Автоматизована система обліку студентів коледжу, що навчаються за контрактом

Форма «Групи і куратори» викликається з головного меню програми, пункт меню «Довідники» -> «Групи і куратори…». Форма не має можливості збільшення в розмірах, але може бути згорнутою, якщо це необхідно. Можна спостерігати за іншими формами, не закриваючи цю, вони будуть доступні візуально, що обумовлює простоту і зручність роботи.

Рисунок 3.12 - Екранна форма «Групи і куратори»

Для роботи з довідником на формі знаходяться кнопки, призначені для стандартних операцій введення нової групи, правки вже введених даних, видалення непотрібних більш даних і кнопка закриття форми.

Поточний навчальний рік вибирається з поля «Навчальний рік». Потрібна спеціальність вибирається з випадного списку «Спеціальність». Групу і її куратора можна побачити в списку «Групи і куратори», номер групи вводиться в поле «Номер групи». Ім'я, прізвище і по батькові куратора вводиться в поле введення «П.І.Б. куратора».

Призначення кнопок, що знаходяться на формі, наступне: «Нова група» - дозволяє ввести нову групу й додаткову інформацію про куратора групи, «Правка» - для коректування вже введених раніше даних, «Видалити» - щоб видалити непотрібні більш шифр групи й ім'я куратора. При видаленні шифру групи з'являється вікно застережливого повідомлення.

У даній екранній формі реалізована логіка, що робить неможливим введення однакових шифрів груп, при цьому відразу з'явиться попередження для користувача, оскільки можна ввести тільки унікальний номер, або змінити що вже є. Закрити форму можна, використовуючи кнопку «Вихід», клавішу «Esc», або стандартним способом закриття всіх форм (відповідний керуючий елемент у заголовку вікна).

Вікно повідомлення про спробу дублювання групи при введенні представлене на рисунку 3.13 необхідно тому, що логікою програми не допускається наявність двох однакових найменувань груп у довіднику груп і кураторів. Таке попередження необхідне щоб уникнути дублювання номерів груп у довіднику груп і кураторів. Операція введення, що дублює номер групи, не виконується, замість цього видається застережливе вікно повідомлення. Це вікно з'являється тоді, коли в поле номера групи введений номер, уже наявний у довіднику. У повідомленні приводиться номер групи і повідомлення про те, що група з даним номером уже існує.

Рисунок 3.13 - Вікно повідомлення про дублювання вводу групи

Діалогове вікно повідомлення підтвердження видалення групи з довідника приведене на рисунку 3.14 і супроводжує операцію видалення групи.

Рисунок 3.14 - Екранна форма попередження видалення групи

Екранна форма попередження «Видалення групи» потрібна для попередження про видалення групи з довідника і зі списку. Форма викликається тільки в тому випадку, коли проводиться видалення. На формі знаходяться дві кнопки, одна за тим щоб заборонити видалення, а інша для його дозволу. Вікно повідомлення корисне тим, що воно попереджає небажане й необережне видалення даних. Форма закривається стандартним способом закриття форм, або при натисненні однієї з двох кнопок, що знаходяться на ній.

Завершення роботи з програмою: для завершення роботи з програмою необхідно закрити головне вікно програми. Закрити головне вікно програми можна двома способами: вибором з основного меню пункту «Вихід» -> «Вихід з програми», або при допомозі відповідного елемента заголовка вікна.

4. Экономічний розділ

Згідно із завданням дипломного проекту необхідно визначити собівартість і ціну розробленого програмного продукту. Для виконання розрахунку були використані початкові дані, представлені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 - Початкові дані для розрахунку

Найменування початкових даних	Показник	Джерело отримання
1. Трудомісткість складання програми	160 год.	Фактичні витрати часу на розробку програми
2. Місячна ставка оператора - укладача програми	900 грн.	Дані переддипломної практики
3. Кількість годин в місяці	160 год.	Розрахунок зроблений для квітня місяця 2007 року, кількість робочих днів - 20
4. Додаткова зарплата (10 %)	10 %	Дані переддипломної практики
5. Відрахування до соціальних фондів	33,2 %	Дані переддипломної практики
6. Відрахування до фонду соцстрахування тимчасової непрацездатності	1,5 %	Дані переддипломної практики
7. Відрахування до фонду безробіття	1,5 %	Дані переддипломної практики
8. Загальвиробничі витрати (%)	100 %	Дані переддипломної практики
9. ПДВ (податок на додану вартість)	20 %	Дані переддипломної практики

Стаття 1. Матеріали - не використовуються.

