Моніторинг інформаційних потреб споживачів як необхідна умова організації інформаційного обслуговування

Формування нинішнього розуміння сутності ІУ відбувається під впливом загальної економічної моделі життєдіяльності українського народу. Проблема управління взаємодією між споживачем і організацією, яка пропонує послуги, є досить актуальною в ринковому середовищі. Потрібно встановити підтримку та покращення різних форм взаємовідносин зі споживачами та іншими суб'єктами ринку для того, щоб якнайкраще задовольнити цілі учасників взаємодії. Під маркетинговим дослідженням розуміється систематичний збір, аналіз, класифікація певної інформації про запити, потреби, думки, переваги, відношення, мотивації окремих груп споживачів у контексті їх суспільної, політичної, економічної, культурної діяльності з метою прогнозування перспективних напрямків роботи інформаційних установ. Проте головним об'єктом маркетингових досліджень є безпосередньо користувач ІУ та його ІП. Оперуючи поняттям „користувач”, маємо на увазі суб'єкта, який отримує інформаційну послугу [33].

На думку М.С.Слободяника, на даний час сформувалося два основні підходи до вивчення ІП - психологічний та наукознавчий. Представники першого підходу розглядають потребу в інформації як певний стан свідомості суб'єкта. Найчіткіше цю позицію висловлює С.Д.Коготков, який визначає ІП як ставлення суб'єкта до інформації, відтвореною його психікою і свідомістю. Розуміння ІП, що базується на такому визначенні, дозволяє вивчити їх природу та механізм формування. В.З. Коган, В.А. Уханов, прихильники другого підходу, розглядають ІП як необхідність використання всіх нагромаджених людством знань для вирішення конкретних завдань [41].

Розмаїття думок щодо вивчення поняття ІП зумовлює необхідність виявлення сутності цього поняття. Найчастіше вживають терміни „об'єктивні” та „суб'єктивні” ІП. Прихильники психологічного підходу визначають ІП як певний стан свідомості. Тобто, позиція фахівців, які базуються на психологічному підході до визначення сутності ІП, формується з примату їх суб'єктивного характеру. Генетичним вихідним пунктом такого підходу є методологічна концепція, підґрунтям якої є теза про поєднання потреби і свідомості.

Прихильники наукознавчого підходу до визначення сутності ІП фактично зводять до її предмета, без урахування поведінки й свідомості суб'єкта. Отже, потреба є об'єктивною характеристикою людини, її свідомості; вона є вихідним пунктом діяльності. Відповідно ІП сформована об'єктивними відносинами і тому вона є об'єктивною і той же час не існує поза суб'єктом і його свідомістю.

ІП у тематичному аспекті залежать від проблематики певного дослідження. Серед факторів, що впливають на їх характер є умови професійної діяльності, науковий та інформаційний потенціал, стереотипи, що склалися під час пошуку й обробки інформації. Вивчення змісту ІП здійснюється шляхом дослідження професійної або ІД людини [41].

2.2 Формування інформаційних потреб користувачів

Важливим питанням теорії ІП є розкриття механізму формування у споживачів потреб в інформації різного змісту. Загальновідомо, що інформація у суспільстві функціонує на двох рівнях: первиннодокументальному і вториннодокументальному. Отже, у споживачів можуть виникати потреби як у первинній, так і у вторинній інформації. ІП - це потреби людини (групи людей) в інформації, що відповідають характеру дії чи роботи, які виконуються споживачем інформації [26]. Споживач інформації - це людина чи група людей, яка одержує соціальну інформацію[26]. Основними питаннями, що характеризують діяльність споживача є інформаційні інтереси та інформаційні запити. Інформаційний інтерес - це усвідомлена ІП чи форма її активного прояву. Інформаційний запит являє собою суб'єктивне формулювання інформаційного інтересу або опосередкований прояв ІП, її умовне позначення. З'ясувавши сутність основних понять теорії ІП, проаналізуємо механізм формування різних груп потреб у споживачів інформації та їх структуру.

На основі проведення численних досліджень фахівці інформаційної сфери визначили, що основою виникнення ІП є базова діяльність споживача. Даним терміном позначається будь-який вид суспільної діяльності споживача. До основних видів базової діяльності відносяться:

1.Професійна діяльність (наукова, виробнича, творча, педагогічна);

2.Учбова діяльність;

3.Популяризаторська діяльність;

4.Виховна діяльність;

5.Самоосвітня діяльність;

6.Дозвіллева діяльність;

Різні види базової діяльності породжують різні види ІП. Зокрема, в процесі професійної, навчальної, популяризаторської та виховної діяльності виникають ділові ІП, а самоосвітня і дозвіллева діяльність породжують культурні ІП.

ІП, які є стимулом діяльності людини, спрямовані на пошук потрібної інформації. Цей вид діяльності правомірно можна назвати ІКД. Споживання інформації сприяє виконанню „базової” діяльності людини, яка породжує ІП. Розвиток і ускладнення „базової” діяльності людини, в тому числі і в результаті споживання інформації, знову призводять до виникнення у суб'єктів потреби в інформації, і цикл повторюється, але вже на якісно новому рівні.

ІП споживачів досить різноманітні. Структуру ІП споживачів з точки зору їх змісту досліджувала К.Т. Селіверстова, застосувавши методологію філософських категорій загального, особливого та одиничного. До загального у потребах можна віднести запити на документи із загальнонаукових, міжгалузевих проблем, питань комплексного характеру, обумовлених інтеграційними процесами у науці. Категорія одиничного, специфічного у потребах користувачів пов'язана з приналежністю кожної людини до конкрентної соціально-професійної групи, з її учбовою, професійною або науковою діяльністю.

Структура потреб обумовлюється також цілями особистості та характером її діяльності, що відповідає цим цілям. В процесі базової діяльності у людини виникає потреба у використанні документів для виконання відповідних завдань. Динаміку виникнення різних за характером потреб у залежності від цілей особистості та її базової діяльності відображено в таблиці [41]:

Таблиця 3 - Динаміку виникнення різних за характером потреб

Види діяльності	Цілі особистості	Потреби
Учбова Професійна	Навчання, оволодіння певними знаннями і навиками, одержання освіти, спеціальності. Підвищення професійного рівня, творча робота	Освітні, учбова. Професійні, дослідницькі, творчі.
Дозвіллева	Підвищення загального культурного рівня, гармонізація особистості, самоосвітня, реакція.	Самоосвітня, гедоністичні.

