Електроустаткування підприємства

З'єднання електродвигуна з тим, що приводиться їм в обертання механізмом виконують за допомогою муфт або через ту або іншу передачу (зубчату, ремінну).



2.12 Експлуатація вибраного електроустаткування цеху

Надійність роботи силової мережі цеху залежить від того чи повністю дотримуються правила експлуатації силової мережі ПУЕ. Перевірка кабелів, силових пунктів, здійснюється згідно планів ППР та поточних оглядів. Кожен кабель має своє допустиме навантаження, але по цеху ці кабелі прокладені в різних умовах і мають різний ступінь охолодження. Тому враховуючи це необхідно перевіряти кабель в місцях з гіршим охолодженням. Якщо кабелі прокладені так, що з часом можуть з'явитись провисання, то необхідно слідкувати за рівнем провисання і слідкувати за тим, щоб воно не збільшувалось. Також необхідно у визначені терміни перевіряти труби в яких прокладені кабелі на наявність механічних пошкоджень. Необхідно перевіряти надійність кріплень шинопроводів та кабелів прокладених на стінах. У визначені терміни перевіряється з'єднання та очищення контактних з'єднань кабелів, місця з'єднання в СП. Якщо є розрив кабелю (заробка, муфта), то перевіряють наявність герметичності з'єднань. Випробування проводять 1 раз на рік або в терміни призначені головним енергетиком підприємства з урахуванням правил ПТЕ для основних кабелів. Під час випробувань вимірюють опір ізоляції, він повинен бути не менше 0,5 МОм. Якщо довгий час була відключена лінія живлення електрообладнання то її перед введенням в експлуатацію проводять огляд і перевірку. Якщо на тій чи іншій лінії були перевантаження необхідно провести перевірку лінії по опору ізоляції та надійність з'єднань. Повне переобладнання мережі включаючи відновлення зношених елементів лінії живлення проводиться при капітальному ремонті.

2.13 Удосконалення технічних рішень

Для зменшення втрат в електричних мережах підприємства пропонується встановити систему FORCE.

Система призначена для поліпшення якості електричного струму, зменшення опору електромережі, поглинання реактивної потужності, зменшення електромагнітних перешкод в мережі і як наслідок економії електроенергії.

Після підключення до мережі система починає насичення внутрішнього простору мережі споживача вільними електронами (гранична концентрація вільних електронів у внутрішній мережі споживача утворюється через 10-20 днів). Завдяки магніто-екрануючому ефекту, що створює електромагнітний екран в зоні контакту дроту FORCE з кожною фазою і нульовим проводом, система перешкоджає витоку електронів з внутрішньої зони мережі з високою концентрацією вільних електронів. У міру насичення внутрішньої мережі вільними електронами збільшується їх концентрація в одиниці об'єму провідника і, отже, збільшується електропровідність всієї внутрішньої мережі споживача, зменшується повне внутрішньою опір кола.

Встановлення система енергозбереження FORCE дозволяє зменшити споживання електроенергії на 7-15% (для розрахунків беремо середнє значення, 12,5%).

Встановлюємо 2 установки FORCE по 1500 кВт.

Річна економія за рахунок встановлення системи FORCE, кВтгод.

(2.57)

де Е_р - річні потреби електроенергії, кВтгод.



2.14 Заходи з енергозбереження

Розглядаючи питання енергозбереження, слід враховувати, що економія енергії є важливим, хоч і не єдиним чинником, що визначає високий техніко-економічний рівень розвитку електромеханічних систем. Важливе значення має безпека роботи обслуговуючого персоналу та надійність окремих елементів і електроустановки в цілому. Цим визначається продуктивність установки, витрати на її ремонт та експлуатацію.

Правила технічної експлуатації і безпеки обслуговування електроустановок вимагають, щоб експлуатація електроустаткування велась з урахуванням економічної роботи електроустановок, при достатній надійності електропостачання і електроспоживання, зниження питомих витрат і підвищення коефіцієнту потужності.

Виконання вказаних умов визначається наступним:

- виконанням всіх видів планово-попереджальних ремонтів електро-устаткування;

- обліком, нормуванням і економією споживання електроенергії;

- підвищенням коефіцієнту потужності із застосуванням і без застосування компенсуючих пристроїв.

Планово-попереджувальний ремонт забезпечує не тільки правильну і безаварійну експлуатацію електроустаткування, а й значну економію електроенергії. В першу чергу, це режим змащування підшипників, як електричних машин, так і приводної установки. Правильний режим змащування з застосуванням відповідного мастила, зменшує втрати на тертя в вузлах машин, полегшує їх хід і зменшує споживання електроенергії електроприводом.

Важливе значення має застосування обмежувачів холостого ходу електродвигунів, зварювальних та силових трансформаторів.

На економію електроенергії впливає також номінальне завантаження електродвигунів.

Багато електроенергії витрачається в пускорегулюючий апаратурі, тому потрібно більше впроваджувати безконтактну апаратуру, а також заміну приводу систем Г-Д на тиристорні перетворювачі.

Важливе значення має раціональне використання електроенергії на освітлення виробничих цехів. Велика роль в зниженні витрат електроенергії на освітлення належить високо економічним люмінесцентним лампам. При експлуатації люмінесцентні лампи потрібно замінювати не тоді, коли вони перестають працювати, а коли втрачають частину початкового світлового потоку (приблизно на 30%).

Не допускати роботу люмінесцентних світильників з відключеними конденсаторами, при відсутності в пускорегулюючій апаратурі конденсатора і наявності одних дроселів, соs такого світильника дорівнює 0,5.

Велике значення для покращення освітлення має правильний вибір світильників, найкращою арматурою для люмінесцентних ламп являються світильники ОД, ОДР, ОДО, ВЛВ та ін..

На покращення освітлення впливає колір фарби стін, стелі, підлоги виробничого приміщення.

Велике значення для раціонального використання електроенергії має строге нормування її як по окремих цехах, так і по підприємству в цілому. Потрібно встановлювати норми витрат на одиницю продукції, організовувати діючий контроль за раціональним використанням електроенергії.

Велике значення для економії електроенергії має підвищення коефіцієнту потужності соs.

Згідно ПУЕ значення соs повинно складати не нижче 0,92 - 0,95. Всі елементи електричної мережі вибираються за номінальним струмом, величина якого обернено пропорційна коефіцієнту потужності. Втрати електроенергії обернено пропорційні квадрату коефіцієнта потужності.

Основними методами підвищення соs є:

- підвищення коефіцієнту навантаження;

- заміна не завантажених двигунів двигунами меншої потужності;

- зниження напруги при недовантаженні двигунів;

- покращення якості ремонту;

- ліквідація холостих ходів;

- компенсація реактивної потужності;

- заміна потужних асинхронних двигунів на синхронні;

- необхідно слідкувати за навантаженням силових трансформаторів, яке повинно бути в межах 0,65 - 0,75.



