Організація робіт з експлуатації і ремонту обладнання Черкаської МЕМ

Схеми, конструкції розподільчих пристроїв, основне устаткування підстанції. Облаштування і конструктивне виконання повітряних ліній. Організація оперативного керування і робіт з експлуатаційного і ремонтного обслуговування магістральних електричних мереж.

Рубрика Физика и энергетика
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 15.03.2015
Размер файла 1,0 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Коротка історія підприємства електричних мереж і найближчі перспективи його розвитку

2. Схеми, конструкції розподільчих пристроїв й основне устаткування підстанції

3. Облаштування і конструктивне виконання повітряних ліній

4. Організація оперативного керування

5. Організація робіт з експлуатаційного і ремонтного обслуговування ліній, підстанцій

6. Механізація робіт

7. Охорона праці

8. Індивідуальне завдання

Висновок

Список літератури

Вступ

Я проходив технологічну практику в службі підстанцій Черкаських магістральних електричних мереж. Черкаські електричні мережі входять в склад Центральної електроенергетичної системи Державного підприємства «Укренерго». Підприємство займається експлуатацією обладнання підстанцій і ліній електропередач, монтажем, ремонтом обслуговуванням електротехнічного устаткування. Моїм керівником від підприємства була провідний інженер служби підстанцій Завгородня Людмила Андріївна. Під час проходження практики я ознайомився з основним обладнанням підстанції «Черкаси» 330/110/10 кВ, організаційною структурою підприємства. Розглянув питання експлуатації основного устаткування. Була проведена екскурсія по службах Черкаських МЕМ, та на ВРУ-330 підстанції «Черкаси». Я спостерігав за проведенням поточного ремонту, та виведенням обладнання в ремонт. Вивчив основні правила технічної експлуатації та техніки безпеки. Для написання свого звіту консультувався у свого керівника, інших інженерів підстанції, по питанням охорони праці - у інженера з охорони праці Берези М.Г., по виробничо-економічним питанням - у виробничо-технічному відділі.

1. Коротка історія підприємства електричних мереж і найближчі перспективи його розвитку

Черкаські магістральні електричні мережі створені згідно наказу Міністра енергетики та електрифікації України від 28.10.1996 р. № 185 "Про структуру магістральних електричних мереж у Черкаській області" як відособлений підрозділ Центральних магістральних електричних мереж Державної електричної компанії "Укрелектропередача" на базі державних магістральних мереж напругою 330-750кВ, розташованих в Черкаській області.

Мета створення - забезпечення високого оперативно-технологічного обслуговування, якості ремонтів електроустановок ДЕК ”Укрелектропередача", підвищення ефективності використання фінансових і матеріальних ресурсів, надійності роботи обладнання споруд та пристроїв.

З першого жовтня 1998 року Черкаські магістральні електричні мережі після реорганізації ДЕК „Укрелектропередача” та НДЦ України, створення на їх базі НЕК „Укренерго”, стали відособленим підрозділом Центральної електроенергетичної системи Державного підприємства НЕК „Укренерго”

Мета - забезпечення виконання необхідних ремонтів та оперативно - технічного обслуговування магістральних електричних мереж 330, - 750кВ і надійної роботи обладнання, споруд, пристроїв та систем управління.

Організаційна структура Черкаських МЕМ наводиться в додатку 1.

Персонал Черкаських МЕМ обслуговує:

- підстанцію 330/110/10 кВ „Черкаси”;

- підстанцію 330/110/10 кВ „Поляна”;

- ПЛ 750 кВ Південно-Українська АЕС - Вінниця протяжністю 81,62км;

- ПЛ 330 кВ загальною протяжністю 311,6 км;

- кабельну магістраль зв'язку Київ - Горлівка протяжністю 473 км.

Підрозділом експлуатується виробнича база - РВБ в м. Черкаси, де розташовані ремонтні майстерні служби транспорту, столярна майстерня, приміщення лабораторій, виробничих служб, санітарно-побутового призначення, адміністративна будівля та складське господарство.

Перспективними напрямками роботи підприємства є:

- підтримка обладнання підстанцій в робочому стані, своєчасний його ре5монт та модернізація;

- поступова заміна морально і фізично зношеного обладнання на сучасне, більш ефективне й надійне, включаючи обладнання іноземних фірм;

- застосування та впровадження нових методів діагностики обладнання.

- Для підвищення надійності електропостачання схемою перспективного розвитку Центральної ЕС на період до 2010 року з перспективою до 2015 року передбачається будівництво ПЛ-330кВ Поляна-Тальне з підстанцією 330/150кВ Тальне та переведення на номінальну напругу повітряної лінії Побужжя-Тальне, яка збудована в габаритах 330кВ та тривалий час експлуатується на зниженій напрузі 150кВ.

- Планується реконструкція діючого ЗРУ-10кВ з будівництвом нової підстанції 110/10кВ з ЦРП-10кВ на території бази ВАТ “Черкасиобленерго” Це в повному обсязі дозволить вирішити питання регулювання напруги.

