3. Доведено, що існуючі проблеми застосування комп'ютерних засобів у процесі навчання будуть усунені, якщо переконати сучасного вчителя у користності персонального комп'ютера як дидактичного засобу.

4. Показано, що подальша розробка ПМК повинна ґрунтуватися на принципі повнофункціонального навчального комплексу, який забезпечить можливість безпосереднього, «живого» спілкування викладача з учнем. Представляється доцільним після видачі декількох порцій інформації активізувати увагу учня, пред'явивши йому контрольне питання. Можливі також інші варіанти, використовувані викладачами, а саме, використання аналогій, яскравих прикладів, а іноді і жартівливих зауважень.

Розділ 2. Розробка програно-методичного комплексу

2.1 Логіка побудови програмно-методичного комплексу

У розділі 1 ми розглянули існуючі програмно-методичні комплекси для середньої загальноосвітньої школи, а також визначили функціональні вимоги, які пред'являються при створенні ПМК. Це дозволяє нам приступити до побудови логічної схеми створюваного програмно-методичного комплексу.

З огляду на перераховані вище вимоги можна виділити основні блоки розробленого ПМК:

1. Теоретичній блок;

Курси лекцій

2. Практичній блок;

Курс практичних занять

Відеоуроки з практичних занять

3. Демонстраційний блок.

4. Контрольний блок

Контроль засвоєння матеріалу;

Блоки програмно-методичного комплексу були розроблені у відповідності до особливостей потреб навчання у шкільному курсі інформатики (Розділ 1, параграф 1), враховуючи психолого-педагогічні вимоги (рис.2.1).



Рис. 2.1 Логічна схема програмно - методичного комплексу

Розглянемо детальніше кожен блок окремо

Теоретичний блок складається з курсу п'яти лекцій, у яких надано теоретичній матеріал з теми, графічний редактор. Теоретичний матеріал повністю відповідає навчальній програмі з інформатики для загальноосвітніх шкіл, затвердженої міністерством України. Кожен урок окрім цілей і завдань та теоретичного матеріалу має також питання для самоконтролю (рис.2.2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Логічна схема теоритичного блоку

Практичний блок складається з курсу 13 практичних уроків, кожен з яких доповнено відеоілюстрацією цього уроку. На кожному практичному занятті розглянута можливість побудови того чі іншого зображення з використанням можливостей графічного редактора, а також запропоновані завдання для самостійного виконання. Вивчення уроків дає можливість в достатній мірі оволодіти методами та прийомами роботи в графічному редакторі.

У демонстраційному блоці за допомогою слайд-шоу наведені приклади робіт, що зроблені учнями у даному графічному редакторі.

Контролюючий блок містить тестову систему, яка дозволяє проводити контроль знань учнів за дванадцатибальною системою.

2.2 Вибір та обгрунтування програмних засобів розробки програмно - методичного комплексу

Після побудови логічної схеми ПМК, ми можемо приступити до вибору програмних засобів для створення програмно-методичного комплексу.

Після аналізу існуючих програмних продуктів ми прийшли до висновку, що для досягнення поставленої мети - побудови програмно-методичного комплексу потрібно обрати мову програмування Delphi - це обумовлено такими факторами:

швидкість розробки додатка;

висока продуктивність розробленого додатка;

справжній 32-бітний код отриманий у результаті компіляції оптимізуючим компілятором;

низькі вимоги розробленого додатка до ресурсів комп'ютера;

можливість повного доступу до функцій операційних систем Windows;

збільшення за рахунок вбудовування нових компонентів і інструментів у середовище Delphi;

можливість розробки нових компонентів і інструментів власними засобами Delphi (існуючі компоненти й інструменти доступні у вихідних текстах);

вдале пророблення ієрархії об'єктів [15]

Компілятор, вбудований в Delphi, забезпечує високу продуктивність, необхідну для побудови додатків в архітектурі “клієнт-сервер”. Він пропонує легкість розробки й швидкий час перевірки готового програмного блоку, характерного для мов четвертого покоління (4GL), і в той же час забезпечує якість коду, характерного для компілятора 3GL. Крім того, Delphi забезпечує швидку розробку без необхідності писати вставки на С або ручного написання коду (хоча це можливо).

У процесі побудови додатка розроблювач вибирає з палітри компонентів готові компоненти, як художник, що робить великі мазки пензлем. Ще до компіляції він бачить результати своєї роботи - після підключення до джерела даних їх можна бачити відображеними на формі, можна переміщатися за даними, представляти їх у тому або іншому вигляді. У цьому смислі проектування в Delphi мало чим відрізняється від проектування в інтерпретуючому середовищі, однак після виконання компіляції ми одержуємо код, що виконується в 10-20 разів швидше, ніж те ж саме, зроблене за допомогою інтерпретатора. В Delphi компіляція виробляється безпосередньо в рідний машинний код, у той час як існують компілятори, що перетворюють програму в так званий p-код, що потім інтерпретується віртуальною p - машиною. Це не може не позначитися на фактичній швидкодії готового додатка.[15]

Основне навантаження у моделі Delphi робиться на максимальному використанні коду. Це дозволяє розроблювачам будувати додатки дуже швидко із заздалегідь підготовлених об'єктів, а також дає можливість створювати свої власні об'єкти для середовища Delphi.

Зокрема, форми вибору практичного заняття й вибору тесту (TPickPractice і TPickTest) створені за допомогою спадкування від форми вибору теоретичного уроку (TPickLesson). Таке рішення було прийнято тому, що ці форми виконують практично однакові функції, а відрізняються тільки фоновим малюнком. Тло в цих формах реалізовано за допомогою стандартного компонента TImage з модуля ExtCtrls. Потрібний малюнок завантажується у властивість TImage.Picture на етапі розробки.

Ніяких обмежень за типами об'єктів, які можуть створювати розроблювачі, не існує. Усе в Delphi написано на ньому ж, тому розроблювачі мають доступ до тих же об'єктів і інструментів, які використовувалися для створення середовища розробки. У результаті немає ніякої різниці між об'єктами, що поставляються Borland або третіми фірмами, і об'єктами, які можна створити.

У стандартну поставку Delphi входять основні об'єкти, які утворюють вдало підібрану ієрархію з 270 базових класів. Але, якщо виникне необхідність у розв'язанні якоїсь специфічної проблеми на Delphi, варто переглянути список вільно розповсюджуваних або комерційних компонентів, розроблених третіми фірмами, кількість цих фірм у цей час перевищує число 250. Багато в чому це пояснюється тим, що традиційно в середовищі Windows було досить складно реалізовувати користувальницький інтерфейс. Подійна модель в Windows завжди була складна для розуміння й налагодження. Але саме розробка інтерфейсу в Delphi є найпростішим завданням для програміста.

