Дослідження системи контролю ожеледе-паморозевих відкладень на проводах електричних мереж та способів їх усунення

Які канали передачі інформації можна використовувати:

- Радіоканал з типом модуляції - FFSK;

- GSM зв'язок;

- Волоконно-оптична лінія зв'язку (ВОЛЗ);

- Супутниковий канал зв'язку.

Одним з головних переваг використання GSM каналу є можливість установки пункту прийому (або декількох пунктів прийому) практично на будь-якому віддаленні від пунктів контролю, що дозволяє збирати інформацію на дуже великій території. Пристрій мобільного зв'язку - це GSM- модем, що працює в діапазоні 900/1800 МГц, що має вбудовані функції управління до модемного інтерфейсу. У режимі передачі даних виносний блок споживає 1 Вт, в черговому режимі - близько 80 мВт.

Отримані дані накопичуються, аналізуються, обробляються у виносному блоці і по GSM - каналу передаються на диспетчерський блок, з'єднаний з комп'ютером, де відбувається архівування отриманих даних. Диспетчерський блок встановлюється на регіональному диспетчерському пункті. Роботою диспетчерського блоку управляє спеціалізоване програмне забезпечення, за допомогою якого виконується настройка і конфігурація, входять до складу системи апаратних засобів та налаштування часових періодів передачі даних. Він приймає в реальному часі інформацію від виносних блоків, виконує попередню обробку отриманих даних і зберігає її в базі для подальшої обробки і використання. Зібрана інформація може відображатися на моніторі комп'ютера у вигляді таблиць і графіків (рис. 3.2 ) . Контрольовані ділянки ліній відображаються у вигляді мнемосхеми, де для позначення різних режимів роботи застосовані Блінкер з різним кольором засвічення. До складу диспетчерського блоку входять мікроконтролер, пристрій мобільного зв'язку, блок живлення, клавіатура і рідкокристалічний індикатор, персональний комп'ютер диспетчера.

Рисунок 3.2 - Інтерфейс програмного забезпечення диспетчерського блоку системи КО

У нормальних умовах, коли не спостерігається відкладень ожеледі, виносний блок збирає інформацію через короткі інтервали часу і, в певний оператором час, передає накопичену інформацію на центральний блок. Інтервали часу між передачами даних можуть бути обрані в широких межах. У разі початку утворення ожеледних відкладень на дроті ПЛ в контрольованому прольоті і досягненні певних вагових меж, виносний блок передає на центральний блок попереджувальний сигнал. У разі продовження збільшення ожеледного навантаження і досягнення максимально допустимої ваги відкладень, виносний блок додатково видає на диспетчерський пункт аварійний сигнал. Якщо в результаті подальшої за цим плавки ожеледі або в результаті зміни погодних умов лід, що утворився на дроті, почав опадати і вагове навантаження прийшло в норму, виносний блок посилає на центральний блок повідомлення про зниження ваги відкладення із зазначенням фактичного значення ваги на даний момент.

Система КО має наступні основні технічні характеристики :

· діапазон вимірювання температури, °С …………… от -40 до +100;

· точність вимірювання температури, °С ……....……. не гірше ± 2,0;

· діапазон вимірювання вологості повітря при tвозд=0-35 °С, % ….. от 0 до 100;

· точність вимірювання вологості, % ………….………. не гірше ± 5,0;

· Номінальний поріг спрацьовування на ток міжфазного КЗ, А. . .100;

· Критерій наявності напруги в лінії, не менше, кВ. . . . . . . . . . 4;

· Час спрацьовування, не більше, с. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,3.

· діапазон вимірюваної вагового навантаження, кг …… от 0 до 1000;

· точність вимірювання навантаження, кг ………………. не гірше 0,2;

· діапазон вимірюваної швидкості вітру, м/с …….………. от 0 до 40;

· точність вимірювання швидкості вітру, % ……………….. не гірше 5.

Розроблена система дозволяє підключати до центрального блоку одночасно кілька виносних блоків. Кожному виносного блоку присвоюється індивідуальне ім'я для впізнання, що дозволяє контролювати процес відкладення ожеледних утворень відразу на декількох лініях, що досить зручно при необхідності здійснювати контроль за ожеледі на різних ділянках, що знаходяться на значній відстані один від одного. Спеціально розроблене програмне забезпечення для виносного блоку дозволяє змінювати контрольні параметри для попереджувального і аварійного сигналу залежно від технічних характеристик конкретної лінії. Це, в свою чергу, робить систему гнучкою і мобільною, так як дає можливість змінювати контрольовані дані у разі реконструкції лінії або необхідності перенесення датчика на інше місце.

У процесі дослідної експлуатації удалость усунути такий недолік, як помилкове спрацьовування при сильному бічному вітрі, що є характерним для механічних датчиків. При цьому система реєструє і зберігає в протоколі пікові значення динамічних зусиль у проводі в точці підвісу при поривах вітру.

3.2 Програмно-апаратна частина системи контролю ожеледі

Блок диспетчерський складається з мікроконтролера, GSM- модему, пристроя узгодження сигналів і світлодіодів індикації, розташованих в пластмасовому корпусі. На передній панелі розташовується вимикач живлення з світлодіодом індикації. На верхній кришці розташовані світлодіоди індикації і кнопка управління. На задній панелі розташовані роз'єми живлення, антени ( з підключеною антеною) і зв'язку з комп'ютером.

Блок диспетчерський спільно з комп'ютером під управлінням програми «Dispetcher_GSM. Exe» здійснює прийом інформації від блоків виносних, передачу конфігураційних параметрів для блоків виносних, а також відображення та архівування прийнятої інформації.

Зв'язок між диспетчерським блоком і блоками виносними здійснюється через GSM- мережі діючих операторів мобільного зв'язку. Номери абонентів мережі, присвоєних блокам виносним і блоку диспетчерському.

Блок виносний складається з наступних частин:

1) модуль управління (містить плату управління, плату заряду, GSM -модем, акумулятор, розташовані в металевому корпусі; датчики напруги, струму, температури і вологості, які разом з антеною модему розташовуються в радіопрозорих кожухах корпусу);

2) сонячна батарея (підключається за допомогою кабелю).

Принцип дії датчика напруги заснований на ємнісний зв'язок між проводами повітряної лінії і чутливим елементом датчика.

Рисунок 3.3. Блок виносний

Принцип дії датчика струму заснований на перетворенні за допомогою котушок індуктивності магнітного поля, зароджуваного струмами в проводах повітряної лінії і пронизливого котушки датчика, в напруги. Число котушок-2. Сердечники котушок мають взаємно перпендикулярне розташування. Таким чином, вимірювана на котушках напруга буде залежати від відстані і конфігурації проводів, а також від рівня струму в них.