3 Охорона праці

3.1 Аналіз стану охорони праці на підприємстві

Відповідальність за організацію навчання і перевірку знань на підприємстві покладається на роботодавця, а в структурних підрозділах - на керівників цих підрозділів. Контролює виконання цих завдань відділ охорони праці. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання та перевірку знань, забороняється.

Усі посадові особи, відповідно до переліку посад, до початку виконання своїх обов'язків і періодичнопроходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

На підприємстві навчання з питань охорони праці організовує відділ охорони праці підприємства, залучають до цього працівників відділу охорони праці та спеціалістів, що пройшли навчання і перевірку знань. Для перевірки знань посадових осіб і спеціалістів створюється комісія . До комісії входять керівники (їх заступники) служби охорони праці, виробничо-технічних служб, представники місцевих органів державного нагляду з охороною праці, а також представники профспілкового комітету.

Працівники, що не пройшли навчання і перевірку знань або при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охорони праці, звільняються з посади.

Позачергова перевірка знань посадових осіб і спеціалістів проводиться в разі введення в дію або перегляду нормативних актів із питань охорони праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань з питань охорони праці; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, в разі незнання актів про охорону праці.

На підприємстві діють стандарти безпеки праці, що встановлюють систему показників за якими підраховується стан охорони праці структурних підрозділів. Порушення нормативних актів з охорони праці, створює перешкоду для діяльності посадових осіб і органів державного нагляду, передбачає покарання у вигляді штрафів дисциплінарної адміністративної та кримінальної відповідальності в залежності від виду та наслідків порушення.

Відповідно до діючого законодавства адміністрація зобов'язана проводити інструктаж всіх працівників з безпечних прийомів виконання робіт. Згідно з ДНАОП для робітників проводяться з техніки безпеки вступний інструктаж та інструктаж на робочому місці.

Для персоналу, що працюють в небезпечних умовах видаються засоби індивідуального захисту.

Електротехнічному персоналу, що працює в електроустановках напругою вище 1000 В видаються рукавиці, колоші та інші захисні засоби.

Ще в 2003 р. виробництво було приведено у відповідність до міжнародних стандартів ISO 9001:2000.

У цеху витягування корду використовується багато різного устаткування, що становить потенційну загрозу травмування працюючих. Досить сказати, що на кожній із застосовуваних для витягання технічної нитки машин марки КВ-3-250 нараховується більше сотні деталей, що обертаються з величезною швидкістю (наприклад, веретена обертаються зі швидкістю понад 5 тис. об/хв). За одну хвилину крізь направляючі прутки шпулярників з величезною швидкістю проходить до 200 м гострої, як лезо бритви, анідної нитки, яку до того ж через малу товщину майже не видно. Достатньо комусь з операторів виявити неуважність, усуваючи обрив нитки, підсунути пальці чи кисть руки під намотувану нитку, травми не уникнути. Набагато гіршими можуть будути наслідки, якщо когось з обслуговуючого персоналу захопить за поли одягу обертова деталь механічної передачі.

Щораз, приймаючи зміну, майстер уважно вивчає записи в журналі оперативного контролю з охорони праці, потім обходить кожне робоче місце. Перевіряє роботу устаткування, у першу чергу -- справність вентиляторів високого тиску. Їх надійна робота дає змогу до мінімуму зводити обрив ниток під час намотування. Перевіряє справність підвісного транспорту, на якому доставляються до машин напівфабрикати, вивозиться готова продукція

Перед початком зміни з робітниками проводяться «п'ятихвилинки». На них майстер аналізує причини тих чи інших збоїв, неполадок у роботі устаткування. На жаль, уникнути їх поки що не можна. Дуже специфічне, трудомістке в обслуговуванні устаткування дільниці.

Здійснюючи керівництво роботами на дільниці, майстер суворо стежить за додержанням підлеглими інструкцій з охорони праці та пожежної безпеки. Особливо багато доводиться приділяти уваги новачкам, які не мають досвіду роботи з машинами для витягання нитки. Адже виконання навіть таких простих операцій, як зрізання залишків ниток і ліквідація обривів на веретенах, на цьому виробництві -- ціла наука. Не можна, наприклад, зрізати намотування й обривки ниток з робочих органів працюючої машини металевим ножем рухом на себе. Все необхідно робити тільки згідно з інструкцією. Ножі для цих цілей повинні бути спеціальними: текстолітовими чи дерев'яними, без тріщин і сучків. Рухи оператора в процесі обслуговування машини повинні бути вивіреними.

На підприємстві діє талонна система попереджень. Талони, що вилучаються у викритих у порушеннях працівників, направляють до служби охорони праці підприємства. У випадку коли керівник підрозділу вважає за потрібне притягнути порушника до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності, у порушника береться пояснення та оформляється службова записка керівника. Служба охорони праці готує проект наказу про накладення стягнення на винних, проводить аналіз порушень, узагальнює всю наявну з цього приводу інформацію для прийняття рішень, спрямованих на запобігання порушенням, профілактику виробничого травматизму.

Також додержання вимог безпеки добиватися за допомогою проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, за допомогою цільових і позапланових інструктажів.

3.2 Визначення небезпечних і шкідливих чинників виробництва

Приміщення цеху витягування корду відноситься до пожежонебезпечних класу В. У ньому присутні горючі пил та волокна які при взаємодії з повітрям можуть горіти.

Установлене в цеху технологічне обладнання - це складні машини з наявністю великої кількості вузлів, обертових та рухомих вузлів і деталей які спричиняють особливу небезпеку при недотриманні правил техніки безпеки в процесі обслуговування.

Небезпечні місця в цеху:

- зіткнення з обертовими і рухомими частинами та деталями машини;

- відкрите або несправне ;

- переміщення внутрішнього транспорту;

- незадовільне утримання підлоги та підставок;

- обслуговування технологічного обладнання без спецодягу та індивідуальних засобів захисту;

- недостатня освітленість робочого місця.

Щоб уникнути появи небезпеки, та для усунення її у виробництві необхідно дотримуватись таких умов:

- працювати тільки на справному обладнанні правильними робочими прийомами, справним інструментом.

- приступати до роботи тільки в спецодязі. Волосся має бути старанно підібраним під головний убір.

- вмикати та вимикати машини повинен помічник майстра. Робітник який обслуговує машину повинен вмикати її в тих випадках, які передбачені робочою інструкцією.

- пуск машини, виконується після огляду машини, наявності загорожі, справності блокувань.

- підмоти ниток на машині з робочої частини циліндра та з витяжних дисків знімаються робітником правильними робочими прийомами . Підмоти на витяжних дисках вище встановленої норми зрізуються помічником майстра при зупинці машини.

- чистку та ремонт обладнання роблять на знеструмленій відключеній від мережі машині відповідно з письмовим розпорядженням начальника цеху при наявності попереджувального плакату "Не вмикати працюють люди".

- Чистку нагрівних елементів роблять на зупиненій машині.

До роботи на технологічному обладнанні цеху повинні допускатися особи які пройшли відповідне навчання з перевіркою знань у кваліфікаційній комісії, проінструктовані за цеховою інструкцією та технікою безпеки, пожежної безпеки.