2. Схеми, конструкції розподільних пристроїв й основне устаткування підстанції

1. Головна схема електричних з'єднань; розподільні пристрої, їхні конструкції.

Схема первинних з'єднань наводиться в додатку 2.

Підстанція 330 /110/10 кВ „Черкаси” з установленою потужністю трансформаторів 315 МВА побудована у 1961 році, займає загальну площу 59.800 м2. Подає напругу на підстанції „ТЕЦ”, „Східна”, „ЗТА”, „Поляна” по лінії електропередачі 330кВ „Крем ГЕС - Черкаси”.

Рис.1 Підстанція 330/110/10 кВ „Черкаси”

Підстанція 330/110/10 кВ „Поляна” з установленою потужністю трансформаторів 400 МВА побудована у 1974 році займає загальну площу 72.980 м2. Подає напругу по шинам 110кВ на підстанції „Сокірно”, „Західна”, „Шевченково”, „ТЕЦ”, „БХО”, „Черкаси”, „СТО”.

Рис. 2 Підстанція 330/110/10 кВ „Черкаси” ВРУ-330

В додатку 3 наводиться перелік обладнання підстанції.

На підстанції працюють два автотрансформатори і один силовий трансформатор.

Автотрансформатори типу АТДЦТН -125000/330/110/10. Це трьохфазний трьохобмоточний автотрансформатор з примусовою циркуляцією повітря і масла з ненаправленим потоком масла, і системою регулювання напруги під навантаженням (РПН).

Трансформатор типу ТРДН - 63000/110/10. Це трьохфазний двухобмоточний силовий трансформатор з розщепленою обмоткою низької напруги (НН), примусовою циркуляцією повітря і природною циркуляціэю масла. І також має систему регулювання напруги РПН.

Розщеплена обмотка НН має виводи на дві секції збірних шин 10кВ.

2. Вимикачі - це комутаційні апарати, які використовуються для відключення окремих елементів електричної частини станцій та підстанцій.

На підприємстві використовуються вимикачі 330 кВ типу

ВВ-330Б, ВВН-330 і елегазовий типу 3АР2FI-365kV.

ВВ-330Б - це повітряний вимикач на напругу 330кВ з категорією ізоляції - Б. Також ці вимикачі зовнішнього встановлення з віддільником у фарфоровому корпусі під тиском. Час відключення такого вимикача 0,08с.

Вимикач ВВН-330 - це повітряний вимикач на напругу 330кВ зовнішнього встановлення.

На підприємстві використовуються вимикачі 110 кВ типу

ВМТ-110Б-25/1250 УХЛ1. Це маломасляний вимикач серії ВМТ з номінальною напругою 110кВ, який має зовнішню ізоляцію категорії Б.

25/1250 - це тип виконання вимикача. Цей вимикач виготовлений у кліматичному виконанні УХЛ категорії розміщення 1. Повний час відключення такого вимикача 0,06с. Включення таких вимикачів відбувається за рахунок енергії пружин вмикання приводу, а відключення - за рахунок енергії власних пружин відключення вимикача, відведення яких відбувається в процесі включення.

На підприємстві також використовуються вимикачі 10 кВ типу

ВМПЕ - 10, ВМП - 10. ВМПЕ і ВМП - масляні вимикачі розраховані на номінальну напругу 10кВ, підстанційного типу з вбудованим електромагнітним приводом. Цей вимикач знаходиться у спеціальній шафі. Сам вимикач стоїть на рухомому візку, для того щоб під час ремонту мати доступ до задньої стінки вимикача, а також до шин 10кВ, які розташовані за вимикачем. Шафа має два відділи один для самого вимикача, а інший для вимірювальних пристроїв та систем релейного захисту (РЗА). Контакти такого вимикача знаходяться в масляному середовищі. Дуга гаситься за рахунок охолодження контактів маслом.

Роз'єднувач - це комутаційний пристрій, який використовується для відключення ліній без навантаження і створення видимого розриву.

На підстанції використовуються роз'єднувачі 330кВ типу

РНДЗ-330/3150 і РНДЗ-330/2000. Це роз'єднувач зовнішнього встановлення з двома опорними колонками або з двопроменевою ізоляційною гірляндою і заземлюючим ножем. 330 - номінальна напруга, кВ. 3150(2000) - номінальний струм, А. Оснащений електродвигунним приводом для дистанційного керування.

На підстанції використовуються роз'єднувачі 110кВ типу

РЛНД-110/1000. Це лінійний роз'єднувач зовнішнього встановлення з двома опорними колонками або з двопроменевою ізоляційною гірляндою. 110 - номінальна напруга, кВ. 1000 - номінальний струм,А.

Також на підстанції використовуються роз'єднувачі 10кВ типу

РВК-10, РЛНД-10/400 і РВО-10/400 . РЛНД-10/400 - це лінійний роз'єднувач зовнішнього встановлення з двома опорними колонками або з двопроменевою ізоляційною гірляндою. 10 - номінальна напруга, кВ. 400 - номінальний струм, А.

РВК-10 - це однополюсний роз'єднувач внутрішнього встановлення, коробчастого профілю. 10 - номінальна напруга, кВ. Обладнаний важільним і ручним приводом.