Блок виносний має два режими роботи:

1) режим моніторингу;

2) режим зв'язку.

Після включення живлення блоку виносного він переходить в режим зв'язку і проходить процедуру ініціалізації, при якій через GSM -модем на диспетчерську станцію передається реєстраційне повідомлення і приймається настроювальна інформація з диспетчерської станції. Після цього модем вимикається, і блок виносний переходить в режим моніторингу відповідно до отриманих настройками. Модем залишається вимкненим до чергового сеансу зв'язку.

У режимі моніторингу блок виносної відстежує метеопараметри і параметри лінії і контролює відсутність у них заданих аварійних або критичних значень (станів). Модем стільникового зв'язку в цьому режимі відключений для економії заряду акумулятора. При появі аварійних або критичних станів, блок виносний переходить в режим зв'язку .

Сеанси зв'язку ініціюються блоками виносними в заданий час або негайно після фіксації аварійних або критичних станів. У режимі зв'язку блок виносний включає модем стільникового зв'язку, здійснює реєстрацію в GSM- мережі, з'єднання з модемом блоку диспетчерського, передає дані моніторингу, інформацію про аварійні та критичні стани контрольованих параметрів, і приймає настроювальну інформацію. По завершенні сеансу зв'язку GSM -модем відключається.

Аварійними станами вважаються:

- Перевищення заданого порогу струму міжфазного короткого замикання;

- Зникнення напруги в повітряній лінії електропередач;

- Перевищення метеопараметрів заданих критичних значень.

Після включення і ініціалізації, блок виносної фіксує з періодом 1 година інформацію про метеоумови і передає її на диспетчерську станцію по GSM-каналу один раз на 8 годин.

Наявність короткого замикання в контрольованих проводах визначається за допомогою датчика струму при перевищенні струмом, що протікає I_ABC порогової величини I_KZ. Якщо струм контрольованої лінії перевищує порогове значення струму короткого замикання (I_ABC>=I_KZ), то фіксується аварійний стан струму (коротке замикання). Після фіксації короткого замикання запускається пауза для перевірки відключення напруги на лінії протягом заданого часу (T_OU). Величина порога струму КЗ може бути змінена за допомогою диспетчерської станції і передається на блок виносний при черговому сеансі зв'язку.

Наявність напруги на контрольованих проводах визначається за допомогою датчика напруги при перевищенні напруги U_ABC порогової величини U_NV. Якщо напруга на лінії відсутня або нижче, ніж 4000 В + -25% то контролер фіксує аварійний стан напруги. Фіксація відсутності змінної напруги на лінії та струму короткого замикання в лінії відбувається за час 0.3 сек. Після фіксації короткого замикання запускається пауза для перевірки відключення напруги на лінії протягом заданого часу (T_OU), після чого цикл 0.3 сек. поновлюється. Параметри струму короткого замикання (I_KZ) і максимального часу відключення напруги після короткого замикання (T_OU) можуть змінюватися з диспетчерської станції. Кожний перехід порогового значення параметрів U_ABC або I_ABC (як в аварійне, так і з аварійного значення) фіксується і призводить до ініціалізації початку сеансу зв'язку з диспетчерською станцією. Стан, коли після фіксації короткого замикання напруга на лінії відключається до закінчення максимального відрізку часу T_OU, передається як одне аварійне повідомлення. По закінченню передачі даних блок виносний повертається до режиму моніторингу. Час нормального сеансу зв'язку складає приблизно 30 секунд.

За відсутності аварійних станів блок виносний фіксує пакет поточних параметрів лінії і навколишнього середовища із заданим періодом часу збору даних і потім передає зібрані дані на диспетчерську станцію з заданим періодом передачі даних. Час періодів може змінюватися з диспетчерської станції. Співвідношення між періодами збору даних і передачі даних повинне знаходитися в межах від 1 до 8. При зміні налаштувань первісний відлік періодів здійснюється від 00 годин.

Якщо виявлені помилки в процесі зв'язку і передачі даних, то робиться одна повторна спроба зв'язку з диспетчерською станцією через час ( 20сек * № блоку), після чого блок управління переходить в сплячий режим до наступного сеансу зв'язку. При цьому блок управління продовжує циклічний моніторинг параметрів контрольованої лінії електропередачі і метеопараметрів навколишнього середовища.

3.3 Використання за призначенням системи контролю ожеледі

Підготовка до роботи системи КО.

Підключити кабель диспетчерського блоку до послідовного порту COM1 або COM2 комп'ютера і включити живлення диспетчерського блоку. Після виконання внутрішніх процесів ініціалізації на панелі диспетчерського блоку періодично блимає світлодіод модему (№ 12). Завантажити програму «Dispetcher_GSM.exe». На екрані з'являється вікно програми, яке складається з двох частин. У лівій частині знаходяться органи управління і відображення оперативної інформації, в правій частині знаходиться мнемосхема, що відображає стан блоків виносних на момент останнього сеансу зв'язку з кожним з них. Перевірити відповідність обраного порту COM у вікні програми і, при необхідності, відкоригувати його, потім натиснути за допомогою «миші» програмну кнопку "Ініціалізація". При нормальній роботі системи у вікні програми з'являється напис "Ініціалізація" і активізується вікно у формі мобільного телефону із зеленою рамкою. Потім у вікні програми натиснути кнопку "Робота". Після цього у вікні програми з'являється напис "Старт прийому" і диспетчерська станція переходить в режим прийому повідомлень від блоків виносних.

Підготовка блоку виносного до роботи.

При підготовці керуватися малюнками ДОДАТОК В, ДОДАТОК Г і ДОДАТОК Д. Для зручності, малюнки наведені з розрізами.

На малюнках цифрами позначені:

1 - радіопрозорі кожухи блоку виносного;

2 - вушка для кріплення на опору;

3 - тумблер живлення блоку виносного;

4 - тумблер включення сонячної батареї;

5 - модем сотового зв'язку;

6 - передня кришка блоку виносного;

7 - акумулятор;

8 - плата заряду;

9 - клема заземлення блоку виносного;

10 - гермоввод для підключення кабелю сонячної батареї;

11 - кабель сонячної батареї;

12 - задня кришка блоку виносного.

Зняти задню кришку 12 блоку виносного. Перевірити напругу на клемах акумулятора. Значення напруги перед установкою на тривалу експлуатацію повинно бути не менше 4,2 В. При недостатньому напрузі акумулятора призвести заряд.

Підключити кабель сонячної батареї 11 до клемника плати заряду 8 блоку виносного як показано на малюнку ДОДАТОК Г. Позитивний провід кабелю має коричневий колір і підключається до зажиму клемника, позначеному «+». За допомогою гвинтів щільно закрити задню кришку 12 блоку виносного. Закріпити блок внесений і сонячну батарею на опорі лінії електропередач. Приєднати дріт заземлення до затискача заземлення блоку виносного.