Стаття 2. Комплектуючі вироби - 1 компакт-диск:

, (4.1)

де - витрати на комплектуючі вироби, грн.;

- ціна за 1 одиницю комплектуючих виробів, грн.;

- кількість комплектуючих виробів по кожному типорозмірі, шт.

Витрати на матеріали й комплектуючі вироби в планову виробничу собівартість не входять, а оплачуються замовником додатково при заміні окремих комплектуючих виробів.

, (4.2)

Стаття 3. Основна заробітна плата:

, (4.3)

де - годинна тарифна ставка оператора, грн.;

- кількість годин у місяці, приймається 160 год. - вихідні дані.

Визначаємо годинну тарифну ставку оператора:

, (4.4)

де - місячна ставка оператора, грн.

, (4.5)

Визначаємо основну заробітну плату оператора:

, (4.6)

Стаття 4. Додаткова заробітна плата:

, (4.7)

де - додаткова заробітна плата, грн.;

- відсоток додаткової заробітної плати, приймається 10 % - вихідні дані.

, (4.8)

Стаття 5. Відрахування в соціальні фонди:

, (4.9)

де - відрахування в соціальні фонди, грн.;

- відсоток відрахувань у соціальні фонди, приймається 33,2% - вихідні дані.

, (4.10)

Стаття 6. Загальвиробничі витрати:

, (4.11)

де - загальвиробничі витрати, грн.;

- відсоток загальвиробничих витрат, приймається 100% - вихідні дані.

, (4.12)

Стаття 7. Виробнича собівартість:

, (4.13)

,

Стаття 8. Прибуток підприємства:

, (4.14)

де - прибуток підприємства, грн.;

- відсоток прибутку підприємства, приймається 10% - вихідні дані.

, (4.15)

Стаття 9. Ціна підприємства:

, (4.16)

де - ціна підприємства, грн.

, (4.17)

Стаття 10. Податок на додану вартість:

, (4.18)

де - відсоток податку на додану вартість, приймається 20% - діюча ставка на сучасний момент.

, (4.19)

Стаття 11. Ціна для замовника:

, (4.20)

,

Таблиця 4.2 - Планова калькуляція виробничої собівартості, ціни підприємства й ціни для замовника на виконання розробки програми

Статті калькуляції	Сума, грн.
Стаття 1 Матеріали	-
Стаття 2 Комплектуючи вироби	1,7
Стаття 3 Основна заробітна плата	900
Стаття 4 Додаткова заробітна плата	90
Стаття 5 Відрахування в соціальні фонди	328,68
Стаття 6 Загальвиробничі витрати	900
Стаття 7 Виробнича собівартість	2220,38
Стаття 8 Прибуток підприємства	222
Стаття 9 Ціна підприємства	2442,38
Стаття 10 Податок на додану вартість	488,48
Стаття 11 Ціна для замовника	2930,86

Таким чином розрахунок показав, що собівартість програми «Автоматизована система обліку студентів коледжу, що навчаються за контрактом» складає 2220,38 грн., якщо коледж продаватиме цю програму, то її ціна для споживача складе 2930,86 грн. При цьому з кожного екземпляра проданої програми коледж матиме прибуток 488,48 грн.

5. Охорона праці

5.1 Вимоги до організації робочого місця користувача електронно-обчислювальною машиною

Робоче місце призначено для оператора, що працює з програмною системою обліку студентів коледжу, які навчаються за контрактом. Кількість робочих місць - 1. Робоче місце оснащено ПК, принтером, відеотерміналом та іншими периферійними пристроями. Розміщення принтера або інших пристроїв введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрану відеотермінала, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ повинна складати не менше 6 м2, а об'єм - не менше 20 м3. Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70є-90є, до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20є, відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15є-20є, відносно вертикальної площини.

По тяжкості виконання робіт мій проект відноситься до категорії легких робіт 1а. До категорії 1а відносять роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких затрати енергії складають до 139 Вт, або 120-150 Ккал/рік. Зорова праця на дільниці відноситься до категорії IVб, IVв.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці проводиться атестація робочих місць для оцінки умов праці, перед початком роботи з відеотерміналом організовується проведення обстеження зору працівника окулістом не за кошти працівника, а також при виникненні скарг на погіршення зору. Безкоштовно надаються індивідуальні окуляри коригування зору, відповідно до умов роботи з відеотерміналом, якщо результати обстеження показали, що вони є необхідними.

