Система динамічного планування в розподілених обчислювальних мережах

Модуль GUI - графічний інтерфейс користувача. Містить весь функціонал, що необхідний для взаємодії програми з користувачем. Дозволяє користувачеві створювати та редагувати структуру GRID, задавати параметри моделювання та отримувати статистику.

Модуль Utils містить утілити для роботи з файловою системою. Відповідає за збереження структури GRID у файл та читання з нього.

3.1 Модуль Core

За структуру GRID системи відповідають класи Node, Line та класи, що є наслідувані від них. Node представляє собою обчислювальний вузол, а Line - лінію зв'язку. Ієрархію класу Node можна побачити на рисунку 3.3. Ієрархію класу Line можна побачити на рисунку 3.4. Бачимо, що обидва цих класи реалізують інтерфейс itimeobserver, який містить метод handletimerevent(). Цей інтерфейс необхідний для реалізації шаблону проектування «спостерігач».

Рисунок 3.3 Ієрархія класу Node



Рисунок 3.4 Ієрархія класу Line

За допомогою цього шаблону проектування реалізується механізм дискретного відліку часу: з кожною зміною таймеру всі об'єкти, що реалізують даний інтерфейс та зареєстровані в таймері, отримують повідомлення про зміну часу та мають можливість відреагувати. Наприклад, лінія зв'язку може передати чергову порцію даних, а обчислювальний вузол - зробити наступні кроки обчислень.

Діаграма класів для таймера представлена на рисунку 3.5.

Рисунок 3.5 Діаграма класів таймера

Задачі для виконання реалізовані в класі Task. Черга завдань - в абстрактному класі taskqueue та його наслідниках. Кожен наслідник реалізує певний режим пріоритетизації завдань. Доступні режими перераховані в структурі queuediscipline:

Public enum queuediscipline

{

FIFO,

LONGTASKFIRST,

LONGTASKLAST

}

Ієрархія класу taskqueue наведено на рисунку 3.6.

Рисунок 3.6 Ієрархія класу taskqueue

Клас fifotaskqueue реалізує чергу за принципом FIFO («перший зайшов - перший вийшов»). Клас ltftaskqueue - чергу, відсортовану за вагою обчислень за збиванням. Клас stftaskqueue - чергу, відсортовану за вагою обчислень за зростанням. Структура GRID-системи міститься у класі Grid у вигляді матриці ліній зв'язку modelline та списку вузлів modelnode. Кожна [i,j]-та лінія зв'язку в матриці з'єднує i-й j-й обчислювальний вузол. Діаграма класу Grid представлена на рисунку 3.7.

Рисунок 3.7 Діаграма класу Grid

Алгоритми планування реалізовані в абстрактному класі Scheduller та його наслідниках. Кожен з наслідників реалізує певний режим призначення ресурсів. Доступні режими перераховані в структурі schedullermode:

Public enum schedullermode

{

FIRSTAVAILABLE,

FASTEST

}

Ієрархія класу Scheduller наведено на рисунку 3.8.

Рисунок 3.8 Ієрархія класу Scheduller

Фасадом всього модулю Core є клас modelcontroller, завдяки якому спрощується взаємодія ядра з іншими модулями. Цей клас містить в собі посилання на таймер, генератор задач, структуру Grid, класи планувальників, черг задач та інше.

Методи класу modelcontroller дозволяють згенерувати послідовність задач та зберегти її між різними запусками моделювання. Це дозволяє застосовувати різні алгоритми планування для одних і тих же вхідних даних, тим самим забезпечуючи можливість об'єктивного порівняння результатів моделювання.

3.2 Модуль GUI

Інтерфейс програми створено по типу стандартних вікон Windows. Програма вміщує в собі 8 діалогових вікон серед яких:

- Головне вікно (рисунок 3.9)

- Вікно інформації про програму (рисунок 3.10)

- Вікно параметрів лінії зв'язку (рисунок 3.11)

- Вікно вибору параметрів моделювання (рисунок 3.12)

- Вікно параметрів вузла (рисунок 3.13)

- Вікно виводу результатів моделювання (рисунок 3.14)

- Вікно генерації задач (рисунок 3.15)

- Вікно виводу графіків за обємом даних та часом підрахунків (рисунок 3.16)

Рисунок 3.9 mainform.cs



Рисунок 3.10 aboutbox.cs

Рисунок 3.11 linedialog.cs

Рисунок 3.12 modelingsettings.cs



Рисунок 3.13 nodedialog.cs

Рисунок 3.14 resultform.cs

Рисунок 3.15 taskgendialog.cs



Рисунок 3.16 tasksform.cs

Усі форми програми використовують стандартні С# функції для роботи з візуалізацією даних. Для побудови діаграм використовується стандартна бібліотека System.Drawing.

3.3 Модуль Utils

Розроблена програма має функцію збереження та завантаження розробленої GRID - топології. Модуль Utils включає в собі клас fileutils з двома функціями savefile та loadfile:

Static class fileutils

{

Public static void savefile(String file, serializablecontainer container)

{

Binaryformatter bf = new binaryformatter();

Filestream fs = new filestream(file, filemode.Create, fileaccess.Write);

Bf.Serialize(fs, container);

Fs.Close();

}

Public static serializablecontainer loadfile(String file)

{

Binaryformatter bf = new binaryformatter();

Filestream fs = new filestream(file, filemode.Open, fileaccess.Read);

Return (serializablecontainer) bf.Deserialize(fs);

}

}

Збереження відбувається у обрану теку на компьютері, у файл з розширенням .grid.

4. Моделювання роботи розподіленої обчислювальної мережі

В даному розділі проведено порівняльний аналіз алгоритмів за допомогою розробленого програмного забезпечення з використанням різних режимів пріоритетизації завдань та призначення ресурсів.

4.1 Створення черги за принципом FIFO FIRSTAVAILABLE

Режим пріоритетизації: створення черги за принципом FIFO. Режим призначення ресурсів: FIRSTAVAILABLE.