РВО-10/400 - це однополюсний роз'єднувач внутрішнього встановлення. 10 - номінальна напруга, кВ. 400 - номінальний струм, А. Обладнаний важільним і ручним приводом.

Трансформатор струму - трансформатор, призначений для перетворення струму до значення, зручного для вимірювання.

На підстанції використовуються вимірювальні трансформатори струму типів ТФКН-330, ТФНД-110. ТФКН-330 і ТФНД-110 - трансформатори струму в фарфоровій покришці.

Трансформатор напруги - трансформатор, який використовується для перетворення високої напруги в низьку для вимірювання.

На підстанції використовують вимірювальні трансформатори напруги типів НКФ-330, НКФ-110 і НТМІ-10. НКФ-330(110) - трансформатор напруги каскадний в фарфоровій покришці з номінальною напругою 330(110)кВ. НТМІ-10 - трансформатор напруги трьохфазний, масляний з обмоткою для контроля ізоляції мережі.

Розрядник - електричний апарат призначений для обмеження перенапруги в електротехнічних установках і електричних мережах.

На підстанції встановлені розрядники типів ОПН-330, РВМГ-330, РВС-110, ОПН-110, ОПН-10, РВП-10.

Обмежувач перенапруги нелінійний (ОПН) - це елемент захисту без іскрових проміжків. Активна частина ОПН складається з послідовного набору варісторів. Принцип дії ОПН оснований на тому, що провідність варісторів нелінійно залежить від доданої напруги. При відсутності перенапруг ОПН не пропускає струм, але як тільки на ділянці мережі виникає перенапруження, опір ОПН різко знижується, чим і обумовлюється ефект захисту від перенапруги. Після закінчення дії перенапруги на виводах ОПН, його опір знову зростає.

РВМГ складається з декількох послідовних блоків з магнітним іскровим проміжком та відповідного числа вілітових дисків. Кожен блок магнітних іскрових проміжків являє собою почергове з'єднання одиничних іскрових проміжків і постійних магнітів, укладену в порцеляновий циліндр.

3. Два автотрансформатора АТДЦТН-125000/330/110/10 (АТ-2 і АТ-3)

і силовий трансформатор ТРДН-63000/110/10 (Т-1) обладнані системою регулювання напруги під навантаженням (РПН).

Даний тип переключень застосовується для оперативних перемикань, пов'язаних з постійною зміною навантаження (наприклад, вдень і вночі навантаження на мережу буде різне). В залежності від того, на яку напругу і якої потужності трансформатор, РПН може змінювати значення коефіцієнта трансформації в межах від ± 10 до ± 16% (приблизно по 1,5% на відгалуження). Регулювання здійснюється на стороні ВН.

Регулювання може проводитись як автоматично, так і вручну з ОПУ або диспетчерського пульта керування.

4. Періодичність планових ремонтів

Автотрансформатор, трансформатор

Капітальний ремонт проводиться за результатами випробувань та технічним станом. Поточний ремонт проводиться щорічно.

Реактор струмообмежуючий

Капітальний ремонт проводити 1 раз у 12 років. Поточний ремонт проводити 1 раз у 2 роки.

Масляний вимикач

Капітальний ремонт проводити 1 раз на 6-8 років. Поточний ремонт проводити щорічно.

Повітряний вимикач

Капітальний ремонт проводити 1 раз на 4-6 років. Поточний ремонт проводити щорічно.

Елегазовий вимикач

Капітальний ремонт проводити після вичерпання

механічного ресурсу, ресурсу з вимкнення струмів короткого замикання або після 12-30 років експлуатації (залежно від вимог заводу-виробника).

Поточний ремонт проводити в термін згідно з вимогами заводу-виготовлювача.

Вакуумний вимикач

Капітальний ремонт проводити в термін згідно з вимогами заводу-виготовлювача. Поточний ремонт проводити в термін згідно з вимогами заводу-виготовлювача.

Вимикач навантаження, розєднувач і заземлюючі ножі

Капітальний ремонт роз'єднувачів проводити 1 раз на 4-8 років. Поточний ремонт проводити по мірі необхідності але не менше 1 разу у 4 роки.

ТС, ТН

Капітальний ремонт проводити за результатами випробування і огляду. Поточний ремонт проводити 1 раз у 3 роки.

Розрядники, обмежувачі перенапруги

Поточний ремонт розрядників проводити 1 раз на рік до початку грозового сезону.

Поточний ремонт для ОПН не вимагається.

В додатку 6 наведено обсяги капітальних інвестицій для модернізації основного обладнання підстанції та ліній(2006-2009рр.).

5. Кожна електрична установка на підстанції має захисне заземлення.

Підстанція має систему заземлення виду ТТ.

У системі TT трансформаторна підстанція має безпосередній зв'язок токоведучих частин із землею. Всі відкриті токопровідні частини електроустановок мають безпосередній зв'язок із землею через заземлювач, електрично не залежний від заземлювача нейтралі трансформаторної підстанції. Під землею по всій території підстанції розташовано заземлювальний контур, з яким мають зв'язок через провід заземлення усі електроустановки.