При роботі з ПК необхідно враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

наявність шуму та вібрацій;

м'яке рентгенівське випромінювання;

електромагнітне випромінювання;

ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання;

електростатичне поле між екраном і оператором;

наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

5.2 Вимоги безпеки під час експлуатації електронно-обчислювальної машини

Щоденно перед початком роботи необхідно проводити очищення периферійних пристроїв, екрану відеотерміналу від пилу та інших забруднень.

Під час виконання робіт на ЕОМ необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку згідно з прийнятими вимогами: після 2 годин роботи з ПК робиться 15 хвилинний відпочинок. Тривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4 години.

Після закінчення роботи ПК та периферійні пристрої повинні бути відключені від джерела енергозабезпечення.

Під час виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити ПК, відеотермінал та пристрої, які підключені до нього від електричної мережі, та негайно доповісти керівнику робіт.

5.3 Техніка безпеки

5.3.1 Організаційні заходи попередження травмуванн

До організаційних заходів попередження травмування відносять: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою та відпочинком працюючих.

Інструктажі поділяються на:

вступний - проводиться зі всіма працівниками, які щойно прийняті на роботу незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади. Вступний інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці або особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи;

первинний - проводиться до початку роботи з новоприйнятими на підприємство, переведеними до іншого цеху, відрядженими та іншими. Ще первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці;

повторний - проводиться з усіма працівниками на роботах з підвищеною небезпекою 1 раз у квартал, на інших роботах - 1 раз на півріччя, на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно й безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально або для групи працівників що виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі;

позаплановий - проводиться при зміні правил по охороні праці, зміні технологічного процесу, зміні обладнання, та інше. Проводиться індивідуально або для групи працівників спільного фаху, обсяг і зміст інструктажу визначаться для кожного окремого випадку залежно від причини і обставин, що викликали необхідність його проведення;

цільовий - проводиться з робітниками перед виробництвом особливо шкідливих робіт, на котрі оформляються наряд-допуск. Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що дозволяє проведення робіт.

Якщо нещасний випадок все ж таки має місце, то необхідно терміново звернутися до медичного пункту який працює у коледжі.

5.3.2 Технічні засоби попередження травмування

До технічних засобів по попередженню травматизму насамперед відносяться заходи по забезпеченню безпечної роботи обладнання. До технічних засобів попередження в приміщенні відносяться: графічне позначення над кожною розеткою «220 В», занулення ПК та пристроїв, які підключенні до нього, встановлення плавких запобіжників у щитку розподілення енергії, використання фільтрів вирівнювання напруги.

5.3.3 Електробезпека

Лінія електромережі для живлення ПК, периферійних пристроїв ПК та устаткування для обслуговування та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електропристроїв. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється. Нульовий захисний провід прокладено від стійки групового розподільчого щита до розеток живлення ПК, периферійні пристрої ПК та устаткування для обслуговування та налагодження ЕОМ підключенні до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників мають спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх є такою, що приєднання нульового захисного провідника відбувається раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні є зворотнім. Унеможливлено з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки змонтовані на негорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та правил пожежної безпеки. Є неприпустимими:

експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією, залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;

застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Протікання струму через тіло людини супроводжується термічним, електролітичним та біологічним ефектами. Термічна дія струму полягає в нагріванні тканини, випаровування вологи, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню струму та часу проходження. За короткочасної дії струму термічна складова може бути визначально в характері і тяжкості ураження. Електролітична дія струму проявляється в розкладі органічної речовини, у тому числі і в крові, що призводить до зміни її фізико- хімічних і біохімічних властивостей. Останнє, у свою чергу, призводить до порушення біохімічних процесів у тканинах і органах, які є основою забезпечення життєдіяльності організму.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Нульовий захисний дріт, прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.