Наприклад, для основних кнопок був обраний компонент TBitBtn, тому що він дозволяє використовувати на кнопках не тільки текст, але й малюнки.

Середовище Delphi містить у собі повний набір візуальних інструментів для швидкісної розробки додатків (RAD - rapid application development), що підтримує розробку користувальницького інтерфейсу й підключення до корпоративних баз даних. VCL - бібліотека візуальних компонентів, містить у собі стандартні об'єкти побудови користувальницького інтерфейсу, об'єкти управління даними, графічні об'єкти, об'єкти мультимедіа, діалоги й об'єкти управління файлами, керування DDE і OLE. Єдине, що можна поставити за провину Delphi, це те, що готових компонентів, що поставляються Borland, могло б бути й більше. Однак, розробки інших фірм, а також вільно розповсюджувані програмістами freeware-компоненти вже заповнили цей недолік.[15]

Проте, навіть використовуючи тільки стандартні компоненти, програміст має величезні можливості в створенні додатків у всіляких областях. Так, у даній програмі активно використовується стандартний компонент TMediaPlayer з модуля MPlayer: як для відтворення фонової музики, так і для відтворення відеоілюстрацій до уроків. Також стандартний компонент TWebBrowser з модуля SHDocVw є основою для показу вмісту теоретичних і практичних занять у формі TLessons, які збережені у форматі веб-архіву (.mht). Це дало можливість створювати й редагувати зміст уроків у популярному текстовому процесорі Word, а також включати в уроки графіку.

В Delphi візуальні компоненти пишуться на об'єктному Паскалі, на тім же Паскалі, на якому пишеться алгоритмічна частина додатка. І візуальні компоненти Delphi утворюються відкритими для надбудови й переписування.

Той самий додаток можна використовувати як для локального, так і для більше серйозного клієнт-серверного варіантів.[18]

Delphi призначений не тільки для програмістів-професіоналів. Керівники підприємств, що планують виділення засобів на придбання програмних продуктів, повинні бути впевнені в тому, що плановані інвестиції окупляться. Програміст, що програмує на Паскалі, здатний практично відразу професійно освоїти Delphi. Фахівцеві, що раніше використовував інші програмні продукти, доведеться сутужніше, однак найперший працюючий додаток він зможе написати протягом першої ж години роботи на Delphi. Відкрита технологія Delphi є потужним гарантом того, що інвестиції, зроблені в Delphi, будуть збережені протягом багатьох років.[16]

Високопродуктивний компілятор у машинний код - на відміну від більшості Паскаль - компіляторів, що транслюють в p-код, в Delphi програмний текст компілюється безпосередньо в машинний код, у результаті чого Delphi-додатки виконуються в 10-20 разів швидше (особливо додатки, що використовують математичні функції). Готовий додаток може бути виготовлено або у вигляді модуля, що виконується, або у вигляді динамічної бібліотеки, яку можна використовувати в додатках, написаних на інших мовах програмування.

Завдяки такій архітектурі додатки, виготовлені за допомогою Delphi, працюють надійно й стійко. Delphi підтримує використання вже існуючих об'єктів, включаючи DLL, написані на С и С++, OLE сервера, VBX, об'єкти, створені за допомогою Delphi. Delphi має повністю об'єктну орієнтацію, розроблювачі можуть створювати свої повторно використовувані об'єкти для того, щоб зменшити витрати на розробку.

Two-way tools - однозначна відповідність між візуальним проектуванням і класичним написанням тексту програми. Це означає, що розроблювач завжди може бачити код, що відповідає тому, що він побудував за допомогою візуальних інструментів і навпаки.

Візуальний побудовувач інтерфейсів (Visual User-interface builder) дає можливість швидко створювати клієнт-серверні додатки візуально, просто обираючи компоненти з відповідної палітри.

Бібліотека об'єктів містить у собі стандартні об'єкти побудови користувальницького інтерфейсу, об'єкти керування даними, графічні об'єкти, об'єкти мультимедіа, діалоги й об'єкти керування файлами, керування DDE і OLE.

Програмування в Delphi не обмежується тільки використанням компонентів. У будь-який момент програміст може звернутися до функцій операційної системи, до функцій WinAPI, і т.п. Наприклад, у даній програмі використаний пошук файлів у заданому каталозі по заданій масці. Завдяки цьому навіть після завершення розробки програми існує можливість змінювати зміст навчального матеріалу - як текстових файлів, так і відеоілюстрацій. Досить просто помістити потрібні файли у відповідну теку. Тобто, сама програма не залежить від змісту навчального матеріалу.

Delphi використовує структурну об'єктно-орієнтовану мову (Object Pascal), що поєднує виразну потужність і простоту програмування, характерну для мов 4GL, і ефективність мови 3GL. Програмісти негайно можуть почати утворювати працюючі додатки, і їм не доведеться для цього вивчати особливості програмування подій в Windows. Delphi повністю підтримує передові програмні концепції, включаючи інкапсуляцію, спадкування, поліморфізм і керування подіями.[16]

Це дуже важлива особливість для розроблювачів у середовищі Windows, оскільки у вже існуючі Windows-додатки програміст може інтегрувати те, що розробить за допомогою Delphi.[15]

Для контролю знань була обрана тестова форма.

Вся тестувальна система реалізована на основі бази даних MS Access, зв'язок з якою здійснюється за допомогою технології ADO. Такий вибір був обумовлений наступними факторами. Провайдер Microsoft Jet OLE DB, використовуваний у цьому випадку, установлено практично на кожному комп'ютері під керуванням ОС Windows.

Крім того, технологія Microsoft Active Data Objects (ADO) забезпечує універсальний доступ до джерел даних з додатків БД. Таку можливість надають функції набору інтерфейсів, створені на основі загальної моделі об'єктів СОМ і описані в специфікації OLE DB.

Технологія ADO і інтерфейси OLE DB забезпечують для додатків єдиний спосіб доступу до джерел даних різних типів. Наприклад, додаток, що використовує ADO, може застосовувати однаково складні операції й до даних, що зберігаються на корпоративному сервері SQL, і до електронних таблиць, і локальних СКБД. Запит SQL, спрямований будь-якому джерелу даних через ADO, буде виконано.[17]

Відповідно до термінології ADO, будь-яке джерело даних (база даних, електронна таблиця, файл) називається сховищем даних, з яким за допомогою провайдера даних взаємодіє додаток. Мінімальний набір компонентів додатка може включати об'єкт з'єднання, об'єкт набору даних, об'єкт процесора запитів. Технологія ADO у цілому містить у собі не тільки самі об'єкти OLE DB, але й механізми, що забезпечують взаємодію об'єктів з даними й додатками. На цьому рівні найважливішу роль грають провайдери ADO, що координують роботу додатків зі сховищами даних різних типів.

