Розробка програмно-методичного комплексу для шкільного курсу інформатики
Аналіз існуючих підходів використання комп'ютерів в навчальному процесі середньої школи. Вибір та обгрунтування програмних засобів розробки програмно-методичного комплексу. Опис структури та основних процедур інформаційної системи. Модуль даних DM.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.03.2012 |
| Размер файла | 8,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
РОЗРОБКА ПРОГРАМНО - МЕТОДИЧНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ
Вступ
Інформатика стала базовим компонентом сучасної освіти, повноцінним загально-науковим навчальним предметом. Вона відіграє дедалі більшу роль у житті суспільства, стає його важливим ресурсом. Аналіз змісту фахової діяльності людей масових професій і прогноз її розвитку дозволяють зробити висновок про зростання ролі підготовки молоді в галузі інформатики. Отже, школа повинна формувати теоретичну базу учнів з основ інформатики та практичні навички використання ними засобів інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності.
Шкільна освіта у своєму розвитку зобов'язана враховувати й втілювати новітні досягнення - гуманізацію і гуманітаризацію, рівневу та профільну диференціацію, суттєво нові види зв'язків між предметами, які наповнюються новим змістом. Курс інформатики володіє значними потенційними можливостями для розв'язання цих задач і загальних задач навчання, розвитку та виховання учнів.
Питання удосконалення змісту й методики навчання інформатики в середніх навчальних закладах досліджували Н.В.Апатова, С.А.Бєшенков, Л.І.Білоусова, Н.Р.Балик, А.Ф.Верлань, А.П.Єршов, М.І.Жалдак, В.А.Каймін, В.Н.Касаткін, О.А.Кузнєцов, А.Г.Кушніренко, В.С.Лєдньов, В.М.Монахов, Н.В.Морзе, Ю.С.Рамський, В.Д.Руденко, М.І.Шкіль, В.М.Шолохович, І.М.Яглом та ін.
Розвиток процесу інформатизації сфери освіти в державі висуває на передній план проблему створення педагогічно виправданої та ефективної методики використання інформаційних технологій навчання (ІТН). Цьому сприятиме використання комп'ютерів у навчальному процесі, створення комп'ютерного інформаційного середовища в школі та розповсюдження Iнтернет.
Ці потреби педагогічної науки і шкільної практики визначили тему дослідження
Тема дослідження «Розробка програмно-методичного комплексу»
Об'єкт дослідження: процес навчання основ інформатики в старших класах середньої загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження: принципи побудови програмно-методичного комплексу для середньої загальноосвітньої школи.
Мета даної дипломної роботи: розробка програмно-методичного комплексу для використання на уроках інформатики:
Формулюючи мету дипломної роботи ми виходили з припущення про те, що ефективно організувати навчання можна тільки якщо в основі функціональної моделі програмно-методичного покласти педагогічні вимоги до структури вивчення предмету, до організації інтерактивних і активних методик.
Для досягнення поставленої мети дипломної роботи необхідно виконати наступні завдання:
1. Проаналізувати існуючі психолого-педагогічні особливості реалізації програмно-методичного комплексу;
2. Проаналізувати існуюче прикладне програмне забезпечення, яке використовуеться при навчанні;
3. Зробити вибір програмних засобів розробки програмно-методичного комплексу;
4. Розробити вимоги до інтерфейсу програмно-методичного комплексу;
5. Розробити функціональну модель ПМК;
6. Розробити логічну та фізичну моделі ПМК;
7. Розробити програмно-методичний комплекс для використання його на уроках інформатики у загальноосвітніх закладах;
8. Розробити методику використання ПМК;
12. Провести апробацію методичного комплексу.
Розділ 1. Аналіз існуючих підходів використання комп'ютерів в навчальному процесі середньої школи
1.1. Аналіз та порівняння існуючого програмного забезпечення для школи
Попередні покоління, закінчуючи школу, потрапляли в світ, у якому відбувалися досить повільні зміни. Сучасне і майбутні покоління потребують динамічнішої системи освіти, яка була б тісніше пов'язана з їхніми майбутніми проблемами -- як на роботі, так і в особистому житті. Система освіти повинна швидше пристосовуватися до виникнення нових технологій і застосування їх на практиці. Вона має готувати учнів до того, що протягом життя їм доведеться принаймні один раз поміняти фах. Система освіти повинна також своєчасно готувати учнів до використання технічних можливостей--теперішніх і майбутніх. Комп'ютери стали невід'ємною частиною реальності, їх використовують як на роботі, так і вдома, в години дозвілля. Майбутня професійна діяльність деяких учнів буде пов'язана з розробкою і випуском комп'ютерів та мікроелектронного обладнання. Багато кому з них доведеться використовувати комп'ютери і мікропроцесори в щоденній роботі. Лише деяка частина учнів розроблятиме програми, що керують роботою обчислювальних машин. Але, розв'язуючи певні завдання, як у трудовій діяльності, так і в особистому житті, всі вони неминуче зіткнуться з дедалі зростаючою різноманітністю складних приладів, що функціонують на основі комп'ютерів. Отже, і з логічного, і з практичного погляду очевидно: застосування комп'ютерів у сфері освіти вдосконалюватиметься й розширюватиметься.
До недавнього часу лише незначна частина прикладних задач, що розв'язувалися за допомогою комп'ютерів, безпосередньо стосувалися процесу навчання, причому ті машини не можна назвати «навчальними засобами обчислювальної техніки». Нещодавно було визнано, що деякі аспекти організації навчання в загальноосвітних навчальних закладах є сферами потенціального ефективного застосування засобів обчислювальної техніки--або централізованого, яке здійснюють органи управління освітою, або власне в школах.
Обладнення шкіл сучасною комп'ютерною технікою дають можливість використорвувати комп'ютери не тільки для вивчення інформатики, але й для застосування їх у вивченні інших предметів у школі.
Усі сучасні комп'ютери мають програмне й апаратне забезпечення.
Програмне забезпечення разом з апаратними засобами - найважливійша складова інформаційних технологій, що включає комп'ютерні програми і дані, що призначені для вирішення певного кола завдань і зберігаються на машинних носіях.
Програмним забезпеченням є алгоритм, реалізований у вигляді послідовності інструкцій для процесора.
За призначенням програмне забезпечення розділяється на системне, прикладне і інструментальне (рис 1.1).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис.1.1 Класифікація програмного забезпечення
Інструментальне ПЗ призначено для використання в ході проектування, розробки і супроводу програм. Це:інтегровані середовища розробки, SDK, компілятори, інтерпретатори, лінковщики, асемблери, відладчики і тому подібне.