Серед шкідливих чинників у цеху витягування корду мають місце запилене повітря та підвищений рівень шуму, в зв'язку з чим нараховується відповідна надбавка до заробітної плати працівників.

3.3 Заходи з електробезпеки

Для забезпечення виконання заходів з техніки безпеки на підприємстві існують певні вимоги до персоналу. Існує 5 груп з електробезпеки. Проводиться періодична перевірка знань персоналу, оформляється за встановленими нормами допуск до роботи, тобто виписують наряди. Періодично перевіряють виконання правил з техніки безпеки.

Робочий персонал повинен дотримуватися правила техніки безпеки, так як порушення правил експлуатації та ремонту може призвести не тільки до поломки технологічного обладнання, але й до нещасних випадків.

При обслуговуванні та ремонті електротехнічним персоналом електроустановок споживачів головну небезпеку становлять:

- ураження електричним струмом при несправній електроапаратурі, електромережі, або при пошкодженні заземлень корпусів апаратури, панелей та каркасів;

- відсутність захисних пристроїв на частинах електроустановок, які знаходяться під напругою, та попереджувальних плакатів;

При ремонті електрообладнання необхідно переконатися в надійному відключенні установки від мережі. Для цього необхідно вимкнути автоматичний вимикач і відключити установку від мережі через рубильник.

Проведення роботи по ремонту електрообладнання необхідно проводити за допомогою непошкодженого інструменту, що перевірений на робочому місці перед тим як його використовувати, а також термін перевірки інструменту в лабораторії нормо контролю не прострочені.

Електротехнічний персонал на робочому місці повинен виконувати тільки ту роботу, яка йому доручена (по наряду, розпорядженню, в порядку поточної експлуатації) та входить в коло його обов'язків з виконанням вимог ПТЕ, ПБЕ та інструкцій з охорони праці. В разі доручення роботи, яка не входить в коло його професійних обов'язків, працівник повинен одержати по цій роботі відповідний інструктаж з записом в журналі цільового інструктажу

Персонал, що обслуговує електроустановки, зобов'язаний добре знати правила протипожежної безпеки і пожежегасіння електрообладнання цеха або інших підрозділів заводу.

При появі диму, вогню, в електрообладнанні і електропроводці необхідно негайно відключити аварійний сектор, попередити пожежну команду в разі розповсюдженні пожежі на інше обладнання або неможливо погасити осередок пожежі власними засобами, що знаходяться в цеху. Попередити негайно енергетику цеха або старшого чергового по зміні, начальнику цеха або його заступника.

При прибутті енергетика цеха, майстра або старшого чергового електромонтера, який приймає на себе керівництво по ліквідації аварії і пожежі, черговий електромонтер виконує всі його розпорядження по ліквідації пожежі, за винятком розпоряджень, що заперечують правилам безпеки.

Кожний працівник особисто відповідає за свої дії в частині дотримання вимог нормативних документів з охорони праці. У випадку, якщо працівник самостійно не спроможний вжити дійових заходів з усунення виявлених ним порушень, він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника, а у випадку його відсутності - керівника вищого рівня.

При роботі в приміщеннях без підвищеної небезпеки застосовують електрифікований інструмент на напругу 220/127 В за умови надійного заземлення корпусу електроінструменту і застосування діелектричних рукавичок і діелектричних калош. У приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою, а також поза приміщеннями працювати з електроінструментом напругою понад 36 В не можна, якщо він не має подвійної ізоляції або не включений в мережу через розділяючий трансформатор, або не має захисного відключення.

3.4 Розрахунок заземлення

При розрахунку заземлюючого пристрою визначають тип заземлювача, їх кількість та місце розміщення.

Розрахуємо заземлюючі пристрої підстанції напругою 10/0,4 кВ.

Провідність ґрунту у місці розташування підстанції с=0,2•10⁴Ом/м.

Контур заземлення виконано з листової сталі привареної до електродів із листової сталі довжиною L=25м, електроди вставлені через 5м. струм

Розраховуємо опір заземлюючого пристрою R, Ом;

(3.1)

де І - струм однофазного короткого замикання на землю.

Приймаємо, що опір заземлювача не повинен перевищувати R?4Ом.

Вихідні дані для розрахунку заземлення:

- питомий опір ґрунту - суглинок - с=0,2Ч10⁴Ом•м;

- коефіцієнт сезонності для кліматичної зона ІІІ, для вертикальних стержнів Км_В=1,5, для горизонтальних Км_Г=2,3;

- довжина електрода l =2,5, кутник 50Ч50ммЧмм;

- відстань між електродами а=5м, з'єднувальна металева шина 40Ч5мм;

- коефіцієнт використання з_ВВ=0,6 для вертикальних електродів, з_ВГ=0,3 для горизонтальних електродів.

Установка заземлювача по замкнутому контуру довжиною L=25м.

Опір одного електроду, R_о.в, Ом

R_о.в=0,003?с?К_м (3.2)

R_о.в=0,003•0,2•10⁴•1,5=9Ом

Сумарна кількість електродів, N, шт.

(3.3)

Сумарний опір всіх електродів, Rв, Ом

(3.4)

Опір з'єднувальної шини з врахуванням екранування,



(3.5)

де с_. - розрахунковий питомий опір ґрунту для горизонтальних заземлювачів, Ом•см;

lг - довжина з'єднувальної смуги, см;

в - ширина полки кутника, см;

t- глибина його закладення, см.

Опір заземлювачів з врахуванням розтікання Rз, Ом

(3.6)

де Rг, Rв - опір розтікання горизонтального і вертикального заземлювача з врахуванням коефіцієнта використання, Ом.

Що менше допустимої величини

3.5 Заходи з екології

Основна діяльність, яка призводить до викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, це виробництво: поліамідної нитки для корду та технічних виробів; поліамідної текстильної нитки і волокна; нитки «Анід» для кордних тканин та технічних виробів. На підприємстві нараховувалось 334 джерела викидів в атмосферне повітря.

На балансі підприємства налічується автотранспорт, з який працює на бензині, дизельному паливі, стисненому газі. В наявності графік перевірки автотранспортних засобів на вміст оксиду вуглецю, вуглеводнів та димності у відпрацьованих газах автомобілів на 2010 рік. Заміри вмісту оксиду вуглецю та димності у відпрацьованих газах автомобілів проводяться один раз в півріччя.

На підприємстві виконувався затверджений план заходів по зменшенню викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення на 2010 р.

Показник утворення в області токсичних відходів першого класу небезпеки є одним з найбільших в державі за рахунок промислових стічних вод з вмістом гексаметилендіаміну, які утворюються на ВАТ «Чернігівське Хімволокно». Для їх знешкодження на підприємстві функціонує установка - станція спалювання гексаметилдіаміну, де відходи спалюються в циклонних печах при температурі 10000°С, при цьому утворюються окисли азоту і вуглецю, пари гексаметилендіаміну у вихідних газах відсутні.