6. Щит керування - це графічне зображення всієї підстанції з усіма електроустановками та електроапаратами якими можна керувати безпосередньо зі щита за допомогою перемикачів. Будь - які перемикання на щиті виконує черговий інженер підстанції (ЧІП) за згодою диспетчера. Також на щит керування виведено дисплеї, які показують усі електричні параметри (P, Q, U, I, f ) з місць встановлення вимірювальних приладів(ТТ, ТН та ін.). І ще виведені усі системи релейного захисту та автоматики (РЗА).

Рис. 3. Головний щит управління підстанція „Поляна”

3. Облаштування і конструктивне виконання повітряних ліній

Служба повітряних ліній є основною виробничою службою підрозділу і створена для проведення ремонтів та технічного обслуговування повітряних ліній напругою 330 - 750кВ

Основні завдання служби - забезпечення довгострокової, безпечної, надійної, економічної та безаварійної передачі електричної енергії по магістральних повітряних лініях Черкаських МЕМ шляхом проведення заходів з запобігання аварійних вимкнень ПЛ, розслідування та усунення причин аварійних вимкнень ПЛ, ліквідація у найкоротші терміни наслідків аварій, що можуть статися у роботі ПЛ при виникненні надзвичайної ситуації на ПЛ, дотримання безпечних умов праці при виконанні цих робіт.

Працівники служби ПЛ Черкаських МЕМ обслуговують лінії двох класів напруг 330кВ і 750кВ.

- ПЛ 750кВ Південно - Українська АЕС - Вінниця протяжністю 81,62 км;

- ПЛ 330 кВ загальною протяжністю 311,6 км;

- ПЛ-330 кВ ТПТЕС - Канів ГЕС протяжністю - 90,6 км;

- ПЛ-330кВ Крем ГЕС - Черкаси протяжністю - 123,8 км;

- ПЛ-330кВ Канів ГЕС - Поляна протяжністю - 78,8 км;

- ПЛ-330кВ Черкаси - Поляна протяжністю - 18,4 км

Службою виконуються наступні роботи з технічного обслуговування та капітальних ремонтів повітряних ліній :

заміна ізоляторів, розчищення трас ПЛ, заміна залізобетонних опор, встановлення вітрових зв'язків, ремонт фундаментів опор, вирізка дерев, ремонт стійок залізобетонних опор, встановлення гасників вібрації напруженості.

На лініях цих класів напруг використовуються залізобетонні опори

Фаза лінії 750кВ розщеплена на 4 проводи, а 330кВ - на 2.

Відстань між фазними проводами 750кВ 18,5м. Від фазного проводу до землі 26,34м, від землі до точки підвісу троса (найвища точка) 40,64м ( додаток 4). Відстань між фазними проводами 330кВ 6,5м.

Марка проводу ПЛ-750кВ АС-400/93, а марка троса АС-70/72.

Марка проводу ПЛ-330кВ АСО-300, а марка троса С-70(ТК11).

АСО - сталеалюмінієвий дріт з полегшеним сталевим осердям.

На повітряні лінії 330(750), для захисту від вібрації неізольованих проводів і грозозахисних тросів, кріпляться гасники вібрації типу ГВ 4533-02. ГВ складається з демпферного троса та закріплених вантажів на його кінцях.

На ПЛ 750кВ лінійна арматура складається з:

- Вузел для кріплення підвісок КГ-16-1 Ч2;

- Ланка проміжна спеціальна ПРС-16-1 Ч2;

- Скоба СК-16-1А Ч2;

- Ланка проміжна монтажна ПТМ-12-2с Ч2;

- Сережка СР-12-16 Ч2;

- Ізолятор ПС12-А Ц-353-00 Ч88;

- Вушко спеціальне УЦ-12-16 Ч2; ( додаток 5)

Організація ремонтних робіт на ПЛ.

Річний план-графік технічного обслуговування складається відповідно до ГКД 34.20.507 і ГКД 34.20.661. Цей план-графік затверджує керівництво відповідних експлуатуючих структур.

Річні плани капітального ремонту складають на підставі оцінки технічного стану ПЛ за результатами огляду, перевірок і вимірювань при цьому визначають обсяг ремонтних ресурсів, який необхідний для виконання капітального ремонту кожної ПЛ згідно з ГКД 34.05.834:

- вартість капітального ремонту;

- трудовитрати ;

- витрати матеріалів і елементів;

- тривалість роботи спеціальних механізмів.

Під час складання планів слід врахувати сезонність проведення окремих видів робіт.

Троси ПЛ 330 і 750кВ виконані зі сталі С-70 і АС-70/72.

Вони виконують захисну функцію і мають зв'язок з заземленням опори. Грозозахисний трос знаходиться вище проводів і тому при загрозі ураження ЛЕП блискавкою, вона потрапляє безпосередньо у трос і розряд по заземленню тече до заземлювального контуру.

На проводах 330 і 750кВ використовують підвісні скляні ізолятори.

На анкерних опорах ПЛ-330 використовуються ізолятори ПС-120, а на проміжних опорах - ПС-70.