Проаналізувавши структуру потреб споживачів інформації, можна визначити фактори, які впливають на виникнення групових ІП. Ними є:

1. Вид суспільної діяльності, якою займається споживач. Крім виду також важливо знати сферу діяльності споживача;

2. Вік споживача інформації, що впливає на виникнення культурних і ділових ІП;

3. Спеціальність або галузь знання і практичної діяльності, в якій працює споживач;

4. Характер праці або функції, які виконує споживач (посада, яку займає споживач);

5. Регіональний фактор - це сукупність геологічних та інших особливостей регіону, які впливають на формування тих чи інших галузей промисловості, сільського господарства, навчальних закладів;

6. Психологічні особливості особистості.

Дещо інший підхід до класифікації ІП пропонує І.К.Кірпічєва в одній із своїх статей. Вона вважає, що в комплексному досліджені професійні потреби не повинні вивчатися у відриві від культурних потреб. Способи класифікації потреб за такими ознаками, як спеціальність, освіта (включаючи рівень бібліотечно-бібліографічної і іншої науково-організаційної орієнтації), характер виконуваної роботи тут недостатні. Необхідно враховувати комплекс факторів, які визначають ступінь відповідності ресурсів науково-технічної інформації потребам в них. Із факторів, які характеризують ці потреби, виділяють:

- передбачуваність ( чи може людина наперед визначити зміст своїх ІП):

- стабільність ( чи існують ці потреби довгий час, чи є епізодичними);

- формалізованість (наскільки легко і чітко може людина визначити свої потреби, свої запити та мову, яку використовує інформаційно-пошукова система аби досягти повного взаєморозуміння з працівником, який його обслуговує).

І.К.Кірпічєва умовно виділяє 5 основних категорій потреб. Три перші категорії є професійні, дві останні непрофесійні:

1. Стабільні для даної професійної групи, які визначаються відносно легко, формалізовані. Це потреби в літературі за спеціальністю, які відображають характер виконуваної роботи;

2. Нестабільні для даної професійної групи, які виникають епізодично в більшості її представників, іноді визначені періодично;

3.Виникають епізодично у багатьох працівників всіх професійних груп в процесі наукової чи іншої діяльності, Ці потреби мобільні і непередбачувані;

4. Характерні в тій чи іншій мірі для представників будь-яких професійних груп, нестабільні або стабільні, визначені наперед. Це потреби, обумовлені заняттям в мережі політичної просвіти, вивчення загальноосвітніх дисциплін, характером самоосвітніх інтересів;

5. Нестабільні або стабільні для представників всіх професійних груп, визначені передчасно. Мають на увазі потреби, які виникли у зв'язку з вихованням дітей в сімЈ§ї, профілактикою хвороб, заняттям спортом, туризмом тощо.

Перша, друга і четверта категорії потреб є типовими, а третя і п'ята є специфічними.

Визначивши загальні поняття, що характеризуються ІКД споживача, можна зробити висновок, що існує багато підходів до класифікації потреб споживачів інформації. Найбільш широко застосовуються способи класифікації потреб споживачів інформації за такими ознаками як спеціальність, освіта, характер виконуваної роботи та інші.

Оскільки характерною рисою сьогодення є підвищена увага до вивчення реальних потреб різних соціальних категорій і розвиток соціальних досліджень суспільної думки, то проблема вивчення ІП споживачів з часом буде досліджуватися все активніше. Здійснивши аналіз особливостей потреб споживачів у первинній інформації, визначимо їх зв'язок із потребами у вторинній (бібліографічній) інформації.

Для того, щоб виникла потреба у бібліографічній інформації, потрібно чотири передумови:

1. Наявність у споживача усвідомленої інформаційної потреби;

2. Неможливість задовольнити цю потребу без звертання до документів;

3. Неможливість безпосереднього отримання потрібних документів;

4. Знання споживачем джерел вторинної інформації та їх функціональних можливостей і вміння користуватись послугами інформаційних установ.

Отже, потреби у первинній і вторинній інформації взаємопов'язані між собою. Цей факт необхідно враховувати при організації ІО користувачів. Інформацію споживачі можуть отримати із документів або не звертаючись до них ( міжособове спілкування). Якщо інформація отримується із документів, то у споживача виникає документальна потреба. Щоб задовольнити дану потребу, споживачі інформації можуть звертатися до джерел інформації про документ (бібліографічних джерел). Таким чином, документальні потреби породжують бібліографічні потреби.

Отже, бібліографічна інформація сприяє задоволенню ІП, але вона пов'язана з даними потребами опосередковано через відповідність у системі документ-споживач. Це можна зобразити схематично таким чином:

Інформаційна потреба > документальна потреба > потреба у вторинній інформації.

Більш детальну схему процесу формування потреб у вторинній інформації розробив С.Д.Коготков (Додаток 2).

2.3 Методи вивчення інформаційних потреб користувачів

Одним із ключових питань у теорії ІП є розробка досконалої методики дослідження потреб споживачів в інформації. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених ІП слід вказати на відсутність єдиної чіткої методики їхнього вивчення й опрацювання результатів. Це пояснюється тим, що ІП пов'язана з конкретною проблемою і залежить як від структури даної проблеми, так і від багатофакторної характеристики споживача інформації, а також від мети використання інформації [2].

Перші дослідження ІП були здійснені40-х - на початку 50-х років ХХ ст. у США. В основному це були статистичні дослідження або, як тепер часто говорять, бібліометричні виявлення найбільш використовуваних джерел інформації. Отриманні результати перш за все дозволили судити про напрямки інформаційних запитів різних груп користувачів і їх увагу до різних джерел інформації. Цей підхід носив однобічний характер. Він не давав можливості в повній мірі робити висновки про всю систему пошуку та використання інформації. В цей період вивчення ІП носило епізодичний, поверховий, випадковий характер, головне було відсутнє - якісний аналіз отриманих даних. Такі дослідження не дозволяли отримати точні відомості про ІП, так як переважно вони проводилися на основі аналізу запитів спеціалістів, не піднімалися до рівня комплексного вивчення ІП.

В цьому відношенні 60-ті роки ХХ ст. характеризуються все більшим розмахом проведенням досліджень ІП. Серед них певний інтерес представляє методика, в якій пропонується вивчати ІП користувачів шляхом дослідження їх індивідуальної поведінки методами спостереження і анкетування. Особлива увага приділяється типологічній диференціації користувачів. Такий підхід - це важливий крок до вивчення ІП [2,8].