Прикладне ПЗ (додатки) -- програми, призначені для виконання певних призначених для користувача завдань і розраховані на безпосередню взаємодію з користувачем. До прикладного ПЗ відносяться: банківські і бухгалтерські програми, ігри, ПМК, текстові і графічні редактори, Інтернет-клієнти і тому подібне.
Системне ПЗ використовується для забезпечення роботи комп'ютера самого по собі і виконання прикладних програм. Конкретні види системного програмного забезпечення включають завантажувачі, операційні системи, драйвери пристроїв, утиліти (сервісні програми).
Існування та поступове поширення у середній школі комп'ютерно-орієнтованих засобів навчання, тобто засобів навчання, спеціально розроблених для використання персональних комп'ютерів у навчальному процесі, є фактом педагогічної реальності.
Принциповою особливістю сучасного етапу розвитку освіти є проникнення у навчальний процес інноваційного фактору, що базується, в першу чергу, на широкому застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій, а подруге, на пов'язаному із цим впровадженні новітніх педагогічних технологій, які відтворюють реальну зміну парадигми у сфері освіти. Ці технології передбачають науково обґрунтоване використання комп'ютерної техніки, засобів телекомунікаційного зв'язку, інформаційних ресурсів, спеціалізованого програмного забезпечення та новітніх методів навчання, які враховують специфіку навчального процесу у спеціалізованому комп'ютерному середовищі, яке організовується із застосуванням означених засобів.
Формою, що найбільш концентровано відображає означені тенденції, є дистанційне навчання, яке набуло у світі значного розповсюдження й почало впроваджуватися і в Україні, в тому числі, завдяки підтримці на державному рівні, про що свідчить розроблення дистанційних курсів з окремих предметів як держзамовлення.
Основні переваги дистанційної форми навчання, які є найбільш характерними для загальноосвітніх навчальних закладів, полягають у можливості індивідуалізації навчального процесу за темпом засвоєння змістовного наповнення дистаційних курсів, послідовністю йх вивчення, обсягом навчального навантаження, причому, як на рівні особи, що навчається, так і на рівні викладача.
Ці можливості у дистанційних курсах реалізуються за допомогою спеціалізованого програмного модуля "Конструктор уроку", який дозволяє учителю, виходячи із власного досвіду і обраної навчально-педагогічної стратегії, з інформаційного ресурсу, формувати траєкторію навчання, тобто послідовність уроків, які за структурою, обсягом навчального матеріалу, послідовністю його викладення та формою контролю досягнутих учнями результатів є найефективнішими з точки зору поставленої учителем педагогічної задачі та обраної педагогічної стратегії. Причому, на відміну від традиційної форми навчання, вчителю досить легко формувати такі індивідуальні траєкторії навчання для кожного з учнів класу.
Дестанційни курси методично відрізняєються від традиційного дидактичного забезпечення навчання за предметом як способом зберігання, представлення та подання навчального матеріалу, так і організацією роботи з ним. Методично обґрунтоване використання в дестанційних курсах гіпертекстових технологій, машинної графіки, елементів комп'ютерного моделювання, мультимедійних технологій та організації інтерактивного діалогу між учнями та учителем у спеціалізованому комп'ютерному середовищі, а також можливість для вчителя здійснювати неперервне управління навчально-пізнавальною діяльністю кожного учня як у комп'ютерному класі, так і за його межами (що уможливлює спільне навчання у загальному навчальному потоці також учнів з особливими потребами) дозволяють набагато глибше індивіалізувати навчальний процес, і, тим самим, підвищити якість навчання.
Проведемо огляд та аналіз кількох програмно-методичних комплексів (надалі ПМК) створених для загальньоосвітніх навчальних закладів.
Програмно-методичний комплекс «Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11 клас»»
Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11клас» є принципово новим засобом наочності з курсу астрономії загальноосвітньої школи, що значно розширює його дидактичні можливості.
Предметом цього ППК є комплекс статичної та динамічної наочності з астрономії. Він призначений для вчителів та учнів 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів [1].
Завданням цього програмованого посібника є забезпечення наочності при вивченні астрофізичних явищ і процесів що вивчаються у курсі астрономії, ознайомлення з методами астрономічних досліджень та інструментами у 11 класі засобами статичних та динамічних демонстрацій. Програмно-методичний комплекс «Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11 клас»» призначений для принципово нової та доповнення і вдосконалення традиційної організації навчання фізики учнів загальноосвітньої школи. ПМК передбачає можливості організації групової та індивідуальної роботи учнів на уроці фізики, а також самостійної роботи з навчальним матеріалом. Адаптованість ПМК для роботи в мережі відкриває перспективи його використання при дистанційному навчанні фізики. Основні напрямки навчально-пізнавальної діяльності учня під час роботи з ПМК можна визначити як:
можливість спостерігати астрофізичні явища та процеси, їх внутрішню структуру та перебіг, зокрема і самостійно в оптимальному для нього темпі;
на основі спостережень формувати узагальненні уміння опису астрофізичних явищ, процесів;
повернутися, в разі потреби, до повторного спостереження астрофізичного явища чи процесу, отримати допомогу, припинити процес роботи з ПМК, а потім повернутися до навчання в потрібному місці;
використовувати довідкову інформацію (робота з таблицями, історичними матеріалами, що входить до складу бібліотеки ПМК).
ПМК «Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11клас» дає можливість вчителю урізноманітнити та збагатити процес навчання астрономії:
організовувати групову та індивідуальну роботу учнів з використанням ПМК;
використовувати як в цілому, так і окремі фрагменти бібліотеки наочностей;
створювати оригінальні уроки з використанням конструктора уроків;
організовувати перевірку рівня засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтерес до вивчення астрономії;
забезпечити індивідуальне та групове вивчення астрофізичних явищ, процесів та їх застосування в науці і техніці;
формувати в учнів модельні уявлення складних астрофізичних явищ та на їх основі теоретичні узагальнення;
у випадку відсутності реального обладнання та наочності використовувати комп'ютерні моделі та демонстрації;
створювати умови для самостійного опрацювання учнями навчального матеріалу з метою формування узагальнених умінь описувати астрофізичні явища, процеси, астрономічні інструменти [1].
Використання комп'ютерних демонстрацій розширює можливості традиційного навчання астрономії, дозволяє використовувати під час пояснення різноманітних астрофізичних явищ і методів астрономічних досліджень, в тому числі і таких, які неможна відтворити в шкільних умовах.
