсутності потреб в додатковому теплі чи технологічній парі, паровий котел консервується.

Крім парового та водогрійних котлів у приміщенні котельні встановлюється і інше технологічне обладнання.

Відпуск теплоти з котельні пердбачено:

- на технологічне паропостачання -- насичена пара тиском 8 бар (0,8 МПа);

- на опалення та вентиляцію -- гаряча вода з температурою 80/60єС;

- на побутово-виробниче гаряче водопостачання -- гаряча вода з t=45єС.

Загальна теплова потужність котельного обладнання складає 3222 кВт.

З техніко-економічних міркувань теплові навантаження на приготування гарячої води не входять в загальні навантаження котельні, оскільки приготування гарячої води відбувається по пріоритетній схемі.

Для забезпечення параметрів теплоносія на потреби опалення та гарячого водопостачання встановленно пароводяний жаротрубний теплообмінник Vitotrans 200тип WTD .

1.1 Водогрійна частина котельної установки

Основне обладнання водогрійної котельної установки:

1. Котел газовий конденсаційний фірми VIESSMANNVitocrossal 200 CT2,потужність 311 кВт, Т2/Т1=80/60 єС.

2. Бойлер гарячого водопостачання фірми REFLEX - типу SF 1000, об'ємом 1000 л,максимальна потужність нагріву - 110 кВт.

3. Теплообмінник жаротрубний Vitotrans200тип WTD потужність-635кВт.

4. Компенсатор об'єму води системи опалення тип „REFLEX" N1000/6, об'єм V = 1000 л максимальний робочий тиск 0,6 МПа.

5. Мембранний розширювальний бак тип „REFLEX" NG200/6, об'єм V = 200 л, максимальний робочий тиск 0,6 МПа, максимальна робоча температура + 120 оС.

6. Компенсатор об'єму води системи водопостачання тип „REFІX" DЕ 100, об'єм V = 100 л, максимальний робочий тиск 1,0 МПа, максимальна робоча температура + 70 ^оС.

7. Насос контуратеплообмінника фірми WILO тип ТОР-S 80/7, максимальна електрична потужність 0,73 кВт.

8. Насос контуру ОВ №1-2,фірми WILO, тип Stratos 30/1-8, максимальна електрична потужність 0,13 кВт.

9. Насос контуру ОВ №3фірми WILO тип Stratos 50/1-12, максимальна електрична потужність 0,59 кВт.

10. Насос контуру ОВ №4фірми WILO тип Stratos 80/1-12 максимальна електрична потужність 1,55 кВт.

11. Насос контуру ГВПфірмиWILO тип ТОР-S 30/10 максимальна електрична потужність 0,16 кВт.

12. Насос циркуляційний контуру ГВПфірмиWILO тип STAR-Z 25/2 A максимальна електрична потужність 0,072 кВт.

13. Клапан трьохходовий поворотний з електроприводом DN 32 PN6 робоча температура 5...110єС.

14. Клапан автоматичного підживлення Ду15.

1.2 Парова частина котельної установки

Парова котельна установка містить:

1. Парогенератор високого тиску VIESSMANNVitomax 200 типHSM237 паропродуктивністю 3,8 т/год, потужністю 2600 кВт,тиском10 бар.

1.1 Теплообмінник вихідних газів -- економайзер, тип ECO

1.2 Шафа управління котла.

1.3 Живильні насоси.

1.4 Автоматична безперервна продувка.

1.5 Запобіжна запірна арматура.

2. Газовий пальник ELCO, потужністю 350-2600кВт.

3. Деаератор ДАСП.Б-4.2 з автоматикою керування без обслуговуючого персоналу 72 год.

4.Хімводоочистка фірми GRUNBECK тип GENO-matduoWE150 продуктивність -- 3 м3/год

Тепловою схемою передбачено виробництво насиченої пари тиском 8 бар (0,8 МПа) для технологічних потреб комбінату, а також для покриття теплових навантажень на опалення, вентиляцію та гаряче водопостачання.

Повернення конденсату від технологічного споживача не передбачається.

Пара від котла живить паророздавальний колектор, з якого розподіляється на модуль термічної деаерації та редукційну установку для технологічного паропостачання та живлення пароводяних теплообмінників.

Конструкцією котла передбачено періодичну та безперервну продувки для підтримання солевмісту котлової води.