На рисунку 4.1 зображена порівняльна гістограма часу виконання задач в GRID в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.1 Час виконання задач

З гістограми бачимо, що час виконання задач при використанні модифікованого алгоритму менший за використання базового. Особливістю отриманих значень є те, що при меншій кількості задач, різниця між часом виконання менша. Це можна пояснити тим, що модифікований алгоритм приділяє більше уваги ефективності пересилання даних, яких стає більше при збільшенні числа задач для планування. Приріст продуктивності можна побачити в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 Приріст продуктивності GRID системи

Кількість задач	100	200	300	400	500	600	700	800	900	1000
Приріст продуктивності, %	3,0	4,1	2,0	13,6	23,4	23,0	17,6	14,9	15,0	7,5

Середній приріст продуктивності - 12,4%.

На рисунку 4.2 зображена порівняльна гістограма завантаженості вузлів системи.

Рисунок 4.2 Завантаженість вузлів GRID

З наведеної гістограми видно, що при використанні базового алгоритму перші вузли у списку є найбільш завантаженими. Це є наслідком режиму призначення вузлів - FIRSTAVAILABLE. У цьому режимі планувальник назначує пріоритет вузлам згідно з порядком їх присутності у системі. Використання модифікованого алгоритму дає більш рівномірну загрузку вузлів.

На рисунку 4.3 зображена порівняльна гістограма часу перебування задач в черзі планувальника в залежності від кількості задач для планування.

З наведеної гістограми бачимо, що суттєвих змін в часі знаходження задач в черзі планувальника немає. Це є наслідком того, що модифікація алгоритму не торкається способу створення черги задач.



Рисунок 4.3 Час перебування задач в черзі планувальника

4.2 Сортування завдань за вагою обчислень за зростанням FIRSTAVAILABLE

Режим пріоритетизації: сортування завдань за вагою обчислень за зростанням. Режим призначення ресурсів: FIRSTAVAILABLE.

На рисунку 4.4 зображена порівняльна гістограма часу виконання задач в GRID в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.4 Час виконання задач

З гістограми бачимо, що так же як і в попередньому випадку час виконання задач при використанні модифікованого алгоритму менший, ніж при використанні базового.

Приріст продуктивності можна побачити в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Приріст продуктивності GRID системи

Кількість задач	100	200	300	400	500	600	700	800	900	1000
Приріст продуктивності, %	5,6	3,9	2,1	9,8	31,4	24,2	13,6	23,4	19,0	15,8

Середній приріст продуктивності - 14,9%.

На рисунку 4.5 зображена порівняльна гістограма завантаженості вузлів системи.

Рисунок 4.5 Завантаженість вузлів GRID

З наведеної гістограми видно, що ситуація аналогічна попередньому випадку. Використання модифікованого алгоритму дає більш рівномірну загрузку вузлів. На рисунку 4.6 зображена порівняльна гістограма часу перебування задач в черзі планувальника в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.6 Час перебування задач в черзі планувальника

З наведеної гістограми бачимо, що ситуація аналогічна попередньому випадку: суттєвих змін в часі знаходження задач в черзі немає.

4.3 Сортування завдань за вагою обчислень за спаданням FIRSTAVAILABLE

Режим пріоритетизації: сортування завдань за вагою обчислень за спаданням. Режим призначення ресурсів: FIRSTAVAILABLE.

На рисунку 4.7 зображена порівняльна гістограма часу виконання задач в GRID в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.7 Час виконання задач

З гістограми бачимо, що так же як і в попередньому випадку час виконання задач при використанні модифікованого алгоритму менший, ніж при використанні базового.

Приріст продуктивності можна побачити в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 Приріст продуктивності GRID системи

Кількість задач	100	200	300	400	500	600	700	800	900	1000
Приріст продуктивності, %	3,1	4,1	5,2	4,1	13,3	11,0	9,4	11,1	3,5	1,0

Середній приріст продуктивності - 6,6%.

На рисунку 4.8 зображена порівняльна гістограма завантаженості вузлів системи.

Рисунок 4.8 Завантаженість вузлів GRID

З наведеної гістограми видно, що ситуація аналогічна попередньому випадку. Використання модифікованого алгоритму дає більш рівномірну загрузку вузлів. На рисунку 4.9 зображена порівняльна гістограма часу перебування задач в черзі планувальника в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.9 Час перебування задач в черзі планувальника

З наведеної гістограми бачимо, що при даному режимі роботи час знаходження задач в черзі більший, ніж в попередніх.

4.4 Створення черги за принципом FIFO FASTEST

Режим пріоритетизації: створення черги за принципом FIFO. Режим призначення ресурсів: FASTEST.

На рисунку 4.10 зображена порівняльна гістограма часу виконання задач в GRID в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.10 Час виконання задач

З гістограми бачимо, що так же як і в попередніх випадках час виконання задач при використанні модифікованого алгоритму менший, ніж при використанні базового. Але в цьому випадку різниця між значеннями для різних алгоритмів значно більша.

Приріст продуктивності можна побачити в таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 Приріст продуктивності GRID системи

Кількість задач	100	200	300	400	500	600	700	800	900	1000
Приріст продуктивності, %	13,1	10,8	27,7	20,8	35,2	19,4	18,1	25,1	26,3	23,4

Середній приріст продуктивності - 22,0%. Бачимо, що приріст значно більший за попередні режими роботи. Це зумовлено тим, що для режиму призначення FASTEST спрацьовує третя модифікація алгоритму - призначення вузлів, швидкість з'єднання з якими нижча, задачам з меншою кількістю даних.

На рисунку 4.11 зображена порівняльна гістограма завантаженості вузлів системи.

Рисунок 4.11 Завантаженість вузлів GRID

З наведеної гістограми видно, що загрузка вузлів нерівномірна. Це відбувається тому що планувальник частіше призначає задачі більш потужнішим вузлам. Використання модифікованого алгоритму дає більш рівномірну загрузку вузлів.