Решта стічних вод зберігається до знешкодження в спеціальному ставку-накопичувачі. Технічний стан накопичувачів задовільний. Можливості потрапляння неочищених промислових стічних вод у водні об'єкти разом зі зливовими водами станом на березень 2010 року не встановлено.

На підприємстві наявний об'єкт підвищеної небезпеки першого класу - цех аміачно-холодильних компресорних установок.

У 2006 році на підприємстві введено в експлуатацію каландровий цех, в результаті функціонування якого утворюються відходи з залишками реагентів, в тому числі тих, що відносяться до переліку отруйних речовин. Відходи збирались в кубові баки, які розміщені на піддонах в закритому приміщенні.

Для забезпечення оперативного реагування та ліквідації аварійних ситуацій на підприємстві створена воєнізована газорятувальна служба.

На підприємстві, відповідно до чинного законодавства, функціонує установка по утилізації ртутьовмістних ламп потужністю 200 тис.шт./рік, установка за зміну переробляє більше 660 шт. ламп. Шлам, що містить відходи скла та металеву ртуть, передається, згідно договору, спецпідприємству для подальшої утилізації. Залишки скла, оброблені спеціальними розчинами для видалення ртутних домішок вивозяться на міський полігон твердих побутових відходів, згідно відповідної угоди. Транспортування та тимчасове зберігання ртутного шламу проводиться в герметичних металевих контейнерах, що забезпечує надійний захист від забруднення навколишнього середовища.

Виробнича діяльність щодо дотримання вимог екологічної безпеки в сфері поводження з відходами та отруйними речовинами регламентується відповідними дозволами, що має підприємство. Відходи, які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства, передаються іншим суб'єктам для утилізації чи видалення згідно договорів.



4 Економічна частина

4.1 Розрахунок річної потреби в електроенергії цеху витягування корду капронового виробництва ВАТ «Чернігівське Хімволокно»

Річна потреба в електроенергії на технологію , кВт•год

, (4.1)

де - розрахункова максимальна активна потужність силових струмо- приймачів, кВт;

- розрахунковий річний фонд робочого часу, год.

= 2268,33 5870= 13315097,10 кВт•год

Річна потреба в електроенергії на освітлення , кВт•год

,(4.2)

де - активна потужність освітлення, кВт;

- річний фонд робочого часу освітлювального обладнання, год.

= 92,8 4700=436160,0 кВт•год

Річна пот

, (4.3)

де - активна потужність дрібнодвигунових навантажень,кВт;

- річний фонд робочого часу дрібнодвигунових навантажень, год.

= 3,84 • 5000 = 19200,00 кВт•год

Річна потреба в електроенергії на господарські витрати , кВт•год

, (4.4)

де - річна потреба в електроенергії на освітлення кВт•год;

- річна потреба в електроенергії на дрібнодвигунові навантаження, кВт•год.

= 436160+19200= 455360 кВт•год

Річні корисні витрати електроенергії, кВт•год

, (4.5)

де - річна потреба в електроенергії на технологію, кВт•год;

- річна потреба в електроенергії на господарські витрати, кВт•год;

= 13315097,1 +455360=13770457,1 кВт•год

Втрати електроенергії в цехових мережах і трансформаторах , кВт•год

(4.6)

де - річні корисні витрати електроенергії, кВт•год;

Хтр - відсоток втрат електроенергії в цехових мережах і трансформаторах, %.

кВт•год

Втрати електроенергії в двигунах , кВт•год

(4.7)

де - річна потреба в електроенергії на технологію, кВт•год;

- відсоток втрат електроенергії в двигунах, %.

кВт•год

Втрати електроенергії в робочих машинах , кВт•год

(4.8)

де р - річна потреба в електроенергії на технологію, кВт•год;

- відсоток втрат електроенергії в робочих машинах, %.

кВт•год

Загальні втрати електроенергії , кВт•год

= , (4.9)

де - втрати електроенергії в цехових мережах і трансформаторах, кВт•год;

- втрати електроенергії в двигунах, кВт•год;

- втрати електроенергії в робочих машинах, кВт•год.

= 688522,86+1065207,77+1597811,65=3351542,28 кВт•год

Річні потреби електроенергії , кВт•год



= + ,(4.10)

де - річні корисні витрати електроенергії, кВт•год;

В_з - загальні втрати електроенергії, кВт•год.

= 13770457,10+3351542,28=17121999,38 кВт•год

Таблиця 4.1 - Енергетичний баланс цеху витягування корду

Статті балансу	Плановий енергобаланс
	кВт•год	%
Прибуткова частина:
1 Поступило електроенергії	17121999,38	100
Витратна частина:
1 Корисні витрати	13770457,10	80,43
- на технологічні потреби	13315097,10	77,77
- на освітлення	436160	2,55
- на дрібнодвигунові навантаження	19200	0,11
2 Втрати електроенергії	3351542,28	19,57
- в цехових мережах і трансформаторах	688522,86	4,02
- в двигунах	1065207,77	6,22
- в робочих машинах	1597811,65	9,33

4.2 Розрахунок плати за спожиту електричну енергію

Плата за використану активну електроенергію , грн.

, (4.11)

де а - ставка за 1 кВт•год активної енергії, грн.; Ер - річні потреби електроенергії, кВт•год. = 0,6805 17121999,38 = 11651520,58грн. Плата за реактивну енергію , грн.



, (4.12)

де в - ставка за 1 кВАр•год реактивної енергії, грн;

- реактивна потужність цеху, кВАр;

- дійсний фонд дії реактивної потужності, год.

= 0,50487 •1840,27 • 5870 = 5453800,06 грн.

Загальна плата за електроенергію , грн.

= + , (4,13)

= 11651520,58+5453800,06=17105320,64 грн.

4.3 Розрахунок окупності витрат на придбання та встановлення конденсаторно-компенсуючого пристрою

Економія в результаті зменшення плати енергетичній системі за рахунок встановлення конденсаторно-компенсуючого пристрою Е ум.р , грн.

Еум.-р. = ?С - ( СЕ + СНРЕ ) ,(4.14)

де ?С - загальна плата за електроенергію, грн.;

СЕ - плата за спожиту активну електроенергію, грн.;

СНРЕ - плата за недокомпенсовану реактивну електроенергію, грн.

Плата за недокомпенсовану реактивну електроенергію СНРЕ, грн.

СНРЕ = в ?Q ТЕФ , (4.15)

де в - ставка за 1 кВАр•год реактивної електроенергії, грн.;

?Q - недокомпенсована реактивна потужність, кВАр;

ТЕФ - розрахунковий річний фонд робочого часу, год.

СНРЕ = 0,50487 •760,27 • 5870 = 2253126,21 грн.

Умовно - річна економія за рахунок встановлення конденсаторно - компенсуючого пристрою Еум.-р. , грн. за формулою (4.14)

Еум.-р. = 17105320,64 - (11651520,58 + 2253126,21) = 3200673,85 грн.