На анкерних опорах ПЛ-750 використовуються ізолятори ПС-22, а на проміжних опорах - ПС-12.

12 і 22 - розривне навантаження, т.

4. Організація оперативного керування

Відповідно до закону України „Про електроенергетику” (ст.14), Центральна енергосистема здійснює функції єдиного оперативно- технологічного управління режимами роботи основної мережі 110 кВ і вище та електростанцій Об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України, розташованих в Центральному регіоні, в тому числі обладнання релейного захисту та проти аварійної автоматики, засобів зв'язку і телемеханіки, здійснення єдиної технічної політики в експлуатації обладнання, розвитку та його удосконалення.

Диспетчерська служба МЕМ створена згідно із „Схемою оперативно - диспетчерського управління Центральної ЕС НЕК „Укренерго” та затвердженою структурною схемою Черкаських магістральних електричних мереж.

Метою діяльності є безперервне оперативне диспетчерське керування обладнанням Черкаських МЕМ для забезпечення надійної, безвідмовної та економічної роботи електромереж, постійної готовності до несення навантаження в розрахункових діапазонах і виконує такі основні завдання:

- здійснення цілодобового оперативно-диспетчерське керування магістральними електричними мережами;

- виконання необхідних перемикань при відключенні обладнання в ремонт;

- видача дозволу на підготовку робочого місця та допуск до роботи на обладнанні ПС 330кВ „Черкаси” , „Поляна” та ПЛ-330 - 750 кВ, які знаходяться на балансі Черкаських МЕМ;

- ліквідація технологічних порушень на обладнанні

5. Організація робіт з експлуатаційного і ремонтного обслуговування підстанції

Метою діяльності служби підстанцій є забезпечення надійної, економічної безвідмовної роботи обладнання ПС - 330кВ та постійної готовності до роботи в режимі розрахункових навантажень.

Загальна кількість працівників служби складає - 35 оcіб.

На підстанції „Черкаси”:

- замінені два автотрансформатора потужністю 63 МВА на автотрансформатори потужністю 125 МВА та додатково встановлений трансформатор потужністю 63 МВА;

- замінені 11 повітряних вимикачів 110кВ (ВВН-110кВ ) на масляні вимикачі ВМТ-110-Б;

- проведені підсилення залізобетонного порталу ВРУ-110 кВ, ре-конструкція системи стиснутого повітря, капітальний ремонт акумуляторної батареї;

- замінені вимикачі 10 кВ типу ВМГ-133 на вакуумні типу ВБТВ-М-10/20/630 в кількості - 4 шт., трансформатори струму ТС-110 АТ-2 типу ТФЗМ-110Б-IV, VI в кількості - 3 шт., РВС-110кВ ТН-110-1 на ОПН-110 у кількості - 3 шт;

- здійснена заміна електромагнітних блокувань Р-110кВ типа КСА на електромагнітні блокування з перемикаючими пристроями на герконах в кількості - 81 шт, опорно - стержневої ізоляції у кількості - 55 шт;

- замінені чотири шафи керування роз'єднувачами 330кВ та п'ять шаф приводу Р-110кВ типу ШПР-1 ;

- збудований маслозбірник об'ємом 200 м3.

В Черкаських МЕМ проводяться переважно господарчим способом, весь комплекс робіт по ремонту і експлуатації ПС-330КВ і ПЛ-330-750кВ.

6. Механізація робіт

Загальна кількість автомашин і спец механізмів в Черкаських МЕМ - 37 одиниць, яка забезпечує весь комплекс робіт по ремонту і експлуатації ПС 330 кВ і ПЛ 330-750 кВ. Загальна кількість працівників служби механізації та транспорту складає - 32 особи.

Для виконання ремонтних робіт по лінії ПЛ-330кВ та ПЛ-750кВ використовується наступна автотранспортна техніка:

- Вишка телескопічна - ТВ-26Е

- Вишка телескопічна -ТВ-23А

- Ліктьовий гідро підіймач - ВС-22

Для перевезення обслуговуючого персоналу використовуються бригадні автомобілі:

- УАЗ -3909 - фургон

- Г - 66 - фургон

- З-131 - фургон

На підстанції «Черкаси» для обслуговування та ремонту обладнання задіяні такі автомобілі:

- автокран КС-2561

- автокран КТА-1801

- ліктьовий гідропідіймач - МШТС -4МН

- ліктьовий гідропідіймач - П-183

- ліктьовий гідропідіймач - ВС-22

7. Охорона праці

Технічні заходи захисту, що створюють безпечні умови виконання робіт

1. Послідовність виконання технічних заходів

1.1. Під час підготовки робочого місця для роботи, яка вимагає знімання напруги, слід виконати у зазначеній послідовності такі технічні заходи:

- провести необхідні вимкнення і вжити заходів щодо запобігання помилковому або самочинному вмиканню комутаційної апаратури;

- вивісити заборонні плакати на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою. За необхідності струмовідні частини слід огороджувати;

- приєднати до "землі" переносні заземлення;

- перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, на які слід встановити заземлення. Якщо переносні заземлення планується ставити поблизу струмовідних частин, що не входять в зону робочого місця, то їх огородження слід встановити до перевірки відсутності напруги та заземлення;

- встановити заземлення (увімкнути заземлювальні ножі, приєднати до вимкнених струмовідних частин переносні заземлення) безпосередньо після перевірки відсутності напруги та вивісити плакати "Заземлено" на приводах вимикальних комутаційних апаратів;

- огородити, у разі необхідності, робочі місця або струмовідні частини, що залишились під напругою, і вивісити на огородженнях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов струмовідні частини огороджують до або після їх заземлення.