В подальших дослідженнях ІП користувачів основна увага приділяється проблемам взаємодії користувача з інформаційною службою, зроблені спроби прогнозування ІП. Ряд методик відображають проблему формування ІП в формі запиту для автоматизованих інформаційно-пошукових систем.

При вивченні ІП нерідко спостерігається тенденційність до визначення об'єктивних сторін ІП та недооцінюються їх суб'єктивні сторони. Дослідження об'єктивних характеристик ІП не створює в повній мірі умов для організації раціонального зворотного зв'язку між користувачами і інформаційно-пошукових систем, для можливого коригування використаних технологій , інформаційних ресурсів з метою їх покращання. Вивчення тільки думки користувачів про свої ІП найчастіше зводиться до суб'єктивізму. Користувач, який об'єктивно має інформаційну потребу не завжди розуміє значущість її задоволення, що дозволяє зробити висновок, що ІП остаточно ним не визначена. Крім того, нерідко користувач або недооцінює, або переоцінює можливості інформаційно-пошукової системи і таким чином нехтує ними або відповідно пред'являє завищені, невиправдані вимоги. Звідси неможливість загальних критеріїв ІП, складність їх обліку в системі інформаційного забезпечення [2,8].

Таким чином, необхідне вивчення та облік всіх основних об'єктивних і суб'єктивних факторів, які впливають на користувачів інформації та на формування у них ІП для того, щоб зрозуміти та виявити діалектичний взаємозв'язок об'єктивних і суб'єктивних сторін ІП в процесі формування потреб у користувачів інформації.

При вивченні ІП не менш важливим є і класифікація (типологія) користувачів інформації. Виділення необхідних типів категорій користувачів інформації дає можливість не тільки більш цілеспрямованого забезпечення їх інформацією, але і дозволяє раціонально, ефективно використовувати ті чи інші соціологічні або інші методи вивчення ІП. Типологізація користувачів - це дуже серйозна справа, яка потребує від дослідників особливого професіоналізму, матеріальних і часових затрат при здійсненні цієї роботи.

У сучасних умовах ІУ найбільш активно використовують для виявлення ІП користувачів методи конкретно-соціологічних досліджень. Найчастіше віддається перевага таким методам, як бесіда, інтерв'ю, анкетування або спостереження. Оптимальним є лише комплексне використання методів, яке може дати найбільший ефект. При цьому слід враховувати, що більшість методів, які використовуються при вивчені ІП, часто механічно переносяться з інших наук і бувають недостатньо ефективними [2,8].

Для всіх досліджень в галузі ІП характерне використання різносторонньої методики. В цілому визначені наступні методи вивчення ІП:

- аналіз якого-небудь масиву даних, частково, аналіз інформаційних запитів;

- метод підрахунку бібліографічних посилань;

- опитування ( анкетування, інтерв'ю, бесіда);

- спостереження.

Аналіз масиву даних, наприклад, на основі картотек абонентів, які заповнюються при записі в бібліотеку та під час переєстрації читачів. Він дає приблизно уяву про категорію споживачів, їх ІП, які потрібно вивчити.

Аналіз інформаційних запитів найбільш використовується у вивченні ІП. Він дозволяє виявити перевагу та частоту звернення споживачів інформації до різних публікацій, тематичних і територіальним областей, хронологічні межі використаних джерел. Тут необхідно підкреслити, що запит може не відображати потребу, відрізняючись від неї за змістом. Все залежить від цілі і характеру формулювання запиту. Таким чином, було б помилково думати, що, підібравши відповідні запиту документи, тим самим ІУ вже задовольнила потребу користувачів в інформації. Аналіз інформаційних запитів користувачів вирішується головним чином на статистичному рівні (підрахунок запитів), з одночасною кількісною та якісною оцінкою і узагальненням отриманих результатів, розробкою результатів, які випливають з висновків, рекомендацій та прогнозів. Не дивлячись, що такий підхід дозволяє отримати дані про взаємозв'язок споживачів та інформаційно-пошукових систем з точки зору задоволення інформацією, він ще не дає точних відомостей про ІП та потребує застосування додаткових методів [2].

Метод підрахунку бібліографічних посилань базується на підрахунку посилань в друкованих працях, вивченні бібліографії, що дає можливість визначити коло використаних різними групами споживачів джерел інформації, “вік” цих джерел. Цей метод має перевагу перед методом аналізу інформаційних запитів, оскільки відображає дійсні факти та документальні джерела, які виокремленні з видання, що цитується. Але слід підкреслити, що такий метод потребує від дослідників відповідної кваліфікації, матеріальних та часових затрат. Крім того, його практично неможливо проектувати на видання ЗМІ, за виключенням наукових видань, де, як правило, представлена бібліографія.

Опитування ( анкетування, бесіда). Анкетування - найбільш розповсюджений та опрацьований метод, який дозволяє охопити достатньо велике коло користувачів. За допомогою системи питань, які представлені у вигляді анкети, можна отримати доволі ціну інформацію про потребу. Анкетування дозволяє отримати великий обсяг відомостей у відносно короткий термін, провести вибіркове обстеження. Результати анкети придатні для статистичного опрацювання.

Метод бесіди - це вільний обмін думками, який може бути суттєвим доповненням до вивчення ІП користувачів. Бесіда не має значної ефективності при досліджені ІП, однак їй слід віддати перевагу, в певних випадках, оскільки вона дає можливість визначити ІП з двох точок зору:

- спеціаліста, який знає особливості свого виробництва, знає його проблеми;

- інформаційного працівника, який знає, якими джерелами інформації володіє інформаційна система.

Спостереження являє собою метод збору даних про досліджуваний об'єкт шляхом безпосереднього прийняття та реєстрації всіх фактів, які стосуються цього об'єкта. Він пов'язаний з найбільшими обмеженнями тому, що не застосовується для великих груп. Спостереження, яке цілеспрямовано застосовується, як додатковий метод в комплексі з іншими, дає можливість отримати докладні відомості при проведені обстеження невеликих груп та рішення приватних питань. Позитивною стороною спостереження є фіксація деталей, які не фіксуються в ході дослідження при анкетному опитуванні. Негативна сторона такого методу: можливість вести дослідження в обмежених масштабах; обмеження у часі; недостатність отриманих даних для вирішення питань без застосування інших методів; метод застосовується не до всіх видів творчої діяльності та локалізований вузькою сферою спостереження; мимовільна скованість тих, за ким ведеться спостереження та небажаний вплив спостерігаючого на поведінку обстежуючого [2,8].