На рисунку 4.12 зображена порівняльна гістограма часу перебування задач в черзі планувальника в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.12 Час перебування задач в черзі планувальника

З наведеної гістограми бачимо, що ситуація аналогічна попередньому випадку: суттєвих змін в часі знаходження задач в черзі немає.

4.5 Сортування завдань за вагою обчислень за зростанням FASTEST

Режим пріоритетизації: сортування завдань за вагою обчислень за зростанням. Режим призначення ресурсів: FASTEST.

На рисунку 4.13 зображена порівняльна гістограма часу виконання задач в GRID в залежності від кількості задач для планування.

З гістограми бачимо, що значення часу виконання при використанні модифікованого алгоритму менше ніж при використанні базового. І так же як і в попередньому випадку в цьому режимі різниця між значеннями для різних алгоритмів значно більша, ніж у режимі FIRSTAVAILABE.

Рисунок 4.13 Час виконання задач

Приріст продуктивності можна побачити в таблиці 4.5.

Таблиця 4.5 Приріст продуктивності GRID системи

Кількість задач	100	200	300	400	500	600	700	800	900	1000
Приріст продуктивності, %	20,5	19,0	16,2	20,4	17,6	12,3	14,9	25,0	19,0	13,6

Середній приріст продуктивності - 17,89%. Бачимо, що приріст значно більший за попередні режими роботи. Це зумовлено тим, що для режиму призначення FASTEST спрацьовує третя модифікація алгоритму - призначення вузлів, швидкість з'єднання з якими нижча, задачам з меншою кількістю даних.

На рисунку 4.14 зображена порівняльна гістограма завантаженості вузлів системи.

З наведеної гістограми видно, що загрузка вузлів нерівномірна як і в попередньому випадку. Це відбувається тому що планувальник частіше призначає задачі більш потужнішим вузлам. Використання модифікованого алгоритму дає більш рівномірну загрузку вузлів.

Рисунок 4.14 Завантаженість вузлів GRID

На рисунку 4.15 зображена порівняльна гістограма часу перебування задач в черзі планувальника в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.15 Час перебування задач в черзі планувальника

З наведеної гістограми бачимо, що ситуація аналогічна попередньому випадку: суттєвих змін в часі знаходження задач в черзі немає.

4.6 Сортування завдань за вагою обчислень за спаданням FASTEST

Режим пріоритетизації: сортування завдань за вагою обчислень за спаданням. Режим призначення ресурсів: FASTEST.

На рисунку 4.16 зображена порівняльна гістограма часу виконання задач в GRID в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.16 Час виконання задач

З гістограми бачимо, що так же як і в попередньому випадку час виконання задач при використанні модифікованого алгоритму менший, ніж при використанні базового.

Приріст продуктивності можна побачити в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6 Приріст продуктивності GRID системи

Кількість задач	100	200	300	400	500	600	700	800	900	1000
Приріст продуктивності, %	14,9	16,1	17,3	21,9	25,0	23,4	23,4	20,4	17,6	19,0

Середній приріст продуктивності - 19,9%.

На рисунку 4.17 зображена порівняльна гістограма завантаженості вузлів системи.

З наведеної гістограми видно, загрузка вузлів нерівномірна як і в попередньому випадку. Це відбувається тому що планувальник частіше призначає задачі більш потужнішим вузлам. Використання модифікованого алгоритму дає більш рівномірну загрузку вузлів.

Рисунок 4.17 Завантаженість вузлів GRID

На рисунку 4.18 зображена порівняльна гістограма часу перебування задач в черзі планувальника в залежності від кількості задач для планування.

Рисунок 4.18 Час перебування задач в черзі планувальника

З наведеної гістограми бачимо, що при даному режимі роботи час знаходження задач в черзі більший, ніж в попередніх.

З наведених даних видно, що використання модифікованого алгоритму завжди дає приріст продуктивності GRID-системи порівняно з використанням базового. Приріст становить від 6,6% до 22%. Причому для режиму призначення FIRSTAVAILABLE приріст менший, ніж для режиму FASTEST. Це пояснюється тим, що третя модифікація алгоритму (призначення вузлів, швидкість з'єднання з якими нижча, задачам з меншою кількістю даних) не призначена для режиму FIRSTAVAILABLE.

Завантаженість вузлів при використанні базового алгоритму завжди нерівномірна. Для режиму FIRSTAVAILABLE завантаженість вузла залежить від порядкового номеру його присутності в списку планувальника - перші вузли найбільш завантажені. Для режиму FASTEST більш завантаженими є найпродуктивніші вузли.

При використанні модифікованого алгоритму завантаженість вузлів рівномірна для всіх режимів роботи.

Час перебування задач в черзі планувальника найменший при використанні режиму сортування задач за вагою обчислень за зростанням, трохи більший при створенні черги за принципом FIFO та максимальний при сортуванні задач за вагою обчислень за спаданням. В цілому, використання модифікованого алгоритму не впливає на час перебування задач в черзі планувальника.

5. Апаратна частина. розробка кодового замка

Кодові замки є ефективним засобом запобігання доступу сторонніх осіб до приміщення яке охороняється. До їх переваг можна віднести простоту в обігу, надійність, можливість забезпечити високу ступінь захисту, відносну легкість зміни коду (порівняно зі зміною звичайного механічного замка). Також важливими є відсутність необхідності виготовлення ключів при наданні доступу великій кількості людей і неможливість фізичної втрати ключа. Недоліком таких систем можна назвати можливість для зловмисника підглянути код або підібрати його. Однак, при великій розрядності коду або наявності конструктивних особливостей, що перешкоджають підбору коду, таких як обмеження кількості спроб або введення тимчасової затримки між невдалими спробами, ця задача сильно ускладнюється, тому останній недолік не можна назвати істотним. У даному розділі описується розробка електронного кодового замка з використанням мікроконтролера.

5.1 Вибір та обгрунтування технічних рішень

5.1.1 Постановка задачі

Розробити електронний кодовий замок, що має 10 кнопок для введення коду, позначених цифрами від «0» до «9». Замок повинен мати перемикач режимів «Запис / Робота», кнопку «Сброс» в разі набору невірної цифри. Передбачається зміна встановленого коду. Довжина коду - 6 десяткових цифр. Після правильно введеного коду повинна загоратися лампочка.