При підключенні кабелю сонячної батареї слід враховувати усадку ізоляції кабелю під дією затиску ущільнювача гермовводами блоку виносного. У зв'язку з цим, перед установкою блоку виносного на опору лінії, рекомендується зробити саджання ізоляції протягом доби. Для цього слід підключити кабель сонячної батареї в робочому положенні і з зусиллям затиснути кабель в гермовводами. Через добу, не витягуючи кабель, додатково ущільнити гермоввод за допомогою гайки.

Місце встановлення сонячної батарей і її орієнтація повинні забезпечувати максимальну освітленість протягом доби і року. Для цього конструкція кріплення сонячної батареї передбачає можливість орієнтації з кроком 45 градусів і кут нахилу батареї, оптимізований для географічної широти 50 градусів пн.ш.

Порядок роботи з системою КО.

Порядок роботи з диспетчерською станцією

Включити диспетчерський блок. Завантажити на комп'ютері програму «Dispetcher_GSM.exe». У вікні програми натиснути кнопки «Ініціалізація» і потім «Робота». Після цього активізується вікно у формі мобільного телефону і з'являється напис «Старт прийому». Диспетчерська станція переходить в режим прийому повідомлень від блоків виносних .

У вікні повідомлень диспетчерської програми і на мнемосхемі відображаються параметри моніторингу контрольованих відгалужень повітряних ліній електропередачі. Відображаються такі основні параметри:

- Наявність напруги контрольованої лінії ( U_ABC );

- Усереднений ток контрольованої лінії ( I_ABC);

- Температура навколишнього повітря ( Темпер.) в градусах Цельсія;

- Відносна вологість повітря ( Влаж.) у відсотках ;

- Вага проводу ( Вес ), кг;

- Наростання ( Нарастание ), кг;

- Критична вага (Критич. вес ) кг/год.

Крім того, у вікні повідомлень додатково відображаються рівень напруги батареї живлення і рівень сигналу від базової станції GSM-мережі, а також поточний час повідомлення.

Введення параметрів налаштування системи здійснюється адміністратором після введення пароля. Первісним паролем є слово «Адміністратор». Для введення нових значень параметрів настройки необхідно відредагувати значення у відповідному вікні і натиснути відповідну кнопку «Введення». Для установки нових значень параметрів настройки блоку виносного необхідно ввести їх в програму до початку чергового сеансу зв'язку з блоком виносним. Сеанси зв'язку ініціюються блоками виносними в заданий час або в момент фіксації аварійних станів. При завданні параметрів настройки часу використовуються годинник комп'ютера.

Для збереження результатів моніторингу на твердих носіях інформації необхідно натиснути програмну кнопку «Зберегти» і потім у вікні задати носій (диск), шлях (директорію) і ім'я файлу.

Для очищення накопичилися у вікні програми повідомлень досить натиснути програмну кнопку «Скидання» .

Для відключення диспетчерської станції необхідно натиснути кнопку «Відключення» і закрити вікно програми, потім вимкнути перемикач живлення блоку диспетчерського.

Порядок роботи з блоком виносним.

Включення блоку виносного проводиться таким чином.

Зняти передню кришку 6 блоку виносного. Перевірити підключення внутрішніх роз'ємів.

Включити тумблер живлення 3 блоку виносного (у верхнє положення). Після деякої затримки на платі управління спалахує світлодіод в перебігу 0.5 секунди і потім гасне. Після цього включається модем і відбувається реєстрація модему в GSM- мережі протягом 15-20 секунд. Після реєстрації модему в GSM- мережі блок виносної переходить в режим зв'язку.

Режим зв'язку супроводжується миготінням світлодіода модему. Під час першого після включення сеансу зв'язку блок виносної виробляє передачу реєстраційного повідомлення на диспетчерську станцію і прийом настроювальної інформації. Після сеансу зв'язку блок виносної переходить в режим моніторингу. При цьому модем вимикається, і світлодіод модему переходить на слабке постійне світіння.

Після сеансу зв'язку включити тумблер сонячної батареї 4 всередині блоку виносного і щільно закрити передню кришку виносного блоку за допомогою гвинтів.

Для виключення блоку виносного необхідно зняти передню кришку і перевести в нижнє положення тумблер живлення 3 і тумблер сонячної батареї 4 .

4. ДОСЛІДЖЕННЯ СПОСОБІВ ТА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ВІД ДІЇ ОЖЕЛЕДЕ-ПАМОРОЗЕВИХ ВІДКЛАДЕНЬ

4.1 Електротепловий спосіб запобігання утаорення ОПВ

З усіх відомих способів боротьби з ОПВ найбільш ефективним вважається тепловий, точніше електротепловий спосіб. Це пояснюється рядом особливостей, пов'язаних з необхідністю забезпечення безперервності процесів вироблення, передачі, розподілу та споживання електричної енергії до вимог електробезпеки, з режимом нейтралі, з обмеженою електричною міцністю.

Перша з таких особливостей - складність сполучення різних видів енергії, що застосовуються для захисту ПЛ. Так, наприклад, для використання фізико -хімічного методу, заснованого на використанні гідрофобних препаратів, що змінюють природу кристалізації вологи на поверхні проводів повітряних ліній (ПЛ) електропередачі і зчеплення її з металом проводів, необхідно на захищаєму лінію за допомогою спеціальних механічних пристроїв нанести захисну мастило безпосередньо перед процесом початку утворення ОПВ.

Виконання такого виду робіт на ПЛ без зняття напруги не припустимо за умовами електробезпеки, а значить вимагає вимкнення ПЛ.

Друга особливість пов'язана з тривалим відключенням захищаємого об'єкта від джерел енергії. При цьому потрібна реалізація нових схем мережі для створення обхідних каналів живлення споживачів енергії, для скорочення перерви в подачі енергії. Частина такої схеми відрізняється низькими техніко - економічними показниками.

Третя особливість пов'язана з необхідністю застосування спеціальних технічних пристроїв, які в потрібний момент повинні перебувати в заданій точці мережі.

Четверта особливість полягає в тому, що в певних випадках може знадобитися зміна режиму нейтралі мережі. Зміна режиму нейтралі вимагає зміни схеми контролю ізоляції мережі, змінює величину струмів при замиканнях на землю. У таких випадках може знадобитися установка пристроїв компенсації ємнісних струмів, підвищення термічної і динамічної стійкості обладнання.

П'ята особливість полягає в складності узгодження дій цілого ряду інстанцій експлуатують електричні мережі організацій .