Отже, підводячи підсумки аналізу можливого комплексу методів для вивчення ІП користувачів, важливо виходити із аналізу проблем і критичного переосмислення існуючих методик. Кожна компанія, яка володіє ІР і технологіями, повинна визначити ІП в сфері своєї діяльності по методиці, враховуючи специфічні особливості своєї організації.

При цьому важливо уникати двох крайностей, які нерідко спостерігаються при вивчені ІП. Одна з них - недостатня компетентність дослідника, яка призводить до невірної обробки, інтерпретації зібраних даних, друга - проаналізовані дані не знаходять ніякого практичного застосування в якій-небудь інформаційній системі

2.4 Інформаційні потреби користувачів Рівненського державного центру науково-технічної і економічної інформації як основа організації інформаційної діяльності даної установи

Стратегія розвитку регіонів в значній мірі залежить від інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень на регіональному рівні, а також інформаційне забезпечення фахівців установ та організацій, які функціонують на території даного регіону. Суттєву роль у вище означених процесах відіграють провідні ІУ регіону, які об'єднавши зусилля з інформаційними службами відповідних структур можуть якісно та оперативно задовольнити ІП користувачів, забезпечуючи при цьому релевантність та пертинентність інформації.

Рівненський ЦНТЕІ створений за наказом № 57 від 4 квітня 1974 р Державного планового комітету Ради Міністрів Української РСР (Держплану УРСР) і почав свою діяльність з серпня 1974 року.

Постійний моніторинг ІП та забезпечення споживачів інформацією відповідно до їх запитів один із ключових напрямків діяльності Рівненського державного центру науково-технічної та економічної інформації.

Його ІД зорієнтована на потреби виробничників області. ЦНТЕІ забезпечує інформацією юридичні та фізичні особи усіх форм власності. Інформаційне забезпечення користувачів розвивається в напрямку розширення видів і підвищення якості інформаційної продукції та послуг, що надаються. Можна відмітити, що на нинішньому етапі розвитку суспільства в процесі інформаційного забезпечення максимально враховуються ІП конкретних користувачів.

ІД в межах Рівненського ЦНТЕІ здійснюють наступні підрозділи: відділ інформаційно-аналітичного забезпечення; відділ інформації з стандартизації ; відділ інформації з охорони праці, енергозбереження, науково-технічної і економічної інформації ; відділ комп'ютерних інформаційних технологій; підрозділ оперативної поліграфії; відділ маркетингу і збуту. Всі і відділи є ланками єдиної системи, яка спрямовує свою діяльність на задоволення ІП користувачів.

Базою для надання інформаційних послуг користувачам є ІР. З кожним роком довідково-інформаційний фонд Рівненського ЦНТЕІ значно розширюється і поповнюється. Особлива увага приділяється формуванню електронних ресурсів, використання яких дозволяє досягти якісно нового рівня повноти й оперативності задоволення ІП споживачів. При постійному і швидкому зростанні об'ємів світових ІР, розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій та відсутності можливості кожної окремої організації задовольнити потреби своїх користувачів власними фондами розвинулася тенденція, яка намітилися в попередні роки, розширення обсягів корпоративних баз даних територіальних органів НТІ України, створення власних баз даних, використання мережі Інтернет.

З метою визначення основних напрямів комплектування довідково-інформаційного фонду, розширення номенклатури інформаційної продукції на основі традиційних інформаційних масивів, розвитку сучасних форм надання інформаційної продукції на основі нових інформаційних технологій було проведене маркетингове дослідження ІП серед споживачів інформації ЦНТЕІ. В якості основного методу дослідження використано анкетування користувачів.

У рамках вивчення ІП споживачів інформації було опитано 50 респондентів. В ході проведеного дослідження були отримані відомості щодо наступних параметрів структури ІП респондентів:

- виду та жанру документів, що цікавлять користувачів;

- мовних меж ІП;

- хронологічних меж ІП;

- необхідності у первинній та вторинній інформації;

- співвідношенні традиційних та машиночитних джерел інформації, до яких звертаються споживачі;

- потреби у відповідних інформаційних послугах.

Крім того, до анкети традиційно були включені питання, які стосуються таких характеристик респондентів, як рівень їх освіти і характер роботи, яку вони виконують (галузь або сфера діяльності). Також в процесі опитування з'ясувалось, чи є у респондентів власні бібліотеки, якими вони користуються, скільки часу вони витрачають на пошук необхідної інформації і як би вони оцінили роботу Рівненського ЦНТЕІ щодо задоволення їх ІП (Додаток 3)

З метою більш ґрунтовного аналізу й порівняння отриманих результатів на основі даних анкет складено таблиці, що характеризують ІП споживачів. Зокрема, розподіл споживачів інформації за освітою в табл.1.

Таблиця 1 - Розподіл респондентів за освітою

Освіта	Кількість опитуваних	% відношення до загальної кількості
Середня спеціальна	13	26
Вища	37	74
Всього	50	100

Як демонструє таблиця 1, 37 респондентів (74%) мають вищу спеціальну освіту, 13 (26,0%) - середню спеціальну. Ці дані свідчать про високий рівень фахової підготовки споживачів інформації, що звертаються до Рівненського ЦНТЕІ. Розподіл опитаних за характером їх роботи відображено у табл.2

Таблиця 2 - Розподіл респондентів за характером роботи

Характер роботи	Кількість опитуваних	% відношення до загальної кількості
Житлово-комунальне господарство	1	2
Промисловість	6	12
Будівництво	3	6
Торгівля	4	8
Транспорт, зв'язок	6	12
Освіта, культура, наука, проектні організації	9	18
Підприємницька	11	22
Державні установи	10	20
Всього	50	100

На нашу думку, саме рівень освіти і характер роботи респондентів в значній мірі визначають структуру ІП користувачів. Ці характеристики респондентів корелюють з усіма отриманими показниками їх ІП. Так опитаних найбільше цікавлять збірники нормативів, інструкцій (24%) та періодичні видання ( газети й журнали) (18%), дещо менше - довідкові видання (16%), навчальні посібники потрібні 10%. Менша зацікавленість у наукових виданнях (6%). Значна зацікавленість у патентних виданнях (16%). Це дозволяє зробити висновок про неоднакову цінність окремих документів для всіх категорій респондентів. Кожна віддає перевагу визначеному виду або типу літератури. Ці показники подані у табл. 3.