Кодовий замок повинен забезпечувати управління виконавчим пристроєм електромеханічного замка, тобто повинен управляти подачею напруги, що забезпечує відмикання дверей. Передбачається, що замок відкривається наявністю напруги на виконавчому пристрої і закривається його відсутністю. Тому в системі повинен бути присутнім датчик відкриття дверей, щоб можна було визначити, коли двері відкриті, і подача напруги вже не потрібна.

Коли користувач вводить вірний код, він повинен бути повідомлений про те, що замок відкритий, і двері можна відкривати, тобто має бути присутня індикація факту відкриття замку, в нашому випадку повинна загорітися лампочка.

При послідовних спробах підбору коду замку власнику буде корисно дізнатися про це, будь то зловмисник, який намагається проникнути в приміщення або користувач, який забув або не в змозі набрати вірний код. Таким чином, система повинна сигналізувати про спробу підбору коду після певного числа невдалих спроб.

Кодовий замок являє собою систему, відмову або збої в роботі якої можуть призвести до виникнення серйозних труднощів і незручностей у власника охоронюваного приміщення, тому система повинна бути надійною і забезпечувати стабільну роботу.

5.1.2 Огляд варіантів реалізації структурної схеми пристрою

Основна структурна схема буде схожа у всіх перерахованих варіантах, змінюватися будуть лише складові її елементи:

Рисунок 5.1 Структурна схема №1



Рисунок 5.2 Структурна схема №2

Рисунок 5.3 Структурна схема №3

Структурна схема №1 (рисунок 5.1) не має пристрою виведення інформації, а отже користувач не буде бачити введені символи. З огляду на зручність це не найліпший варіант, але з точки зору надійності, це зменшує можливість підглянути код.

Структурна схема №2 зображена на рисунку 5.2 схожа на схему №1 (рисунок 5.1). Вона відрізняється лише тим, що функція введення / виведення відбуватиметься за допомогою одного пристрою (сенсорного дисплея).

Третя схема відображає у собі ускладнену другу схему.

За основну структурну схему мною було обрано перший варіант з наступних причин:

- Простота перенесення даної структурної схеми на схематичне проектування і програмний аспект пристрою;

- Використання другої схеми потребує додаткової обробки сигналів з сенсорного дисплея, а також спричинить ускладнення програмного коду на обробку всіх можливих нестандартних ситуацій, що виникають при роботі пристрою;

- Використання третьої схеми потребує застосування додаткових датчиків для обробки інформації, а отже, відбудеться ускладнення програмного коду, що призведе до значного зменшення надійності безвідмовної роботи пристрою.

5.1.3 Обгрунтування вибору мікроконтролера

Основними вимогами, що пред'являються до мікроконтролера в даному проекті, є:

- Наявність паралельних портів введення / виведення в кількості, достатній для підключення всіх пристроїв, що входять в структурну схему системи;

- Досить висока надійність і стабільність роботи;

- Можливість роботи в розширеному температурному діапазоні.

Враховуючи всі ці вимоги, як пристрій управління було обрано мікроконтролер PIC16F676 (8-розрядний КМОН мікроконтролер з Flash пам'яттю, заснований на AVR-архітектурі RISC, дозволяє досягти оптимального співвідношення продуктивності до споживаної енергії).

Рисунок 5.4 Мікроконтролер PIC16F676

Основні причини вибору:

- Велика кількість довідкової інформації, прикладів роботи з мікроконтролером, книг з програмування даного МК;

- PIC16F676 недорогий в порівнянні з іншими мікроконтролерами, має низьке енергоспоживання;

- Забезпечує необхідну продуктивність, тобто обчислювальну потужність, що дозволяє обробляти системні запити протягом усього життя системи на обраній прикладній мові;

- Даний мікроконтролер доступний на радіо ринках у достатній кількості;

- Існує велика кількість компіляторів на безлічі прикладних мов, у тому числі і компілятор від розробника даного мікроконтролера, що дає додаткову підтримку від виробника;

- МК має усі необхідні функції і пристрої для роботи в проектованій системі.

Загальні характеристики МК:

- Високопродуктивний RISC-процесор;

- Всього 35 простих інструкцій;

- Усі інструкції виконуються за один такт (200 нс), окрім інструкцій переходу, виконуваних за 2 такти (мінімальна довжина такту - 200 нс);

- 14 бітові команди;

- 8 бітові дані;

- Вхід зовнішніх переривань;

- 8 рівневий апаратний стек;

- Прямий, непрямий та відносний режими адресації для даних та інструкцій.

Периферія:

- 22 лінії вводу / виводу з індивідуальним контролем напрямку;

- Потужнострумові схеми портів вводу / виводу:

- 25 ма макс. Витік. Струм;

- 25 ма макс. Втік. Струм;

- Timer0: 8-розрядний таймер / лічильник;

- Timer1: 16-розрядний таймер / лічильник;

- Timer2: 8-розрядний таймер / лічильник;

- 2 ШІМ модуля;

- Послідовні інтерфейси;

- 3-дротовий SPI;

- I2C Master та Slave режими;

- USART (з підтримкою адреси);

- 5 каналів 10 бітного АЦП;

- 2 аналогових компаратори;

- Інтегрований програмований джерело опорної напруги.

Особливості мікроконтролера:

- Скидання при включенні живлення (POR);

- Таймер включення живлення ( PWRT ) і таймер запуску генератора (OST);

- Скидання по зниженню напруги живлення (BOR);

- Таймер (WDT) з власним вбудованим RC-генератором для підвищення надійності роботи;

- Режим економії енергії (SLEEP);

- Вибір джерела тактового сигналу;

- Програмування на платі через послідовний порт (ICSPT) (з використанням двох виводів);

- Налагодження на платі через послідовний порт (ICD) (з використанням двох виводів);

- Можливість самопрограмування;

- Програмовуваний захист коду;

- 1000 циклів запису / стирання FLASH пам'яті програми;

- 100 000 циклів запису / стирання пам'яті даних ЕСППЗУ;

- Період зберігання даних ЕСППЗУ > 40 років.