Обсяг завдань значно зменшується, якщо захист від ОПВ здійснюється на змінному струмі промислової частоти. При цьому відпадають проблеми із сполученням видів енергії, із зміною режиму нейтралі, складності погодження та ін.

Як показує аналіз, найбільш ефективним і тому найбільш широко використовуваним в практиці експлуатації електричних мереж є метод плавки ОПВ струмами штучного К.З.

Залежно від режиму нейтралі мережі створюється режим штучного одно-, двох - або трифазного к.з. в точці мережі, віддаленої від джерела живлення на такі відстані, при яких струм штучного к.з. (ІКЗ) дорівнює рекомендованому значенню одногодинного струму плавки. За рахунок значного збільшення розсіюваною проводами активної потужності відбувається розплавлення відкладень на його поверхні.

ПЛ одним кінцем підключається до джерела живлення, яким, як правило, служать шини 6 - 10 кВ підстанцій або окремий трансформатор, провода на іншому кінці ПЛ замикаються. Напруга і потужність джерела вибираються таким чином, щоб забезпечити протікання по проводах ВЛ струму в 1,5 ... 2 рази перевищує тривало допустимий струм. Таке перевищення допустимого тривалого струму виправдано короткочасовому процесу плавки (~1ч), а також більш інтенсивним охолодженням проводу в зимовий період.

Експлуатаційний персонал ПЛ повинен контролювати процес утворення ожеледі і забезпечувати своєчасне включення схем плавлення ожеледі. ПЛ, на яких відбувається плавка ожеледі, повинні бути оснащені сигналізаторами ожеледі, працездатність яких повинна перевірятися щорічно перед настанням зимового періоду.

4.2 Боротьба з ОПВ на проводах ПЛ на основі явища скін-ефекту

Назва ефекту походить від англійського слова « skin » - шкіра. Скін - ефект полягає в тому, що струми високої частоти, на відміну від постійного струму, що не розподіляються рівномірно по перетину провідника, а концентруються в дуже тонкому шарі його поверхні, товщина якого при частоті f > 10 кГц складає вже частки міліметра, а опір проводів зростає в сотні разів.

Електромагнітні коливання високої частоти можуть поширюватися у вільному просторі (при випромінюванні антеною) і в хвилеводах, наприклад, в так званих довгих лініях, по яких електромагнітна хвиля ковзає, немов по рейках. Такою довгою лінією може служити пара проводів лінії електропередачі. Чим більше опір проводів лінії, тим більша частина енергії електромагнітного поля біжить уздовж лінії хвилі перетворюється в тепло. Саме цей ефект і покладений в основу нового способу запобігання ожеледі на лініях електропередач.

У разі обмежених розмірів лінії або якого-небудь високочастотного перешкоди, наприклад ємності, в лінії крім падаючої буде поширюватися і відбита хвиля, енергія якої також буде перетворюватися в тепло в міру її поширення від перешкоди до генератора.

Розрахунки показують, що для захисту від ожеледиці ЛЕП довжиною порядку 10 км потрібен високочастотний генератор потужністю 20 кВт, тобто віддає 2 Вт потужності на метр проводу. Стаціонарний режим розігріву проводів при цьому настає через 20 хвилин. А при тому ж типі дроти застосування постійного струму потрібно потужність 100 Вт на метр з виходом на режим за 40 хвилин.

Струми високої частоти генерують потужні радіопередавачі УКХ ЧМ, що працюють в діапазоні 87,5-108 МГц. Їх можна підключати до проводів ЛЕП через пристрій узгодження з навантаженням - лінією електропередачі.

Для перевірки ефективності запропонованого методу в МІРЕА був проведений лабораторний експеримент. Генератор потужністю 30 Вт, частотою 100 МГц підключили до двухпроводной лінії довжиною 50 м, розімкнутої на кінці, з проводами діаметром 0,4 мм і відстанню між ними 5 мм.

Під дією електромагнітної хвилі температура нагріву двухпроводной лінії склала 50-60 ° С при температурі повітря +20 °С. Результати експерименту з задовільною точністю співпали з результатами розрахунків.

Висновки

Пропонований спосіб вимагає, звичайно, ретельної перевірки в реальних умовах діючої електромережі з проведенням повномасштабних експериментів, бо лабораторний експеримент дозволяє тільки дати першого, попередню оцінку новому способу боротьби з ожеледицею. Але деякі висновки з усього сказаного таки можна зробити:

1. Розігрів ліній електропередач струмами високої частоти дозволить запобігати утворенню ожеледиці на проводах, оскільки можна нагріти їх до 10-20 ° С, не чекаючи утворення щільного льоду. Відключати від електричної мережі споживачів не доведеться - високочастотний сигнал до них не проникне.

Підкреслимо: спосіб дозволяє не допускати появи ожеледі на проводах, а не починати з ним боротися після того, як крижана «шуба» їх огорне.

2. Оскільки дроти можна нагрівати всього на 10-20 °С, то в порівнянні з плавкою, що вимагає нагріву проводів до 100-130 °С, значно зменшується витрата електроенергії.

3. Так як опір проводів струмів високої частоти в порівнянні з промислової (50 Гц) різко зростає, коефіцієнт перетворення електричної енергії в теплову виявляється великий. Це в свою чергу призводить до зниження необхідної потужності. На перших порах, по всій видимості, можна обмежитися частотою близько 100 МГц генератора потужністю 20-30 кВт, скориставшись існуючими мовними радіопередавачами .

5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Оперативне обслуговування

1. Оперативне обслуговування електроустановок повинне здійснюватися оперативними чи оперативно-виробничими працівниками, за якими закріплена ця електроустановка, або оперативно - виїзними бригадами, за якими закріплена група електроустановок.

Вид оперативного обслуговування, кількість оперативних працівників у зміну чи на електроустановці визначається керівництвом підприємства.

2. До оперативного обслуговування електроустановок допускаються працівники, які знають їх схеми, компоновку, інструкції з експлуатації, безпечного виконання робіт, особливості конструкції та роботи обладнання і пройшли відповідне навчання та перевірку знань з цих питань.

3. Оперативні перемикання повинні виконувати оперативні або оперативно-виробничі працівники, яким надано право проведення таких перемикань, з дозволу або/чи за розпорядженням працівника вищого рівня оперативного управління.

4. В електроустановках понад 1000 В працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників, які одноособово обслуговують електроустановки, а також старші в зміні повинні мати групу IV, решта - групу III.

В електроустановках до 1000 В працівники зі складу оперативних або оперативно-виробничих працівників, які обслуговують електроустановки, включно з працівниками, які одноособово обслуговують електроустановки, повинні мати групу ІІІ.