Реактивна потужність для встановлення конденсаторно - компенсуючого пристрою QК.Б, кВАр

Q_К.Б. = Р_М (tgц_СР - tgц₁ ), (4.16)

де Р_М - встановлена максимальна активна потужність, кВт;

tgц_СР - середньозважений тангенс ;

tgц₁- оптимальний тангенс, якого вимагають енергопостачальні компанії

QК.Б = 2272,17 • (0,81 - 0,33) = 1090,64 кВАр

Обрано два конденсаторно-компенсуючі пристрої УКМ 58-0,4-540-60УЗ, потужністю по 540 кВАр. Загальна потужність - 1080 кВАр.

Капітальні витрати на придбання та встановлення конденсаторно-компенсуючого пристрою К, грн.

, (4.17)

де Q_ККП - вартість 1 кВАр конденсаторно-компенсуючого пристрою, грн.;

S_ККП - потужність конденсаторно-компенсуючого пристрою, кВАр;

S_ВСТ - вартість встановлення 1 кВАр конденсаторно-компенсуючого пристрою, грн.

К= 2560,00 1080 + 768,00 1080 = 3594240,00 грн

Транспортні витрати ( 10% ) - 359424 грн

Строк окупності конденсаторно-компенсуючого пристрою , років

(4.18)

де К - капітальні витрати на придбання та встановлення конденсаторно- компенсуючого пристрою, грн;

Еум.-р.- умовно-річна економія за рахунок встановлення конденсаторно-компенсуючого пристрою, грн.

року

Коефіцієнт економічної ефективності Е_ФАКТ

(4.19)

де - строк окупності конденсаторно-компенсуючого пристрою, років.

Так як < (1,24 < 6,67) і > (0,81> 0,15), то конденсаторно- компенсуючий пристрій встановлюється.



4.4 Розрахунок витрат на придбання електрообладнання та пристроїв, світильників і освітлювальної арматури та їх монтаж

Таблиця 4.2 - Кошторис витрат на придбання та монтаж електрообладнання та пристроїв цеху витягування корду

Назва обладнання	Одиниці вимірюва-ння	Кількість	Ціна, грн	Вартість, грн	Вартість монтажних робіт, грн
					Одиниці	Всього
Шинопровід ШМА-68-Н	м	218	5440,00	1185920,00	1632,00	355776,00
Кабель АВВГ 4х120	м	56	51,23	2868,88	15,37	860,66
Кабель АВВГ 4х70	м	32	31,30	1001,60	9,39	300,48
Кабель АВВГ 4х50	м	256	22,87	5854,72	6,86	1756,42
Кабель АВВГ 4х6	м	64	3,89	248,96	1,17	74,69
Труба, d=25 мм	м	56	43,79	2452,24	13,14	735,67
Лоток перфорований, 50х50 мм	м	256	21,00	5376,00	6,30	1612,80
Металорукав РЗЦ, d=8мм	м	64	3,37	215,68	1,01	64,70
Силовий пункт ПР-22-7102-54 УЗ	шт	8	2184,00	17472,00	655,20	5241,60
Силовий пункт СПМ-75-1УЗ	шт	2	1865,00	3 730,00	559,50	1 119,00
Трансформатор ТМ-2000/10/0,4	шт	2	231317,84	462 635,68	69395,35	138 790,70
Конденсаторна установка УКМ 58-0,4-540-60УЗ	шт	2	1382400,00	2764800,00	414720,00	829440,00
Пристрій FORCE	шт	2	871500,00	1743000,00	261450,00	522900,00
Всього				6195575,76		1858672,72
Транспортні витрати (10%)				619557,58		185867,27
Всього за кошторисом				6815133,33		2044539,99

Таблиця 4.3 - Кошторис витрат на придбання та монтаж світильників та освітлювальної арматури цеху витягування корду

Назва обладнання	Одиниці вимірювання	Кількість	Ціна, грн	Вартість, грн	Вартість монтажних робіт, грн
					Одиниці	Всього
Кабель АВВГ 4х10	м	192	6,45	1 238,40	1,94	371,52
Кабель АВВГ 4х2,5	м	2420	2,14	5 178,80	0,64	1553,64
Провід АППВ 2х2,5	м	200	0,71	142,00	0,21	42,60
Щиток ЩО31-21	шт	8	170,00	1 360,00.	51,00	408,00
Світильник ПВЛМ 2х40	шт	604	128,00	77312,00	36,00	23200,00
Світильник ЛПО 4х20	шт	41	95,68	3922,88	28,70	1176,86
Світильник ПВЛМ 2х80	шт	256	155,00	39680,00	46,5	11904,00
Світильник Селена-32	шт	4	62,70	250,80	18,81	75,24
Лампа ЛДЦ-80	шт	480	8,21	3940,80	2,46	1182,24
Лампа ЛБ 40	шт	16	6,35	101,60	1,91	30,48
Коробка розподільча	шт	80	4,25	340,00	1,28	102,00
Всього за кошторисом				132107,30		40046,58

4.5 Визначення трудомісткості ремонтних робіт та чисельності персоналу енергогосподарства

Базою для визначення трудомісткості ремонтних робіт є загальна кількість обладнання в ремонтних одиницях і річний обсяг ремонтних робіт. Загальний річний обсяг ремонтних робіт визначається, виходячи з кількості ремонтних одиниць, які підлягають капітальному, середньому та малому ремонтам за рік.

Обсяг робіт капітального ремонту , р.од

, (4.20)

де r - кількість ремонтних одиниць, шт.;

n_к- періодичність проведення капітального ремонту, р.од.

= 1800 • 0,15 = 270 р.од.

Обсяг робіт середнього ремонту , р.од.

, (4.21)

де r - кількість ремонтних одиниць, шт.;

nс - періодичність проведення середнього ремонту, р.од.

= 1800 1,5 = 2700 р.од.

Обсяг робіт малого ремонту , р.од

, (4.22)

де r - кількість ремонтних одиниць, шт.;

nм - періодичність проведення малого ремонту, р.од.

= 1800 •2 = 3600 р.од.

Загальний річний обсяг робіт , р.од

= + + , (4.23)

де - обсяг робіт капітального ремонту, р.од;

- обсяг робіт середнього ремонту, р.од;

- обсяг робіт малого ремонту, р.од.

= 270+2700+3600=6570 р.од.

Трудомісткість ремонтних робіт капітального ремонту Тк , люд.-год

Тк = tk • Vк, (4.24)

де tk - норма часу капітального ремонту однієї ремонтної одиниці, год;

Vк - обсяг робіт капітального ремонту, р.од.

Тк = 15 • 270 = 4050 люд.-год.

Трудомісткість ремонтних робіт середнього ремонту Тс , люд.-год

Тс = tс • Vс , (4.25)

де tс - норма часу середнього ремонту однієї ремонтної одиниці, год;

Vс - обсяг робіт середнього ремонту, р.од.

Тс = 7 • 2700 = 18900 люд.-год.

Трудомісткість ремонтних робіт малого ремонту Тм , люд.-год

Тм = tм • Vм, (4.26)

де tм - норма часу малого ремонту однієї ремонтної одиниці, год;

Vм - обсяг робіт малого ремонту, р.од.