5.4 Санітарно-гігієнічні вимоги до організації праці користувачів електронно-обчислювальних машин

Умови праці відповідають 1 класу згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Таблиця 5.1 - Нормовані параметри мікроклімату для приміщень з ПК

Пора року	Категорія робіт згідно з ГОСТ 12.1-005-88	Температура повітря, Cє	Відносна вологість повітря	Швидкість руху повітря, м/с
		оптимальна	оптимальна	оптимальна
холодна	Легка - 1а	22-24	40-60	0,1
тепла	Легка - 1а	23-25	40-60	0,1

Таблиця 5.2 - Рівні іонізації повітря в приміщені при роботі з ПК

Рівні	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	+ n	- n
Мінімально необхідні	400	600

Вентиляція на робочому місці визначається звичайним метало-пластиковим вікном, яке має два ступеня регулювання: легке провітрювання (вікно відхиляється зверху на 15є) та повне провітрювання (вікно повністю відкривається).

Опалення визначене стандартною чавунною батареєю, яку встановлювали при зведені будівлі та яка підключена до стояка, який у свою чергу підключений до системи опалювання.

Кондиціювання можливе за рахунок побутового кондиціонера.

У приміщенні з ПК рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку відповідають вимогам, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України.

Рівень шуму не перевищує 60 Дб.

Як засоби шумопоглинання застосовуються негорючі спеціальні панелі з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц. Крім того, використовуються підвісні стелі з аналогічними властивостями.

У приміщеннях з ЕОМ рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях повинні відповідати вимогам санітарних норм допустимих рівнів шуму на робочих місцях з урахуванням напруженості та тяжкості праці.

Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Вібрація, яка супроводжує працівника під час виконання робіт з ЕОМ, це технологічна вібрація, яка передається від стаціонарних машин на робочі місця, що не мають джерела вібрації, через підлогу, фундаменти або робочі площадки де працює оператор ПК.

Як засоби шумопоглинання повинні застосовуватися негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральна вата з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц, або інші матеріали аналогічного призначення, дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, необхідно застосовувати підвісні стелі з аналогічними властивостями.

Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:

напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не перевищує:

у діапазоні частот 5-2 кГц - 25 В/м, у діапазоні частот 2-400 кГц - 2,5В/м;

щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5-2 кГц - 250 нТл, у діапазоні частот 2-400 кГц - 25 нТл;

поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;

потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від та інших поверхонь ВДТ не перевищує 100 мкР/рік.

Таблиця 5.3 - Вимоги до відеотерміналів

Найменування параметра	Значення параметра
Яскравість знака (яскравість фону), кд\м2	Від 35 до 120
Зовнішня освітленість екрана, лк	Від 100 до 250
Контраст (для монохромних зображень)	Від 3:1 до 1,5:1
Нерівномірність яскравості в робочий зоні екрану	Не більше 1,7:1
Відхилення форми робочої зони екрана від прямокутності:
По горизонталі та вертикалі	Не більше 2 %
По діагоналі	Не більше 4 % відношення суми коротких сторін до суми довгих
Різниця довжини рядків або стовпчиків	Не більше 2 % середнього значення
Розмір мінімального елемента зображення (пікселя) для монохромних зображень, мм	0,3
Допустима тимчасова нестабільність зображення (мигання)	Не повинна бути зафіксована у 90 % спостерігачів
Відбивна власність, дзеркальне та змішане (відблиск), %, (допускається виконання вимог при застосуванні екранного фільтра)	Не більш 1
Відношення ширини знака до його висоти для великих літер	Від 0,7 до 0,9
Мінливість розміру знака	Не більш 5 % висоти
Ширина лінії контуру знака	0,15-0,1 висоти

Освітлення на робочому місці оператора ПК: природне - бічне, штучне - загальне та місцеве. Загальне освітлення не менш 400 лк.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів має бути в межах 300-500 лк, за санітарними вимогами. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

Штучне освітлення приміщення робочого місця, обладнаного відеотерміналом ЕОМ загального та персонального користування, обладнане системою загального рівномірного освітлення. Додатково до загального освітлення встановлені світильники місцевого освітлення. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50є до 90є, відносно вертикалі в подовжній і поперечний площинах складає не більш 200 кд\м2, а захисний кут світильників є не більшим за 40є. Коефіцієнт пульсації не перевищує 5 %.

5.5 Режим праці та відпочинку

При організації праці, пов'язаної з використанням ПК, для збереження здоров'я працівника передбачаються:

перерви для відпочинку і вживання їжі;

перерви для відпочинку й особистих потреб;

додаткові перерви.