5. В електроустановках не дозволяється наближення людей, пристосувань, механізмів і вантажопідіймальних машин до неогороджених струмовідних частин, що перебувають під напругою, на відстані, менші за вказані в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1.

Допустима відстань до струмовідних частин, що перебувають під напругою

Напруга, кВ	Відстань від людини у будь-якому можливому її положенні та інструментів і пристосувань, що використовується нею, м	Відстань від механізмів та вантажопідіймальних машин у робочому та транспортному положеннях, від стропів, вантажо-захватних пристосувань та вантажів, м
1	2	3
До 1: На ПЛ	0,6	1,0
у решті електроустановок	Не нормується (без дотику)	1,0
6, 10, 20, 35	0,6	1,0
110	1,0	1,5
154	1,5	2,0
220	2,0	2,5
330	2,5	3,5
400, 500	3,5	4,5
750	5.0	6,0
800 постійного струму	3,5	4,5

Примітка. В тексті цих Правил електроустановки напругою 3 кВ прирівнюються до електроустановок 6 кВ, 60 кВ - до 110 кВ

В електроустановках до 1000 В під час огляду дозволяється відчиняти двері щитів, збірок, пультів керування та інших пристроїв.

Забороняється під час огляду виконувати будь-яку роботу.

6. Працівників, які не обслуговують дані електроустановки, допускають до цих установок у супроводі оперативних працівників з дозволу працівника вищого рівня оперативного управління. В електроустановки без оперативного персоналу такі працівники допускаються в супроводі працівників, які мають право одноосібного огляду цих установок з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство (відповідальної за електроустановку).

Працівник, який супроводжує, повинен забезпечити створення безпечних умов для людей та попереджати їх про наближення до струмовідних частин.

7. Виключати та включати роз'єднувачі, відокремлювачі, вимикачі, заземлюючі ножі напругою понад 1000 В з ручним приводом необхідно в діелектричних рукавичках.

8. Знімати та встановлювати запобіжники необхідно при знятій напрузі.

Під напругою, але без навантаження, допускається знімати та встановлювати запобіжники на приєднаннях, у схемі яких відсутні комутаційні апарати, що дають змогу зняти напругу.

Під напругою та під навантаженням дозволяється замінювати запобіжники у вторинних колах, мережах освітлення та запобіжники трансформаторів напруги.

9. Під час знімання та встановлення під напругою запобіжників необхідно користуватись:

- в електроустановках понад 1000 В - ізолюючими кліщами (штангою) із застосуванням діелектричних рукавичок та захисних окулярів (масок);

- в електроустановках до 1000 В - ізолюючими кліщами або діелектричними рукавичками. Роботу слід виконувати із застосуванням захисних окулярів (масок).

10. У разі розташування запобіжників приєднання вертикально один над одним (вертикальне розташування фаз) на щитах і збірках до 1000 В та в разі відсутності комутаційних апаратів дозволяється встановлювати та знімати запобіжники під навантаженням. У такому разі необхідно використовувати замість засобів захисту очей засоби захисту обличчя (захисні маски).

11. Огляд електроустановок, електротехнічних частин технологічного обладнання може виконуватись одноосібно:

- працівником зі складу керівників і спеціалістів підприємства з групою V в електроустановках понад 1000 В і з групою IV в електроустановках до 1000 В;

- оперативним або оперативно-виробничим працівником, що обслуговує цю електроустановку.

Дозвіл на проведення огляду видається особою, в управлінні якої перебуває електроустановка (відповідальний за електрогосподарство, персонал вищого рівня оперативного управління в управлінні якого знаходиться дана електроустановка).

12. Під час огляду електроустановок понад 1000 В не дозволяється наближатись до струмовідних частин на відстань, меншу за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил та відчиняти двері приміщень, комірок, не обладнаних огородженнями або бар'єрами, якщо відстань між дверима і струмовідними частинами менша за зазначену в таблиці 5.1 цих Правил. Перелік таких приміщень і комірок затверджується наказом по підприємству, з яким повинні бути ознайомлені під розпис працівники, які обслуговують ці електроустановки, та знаходитися на робочому місці відповідного оперативного та оперативно-виробничого персоналу. На мнемонічних (оперативних) схемах такі електроустановки (комірки, приміщення) повинні мати спеціальні позначення.

В електроустановках понад 1000 В, у яких вхід до приміщень, комірок обладнано огородженнями або бар'єрами, під час огляду не дозволяється відчиняти двері огороджень і проникати за огородження або бар'єри.

В електроустановках до 1000 В під час огляду дозволяється відчиняти двері щитів, збірок, пультів керування та інших пристроїв.

Не дозволяється поєднувати огляд з виконанням будь-якої іншої роботи.

Працівникам інших підприємств на правах відряджених, дозволяється одноосібно записувати покази електролічильників та інших вимірювальних приладів, установлених на щитах керування і в РУ. Відряджені працівники повинні мати групу з електробезпеки:

- в електроустановках з місцевими оперативними (оперативно-виробничими) працівниками - групу ІІ;

- без місцевих оперативних (оперативно-виробничих) працівників - групу ІІІ.

Огляд електроустановок не електротехнічними працівниками та екскурсії за наявності дозволу керівництва підприємства можуть виконуватись у супроводі і під контролем працівника з групою IV, який має право одноосібного огляду, або оперативного персоналу з дозволу працівника вищого рівня оперативного управління, в управлінні якого знаходиться дана електроустановка.

13. В електроустановках 3 - 35 кВ не дозволяється наближатися до виявленого місця замикання на землю на відстань менше 4 м в ЗРУ та менше 8 м в ВРУ та на ПЛ. Наближатися до місця замикання на землю в цих електроустановках допускається тільки для знімання напруги та звільнення людей, які потрапили під напругу. У цьому разі слід користуватись відповідними електрозахисними засобами.

У разі нещасних випадків для звільнення потерпілого від дії електричного струму слід негайно зняти напругу з електроустановки без попереднього дозволу.

14. Двері приміщень електроустановок, камер, щитів та збірок повинні бути закриті на механічний замок, крім тих, в яких проводяться роботи.

15. Ключі від електроустановок всіх класів напруги повинні перебувати на зберіганні та обліку у оперативних працівників. В електроустановках без місцевих оперативних працівників ключі можуть перебувати на обліку у адміністративно-технічних працівників, за якими закріплена ця електроустановка.

Ключі повинні бути пронумеровані. Один комплект ключів повинен бути запасним. Запасний комплект ключів повинен бути у оперативних або адміністративно-технічних працівників, за якими закріплена ця електроустановка.

Ключі видаються під розписку:

- працівникам, які мають право на одноособовий огляд;

- працівникам, які готують робоче місце, працівнику, який допускає (далі - допускачу), керівнику робіт, працівнику, який наглядає за безпечним виконанням робіт (далі - наглядачу).