Періодична продувка проводиться автоматично через розширювач, в якому розбавляється холодною водою до температури не більше 40єС, після чого скидається в каналізацію.

Процес охолодження води періодичної продувки відбувається за допомогою автоматичного клапана-регулятора температури прямої дії, що встановлюється на трубопроводі сирої води.

Продувочна вода безперервної продувки надходить в сепаратор, після якого пар вторинного скипання повертається в деаератор, а продувочні води через охолоджувач скидаються в каналізацію.

Тепло продувочної води використовується для нагріву хімочищеної води, що подається в деаератор.

Повна термічна деаерація відбувається в деаераторі ДАСП.Б-4.2.

Сервісний модуль води забезпечує паровий котел підготовленою живильною водою і виводить зливну і продувочну воду. Модуль має заводську обв'язку труб, теплоізоляцію і електичну проводку. Всі функції виконуються через комп'ютерне управління з текстовим дисплеєм і має автоматичне регулювання.

Технічні характеристики деаератора:

- продуктивність 4 м³/год,

- максимальна температура дегазифікрваної води -- 104°С,

- тиск пари перед регулятором -- 8 бар.

Хімочищена вода при температурі від 10 до 104°С подається в деаератор, де відбувається її дріблення і одночасне багаторазове збільшення швидкості потоку, що деаерується і догрів до температури 102-104°С. Далі потік, що піддається деаерації, подається на циліндричну робочу поверхню деаератора, де за рахунок гравітаційно-динамічних сил відбувається поділ парогазової і водяної фаз. Деаерована вода потрапляє на живильний (підживлюючий) насос, а парогазова суміш відводиться з деаератора через патрубок випару деаератора в атмосферу.



1.3 Система підживлення і водопідготовка

Згідно з вимогами СНиП 11-35-75 „ Котельные установки” для пом'якшення живильної води парового котла та поповнення втрат пари та конденсату, встановленно малогабаритну, повністю автоматизовану установку хімводоочистки фірми GRUNBECK GENO-matduo WE 150 (3м³/год) . Згідно рекомендацій заводу-виробника для живильної води має бути забезпечено рівень РН > 9.

Пом'якшення води здійснюється методом NA - катіонування при фільтрації вихідної води крізь шар катіоніту. Регенерація катіоніту здійснюється розчином солі.

1.4 Система теплопостачання

Теплові навантаження будівель “ВКХП №2”

Тепловий контур	Найменування приміщення	Загальне теплове нава-нтаження, кВт	На техно- логію, т/год
№1	Котельня, що проектується	49,7
	Будівля котельні та допоміжних приміщень	15
	Контрольно пропускний пункт	3
	Вагова	10,5
	Пожежний пост	16
№2	Майстерня	114
№3	Адміністративна будівля	168
	Тепловозне депо	50
№4	Млинцех. Дільниця фасування	430
	Комбіцех	200
	Контора комбіцеху	9
Паровий контур	Комбіцех		2,4
Всього:	1065	2,4



Розподіл теплоносія в систему теплопостачання будівель комбінату відбувається через загальний колектор, де встановлюються мережеві насоси.

Кожен контур теплопостачання обслуговується окремим насосом, при чому на найбільш навантажених і найбільш протяжних вітках передбачені резервні насоси:

Контур №1 - 1 насос WILOStratos 30/1-8: напір H = 32,0 кПа, витрата G = 3,6 м³/год.

Контур №2 - 1 насос WILOStratos 30/1-8: напір H = 38,5кПа, витрата G = 5 м³/год.

Контур №3 - 2 насоси WILOStratos 50/1-12: напір H = 85,0кПа, витрата G = 9,6 м³/год.

Контур №4 - 2 насоси WILOStratos 80/1-12: напір H = 100,0кПа, витрата G = 28 м³/год.

Контур ГВП - насос WILOTOP-S 30/10.

Приготування гарячої води запроектовано по пріоритетній схемі. Для гарячого водопостачання кожної будівлі проектом передбачені накопичувальні водонагрівачі фірми REFLEX.

1. Майстерня і пожежний пост -- бойлер типуSF1000 (встановлюється в приміщенні котельні): об'єм - 1000 літрів; потужність - 110 кВт; продуктивність при Т1=80єС, Т3=45єС - 2715 л/год; максимальний робочий надлишковий тиск для контуру ГВП - 10 бар.