Тм = 1,2 • 3600 = 4320 люд.-год.

Загальна річна трудомісткість ремонтних робіт Тр , люд.-год.

Тр = Тк + Тс + Тм , (4.27)

де Тк - трудомісткість ремонтних робіт капітального ремонту, люд.-год;

Тс - трудомісткість ремонтних робіт середнього ремонту, люд.-год;

Тм - трудомісткість ремонтних робіт малого ремонту, люд.-год.

Тр = 4050 +18900 + 4320 = 27270 люд.-год.

Розрахунок чисельності працюючих в енергогосподарстві здійснюється за категоріями: електрики для виконання ремонтних робіт, електрики для здійсненняміжремонтного обслуговування, керівники, службовці.

Кількість електриків для виконання ремонтних робіт Rp , чоловік



(4.28)

де - загальна трудомісткість ремонтних робіт, люд.-год;

Ф - ефективний фонд робочого часу одного робітника, год;

к - коєфіцієнт виконання діючих норм виробітку робітником.

Ефективний фонд робочого часу одного робітника визначається шляхом розрахунку балансу робочого часу Ф, год.

Ф = tзм • ФЕФ, (4.29)

де tзм - тривалість зміни, год;

Ф_ЕФ - ефективний фонд робочого часу, дні.

Ф = 7 • 215 = 1505 год.

Прийнято Rp = 16 чоловік.

Таблиця 4.4 - Баланс робочого часу одного робітника електротехнічної служби цеху витягування корду

Витрати часу	Умови праці важкі та шкідливі
	дні	%
Календарний фонд	365
Вихідні дні	114
Номінальний фонд	251	100
Невиходи:	36	14,34
- відпустка	27	10,76
- учбова відпустка	2	0,80
- лікарняний	4	1,58
- виконання державних обов'язків	1	0,40
- інші оплачувані невиходи	2	0,80
Ефективний фонд часу	215	85,66



Кількість електриків для міжремонтного обслуговування обладнання Rм , чоловік

(4.30)

де r - кількість ремонтних одиниць, шт;

с - кількість змін роботи обладнання;

Н - норми обслуговування на одного робітника в одну зміну, р.од.

Прийнято Rм = 7 чоловік.

Кількість керівників Rк , чоловік

(4.31)

де Rр - кількість електриків для виконання ремонтних робіт, чоловік;

Rм - кількість електриків для міжремонтного обслуговування облад- нання, чоловік;

х - відсоток керівників, %.

Прийнято Rк = 5 чоловік.

Кількість службовців Rс , чоловік

(4.32)

де Rк - кількість керівників, чоловік;

х - відсоток керівників, %.

Прийнято Rс = 2 чоловіки.

Таблиця 4.5 - Зведена відомість чисельності штату електротехнічної служби цеху витягування корду

Назва категорії працівників	Кількість чоловік
1 Виробничі працівники	23
- ремонтний персонал	16
- міжремонтний персонал	7
2 Керівники	5
3 Службовці	2
Всього	30

4.6 Розрахунок річного фонду заробітної плати персоналу електротехнічної служби цеху витягування корду капронового виробництва ВАТ «Чернігівське Хімволокно»

Фондом заробітної плати називається загальна сума грошових засобів, нарахована для оплати праці за певний період часу. Розраховується цей фонд за категоріями працюючих.

Розрахунок річного фонду заробітної плати електриків-ремонтників проводиться за трудомісткістю ремонтних робіт, а електриків для міжремонтного обслуговування, керівників, службовців згідно їх кількості, розряду і штатній відомості.

Середньогодинна тарифна ставка електриків-ремонтників Тср.год, грн.

(4.33)

де Т6 - годинна тарифна ставка робітника ремонтника VI розряду, грн.;

П6 - спискова чисельність робітників VI розряду, чоловік;

Т5 - годинна 0тарифна ставка робітника ремонтника V розряду, чоловік;

П5 - спискова чисельність робітників V розряду, чоловік;

Т4 - годинна тарифна ставка робітника ремонтника IV розряду, грн.;

П4 - спискова чисельність робітників IV розряду, чоловік.

Т₃ - годинна тарифна ставка робітника ремонтника III розряду, грн.;

П3 - спискова чисельність робітників III розряду, чоловік.

Основна заробітна плата електриків-ремонтників Зосн , грн.

Зосн = Тср.год • Тр , (4.34)

де Тср.год - середньогодинна тарифна ставка, грн.;

Тр - загальна річна трудомісткість ремонтних робіт, люд.-год.

Зосн = 7,65 • 27270 = 208615,50 грн.

Сума премій для електриків-ремонтників Спр.р , грн.

(4.35)

де Зосн - основна заробітна плата електриків-ремонтників, грн.;

х - відсоток премій, %.

грн.

Додаткова заробітна плата за відпустки Здод.відп , грн.

(4.36)

де Зосн - основна заробітна плата електриків-ремонтників, грн.;

х - відсоток, який припадає на відпустку в балансі робочого часу одного робітника, %.

грн.

Додаткова заробітна плата за учбові відпустки Здод.учб.відп , грн.

(4.37)

де Зосн - основна заробітна плата електриків-ремонтників, грн.;

х - відсоток, додаткової заробітної плати за учбові відпустки, %.

грн.

Додаткова заробітна плата за виконання державних обов'язків Здод.держ.обов , грн.

(4.38)

де Зосн - основна заробітна плата електриків-ремонтників, грн.;

х - відсоток, додаткової заробітної плати на виконання державних обов'язків, %.

грн.

Додаткова заробітна плата за інші оплачувані невиходи Здод.інш.невих , грн.

(4.39)

де Зосн - основна заробітна плата електриків-ремонтників, грн.;

х - відсоток додаткової заробітної плати за інші оплачувані невиходи, %.

грн.

Загальна додаткова заробітна плата ?Здод , грн.

?Здод = Спр.р + Здод.відп + Здод.учб.відп + Здод.держ.обов + Здод.інш.невих , (4.40)

де Спр.р - сума премій для електриків-ремонтників, грн.;

Здод.відп - додаткова заробітна плата за відпустки, грн.;

Здод.учб.відп - додаткова заробітна плата за учбові відпустки, грн.;

Здод.держ.обов - додаткова заробітна плата за виконання державних обов'язків, грн.;

Здод.інш.невих - додаткова заробітна плата за інші оплачувані невиходи, грн.

Здод = 146030,85+22447,03+1668,92+834,46+1668,92=172650,18 грн.

Загальна додаткова заробітна плата Ззаг, грн.

Ззаг = Зосн + ?Здод , (4.41)

де Зосн - основна заробітна плата електриків-ремонтників, грн.;

?Здод - додаткова заробітна плата електриків-ремонтників, грн.

Ззаг = 208615,5+172650,18=381265,68 грн.

Середньомісячна заробітна плата електрика-ремонтника Зср.м , грн.

(4.42)

де Ззаг - загальна заробітна плата електриків-ремонтників, грн.;

Rp - кількість електриків-ремонтників, чоловік;

12 - кількість місяців на рік.