При реалізації комп'ютерних технологій навчання, програмно-методичний комплекс «Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11клас» має певну структуру. Він складається з окремих блоків, які відповідають основним видам навчально-пізнавальної діяльності учня при вивченні астрономії.
1. Комп'ютерні моделі астрономічних явищ і процесів.
Елементи цього блоку реалізовані у формі об'єктів, виконаних засобами комп'ютерної графіки та моделювання. Дають можливість наочної демонстрації астрономічних явищ та процесів, зокрема таких, що складно відтворити або неможливо продемонструвати в лабораторних умовах .
2. Статичні демонстрації (ілюстративний матеріал).
До цього блоку входять об'єкти: цифрові фотографії астрономічних інструментів, установок, пристроїв, а також зображення, виконані засобами комп'ютерної анімації.
3. Інформаційний блок.
Зміст цього блоку визначається дидактичною доцільністю пояснення тих чи інших демонстрацій. Цей блок реалізовано у формі коротких пояснень, узагальнень або висновків, які додаються до об'єктів статичної та динамічної наочності.
4. Блок довідкової інформації.
Реалізований у формі об'єктів, що містять історичні довідки про вчених-астрономів та основні довідкові матеріали, які можуть використовуватися при розв'язуванні астрономічних задач .
5. Словник термінів і понять (Глосарій).
Завдяки чіткій логічній структурі ПМК всі блоки органічно пов'язані між собою. Передбачено можливість як системного їх використання, так і, за потребою, безпосередньо звертатися до кожного окремого блока.
В процесі використання програмного засобу «Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11клас», так само, як і інших ПМК, реалізованих на даних теоретичних засадах та технічній основі, змінюється роль учителя, який за традиційної організації навчання є, в першу чергу, основним джерелом знань для учня. Вчитель стає наставником та порадником для учня, адже частина його важливих функцій перекладається на ПМК: подача навчального матеріалу та навчальних завдань, відтворення астрономічних явищ та процесів (комп'ютерне моделювання), контроль та оцінювання навчальних досягнень. ПМК комплекс завдяки використанню можливостей комп'ютерних технологій суттєво «розвантажує» вчителя від рутинної роботи і сприяє більш повному виявленню творчого підходу[1].
ПМК є, з одного боку, предметно-орієнтованою інформаційною системою, а з іншого - реалізує особистісно-діяльнісний підхід до організації навчання астрономії, оскільки дає можливість:
а). оптимізувати роботу вчителя: зменшити кількість матеріалу, що викладається, за рахунок використання комп'ютерного моделювання; організувати ефективну самостійну роботу учнів, яка за рахунок інтерактивного режиму між учнем та ПМК стає більш цілеспрямованою.
б). сприяє розвитку творчих здібностей та ініціативи учнів: використання ПМК дає можливість створити сприятливий психологічний мікроклімат навчання за рахунок можливості вибору оптимального темпу отримання інформації, принцип безпосереднього доступу до основних функціональних блоків ПМК дає можливість учням продовжувати вивчення матеріалу, повертатися, в разі необхідності, до раніше вивченого, припиняти та розпочинати навчання у довільному місці;
Комп'ютерні моделі, реалізовані в ПМК, органічно вписуються в урок і дають можливість організовувати нові, нетрадиційні види навчальної діяльності учнів.
Проаналізуемо методичні особливості використання можливостей ПМК «Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11 клас»» на уроках фізики в загальноосвітній школі.
1. Традиційних уроків вивчення нового матеріалу.
Під час традиційного уроку вчитель може використовувати об'єкти статичної та динамічної наочності з бібліотеки електронних наочностей для демонстрації астрофізичних явищ та процесів.
2. Уроків вивчення нового матеріалу в середовищі прогрмано-методичного комплексу «Астрономія, 11 клас».
Інтегрованість ПМК «Бібліотека електронних наочностей «Астрономія, 11 клас»» дає можливість використовувати об'єкти бібліотеки наочностей під час організації навчання астрономії.
3. Уроків узагальнення та систематизації знань.
Структура представлення об'єктів в бібліотеці електронних наочностей відповідає програмі та логіці шкільного курсу астрономії, що розширює можливості цього ПМК щодо використання його з метою узагальнення та систематизації.
Програмно-методичний комплекс «Віртуальна лабораторія «Біологія людини 8-9 клас»»
Віртуальна лабораторія є засобом для викладання та вивчення біології людини у 8-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів.
Віртуальна лабораторія «Біологія людини 8-9кл.» для загальноосвітніх навчальних закладів в своєму складі містить:
- змістову частину;
- конструктор уроків.
Змістова частина ПМК містить наочний матеріал, який розроблено відповідно до діючої навчальної програми[2].
Наочний матеріал структурований за темами.
Теми ПМК містять наочний матеріал (схеми, моделі, лабораторні та практичні роботи) забезпечено можливість перегляду наочного матеріалу з переліку в будь-якій обраній користувачем послідовності.
Конструктор уроків представлений в вигляді окремого програмного модуля, який містить моделі, таблиці, що входять до складу ПМК.
Конструктор уроків забезпечує:
- складання демонстрацій з наявного наочного матеріалу у ПМК;
відображення наочного матеріалу;
створення нових демонстрацій;
редагування створених демонстрацій;
створення та редагування текстових пояснень;
збереження створених демонстрацій і текстових пояснень;
імпортування в ПМК наочностей нових матеріалів з можливістю їхнього розміщення відповідно до наявної структури;
додавання коментарів до елементів ПМК;
видалення елементів ПМК.
Після запуску ПМК на екрані з`явиться заставка з динамічними моделями (рис.1.4).
Рис. 1.4
Головне меню (рис.1.5) містить
Рис.1.5
структурований по темах матеріал, який розроблено відповідно до діючої навчальної програми;
кожна тема ПМК містить затверджену кількість наочного матеріалу (моделі, таблиці, лабораторні та практичні роботи) та забезпечено можливість перегляду наочного матеріалу з будь-якої обраної користувачами демострації.
Як було сказано вище, користувач може переглянути наочний матеріал з початку і до кінця, так і може вибрати та переглянути окрему демонстрацію. Після обрання наочності на моніторі з`являється вікно ПМК з навчальним матеріалом обраної теми (рис.1.6).
Рис.1.6
Конструктор уроків.
Після запуску конструктора уроків на екрані з'являється головне меню конструктора уроків (рис.1.7).
Рис.1.7
Моделі, таблиці, довідки структуровані за смисловою та навчальною направленістю. В лівій частині головного екрану користувач бачить кнопки з написами „Самостійно зібрані уроки”, „Хімічні виробництва”, „Лабораторне обладнання”, „Портрети та біографічні довідки”, „Історичні довідки”, „Таблиці”, „Колекції”, „Моделі” та „Різне”, тобто, в даному конструкторі уроків наочний матеріал структуровано за приведеними вище розділами (рис.1.8).