Таблиця 3 - Розподіл ІП користувачів у виданнях певних видів і типів

Вид, тип видання	Кількість опитуваних	% відношення до загальної кількості
Збірники нормативів, інструкцій Збірники правових актів Періодичні видання (газети, журнали) Навчальні (посібники, підручники) Довідкові Патентні Монографії, збірники	12 7 9 5 8 6 3	24 14 18 10 16 12 6
Всього	50	100

Найкраще задовольняють потреби споживачів засоби масової інформації 16%, газети та журнали - 12%, адже вони найоперативніше відображають інформацію.

Однаковою мірою задовольняють потреби споживачів реферативні видання та банки і бази даних 10%. Потрібно відзначити той факт, що з точки зору опитуваних, бібліографічні видання не менш важливі, ніж інші форми і методи доведення інформації. Значна частина споживачів інформації задовольняє свої потреби, використовуючи Internet 16%. До традиційних джерел інформації - каталогів та картотек за необхідною інформацією звертаються 12,0% респондентів. Це свідчить про те, що в каталогах фахівці часто не знаходять відомостей про літературу, яка їх цікавить, у них відсутні матеріали із журналів, збірників, наукових праць і відомчих видань.

Таблиця 4 - Використання джерел інформації

Джерела інформації	Кількість опитуваних	% відношення до загальної кількості
Каталоги чи картотеки Реферативні видання Бібліографічні посібники Дисертації ЗМІ в т.ч.: радіо, телебачення; газети, журнали Банки і бази даних Internet	6 5 4 5 9 8 5 8	12 10 8 10 18 16 10 16
Всього	50	100

Оперативне засвоєння інформаційних фондів, їхнє ефективне використання у професійній діяльності залежить від того, на які зручні для користувача жанри перетворена інформація після опрацювання і згортання. Для з'ясування даного питання під час інтерв'ю респондентам було запропоновано, на вибір, три жанри: реферат, огляд, анотація. Отримані результати опитування, що проводилось за даними показниками, представлені у табл.5.

Таблиця 5 - Використання жанрів інформації в залежності від за характеру роботи

Характер роботи	Жанри/ кількість опитуваних
	Реферат	Огляд	анотація
Житлово-комунальне господарство	2	-	2
Промисловість	6	1	5
Будівництво	1	1	4
Торгівля	2	1	2
Транспорт, зв'язок	1	1	1
Освіта,культура,наука,проектні організації	4	2	1
Підприємницька	7	2	4
Державні установи	1	1	1
Всього	24	9	20

Отже, як свідчать отримані результати, респонденти віддають перевагу рефератам і анотаціям. До даних джерел інформації звертається відповідно 24% і 20% респондентів. Оглядову інформацію використовують 9% опитаних.

Ще одним аспектом опитування було з'ясування переліку періодичних видань, які активно використовуються респондентами.

Серед цих видань найчастіше використовуються наступні видання - бюлетень “Відомості Верховної Ради”, газети “Голос України” та “Урядовий кур'єр”, “Все про бухгалтерський облік”, “Економіка підприємства”, “Відділ маркетингу”, “Вісті податкової служби”, «Вісник державних закупівель», «Економіка. Фінанси. Право», «Державний інформаційний бюлетень про приватизацію», «Українська інвестиційна газета», «Корпоративні системи», ” Налогове планування», «Молодь і Підприємництво», «Огляд цін українського та світового товарних ринків», «Торговое дело», «Транспорт». Розподіл потреб у періодичних виданнях див. у табл. 6. Отримані результати свідчать про доступність і наявність у документному потоці цих видань та оперативність відображення в них потрібних документів різного характеру.

Таблиця 6 Розподіл потреб у періодичних виданнях

Періодичні видання	Кількість опитуваних	% відношення до загальної кількості
“Відомості Верховної Ради України” “Голос України” “Урядовий кур'єр” “Бізнес-карта України та країн СНГ”	3 2 2 1	6 4 4 2
“Вісті Рівненщини” “Все про бухгалтерський облік” “Бізнес” Економіка підприємства” “Відділ маркетингу” “Вісті податкової служби” “Галицькі контракти”	1 2 2 5 2	2 4 4 1 4
«Вісник державних закупівель», «Економіка. Фінанси. Право», «Державний інформаційний бюлетень про приватизацію», «Українська інвестиційна газета», «Корпоративні системи», «Налогове планирование», «Молодь і Підприємництво», «Огляд цін українського та світового товарних ринків», «Торговое дело», «Транспорт».	1 1 1 3 3 1 3 3 2 3	1 1 1 6 6 1 6 1 8 6 4 6

В ході дослідження було з'ясовано й те, на якій мові користувачі хотіли б отримувати інформацію.

Було отримано такі результати опитування: бажання отримувати інформацію тільки українською мовою висловили 85% респондентів, для 15% опитуваних не має значення мова документа. Ці дані говорять про те, що україномовні видання за змістом відповідають ІП споживачів.

На запитання анкети “Чи задовольняє Вас система інформації, якою користуєтесь? Лише 32% опитаних надали позитивну оцінку даній системі. Значну перевагу респонденти надають одержанню інформації із неформальних джерел, особливо в процесі спілкування з колегами. Доречно відзначити, що неформальні канали інформації - лише окрема ланка системи одержання інформаційного забезпечення фахівців. Вони не тільки не замінюють формальні джерела, а навіть не забезпечують повноти її одержання. Крім того, неформальні канали мають суттєвий недолік - вони доступні, в основному, тільки керівникам, які часто зустрічаються на симпозіумах, нарадах, конференціях, але це джерело несистемне, випадкове.

У подальшому дослідженні було з'ясовано також питання стосовно наявності зібрань документів, що є на робочому місці. Виявилося, що практично в усіх респондентів є бібліотечки.

За конкретними документами до ІУ звертаються 60 %, респондентів, з метою пошуку потрібного документа - 20 %, з метою тематичного пошуку документів - 15 % опитуваних і за уточненням бібліографічних даних про документ - 13 %. Більшості опитуваних (65%) фахова інформація потрібна щодня. Це вказує на велике значення та необхідність спеціальних служб інформації. 25 % респондентів потребують функціонування необхідної інформації щотижня, 30 % - раз на місяць.