Таблиця 1 Основні слектрозахисні засоби для роботи в електроустановках

До 1000 В включно

Понад 1000 В

- Ізолювальні штанги

- Ізолювальні штанги всіх видів

- Ізолювальні кліщі

- Ізолювальні кліщі

- Електровимірювальні кліщі

- Електровимірювальні кліщі

- Покажчики напруги

- Покажчики напруги

- Діелектричні рукавички

- Пристрої для створення безпечних умов вимірювань в електроустановках

- Інструмент з ізолювальним праці під час проведення випробувань і покриттям

Таблиця 2 Додаткові слектрозахисні засоби для роботи в електроустановках

До 1000 В включно

Понад 1000 В

Діелектричне взуття

Діелектричні рукавички

Діелектричні килими

Діелектричне взуття

Ізолювальні підставки

Діелектричні килими

ізолювальні накладки

Ізолювальні підставки

Ізолювальні ковпаки

Ізолювальні накладки

Сигналізатори напруги

Ізолювальні ковпаки

Захисні огородження (щити, ширми)

Штанги для перенесення і вирівнювання потенціалу

Переносні заземлення

Сигналізатори напруги

Плакати і знаки безпеки

Захисні огородження (щити, ширми)

Інші засоби захисту

Переносні заземлення

Плакати і знаки безпеки

Інші засоби захисту

Крім наведених вище засобів захисту в електроустановках повинні застосовуватись такі ЗІЗ:

захисні каски -- для захисту голови;

захисні окуляри і щитки -- для захисту очей і обличчя;

протигази і респіратори -- для захисту органів дихання;,

рукавиці -- для захисту рук;

запобіжні пояси та страхувальні канати.

Порядок допуску бригади до роботи

Допуск до роботи за нарядами та розпорядженнями слід проводити безпосередньо на робочому місці.

Допуск до роботи за розпорядженням у тому разі, коли підготовка робочого місця не передбачена, проводити на робочому місці необов'язково, а на ПЛ, ПЛЗ та КЛ - не потрібно.

Допуски проводиться після перевірки підготовки робочого місця. У цьому разі допускач повинен:

- перевірити, чи відповідає склад бригади вказаному у наряді або розпорядженні. Перевірку слід проводити за іменними посвідченнями;

- провести інструктаж: ознайомити бригаду із змістом наряду, розпорядження; вказати межі робочого місця і підходи до нього; показати найближче до робочого місця обладнання та струмовідні частини приєднань, що ремонтуються, та суміжних приєднань, до яких забороняється наближатися незалежно від того, перебувають вони під напругою чи ні;

- довести бригаді, що напруга відсутня показом встановлених заземлень та перевіркою відсутності напруги, якщо заземлення не видно з робочих місць, а в електроустановках 35 кВ і нижче (де дозволяє конструктивне виконання без піднімання) - наступним дотиком рукою до струмовідних частин після перевірки відсутності напруги.

Бригаду у разі допуску, крім допускача, повинен проінструктувати керівник робіт щодо безпечного проведення робіт, використання інструменту, приладів, механізмів та вантажопідіймальних машин. Без проведення інструктажу допускати бригаду до роботи забороняється.

Підготовка робочого місця, проведення інструктажів та допуск оформлюються підписами допускача та керівника робіт (наглядача) в таблиці 4 наряду із зазначенням дати, часу. Цільовий інструктаж членів бригади проводиться під час первинного допуску і оформлюється в таблиці 3 наряду. Такий самий порядок оформлення цільових інструктажів повинен бути і в разі введення до складу бригади нових працівників.

Оформлення проведення такого інструктажу у журналі під час допуску до роботи не вимагається.

Допуск до роботи оформлюється в обох примірниках наряду, один з яких залишається у керівника робіт (наглядача), а другий - у допускача.

Встановлення переносних заземлень

Встановлення заземлення на струмові дні частини вимкненої для робіт ділянки електроустановки необхідно безпосередньо після перевірки відсутності напруги.

Переносне заземлення спочатку треба приєднати до заземлювального пристрою, а потім, після перевірки відсутності напруги, встановити на струмові дні частини.

Знімати переносне заземлення необхідно в зворотній послідовності:

спочатку зняти його із струмовідних частин, а потім від'єднати його від заземлювального пристрою.

Встановлення та знімання переносних заземлень в електроустановках понад 1000 В слід здійснювати ізолювальною штангою із застосуванням діелектричних рукавичок, закріплювати затискачі приєднаних переносних заземлень слід цією самою штангою або безпосередньо руками в діелектричних рукавичках.