Оператори ЕОМ виконують роботу, пов'язану з обліком інформації, одержаної з ВДТ за попереднім запитом, або тієї, що надходить з нього, супроводжується перервами різної тривалості, пов'язана з виконанням іншої роботи і характеризується напруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нервовим напруженням середнього ступеня та виконується у вільному темпі. Для операторів із застосуванням ЕОМ слід призначити регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години. Залучення жінок до робіт у нічний час є неприпустимим, за винятком випадків, обумовлених статтею 175 Кодексу законів про працю України.

5.6 Вимоги до виробничого персоналу

Усі працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, налагодженням та ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду - попередньому під час оформлення на роботу та періодичному на протязі трудової діяльності - у порядку, з періодичністю та медичними протипоказаннями відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом. До роботи безпосередньо на ЕОМ допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.

Медогляд працівник з ПК має проходити раз у 2 роки обов'язково. Власник підприємства повинен безкоштовно надати індивідуальні окуляри коригування зору відповідно до умов роботи з відеотерміналом, якщо результати обстеження показали, що вони є необхідними.

Допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці та пожежної безпеки, забороняється.

До робіт з обслуговування, допускаються особи, що мають кваліфікаційну групу з електробезпеки не нижче II.

Власник повинен - забезпечувати даними керівників служб та структурних підрозділів, безпосередніх керівників робіт, робочі місця яких обладнані відеотерміналами та ЕОМ, та які виконують обслуговування, ремонт та налагодження комп'ютерної техніки.

5.7 Обов'язки, права та відповідальність працюючих з електронно-обчислювальною машиною

Працівник має право:

на відповідне дослідження очей та зору особою відповідної кваліфікації при виникненні скарг на погіршення зору, яке може бути наслідком роботи на відеотерміналі;

на одержання за рахунок роботодавця індивідуальних засобів коригування зору відповідно до умов роботи за відео терміналом, якщо результати досліджень показали, що вони є необхідними;

на інформацію про всі важливі питання його здоров'я та безпеки, пов'язані з перебуванням за робочим місцем, а також про заходи, що вживаються.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» працівник зобов'язаний:

знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів про охорону праці, інструкцій з охорони праці, інструкцій щодо експлуатації застосовуваного обладнання, правила поводження з устаткуванням;

використовувати засоби колективного та індивідуального захисту;

додержуватись зобов'язань з охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

негайно повідомляти власника або безпосереднього керівника робіт про кожну виявлену небезпеку, про будь-яке пошкодження захисних пристроїв та засобів захисту, про несправності устаткування;

не відключати захисні пристрої, не проводити самовільних змін конструкції і складу устаткування або його технічного налагодження.

За безпечність експлуатації, обслуговування ЕОМ, а також за відповідальність обладнання, виробничих приміщень, робочих місць відповідає власник. Особи, винні в порушенні цих правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

5.8 Протипожежний захист

Приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяють на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д). Якісним критерієм вибухопожежної небезпеки приміщень є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Приміщення має 1 ступінь вогнестійкості та відноситься до категорії Д. Для цієї категорії обов'язковим є присутність в приміщенні пожежної сигналізації, телефонного зв'язку та первинних засобів пожежогасіння.

В приміщенні з ЕОМ повинен бути хімічний вогнегасник і система автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації.

До складу системи пожежної сигналізації входять пожежні сповіщувачі, приймальний прилад та автономне джерело електроживлення. Пожежний сповіщувач - пристрій для формування сигналу про пожежу. Система пожежної сигналізації повинна швидко виявляти місця виникнення пожежі, надійно передавати сигнал на приймально-контрольний прилад і до пункту прийому сигналів про пожежу.

У приміщенні з ЕОМ повинен знаходитись вуглекислотний вогнегасник, тому що комп'ютери знаходяться під напругою, використовувати воду та піну для гасіння пожару недопустимо, оскільки це може привести до електричних травм, а також приймаємо до уваги той факт, що на деякі елементи ЕОМ недопустимо потрапляння вологи.

Пожежа можлива за наявності 3-х чинників: горючої речовини, окислювача, і джерела запалювання. За відсутності будь якого зі згаданих чинників, або обмеженні його визначального параметру безпечною величиною, пожежа не можлива. Можливими причинами пожежі є: коротке замикання та необережне поводження з електроприладами.

Організація протипожежного захисту спрямована на створення умов обмеження розповсюдження і розвитку пожеж і вибухів за межі осередку при їх виникненні, на виявлення та ліквідацію пожежі, на захист людей та матеріальних цінностей від дії шкідливих та небезпечних факторів пожеж і вибухів. Обмеження розповсюдження та розвитку пожежі, загалом, забезпечується: потрібною вогнестійкістю будівель та споруд, використанням негорючих матеріалів для внутрішнього оздоблення приміщень.