Рис.1.8. Розділ „Ілюстрації”
В нижній частині екрану ми бачимо кілька пустих прямокутників у вигляді фотоплівки, а над ними два пустих вікна: що це? Таким чином реалізована робоча зона користувача. Користувач може обирати наочний матеріал з будь-якого розділу конструктора уроків самостійно конструювати урок, семінарське заняття чи тому подібне[2]. Отже, для того щоб представити учням матеріал за власним сценарієм, необхідно визначити потрібні наочні матеріали та додати їх до самостійно зібраного уроку, даному уроку може даватися назва.
Програмно-методичний комплекс «Бібліотека електронних наочностей «Алгебра 7-9 клас»»
Основою програмно-методичного комплексу є використання у якості наочностей на уроках алгебри у 7-9 класах загальноосвітньої школи або в процесі самостійного вивчення учнями навчального матеріалу для формування відповідних теоретичних знань та практичних вмінь [3].
За тематикою та змістом, а також за вимогами до загальноосвітньої підготовки учнів ПМК повністю відповідає навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа), повністю забезпечує наочністю проведення уроків з алгебри у 7-9 класах загальноосвітньої школи. Основними користувачами ПМК є учитель математики та учні. Учитель використовує БН «Алгебра 7-9» в процесі викладання нового матеріалу на уроці.
Учень використовує ПМК для засвоєння навчального матеріалу вдома при самостійному вивченні цього матеріалу.
Учень також використовує ПМК як конспект теоретичного матеріалу уроку при виконанні практичних завдань на уроці або вдома.
Програма запускається, як і всі додатки Windows, з головного меню або із застосуванням ярлику. Ім'я програми - БН Алгебра 7- 9.
При запуску методичного комплексу відкривається вікно “Персоніфікація користувача” (рис.1.10), засобами якого користувач здійснює персоніфікацію. Необхідність персоніфікації зумовлена тим, що програмний засіб установлюється на комп'ютер учителя, за яким можуть працювати (у різний час) декілька вчителів. Кожен з них має змогу сформувати свою власну бібліотеку уроків і використовувати цю бібліотеку під час проведення уроків.
Рис.1.10 Вікно персоніфікації користувача
Персоніфікація полягає у виборі категорії користувача та прізвища користувача.
У результаті здійснення персоніфікації відкривається головне вікно (рис.1.11) ПМ „Конструктор уроку” або ПМ „Урок алгебри” та одноіменних функцій, засобами якого користувач вибирає той модуль(функцію), з якого він починає роботу:
Вчитель:
Функція «Конструктор уроку»;
Функція «Середовище розв'язання»;
Функція «Графіки»;
Функція «Калькулятор».
Учень:
Функція «Урок алгебри»;
Функція «Середовище розв'язання»;
Функція «Графіки»;
Функція «Калькулятор».
Одержує довідку про програму (БН «Алгебра 7-9»).
Виходить із ПМК.
Функція «Конструктор уроку»
Рис.1.11 Головне вікно програмного засобу «Алгебра 7-9»
ПМ “Конструктор уроку” призначено для формування бібліотеки уроків.
“Конструктор уроку” у своєму складі містить:
Бібліотеку опорних конспектів.
Бібліотеку алгебраїчних задач.
Бібліотеку графічних побудувань.
Бібліотеку уроків.
Засобами програмного модуля користувач має змогу формувати уроки, редагувати зміст бібліотеки уроків та проводити урок зі свого робочого місця в одному з таких режимів: груповий, індивідуальний, вибірковий [3].
Бібліотеки ПМ ”Конструктор уроку”
Рис.1.13 Бібліотека опорних конспектів - 7. Опорний конспект означення
Бібліотека алгебраїчних задач
Бібліотека алгебраїчних задач є доповненням бібліотеки опорних конспектів. Елементом змісту біблиотеки алгебраїчних задач є алгебраїчна задача (рис.1.14).
Рис.1.14 Бібліотека алгебраїчних задач. Крок розв'язання квадратного рівняння
Бібліотека графічних побудувань
Бібліотека графічних побудувань є доповненням бібліотеки опорних конспектів. Елементом змісту бібліотеки графічних побудовань є графічне побудування (рис.1.15).
Рис.1.15 Бібліотека графічних побудовань. Хід розв'язання графічної задачі.
Бібліотека уроків
Бібліотека уроків містить перелік уроків. Зміст БУ визначає та формує користувач (рис.1.16).
Рис.1.16 Бібліотека уроків. Формування уроку та демонстрація уроку з бібліотеки уроків
Функція «Середовище розв'язання»
ПМ „Середовище розв'язання” призначено для розв'язання алгебраїчних задач та демонстрації ходу їх розв'язання (рис.1.17).
Рис.1.17 Загальний вигляд вікна “Середовище розв'язання” для 9 класу навчання
Функція «Калькулятор»
ПМ «Калькулятор» призначено для виконання обчислень (рис.1.18).
Рис.1.18. Загальний вигляд екрану ПМ «Калькулятор»
Функція «Графіки» (ПМ «Графіки»)
ПМ „Графіки” призначений для створення та демонстрації ходу розв'язання задач на графічні побудування (графічні задачі) на координатній площині та числовій осі (рис.1.19).
Рис.1.19 Загальний вигляд головного вікна ПМ «Графіки»
Функція «Математичний редактор»
Математичний редактор, що використовується у ПМК, призначено для роботи з математичними формулами. Усі математичні формули відображаються у програмних модулях програмного засобу в звичному вигляді. Редактор дозволяє як редагувати формули з клавіатури, так і виконувати деякі тотожні математичні перетворення за допомогою миші.
Таким чином, використання вказаних засобів забезпечує розвиток творчих здібностей учнів і бажання продовжити самостійну роботу.
Застосування всіх видів інтерактивних, аудіовізуальних і екранно-звукових засобів навчання спрямовано на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної(сприймання), мислительної (логічне і творче мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам`ять). А також на розвиток пізнавальної активності учнів і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей, планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання, самокоригування).
Це веде до розвитку мислення учнів, формуванню активної позиції особистості в сучасному інформатизованому суспільстві.
Таким чином, ПМК забезпечує інтерактивний зв'язок «учень - навчальна система - учитель», поєднуючи можливості нових інформаційних технологій навчання, традиційні методики навчання та традиційне інформаційно-методичне забезпечення, розширюючи та доповнюючи його.