2. Адміністративна будівля - бойлер типу S 300: об'єм - 300 літрів; потужність 48 кВт; продуктивність при Т1=80єС, Т3=45єС - 1170 л/год; максимальний робочий надлишковий тиск для контуру ГВП 10 бар.

3. Млинцех - бойлер типу SF 750:- об'єм - 750 літрів; потужність 99 кВт; продуктивність при Т1=80єС, Т3=45єС 2440 л/год; максимальний робочий надлишковий тиск для контуру ГВП - 10 бар.

4. Комбіцех -- бойлер типу S 300, об'єм - 300 літрів; потужність 48 кВт; продуктивність при Т1=80єС, Т3=45єС 1170 л/год; максимальний робочий надлишковий тиск для контуру ГВП - 10 бар.

Підключення запроектованої системи теплопостачання відбувається до існуючих вводів теплопостачання будівель.



2. Аналіз роботи теплової схеми пароводогрійної котельні

2.1 Теплова схема

Рисунок 1.2 ? Принципова теплова схема пароводогрійної котельні: 1. Котел газовий конденсаційний 311 кВт, Т2/Т1=80/60 єС; 2.Теплообмінник жаротрубний 635 кВт; 3. Насос контура теплообмінника 0,73 кВт; 4. Насос контуру ГВП 0,16 кВт; 5. Насос контуру ОВ №1-2, 0,13 кВт; 6. Насос контуру ОВ №3, 0,59 кВт; 7. Насос контуру ОВ №4, 1,55 кВт; 8. Клапан автоматичного підживлення; 9. Парогенератор високого тиску 3,8 т/год, 2600 кВт, 10 бар; 10. Теплообмінник вихідних газів -- економайзер, тип ECO; 11. Живильний насос; 12. Деаератор ДАСП.Б-4.2; 13.Хімводоочистка 3 м3/год; 14. Охолоджувач;м15. Редукційний клапан 300^єС; 16. Редукційний клапан 220^єС; 17. Редукційний клапан 150^єС; 18. Сепаратор пари 300^єС; 19. Сепаратор безперервної продувки 250^єС; 20. Пластинчастий теплообмінник підігріву ХВО; 21. Паровий контур.

2.2 Розрахунок теплової схеми

Таблиця 1.1 Початкові дані для розрахунку:

Найменування розрахункових параметрів	Позначення	Одиниця виміру	Величина
Розрахункова температура внутрішнього повітря	tв	°С	+16
Розрахункова температура зовнішнього повітря	tз	°С	-21
Розрахункова температура теплого горища	tвг	°С	-
Розрахункова температура тех. підпілля	tц	°С	-
Тривалість опалювального періоду	zоп	доба	189
Середня температура зовнішнього повітря за опалювального періоду	t	°С	-1,1
Розрахункова кількість градусу - діб опалювального періоду	Dd	°С доба	3610

Таблиця 1.2 - Параметри роботи котельні

Назва	Розрахункові режими
	Макси-мально-зимовий	Середньо-опалю-вальний	Міжопа-лювальн-ий
Загальний відпуск теплоти на опалення Qоп,МВт	1,065	0,492	?
Теплова отужність теплообмінникаQто,МВт	0,635	0,635	?
Відпуск пари на технологію т/год	2,4	2,4	?
Температура навколишнього повітря tн,°С	-21	-1,1	?
Температура води на вході в котел t'к °С	60	60	?
Температура води на виході із котла t''к °С	80	80	?
Температура сирої води tсв °С	10	10	?
Температура прямої мережної води на виході із котельні t'пр,°С	80	80	?
Температура зворотної мережної води t''зв, °С	60	60	?
Нижча теплота згорання палива Qнр, МДж/м3	33,7	33,7	?
ККД котла Vitocrossal 200 СM2 зк1%	0,98	0,98	?
ККД котла Vitocrossal 200 СM2 зк2%	0,98	0,98	?
ККД котла Vitomax 200 HS М237 з3%	0,91	0,91	?
ККД теплообмінника зто%	0,98	0,98	?
частка втрат мережної води бвтр%	0,02	0,02	?
Частка продувальної води бвтр %	0,02	-	?