Забороняється використовувати для заземлення провідники, непризначені для цієї мети.

Після встановлення заземлень, вмикання заземлювальних ножів на приводах комутаційних апаратів, якими може бути подано напругу до місця роботи, слід вивішувати плакати "Заземлено".

Індивідуальне завдання Тема: «Дослідження елегазового вимикача 3АР2 FI»

Силовий вимикач ЗАР2 FI є трьохполюсним автоматичним компресорним вимикачем у виконанні для зовнішнього встановлення, де в якості ізолюючого і дугогасильного середовища застосовується елегаз.

Вимикач оснащений по одному пружинному приводу на кожну фазу, так що вимикач підходить для однополюсного і триполюсного автоматичного повторного вімкнення.

Конструкція силового вимикача

Вимикач являє собою комплект з трьох механічно не пов'язаних один з одним полюсів і розподільчої шафи. Полюс вимикача типу В. В якості дугогасильного і ізолюючого середовища використовується елегаз (SF6 - шестифторна сірка). Полюс включає в себе опорну колонку, зібрану з порожніх фарфорових ізоляторів, встановлених на шафі керування. На колонці розміщено гасильний пристрій з конденсаторами для рівномірного розподілу напруги по розриву. Гасильний пристрій разом з опорною колонкою складають єдиний газонаповнений вузол. Герметизація здійснюється за допомогою спеціальних формованих гумових ущільнень. Модуль гасильного пристрою працює за принципом автопневматичного дуття і складається з рухомого і нерухомого контактів. Вимикач оснащений фільтром для поглинання вологи та продуктів розкладання елегаза.

Кожна полюсна колонка силового вимикача встановлена на окремій опорі 11, на котрій закріплений блок приводу 15.1.

Опорні колони зібрані з декількох багатоюбочних ізоляторів і мають по одній здвоєні вмикаючій голівці, що складається з двох розмикаючих блоків 22 з паралельно вімкненими конденсаторами управління та проміжного редуктора 21.

У полюса В додатково знаходиться шкаф керування 12.

Рис 4. Конструкція силового вимикача ЗАР2 FI: 11 Опора; 12 Шафа керування; 15.1 шафа приводу; 16 опорний ізолятор; 21 Проміжний редуктор; 22 дугогасильна камера

Здвоєна вмикаюча головка і опорні колони заповнені газом SF6 в якості гасильного і ізоляційного матеріалу.

Щільність газу SF6 кожного полюса вимикача перевіряється контрольним приладом, а тиск вказується манометром.

Пружини вмикання та вимикання перебувають у приводі.

Прикріплена до полюсу В шафа управління 12 містить всі пристрої для керування та контролю за силовим вимикачем і необхідні для електричного підключення клемні колодки. Контроль газу SF6 здійснюється одним полюсом в приводній шафі.

З'єднувальні кабелі слугують для підключення системи управління до приводів.

Дугогасильна камера

На Рис 5 представлена дугогасильна камера в розрізі.

Рис. 5 Система контактів розташована в газощільній порцеляновій сорочці 22.1: 15.11 Корпус фільтра; 16.9 комутаційна штанга; 21.1 Корпус редуктора; 22.1 фарфорова сорочка; 22.11 рухомий контакт; 22.11.1 сопло; 22.11.18 клапанна пластина; 22.11.19 Блок клапанів; 22.17.1 комутаційна штанга; 22.17.2 з'єднувальна штанга; 22.22 Підключення високої напруги; 22.23 Цоколь, всередині; 22.29 Кільцеві ущільнення круглого перерізу; 22.3 Контактні пластини; 22.31 Контактотримач; 22.32 Цоколь; 22.35 Кришка; 22.41 Циліндр; 22.45 електрода; 22.9 нерухомих контакт

Керування

Система керування охоплює всі необхідні для експлуатації силового вимикача другорядні технічні компоненти, розташовані в основному в шафі керування та картера приводу.

Вид шафи керування з середини Рис 6

Рис.6 К.. Контактор, реле часу; P.. Лічильник комутація; R.. Нагрівальний елемент для захисту від конденсації вологи; S4 Квитирування; X1 Клемна колодка; 1.1 Монтажна рама; 1.2 Шафа управління в атмосферостійкому виконанні, з вентиляцією і обігрівом, тип захисту IP 55.

Блок контролю газу

Кожна полюсна колона представляє собою закриту газову камеру, в якій контролюється стан газу.

Газова камера полюсних колон, що підлягає контролю має зворотний клапан, пристрій контролю щільності В4 і манометр, ввід для заповнення та контролю W1 або, відповідно W2, а також трубопроводи

Елегазовий вимикач має безліч переваг перед масляним або повітряним вимикачами. Він має менші габаритні розміри. Більший термін зношування дугогасильних контактів. Не потребує втручання обслуговуючого персоналу. Має не складне конструктвине виконання.

Дешевий в обслуговуванні.

Рис 7 Схема контролю SF6 в полюсній колоні: В4 Датчик щільності елегаза; МА Манометр; W1 Клапан для заповнення вимикача елегазом; W2 Контрольний клапан; Щільність елегаза контролюється датчиком щільності В4.