1.2 Особливості використання компьютерів для шкільного курсу інформатики
У рамках дипломної роботи нами були розглянути декілька ПМК для вивчення астрономії, біології та алгебри з використанням комп'ютерів. У даній роботі нас цікавлять програмні засоби для вивчення інформатики в загальноосвітніх школах та їхня відповідність шкільному курсу. Для вивчення інформатики важливу роль грає безпосереднє використання комп'ютерів на уроках, як засобу навчання.
Для цього, крім основного пакета прикладних програм, існують також форми допомоги вчителеві у програмованому навчанні, які зручні і для учнів, оскільки поліпшують організацію навчального процесу, бо безпосередньо подають навчальні ситуації або приклади.
Зосередимо увагу саме на тих аспектах навчальних засобів обчислювальної техніки, які безпосередньо впливають і на учня, і на вчителя.
Засоби досягнення цілей допускають різні способи реалізації. Це можуть бути, програмно-методичні комплекси, тестуючі системи, електронні підручники, відеоуроки, та інші комп'ютерні програми для навчання. Завдання вчителя полягає в тому, щоб скомпонувати вибрані елементи у вигляді програми роботи як класу, в якому він викладає предмет, так і окремих учнів цього класу. Треба також, щоб учитель критично оцінював курс, виявляв як вдалі, так і невдалі його моменти. За критерій оцінки курсу слід брати рівень досягнення окремими учнями поставлених цілей і ступінь засвоєння ними засобів, що визначаються цими цілями.
Застосовуючи пакет прикладних програм, учитель повинен відповісти на запитання: чи є конкретна програма найкращим способом репрезентації даного аспекту навчального плану? Чи не повторює вона змісту певного пункту навчальної програми, уже поданого в іншій формі? Чи дає вона учням змогу моделювати ситуацію, яку не можна уявити наочно? Чи допоможе ця програма вивчати процес, який неможливо відтворити в класному приміщенні?
Якщо всі відповіді позитивні, то можна з певністю сказати, що застосування цієї програми дасть суттєвий виграш. Якщо ж усі відповіді негативні, то питання про застосування такого пакета залишається відкритим. У багатьох випадках відповіді бувають і позитивними, і негативними: це свідчить про те, що в деяких випадках пакет може допомогти учням в оволодінні предметом з більшим успіхом, ніж у решті випадків. Ясна річ, самого цього недостатньо для вчителя, якого хвилює ефективність викладання предмета, застосування методів навчання і роль навчальних ситуацій.
Розглянемо кілька програмних засобів, створенних саме для вивчення інформатики у школі.
Контрольно-діагностична система TEST-W
Контрольно-діагностична система TEST-W (далі TEST-W) призначена для перевірки знань тестуванням на комп'ютері. Вихідний тест може мати будь-яку кількість питань (рекомендується від 30 до 50 і більше) [4].
З вихідного тесту методом випадкового вибору послідовно виводиться задана кількість питань (наприклад, 25). Таким чином, кожен учень одержує свій відмінний від сусідів набір питань, що забезпечує індивідуалізацію об'єктивність оцінки. На кожне питання тесту пропонується 5 варіантів відповідей, серед яких від одного до трьох вірних. Учню треба вказати правильні, на його думку, відповіді і перейти до наступного питання. Час відповіді на тест обмежений. Рекомендується проводити тестування на протязі 10-15 хвилин для кількості питань 20-25 [4].
У склад пакету входять: діагностуюча оболонка Test-w, редактор тестів Editor, конвертер Tst2Txt, папки з тестами по окремим темам [4].
Редактор Editor призначається для створення та редагування тестів. Головне вікно програми складається з панелі інструментів, меню (яке дублює панель інструментів) та робочої області (рис.1.19).
Рис.1.19
Після редагування тесту потрібно зберегти файл тесту.
Конвертер Tst2Txt призначається для перетворення файлів тестів *.TST у вигляд звичайних текстових документів *.TXT, причому у вихідний файл записуються лише питання (рис.1.20). Текстовий документ можна роздрукувати, щоб учні могли готуватися до тестування.
Рис.1.20
Тестуюча оболонка TEST-W призначена для перевірки теоретичних знань учнів, де можна у текстовому вигляді задати питання і дати до п'яти (краще від 1 до 3) варіантів відповідей. Кожне питання виводиться на екран окремо, після відповіді на нього з'являється наступне питання і так, поки не буде задано вказану кількість питань із вихідного тесту. Після запуску програми з'явиться головне вікно програми (рис.1.21). Воно складається з:
Зони заголовку.
В ній вказується назва тесту Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
, кількість питань в тесті Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
, номер поточного питання Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
. Зліва зображено час, який відведено на здачу тесту Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
, праворуч - поточний час тестування Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
.
Зони питання і варіантів відповідей.
Заповнюється поточним питанням Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
. Для відповіді треба вказати 1, 2 або 3 вірні варіанти. Натискання кнопки з варіантом з відповіддю діагностується відповідними знаками як правильне або неправильне Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
. При чому, учень може вказати лише ту кількість правильних, на його думку, відповідей, скільки має варіантів правильних відповідей поточне питання. Якщо учень вказав неправильну відповідь, то можливості натиснути додатковий варіант вже не буде. Після натискання відповідної кількості клавіш з відповідями стає активною кнопка для переходу до наступного питання Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
.
Зони поточного результату.
У вигляді діаграми подається поточний результат тестування у відношенні правильних відповідей учня до загальної кількості можливих правильних відповідей Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
. Крім того, виводиться поточна 12-бальна оцінка Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
.
Рис.1.21
Після останнього питання виводиться підсумковий результат (рис.1.22).
Рис.1.22
Програмно-методичний комплекс «Інформатика 10-11 кл.» для загальноосвітніх навчальних закладів
ПМК «Інформатика 10-11 кл.» - це засіб вивчення курсу, призначений для учнів 10-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів. Система працює в декількох режимах, що робить її універсальною як для навчання у класі, так і для самонавчання в домашніх умовах. Крім того, система заснована на принципі розділеного доступу користувачів. Отже, в режимі учня користувач має доступ до тієї частини курсу (теми або параграфа), яка була визначена вчителем. Вчителеві надається можливість роботи з групами учнів, з розкладом занять, зі змістом того чи іншого курсу, а також роботи з оцінками. У режимі самонавчання користувач може переглядати весь курс. ПМК заснований на сучасних веб-технологіях, має зручний (дружній) інтерфейс [5].
Система заснована на принципі розділеного доступу трьох типів:
адміністратор;
вчитель;
учень.