Температурний графік в прямому і зворотному трубопроводах котельні t_пр/ t_зв = 80/60°C.Тиск насиченої пари Р_н=0,8 МПа. Загальна потужність встановленого котельного обладнання Q_к=3222 кВт. Загальне теплове навантаження 1065 кВт. На технологію пар 2,6 т/год. Котельня працює на природному газі з теплотою згорання Q_н^р = 33,7 МДж/м³.

Середнє теплове навантаження на опалення,

де Q'_omax - максимальне теплове навантаження на опалення;

- потужність теплообмінника;

t_в - середня температура внутрішнього повітря будівлі, для виробничих приміщень приймається 16°С;

t_оп - середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період;

t'_о - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення.

Параметри роботи котельні впродовж різних періодів року наведені в табл. 1.1 та 1.2.

Розрахунки існуючої теплової схеми проведено згідно з [3,4].

Розрахункова потужність теплових споживачів в опалювальний період

З техніко-економічних міркувань витрати на ГВТ не включені в загальні витрати котельні.



2.2.1 Розрахунок парової частини котельні

Користуючись таблицями властивостей води і водяної пари [4] визначаємо ентальпії потоків пари, конденсату і води, кДж/кг.

h₀ = h_пс = h_то = 2769;

h_к1^то= 720,9;

h_к1^пс = 720,9;

h_жв = 323;

h_дв = 42;

h_кв =780;

h_хв = 10; тиск в РБП приймемо 4 бар, тоді

h_рбп = 615;

h_рбп = 2738,5;

h_зл = 280.

Витрата пари на теплофікаційний теплообмінник:

Потужність промислового споживача:

Витрати конденсатів, що надходять в деаератор:

Витрата мережної води:

Витрата води на підживлення мережі:

Паровидатність котельні:

Витрата живильної води:

Кількість продувальної води:



Витрата насиченої пари вторинного скипання з РБП:

Витрата насиченої води з РБП:

Ентальпія додаткової води після підігріву в ОПВ:

Оскільки в даному рівнянні в чисельнику величина, виражена через D_д , і в знаменнику величина, виражена через D_д , то далі задачу можливо вирішувати як систему рівнянь, ітераціями або залишити у такому вигляді. Останній варіант найпростіший.

Матеріальний баланс деаератора:

або,



звідки,

Теплота, що вноситься з додатковою водою визначиться наступним чином:

,

Тепловий баланс деаератора:

тоді,

звідки D_д = 0,048 кг/с.

Витрати теплоносіїв:

.



Теплова потужність охолодника продувальної води:

.

2.2.2 Розрахунок водогрійної частини котельні

Витрата мережної води на опалення:

в максимально опалювальний період,

в середньо опалювальний період,

Витрата води на підживлення мережі:

в максимально опалювальний період,

в середньо опалювальний період,

Витрата мережної води в котлі:



в максимально опалювальний період,

в середньо опалювальний період,

Теплова потужність парової частини котельні:

Теплова потужність водяної частини котельні:

в максимально опалювальний період,

МВт,

в середньо опалювальний період,

Витрата умовного і робочого палива:

умовного палива парового котла в максимально опалювальний період,

умовного палива водяного котла в максимально опалювальний період,

умовного палива парового котла в середньо опалювальний період,

умовного палива водяного котла в середньо опалювальний період,

робочого палива парового котла в максимально опалювальний період,

робочого палива водяного котла в максимально опалювальний період,

робочого палива парового котла в середньо опалювальний період,

робочого палива водяного котла в середньо опалювальний період,

ККД котельні:

в максимально опалювальний період,

в середньо опалювальний період,

Результати розрахунку занесені в Таблицю 1.3

Таблиця 1.3 ? Результати розрахунку теплової схеми у максимальноопалювальний та середньопалювальний період