Провайдери ADO забезпечують з'єднання додатка, що використовує дані через ADO, із джерелом даних (сервером SQL, локальної СКБД) і файловою системою. Для кожного типу сховища даних повинен існувати провайдер ADO.

Провайдер «знає» про місце розташування сховища даних і його зміст, уміє звертатися до даних із запитами й інтерпретувати службову інформацію, що повертається, і результати запитів з метою їхньої передачі додатку.[17]

Механізм доступу до даних через ADO і численні об'єкти й інтерфейси реалізовано в VCL Delphi у вигляді набору компонентів, розташованих на сторінці ADO. Всі необхідні інтерфейси, що забезпечують роботу компонентів, оголошено й описано у файлах OleDB.pas і ADODB.pas.

Оскільки технологія ADO заснована на стандартних інтерфейсах СОМ, які є системним механізмом Windows, це скорочує загальний обсяг працюючого програмного коду й дозволяє поширювати додатки БД без допоміжних програм і бібліотек.

Виходячи з вищесказаного, був створений ПМК «Графический редактор Paint» який може використовуватися при вивченні теми «Графічний редактор» як на уроках у школі, так і при самостійному освоєнні даної теми. Програма написана в середовищі програмування Delphi, із використанням бази даних, створеної в MS ACSESS.

2.3 Опис структури та основних процедур програмно-методичного комплексу

Програмно-методичний комплекс складається із двох додатків: Основний додаток (DiplomProject.exe) і допоміжний Редактор тестів (TestEditor.exe). Також до складу ПМК входить база даних для тестування (Tests.mdb).

Основний додаток складається з 7-мі форм і 2-х модулів (рис. 2.1):

Main (frmMain.pas) - Головна форма

Lessons (frmLessons.pas)

PickLesson (frmPickLesson.pas)

PickPractice (frmPickPractice.pas)

PickTest (frmPickTest.pas)

Testing (frmTesting.pas)

Video (frmVideo.pas)

DM (uDM.pas) - загальний для обох додатків

uShared.pas



Рис. 2.1 Список форм і модулів

Редактор тестів складається з однієї форми й одного модуля даних:

Editor (frmEditor.pas)

DM (uDM.pas) - загальний для обох додатків

2.3.1 Головна форма Main

При запуску основного додатка запускається Головна форма Main (рис.2.2).

Рис. 2.2 Головна форма

При створенні форми відразу обчислюються змінні ContentPath, PracticePath і VideoPath, у яких зберігаються шляхи до відповідних каталогів додатка (рис. 2.3)

Рис. 2.3 Подія OnCreate Головної форми

На Головній формі розташовані 5 кнопок:

«Теоретиическая часть»

«Практическая часть»

«Возможности Paint»

«Контроль знаний»

«Выход»

Кнопка «Теоретическая часть» відкриває форму вибору теоретичних занять ( рис. 2.4)

Рис. 2.4 Оброблювач клацання на кнопці «Теоретическая часть»

Кнопка «Практическая часть» відкриває форму вибору практичних занять (рис. 2.5)

Рис. 2.5 Оброблювач клацання на кнопці «Практическая часть»

Кнопка «Возможности Paint» запускає презентацію з демонстрацією можливостей графічного редактора Paint (рис. 2.6)

Рис. 2.6 Запуск демонстрації можливостей Paint

Файл презентації повинен перебувати в каталозі Content і називатися «Примеры рисунков.pps». Назва файлу визначена константою Demo_Filename у модулі uShared (рис. 2.7)

Рис. 2.7 Визначення глобальних констант і змінних у модулі uShared

Кнопка «Контроль знаний» відкриває форму вибору тестів (рис. 2.8)

Рис. 2.8 Оброблювач клацання на кнопці «Контроль знань»

Кнопка «Выход» закриває додаток (рис. 2.9):

Рис. 2.9 Оброблювач клацання на кнопці «Вихід»

Тло Головної форми (а також форм PickLesson, PickPractice, PickTest) реалізовано за допомогою компонента TImage з модуля ExtCtrls. Фоновий малюнок у нього завантажений на етапі розробки.

2.3.2 Форми PickLesson, PickPractice і PickTest

Форма вибору теоретичних занять PickLesson є батьківською для форм вибору практичних занять (PickPractice) і вибору тестів (PickTest). Зовні всі вони відрізняються тільки фоновим малюнком, що, як і в Головній формі, реалізований за допомогою компонента TImage (рис. 2.10, 2.11, 2.12).

Рис. 2.10. Форма вибору теоретичних занять PickLesson

Рис. 2.11. Форма вибору практичних занять PickPractice

Рис. 2.12. Форма вибору тестів PickTest

У лівому нижньому куті перебуває кнопка повернення в Головне вікно додатка, що просто закриває відповідну форму (рис. 2.13)

Рис. 2.13 Оброблювач клацання на кнопці закриття форми вибору

Список гіперпосилань для вибору створюється динамічно на етапі виконання програми. Для цього використовується список LessonList типу TStringList, що створюється при створенні форми й знищується при її знищенні (рис. 2.14)

Рис. 2.14 Створення й знищення списку LessonList

У події OnShow форми (рис. 2.15) список заповнюється процедурою FindFiles з модуля uShared (рис. 2.16) і для кожного пункту списку створюються гіперпосилання методом MultiplyLabels (рис. 2.17) і кожної з них призначається оброблювач події OnClick (рис. 2.18).

Рис. 2.15. Подія OnShow форми PickLesson

Рис. 2.16. Заповнення списку LessonList

Рис. 2.17 Створення гіперпосилання для кожного пункту списку

Рис. 2.18 Оброблювач події OnClick гіперпосилання

Завдяки динамічному заповненню списку, можна змінювати зміст навчального матеріалу вже після компіляції додатка. Досить просто помістити потрібні файли у відповідні каталоги.

У формі вибору практичних занять (PickPractice) перевизначається подія OnShow (рис.2.19). Крім цього, змінений фоновий малюнок у компоненті TImage (рис.2.11). Більше ця форма нічим не відрізняється від батьківської форми.