грн.

Середньогодинна тарифна ставка електриків для міжремонтного обслуговування обладнання Тср.год , грн. за формулою (4.33)

грн.

Основна заробітна плата електриків для міжремонтного обслуговування обладнання Зосн , грн.

Зосн = Тср.год • Ф • Rм, (4.43)

де Тср.год - середньогодинна тарифна ставка, грн;

Ф - ефективний фонд робочого часу робітника, год;

Rм - кількість електриків для міремонтного обслуговування облад-нання, чоловік.

Зосн = 7,50•1505•7 = 79012,50 грн.

Сума премій електриків для міжремонтного обслуговування обладнання Спр , грн. за формулою (4.35)

грн.

Додаткова заробітна плата за відпустки Здод.відп , грн. за формулою (4.36)

грн.

Додаткова заробітна плата за учбові відпустки Здод.учб.відп , грн. за формулою (4.37)

грн.

Додаткова заробітна плата за виконання державних обов'язків Здод.держ.обов , грн. за формулою (4.38)

грн.

Додаткова заробітна плата за інші оплачувані невиходи Здод.інщ.невих, грн. за формулою (4.39)

грн.

Додаткова заробітна плата електриків для міжремонтного обслуговування обладнання ?Здод , грн. за формулою (4.40)

?Здод = 55308,75+8501,76+632,1+316,05+632,1=65390,76 грн.

Загальна заробітна плата електриків для міжремонтного обслуговування обладнання Ззаг , грн. за формулою (4.41)

Ззаг = 79012,50+65390,76=144403,26 грн.

Середньомісячна заробітна плата електриків для міжремонтного обслуговування обладнання Зср.м , грн. за формулою (4.42)

грн.

Таблиця 4.6- Штатна відомість керівників, спеціалістів та службовців електротехнічної служби цеху витягування корду

.

Категорія працюючих	Посада	Кількість чоловік	Місячний оклад, грн.	Річний фонд заробітної плати, грн.
Керівники	Енергетик	1	2910,00	57072,89
	Майстер	4	2430,00	190635,21
Службовці	Табельник	1	880,00	17259,15
	Нормувальник	1	940,00	18435,92
Всього		7		283400,17

Основна заробітна плата енергетика Зосн.1 , грн.

Зосн.1 = О•n •11, (4.44)

де О - місячний оклад енергетика, грн.;

n - кількість людей, які обіймають дану посаду,

11 - кількість робочих місяців за рік.

Зосн.1 = 2910,00 • 1 • 11 = 32010,00 грн.

Основна заробітна плата майстрів Зосн.2 , грн. за формулою (4.44)

Зосн.2 = 2430,00• 4 • 11 = 106920,00 грн.

Основна заробітна плата табельника Зосн.3, грн. за формулою (4.44)

Зосн.3= 880,00 •1• 11= 9680,00 грн.

Основна заробітна плата нормувальника Зосн.4, грн. за формулою (4.44)

Зосн.4= 940,00 •1• 11= 10340,00 грн.

Сума премії для енергетика Спр.1 , грн.

(4.45)

де Зосн.1 - основна заробітна плата енергетика, грн.;

х - відсоток премії, %.

грн.

Сума премій для майстрів Спр.2 , грн. за формулою (4.45)

грн.

Сума премій для табельника Спр.3 , грн. за формулою (4.45)

грн.

Сума премій для нормувальника Спр.4, грн. за формулою (4.45)

грн.

Додаткова заробітна плата за відпустки, інші оплачені невиходи для енергетика Здод.відп.1 , грн.

(4.46)

де О - місячний посадовий оклад енергетика, грн.;

12 - кількість місяців за рік;

n - кількість людей, що обіймають дану посаду, чоловік;

Двідп - кількість днів відпустки, дні;

Фк - річний календарний фонд, дні;

Дсв - кількість святкових днів за рік, дні.

грн.

Додаткова заробітна плата за відпустки для майстрів Здод.відп.2 , грн. за формулою (4.46)

грн.

Додаткова заробітна плата за відпустки для табельника Здод.відп.3, грн. за формулою (4.46)

грн.

Додаткова заробітна плата за відпустки для нормувальника Здод.відп.4, грн. за формулою (4.46)

грн.

Додаткова заробітна плата для енергетика ?Здод.1, грн. за формулою (4.40)

?Здод.1 = 22407,00 + 2655,89 = 25062,89 грн.

Додаткова заробітна плата для майстрів ?Здод.2, грн. за формулою (4.40)

?Здод.2 = 74844,00+8871,21=83715,21 грн.

Додаткова заробітна плата для табельника ?Здод.3, грн. за формулою (4.40)

?Здод.3 = 6776,00 + 803,15 = 7579,15 грн.

Додаткова заробітна плата для табельника ?Здод.4, грн. за формулою (4.40)

?Здод.4 = + 857,92 = 8095,92 грн.

Річний фонд заробітної плати енергетика Зр.1, грн. за формулою (4.41)

Зр.1 = 32010+25062,89=57072,89 грн.

Річний фонд заробітної плати майстрів Зр.2, грн. за формулою (4.41)

Зр.2 = 106920+83715,21=190635,21 грн.

Річний фонд заробітної плати табельника Зр.3, грн. за формулою (4.41)

Зр.3 = 9680,00 + 7579,15 = 17259,15 грн.

Річний фонд заробітної плати нормувальника Зр.4, грн. за формулою (4.41)

Зр.4 = 10340,00 + 8095,92 = 18435,92 грн.

Розрахунок річного фонду заробітної плати зводиться до таблиці 4.7

Таблиця 4.7 - Розрахунок річного фонду заробітної плати електротехнічного персоналу цеху витягування корду

Категорія працюючих	Заробітна плата основна, грн.	Заробітна плата додаткова, грн.	Загальна заробітна плата, грн.	Середньо- місячна заробітна плата, грн.
		Сума премій	Додаткова за відпустки	Всього
Електрики-ремонтники	208615,50	146030,85	26619,33	172650,18	381265,68	1985,76
Електрики-міжремонтники	79012,50	55308,75	10082,01	65390,76	144403,26	1719,09
Всього	287628,00	201339,60	36701,34	238040,94	525668,94	1904,60
Керівники	138930,00	97251,00	11527,10	108778,10	247708,10	4128,47
Службовці	20020,00	14014,00	1661,07	15675,07	35695,07	1487,29
Всього	158950,00	111265,00	13188,17	124453,17	283403,17	3373,85
Підсумок	446578,00	312604,60	49889,51	362494,11	809072,11	2247,42

Відрахування на соціальні заходи Всоц.з , грн.

(4.47)

де ?Ззаг - загальна заробітна плата електротехнічної служби, грн.;

х - відсоток відрахування на соціальні заходи, %.

грн.