Параметр	Одиниці виміру	Розрахункові режими
		максимально-опалювальний 20 діб	середньо-опалювальний 169 діб
Розрахунок парової частини котельні
Витрата пари на теплофікаційний теплообмінник	кг/с	0,31	0,31
Потужність промислового споживача	МВт	1,63	1,63
Витрати конденсатів, що надходять в деаератор	кг/с	0,31	0,31
Витрата мережної води	кг/с	7,46	7,46
Витрата води на підживлення мережі	кг/с	0,149	0,149
Паровидатність котельні	кг/с	1,025	1,025
Витрата живильної води	кг/с	1,066	1,066
Кількість продувальної води	кг/с	0,021	0,021
Витрата насиченої пари вторинного скипання з РБП	кг/с	0,00159	0,00159
Витрата насиченої води з РБП	кг/с	0,0189	0,0189
Ентальпія додаткової води після підігріву в ОПВ	кДж/кг	50	50
Витрати додаткової води	кг/с	0,838	0,838
Витрати на деаратор	кг/с	0,048	0,048
Теплова потужність охолодника продувальної води	кВт	6,2	6,2
Розрахунок водяної частини котельні
Витрата мережної води на опалення	кг/с	5,03	0,58
Витрата води на підживлення мережі	кг/с	0,101	0,012
Витрата мережної води в котлі,	кг/с	5,13	0,59
Теплова потужність водяної частини котельні	МВт	0,430	0,049
Теплова потужність парової частини котельні	МВт	2,57	2,57
Витрата умовного палива водяного котла	кг/с	0,015	0,002
Витрата робочого палива водяного котла	кг/с	0,013	0,001
Витрата умовного палива парового котла	кг/с	0,096	0,096
Витрата робочого палива парового котла	кг/с	0,084	0,084
ККД котельні	%	0,80	0,79



3. Техніко-економічні показники роботи котельні

Витрата умовного палива на водяні котли-2 шт Vitocrossal 200 СM2,

Витрата умовного палива на котел-1 шт Vitomax 200 HS М237,

де D = 1 т/год = 1,025 кг/с ? паровидатність котла,

h₀ = 2769кДж/кг ? ентальпія насиченої пари на виході з котла при тиску насиченої пари 0,9 МПа [5],

h_жв = 323кДж/кг ? ентальпія живильної води на вході в котел [5],

p = 0,02 ? частка продувки,

h_кв = 780кДж/кг ? ентальпія котлової води у трубному просторі котла при тиску, що на 0,2 МПа більше ніж тиск насиченої пари, тобто 1,1 МПа [5],

ККД по виробництву теплоти,

у максимально опалювальний період [4],

у середньоопалювальний період [4],

Річне виробництво теплоти:

Загальні витрати умовного палива в опалювальний період:

.

Добова витрата умовного палива у опалювальний період:

де - витрата умовного палива в опалювальний період,

Річна витрата умовного палива,

Питома витрата умовного палива на одиницю виробленої теплоти,

Загальна витрата електричної енергії,

З технічної документації пароводогрійної котельні відомо, що:

= 9,78 кВт загальна потужність електрообладнання,

= 6,22 кВт потужність освітлювальних приладів,

Витрати на електроенергію,

де Ц_ее = 2,75 (грн./кВт·год) - тариф на електроенергію для промислових підприємств [10];

.

Річна витрата води,

Витрати коштів на воду,

де Ц_в = 8,05 (грн./ м³) - тариф на воду для промислових підприємств [11];

Секундна витрата робочого палива у опалювальний період за (2.22),

Секундна витрата робочого палива у міжопалювальний період (2.22),

Річна витрата робота палива,

.

Річна витрата коштів на паливо,

де Ц_п = 8,33 (грн./ м³) - тариф на газ для промислових підприємств [23];

= 1,006 коефіцєнт втрати палива

Витрати коштів на амортизацію,

де К = (986 629•20) + 1 650 000 = 3 623 259 грн - вартість котла Vitocrossal 200 СM2 - 2 шт та Vitomax 200 HS М237 - 1 шт, системи газопостачання котельні та вузла обліку газу з врахуванням монтажних робіт;

Н_а = 0,06 - норма амортизаційних відрахувань, що включає витрати на реновацію і капітальний ремонт котельного агрегату[4];

Витрати коштів на поточний ремонт [12],



де k_пр = 20% - відсоток для котелень закритого типу;

Витрати коштів на заробітну плату [12],

де k_шт = 5 - штатний коефіцієнт;

k_дод = 1,33 - коефіцієнт, що враховує додаткові нарахування;

Ф_зп = 414 000 грн./рік - фонд заробітної плати;

Сума витрат,

Інші витрати,

Загальні експлуатаційні витрати,

Собівартість вироблення теплової енергії,

Висновки

У першому розділі було проаналізовано роботу існуючої теплової схеми котельні.