16. Ключі слід повертати кожного дня після завершення огляду або роботи.

Під час виконання робіт в електроустановках без місцевих оперативних працівників ключі слід повертати не пізніше наступного робочого дня після огляду або повного закінчення роботи.

Необхідність видавання ключів на тривалий термін працівникам підприємств-споживачів, які мають право на оперативні перемикання в електроустановках постачальних організацій, а також оперативним, оперативно-виробничим працівникам, адміністративно-технічним працівникам свого підприємства, які мають право одноособового огляду, визначається керівництвом підприємства або відповідальним за електрогосподарство.

Видавання та повернення ключів слід реєструвати в журналі довільної форми або в оперативному журналі.

Порядок виконання робіт

1. Роботи в діючих електроустановках слід проводити за нарядами-допусками (далі - наряд), розпорядженнями або в порядку поточної експлуатації.

Форму наряду та вказівки щодо його заповнення наведено в додатку 4. до цих Правил.

2. На підприємствах складаються і затверджуються організаційно-розпорядчим документом переліки робіт, які виконуються у порядку поточної експлуатації. Роботи, що не ввійшли до вищезазначеного переліку, слід виконувати за нарядами та розпорядженнями.

Переліки повинні міститися у відповідних структурних підрозділах та на робочих місцях працівників.

3. Не дозволяється самовільне проведення робіт, а також розширення робочих місць та обсягу завдання, визначених нарядом або розпорядженням.

4. Виконання робіт у зоні дії іншого наряду слід узгоджувати з працівником, який видав цей наряд або з керівником робіт (наглядачем), який працює за раніше виданим нарядом. Узгодження оформлюється до початку виконання робіт записом на лицьовому боці наряду «Узгоджено» за підписом працівника, який узгоджує.

5. Ремонт електроустановок із застосуванням вантажопідіймальних машин, механізмів або великогабаритних пристроїв, а також роботи під робочою або наведеною напругою слід виконувати за технологічними картами або ПВР.

6. В електроустановках до 1000 В і на КЛ під час виконання роботи під напругою необхідно:

- відгородити розташовані поблизу робочого місця струмовідні частини, що перебувають під напругою, до яких можливий випадковий дотик;

- працювати в діелектричному взутті або стоячи на ізольованій підставці чи на гумовому діелектричному килимку;

- застосовувати інструмент з ізольованими рукоятками (у викруток повинен бути ізольований стержень).

Не дозволяється працювати в не застебнутому одязі або в одязі з короткими чи закоченими рукавами, користуватись ножівками, металевими метрами тощо.

7. В електроустановках понад 1000 В під час проведення робіт на струмовідних частинах, що перебувають під напругою, з використанням захисних ізолюючих засобів необхідно:

- користуватися тільки випробуваними сухими та чистими ізолюючими засобами з непошкодженим лаковим покриттям;

- тримати ізолюючі засоби за ручки-захвати не далі обмежувального кільця;

- розміщувати ізолюючі засоби так, щоб не виникала небезпека перекриття між фазами або фази на землю.

8. Під час виконання роботи із застосуванням електрозахисних засобів (ізолюючі штанги, електровимірювальні штанги та кліщі, покажчики напруги) дозволяється наближатися до струмовідних частин на відстань, визначену довжиною їхньої ізолюючої частини.

9. Не дозволяється без застосування електрозахисних засобів торкатись ізоляторів, ізолюючих частин обладнання, яке перебуває під напругою.

10. В електроустановках не дозволяється працювати в зігнутому положенні, якщо в разі випрямлення відстань до струмовідних частин буде менше за зазначену в таблиці 5.1. цих Правил.

Не дозволяється під час роботи розміщуватися так, щоб неогороджені струмовідні частини, які перебувають під напругою, були позаду або з двох боків.

11. Працівникам необхідно пам'ятати, що після зникнення напруги в електроустановці вона може бути знову подана без попередження.

12. Не дозволяється виконувати роботи в неосвітлених місцях. Освітлення робочих місць, під'їздів і проходів до них повинне бути рівномірним, без осліплювальної дії на працівників.

13. У разі наближення грози слід припинити всі роботи на ПЛ, ПЛЗ, у ВРУ та ЗРУ на виводах та лінійних роз'єднувачах ПЛ, на КЛ, приєднаних до ПЛ, а також на вводах ПЛЗ у приміщеннях вузлів зв'язку та на антенно-щоглових спорудах.

14. Усі працівники, які перебувають у діючих електроустановках (за винятком щитів керування, приміщень з релейними панелями та їм подібних), у колодязях, тунелях, траншеях повинні користуватися захисними касками.

15. Під час проведення земляних робіт необхідно дотримуватися вимог будівельних норм і правил.

16. Працівникам підприємств інших організацій, направлених у відрядження, одноособово можна записувати покази електролічильників та інших вимірювальних приладів, встановлених на щитах керування і в РУ. У разі наявності місцевих оперативних працівників відряджені працівники повинні мати групу II, а у разі відсутності місцевих оперативних працівників - групу III.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ

Таким чином, завдяки даній системі, у диспетчера з'являється можливість контролю температури і вологості повітря, вагового навантаження на провід в режимі реального часу. Аналізуючи попередній графік зміни ваги ожеледних відкладень на проводі і температури повітря, а також орієнтуючись на прогноз погоди, особа, яка приймає рішення, з більшою точністю зможе визначити необхідність і момент початок плавлення ожеледі на ПЛ. Система також дозволяє стежити за процесом плавки і визначати час її закінчення, що, в свою чергу, може знизити технологічні витрати електроенергії на плавку.

На сьогоднішній день розроблена система успішно використовується у Феодосійському високовольтному РЕЗ ПАТ «Крименерго» на двох лініях 110 кВ - «ПС Старий Крим - ПС Коктебель» і «ПС Старий Крим - ПС Судак», а також на лінії 35 кВ «ПС Підгірна - ПС Орджонікідзе».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Рудакова Р. М. Борьба с гололедом в злектросетевых предприятиях: Пособие по вопросам организации борьбы с гололедом / Рудакова Р. М., Вавилова И. В., Голубков И. Е. - Уфа: Башкирзнерго, 1995. - 126 с.

Быстрицкий Г.Ф. Методы борьбы с гололедом на воздушных линиях злектропередачи / Быстрицкий Г.Ф. // Главный знергетик. - 2008. - №2 - С. 14 - 23.

Гребенюк А. Н. Особенности зксплуатации линий злектропередачи в сложных погодных условиях / Гребенюк А. Н. - Донецк: Национальный горный ун-т, 2006. - 3 с.