Рис. 2.19 Подія OnShow форми PickPractice

У формі вибору тестів (PickTest), крім зміни фонового малюнка, перевизначено оброблювач події OnShow (рис. 2.20), оброблювач події OnClick гіперпосилання (рис. 2.21) і змінений метод MultiplyLabels (рис. 2.22). У новому оброблювачі OnShow застосовано інший спосіб заповнення списку LessonList - з набору записів компонента sqlTopics типу TADODataSet дата модуля DM.

Рис. 2.20. Подія OnShow форми PickTest

Рис. 2.21. Запуск потрібного тесту

Рис. 2.22. Змінений метод MultiplyLabels

2.3.3 Форма показу теоретичних і практичних занять Lessons

У даній формі для показу навчального матеріалу використовується компонент Browser типу TWebBrowser з модуля SHDocVw. Завдяки цьому матеріал можна створювати й редагувати в популярному текстовому процесорі Word, а також включати в уроки графіки.

Форма викликається не прямо, а через метод ShowLesson (рис. 2.23)

Рис. 2.23 Відображення форми Lessons і змісту потрібного уроку

У цьому методі в компоненті Browser відкривається відповідний файл, а також, залежно від значення аргументу Practice типу boolean, показується або ховається кнопка «Відеоілюстрація» для показу відеороликів, що ілюструють матеріал практичних занять. Файли матеріалів теоретичної й практичної частини повинні перебувати відповідно в каталогах, визначених глобальними змінними ContentPath і PracticePath, оголошеними у модулі uShared (рис. 2.7).

Кнопка «Відеоілюстрація» викликає форму Video з відповідним відеофайлом (рис. 2.24)

Рис. 2.24 Виклик форми Video

Оброблювач клацання на кнопці закриття аналогічний такому ж оброблювачеві форми вибору занять (рис.2.13).

2.3.4 Форма показу відеоілюстрацій Video

У цій формі для демонстрації відеоряду використано компонент mpVideo, а для відтворення фонової музики - mpMusic типу TMediaPlayer. Це виявилося більше зручним, ніж впроваджувати фонову музику безпосередньо в сам відеоролик. Крім виключення чисто технічних складностей такого впровадження, з'явилася можливість змінити при необхідності фонову музику вже після компіляції програми. Для цього обраний музичний файл повинен перебувати в каталозі «Video» і називатися «BG_Video.mp3», як визначено константою BG_Video_Filename у модулі uShared.

Форма викликається не прямо, а через метод ShowVideo (рис.2.25)

Рис. 2.25 Виклик форми Video і відкриття потрібного відеофайлу

Фонова музика синхронізована з показом відео (рис. 2.26)

Рис. 2.26. Синхронізація відео й музики

2.3.5 Форма тестування Testing

Форма тестування викликається не напряму, а через метод StartTest (рис. 2.27). Єдиний аргумент цього методу використовується як значення параметра SQL- запиту для відбору питань потрібного тесту.

Рис. 2.27. Виклик форми Testing і завантаження потрібного тесту

Показ чергового питання тесту реалізується в методі ShowQuestion (рис. 2.28)

Рис.2.28. Показ чергового питання тесту

При цьому текст питання показано у компоненті DBMemo1 типу TDBMemo, а текст варіантів відповідей - на кнопках. При натисканні на кнопку (рис. 2.29) ліворуч від неї з'являється позначка правильної чи неправильної відповіді (рис. 2.30, 2.31). Відповідні зображення зберігаються в компоненті ImgList типу TImageList

Рис. 2.30. Натискання на кнопку відповіді

Рис. 2.30. Позначення відповіді, як правильної

Рис. 2.31. Позначення відповіді, як неправильної

Перевірка, чи вірною є відповідь, відбувається в методі CheckAnswer (рис. 2.32)

Рис.2.32. Перевірка правильності відповіді

Коли натиснуто стільки кнопок, скільки має бути правильних відповідей, стає активною кнопка переходу до наступного питання (рис. 2.33) та починають блимати позначки біля не натиснутих правильних відповідей, якщо такі є. Блимання реалізоване за допомогою таймера ShowMissingTimer типу TTimer (рис. 2.34)

Рис. 2.34. Блимання не натиснутих правильних відповідей

Перехід до наступного питання відбувається при натисканні відповідної кнопки (рис. 2.35)

Рис. 2.35. Перехід до наступного питання

Якщо пройдено всі питання тесту, то замість переходу відбувається підрахування та показ результату тестування (рис. 2.36)

Рис. 2.36. Підрахування та показ результату тестування

Переведення відсотків правильності в оцінку здійснюється відповідно до Наказу № 341 МОН України від 25.04.2001 р.

2.3.6 База даних Tests.mdb

Тестування в ПМК засновано на використанні бази даних MS Access. У ній створено дві таблиці - Topics та Questions, у яких зберігаються відповідно теми (тести) та питання. Ці таблиці пов'язані між собою відношенням «один до-багатьох» за полем TopicID (рис. 2.37)

Рис. 2.37. Схема даних БД Tests.mdb

Структура таблиці Questions (рис. 2.38) дозволяє використовувати до сімох варіантів відповідей на кожне питання. У таблиці Topics достатньо всього двох полів (рис. 2.39).

Рис. 2.38. Структура таблиці Questions

Рис. 2.39. Структура таблиці Topics

2.3.7 Модуль даних DM

Для зв'язку з даними використовуються компоненти ADO. Ці компоненти зібрані в модулі даних DM (uDM.pas) (рис. 2.40, 2.41)

Рис. 2.40. Модуль даних DM

Рис. 2.41. Компоненти для зв'язку з даними

Компонент sqlTopics постачає список тестів у базі даних (рис. 2.42)

Рис. 2.42. SQL- запит компоненту sqlTopics

Компонент sqlQuestions відбирає питання потрібного тесту відповідно до значення параметру TopicID (рис. 2.43)

Рис. 2.43. SQL- запит компоненту sqlQuestions

Модуль даних DM є спільним як для основної програми, так і для редактора тестів. Коли він працює в складі редактора тестів, при кожному переміщенні по питаннях відправляється повідомлення головній формі, аби сповістити про цю подію (рис. 2.44)

Рис.2.44. Відправлення повідомлення головній формі редактора тестів

2.3.8. Редактор тестів

Редактор тестів є окремим додатком у складі програмно-методичного комплексу. Він складається з однієї форми Editor та модуля даних DM (що є спільним для обох додатків та був описаний вище).

Отримання повідомлення від модуля даних здійснюється в методі OnQuestionScroll (рис. 2.45). Це потрібно для реагування на навігацію по питаннях тесту.

Рис. 2.45. Отримання повідомлення від модуля даних

Список тестів відображено у компоненті lbTopics (типу TDBLookupListBox), що для отримання даних пов'язаний через dsTopics (TDataSource) з компонентом sqlTopics (типу TADODataSet). Ці компоненти було описано вище (п. 2.3.7.).