Технологія КМОН:

- Економічна високошвидкісна технологія КМОН;

- Повністю статична архітектура;

- Широкий робочий діапазон живлення - від 2,0В до 5,5В;

- Промисловий і розширений температурний діапазони;

- Низьке споживання енергії.

5.2 Розробка структурної схеми пристрою

Рисунок 5.5 Функціональні блоки пристрою

Призначення мікроконтролера PIC16F676: здійснює управління всією системою, а саме: здійснює цикл по скануванню клавіатури, виходячи з отриманих скануванням даних, визначає код натиснутої клавіші і виконує запрограмовані дії. Призначення світлодіодів: повідомлення правильності введеного коду. Призначення клавіатури: введення коду.



Рисунок 5.6 Алгоритм роботи структурної схеми

5.3 Розробка принципової та функціональної схем пристрою

Рисунок 5.7 Принципова схема пристрою

Дана принципова електрична схема - графічне зображення за допомогою умовних графічних і буквено-цифрових позначень (піктограм) зв'язків між елементами проектованого пристрою - кодового замка.

На ній видно як між собою пов'язані складові елементи системи: мікроконтролер, клавіші і світлодіоди.

На відміну від друкованої плати ця схема не показує взаємного (фізичного) розташування елементів, а лише вказує на те, які елементи з якими з'єднуються.



Рисунок 5.8 Функціональна схема пристрою

Вище представлена функціональна схема проектованого пристрою. Пристрій управляється мікроконтролером PIC16F676.

Контролер сканує підключену до його портів клавіатуру за певним принципом і у випадку натискання клавіші аналізує її код (який складається з номера рядка і стовпчика) запускаючи за його значенням певні процедури.

6. Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях

6.1 Вступ

В технічній частині дипломного проекту описано створення програмного продукту для автоматизації процесу планування задач в розподілених обчислювальних мережах. Робота з розробленим програмним продуктом передбачає постійну сидячу роботу в приміщенні за ЕОМ, що є джерелом шкідливих для здоров'я факторів.

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов'язану з електронно-обчислювальними машинами, тому для забезпечення повноцінних умов праці і збереження здоров'я працівників в проекті розроблено комплекс заходів з охорони праці, взявши за основу [38] і [45].

6.2 Опис приміщення

Рисунок 6.1 План приміщення

Розміри приміщення: довжина: 5 м, ширина: 4 м, висота: 3 м, площа: 20 м?, об'єм: 60 м?. Вікна виходять на північ, стіни пофарбовані у світлозелений колір. У кімнаті знаходиться 2 робочих місця.

Згідно з вимогами [37] площа на одне робоче місце має становити не менше ніж 6,0 кв. М, а об'єм не менше ніж 20,0 куб. М. Відстань між робочими місцями дорівнює 0,5 м. Монітор повинен знаходитися під кутом 45-50? до вікна.

6.3 Напруженість праці користувача ПЕОМ

Розроблений у ДП програмний продукт має простий, зрозумілий інтерфейс. Єксплуатація продукту потребує від користувача спеціалізованих знаннь у користуванні компьютером. Рекомендований фах користувача: системний програміст.

Робота з розробленим програмним продуктом заключається в моделюванні процесу планування задач в розподілених обчислювальних мережах. Системний програміст має створювати, або видаляти вузли та зв'язки між ними, зберігати та завантажувати розроблені GRID - топології.

Виходячи з характеру розробленого у ДП програмного продукту та згідно з [39] робота користувача ПЕОМ (системного програміста) за показниками напруженості трудового процесу відноситься:

- За показником інтелектуального навантаження - I клас (сприймання інформації не потребує коррекції та перевірки даних)

- За сенсорним навантаженням - II клас (можлива необхідність тривалого спостереження за більш ніж 5 виробничими об'єктами)

- За емоційним навантаженням - I клас (не має ризику та не вимагає додаткових зусиль в роботі з боку працівника)

- За монотонністю навантажень - II клас (кількість прийомів необхідних для реалізації завдання - 6-9, тривалість їх виконання приблизно 60 с.)

- За режимом праці - I клас (однозмінна робота, без нічної зміни, 6-годинний робочий день)

Встановлено, що характер робіт, виконуваних користувачем при роботі з розробленим в дипломному проекті програмним продуктом підпадає під I клас - оптимальні умови та характер праці. Загальна оцінка напруженості трудового процесу - 2.

6.4 Повітряне середовище

Згідно з [40] виконувані за ЕОМ роботи підпадають під категорію робіт легкі І-а - фізичні роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження.

Нижче приведено відповідні санітарні вимоги до мікроклімату в приміщенні, які повинні дотримуватися.

Таблиця 6.1 Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Температура повітря, град.С	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/сек.
Холодний	22-24	60-40	0.1
Теплий	23-25	60-40	0.1

Таблиця 6.2 Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Температура, °С	Відносна вологість (%) на робочих місцях	Швидкість руху (м/сек.) На робочих місцях
	Верхня межа	Нижня межа
Холодний	25	21	75	Не більше 0.1
Теплий	28	22	55 - при 28°С	0.2 - 0.1

Таблиця 6.3 Рівні іонізації повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Рівні	Кількість іонів в 1 см куб. Повітря
	+n	-n
Мінімальні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимальні	50000	50000

Згідно з [45] для підтримки допустимих значень мікроклімату і концентрації позитивних і негативних іонів необхідно передбачати установки або прилади зволоження і штучної іонізації, кондиціонування повітря.

Для підтримання оптимального мікроклімату приміщення повинно бути обладнане настінним кондиціонером типу «спліт» і місцевою системою вентиляції типу «витяжна шафа». Природній обмін повітря здійснюється через віконні прорізи та кватирки.

Згідно з [46] повинна використовуватися централізована система водяного опалення низького тиску. Ці заходи забезпечать належний мікроклімат у використовуваному приміщенні.