4.7 Визначення собівартості 1 кВт•год електричної енергії

Собівартість електроенергії, яка використовується на підприємстві, складається з плати енергетичній системі та з власних витрат по енергогосподарству підприємства. Для розрахунку собівартості 1 кВт•год електроенергії необхідно визначити плату за 1 кВт•год використаної електроенергії та додаткові витрати на енергопостачання, які складаються з витрат на матеріали для експлуатаційного обслуговування енергообладнання, адміністративних відрахувань, витрат на поточний ремонт та його утримання і суми заробітної плати експлуатаційного персоналу.

Плата за 1 кВт•год спожитої електроенергії С ,грн.

(4.48)

де ?С - загальна плата за електроенергію, грн.;

Ер - річна кількість електроенергії, що поступила, кВт год.

грн.

Витрати на матеріали для експлуатаційного обслуговування енергообладнання Вм.,грн.

(4.49)

де Фз.п - фонд заробітної плати, експлуатаційного персоналу, грн;

х - відсоток , який припадає на матеріали для експлуатаційного обслуговування енергообладнання, %.

грн.

Амортизаційні відрахування енергообладнання А , грн.

(4.50)

де Фобл - вартість енергообладнення, грн;

Nа - норма амортизації, %.

грн.

Витрати на поточний ремонт і утримання енергообладнання Вп.р , грн.

(4.51)

де В_а - амортизаційні відрахування енергообладнання, грн;

х - відсоток витрат на поточний ремонт енергообладнання, %.

грн.

Додаткові витрати на енергопостачання Вгосп ,грн.

Вгосп = Вм + В_А + Вп.р + Взар.пл , (4.52)

де Вм-витрати на матеріали для експлуатаційного обслуговування енергообладнання, грн.;

В_А - амортизаційні відрахування на енергообладнання, грн.;

Вп.р - витрати на поточний ремонт і утримання енергообладнання, грн.;

Взар.пл - витрати по заробітній платі експлуатаційного персоналу, грн.

Вгосп = 28880,65+2126321,60+637896,50+=2937502,01 грн.

Додаткові витрати, що припадають на 1 кВт•год електроенергії Сдод , грн.

(4.53)

де Вгосп - додаткові витрати на енергопостачання грн.;

Ер - річна кількість електроенергії, що поступила, кВт год.

грн.

Сумарна собівартість 1 кВт•год електроенергії ?С, грн.

?С' = С + Сдод (4.54)

де С - плата за 1 кВт•год спожитої електроенергії, грн;

Сдод - додаткові витрати на 1 кВт•год електроенергії, грн.

?С = 0,812092 + 0,171563 = 0,983655 грн.

4.8 Розрахунок економічної ефективності прийнятих в дипломному проекті технічних рішень

Економічний ефект за рахунок удосконалення технічних рішень, прийнятих в дипломному проекті Е_ЕФ, грн.

Е_ЕФ=?Е_УМ.-Р-Е_Н·?К (4.55)

де ?Е_УМ.-Р - умовно річна економія за рахунок зменшення плати енергосистемі в результаті компенсації реактивної потужності внаслідок встановлення конденсаторно-компенсуючого пристрою та за рахунок економії електроенергії в результаті встановлення енергозберігаючої системи FORCE, грн. Ен - нормативний коефіцієнт економічної ефективності; ?К - капітальні витрати на придбання та встановлення конденсаторно-компенсуючого пристрою та системи FORCE, грн. Сумарна умовно-річна економія, грн.

?Е_УМ.-Р=Е_УМ.-Р1+ Е_УМ.-Р2 (4.56)

де Е_УМ.Р1 - умовно річна економія за рахунок зменшення плати енергосистемі в результаті компенсації реактивної потужності внаслідок встановлення конденсаторно-компенсуючого пристрою, грн..

Е_УМ.Р2 - умовно-річна економія за рахунок зменшення плати енергосистемі в результаті встановлення системи FORCE, грн.

Е_УМ.-Р1 = 3200673,85 грн.

Е_УМ.-Р2 =C_{1кВт•год} · ?Е_F (4.57)

де C_{1кВт•год} - собівартість 1 кВт•год електричної енергії, грн;

?Е_F - річна економія за рахунок встановлення системи FORCE (12,5%), кВт•год.

Е_УМ.-Р2 = 0,983655 · 2140249,92 = 2105267,54 грн.

?Е_УМ.-Р = 3200673,85 + 2105267,54 = 5305941,39 грн.

Капітальні витрати на придбання та встановлення ККП та системи FORCE, грн.

?К = К_ККП + К_F (4.58)

де К_ККП - капітальні витрати на придбання та встановлення ККП, грн.

К_F - капітальні витрати на придбання та встановлення системи FORCE, грн.

?К = 3953664,00 + 2492490,00 = 6446154,00 грн.

Е_ЕФ = 5305941,39 - 0,15•6446154,00 = 4339018,29 грн.

Таблиця 4.8 - Техніко - економічні показники енергогосподарства цеху витягування корду

Назва	Одиниці вимірю- вання	Проект	Норма- тивні
Кількість годин роботи обладнання	год.	5870
Встановлена сумарна потужність обладнання	кВт	2268,33
Коефіцієнт потужності до компенсації, cosц		0,78
Коефіцієнт потужності після компенсації, cosц		0,95
Витрати електроенергії за рік	кВт·год	17121999,38
Втрати електроенергії:	кВт·год	3351542,28
- в цехових мережах, трансформаторах	кВт·год	688522,86
- в двигунах	кВт·год	1065207,77
- в робочих машинах	кВт·год	1597811,65
Трудомісткість ремонтних робіт	люд-год	27270
Кількість персоналу електротехнічної служби	чол.	30
В тому числі ремонтного персоналу	чол.	16
Фонд заробітної плати, всього	грн.	809072,11
Середньомісячна заробітна плата одного робітника	грн.	1904,60
Собівартість 1 кВт ·год електроенергії	грн.	0,983655
Строк окупності ККП	років	1,24	6,67
Коефіцієнт економічної ефективності		0,81	0,15
Економічний ефект	грн.	4339018,29



Висновки

В ході виконання дипломного проекту була дана характеристика цеху витягування корду капронового виробництва ВАТ «Чернігівське Хімволокно». Було визначено, що підприємство відноситься до ІІ категорії надійності електропостачання, тому живлення здійснюється від живиться від двох трансформаторних підстанцій, де встановлені по два трансформатори потужністю 1000 кВА кожний.

Методом коефіцієнта використання світлового потоку було розраховано освітлення в приміщенні цеха та запроектовані світильники з люмінесцентними лампами типу ПВЛМ - 2х40.

Була дана характеристика обладнання, що встановлене в цеху. Для крутильно витяжної машини КВ-III-250 були проведені розрахунки потужності електродвигуна і перевірка його за пусковим моментом, розрахунки пускової і захисної апаратури, розробка принципової схеми управління електроприводом.

Після визначення розрахункових потужностей підприємства були вибрані розподільчі пункти та струмопроводи.

Головною метою економічної частини дипломного проекту було визначення собівартості 1 кВт год електричної енергії. Для цього було складено енергетичний баланс підприємства та нараховано фонд заробітної плати.

Було розраховано економічний ефект від прийнятих в проекту рішень.