Захист людей у разі пожежі є найважливішим завданням всієї системи протипожежного захисту. Вирішення цього завдання становить велику складність, оскільки має власну специфіку та здійснюється іншими шляхами, ніж захист будівельних конструкцій чи матеріальних цінностей. Рятування являє собою вимушене переміщення людей назовні при впливі на них небезпечних факторів пожежі або при виникненні безпосередньої загрози цього впливу. Вимушений процес руху людей з метою рятування називається евакуацією, вона здійснюється через евакуаційні виходи.

Висновок

Згідно з метою дипломного проекту було створено програму автоматизованого обліку студентів коледжу, що навчаються за контрактом. Наявність локальної мережі та необхідність доступу до системи одночасно з боку кількох користувачів зробило необхідним використання при розробці технології «Клієнт-Сервер», що у свою чергу в значній мірі обумовило вибір наявних інстументальних засобів створення програмного продукту. З цією метою були обрані інтегровані поміж собою SQL Server Express і Visual Studio .NET Express фірми Microsoft. Діюча система дозволяє крім суто інформаційних цілей отримувати інформацію про поточні заборгованості студентів і контролювати їх у різні періоди навчання. Зрозумілий інтерфейс дозволяє зручно користувачеві вести операції зі студентами та платежами. Реалізовано автоматичний підрахунок боргів, важлива можливість надання підсумкової й поточної інформації по чисельному складу, по оплаті за навчання, як у цілому по коледжу, так і по кожному окремому студентові, при цьому формуються списки боржників згідно курсу, спеціальності, шифру групи, або по сукупності цих критеріїв.

Звіт із заборгованості по оплаті за навчання разом зі статистикою можна отримати у виді друкованої копії для подальшого використання.

Проведений економічний розрахунок показав, що собівартість програми «Автоматизована система обліку студентів коледжу, що навчаються за контрактом» складає 2220,38 грн., при продажу цієї програми ціна для споживача складе 2930,86 грн. З кожного проданого екземпляра програми коледж матиме прибуток 488,48 грн.

У розділі «Охорона праці» було підтверджено, що робоче місце користувача електронно-обчислювальної машини цілком та повністю відповідає нормам і правилам техніки безпеки й експлуатації. Для постійного використання та підтримки даних в актуальному стані достатньо одного робочого місця оператора і комп'ютера, що відповідає мінімальним системним вимогам.

Література

Волоха А.В. Microsoft SQL Server 2005: Новые возможности. - СПб.: Питер, 2006. - 304 с.

Гандзюк М. П. Основи охорони праці. Підручник. - К.: Каравела, 2004. - 408 с.

Грофф Джеймс Р., Вайнберг Пол Н. SQL: Полное руководство: Пер. с англ. - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Издательская группа BHV, 2001. - 816 с.: ил.

Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных, 6-е издание: Пер. с англ. - К.; М.; СПб.: Издательский дом «Вильямс», 2000. - 848 с.: ил.

Долин П.А. Справочник по технике безопасности, 5-е издание, переработанное и дополненное. - М.: Энергоиздат, 1982. - 800 с.

Законодавство України про охорону праці: Збірник нормативних документів. - К.: Основа, 2003, в 4-х томах.

Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Сучасна економіка: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 2005. - 327 с.: іл.

Каленик А.Е. Использование новых возможностей Microsoft SQL Server 2005. - СПб.: Питер, 2006. - 336 с.

Постолит А.В. Visual Studio .NET: Разработка приложений баз данных. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 544 с.: ил.

Рохилла С., Натан С., Мэлхотра С. Microsoft ADO.NET: Разработка профессиональных проектов. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 768 с.: ил.

Темплман Дж., Виттер Д. NET Framework: Библиотека классов. - М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2003. - 672 с.

Хальворсон М. Microsoft Visual Basic 2005. - М.: Эком, 2007. - 640 с.

Хандхаузен Р. Знакомство с Microsoft Visual Studio 2005 Team System. - СПб.: Питер, 2006. - 416 с.

Економіка підприємства: Навч. посіб. / За ред. А.В. Шегди. - К.: Знання, 2005. - 431 с.

Размещено на Allbest.ru