Режим адміністратора призначений для початкового конфігурування розмежування прав користування. Адміністратор повинен створити початковий список користувачів (вчителів і учнів), які мають право працювати з ПМК.
Вчитель входить до системи, використовуючи логін і пароль, які призначені адміністратором. Режим вчителя призначений для керування ПМК - проведення уроку, роботи вчителя з класом - і має такі можливості: керування користувачами; робота з розкладом уроків; робота зі змістом ПМК (конструктор); перевірка виконаних завдань; робота з журналом оцінок (перегляд статистичних даних).
Учень входить до системи, використовуючи логін і пароль, які призначені адміністратором чи вчителем. Учень не має доступу до сторінки вчителя. Учень має право доступу до того розділу бази знань, який було призначено вчителем. Форма і можливості навчання залежать від встановленого розкладу. Тому меню учня може варіюватися залежно від установок на даний урок, які вчитель вказує у своєму модулі [5].
Якщо вчитель призначив на цей час урок, то ви потрапите в меню, яке складається з таких основних пунктів: «Теорія», якщо вчитель призначає теоретичний матеріал, «Тестування» чи «Самотестування», якщо призначено проходження тестів, «Практика», якщо призначена лабораторна або практична робота.
У вікні з теоретичним матеріалом учню доступний перелік лекцій із заданої вчителем теми. Кожну лекцію можна відкрити, клацнувши мишкою по її назві.
Самотестування призначене для ознайомлення з системою і визначення свого рівня знань. Якщо призначено тестування, його проходження обов'язкове, і його результати будуть перевірені вчителем та занесені до журналу. Причому це можна зробити тільки один раз за урок.
Практика. Тут вам дається завдання для самостійного виконання. Вам необхідно отримати файл завдання, додаткові файли до завдання (якщо такі є), а також шаблон для заповнення звіту [5].
Робота в режимі самонавчання
Цей режим призначений для самонавчання і може бути встановлений на домашньому комп'ютері (рис.1.23) меню для режиму самонавчання має основний пункт «Зміст».
Рис.1.23
Весь курс розбито на розділи, теми і параграфи (елементи змісту). До тем і параграфів можуть бути прикладені теоретичні матеріали і завдання для самотестування.
У вікні ми бачимо список елементів змісту, які можна відкривати клацанням мишки.
Теоретичний матеріал до кожного елемента змісту може складатися з декількох частин, і тому, вибравши одну з тем або параграфів, ми можемо побачити список лекцій. Кожну лекцію можна відкрити, клацнувши мишкою по її назві.
Глосарій (рис.1.24).
Рис.1.24
Потрапляючи у вікно глосарія, ми бачимо список букв українського алфавіту. Це кнопки швидкого доступу до назв термінів, які починаються з відповідної букви. Під списком букв починається сам глосарій, в якому визначено всі терміни, що зустрічаються в курсі.
Допомога (рис.1.25). Тут наведені довідкові матеріали про використання ПМК.
Рис.1.25
Автори (рис.1.26). Тут наведено загальну інформацію про авторів ПМК.
Рис.1.26
Електронний підручник з інформатики.
Електронний підручник з інформатики складається з двох розділів:
теорія (із завданнями і рішеннями);
практикум з алгоритмізації і програмування [6].
Теоретичний розділ (рис.1.28). У ньому розглядаються такі змістовні лінії шкільного курсу інформатики, як інформація і інформаційні процеси, представлення інформації, комп'ютер, алгоритми і виконавці, моделювання і формалізація [6].
шкільний інформатика программний методичний
Рис.1.28.
Матеріал розділу розподілений по розділах і теоретичних пунктах у формі питань і відповідей, включає спеціально підібрані оригінальні приклади, завдання і вправи, виконані із застосуванням і аналізом різних методичних і технологічних прийомів (рис.1.29).
Рис.1.29.
Кожен розділ закінчується великою кількістю завдань і вправ для самостійного вирішення, для яких приведені відповіді, вказівки і зразки виконання [6].
Великий обсяг прикладів і завдань обумовлений націленістю допомоги і на підготовку випускника школи до вступу до вузу, де головною вимогою до абітурієнта було і залишається уміння вирішувати завдання [6].
Практикум з алгоритмізації і програмування призначений для розвитку навичок алгоритмічного мислення і навчання основам програмування (рис.1.30). Він орієнтований на учнів, які мають початкове уявлення про орфографію мов Turbo Pascal і (або) QBasic.
Рис.1.30
Відомо, що після ознайомлення з основами якої-небудь алгоритмічної мови, що вчиться, необхідно виконати велику кількість розвиваючих вправ, а потім розібрати і самостійно скласти сотні різноманітних алгоритмів і програм, що реалізовують їх.
Практикум, що містить велику кількість докладно відкоментованих характерних прикладів і сотні завдань, послідовно і цілеспрямовано залучає учня до процесу самостійного і осмисленого складання закінчених програм. Виробляє необхідні складові алгоритмічної писемності:
ясний і зрозумілий стиль;
надійність і ефективність рішень;
уміння організувати перебори і розгалуження і тому подібне [6].
Для полегшення засвоєння курсу і підвищення ефективності навчання навчальний матеріал практикуму поданий в нетрадиційній, орієнтованій на спільність алгоритмічних конструкцій компоновці (рис.1.31).
Рис.1.31
Практикум універсальний в тому відношенні, що дозволяє виробити повноцінні навички алгоритмізації і програмування незалежно від якості комп'ютерного оснащення навчального закладу або при повній відсутності такого. Для цього кожен алгоритм дається в наступній послідовності:
формулювання завдання;
система тестових даних і результатів;
реалізація алгоритму в чотирьох найбільш популярних у шкільній освіті середовищах -- на шкільній алгоритмічній мові, на мові блок-схем і на мовах програмування Turbo Pascal і QBasic;
таблиці виконання алгоритму на кожному з тестів.
Для багатьох завдань наводяться результати роботи програм, виведені на екран.
Важливе значення, що додається тестуванню алгоритмів, пояснюється тим, що на цьому етапі
детально вивчається і уточнюється умова завдання;
відбувається осмислення того, що є початковими даними і результатами;
фіксуються всі ситуації, які можуть виникнути при вирішенні задачі;
уточнюються типи даних;
даються імена змінним;
продумуються форми уявлення і видачі початкових даних і результатів.
Основні напрямки навчально-пізнавальної діяльності учня під час роботи з ПМК можна визначити як:
опрацювання послідовності уроків, яка формується учителем на основі інформаційного ресурсу;
послідовне або вибіркове самостійне опрацювання теоретичного матеріалу;
закріплення вивченого матеріалу за допомогою інтерактивних занять, а саме;
офіційне оцінювання знань за допомогою спеціально розробленої тестової системи;
отримання довідкової та додаткової інформації (робота з віртуальними бібліотеками).