Після вибору тесту та натискання кнопки «ОК» (або подвійному клацанні на компоненті lbTopics) SQL- запиту компоненту sqlQuestions (типу TADODataSet), передається значення поля TopicID. Це значення далі використовуватиметься для відбору питань вибраного тесту (рис. 2.46).

Рис. 2.46. Відкриття вибраного тесту

Для відображення та редагування тексту питання використано компонент DBMemo1 типу TDBMemo, тексти варіантів відповідей редагуються в компонентах DBEdit 1-1- DBEdit7 типу TDBEdit, а позначки правильної відповіді - у компонентах DBCheckBox 1-DBCheckBox7 типу TDBCheckBox. Всі ці компоненти для отримання даних пов'язані з компонентом sqlQuestions типу TADODataSet через dsQuestions типу TDataSource.

2.4. Висновки до розділу 2

1. Розроблено і представлено вимоги до програмно-методичного комплексу «Графический редактор Paint». Зокрема виділено дидактичні властивості ПМК. Було виділено основні блоки програмно-методичного комплексу, ураховуючи особливості дидактичнної системи шкільного навчання:

інформаційний блок;

інструктивний блок;

демонстраційний блок;

контролюючий блок.

2. Зроблено аналіз засобів реалізації програмно-методичного комплексу «Графический редактор Paint». У результаті аналізу виявлено переваги й недоліки різних засобів реалізації. Платформою для розробки програмно-методичного комплексу було обрано інтегроване середовище програмування Delphi.

3. Представлено опис основних компонентів і модулів інтегрованого середовища. ПМК, який складається з кількох модулів, що реалізують засоби навчання. Склад та функції модулів задовольняють висунуті вимоги до програмно-методичного комплексу і дозволяють реалізувати навчальний процес.

Розділ 3. Впровадження ПМК

3.1 Методика використання

За тематикою та змістом створений ПМК «Графический редактор Paint» повністю відповідає навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів. Всі уроки структуровані за смисловою та навчальною спрямованістю. Основними користувачами ПМК є учитель інформатики та учні. Учитель використовує ПМК «Графический редактор Paint» в процесі викладання нового матеріалу на уроці.

Учень використовує ПМК для засвоєння навчального матеріалу вдома при самостійному вивченні цього матеріалу.

Учень також використовує ПМК як конспект теоретичного матеріалу уроку при виконанні практичних завдань на уроці або вдома.

Програма дуже проста у використанні й не вимагає спеціальної установки.

ПМК «Графический редактор Paint» запускається файлом DiplomProject.exe або із застосуванням ярлика, який користувач може розташувати на робочому столі за власним бажанням. При запуску програмного засобу відкривається головне вікно програми.

Головне вікно містить п'ять кнопок, які дозволяють учню чи вчителю обрати те чи інше завдання.

Кнопка дозволяє перейти до розділу з теоретичним матеріалом.

Даний розділ містить п'ять уроків з тем графічного редактора.

Для того, щоб перейти до потрібного розділу, потрібно підвести вказівник миші до назви розділу. Він прийме вигляд руки и натиснути ліву кнопку миші (рис.3.3. ).

Рис. 3.3. Вибір уроку

Рис.3.4. Вікно уроку 5

Після цього на екрані з'явиться лекційний матеріал (рис.3.4). Для того щоб повернутися до попереднього меню, потрібно натиснути кнопку , яка постійно знаходится у лівому нижньому куті екрана.

Друга кнопка головного меню дозволяє перейти до розділу практичних занять.

Для того, щоб перейти до потрібного уроку, потрібно підвести вказівник миші до назви розділу. Він прийме вигляд руки і натиснути ліву кнопку миші (рис.3.6.).

Рис.3.6 Вікно практичного уроку

Кожен урок практичної частини, окрім кнопки повернення, містить кнопку , яка дозволяє переглянути відеоілюстрацію до цього уроку (рис.3.7).

Рис.3.7 Відеоілюстрація до уроку

Для того щоб повернутися до уроку, потрібно зупинити програвач. Та натиснути кнопку .

Третя кнопка головного меню програми дозволяє переглянути слайд-шоу з малюнків, створених за допомогою графічного редактора (рис.3.8).

.

Рис.3.8 Малюнок створений за допомогою графічного редактора

Остання кнопка програми - це кнопка, за допомогою якої учні чи вчитель, можуть перевірити якість знань з поданого матеріалу..

Цей розділ містить три тести (рис.3.9).

Рис.3.9 Вікно вибору тестів

Кожен тест запускається в окремому вікні, де учень повинен обрати один чи декілька правильних відповідей (рис.3.10.), після чого стане активною кнопка .

Рис.3.10. Вікно тестів

Після проходження тесту на екрані з'явитися вікно, де буде виведено результат тестування.

Для того щоб завершити роботу з програмою, потрібно натиснути кнопку.

Редактор тестів поставляється окремою програмою і може бути використаний тільки викладачем, як для зміни існуючих тестів, так і для створення нових.

Редактор тестів запускається файлом TestEditor.exe з основного католога програми. Після запуску програми на екрані з'явиться вікно (рис.3.11.).

Рис.3.11. Головне вікно редактора тестів

Функції редактора:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- поле для уведення питання;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка дозволяє створити новий тест. Після натиснення на цю кнопку на екрані з'являється діалогове вікно (рис.3.12.), в якому потрібно ввести назву нового тесту, після чого можна буде приступити до створення самого тесту;

Рис.3.12

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка дозволяє відкрити вже існуючий тест для редагування. Після натиснення на кнопку з'являється вікно із списком вже існуючих тестів (рис.3.13.). Із списку необхідно вибрати потрібний і натиснути ОК.

Рис.3.13

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка дозволяє перейти до першого питання тестів;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка дозволяє перейти до попереднього питання;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка дозволяє перейти до наступного питання;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка дозволяє перейти до останнього питання;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка додає нове питання у тест;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка дозволяє видалити питання з тестів;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка дозволяє редагувати питання;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка дозволяє зберегти питання;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка відміни редагування;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- кнопка виходу з редактора тестів;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- поля для установлення прапорців правильних відповідей;

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

- поля для введення варіантів відповідей

При виході з редактора тестів всі зміни зберігаються автоматично.

3.2 Результати апробації

Програмно-методичний комплекс «Графический редактор Paint» пройшов апробацію у комунальному закладі «Середня загальноосвітня школа № 17».

Приклад уроку з теми «Графічні редактори».