6.5 Виробничий шум

Згідно з [41] допустимий шум на постійних робочих місцях творчої діяльності, проектування, програмування та ін., має бути 50 дба. Середній рівень шуму при роботі з ЕОМ складає близько 45 дба. Таким чином, робота з системою, розробленою в дипломному проекті, являється безпечною і не потребує додаткових улаштувань для зниження шуму, окрім загальних методів ізоляції від зовнішнього шуму. Для цього застосовуються спеціальні віконні профілі та звукоізоляція зовнішніх стін плитами зі звукоізоляційними наповнювачами.

6.6 Електробезпека

Згідно з [47] робоче місце підпадає під категорію без підвищеної небезпеки.

Живлення електрообладнання здійснюється через трифазну електричну мережу змінного струму напругою 220 В з частотою 50 Гц та з глухо заземленою нейтраллю.

Основними причинами електротравматизму є:

- Випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;

- Старіння ізоляції і втрата нею ізоляційних властивостей;

- Застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В;

- Робота без надійних засобів та запобіжних пристосувань;

- Доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції;

- Недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок.

Таблиця 6.4 Граничні допустимі напруги і струми дотику, що протікають через тіло при нормальному режимі електроустановки

Рід струму	U, В	I, ма
Змінний, 50 Гц	2.0	0.3

Таблиця 6.5 Граничні допустимі напруги і струми дотику, що протікають через тіло при аварійному режимі електроустановки

Рід струму	Величина	Значення при тривалості впливу, с
		Більше 1.0 с
Змінний, 50 Гц	U, В I, ма	20 6

Очевидно, що при порушенні правил електробезпеки можливі електротравми з тяжкими наслідками.

Згідно з [48] у робочих приміщеннях все електрообладнання відповідає нормам електробезпеки. ЕОМ мають заземлення та якісну ізоляцію, і підключені до електромережі через спеціальні мережні фільтри, також для забезпечення безпеки введено регулярну перевірку кваліфікованими працівниками електрообладнання та ізоляції на предмет можливого порушення.

6.7 Пожежна безпека приміщення

Будівля і та її частина, в який розташовуються ЕОМ, повинна мати не нижче II ступеня вогнестійкості. Згідно з [42] приміщення відноситься до категорії В - пожежонебезпечна. (На робочому місці наявні наступні пожежонебезпеці матеріали: папір, пластик, віконні рами, дерев'яні шафи, корпуси техніки, меблі.)

Згідно з [43] висота та ширина шляхів евакуації встановлюється нормативними документами відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не меншою як 2,0 м, а їхня ширина - 1,0 м. Ширину проходів до одиночних робочих місць у межах одного приміщення дозволяється зменшувати до 0,7 м.

Гранично допустима відстань по шляхах евакуації від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу в коридор, на сходи, сходову клітку або безпосередньо назовні обмежується та приймається з урахуванням призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення, ступеня вогнестійкості будинку, чисельності людей, які евакуюються, геометричних параметрів приміщень та евакуаційних шляхів, розташування технологічного та іншого обладнання. Ця відстань вимірюється по осі евакуаційного шляху та встановлюється нормативними документами.

При нормальному режимі роботи можливість виникнення пожежі мінімальна. Можливість виникнення вибухів повністю відсутня.

Можливими причинами загоряння можуть бути пошкодження та замикання в електромережі та електрообладнанні, а також порушення правил безпеки при роботі з обладнанням.

Передбачається, що персональні комп'ютери після закінчення роботи на них обов'язково відключаються від мережі.

При появі запаху гару необхідно терміново припинити роботу, відключити апаратуру та усунути причину пошкодження.

В разі виникнення пожежі припинити подачу напруги та вжити заходи щодо евакуації людей та гасіння (локалізації) пожежі з використанням первинних засобів пожежогасіння.

Дозволяється гасити лише порошковими або вуглекислотними вогнегасниками, але в жодному випадку не пінними.

Проектом передбачені наступні заходи пожежної безпеки:

- Система пожежної сигналізації;

- Застосовуються вуглекислотні вогнегасники;

- Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо) захищені діелектричними щитками від випадкового дотику;

- У приміщеннях з ЕОМ, щоденно проводиться вологе прибирання;

- Застосовуються автоматичні системи гасіння пожежі;

Робоче приміщення повинно бути обладнане двома вуглекислотними вогнегасниками ВВК 3,5 з розрахунку два вогнегасника на 20 м? (згідно з [44]).

6.8 Гігієнічні вимоги до організації і обладнання робочого місця

Конструкція робочого місця користувача має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози.

В приміщеннях використовується загальне верхнє штучне та бокове природне освітлення. У приміщенні присутні два вікна загальною площею 4 м2, що задовольняє нормам.

Столи розміщені так, що відстань між бічними поверхнями моніторів складає 1,5 м.

Робочий стілець підйомно-поворотний, регульований за висотою. Висота поверхні сидіння регулюється від 400 мм до 500 мм, а ширина і глибина становить 450 мм.

Екран розташовано на відстані від очей користувача, що становить 700 мм під кутом + 30 град. До нормальної лінії погляду працюючого.

Клавіатура розташована на поверхні столу на відстані 200 мм від краю, звернутого до працюючого.

Взаємне розташування елементів робочого місця влаштовує [37].

6.9 Висновки та рекомендації з поліпшення умов праці

З огляду на проведені дослідження можна підсумувати що:

- Розмір, розташування та оснащення робочого місця системного програміста відповідає нормам зазначеним у [37];

- Робота з системою, розробленою в дипломному проекті, являється безпечною і не потребує додаткових улаштувань для зниження шуму;

- Згідно з [48] у робочих приміщеннях все електрообладнання відповідає нормам електробезпеки;

- При нормальному режимі роботи можливість виникнення пожежі мінімальна. Можливість виникнення вибухів повністю відсутня. В разі виникнення пожежі в приміщенні є 2 вогнегасники та продумана система евакуації;

- Описані заходи для підтримки допустимих значень мікроклімату забезпечать належне повітряне середовище у використовуваному приміщенні.