У зв'язку з організацією роботи учнів з ПМК основні напрямки навчальної діяльності вчителя можна визначити таким чином:
організація групової та індивідуальної роботи учнів з використанням ПМК;
формування за допомогою конструктора уроків із матеріалів ПМК послідовності оригінальних уроків, що даються для засвоєння учням;
використання окремих ілюстративних матеріалів ПМК під час традиційних уроків шляхом їх проектування на екран відеопроектора, або монітору комп'ютера;
організація самоперевірки та офіційної перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу;
формування в учнів практичних навичок самостійної роботи з матеріалами ПМК [6].
Аналіз розглянутих ПМК показав, що методично обґрунтоване використання в ПМК дає можливість організувати інтерактивний діалог між учнями та учителем у спеціалізованому комп'ютерному середовищі, а також можливість для вчителя здійснювати неперервне управління навчально-пізнавальною діяльністю кожного учня як у комп'ютерному класі, так і за його межами (що уможливлює спільне навчання у загальному навчальному потоці також учнів з особливими потребами) дозволяють набагато глибше індивіалізувати навчальний процес, і, тим самим, підвищити якість навчання.
1.3 Функціональні вимоги до програмно-методичного комплексу
Проаналізувавши деякі програмні засоби, які використовуються для вивчення різних предметів у школі, й інформатики зокрема, їх відповідність шкільній програмі, розглянемо, які вимоги перед'являються до різних програмних засобів, а також визначимося з функціональними вимогами до створюваного ПМК.
На сьогоднішній день існує безліч різних навчальних програм наступних типів: що ілюструють, консультують, операційне середовище, тренажери, повчальний контроль [7].
Однією з форм комп'ютерних навчальних систем є електронний підручник, який залежно від закладених можливостей може бути віднесений до різних типів. Деякі автори [9] вважають, і слід погодитися з їх думкою, що електронний підручник повинен перевіряти засвоєння знань, пред'являти нову порцію інформації, тільки після засвоєння попередньої.
Електронний підручник - комп'ютерний, педагогічний програмний засіб, призначений, в першу чергу, для перед'явлення нової інформації, доповнюючи друкарські видання, що служить для індивідуального і індивідуалізованого навчання і дозволяє в обмеженій мірі тестувати отримані знання і уміння учня. Електронний підручник, як навчальний засіб нового типу, може бути відкритою або частково відкритою системою, тобто такою системою, яка дозволяє внести зміни до змісту і структури підручника.
Слід зазначити, що електронний підручник повинен не просто повторювати друкарські видання, а використовувати всі сучасні досягнення комп'ютерних технологій.
Розглянемо деякі елементи електронного підручника:
1. Електронний підручник повинен містити тільки мінімум текстової інформації, у зв'язку з тим, що тривале читання тексту з екрану монітора приводить до значного стомлення і, як наслідок, до зниження сприйняття і засвоєння знань [10]. Електронний варіант підручника дозволяє виділити окремі слова або фрази кольором і фоном, що з одного боку покращує наочність, дозволяє акцентувати увагу на головному, але з іншого боку, зайва "строкатість" або недостатня контрастність можуть розсіювати увагу або затруднити читання.
2. Такі підручники повинні містити велику кількість ілюстративного матеріалу. Як відзначає Мархель, «в порівнянні із звичайним підручником навчальний посібник вимагає більшої кількості ілюстрованого матеріалу, активізуючого розумову діяльність учня що забезпечує практичну наочність навчання» [10]. Ряд авторів [8; 11; 12; 13] також відзначає високу дидактичну значущість ілюстрацій.
3. Використання відеофрагментів дозволяє передати в динаміці процеси і явища, оскільки сприйняття і зацікавленість учнів підвищуються і, як наслідок, поліпшується якість знань.
4. Електронний підручник повинен містити гіперпосилання по елементах підручника і, можливо, мати посилання на інші електронні підручники і довідники.
5. В електронному підручнику повинен бути список рекомендованої літератури, виданої традиційним, друкарським способом.
Застосування електронних підручників доцільне тільки в комплексі з іншими навчальними системами, при цьому, не заперечуючи, а, взаємно доповнюючи друкарські видання.
У практиці роботи вчителів для здійснення контролю знань використовуються тематичні тести (тестуючі програми). Як правило, джерелом тестів можуть служити мультимедіа компакт-диски з навчальними програмами або глобальна мережа Інтернет. Сьогодні багато освітніх установ мають доступ до ресурсів всесвітньої мережі, а деякі з них створюють власні Інтернет-сторінки і розташовують на них методичні розробки, учбові програми і тому подібне.
Крім цього, існують спеціалізовані комп'ютерні програми (додатки), так звані генератори тестів, які дозволяють створювати тестуючі програми. В цьому випадку вчитель самостійно програмує хід тестування і питання тесту.
Сучасні інформаційні технології використовуються при ілюстрації учбового матеріалу (наприклад, так звані, анімовані слайд-фільми). Це дозволяє, при необхідності, демонструвати процеси, що вивчаються, в динаміці. Звукові і відеофрагменти також можна демонструвати за допомогою комп'ютера.
Програмно-методиний комплекс (ПМК) - це також комп'ютерний педагогічний програмний засіб, що призначений для перед'явлення нової інформації, засвоєння навиків і умінь, проміжного і підсумкового тестування (випробування), має в своєму розпорядженні надійну систему допомоги, як за самою навчальною програмою, так і з предмету, що вивчається. Він володіє можливістю підлаштування до учня (його рівня знань, швидкості і шляху просування за матеріалом, що вивчається, і так далі), розвиненою системою збору і обробки статистичної інформації про навчання кожної групи і потоку учнів (зокрема накопичує інформацію про помилки, що часто зустрічаються, при роботі з навчальною системою і помилки учнів з теми, що вивчається, або дисципліни).
ПМК може бути однією програмою (файл), в якій будуть реалізовані всі можливості системи, або, що доцільніше, комплекс взаємопов'язаних програм-модулів, кожну з яких допускається використовувати відокремлено від інших частин або запускати з єдиної інтегруючої оболонки. Крім того, комплекс повинен включати інформаційні файли, що містять текстову, графічну і іншу інформацію, використовувану для перед'явлення учню як нової порції знань, файли прикладів, демонстрацій, тестових питань і завдань, відповідей і так далі.