Важливим аспектом для організації ефективного інформаційного забезпечення користувачів є встановлення їхніх затрат часу на пошук необхідної інформації. Відомості про цей показник, отримані в ході опитування, представлені у табл.7.

Таблиця 7 - Затрати часу на пошук інформації

Кількість часу в тиждень, що витрачається на пошук потрібної інформації	Кількість опитуваних	% відношення до загальної кількості
До 5 годин 5-10 годин 10-15 годин більше 20 годин	16 14 9 11	32 28 18 22
Всього	50	100

Із представлених даних можна зробити висновок, що пошук інформації споживачами здійснюється недостатньо оперативно. 32% опитуваних витрачають на це 5 годин на тиждень. Від 5 до 10 годин щотижня на пошук потрібної інформації витрачають 28 %, від 10 до 15 годин 18 % і більше 20 годин в тиждень витрачають на цей процес 22,% опитуваних.

Важливим фактором задоволення ІП користувачів є врахування хронологічних меж літератури, що використовується. Звертання до джерел, що застаріли, може призвести до дезінформації споживачів, яким для виконання службових обов'язків особливо необхідні надійні джерела інформації. Правильна оцінка хронологічного обсягу сприяє зменшенню розмірів інформаційного фонду, його нагромадження.

Таблиця 8 - Розподіл ІП у залежності від хронологічних рамок літератури

Хронологічні рамки видання	Кількість опитуваних	% відношення до загальної кількості
До 1917р. 1917-1980рр. 1980-1991рр. 1991-2004рр.	3 8 12 27	6, 16 24 54
Всього	50	100

Проведене дослідження засвідчує, що споживачі інформації користуються , в основному, літературою, яка була видана за останні роки, тобто їх цікавить оперативна, актуальна інформація. Також частина споживачів користувачів цікавиться і документами, які були видані у попередні роки і містить теоретичні положення, що зберігають свою цінність порівняно тривалий проміжок часу ( 80-91рр. - 24%,1917- 80рр. - 16%). Це можна пояснити складом опитаних

Незважаючи на те, що значна частина опитаних користується інформацією на електронних носіях, більшість з них (75%) надає перевагу ознайомленню з інформацією на паперових носіях. І все ж таки користувачі вважають, що необхідно адаптувати всю літературу до електронних баз даних: створити комп'ютерну мережу, яка б забезпечувала необхідною інформацією. Це пов'язано з бажанням мати доступ до інформації в Інтернет й найоперативніше одержувати необхідну інформацію.

5% респондентів дуже часто не можуть вирішити питань у процесі роботи без необхідної інформації і 42% не можуть цього зробити часто, 33% рідко не можуть обійтися без необхідної інформації і 12% - дуже рідко. 8 % не визначились з відповіддю на це запитання. Даний факт свідчить про високу інформаційну активність споживачів.

В ході опитування респондентам було запропоновано висловити побажання і рекомендації щодо вдосконалення системи НТІ (табл.9).

Таблиця 9 - Побажання і рекомендації щодо удосконалення системи науково-технічної інформації

Побажання і рекомендації по удосконаленню системи інформування	Кількість опитуваних	% відношення до загальної кількості
необхідна „інформація про інформацію” необхідне розширення рекламних можливостей необхідна тісніша співпраця з країнами близького зарубіжжя необхідне збільшення к-ті періодичних видань	17 15 12 6	34 30 24 12
Всього	50	100

34% вказали на необхідність „інформації про інформацію”, тобто інформації про те, де і як можна здобувати необхідну інформацію і лише 30% - на необхідність розширення меж рекламних можливостей інформаційних служб; 24% вважають за необхідне тісніше співпрацювати з країнами близького зарубіжжя в напрямку інформаційного забезпечення і 12% вважають за необхідне збільшити кількість періодичних видань у фондах ЦНТЕІ.

Проведене дослідження допомогло з'ясувати структуру ІП респондентів, їхнє ставлення до інформаційної служби, використання різних елементів інформаційної діяльності для задоволення вказаних потреб.

Врахування одержаних в процесі проведеного дослідження результатів у практичній діяльності Рівненського ЦНТЕІ надасть змогу значно підвищити ефективність його ІД і забезпечити більшу привабливість для користувачів інформаційних послуг, які надає дана установа.

Висновки

Зміни у соціальному, політичному та економічному житті України певним чином вплинули на якість задоволення ІП користувачів, розширення інформаційних послуг та їхню різноманітність. Ці тенденції обумовили необхідність переходу до інтенсифікації процесу реалізації функцій ІУ на основі впровадження маркетингового підходу у їх діяльність.

Сучасний інформаційний сервіс ставить на перше місце користувача як центральну фігуру, навколо якої концентрується вся діяльність ІУ. Орієнтація ІУ на ринок передбачає врахування таких питань:

перенесення уваги діяльності безпосередньо на користувача;

визначення особливих конкурентноздатних переваг конкретної ІУ;

виявлення та вивчення основних груп користувачів;

вивчення та розвиток ринку послуг на основі застосування маркетингу;

підвищення якості довідково-інформаційних послуг, що їх надає ІУ;

постійний моніторинг, оцінка та удосконалення всіх видів діяльності інформаційної установи.

На сучасному етапі свого розвитку ІУ розглядаються як такі, що покликані забезпечувати рівні можливості використання інформації усім громадянам. Розширюючи свої функції, дані установи все більше запроваджують нові засоби забезпечення доступу до інформації, застосовуючи для цього сучасну електронну техніку та засоби комунікації.

Ефективне та раціональне виробництво та реалізація інформаційної продукції та послуг, а також управління ІД з урахуванням реалій ринку стають можливі за умови впровадження у діяльність ІУ так званого „клієнт-орієнтованого підходу”, основними напрямами якого є:

аналіз ІП користувачів;

аналіз завдань базової діяльності споживачів інформації;

оцінка ресурсів ІУ;

моделювання поведінки споживача інформації;

проектування системи ІО.

Питання аналізу ІП різних груп споживачів та розгляд проблем, які стоять перед ними у поєднанні з дослідженням ресурсних можливостей ІУ є першими кроками у розробці системи інформаційного сервісу. Вивчення ІП являє собою етап, що передує всій подальшій діяльності установи щодо інформаційного забезпечення. Він визначає стратегію пошуку та логічного опрацювання інформації, можливості якісного задоволення ІП користувачів.