Для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності користувача рекомендується:

1. До включення устаткування:

1.1 Перевірити правильність розташування обладнання:

- Кабелі електроживлення ПЕОМ та іншого обладнання повинні знаходитися з тильної сторони робочого місця;

- Джерело безперебійного живлення для виключення шкідливого впливу його підвищених магнітних полів повинно бути максимально можливо віддалене від оператора.

1.2 Перевірити надійність підключення до системного блоку роз'ємів периферійного обладнання.

1.3 Переконатися у відсутності засвічень, відбитків і відблисків на екрані монітора. Переконатися у відсутності яскраво освітлених предметів у полі зору при перенесенні погляду з екрану монітора на документ.

1.4 Переконатися у відсутності пилу на екрані монітора, захисному фільтрі і клавіатурі, при необхідності, протерти їх спеціальною серветкою.

2. Після включення устаткування і запуску використовуваної програми - переконатися у відсутності тремтіння і мерехтіння зображення на екрані монітора.

3. У разі виникнення аварійної ситуації - негайно відключити ЕОМ з ВДТ і ПП від електричної мережі.

4. Не допускається:

- Виконувати обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ з ВДТ і ПП безпосередньо на робочому місці оператора;

- Зберігати біля ЕОМ з ВДТ і ПП папір, дискети, інші носії інформації, запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

- Відключати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та складі ЕОМ з ВДТ і ПП або їх технічне налагодження;

- Приступати до роботи в разі виявлення невідповідності робочого місця встановленим в даному розділі вимогам, а також при неможливості виконати зазначені в даному розділі підготовчі до роботи дії;

- Працювати з ВДТ, у яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо.

Висновки

В даному дипломному проекті були розглянуті принципи побудови розподілених обчислювальних мереж, зокрема GRID систем, основні способи планування задач в таких системах, існуючи системи планування задач.

Після огляду існуючих систем було обрано один з найбільш популярних планувальників - Moab Workload Manager для детального аналізу, в ході якого були виявлені наступні недоліки даної системи:

- Нерівномірна загрузка вузлів;

- Дана система не враховує час очікування задач на передачу;

- Великий час простою вузлів.

На основі виявлених недоліків була запропонована модифікація алгоритму роботи системи Moab Workload Manager. Модифікований алгоритм дає більш рівномірну загрузку вузлів та оптимізує час очікування задач на передачу, що призводить до більш швидкого запуску задач, що, в свою чергу, підвищує продуктивність системи з точки зору користувача.

Серед недоліків модифікованого алгоритму можна зазначити дещо збільшений час планування задач та необхідність в зборі статистики швидкості підключення планувальника до обчислювальних вузлів.

Для перевірки та порівняння роботи обох алгоритмів була розроблена програма - система моделювання роботи GRID. Дана система дозволяє створювати моделі GRID довільної топології та використовувати різні алгоритми планування задач завдяки своїй модульній структурі.

Моделювання роботи обох алгоритмів на розробленому програмному забезпеченні підтвердило висновки щодо недоліків алгоритму, покладеного в основу Moab Workload Manager, та щодо більш ефективної роботи модифікованого алгоритму.

Також в даній роботі розглянуті питання забезпечення охорони праці.

Список літератури

планування програмний алгоритм

1) I. Foster, C. Kesselman. GRID: A Blueprint to the New Computing Infrastructure. Morgan Kaufman Publishers, 1999.

2) Foster, “What is Grid? A three point check”, 2002

3) Chervenak, A., Foster, I., Kesselman, C., Salisbury, C. And Tuecke, S. The Data GRID: Towards an Architecture for the Distributed Management and Analysis of Large Scientific Data Sets. J. Network and Computer Applications, 2001

4) Childers, L., Disz, T., Olson, R., Papka, M.E., Stevens, R. And Udeshi, T. Access GRID: Immersive Group-to-Group Collaborative Visualization. In Proc. 4th International Immersive Projection Technology Workshop, 2000.

5) Clarke, I., Sandberg, O., Wiley, B. And Hong, T.W., Freenet: A Distributed Anonymous Information Storage and Retrieval System. In ICSI Workshop on Design Issues in Anonymity and Unobservability, 1999

6) Czajkowski, K., Fitzgerald, S., Foster, I. And Kesselman, C. GRID Information Services for Distributed Resource Sharing, 2001.

7) Коваленко В.Н., Коваленко Е.И., Корягин Д.А., Любимский Э.З. Метод опережающего планирования для грид, 2005

8) Foster I., Kesselman C., J. Nick, Tuecke S. The Physiology of the Grid: An Open Grid Services Architecture for Distributed Systems Integration, 2004

9) Ian Foster, Jeffrey Frey, Steve Graham, Steve Tuecke, Karl Czajkowski, Don Ferguson, Frank Leymann, Martin Nally, Igor Sedukhin, David Snellin, Tony Storey, William Vambenepe, Sanjiva Weerawana. Modeling Stateful Resources with Web Services, 2005

10) D.P. da Silva, W. Cirne, and F.V. Brasileiro. Trading Cycles for Information: Using Replication to Schedule Bag-of-Tasks Applications on Computational Grids. In Proc. Of europar 2003, volume 2790 of Lecture Notes in Computer Science, 2003.

11) Таненбаум Э. Распределенные системы. Принципы и парадигмы. / Э. Таненбум, М. Ван Стеен. - спб. : Питер, 2003. - 877 с.

12) ISO: «Open Distributed Processing Reference Model.» International Standard ISO/IEC IS 10746, 1995.

13) Neuman, В.: «Scale in Distributed Systems.» In Casavant, T. And Singhal, M. (eds.). Readings in Distributed Computing Systems, pp. 463-489. Los Alamitos, С A: IEEE Computer Society Press, 1994.

14) Grid Computing. Making the Global Infrastructure a Reality. Edited by F. Berman, G.Fox, T.Hey. - Wiley, 2003. - 1012 p.