Мета уроку:

навчити учнів створювати прості малюнки в графічному реакторі Paint;

виховання інформаційної культури учнів, уважності, акуратності, дисциплінованості, посидючості;

розвиток пізнавальних інтересів, навичок роботи з мишею і клавіатурою, самоконтролю, уміння конспектувати;

Устаткування: дошка, комп'ютер, ПМК «графічний редактор Paint».

План уроку:

Орг. момент. (1 хв.)

Перевірка і актуалізація знань. (10 хв.)

Практична частина. (25 хв.)

Д/з (2 хв.)

Питання учнів. (5 хв.)

Підсумок уроку. (2 хв.)

Хід уроку:

I. Орг. момент.

Вітання, перевірка присутніх. Пояснення ходу уроку.

II. Актуалізація знань.

На минулому уроці ми говорили про те, які програми використовуються для створення зображень. Нагадайте, будь ласка, яку загальну назву мають програми для створення графічних зображень.. Також нами був розглянутий один з графічних редакторів. Скажіть, як він називається і як його запустити.. Ми говорили про функції та інструменти графічного редактора Paint. Розкажіть, будь ласка, про інструменти графічного редактора…

На цьому уроці ми розглянемо створення простого малюнка за допомогою графічного редактора Paint, а також самі створимо малюнок в редакторові.

III. Практична частина.

1. Повторення правил техніки безпеки при роботі за комп'ютером.

2. Учні розсаджуються за комп'ютери і запускають ПМК «Графічний редактор Paint»

3. У розділі Практична частина вибирають Урок 1. Перше знайомство.

4. Запустивши даний урок, самостійно вивчають його теоретичний матеріал і переглядають відеоілюстрацію до даного уроку.

5. Учні ставлять питання вчителеві за даною темою.

6. Учні запускають графічний редактор Paint (ярлик до даної програми знаходитися на робочому столі).

7. Самостійно створюють малюнок запропонований в ПМК.

IV. Д/з

Знати, що таке графічний редактор, інструменти графічного редактора, види і формати зображень. Учням котрі мають власні комп'ютери , самостійно створити пейзаж.

Додаткове завдання: використовуючи довідкову систему Paint, дізнатися, як простіше виконати операції, які виконували на уроці.

V. Питання учнів.

Відповіді на питання учнів.

VI. Підсумок уроку.

Підбиття підсумку уроку. Виставлення оцінок.

В результаті апробації було виявлено, що програма «Графический редактор Paint» повністю задовольняеє вимогам одного з розділів шкільного курсу інформатики і може бути використана на уроках інформатики.

Підводячи підсумки, можна зробити висновок, що, використовуючи на заняттях інтерактивні технології навчання, можна досягти більш реальних результатів у навчанні та вихованні сучасного школяра.

Практика показує, що при використанні інтерактивних методиів навчання, учні запам'ятовують:

80% того, що висловлювали самі;

90% того, що робили самі.

Поліпшується не тільки запам'ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси, тощо.

3.3 Висновки за розділом 3

1. Представлено методику використання програмно-методичного комплексу «Графический редактор Paint» для шкільного курсу інформатики. У методиці використання виділено наступні розділи:

методика використання ПМК у навчальному процесі;

методика використання редактора тестів учителем.

2. Показано результати апробації, як ілюстрацію наведено приклад уроку за одною з тем ПМК.

3. Програмно-методичний комплекс адаптовано та приведено до вимог шкільної програми з інформатики. Було допрацьовано декілька модулів і додано модуль контролю знань.

Загальні висновки

Невід'ємним компонентом культури сучасної людини є інформаційна культура, вирішальний вклад у формування якої сьогодні належить вивченню інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій в загальноосвітніх навчальних закладах.

Зміст навчального курсу «Інформатика» ґрунтується на принципах практичної доцільності; концентризму та наступності змісту; варіативності; диференціації; відповідності обсягу навчального матеріалу та рівня його складності віковим особливостям учнів.

В умовах профілізації старшої школи шкільний курс інформатики набуває нового функціонального призначення, спрямованого на формування інформаційної культури, інформатичної компетентності.

Без вивчення інформатики неможливе формування сучасного світогляду, розуміння ролі інформаційних процесів у природі, суспільстві, техніці. Від рівня й якості опанування шкільним курсом інформатики залежить успішність подальшого продовження освіти та самоосвіти випускників.

Актуальним для сьогодення є завдання формування основ інформаційної культури, достатніх для впевненого та ефективного використання сучасних інформаційних технологій у власній професійній діяльності, визначальну роль у вирішенні якого відіграє курс інформатики. Він спрямований на формування необхідних знань та вмінь майбутніх учителів для забезпечення викладання інформатики в середній школі (спеціальність «інформатика»), інформатизації її навчального процесу, впровадження нових інформаційних технологій навчання різних дисциплін та розв'язування інших проблем, зумовлених завданням інформатизації освіти.

В сучасних умовах основним осередком інформатизації навчального процесу, впровадження і поширення нових інформаційних технологій навчання різних навчальних предметів, формування основ інформаційної культури учнів, їх підготовки до життя в сучасному інформатизованому суспільстві і праці в умовах високотехнологічного інформатизованого виробництва залишається шкільний предмет «Основи інформатики та обчислювальної техніки», вивчення якого відбувається в умовах, найбільш наближених до інформатизованого навчання в порівнянні з іншими навчальними дисциплінами.

Одним з аспектів реформування освіти в даний час є впровадження нових інформаційних технологій в освітній процес. На даному етапі розвитку шкільного навчання спостерігається наявність великої кількості різноманітних підходів до реалізації процесу шкільного навчання як з методичної так і з технічної сторони.

Більшість сучасних платформ навчання характеризуються проблемою невідповідності сучасних технічних можливостей та методичних аспектів розробки і використання програмних засобів для забезпечення навчання.

Метою даної дипломної роботи є розробка програмно-методичного комплексу для підтримки вивчення одного з розділів шкільного курсу інформатки.

У результаті проведеного аналізу літератури та інтернет-джерел з проблем методик розробки програмного забезпечення було виявлено:

1. На сучасному етапі розвитку освіти, важливим чинником в розробці програмного забезпечення є урахування теоретико-методологічних принципів та особливостей дидактичної системи сучасної школи.

2. Ефективно організувати навчання у класі можливо лише якщо в основі функціональної моделі програмного і методичного забезпечення покласти педагогічні вимоги до структури уроку.

В роботі були розглянуті методичні аспекти, які необхідно враховувати при моделюванні і побудові програмно-методичного комплексу.