ІП являє собою цілісний феномен, у якому можна виділити два компоненти - об'єктивний (практично збігається з категорією необхідності) та суб'єктивний (ідентичний з активними формами виявлення ІП, через відповідну діяльність). В онтологічному плані ІП користувачів об'єктивні, а з гносеологічної точки зору вони виступають як ідеальний образ необхідної споживачу інформації, тому можуть розглядатись як суб'єктивне явище.

Основним фактором, який обумовлює структуру ІП користувачів ІУ, є вид базової діяльності споживачів інформації. Крім того, на специфіці ІП користувачів позначаються такі чинники, як галузь науки чи практичної діяльності в якій працює споживач інформації, його посадовий статус, вік, регіональний фактор тощо.

Дані про ІП, ІУ отримують безпосередньо від споживачів, а також шляхом вивчення різної документації, яка характеризує базову діяльність споживачів. В залежності від джерела відомостей про ІП методи їх вивчення поділяються на 2 групи: прямі і непрямі. Під прямими методами розуміють методи взаємодії зі спеціалістами-споживачами інформації, аналіз їх запитів. Непрямі (документні) методи базуються на аналізі документних джерел інформації.

Серед прямих методів аналізу ІП все більш широке місце займають соціологічні методи, зокрема метод анкетного опитування, який полягає у розробці спеціальної анкети, зборі даних, їх аналізі та обробці з метою виявлення необхідних параметрів ІП. Найбільш об'єктивні відомості про структуру ІП користувачів ІУ можуть отримати лише застосувавши комплексну методику їх дослідження, яка поєднує у собі декілька методів одержання інформації про ІП користувачів.

Проведений аналіз ІП користувачів Рівненського ЦНТЕІ дозволив виявити: склад користувачів вищеозначеної установи за рівнем освіти та характером праці (галуззю або сферою діяльності); структуру ІП користувачів вищеозначеної установи за такими параметрами як:

- види та жанри, що використовуються споживачами;

- мовні межі використаної інформації;

- хронологічні межі документів, які необхідні споживачам;

- співвідношення традиційних та машиночитних джерел інформації, до яких звертаються користувачі;

- потреби у первинній та вторинній інформації тощо.

В ході дослідження було встановлено, що користувачами Рівненського ЦНТЕІ є переважно фахівці таких сфер, як промисловість, освіта, наука, підприємницька діяльність торгівля, транспорт, зв'язок. Крім того, на базі даної ІУ активно задовольняють свої ІП працівники державних установ. Більшість споживачів інформації має вищу освіту. Вищеозначені категорії користувачів за необхідними відомостями звертаються, як до первинних, так і до вторинних джерел інформації на традиційних та машиночитних носіях. Серед первинних документів перевага надається збірникам нормативів та інструкцій, збірникам правових актів, довідковим виданням. Значним попитом користуються періодичні видання, зокрема, такі як: „Голос України”, „Урядовий кур'єр”, „Все про бухгалтерський облік”, „Українська інвестиційна газета”, „Економіка підприємства”, „Вісті податкової служби”, „Вісник державних закупівель” та інші. Серед джерел вторинної інформації найбільш затребуваними є каталоги і картотеки, реферативні видання, бази і банки даних. Значний відсоток опитуваних (16%) звертається до мережі Інтернет для отримання необхідної інформації.

Користувачів цікавить переважно нова актуальна інформація, тому вони більше звертаються до документів, що були видані за останні роки.

Проведене дослідження також засвідчило високий ступінь інформаційної активності респондентів. Більшість респондентів (47%) часто не може обійтися без інформації у процесі вирішення завдань своєї базової діяльності. Користувачі звертаються до Рівненського ЦНТЕІ за конкретними документами (60%), з метою пошуку потрібного документа (20%), з метою тематичного пошуку документів (15%) і за уточненням відомостей про документ (13%). Більшість опитаних (65%) фахова інформація потрібні щодня.

Серед побажань щодо вдосконалення ІД Рівненського ЦНТЕІ респонденти висловили думки про необхідність створення „інформації про інформацію”, розширення рекламування послуг даною ІУ, а також про необхідність тісної співпраці центру з ІУ близького зарубіжжя в напрямку інформаційного забезпечення користувачів.

В цілому, на основі проведеного в межах підготовки дипломної роботи дослідження можна позитивно оцінити діяльність Рівненського ЦНТЕІ щодо задоволення ІП користувачів. Дана ІУ намагається реалізувати у своїй роботі принципи маркетингу. Особливо це стосується такого напрямку її діяльності, як формування довідково-інформаційного фонду. Він є основою інформаційного забезпечення споживачів, тому в процесі його комплектування враховуються потреби користувачів. Крім того, з метою підвищення ефективності ІД Рівненський ЦНТЕІ активно впроваджує використання автоматизованих технологій у процесах інформаційного забезпечення користувачів.

Єдиним недоліком діяльності вищеозначеної ІУ, на нашу думку, є нерегулярний характер досліджень ІП користувачів, відсутність системи у роботі в даному напрямку. В якості рекомендацій щодо вдосконалення процесу задоволення ІП користувачів Рівненського ЦНТЕІ хотілося б відзначити необхідність проведення систематичних моніторингових досліджень ІП основних груп споживачів інформації даного центру з метою виявлення динаміки цих потреб та забезпечення можливостей їх прогнозування. При цьому слід застосовувати комплексну методику дослідження.

Список використаної літератури

1.Про інформацію: Закон України // Голос України. - 1992.- 13 лист. - с.3-5

2.Агратин Е.Г. Методика изучения информационных потребностей пользователей // Информ.ресурсы России-2002.-№7.- с.4-6

3. Артемонова С., Данилова Н. Нове традиційне: бібліографічно -інформаційне обслуговування в ДНАББ // Біб. вісник.-1999 .-№З .-с.25-27

4. Бабич В.С.Документальні інформаційно-бібліографічні потреби в галузі суспільних наук // Бібліографознавство: теорія і практика: Зб.наук. праць.-К. 1997.-с.3-10.