Важливими елементами ПМК є сценарій учбового процесу, а також база даних учнів, із збереженням пройдених тем, результатів тестування і випобовування.
Програмно-методичний комплекс відрізняє від інших видів комп'ютерних навчальних програм наявність розвиненого, інтерактивного діалогу між комп'ютерною системою та учнем, цілий ряд дидактичних і психологічних аспектів взаємодії в системі «людина-комп'ютер», органічне поєднання технічних, навчально-методичних, програмних і організаційних забезпечених на базі комп'ютерних технологій засобів, призначених для індивідуалізації навчання [14]. Тому накопичувана інформація і статистика про учнів може бути використана для автоматичної корекції комп'ютерного діалогу, його вдосконалення, налаштування на індивідуальне сприйняття кожного конкретного учня.
Розглядаючи взаємодію ПМК з учнем, важливо враховувати, що процес передачі інформації викладачем учню включає ряд етапів. По-перше, необхідно привернути увагу учня до того, що зараз почнеться передача нової порції інформації. По-друге, зацікавити учня в необхідності сприймати її. Далі підтримувати цю зацікавленість з тим, щоб у учня з'явилося стійке бажання отримувати нові порції інформації, нові знання за пропонованим і суміжним питанням і дисциплінам, сформувати в учня внутрішню потребу у вдосконаленні своїх навичок і умінь.
Такі можливості мають у своєму розпорядженні технічні засоби ПМК. Основним, але не єдиним джерелом передачі інформації в сучасних програмно-методичних комплексах служать текстові блоки, малюнки, креслення, фотографії. Ще ефективнішим засобом виявляється одночасне озвучування і анімація малюнків або показ відеофрагментів.
В ході безпосереднього, «живого» спілкування учителя з учнем існують прийоми і методи уваги і активності, зі всіма витікаючими з цього наслідками. І це необхідно врахувати при розробці нового програмно-методичного комплексу. Представляється доцільним після видачі декількох порцій інформації активізувати увагу учнів, пред'явивши йому контрольне питання, крім того, таким чином можна уточнити подальше просування по темі. Можливі також інші варіанти, використовувані викладачами, а саме, використання аналогій, яскравих прикладів, а іноді і жартівливих зауважень.
Існуючі навчальні програми, що випускаються багатьма відомими комп'ютерними фірмами, слід віднести до класу електронних підручників. Не дивлячись на їх можливості, зручність використання, красу інтерфейсу і пред'явлення інформації, в реальному учбовому процесі їх використовувати складно, хоча, як засіб самостійного навчання, зокрема додаткового до традиційних методик, їх застосовувати можна і потрібно. При цьому ефект комплексного застосування, при відповідному підборі програм і систем, тільки збільшуватиметься.
1.4 Висновки за 1 розділом
За результатами пошуково-дослідницької роботи в першому розділі отримані такі висновки:
1. Показано, що в шкільній практиці використовуються чотири основні напрями застосування інформаційних технологій: комп'ютерне тестування знань; комп'ютерне моделювання; мультимедіа-технології, технологія самоосвіти.
2. Встановлено, що комп'ютери не стали повноцінним засобом навчання в школі. Для досягнення позитивного ефекту, як показано в досліджених наукових джерелах (наукова література, сайти, програмні навчальні засоби, власний досвід роботи), для застосування інформаційних технологій у школі необхідне дотримання певних умов:
для кожного предмету шкільної програми повинні бути визначені організаційно-методичні і змістовні особливості застосування інформаційних технологій;
технічні характеристики персональних комп'ютерів повинні відповідати дидактичним вимогам;
вчителі повинні володіти відповідними навичками роботи з комп'ютером та знати дидактичні особливості їх використання у школі;
Подобные документы
Обґрунтування побудови апаратно-програмного комплексу, вибір апаратних та програмних засобів та введення комплексу в дію. Опис основних сервісних функцій мобільних телефонів стандарту GSM. Створення програми для ведення статистики використання комплексу.
дипломная работа [830,9 K], добавлен 07.06.2010Розробка комплексу інтерактивних програмних засобів для обліку і продажу товарів в Інтернет-магазині. Консультативні та довідкові функції інформаційної системи. Створення і реалізація структурної моделі бази даних. Вимоги до ресурсів сервера і ПК клієнта.
дипломная работа [891,6 K], добавлен 14.02.2015Характеристика функціональної структури предметної області програмного комплексу. Розробка архітектури програмної системи. Вибір типу архітектури й зразків проектування. Опис декомпозиції, залежностей та інтерфейсу. Детальне проектування модулів та даних.
курсовая работа [462,2 K], добавлен 19.12.2013Варіантний аналіз та вибір методів розв’язування, основні поняття та визначення, особливості розробки баз даних. Описовий алгоритм головної програми та її структури, опис авторської заставки. Структура модулів та опис функцій, лістинг програми.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 30.11.2009Газотурбінна установка ГТН 6. Формування вимог до програмно-технічного комплексу. Опис інформаційного забезпечення ПТКЗА. Розрахунок надійності реалізації функцій. Порядок перевірки системи автоматизації. Опис рішень супервізорного, локального рівнів.
курсовая работа [10,3 M], добавлен 23.12.2013Цілі і завдання розробки, її предмет і актуальність. Опис предметної області, цілі і завдання програми. Вибір методу рішення, опис процесу програмування і вибір інструментальних засобів для реалізації проекту, опис вхідних та вихідних даних, інтерфейсу.
курсовая работа [327,1 K], добавлен 01.09.2014Специфікація програмного модуля. Документація, що створюється і використовується в процесі розробки програмних засобів. Інструменти комп’ютерної підтримки. Вимоги до користувальницького інтерфейсу. Програма для розрахунку значень складної функції.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 21.09.2009Поняття та характеритсики комп'ютерних мереж. Огляд існуючих варіантів побудови інформаційної системи для торгівельного підприємства. Побудова локальної мережі, загальної структури інформаційної системи, бази даних. Аналіз санітарно-гігієнічних умов.
курсовая работа [624,4 K], добавлен 19.05.2015Аналіз системи збору первинної інформації та розробка структури керуючої ЕОМ АСУ ТП. Розробка апаратного забезпечення інформаційних каналів, структури програмного забезпечення. Алгоритми системного програмного забезпечення. Опис програмних модулів.
дипломная работа [1,9 M], добавлен 19.08.2012Аналіз предметної області і постановка задачі на розробку програми для автоматизації роботи автопідприємства. Перелік та опис використаних компонентів та основних процедур програми. Опис структур та методів обробки даних. Інструкція для користувача.
курсовая работа [2,3 M], добавлен 15.02.2012