Методические указания по плавке гололеда переменным током. Ч. 1. МУ 34-70-027-82. - М.: СПО Союзтехзнерго. 1983. - 114 с.

Методические указания по плавке гололеда постоянным током. Ч. 2. МУ 34-70-028-82. - М.: СПО Союзтехзнерго, 1983. - 49 с.

6. Инструкцмя по определению нормативных толщин стенок гололеда и скоростей ветра при гололеде для разработки заключений при проектировании сельских воздушных линий 0,4 - 20 кВ. - Киев: Сельэнергопроект, 1976.

7. Митропольский А.К. Техника статистических вычислений. - М.: Наука, 1971.

8. Усманов Ф.Х. Обеспечение надежности работы ВЛ в гололедных районах / Ф.Х. Усманов, А.Л. Лившиц // Электрические станции. - 1986. - №4.- С. 50-52.

9. Башкевич В. Я. Мониторинг гололедно-ветровых и температурных нагрузок воздушных линий электропередачи / В. Я. Башкевич, Г. Г. Угаров // Материалы международной НТК «Электроэнергия и будущее цивилизации» - Томск, ТГУ, 2004.

10. Левченко И.И. Программный комплекс для расчета и управления режимом плавки гололеда на ВЛ электропередачи. / И.И. Левченко, Е.И. Сацук // VII Симпозиум «Электротехника 2010», 2003. - Том1, 2.21.

11. Левченко И.И. Программное обеспечение системы обнаружения и плавки гололеда на ВЛ 10-500 кВ. / И.И. Левченко, Е.И. Сацук // Известия вузов. Электромеханика. - 2002. - № 6.

12. Левченко И.И. Диагностирование воздушных линий электропередачи на устойчивость к гололедно-ветровым нагрузкам. / И.И. Левченко, А.С. Засыпкин, Е.И. Сацук // Материалы XXVIII сессии семинара «Кибернетика энергетических систем», Известия высших учебных заведений. Северо-Кавказский регион. - 2006. - № 15. - С.11-12.

13. Королев A.M. Усовершенствование сигнализатора появления гололеда: Сборник научных трудов МИИСП. - Москва, 1987. - Вып. 17. - С. 24-27.

14. Колмогоров И.М. Устройство для контроля за гололедообразованием / И.М. Колмогоров, Р.Ш. Саргутдинов, В.И. Зубенко и др. // Техника в сельском хозяйстве. - 1984. - № 3. - С. 28-29.

15. Фигурнов Е.П. Датчики гололеда для электрических сетей / Е.П. Фигурнов, Т.А. Бойко // Электрические станции. - 1974. - № 12. - С. 39-41.

16. Дьяков А.Ф. Опыт борьбы с гололедом на линиях электропередачи / А.Ф. Дьяков, И.И. Левченко // Электрические станции. - 1982. - № 1. - С. 50-54.

17. Горохов Е.В., Козакевич М.И., Турбин C.B., Назим Я.В. и др. Ветровые и гололедные воздействия на воздушные линии электропередач / Под ред. Горохова Е.В. - Донецк, 2005. - 348 с.

18. Инструкция по производству наблюдений над обледенением проводов и сильным ветром на гололедных постах. - Киев: Сельэнергопроект, 1986.

19. Білаш І.П. Задачі моніторингу повітряних ліній електропередавання в ожеледних районах / І.П. Білаш, O.A. Савченко, O.B. Пархоменко // Проблеми енергозабезпечення та енергозбереження в АПК України. - Харків: ХНТУСГ ім. П. Василенка, 2011. - Вип. 117. - С.13-15.

20. Дьяков А.Ф. Информационные системы контроля гололедных нагрузок на BJI / А.Ф. Дьяков, Л.И. Левченко, A.C. Засыпкин, A.A. Аллилуев, Е.И. Сацук, А.И. Быткин, Ф.А. Дьяков // Энергетик. - 2005. - № 11.-С. 20-25.

21. Титов H.H. Формирование ведомственной системы сбора метеоданных в условиях эффективного оптового рынка электроэнергии / H.H. Титов, М.С. Доценко, С.И. Доценко и др. // Праці інституту електродинаміки HAH України. Спеціальний випуск. Енергетичні ринки: перехід до нової моделі ринку двосторонніх контрактів і балансуючого ринку. - Київ, 2009. - С. 41-48.

22. Пат. 91310 Україна, МКВ H 02 H 7/00. Пристрій для контролю навантаження ліній електропередачі від ожеледі / Черемісін М.М., Зубко В.М., Пархоменко О.В., Булага В.В., Хоменко В.И., Гриценко A.B. - , № 200910600; Заявл. 19.10.09; Опубл. 12.07.10, Бюл. № 13-6 с.

23. Попов С.В., Шкуро К.А. Эволюционная нейро-фаззи сеть на базе гибридных нейроподобных элементов // 17 міжнародна конференція з автоматичного управління «Автоматика-2010». Тези доповідей. Том 2. - Харків, 2010. - С. 193-194.

24. Попов С.В. Специализированные архитектуры искусственных нейронных сетей на базе гибридных нейроподобных элементов // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - 2009. - Vol Т. 2. - N. 33. - С. 76-82.

ДОДАТОК А

Протокол випробування

ДАТА_06.01.11 [ЧТ:8:10:23] Диспетчер СМ РЭС (3.5.6) Включение мониторинга

--------------------------------------------------------------------------------------------

ДАТА_06.01.11 [ЧТ:8:10:26] БЛОК_1(2) Подг-Орион,13 -ВСЕ В НОРМЕ-

- [СР:9:0:0] F=147кг(7232) Fmax=149кг S=0кг/час Темп.=-8.0°C Влаж.=18.1% Бат.=73%(73) GSM=60%

- [СР:10:0:0] F=147кг(7241) Fmax=150кг S=0кг/час Темп.=-7.7°C Влаж.=18.2% Бат.=100%(108)GSM=60%

- [СР:11:0:0] F=147кг(7237) Fmax=149кг S=0кг/час Темп.=-6.7°C Влаж.=18.4% Бат.=100%(155)GSM=60%

- [СР:12:0:0] F=146кг(7223) Fmax=149кг S=0кг/час Темп.=-5.4°C Влаж.=17.9% Бат.=100%(158)GSM=60%

- [СР:13:0:0] F=146кг(7211) Fmax=149кг S=0кг/час Темп.=-4.5°C Влаж.=15.7% Бат.=100%(168)GSM=60%

- [СР:14:0:0] F=146кг(7196) Fmax=148кг S=0кг/час Темп.=-3.6°C Влаж.=19.8% Бат.=100%(223)GSM=60%