У другому розділі розраховано та визначено загальні річні витрати палива, які складають м3/год за опалювальний період, також визнчено собівартість виробленої теплової енергію яка складає



Література

2. Григорьев В. А. Промышленная теплоэнергетика и теплотехника / В. А. Григорьев, В. М. Зорина. ? М. : Энергоатомиздат, 1983. ? 551 с.

4. Бакластов А. М. Промышленная теплоэнергетика и теплотехника / А. М. Бакластов, В. М. Бродянский. - М. : Энергоиздат, 1983. - 522с.

5. Чепурний М. М. Теплові розрахунки парогенераторів / М. М. Чепурний, Д. В. Степанов, Є. С. Корженко. - Вінниця: ВНТУ, 2005. - 155 с.

6. Ткаченко С. Й. Розрахунки теплових схем і основи проектування джерел теплопостачання. Навчальний посібник. / С. Й. Ткаченко, М. М. Чепурний, Д. В. Степанов. - Вінниця: ВНТУ, 2005. - 137 с.

7. Чепурний М. М. Тепломасообмін в прикладах і задачах / М. М. Чепурний, Н. В. Резидент. - Вінниця : ВНТУ, 2011. - 128 с.

8. Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. ДБН В.2.5-39:2008 [Електронний ресурс]: - Режим доступу до ресурсу: http://www.minregion.gov.ua/ attachments/files/bydivnitstvo//texnichneregulyuvannya/normuvannja/DBN_V.2.5_39_ 2008.pdf - Назва з екрана.

14. Степанов Д.В. Котельні установки промислових підприємств: навчальний посібник Є. С. Корженко, Л. А. Боднар. ? Вінниця : ВНТУ, 2011. ? 120 с.

22. Єнін П. М. Теплопостачання. / П. М. Єнін, Н. А. Швачко. - К.: Кондор, 2007, - 244 с.

23. Роздрібні ціни на природний газ для промислових споживачів [Електронний ресурс]: - Режим доступу до ресурсу: http://www.naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/486E117B34CF13EEC2257BCE0041B995?OpenDocument.

24. Тарифи на електричну енергію для промислових підприємств [Електронний ресурс]: - Режим доступу до ресурсу: http://www.nerc.gov.ua/?id=34869 - Назва з екрана.

25. Тарифи на воду для промислових підприємств [Електронний ресурс]: - Режим доступу до ресурсу:

http://www.nerc.gov.ua/data/filearch/voda/taryfy/taryfy_na%20_vodopost_ta_vodov.pdf - Назва з екрана.

27. Лялюк О. Г. Економіка енергетики: практикум / О. Г. Лялюк. - Вінниця: ВНТУ, 2009, - 118 с.



Додаток А

(обов'язковий)

Міністерство освіти та науки України

Вінницький національний технічний університет

Факультет будівництва теплоенергетики та газопостачання

Затверджую

Керівник

______к.т.н., доц. Степанова Н.Д.

«___» _______________2019 р.

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

на розрахунок теплової схеми пароводяної котельні.

1. Область застосування - теплоенергетика.

2. Основа розробки - робочий навчальний план дисципліни ДТПП.

3. Мета та призначення розробки:

а) мета розробки - отримання практичних навичок розрахунків;

б) призначення розробки - навчальний курсовий проект з дисципліни ДТПП.

4. Джерела розробки - індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни ДДПП, посібники, патенти та інші технічні матеріали з розрахунку теплообмінників.

5. Технічні вимоги:

Тиск насиченої пари Р_н = 0,8 МПа;

Витрати пари D_пс = 3,8 т/год;

Температурний графік t_пмв/ t_змв = 80/60 ^оС;

Температура холодного теплоносія на вході, tЧ_в2 = 5^оС;

Загальна потужність встановленого котельного обладнаня Q_к 3222 кВт;

Котли водогрійні -2 шт Vitocrossal 200 СM2 Q_вк = 311 кВт;

Котел паровий -1 шт Vitomax 200 HS М237 Q_пк = 2600 кВт;

Паливо - природний газ;

Теплта згорання Q_н^р = 33,7 МДж/м³ .

6. Стадії та етапи розробки теплообмінника включають елементи технічної пропозиції, ескізного та технічного проектів.

Крайні терміни виконання КП ”____” _____________201__ р.

Початок розробки”____” _____________201__ р.

7. Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника проекту.

Розробив студент групи ТЕ-17 мс Кучер Н.А.

Размещено на Allbest.ru