15) V. Hamscher, U. Schwiegelshohn, A. Streit, R. Yahyapour, Evaluation of Job-Scheduling Strategies for Grid Computing, in Proc. Of GRID 2000 GRID 2000, First IEEE/ACM International Workshop, pp. 191-202, Bangalore, India, December 2000.

16) F. Berman, R. Wolski, H. Casanova, W. Cirne, H. Dail, M. Faerman, S. Figueira, J.Hayes, G. Obertelli, J. Schopf, G. Shao, S. Smallen, N. Spring, A. Su and D.Zagorodnov, Adaptive Computing on the Grid Using apples, in IEEE Trans. On Parallel and Distributed Systems (TPDS), Vol.14, No.4, pp.369-382, 2003.

17) F.D. Sacerdoti, M.J. Katz, M.L Massie and D.E. Culler, Wide area cluster monitoring with Ganglia, in Proc. Of IEEE International Conference on Cluster Computing, pp.289 - 298, Hong Kong, December 2003.

18) P. Buncic, A. J. Peters, P.Saiz. The alien system, status and perspectives. Computing in High Energy and Nuclear Physics, 24-28 March 2003, La Jolla, California.

19) R. Raman, M. Livny, and M. Solomon. Matchmaking: An extensible framework for distributed resource management. Cluster Computing, 2(2), 1999.

20) The nordugrid architecture and tools. P. Eerola et al. Computing in High Energy and Nuclear Physics, 24-28 March 2003, La Jolla, California.

21) Jon B.Weissman, P. Srinivasan. Ensemble Scheduling: Resource Co-Allocation on the computationalgrid, 2001

22) Matthias Hovestadt, Odej Kao, Axel Keller, and Achim Streit. Scheduling in HPC Resource Management Systems: Queuing vs. Planning

23) A. Keller and A. Reinefeld. Anatomy of a Resource Management System for HPC Clusters. In Annual Review of Scalable Computing, vol. 3, Singapore University Press, pages 1-31, 2001.

24) V. Hamscher, U. Schwiegelshohn, A. Streit, and R. Yahyapour. Evaluation of job-scheduling strategies for grid computing. Lecture Notes in Computer Science, pages 191-202, 2000.

25) H. Topcuoglu, S. Hariri, M.Y. Wu, Performance-Effective and Low-Complexity Task Scheduling for Heterogeneous Computing, IEEE Transactions on Parallel and Distributed Systems, Vol. 13, No. 3, pp. 260 - 274, 2002.

26) Планувальник Maui: http://www.supercluster.org/maui

27) Dror G., Feitelson, Ahuva Mu'alem Weil «Utilization and Predictability in Scheduling the IBM SP2 with Backflling», The Hebrew University of Jerusalem, 2004

28) Коваленко В.Н., Семячкин Д.А. «Использование алгоритма BACKFILL в ГРИД», Институт прикладной математики им. М.В.Келдыша РАН, Москваб 2005г.

29) R. Buyya, M. Murshed, D. Abramson, «A Deadline and Budget Constrained Cost-Time Optimization Algorithm for Scheduling Task Farming Applications on Global Grids», Proceedings of the 2002 International Conference on Parallel and Distributed Processing Techniques and Applications, Las Vegas, USA, 2002

30) В.Н. Коваленко, А.В. Орлов «Управление заданиями в распределенной среде и протокол резервирования ресурсов», Институт прикладной математики им. М.В.Келдыша РАН, Москва, 2002г.

31) «EGEE User's Guide. WMS service», May 3, 2006

32) Technilal whitepaper «Open source metascheduling for Virtual Organizations with the Community Scheduler Framework (CSF)», Platform Computing Corporation, Canada, 2003

33) Проект nordugrid: http://www.nordugrid.org/middleware/

34) Walfredo Cirne, Francisco Brasileiro, Lauro Costa, Daniel Paranhos, Elizeu Santos-Neto, Nazareno Andrade, Cesar De Rose, Tiago Ferreto, Miranda Mowbray, Roque Scheer, Joao Jornada «Scheduling in Bag-of-Task Grids: The PAUA Case», 2000

35) S. Cavalieri, S. Monforte «Resource Broker Architecture and apis», University of Catania, June 2008

36) Цвитун А.А., Корнейчук В.И., Долголенко А.Н. Надёжность компьютерных сетей, Киев: «Корнейчук», 2010 г

37) Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин дсанпін 3.3.2.007-98 (затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 р. № 7).

38) Правила охорони працi пiд час експлуатацii електронно-обчислювальних машин. НПАОП 0.00-1.28-10 (затверджено наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010р. № 65).

39) Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (затверджено наказом МОЗ України від 27.12.2001р № 528)

40) Санiтарнi норми мiкроклiмату виробничих примiщень. ДСН 3.3.6.042-99 (затверджено Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1.12.1999 р. № 42).

41) Санiтарнi норми виробничого шуму, ультразвуку та iнфразвуку. ДСН 3.3.6.037.99 (затверджено Постанова Головного Державного санітарного лікаря України від 1.12.1999 р. № 37).

42) Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. НАПБ Б.03.002-2007. (затверджено наказом МНС України від 03.12.2007 № 833)

43) Пожежна безпека на об'єктах будівництва ДБН В.1.1.7-2002 (затверджено наказом Держбуду України від 03.12.2002 р. № 88)

44) Типові норми належності вогнегасників (затверджено наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 р. N 151).

45) Державні нормативні акти та правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин ДНАОП 0.00-1.31-99 (затверджено наказом Президента України від 9 березня 1998 р. N 182/98).

46) Будівельні норми та правила. Опалення, вентиляція та кондиціювання снип 2.04.05-91 (затверджено Державним комітетом України від 27 червня 1996 р. N 117).

47) Державні нормативні акти та Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів ДНАОП 0.00-1.21-98 (затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 16.03.94 р. N 19).

48) Правила улаштування електроустановок ПУЕ 2009 - К.: Держенергонагляд України, 2009 р.-288 с.

Размещено на Allbest.ru