підстанція ремонтний електричний мережа

Висновки

В результаті виконання програми технологічної практики в Черкаських магістральних електричних мережах Центральної ЕС ДП НЕК „Укренерго” були зібрані необхідні дані .

Моя практика проходила безпосередньо на підстанції „Черкаси” 330/110/10 кВ. Я ознайомився з обладнанням підстанції та ліній електропередач, проведенням ремонтних робіт та техобслуговуванням устаткування та пристроїв. Я ознайомився з історією створення підприємства Черкаські МЕМ, організаційною структурою та функціями служб та відділів.

Я закріпив та поглибив свої знання з теоретичних курсів спеціальних дисциплін та вмінь за фахом по спеціальності „Електричні системи та мережі”. Ознайомився з технологічними процесами передачі та розподілу електроенергії, набув практичні навички з обслуговування та ремонту електротехнічних установок. Вивчив основні питання з охорони праці та пожежної безпеки.

Література

1. Почаевец В.С. Электрические подстанции. -М.: Желдориздат, 2001. - 512с.

2. Выключптель масляный серии ВМТ. Техническое описание и инструкция по эксплуатации.- М.: 1989.-60 с.

3. Андриевский В.Н., А.Т. Голованов. Эксплуатация воздушных линий электропередачи. - М.: Госэнергоиздат, 1977.-529 с.

4. Силовой выключатель ЗАП2 FI . Руководствоя по эксплуатации.- Siemens. Aktiengesellschaft: 2004 - 120 с.

5. Правила експлуатації електрозахисних засобів. - Київ.: Форт, 2001, -117 с.

6. Правила безпечної експлуатації електроустановок. - Київ.: Форт, 1998, -1138 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вибір потужностей понижуючих трансформаторів підстанції, їх навантажувальна здатність. Обгрунтування принципової електричної схеми. Розрахунок струмів короткого замикання. Компонування устаткування підстанції і конструкції розподільчих пристроїв.

    курсовая работа [517,3 K], добавлен 15.03.2012

  • Вибір трансформаторів підстанції. Розрахунок струмів КЗ. Обмеження струмів КЗ. Вибір перерізів кабельних ліній. Вибір електричних апаратів і провідників розподільчих пристроїв. Вибір трансформаторів струму. Вибір шин і ізоляторів. Власні потреби підстанці

    курсовая работа [560,2 K], добавлен 19.04.2007

  • Склад обладнання, схема електричних з’єднань та видачі потужності Бурштинської ТЕС. Задачі реконструкції відкритих розподільчих пристроїв на Бурштинській ТЕС. Характеристики та перевірка вибраного обладнання. Розрахунок заземлення і блискавкозахисту.

    курсовая работа [4,9 M], добавлен 22.12.2010

  • Аналіз трансформаторної підстанції і її мереж на РТП 35/10 "Ломоватка", існуючих електричних навантажень. Електричні навантаження споживачів, приєднаних до існуючих мереж 10 кВ. Розрахунок необхідної потужності та вибір трансформаторів на підстанції.

    курсовая работа [348,1 K], добавлен 20.03.2012

  • Обґрунтування роду струму й напруги, схеми зовнішнього й внутрішнього електропостачання трансформаторної підстанції. Розрахунок електричних навантажень. Визначення числа й потужності цехових трансформаторів і підстанції. Вибір марки й перетину кабелів.

    курсовая работа [490,9 K], добавлен 23.11.2010

  • Аналіз сучасного стану проблеми захисту повітряних ліній електропередавання від ожеледі. Математична модель прогнозування навантаження від ожеледі на базі нейронних мереж. Способи та технічні засоби захисту повітряних ліній від паморозевих відкладень.

    магистерская работа [2,3 M], добавлен 27.05.2014

  • Загальні вимоги до монтажу електропроводок. Технологічний процес виконання прихованої електропроводки. Розмітка трас електричних мереж. Виконання пробивних робіт плоскими дротами. Нормування, правила техніки безпеки при монтажу освітлювальних мереж.

    реферат [1,4 M], добавлен 26.06.2010

  • Вивчення сутності монтажу заземлювальних пристроїв. Загальні відомості про заземлення. Вимоги, що ставляться до заземлення електроустаткування. Правила технічної експлуатації заземлювальних пристроїв електроустановок. Аналіз небезпеки електричних мереж.

    реферат [1,8 M], добавлен 28.08.2010

  • Проблема підвищення експлуатаційної надійності електрообладнання. Експлуатація повітряних та кабельних ліній електропередач, трансформаторів та електричних машин . Принципові схеми плавки ожеледі змінним струмом та живлення споживача по кабельним лініям.

    реферат [219,0 K], добавлен 26.03.2012

  • Ведення карти обліку електротехнічного устаткування при плануванні графіку технічних і ремонтних робіт. Капітальний ремонт проводок в тваринницьких приміщеннях, визначення трудових затрат на оперативне обслуговування та захист обладнання від корозії.

    реферат [58,1 K], добавлен 19.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.