Проведено порівняльний аналіз існуючих ПМК. В результаті проведеного аналізу наведених платформ були розроблені вимоги до програмно-методичного комплексу.

В роботі була розроблена методика використання програмно-методичного комплексу та проведена адаптація цього курсу згідно з вказаними вимогами, а також доопрацьовано декілька модулів і розроблено редактор питань для тестуючої системи.

ПМК на даний момент проходить тестування в комунальному закладі «Середня загальноосвітня школа № 17» м. Алчевська.

В результаті аналізу різноманітних технологій реалізації ПМК був виділений напрямок реалізації навчання за допомогою інтегрованого середовища Delphi. Розроблено вимоги до ПМК, а також до інтерфейсу програми, побудована функціональна модель згідно з висунутими вимогами. Згідно з проведеним аналізом і висунутими вимогами було розроблено програмне забезпечення ПМК.

Перелічимо основні переваги даного програмного засобу:

у процесі розробки програмного забезпечення були враховані особливості дидактичної системи шкільного навчання;

інтерфейс програмного забезпечення відповідає розробленим вимогам до ПМК;

доступний для зміни вихідний код програм, що дозволяє вести подальшу модернізацію і використовувати інші методи навчання;

Перелічимо основні недоліки розроблених програмних засобів:

будь-який користувач програмно-методичного комплексу може копіювати матеріали, у зв'язку з чим можуть порушуватися авторські права;

сучасний стан апаратного забезпечення шкільних комп'ютерних класів не дозволяє повною мірою використовувати відеоматеріали, надані в програмі.

Список використаних джерел

1. Астроосвіта [Электронный ресурс]/ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОГРАМНИЙ ЗАСІБ"БІБЛІОТЕКА ЕЛЕКТРОННИХ НАОЧНОСТЕЙ З АСТРОНОМІЇ. 11 КЛАС" - О.І.Бугайов, доктор педагогічних наук, професор; М.В.Головко, кандидат педагогічних наук; В.С.Коваль; І.П.Крячко - Інститут педагогіки АПН України - Режим доступа: http://www.astroosvita.kiev.ua/HTML/infot18.html - свободный. -- Загл. с экрана. -- Яз. рус., англ.

2. Документація до ППЗ «Біологія людини 8-9клас» http://www.umniki.com.ua/?q=node/38

3. Херсонський державний університет [Электронный ресурс]/ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОГРАМНИЙ ЗАСІБ «Алгебра 7-9». - Режим доступа: http://www.kspu.edu- свободный. -- Загл. с экрана.

4. Остров знаь [Электронный ресурс]/ Документація до контрольно-діагностичной системи TEST-W - Режим доступа: http://www.ostriv.in.ua- свободный. -- Загл. с экрана

5. Світ ПК [Электронный ресурс]/ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОГРАМНИЙ ЗАСІБ «Інформатика 10-11 кл» - Режим доступа: http://www.svit-pk.cpto1.vn.ua/page.php?id=28&comments=1 - свободный. -- Загл. с экрана

6. Материалы для школы [Электронный ресурс]/ Електронний підручник з інформатики - Режим доступа: http://www.schoolbooks.ucoz.ru/load/informatika_10_11_shaucukova_lz/6-1-0-18 - свободный. -- Загл. с экрана

7. Бальцук Н.Б., Буняєв М.М., Матросов В.Л. Деякі можливості використання електронно-обчислювальної техніки в учбовому процесі М.: Прометей 1989. - 135 з.

8. Батаршев А.В. Спадкоємність в дидактичних прийомах навчання. Сов. Педагогіка №4 1987г.

9. Еврєїнов Е.В., Каймін В.А. Інформатика і дистанційна освіта. М.: "ВАК", 1998. - 88 з.

10. Мархель І.І., Овакимян Ю.О. Комплексний підхід до використання технічних засобів навчання: Навчань.-метод. допомога. - М.: Висш. шк., 1987. 175 с.: мул.

11. Основи комп'ютерної письменності Е.І. Машбіц Л.П. Бабенко Л.В., Верник І.К. і др.; Під редакцією А.А. Стогнія і ін., Київ, Вища школа, Головне видавництво, 1988. - 215 з.

12. Рубцов В.В., Мульдаров В.К., Нежнов П.Г. Логико-психологические основи використання комп'ютера в процесі формування учбової діяльності. Питання психології №6 1986г.

13. Симонов В.П. Педагогічний менеджмент: 50 НОУ-ХАУ в області управління освітнім процесом. Навчальний посібник. М., 1997. - 264 з., 13 мал. 2-е видання, виправлене і доповнене.

14. Тищенко О.Б. Диалоговое взаимодействие в системе «человек - комп'ютер» Комп'ютерна хроніка. 1999 № 9. - стор. 33-36.

15. Гофман В. Э., Хомоненко А. Д. Работа с базами данных в Delphi. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2001. -- 656 с.

16. Боровский А. Н. Программирование в Delphi 2005. -- СПб.: БХВ-Петербург, 2005. - 448 с.

17. Сорокин А. В. Delphi. Разработка баз данных. -- СПб.: Питер, 2005. -- 477 с.

18. Фаронов В. В. Delphi 2005. Разработка приложений для баз данных и Интернета. -- СПб.: Питер, 2006. -- 603 с.

19. Стів Тейксейра, Ксав'є Пачеко Delphi 5. Руководство разработчика. / Пер. з англ. - М., СПб., К.: Издательский дом «Вильямс», 2000.- 1-й том 832 с., 2-й том 992 с.

20. Кент Рейсдорф Delphi 4. Освой самостоятельно / Пер. з англ. - М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», Лаборатория базовых знаний, 1999 - 752 с.

21. А.Я. Архангельский Программирование в Delphi 7. -- М.: ООО «Бином-Пресс», 2003 -- 1152 с.

Список скорочень

3GL - високорівнева мова програмування третього покоління.

4GL - високорівнева мова програмування четвертого покоління, розроблена в Progress Software Corporation.

ADO - Active Data Objects - об'єкти даних Active - інтерфейс програмування додатків для доступу до даних, розроблений компанією Microsoft (MS Access, MS SQL Server) і заснований на технології компонентів Active.

С -стандартизована процедурна мова програмування.

СОМ - технологія вставки об'єктів з одного додатка в ін.

DDE - Dynamic data exchange - механізм взаємодії додатків в операційних системах Microsoft Windows і OS/2, DDE використовується в деяких місцях усередині самої Windows, зокрема, у механізмі асоціації розширення ім'я файлу з додатками.

DLL - Dynamic-link library -- бібліотека, що підключається динамічно, що дозволяє багаторазове застосування різними програмними додатками .