5. Баркова О. Інформаційне обслуговування науковців за програмою INT AS (1997-1999) // Біб. Вісник.-2000 .-№З. -с.49-51

6. Барах Х. Новые возможности поиска информации // Мир библиографии. 1 99 . - №1 . - с. 92 - 9 6

7. Бібліографічно - інформаційне обслуговування: Навч. метод. мат. для спец. 7 .020102 «Бібліотекознавство і бібліографія» (М-во освіти і науки України. РДГУ; Уклад. В.П.Ярощук.- Рівне.- 2001

8. Брежнєва В.В. Информационное обслуживание: сервисный подход// Библиотековедение.- 2004.- №4.- с.27-30

9. Бабенко Ж.В. «Інформаційна діяльність в документних системах». Навч. метод. мат. для студ. спец.7.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність».-Р.-2003.-с.-14-30

10. Бабенко Ж.В. «Інформаційна діяльність в документних системах». Опорний конспект для студ. спец.7.020105 «Документознавство та інформаційна діяльність».-Р.-2003.-с.-15-27

11. Васюк О. Методи вивчення інформаційних потреб // Вісник КН.палати. .2002.-№9.- с.29-Зl.

12. Воскобойнікова-Гузєва О. Міжнародний досвід та правове забезпечення бібліотечно-інформаційної діяльності/ О. Воскобойнікова-Гузєва, Ю.Калініна // Біб. Вісник.-2004.- №6.- с.40-44

13.Васильев О. Нові форми інформаційного обслуговування бібліотеками// Вісн. Кн. палати .- 1999.-№9.-с.20

14. Гиляревский Р.С., Маркусова В.А., Чорный А.И. Научные коммуникации и проблемы информационных потребностей// НТИ. Сер 1.- 199З .-№9.- с.I-7

15. Дворкина М.Я.Библиотечное обслуживание: новая реальность: Лекции /Моск.гос.ун-т к-ры и искуств.М.: Изд-во МГУКИ:НПО «Профиздат».-200 1.-с.Зl - З4

16. Дворкина М.Я. Информационное обслуживание. Монографія социокультурный подход/ Моск. Гос. Ун-т к-ры и искусств. М.: Изд-во МГУКИ:НПО «Профиздат».-2001.-с.7-11, 46-54

17. Демчук Л.В. Форми бібліографічного інформування як засіб формування художньої культури в суспільстві: Дипломна робота/РДГУ кафедра бібліографознавства.- Рівне.-1997

18. Добко Т. Використання електронних інформаційних ресурсів у довідково-бібліографічному обслуговувані// Вісн. Кн.. палати .- 2003.- №6.- с.25-28

19. Зотова В. Формування системи інформаційно-бібліографічного обслуговування в режимі „запит-відповідь” у Національній бібліотеці України ім.. Вернадського В. (1918-1924)// Вісн. Кн.. палати.- 2004.-№3.- с.36-8

20. Звіт про міжнародну наукову конференцію „Бібліотечно-інформаціний сервіс”// Біб. вісник .- 2002.-№1.-с.2-4

21.Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс. М.: Изд-во «Кн. Палата».-1990.-с.39-44

22. Коваль Т. Бібліотечно-інформаційний сервіс: сучасний стан і перспективи розвитку // Біб. вісник .- 2003.-№2.-с.20-23

23. Коваль Т. Читач універсальної бібліотеки в системі бібліотечно-інформаційних послуг // Біб. вісник .-2003.-№2.-с.20-23

24. Ксу Х., Патрик Дж. Библиотечно-информационное обслуживание малого бизнеса // Науч и техн. б-ки .- 2000.-№3.-с.70-79

25. Кирпичева И.К. Проблема информационных потребностей в библиотечных исследованиях // Сов. Библиотековедение.-1983.-№5.-с.17-19

26. Короткий термінологічний словник із бібліографознавства та соціальної інформатики / Г.М.Шевцова-Водка, Г.В. Сілкова, Л.О.Черепуха та ін.- К.-1998.- с.32

27. Миронов Г.А. Способы повышения качества информационного обслуживания в сетях (в Интернете) // НТИ. Сер.1. Орг. и методика информ. роботы.-2001.-№3.-с.10-18

28. Матвійчук О. Нові технології в інформаційному обслуговувані парламентарів // Вісник Кн. Палати.-1997.-№1.-с.28-29.

29.Правила составления библиографического описания. Ч.l. Книги и сериальные издания.- М., 1986.

30.Почепцов Г.Г. Информация & Дезинформация. К.: Эльга: Ника. Центр.2001. с.4-25

31.Полищук М.А. Характер информационных потребностей читателей сегодня // Науч. И техн. Б-ки.-1999.-№8.-с.46-51

32. Пилко И.С. Новый ассортимент информационных продуктов и услуг // Информ. ресурсы России-2001.-№2.- с.1-4.

33. Петрова Л. Бібліотечно-інформаційні послуги в контексті ринкових перетворень // Зб. наук. праць.-2002.-№9.-с.98-109

34. Составление библиографического описания: крат. правила.- 2-е изд., доп. М.: Книжная палата, - 1991.-224с.

35.Сляднева Н.Информационно-аналитическая деятельность: проблемы и перспективы // Информ. ресурсы России-2002.-№21.- с.I4-21.

36.Ю.А.Соколов. Информационное обеспечение управленческой деятельности. // НТИ. Сер 1.- 1989.-№27.- с.2-4

37.Студенкова В. Соціологічні читання *98. «Інформаційні потреби населення України в умовах трансформації суспільства» / / Бібл. планета .-1998.-№22.-с.28-ЗО

З8.Состояние и тенденции развития общей ретроспективной библиографии и библиотечного обслуживания специалистов в универсальных научных библиотеках. Вопросы библиографоведения: Сборник науч. трудов / Гос. б-ка СССР им. В.И. Ленина.-М.: 198З.-с.65-71

З9.Смит М. Обслуживание современных конечных пользователей в области научной, технической и медицинской информации // Междунар. форум по информации- 2004. - T.29.№22.-с.20-22

40.Сіра І., Горовий В. Технологія і організація бібліографічно-інформаційного обслуговування.// Біб. вісник.- 2002.- №21.с.8-11

41.Слободяник М. Наукова бібліотека: Еволюція структури функції: Моногр. Центр. Наук. Б-ка ім. В.І.Вернадського.-К.,-1995.-с.58-86

42.Терно В., Тітова Л. Методологічні аспекти організації бібліографічно-інформаційного маркетингу // Вісн. Кн. палати.-1997 -№25.-с.12-14

Список скорочень слів та словосполучень

ДІО - довідково-інформаційне обслуговування споживачів у режимі „запит - відповідь”

ДБО - довідково-бібліографічне обслуговування

ІД - інформаційна діяльність

ІКД-1 - інформаційно-комунікативна діяльність споживача, що спрямована на пошук необхідної інформації