- [СР:15:0:0] F=146кг(7194) Fmax=148кг S=0кг/час Темп.=-3.9°C Влаж.=18.8% Бат.=100%(158)GSM=60%

- [СР:16:0:0] F=146кг(7211) Fmax=148кг S=0кг/час Темп.=-5.3°C Влаж.=15.5% Бат.=100%(107)GSM=60%

--------------------------------------------------------------------------------------------

ДАТА_06.01.11 [ЧТ:8:10:26] БЛОК_1(2) Подг-Орион,13 -ВСЕ В НОРМЕ-

- [СР:17:0:0] F=147кг(7235) Fmax=149кг S=0кг/час Темп.=-6.2°C Влаж.=17.4% Бат.=95%(95) GSM=81%

- [СР:18:0:0] F=147кг(7256) Fmax=149кг S=0кг/час Темп.=-6.2°C Влаж.=18.5% Бат.=92%(92) GSM=81%

- [СР:19:0:0] F=147кг(7256) Fmax=149кг S=0кг/час Темп.=-5.9°C Влаж.=18.4% Бат.=92%(92) GSM=81%

- [СР:20:0:0] F=147кг(7236) Fmax=149кг S=0кг/час Темп.=-5.6°C Влаж.=16.8% Бат.=91%(91) GSM=81%

- [СР:21:0:0] F=146кг(7210) Fmax=149кг S=0кг/час Темп.=-5.4°C Влаж.=15.6% Бат.=91%(91) GSM=81%

- [СР:22:0:0] F=146кг(7181) Fmax=148кг S=0кг/час Темп.=-5.3°C Влаж.=15.5% Бат.=88%(88) GSM=81%

- [СР:23:0:0] F=145кг(7152) Fmax=148кг S=0кг/час Темп.=-5.0°C Влаж.=15.2% Бат.=88%(88) GSM=81%

- [ЧТ:0:0:0] F=144кг(7126) Fmax=147кг S=0кг/час Темп.=-4.7°C Влаж.=15.3% Бат.=88%(88) GSM=81%

--------------------------------------------------------------------------------------------

ДАТА_06.01.11 [ЧТ:8:10:26] БЛОК_1(2) Подг-Орион,13 -ВСЕ В НОРМЕ-

- [ЧТ:1:0:0] F=144кг(7097) Fmax=146кг S=0кг/час Темп.=-4.5°C Влаж.=15.6% Бат.=87%(87) GSM=81%

- [ЧТ:2:0:0] F=143кг(7072) Fmax=146кг S=0кг/час Темп.=-4.4°C Влаж.=15.5% Бат.=88%(88) GSM=81%

- [ЧТ:3:0:0] F=143кг(7054) Fmax=145кг S=0кг/час Темп.=-4.4°C Влаж.=14.8% Бат.=88%(88) GSM=81%

- [ЧТ:4:0:0] F=143кг(7040) Fmax=146кг S=0кг/час Темп.=-4.3°C Влаж.=14.6% Бат.=88%(88) GSM=81%

- [ЧТ:5:0:0] F=143кг(7029) Fmax=145кг S=0кг/час Темп.=-4.5°C Влаж.=14.7% Бат.=88%(88) GSM=81%

- [ЧТ:6:0:0] F=142кг(7017) Fmax=145кг S=0кг/час Темп.=-4.6°C Влаж.=15.1% Бат.=87%(87) GSM=81%

- [ЧТ:7:0:0] F=142кг(7013) Fmax=144кг S=0кг/час Темп.=-4.6°C Влаж.=15.8% Бат.=86%(86) GSM=81%

- [ЧТ:8:0:0] F=142кг(7008) Fmax=144кг S=0кг/час Темп.=-4.6°C Влаж.=16.8% Бат.=86%(86) GSM=81%

--------------------------------------------------------------------------------------------

ДАТА_06.01.11 [ЧТ:9:03:27] БЛОК_1(2) Подг-Орион,13 -ВСЕ В НОРМЕ-

- [ЧТ:9:1:50] F=142кг(6993) Fmax=143кг S=-1кг/час Темп.=-4.2°C Влаж.=17.5% Бат.=88%(88) GSM=60%

--------------------------------------------------------------------------------------------

ДАТА_06.01.11 [ЧТ:11:06:23] Диспетчер СМ РЭС (3.5.6) Выключение

==========================================================

ДОДАТОК Б

УДК 621.315.175

ЕФЕКТИВНІСТЬ МОНІТОРИНГУ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАВАННЯ В ОЖЕЛЕДНИХ РАЙОНАХ

Тихоненко В.М.

Науковий керівник к.т.н., професор Черемісін М.М.

ХНТУСГ ім. П.Василенка, м. Харьков, Україна

Постановка задачі, аналіз останніх досліджень та публікацій. Повітряні лінії електропередавання (ПЛ) працюють в умовах впливу на них численних експлуатаційних і метеорологічних факторів. Найбільш небезпечними є екстремальні метеорологічні впливи у вигляді сполучень ожеледних та вітрових навантажень на проводи та грозотроси ПЛ. Такі впливи є випадковими метеорологічними явищами, які, як правило, одночасно охоплюють великі райони, мають масовий характер і тому приносять значні матеріальні збитки.

Мета досліджень. Формулювання загальних принципів побудови автоматизованих телеметричних систем контролю процесу утворення ожеледі, що мають функцію прогнозування метеопараметрів.

Основні напрямки досліджень. Очевидно, що при розробці систем контролю утворення ожеледі необхідно прагнути до максимально можливого рівня автоматизації процесів моніторингу ПЛ та плавлення ожеледних відкладень, що дозволить мінімізувати роль людського фактору та підвищити загальну ефективність роботи таких систем. Для вирішення задач подібного типу добре зарекомендували себе методи, що відносяться до обчислювального інтелекту та базуються на основі штучних нейронних мереж . Головним параметром, який підлягає прогнозуванню, є вага проводу, вкритого ожеледдю.

Висновки. В ожеледних районах загальна автоматизована система керування технологічним процесом передачі електричної енергії повинна доповнюватись підсистемою контролю утворення ожеледі на ПЛ, до функціональних можливостей якої входять моніторинг та прогнозування процесу наростання ожеледних відкладень, розрахунок параметрів режиму плавлення ожеледі на ПЛ та керування цим режимом, розрахунок механічних параметрів ліній. Реалізацію функції прогнозування доцільно здійснити на основі нейронної мережі , що дозволяє отримати досить низькі похибки.

ДОДАТОК В

Рисунок 1 - блок виносний, вид спереду

ДОДАТОК Г

Рисунок 2 - Блок виносний, вид ззаду

ДОДАТОК Д

Рисунок 3 - блок виносний, вид збоку

Размещено на Allbest.ru