Microsoft Jet OLE DB - інструмент для роботи з БД.

OLE - технологія зв'язування і впровадження об'єктів в інші документи й об'єкти, розроблені корпорацією Майкрософт. OLE дозволяє передавати частину роботи від однієї програми редагування до іншої і повертати результати назад. OLE використовується при обробці складених документів, може бути використана при передачі даних між різними непов'язаними між собою системами за допомогою інтерфейсу переносу, а також при виконанні операцій з буфером обміну.

P-код - концепція апаратно-незалежного коду, що виконується, у програмуванні. Цей термін застосовується для позначення реалізації віртуальної машини для мови Паскаль.

RAD - Rapid Application Development - швидка розробка додатків -- концепція створення засобів розробки програмних продуктів, що приділяє особливу увагу швидкості й зручності програмування, створенню технологічного процесу, що дозволяє програмістові максимально швидко створювати комп'ютерні програми.

SQL - Structured Query Language -- мова структурованих запитів -- універсальна комп'ютерна мова, застосовувана для створення, модифікації і керування даними у реляційних базах даних.

VBX - Visual Basic eXtension

VCL - бібліотека візуальних компонентів

БД - база даних

БН - бібліотека наочностей

ДПС - довідково-правова система

ІКТ - інформаційні комп'ютерні технології

ІТН - інформаційні технології навчання

ОС - операційна система

ПЗ - програмне забезпечення

ПМ - програмний модуль

ПМК - програмно - методичний комплекс

ППЗ - прикладний програмний засіб

СКБД -система керування базою даних

Додатки

Додаток 1. Вихідний код основного модуля проекту

program DiplomProject;

uses

Forms,

frmLessons in 'frmLessons.pas' {LessonsF},

frmVideo in 'frmVideo.pas' {VideoF},

frmMain in 'frmMain.pas' {MainF},

frmPickLesson in 'frmPickLesson.pas' {PickLessonF},

uShared in 'uShared.pas',

frmPickPractice in 'frmPickPractice.pas' {PickPracticeF},

frmPickTest in 'frmPickTest.pas' {PickTestF},

uDM in 'uDM.pas' {DM: TDataModule},

frmTesting in 'frmTesting.pas' {TestingF};

{$R *.res}

begin

Application.Initialize;

Application.CreateForm(TMainF, MainF);

Application.CreateForm(TVideoF, VideoF);

Application.CreateForm(TDM, DM);

Application.CreateForm(TLessonsF, LessonsF);

Application.CreateForm(TTestingF, TestingF);

Application.Run;

end.

Додаток 2

Вихідний код модуля вікна уроків

unit frmLessons;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ComCtrls, XPMan, ExtCtrls, OleCtrls, SHDocVw, StdCtrls, MPlayer,

ShellCtrls, Buttons;

type

TLessonsF = class(TForm)

Browser: TWebBrowser;

btnShowVideo: TBitBtn;

btnHome: TBitBtn;

procedure btnShowVideoClick(Sender: TObject);

procedure btnHomeClick(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

IsPractice: boolean;

public

{ Public declarations }

procedure ShowLesson(Practice: boolean; const LessonName: string);

end;

var

LessonsF: TLessonsF;

implementation

uses frmVideo, uShared;

{$R *.dfm}

// Показ нужного урока

procedure TLessonsF.ShowLesson(Practice: boolean; const LessonName: string);

var

FileName: string;

begin

IsPractice:= Practice;

if IsPractice then

FileName:= PracticePath + LessonName + '.mht'

else

FileName:= ContentPath + LessonName + '.mht';

if FileExists(FileName) then

Browser.Navigate(FileName);

Caption:= LessonName;

btnShowVideo.Visible:= IsPractice;

Show;

end;

procedure TLessonsF.btnShowVideoClick(Sender: TObject);

begin

VideoF.ShowVideo(VideoPath + Caption + '.avi');

end;

procedure TLessonsF.btnHomeClick(Sender: TObject);

begin

Close;

end;

end.

Додаток 3

Вихідний код модуля відеоілюстрацій

unit frmVideo;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, MPlayer, ExtCtrls, MMSystem, StdCtrls, ComCtrls, Buttons;

type

TVideoF = class(TForm)

VideoPanel: TPanel;

VideoTimer: TTimer;

Panel1: TPanel;

mpVideo: TMediaPlayer;

lblTime: TLabel;

TrackBar: TTrackBar;

mpMusic: TMediaPlayer;

btnClose: TBitBtn;

procedure VideoTimerTimer(Sender: TObject);

procedure FormCreate(Sender: TObject);

procedure FormClose(Sender: TObject; var Action: TCloseAction);

procedure btnCloseClick(Sender: TObject);

procedure mpVideoClick(Sender: TObject; Button: TMPBtnType;

var DoDefault: Boolean);

private

{ Private declarations }

// FNeedMusic: boolean;

public

{ Public declarations }

procedure ShowVideo(const FileName: string);

end;

var

VideoF: TVideoF;

implementation

uses uShared;

{$R *.dfm}

{ TVideoF }

procedure TVideoF.ShowVideo(const FileName: string);

var fr: integer;

begin

if FileExists(FileName) then

begin

mpVideo.FileName:= FileName;

mpVideo.Open;

TrackBar.Max:= mci_MSF_Second(mpVideo.Length);

TrackBar.Position:= 0;

mpVideo.DisplayRect:= VideoPanel.ClientRect;

VideoTimer.Enabled:= true;

if FileExists(VideoPath + BG_Video_Filename) then

begin

mpMusic.FileName:= VideoPath + BG_Video_Filename;

mpMusic.Open;

end;

fr:= mpVideo.Frames;

mpVideo.Frames:= 1;

mpVideo.Step;

mpVideo.Frames:= fr;

Show;

end

else

MessageDlg('Видеофайл не найден', mtError, [mbOK], 0);

end;

procedure TVideoF.FormCreate(Sender: TObject);

begin

mpVideo.TimeFormat:= tfMSF; // tfMilliseconds tfHMS

end;

// Перевод миллисекунд в минуты и секунды

function FormatTime(Time: Integer): string;

const

sec = 1000;

min = 60 * sec;

var

m, s : Integer;

begin

m := (Time div min){ mod 60};

s := (Time div sec){ mod 60};

Result := Format('%d:%.2d', [m, s])

end;

// Обновление позиции

procedure TVideoF.VideoTimerTimer(Sender: TObject);

var

mP, sP, mL, sL : Integer;

begin

mP:= mci_MSF_Minute(mpVideo.Position) div 60;

sP:= mci_MSF_Second(mpVideo.Position);